Ефективність податкового контролю в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

ВИКОНАЛА ЖИГАЛЕНКО ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

Київ - 2009

АНОТАЦІЯ

Жигаленко О.В. Ефективність податкового контролю в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. - Київ, 2009.

У дисертації досліджується ефективність податкового контролю в Україні. Розроблено та доповнено визначення понятійного апарату системи податкового контролю, визначено ефективність податкового контролю. На основі проведеного ретроспективного аналізу виділені чинники, які мають вплив на ефективність. Класифіковані методи, принципи та види податкового контролю. Виділені основні етапи контрольної діяльності. Запропоновано сукупність показників для експрес-оцінки ефективності податкового контролю та обґрунтовані критерії комплексної оцінки його ефективності.

Визначена ефективність податкового контролю на основі запропонованих критеріїв за даними ДПАУ та ДПІ в м. Сімферополь.

Побудована ієрархія чинників впливу на прийняття рішення платником податку про ухилення від оподаткування. Розроблена класифікація податкової інформації, методів та засобів її впровадження для формування податкової культури та інших цілій превентивного податкового контролю. Досліджені напрями зниження корумпованості в податковій службі.

Запропонована класифікація податкових ризиків та алгоритм автоматизації відбору платників податків для здійснення виїзної податкової перевірки. Вдосконалена методика проведення документальної перевірки і форма акта перевірки.

Досліджено зарубіжний досвід системи фінансових санкцій. Визначені нові розміри типових фінансових санкцій при залученні до адміністративної відповідальності юридичних та фізичних осіб за податкові правопорушення.

Запропонована комплексна оцінка персоналу на основі побудованого графічного профілю особистості успішного податкового службовця.

Ключові слова: податковий контроль, показники ефективності, податкові ризики, документальна перевірка, камеральна перевірка, превентивний контроль, фінансові санкції, оцінка персоналу.

податковий камеральний фінансовий санкція



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фінансове забезпечення функціонування держави, її соціально-економічний розвиток значною мірою обумовлені податками, які надходять до бюджету. Своєчасне та повне їх справляння має бути під належним податковим контролем, який є невід'ємною складовою державного фінансового контролю.

Ефективний податковий контроль має забезпечувати прозоре економічне адміністрування податкових відносин при оптимальному розмірі витрат на його здійснення і являє собою необхідну умову функціонування податкової системи. За його відсутності або малої ефективності важко розраховувати на те, що всі платники податків будуть своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, що, у свою чергу, може поставити під загрозу економічну безпеку держави.

Сучасне реформування податкової служби, яке проводиться згідно зі Стратегічним планом розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, спрямоване на європейську і світову інтеграцію економіки України. Основна його мета - створення дієвої системи отримання державою доходів на основі добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства; компетентного, чесного, неупередженого адміністрування податків; сприяння розвиткові підприємництва та економічному піднесенню держави. Зазначене потребує одночасного реформування податкової системи і податкового контролю, який має виконувати задекларовані цілі по адмініструванню податків, профілактиці, виявленню і припиненню податкових правопорушень.

Податковий контроль повинен здійснюватися професійно підготовленим персоналом податкової служби, базуватися на нормативно затвердженому понятійному апараті, а також узаконених видах, формах і методах. Відповідно до мети реформування податкової служби стає актуальним розвиток превентивного податкового контролю, який сприятиме формуванню високої податкової культури суспільства, що передбачає добровільну сплату податків, запобігає ухиленню від оподаткування, протидіє корупційній поведінці в податкової сфері, позитивно впливає на зниження тінізації економіки України.

Теоретичні та практичні дослідження податків, податкового контролю та його ефективності проведені українськими вченими Даниловим О.Д., Кизимою А.Я., Крисоватим А.І., Онищенко В.О., Соколовською А.М., Федосовим В.М., Шевчуком В.О. Методичні аспекти контрольної діяльності податкових органів відображено в працях Завгороднього М.І., Демиденко Л.М., Хмелевської К.В., Хомутенко В.П. Дослідженню ефективності податкового контролю також приділяли увагу російські вчені Белобжецький І.О., Бірюков О.І., Бурцева В.В., Жуков В.О., Зюльманова М.В., Наздрачов Р.Б., Ногина О.О., Пороло О.В., Свирідова Н.В., Соловьев Г.О., Суворова О.В., Шорина О.В., Шохин С.О. Чинники та фактори впливу на поведінку платників податків, що ухиляються від оподаткування розглядали західні вчені Гаварі Ф., Годме П.М., Кін М., Коул Ф., Кремер Г., Муто А., Сандмо А., Тупанческі Н.Р., Хендрикс Дж., Шмолдерс Г. та інші.

Подальший розвиток податкової служби неможливий без розроблення комплексної системи оцінювання ефективності податкового контролю, що дозволить визначати дієвість елементів податкового контролю, сприятиме прозорості податкових відносин. Податковий контроль в Україні потребує правового закріплення основних елементів його системи, принципів здійснення, завдань та функцій; методики проведення його основних видів, а також розроблення нових підходів управління професійними, морально-етичними, психологічними аспектами діяльності персоналу податкової служби. Все це має сприяти протидії ухиленню від оподаткування, формуванню довіри до податкової служби.

