Формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА В УКРАЇНІ

ЧЕКІНА Вікторія Денисівна

Донецьк - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оподаткування нерухомого майна має довгу історію, проте з кожним роком проблеми побудови ефективної системи оподаткування нерухомості не зменшуються. Механізм майнового оподаткування постійно вдосконалюється, зокрема реформування системи оподаткування нерухомого майна відбувається в США, Великобританії, Росії. Оскільки формування місцевих бюджетів у багатьох країнах засноване на традиційних податках на нерухомість (землю та поліпшення на ній у вигляді будівель і споруд), при обґрунтуванні напрямів реформування податкової системи в Україні значну увагу доцільно приділити створенню ефективної системи майнового оподаткування, зокрема введенню податку на нерухоме майно, відмінне від землі.

Інтерес до питань ефективного оподаткування нерухомого майна не зменшується з часів його введення. Широко відомі роботи, присвячені дослідженню майнового оподаткування, сучасних зарубіжних економістів М. Аллена, Дж. Альтмана, Р. Арно, Р. Беднарза, Б. Беррі, Дж. Брюкнера, Б. Гамільтона, Дж. ДіМазі, Дж. Зодроу, Дж. Йінгера, П. Мішковського, Д. Нетцера, С. Роса, А. Саллівана, В. Фішела, Л. Харріса. Їхні роботи стали поштовхом до різносторонніх досліджень впливу майнових податків на вартість нерухомості і поведінку економічних суб'єктів.

В Україні питання майнового оподаткування в контексті складу і структури податкової системи розглянуто в роботах В. Вишневського, С. Герчаківського, В. Загорського, В. Зайця, О. Кириленко, В. Кравченка, І. Луніної, В. Мельника, С. Музиченко, В. Піхоцького, О. Піхоцької, В. Рибака, А. Соколовської, Л. Тарангул, Л. Чубук.

Зарубіжні дослідження з оподаткування нерухомого майна відображають традиції та досвід побудови систем майнового оподаткування в розвинених країнах зі стійким інституційним середовищем та розвиненими ринковими відносинами. А роботи вітчизняних вчених не охоплюють всього комплексу питань щодо формування системи оподаткування нерухомого майна, особливо податків на нерухоме майно, відмінне від землі. При побудові системи майнового оподаткування в Україні доцільно приділити більше уваги формуванню базових положень з оподаткування нерухомого майна, відмінного від землі, аналізу економічних наслідків запровадження податку на нерухомість.

Необхідність подальших досліджень у цій сфері зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу" (номер державної реєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.), у рамках якої автором виконано аналіз існуючих концепцій оподаткування нерухомого майна, визначено особливості діючих систем майнового оподаткування в Україні та зарубіжних країнах; "Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва" (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2008 рр.), де проведено оцінку економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від землі, на основі одержаних результатів розроблено рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

досліджено економічну сутність нерухомого майна й уточнено поняття нерухомого майна з позицій оподаткування;

визначено місце податку на нерухоме майно в податковій системі та його відповідність класичним принципам оподаткування;

проаналізовано існуючі концепції сфери дії податків на нерухоме майно;

виконано аналіз діючої системи оподаткування нерухомого майна в Україні (плати за землю) і узагальнено зарубіжний досвід побудови систем оподаткування нерухомості;

обґрунтовано базові положення щодо формування системи оподаткування нерухомого майна, відмінного від землі;

проведено оцінку економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від землі;

розроблено рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомого майна, відмінного від землі.

Об'єктом дослідження є процес формування системи оподаткування нерухомого майна в умовах реформування податково-бюджетної системи України.

Предмет дослідження - система оподаткування нерухомого майна.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних учених у сфері суспільних фінансів і оподаткування. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативно-правові акти України і зарубіжних країн, статистичні дані Держкомстату України.

У роботі використано загальнонаукові та прикладні методи досліджень:

загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції - для виявлення особливостей систем оподаткування в зарубіжних країнах, виділення закономірностей оподаткування нерухомості в Україні, обґрунтування пропозицій щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні та формування висновків;

статистичний аналіз - для виявлення основних тенденцій оподаткування нерухомого майна в зарубіжних країнах та оподаткування землі в Україні;

системний аналіз - для дослідження економічної сутності нерухомого майна як об'єкта оподаткування та побудови концептуальної схеми досліджень щодо формування системи нерухомого майна в Україні;

економіко-математичне моделювання - при побудові моделі впливу податку на житлову нерухомість на поведінку суб'єктів ринку нерухомості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень щодо формування системи оподаткування нерухомого майна у специфічному інституційному середовищі України. До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну виконаного дослідження, відносяться такі:

уперше:

обґрунтовано доцільність застосування диференційованого поправочного коефіцієнта при обчисленні сум податку на нерухоме майно фізичних осіб для вирівнювання податкових зобов'язань платників з урахуванням особливостей ринків нерухомості різних населених пунктів України;

удосконалено:

поняття нерухомого майна як об'єкта оподаткування, що є сукупністю індивідуально визначених та оцінених об'єктів нерухомості, які використовуються для особистих потреб і здійснення економічної діяльності особами, що мають права власності на ці об'єкти;