Необхідність подальшого дослідження теоретичних засад податкового контролю, критеріїв та показників його ефективності, напрямів вдосконалення обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і виконане відповідно до тем: «Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки» (номер державної реєстрації 0101 U 003065), «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0107 U 001336). Особистий внесок здобувача полягає у визначенні понятійного апарату податкового контролю, принципів його здійснення, розробленні критеріїв і показників ефективності в Україні, обґрунтуванні напрямів подальшого підвищення ефективності превентивного, камерального та документального контролю.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-практичних засад ефективного податкового контролю та напрямів підвищення його дієвості в Україні.

Виходячи з мети дослідження в роботі поставлені наступні завдання:

- уточнити понятійний апарат основних елементів системи податкового контролю, його принципи;

- дослідити та узагальнити теоретичні підходи визначення ефективності податкового контролю;

- дослідити існуючи та запропонувати нові критерії оцінки ефективності податкового контролю, обґрунтувати систему показників, які характеризують ефективність роботи податкових органів;

- оцінити основні етапи контрольної діяльності податкових органів і методологію основних видів податкового контролю, розробити та обґрунтувати пропозиції щодо їхнього вдосконалення;

- визначити чинники впливу на ухилення від оподаткування, розглянути засоби протидії несумлінній поведінці деяких платників податків;

- проаналізувати обґрунтованість умов та розмірів фінансових санкцій за порушення податкового законодавства та внести пропозиції щодо їхнього вдосконалення;

- розробити систему комплексного оцінювання кадрового потенціалу податкової служби, який має забезпечувати ефективне функціонування системи податкового контролю.

Об'єктом дослідження є система податкового контролю в Україні.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини, що виникають в процесі контрольної діяльності податкових органів.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних прийомів і методів дослідження. В ході теоретичних та прикладних розробок використовувалися наступні методи: діалектики, аналізу і синтезу, узагальнення при дослідженні сутності податкового контролю, його понятійного апарату. Історичний підхід відображений у виявленні чинників ефективності в ретроспективі розвитку податкового контролю. Класифікація та типологія застосувалися для визначення видів, методів, податкових ризиків податкового контролю. Системний підхід використаний для виділення критеріїв, системи показників ефективності податкового контролю. Рівняння, анкетування, математично-статистичні методи: коефіцієнтний метод, кореляційний аналіз, графічні прийоми з програми Microsoft Excel застосовані при оцінці показників ефективності податкового контролю. Тестування, управлінські методи - метод кейсов, асисмент-центр використані при оцінки професійних та соціально-психологічних якостей персоналу податковою служби.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти які регламентують податкові відносини, податкове адміністрування і проведення податкового контролю; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, статистична та фінансово-економічна інформація Державного комітету статистики; Internet-ресурси офіційних веб-сторінок державних органів виконавчої влади України, Росії та інших країн. Для оцінювання ефективності податкового контролю використовувалися дані Державної податкової адміністрації України і Державної податкової інспекції в м. Сімферополь.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі здійснено комплексне дослідження ефективності податкового контролю в Україні і визначено напрями підвищення його ефективності в сучасних умовах. Наукова новизна і особистий вклад дисертанта полягає в наступному:

вперше:

- розроблено алгоритм автоматизації планування документальних форм податкового контролю. Він являє собою програмне оцінювання різноманітних податкових ризиків - визначення імовірного ухилення від оподаткування на основі аналізу інтегрованої бази даних, сформованої з внутрішніх і зовнішніх джерел щодо кожного платника податків. Це дозволить підвищити якість планування документальних форм податкового контролю, нівелювати суб'єктивність оцінки податкових ризиків, підвищити економічність контролю;

- обґрунтовано необхідність теоретичного та організаційного розмежування камерального контролю на камеральну перевірку і контроль визначення податкових ризиків для підвищення ефективності камерального контролю;

удосконалено:

- понятійний апарат елементів системи податкового контролю: усунені суперечності у визначенні суб'єктів, об'єкта; розширене поняття предмета у зв'язку з доповненням джерел інформування в системі податкового контролю; поняття методу уточнене відповідно до мети і предмета податкового контролю; визначено поняття форми податкового контролю, яке не використовується в чинному податковому законодавстві. Уточнені та доповнені завдання та функції податкового контролю на сучасному етапі розвитку податкових відносин;

- етапи податкового контролю, зокрема запропоновані для проведення детального оцінювання дієвості контрольних дій: етап інформаційно-роз'яснювальної роботи з платниками податків; оперативно-розшукова діяльність; стягнення податкової заборгованості, арешт активів; судові процедури, апеляція.

- систематизацію податкових ризиків залежно від виду і джерела надходження інформації, які необхідно враховувати при плануванні податкового контролю;

набули подальшого розвитку:

- система комплексної оцінки ефективності податкового контролю, яка базується на запропонованих критеріях: правової визначеності елементів системи податкового контролю, виконанні стратегії розвитку податкової системи за оцінкою рівня добровільної сплати податкових платежів, оцінки етапів контрольної діяльності податкової служби, аналізу організаційних і методичних основ податкового контролю. В умовах використання обмеженої кількості загальних показників запропонована експрес-оцінка за показниками: результативність податкового контролю, результативність податкового контролю при випадковому відборі платників податків, економічна ефективність податкового контролю, рівень автоматизації податкової служби, оцінка податкового контролю за допомогою анкетування;

- методика проведення документальної виїзної перевірки, яка передбачає обов'язкове використання фактичних методів контролю: явного та прихованого спостереження, опитування, експертних оцінок, контрольно-вибіркових порівнянь, аналізу виробничого, технологічного та інших процесів підприємницької діяльності. Методика супроводжується аналітичним обґрунтуванням та відповідними висновками в удосконаленій формі акта перевірки, що сприятиме виявленню найбільш значних податкових правопорушень, зниженню корупційної поведінки податківців;

- види і розміри адміністративних фінансових санкцій за податкові правопорушення для підвищення ефективності профілактичної та карної функцій податкового контролю;

- розширення класифікації принципів податкового контролю, виділені спеціальні принципи організації податкового контролю, доповнений загальний перелік принципів, які є базовими орієнтирами побудови ефективної системи податкового контролю і потребують нормативного визначення;

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення.

Окремі результати дисертаційної роботи, зокрема визначення понятійного апарату основних елементів, базових принципів, функцій і завдань податкового контролю, а також вживання нових розмірів фінансових санкцій за адміністративні порушення юридичних осіб у сфері податкових правопорушень застосовані в діяльності Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України при роботі над проектом Податкового кодексу України (довідка № 16/3-228 від 02.04.08). Запропоновані нові підходи до визначення податкових ризиків при плануванні документальних перевірок, алгоритм автоматизації камерального контролю і система комплексної оцінки персоналу податкової служби враховані в роботі над проектом Податкового кодексу України департаментом розвитку і модернізації державної податкової служби (довідка від 25.10.08).

Результати дослідження були використані у навчальному процесі Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Сімферополь) при підготовці навчально-методичних матеріалів з курсів «Податковий менеджмент», «Оподаткування підприємств», «Фінанси» (довідка № 216/01-08 від 28.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Викладені в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції є особистим надбанням автора. Внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, визначений окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час виступів на науково-практичних конференціях: 5-й Міжнародній науково-практичній конференції “Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2005р.); “Значение внешнеэкономической деятельности предприятий для дальнейшего развития экономики региона” (м. Сімферополь, 2005р.); “Ключевые аспекты научной деятельности - 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007р.); “Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євро інтеграційних процесів” (м. Сімферополь, 2008р.); “Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України” (м. Сімферополь - с. Коктебель, 2008р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, методичну та інформаційну базу, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретичні аспекти ефективності податкового контролю в Україні” досліджено теоретичні засади податкового контролю, запропоновані критерії і показники ефективності податкового контролю.

Розгляд податкового контролю як складної управлінської системи дозволив запропонувати розширене визначення податкового контролю з урахуванням його мети - організації контрольної діяльності з виконання податкових зобов'язань, запобігання та припинення податкових правопорушень і відшкодування втрат бюджету, понесених через недотримання цих вимог в рамках реалізації встановлених заходів відповідальності. В ході ретроспективного аналізу економічних теорій та історичних джерел визначені зовнішні та внутрішні чинники впливу на ефективність податкового контролю. На основі розглянутих чинників проведено дослідження понятійного апарату елементів системи податкового контролю, що дало можливість уточнити суб'єктів податкового контролю, до яких слід віднести як контролюючі органи, так і платників податків (податкових агентів); уточнити поняття об'єкта з погляду його оцінювання контролюючими органами; розширити предмет контролю; визначити поняття форм і методів.

Узагальнюючий аналіз нормативно-правових актів та теоретичних досліджень дав автору змогу запропонувати розширені класифікації методів податкового контролю (документально-фактичні, математико-статистичні, аналітичні, примусові, організаційні) і видів податкового контролю (залежно від предмета контролю, методів, форми проведення).

Аналіз визначення поняття податкового контролю, його ефективності, мети дозволило доповнити принципи податкового контролю, які розподіляються по трьох напрямах: 1) загальні принципи, які відповідають нормам правової діяльності країни; 2) спеціальні принципи здійснення податкового контролю; 3) спеціальні принципи організації податкового контролю. На думку дисертанта, функціонування системи податкового контролю повинно базуватися на запропонованих принципах.

В дисертації податковий контроль досліджується як безперервний процес, який представлений у вигляді взаємопов'язаних етапів (рис. 1). Етапи мають циклічний характер, різноманітні правові умови, характеристики елементів, завдання, що дозволяє оцінювати кожен етап з погляду його впливу на ефективність системи податкового контролю.

Ефективність податкового контролю визначається рівнем організації управлінської діяльності контролюючих органів щодо забезпечення своєчасних податкових надходжень у повному обсязі відповідно до чинного законодавства при оптимальному розмірі витрат.

У ході дослідження ефективності системи податкового контролю зазначено про необхідність використовувати комплексний підхід, який передбачає оцінювання кількісних і якісних показників за всіма основними етапами контрольної роботи. Запропоновані наступні критерії оцінки ефективності податкового контролю в Україні:

1. Правова визначеність елементів системи податкового контролю.