методичний підхід до прогнозування податкових надходжень, що спирається на обґрунтовані положення про: 1) розподіл об'єктів оподаткування на дві основні групи - об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, що є власністю фізичних осіб, і об'єкти промислової, комерційної та іншої нерухомості, що є власністю юридичних осіб; 2) встановлення базою оподаткування площі (для фізичних осіб) та вартості (для юридичних осіб) об'єктів нерухомості; 3) вплив податку на поведінку суб'єктів ринку нерухомості;

методичний підхід до визначення рівноважної ставки податку на житлову нерухомість, за якої рентабельність будівництва малогабаритного і великогабаритного житла вирівнюється;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування доцільності застосування залікової системи податків, за допомогою якої стає можливим перерозподілити податкові надходження на користь місцевих бюджетів, запобігти подвійному оподаткуванню доходів та знизити загальний податковий тиск;

рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні - визначено базові положення щодо оподаткування нерухомості, відмінної від землі, удосконалено й розроблено основні положення законодавства про її оподаткування, обґрунтовано пропозиції щодо організації та адміністрування податку на нерухоме майно.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених рекомендацій щодо формування системи оподаткування нерухомого майна сприяє вирішенню актуальної задачі реформування податкової системи і місцевих бюджетів в Україні, яке спрямоване на підвищення бюджетної самостійності місцевих органів самоврядування і збільшення доходів місцевих бюджетів. Розроблена економіко-математична модель призначена для оцінки наслідків зміни ставки податку на нерухоме майно фізичних осіб.

Окремі рекомендації використано при підготовці пропозицій Міністерству фінансів України щодо реформування податкової системи України (листи Державної установи "Інститут економіки і прогнозування НАН України" № 135-7/1063 від 01.12.2006 р., № 135/951 від 09.10.2007 р., лист Міністерства фінансів України № 31-01050-1-17/18370 від 12.09.2007 р.) та при розробці етапів "Стратегії розвитку міста Донецька до 2020 р." (лист виконавчого комітету Донецької міської ради № 01/23-1039 від 22.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій представлено авторський підхід до вирішення наукової задачі, яка спрямована на розробку основних положень щодо формування системи оподаткування нерухомого майна й оцінку економічних наслідків запровадження податку на нерухомість, відмінну від землі, в Україні. Внесок автора у роботи, підготовлені у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні" (м. Донецьк, 2005 р.), "Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития" (м. Одеса, 2005 р.), " The Science: theory and practice" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), "Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки" (м. Донецьк, 2006 р.), "Страны с переходной экономикой в условиях глобализации" (м. Москва, 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано в 17 наукових працях: 9 статей у наукових фахових виданнях, 8 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій - 6,3 д.а., з яких особисто автору належить 5,2 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (205 найменувань) і 9 додатків. Загальний обсяг основного тексту дисертації - 232 с., вона містить 10 таблиць і 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

податок нерухомий майно економічний

У першому розділі "Концептуальні основи оподаткування нерухомого майна" розглянуто концепції, що описують сутність нерухомого майна (географічна, соціальна, юридична, економічна); розкрито поняття нерухомого майна як об'єкта оподаткування; виконано огляд основних концепцій оподаткування нерухомого майна (теорії оподаткування землі; традиційного уявлення, теорії вигоди, нового уявлення про сферу дії податків на нерухоме майно).

Обґрунтовано, що при побудові системи оподаткування нерухомого майна, яка є сукупністю взаємозв'язаних елементів (податків на землю та поліпшення на ній, нормативно-правової бази оподаткування, механізму податкового адміністрування, платників податків, а також елементів кожного податку - об'єкта, бази оподаткування, податкових ставок, пільг і т.п.), значної уваги потребує визначення об'єкта оподаткування, тобто нерухомого майна, оскільки саме наявність об'єкта оподаткування визначає існування даної системи.

У результаті дослідження економічної сутності нерухомого майна та його особливостей з позицій оподаткування визначено, що нерухоме майно (нерухомість) є складним об'єктом оподаткування - сукупністю індивідуально визначених і оцінених об'єктів нерухомості (земельних ділянок, будівель і споруд), що використовуються для забезпечення особистих потреб або здійснення економічної діяльності особами, які мають визначені законодавством права власності на ці об'єкти.

Місце податку на нерухоме майно в системі оподаткування обґрунтовано з позицій його відповідності класичним податковим принципам вигоди і платоспроможності. Встановлено, що базовою концепцією оподаткування місцевих юрисдикцій є те, що їх суспільні товари і послуги повинні оплачуватися тими, хто отримує вигоди від їх надання. Враховуючи той факт, що в основному податки на нерухомість надходять до місцевих бюджетів, їх можна розглядати як свого роду плату за ті місцеві суспільні послуги, які отримують власники оподатковуваної нерухомості. Тобто податок на нерухоме майно, що має цільове призначення, принаймні частково, відповідає принципу вигоди.

Податок на нерухомість відповідає також іншому принципу оподаткування - принципу платоспроможності. По-перше, тому що майно є одним з показників реальної платоспроможності фізичних і юридичних осіб. І, по-друге, тому, що цей податок дозволяє дотримуватися вимог горизонтальної і вертикальної рівності шляхом класифікування об'єктів нерухомого майна і встановлення диференційованих податкових ставок.