2. Дотримання стратегії розвитку податкової системи за оцінкою рівня добровільної сплати податкових платежів:

2.1. визначення рівня виконання планових завдань по податках і зборах;

2.2. організація системи податкового контролю по забезпеченню своєчасних і повних надходжень податкових зобов'язань до бюджетів;

2.3. оцінка економічної ефективності контрольної діяльності.

3. Оцінка етапів контрольної діяльності податкової служби.

4. Аналіз організаційних і методичних основ податкового контролю.

Також можливо використовувати експрес-оцінку ефективності податкового контролю, що дозволяє дослідити:

- результативність запланованого документального контролю, що визначається як співвідношення донарахованих податків і зборів до розміру податкового навантаження по основних податках від припустимого тіньового обігу;

- результативність документального контролю при випадковому відборі платників податків;

- економічна ефективність податкового контролю, що передбачає співвідношення отриманих податкових надходжень до витрат на утримання податкової служби. Розрахунки мають виконуватися в динаміці з урахуванням темпів приросту надходжень і витрат, при чому питома вага витрат не повинна перевищувати 1-1,5% від сум надходжень;

- рівень автоматизації податкової служби (кожного етапу). Співвідношення кількості автоматизованого робочого часу (людино-години роботи на персональному комп'ютері) до загальної кількості відпрацьованих людино-годин;

- оцінювання податкової інформованості, податкової свідомості і корупції в податковій сфері має проводитися за допомогою незалежних соціологічних досліджень, анкетування по групах респондентів у різних областях України.

Аналіз правової визначеності елементів системи податкового контролю продемонстрував відсутність чіткості визначень і правового закріплення понятійного апарату податкового контролю, функцій і принципів контрольної діяльності, що свідчить про низьку ефективність податкового контролю України за першим критерієм.

У розділі 2 “Оцінка ефективності податкового контролю” досліджується ефективність податкового контролю у відповідності з запропонованими автором критеріями по показниках діяльності податкових органів ДПАУ та ДПІ у м. Сімферополь.

Виконання стратегії розвитку податкової системи за оцінкою рівня добровільної сплати податкових платежів (другий критерій) за аналізом виконання планових завдань по податках і зборах продемонстрував виконання планових показників.

Оцінка забезпечення своєчасних і повних податкових надходжень до бюджетів відображає загальні тенденції зниження рівня донарахувань за результатами контрольно-перевірочної роботи (КПР), високий рівень порушення кримінальних справ з ухилення від оподаткування. В той же час загальні показники продуктивності праці податкових службовців є економічно прийнятними (табл. 1).

Таблиця 1. Зведені показники оцінки ефективності податкового контролю в Україні

№	Показники	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.
1	Рівень зібраних податкових платежів (РЗ), %	76,7	85,6	89,1	92,5	95,0
2	Рівень податкового боргу, Кпб1, %	40,5	21,8	15,1	11,8	8,2
3	Коефіцієнт добровільної сплати податків: - Кдп1, % - Кдп2, %	9,6 14,8	8,8 14,2	8,0 10,6	6,8 8,3	4,4 5,2
4	Коефіцієнт податкових надходжень в результаті КПР (Кпшпп), %	8,7	8,1	7,3	6,4	4,3
5	Коефіцієнт фінансових санкцій КПР по виїзних перевірках, Кфв	0,7	0,9	0,8	0,8	0,7
7	Коефіцієнт результативності виїзної перевірки, Крв, тис. грн.	13,3	17,7	28,5	42,0	30,8
8	Коефіцієнт ефективності виїзних перевірок, Ев, тис. грн.	29,6	35,5	25,9	20,6	16,0
9	Коефіцієнт притягнення до кримінальної відповідальності, Ккв, %	3,1	3,0	2,6	2,4	2,6
10	Загальні показники продуктивності праці (по фактичних надходженнях), тис. грн.: - ПП1 - ПП2	741,3 67,9	841,4 62,4	1236,1 55,0	1545,9 49,5	1938,0 60,8
11	Загальні показники ефективності матеріальних та інших витрат, Ев1	99,9	92,4	69,8	79,3	81,7
12	Загальна економічна ефективність діяльності податкової служби, Ез1	47,3	44,4	38,0	35,4	34,4
13	Питома вага витрат у податкових надходженнях, %	2,11	2,25	2,63	2,82	2,91

З метою забезпечення об'єктивної оцінки другого напряму було проведено анонімне анкетування головних бухгалтерів деяких сфер діяльності і фахівців різних відділів податкової служби, які оцінювали ефективність видів, методів податкового контролю, професійні та морально-етичні якості податківців. Результати анкетування продемонстрували недостатньо високі результати контрольної діяльності податкової служби. Таким чином, за даними показниками ефективність є невисокою. Проведене оцінювання потребує допоміжного якісного аналізу контрольних дій.

Оцінювання економічної ефективності контрольної діяльності, яке проведене на основі використання загальних показників економічної ефективності (табл.1), свідчить про її зниження. Висока питома вага витрат на утримання податкових органів у податкових надходженнях у порівнянні з іншими країнами потребує підвищення ефективності діяльності податкової служби України і проведення комплексного аналізу її менеджменту.

Аналіз етапів контрольної діяльності на прикладі ДПІ в м. Сімферополь показав:

- етап масово-роз'яснювальної роботи вимагає вдосконалення методів і форм превентивного податкового контролю та відповідного матеріально-технічного забезпечення;

- адміністративно-обліковий етап КПР є достатньо ефективним у частині роботи щодо взяття до податкового обліку і низьку ефективність камерального контролю, обумовлену високими трудовитратами інспекторів, низьким законодавчо встановленим розміром фінансових санкцій і значним рівнем помилок у податковій звітності;

- оцінка проведення виїзних контрольних заходів показала зниження рівня донарахувань;

- етап стягнення податкової заборгованості і арешт активів отримав високу оцінку, щодо заходів зниження податкового боргу;

- аналіз апеляційних і судових процедур дозволив виявити основні недосконалості податкового законодавства по основних податках, а також процедур зняття з податкового обліку при припиненні господарської діяльності платників податків. При адміністративному оскарженні тільки в 10-16% випадках рішення приймаються на користь платників, що свідчить про відстоювання податковою службою фіскальних інтересів.

Дисертантом проведено аналіз організаційних і методичних засад превентивного, камерального й документального податкового контролю.

Аналіз превентивного податкового контролю продемонстрував необхідність подальшого його розвитку і вдосконалення. Зокрема контрольно-аналітична робота із зверненнями громадян потребує зміни термінів її виконання (по письмових зверненнях) і впровадження нових технічних можливостей для надання оперативної та зручної інформації (Інтернет, електронна пошта); інформування платників податків вимагає комплексного підходу і розроблення положення про види податкової інформації, форми і частоту її розміщення; навчання основ податкового законодавства, видання нормативно-правових актів і методичних рекомендацій щодо питань оподаткування передбачає відповідне матеріально-технічне і кадрове забезпечення, яке на цей час не має достатнього фінансування.

При дослідженні методики камерального контролю розкрито наявність нормативних суперечностей у визначенні предмета камеральної перевірки. Результатом аналізу камерального контролю стали пропозиції щодо методичного і організаційного розмежування камерального контролю на камеральну перевірку та контроль за визначенням податкових ризиків, що сприятиме поглибленій спеціалізації та зменшенню впливу суб'єктивного людського чинника, як провокуючого корупційну поведінку.

Документальний податковий контроль є основною формою контролю, що дозволяє визначити реальний рівень виконання платниками податків податкових зобов'язань. На основі аналізу нормативно-правових актів згруповано та класифіковано методи документального податкового контролю (документально-фактичні, математико-статистичні (аналітичні), примусові, організаційні). Зазначені методи фігурують у різноманітних нормативно-правових актах і потребують уніфікації та впровадження єдиного законодавчого підходу щодо їх розроблення та використання.

Встановлено, що велика кількість щорічно проведених документальних перевірок - близько 13% від загальної кількості платників - не приводить до зниження рівня ухилення від оподаткування, що потребує нових підходів до проведення контролю. Рівень притягнення до кримінальної відповідальності не знижується протягом 2003-2007 рр. і складає в середньому 2,7% від загальної кількості проведених перевірок у цілому по Україні. Така статистика свідчить, по-перше, про необхідність корінного реформування податкового законодавства, по-друге, про необхідність вдосконалення методики проведення документальної виїзної перевірки, яка є затвердженою формою акта перевірки з детальним описом і рекомендаціями щодо використання окремих методів податкового контролю.

Проаналізувавши складання типового акта документальної виїзної перевірки, автор зазначає про необхідність зміни методичного підходу до проведення документальної перевірки - відмови від використання відображення статистичних показників фінансово-господарської діяльності платника податків без відповідного аналізу. Доцільно зробити акцент на всебічному поглибленому проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності з погляду виконання податкових зобов'язань на основі використання фактичних методів податкового контролю з можливістю залучення новітніх технічних досягнень. Впровадження зазначеної методики відобразиться на підвищенні якості перевірки, та зниженні корумпованості податківців.

В розділі 3 “Напрямки підвищення ефективності податкового контролю в Україні” розроблені пропозиції щодо вдосконалення превентивного, документального податкового контролю та реалізації його карної функції. Запропонована комплексна система оцінки професійних і соціально-психологічних якостей персоналу.

У сфері податкових відносин діють різноманітні чинники, які впливають на поведінку платників податків при ухиленні ними від оподаткування. Автором визначено такі ключові чинники: рівень розвитку податкової культури в державі (сумлінна поведінка платників податків) та схильність до корумпованості посадових осіб органів державної влади. На вказані чинники безпосередньо впливає дієвість превентивного податкового контролю, якій базується на комплексному інформуванні реальних та потенційних платників податків. У дисертації запропоновано класифікацію податкової інформації, загальнонаукові і соціально-психологічні методи її формування і засоби розміщення.

Протидія корупції в податкових органах потребує управління кадровою політикою, перш за все матеріальним заохоченням службовців, яке, враховуючи зарубіжний досвід, повинно базуватися на особистих досягненнях службовця та загальних результатах діяльності даної податкової служби. Також потрібно впровадження організаційно-управлінських заходів: відкритості загальних показників діяльності податкових органів; участі в експертизі по виявленню можливих корупційних норм у податковому законодавстві; проведенні процедур апеляції незалежним органом, що не входить до структури податкової служби; організацію постійно діючого контролю за доходами і витратами податкових службовців і членів їх сімей; за допомогою ЗМІ формування позитивного образу платника податків.

Ретельне планування документальних перевірок на базі аналізу податкових ризиків є одним з основних напрямів забезпечення ефективності виїзних форм податкового контролю. Доповнений і уточнюючий перелік діючих податкових ризиків такими як: надання чи залучення кредитів, позик при незначних (нульових) прибутках; відсутність готівкового обігу в торговельних підприємствах та сфері послуг; наявність приватних підприємців серед найманих працівників; посередницька діяльність з декількома іншими посередниками; придбання (отримання) значного рухомого та нерухомого майна, не забезпеченого відповідними прибутками, та ін. - класифіковано залежно від виду і джерела формування показників податкової та фінансово-господарської діяльності платника податків на формальні, аналітичні (ризики відхилень), фактичні. На базі запропонованої класифікації ризиків розроблений алгоритм автоматизації відбору платників податків для проведення виїзних форм податкового контролю.

У зв'язку із запропонованою методикою проведення виїзної документальної перевірки з обов'язковим використанням фактичних методів контролю, вдосконалене оформлення акта перевірки, в якому включено новий розділ «Аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків», що містить структурно-логічний аналіз діяльності платника з урахуванням впливу на податкові зобов'язання на основі приоритетного використання фактичних методів контролю. Інші розділи акта теж зазнали змін: вступ скорочено і не включає дублювання загальних даних, зафіксованих у базі ДПІ, завершальний розділ доповнений переліком чинників порушення податкового законодавства, узгоджених з платником податків.

У процесі притягнення до відповідальності за податкові правопорушення реалізується карна функція податкового контролю. Досліджено, що розміри штрафів мають вплив на масштаби ухилення від оподаткування. Запропоновані нові розміри штрафів за порушення податкового законодавства, які не прив'язані до економічно застарілого значення неоподаткованого мінімуму доходів громадян, пропорційні заниженим податковим зобов'язанням та залежать від наявності наміру правопорушення і розміру донарахованого податку, яки пропонуються автором на рівні 10000 грн. на основі статистичних досліджень середньої величини донарахованих податків по ДПАУ при проведені виїзних документальних перевірок. Пропонується застосування санкцій в наступних розмірах: 100% від суми донарахованого податку при умисному ухиленні; 20% - при неумисному ухиленні, якщо сума донарахувань до 10000 грн., 40% - при перевищенні 10000 грн.; 200% вартості товарів, послуг - при порушенні правил готівкових розрахунків, правил продажу товарів, послуг; при затримки подання податкової звітності до 10 днів - 5% від суми податку по декларації, понад 10 днів - 20%. За результатами камеральних перевірок пропонується стягнення санкцій у розмірі 10% при донараховані податку до 10000 грн., 20% - при перевищені вказаної суми. Пропонується диференціація і посилювання адміністративної відповідальності для фізичних осіб (від 200 до 800 грн.), розрахованих у відсотковому відношенні до статистичного середнього розміру заробітної плати посадових осіб за останні 3 роки, що більшою мірою сприятиме припиненню податкових правопорушень.

Активним елементом впливу на ефективність системи податкового контролю є суб'єкти контролю, в тому числі податкові службовці. В рамках завдань реформування податкової служби України запропонована система комплексної оцінки професійних і соціально-психологічних якостей податкових службовців при атестації або оцінці претендентів з використанням проективних методик, методу кейсів і ассисмент-центру. Вказана система заснована на використанні побудованого на основі анкетування керівників відділів ДПІ та Кодексу професійної етики працівників ДПС графічного зображення профілю особистості успішного робітника. Розроблений соціально-психологічний портрет податкового службовця, призначений також для використання в превентивному податковому контролі - інформуванні громадськості з метою підвищення довіри до податкової служби.



ВИСНОВКИ

У роботі дано теоретичне узагальнення і практичне визначення ефективності податкового контролю, запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробленні та обґрунтуванні напрямів підвищення дієвості податкового контролю в Україні. У результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати наступні висновки та пропозиції:

1. Визначені поняття основних елементів системи податкового контролю: об'єкта, суб'єктів, предмета, форм, методу. Доповнений перелік функцій правовою, мотивуючою, фіскальною, оперативно-розшуковою, карною, науково-творчою. Розширена класифікація методів і принципів податкового контролю. Визначені зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на результативність податкового контролю і визначені напрями оцінки його ефективності.

2. На основі аналізу функцій податкового контролю і організаційної структури податкової служби визначені додаткові етапи податкового контрою, що дозволило провести поглиблений аналіз ефективності і наочно продемонструвало його міцні та слабкі сторони.

3. Запропоновано перелік показників для експрес-оцінки ефективності податкового контролю: результативність документального контролю; результативність документального контролю при випадковому відборі платників податків; економічна ефективність податкового контролю; рівень автоматизації податкової служби (кожного етапу); оцінка податкової інформованості, податкової свідомості і корупції у податковій сфері дозволяють оцінити ефективність системи податкового контролю в Україні.

Дана комплексна оцінка системи податкового контролю на основі запропонованих критеріїв: правової визначеності елементів системи податкового контролю; виконання стратегії розвитку податкової системи за оцінкою рівня добровільної сплати податкових платежів; оцінки етапів контрольної діяльності; аналізу організаційних і методичних основ податкового контролю дозволив виділити елементи системи, що потребують вдосконалення, реальну ефективність податкового контролю в Україні. Результат проведеної оцінки за вказаними критеріями свідчить про недостатню ефективність податкового контролю і вимагає відповідного нормативно-правового коректування. Це підтверджується значеннями наступних показників: зниження коефіцієнта надходження податків у результаті КПР ДПАУ за 2003-2007 рр. у 2 рази; стабільного високого значення коефіцієнта порушення кримінальних справ на рівні 2,7% при постійному підвищені межі суми занижених податкових зобов'язань при якому порушується кримінальна справа; зниження коефіцієнта загальної економічної ефективності з 47 до 35 грн. надходження податків на гривню витрат; висока питома вага витрат на утримання ДПАУ в податкових надходженнях на рівні 2,6% при аналогічних показниках в Росії - 1,15, США - 0,5, Фінляндії - 0,82, Швеції - 0,84.

4. Ефективність камерального контролю має негативну тенденцію щорічного зниження, що обумовлено високими трудовитратами і низьким рівнем законодавчо встановлених фінансових санкцій (5% від заниженого податку). Так за даними ДПІ з 2002 по 2007 рр. питома вага декларацій з порушеннями значно не змінювалась і складала 28%, при цьому коефіцієнт нарахувань занижених податків знизився з 4,4 до 2,4 тис. грн.. на одну перевірку, а економічна ефективність знизилася в 10 разів: з 20 до 2 грн. податкових надходжень на утримання інспекторів. З метою підвищення ефективності пропонується організаційно розділити камеральний контроль на камеральну перевірку і контроль за визначенням податкових ризиків, автоматизувавши обидва напрями і затвердити нові розміри фінансових санкцій (10 та 20%), які мають залежати від суми донарахування, виявленої при проведенні камеральної перевірки.

5. Ефективність документальних форм податкового контролю залежить від якості передперевірочного аналізу і планування податкових перевірок. Результатом передперевірочного аналізу є виділення податкових ризиків, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства. Запропонований вдосконалений перелік податкових ризиків дозволить з більшою точністю визначити коло потенційних порушників. З метою зниження трудовитрат, а також зниження впливу суб'єктивного чинника запропоновано алгоритм автоматизації визначення податкових ризиків і відбору платників для проведення документальних перевірок.

6. Збільшення масштабів ухилення від оподаткування, що підтверджуються статистичними даними, поряд зі щорічним зменшенням донарахувань за результатами документальних перевірок свідчить про необхідність перегляду методології проведення документальних форм податкового контролю і реформування основних податків. Аналіз методології проведення документальної перевірки дав можливість зробити висновок про практичну відсутність використання фактичних методів перевірки, аналітичного обґрунтування показників, наведених в акті перевірки. Дисертантом обґрунтовано необхідність внесення змін до оформлення акта документальної перевірки, який він доповнив розділом, що передбачає поглиблений аналіз організаційної, виробничої та інших видів фінансово-господарської діяльності платника податків на основі пріоритетного використання фактичних методів податкового контролю, що сприятиме більш ефективному виявленню податкових правопорушень.

7. Доведено, що одним з чинників, що впливають на масштаби ухилення від оподаткування в державі, є система встановлених штрафів за податкові правопорушення. Виявлені в роботі тенденції зниження питомої ваги надходжень у результаті КПР при середньому розмірі штрафів 80% від сум донарахованих податків не сприяє зменшенню розмірів тіньової економіки. Проведений в роботі порівняльний аналіз розмірів штрафів в країнах близького зарубіжжя і розвинених країнах свідчить про значне відхилення встановленої системи штрафів в Україні від інших держав. Запропоновані в роботі нові розміри штрафів засновані на диференціації розмірів фінансових санкцій залежно від розміру заниження податкових зобов'язань, встановлення наявності наміру у виявлених прихованих доходах (майні), відмови від використання застарілого значення неподатковуваного мінімуму доходів громадян, використання жорстких фінансових санкцій.

Адміністративні штрафи, що накладаються на посадових осіб також потребують змін. Зокрема, на думку дисертанта, розмір штрафу повинен бути залежним від середнього рівня заробітної плати посадової особи і варіюватися залежно від виду, тривалості і частоти правопорушень. Таким чином, забезпечиться припинення низки податкових правопорушень.

8. У дисертації розроблена ієрархія чинників впливу на ухилення від оподаткування при ухваленні остаточного рішення платником податків про ухилення. Зазначені ключові чинники: корумпованість законодавчої і виконавчої влади, рівень податкової культури в державі, на яку впливає дієвість превентивного податкового контролю. Для зниження рівня корупції в податковій сфері запропоновано впровадження комплексної системи матеріального стимулювання співробітників податкової служби. Обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності превентивного податкового контролю, а саме, комплексне і раціональне використання видів податкової інформації покликане підвищити податкову культуру суспільства і ефективно здійснювати профілактику податкових правопорушень; впровадження обов'язкового автоматизованого анкетування різних категорій платників податків за оцінкою діяльності податкової служби.

9. Запропонована комплексна оцінка професійних і соціально-психологічних якостей службовців і претендентів, яка заснована на розробленому профілі особистості успішного податкового службовця, а також методах психогеометрії, методі кейсів і асисмент-центру. Це дозволить підняти професійний і морально-етичний рівні персоналу податкової служби і реалізовувати поставлену мету і завдання податкового контролю.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жигаленко О.В. Автоматизация процессов планирования документальных форм налогового контроля / О.В. Жигаленко // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №1. - С. 210-214. - 0,29 д. а.

2. Жигаленко О.В. История становления налогового контроля / О.В. Жигаленко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №103. - С. 219-222. - 0,41 д. а.

3. Жигаленко О.В. Комплексная оценка персонала налоговой службы / О.В. Жигаленко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 232:В 5 т. - Т.Ш. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2007. - С. 724-731. - 0,35 д. а.

4. Жигаленко О.В. Определение уровня достоверности статистической отчетности предприятий / О.В. Жигаленко // Экономика и управление. - 2003. - №2(39). - С. 53-57. - 0,42 д. а.

5. Жигаленко О.В. Принципы налогового контроля / О.В. Жигаленко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С. 119-127. - 0,54 д. а.

6. Жигаленко О.В. Совершенствование администрирования налоговых рисков при планировании документальных форм налогового контроля / О.В. Жигаленко // Экономика Украины. - 2008. - №5. - С. 42-50. - 0,5 д. а.

7. Жигаленко О.В. Совершенствование методических основ документального налогового контроля / О.В. Жигаленко // Підприємство, Господарство і Право. - 2008. - № 1 (145). - С. 134-138. - 0,46 д. а.

8. Жигаленко О.В. Удосконалення кадрового менеджменту податкової служби: визначення профілю особи успішного співробітника податкової служби / О.В. Жигаленко // Економіка та держава. - 2008. - № 3. - С. 38-41. - 0,46 д. а.

9. Жигаленко О.В. Характеристика элементов налогового контроля / О.В. Жигаленко // Підприємство, Господарство і Право. - 2007. - № 11(143). - С. 31-35. - 0,48 д. а.

10. Харченко В. Податковий менеджмент: психологічний аспект у податковому контролі / В.О Харченко, О.В. Жигаленко // Схід. - 2002. - № 3(46). - С. 56-58. - (0,3 д.а. , особисто автору належить 0,17 д. а.)

11. Жигаленко О.В. Виды налогового контроля / О.В. Жигаленко // Материалы II Междун. научно-практ. конф. «Ключевые аспекты научной деятельности - 2007». Том 1. - Экономические науки. - г. Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - 96 с. - С. 31-36. - 0,27 д. а.

12. Жигаленко О.В. Исследование понятия налогового контроля / О.В. Жигаленко // Экономіка. Фінанси. Право. - 2007. - №6. - С. 14-19. - 0,38 д. а.

13. Жигаленко О.В. Класики економічної теорії про податковий контроль і проблеми підвищення його ефективності на сучасному етапі / О.В. Жигаленко // 5-я Междун. научно-практ. конф. «Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку”: Матеріали конф. - Донецьк: Донецький державний университет економіки и торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2005.- 372 с. - С. 68-71.- 0,12 д. а.

14. Жигаленко О.В. Международный опыт в системе повышения эффективности налогового контроля в Украине / О.В. Жигаленко // Материалы Межвузовской научно-практ. конф. ученых, рук-лей, специалистов и преподавателей «Значение внешнеэкономической деятельности предприятий для дальнейшего развития экономики региона” / Под ред. Сирош Н.В. - Симферополь, 2006. - 157 с. - С. 127-130. - 0,13 д. а.

15. Жигаленко О.В. Методы информирования в превентивном налоговом контроле / О.В. Жигаленко // Матеріали наук.-практ. конф. (16-18 травня 2008 року) «Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України». - Сімферополь - с. Коктебель: Національна академія природоохоронного та курорт. будівництва, 2008. - 111 с. - С. 85- 86.

16. Жигаленко О.В. Реализация превентивних форм налогового контроля в рамках стратеги развития налоговой службы Украины / О.В. Жигаленко // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. вчених та спеціалістів. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 року: «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів». - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2008. - 308 с. - С. 258-260. - 0,13 д. а.

17. Жигаленко О.В. Этапы налогового контроля / О.В. Жигаленко // Экономіка. Фінанси. Право. - 2007. - №1. - С. 23-28. - 0,5 д. а.

Размещено на Allbest.ru

...