Аналіз розвитку досліджень про сферу дії податку на землю показав, що представники класичної і неокласичної шкіл економіки (А. Сміт, Дж.Ст. Мілль, Р. Госсен, А. Маршалл, Л. Вальрас, Дж. Коммонс, А. Пігу, Р. Хотеллінг), а також сучасні вчені (Р. Арно, Р. Нетцер, Т. Тайдман, М. Фрідмен) мають спільну думку про те, що податок на землю, на відміну від інших податків, не чинить викривлюючого впливу на прийняття економічних рішень і, отже, не знижує ефективності ринкової економіки. Тому найбільш прийнятним варіантом системи оподаткування нерухомого майна в Україні може бути роздільне оподаткування землі (як невикривлюючого податку) і поліпшень на землі (із застосуванням податкових інструментів, що знижують викривлюючу дію податку).

Встановлено, що в економічній літературі існують три основні концепції сфери дії податків на нерухомість, в яких відображені дослідження про вплив даних податків на господарські процеси в економіці:

"традиційне уявлення" (traditional view) про те, що податок на майно повністю переноситься на покупця у формі збільшення цін на нерухомість (Р. Саймон, Р. Нетцер);

"уявлення про вигоду" (benefit view), яка стверджує, що даний податок є лише платою за надані суспільні послуги і не викривлює поведінку суб'єктів оподаткування (У. Фішел, Б. Гамільтон);

"нове уявлення" (new view) з доказом викривлюючої дії майнового податку на використання капіталу всередині юрисдикції (П. Мішковський, Дж. Зодроу).

Встановлено, що для формування ефективної системи оподаткування нерухомого майна в Україні необхідно визначити ключові допущення, що формують практичне обґрунтування "теорії вигоди", проаналізувати діючу систему майнового оподаткування й оцінити можливі наслідки викривлюючої дії даного податку з обґрунтуванням способів зменшення викривлень при оподаткуванні.

У зв'язку з цим розроблено концептуальну схему досліджень щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні (рис. 1). Встановлено, що в період реформування системи оподаткування і місцевих бюджетів, а також з урахуванням інституційних особливостей розвитку економіки України - централізації державного управління, відмінностей у регулюванні економічної діяльності фізичних і юридичних осіб, відсутності конкуренції на ринку будівництва - доцільним є дослідження сфери дії оподаткування нерухомості й аналіз впливу податків на структуру доходів бюджетів і поведінку платників податків.

У другому розділі "Аналіз діючих систем оподаткування нерухомого майна" виконано аналіз діючого законодавства та статистичний аналіз плати за землю, аналіз законопроектів з оподаткування нерухомого майна в Україні та аналіз зарубіжного досвіду побудови систем оподаткування нерухомого майна.

У результаті аналізу розвитку оподаткування нерухомого майна в Україні (VIII-XXI ст.) виділено періоди, кожен з яких відповідає загальноісторичним особливостям еволюції держави, і встановлено загальні закономірності стягнення податків на нерухоме майно: роздільне оподаткування землі і поліпшень на ній; роздільне оподаткування нерухомості фізичних і юридичних осіб; встановлення базою оподаткування площі (в окремих випадках - вартості) об'єктів нерухомості.

Сучасна система оподаткування нерухомого майна в Україні складається із земельного податку, що є частиною плати за землю. З 2001 р. простежується деяке скорочення питомої ваги плати за землю як у податкових надходженнях (з 4,4% у 2001 р. до 2,4% у 2007 р.), так і у ВВП (з 0,8 до 0,6%). Виявлено, що причиною зниження питомої ваги плати за землю в податкових надходженнях є зростання питомої ваги головних загальнодержавних податків на додану вартість і міжнародну торгівлю, податку з доходів фізичних осіб і акцизного збору, податку на прибуток. Середнє значення питомої ваги плати за землю в податкових надходженнях місцевих бюджетів невелике (наприклад, у Донецькій області - близько 10%), тому плата за землю в даний час має відносно невелике значення у формуванні прибуткової частини місцевих бюджетів. Основна причина такого становища - нерозвиненість земельних стосунків, відсутність можливості вільного обігу землі.

Аналіз ринку землі в Україні дозволив встановити, що останнім часом спостерігається стабільне зростання цін на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у великих містах України, в Криму і передмістях обласних центрів. Це пов'язано не тільки зі зменшенням у містах потенційних територій для будівництва, але і з тим, що при формуванні єдиного державного реєстру прав власності на землю й нерухоме майно виявлено велику кількість самозахоплених земель лісового фонду. Важливе значення в цьому питанні має і обмеженість земельного фонду в цілому. У той же час зростання цін на землю безпосередньо впливає на збільшення ставок земельного податку і розміру орендної плати. Тому в перспективі можна прогнозувати значне збільшення сум плати за землю, особливо несільськогосподарського призначення.

Разом із підвищенням цін на земельні ділянки відзначається постійне зростання цін на нерухоме майно, відмінне від землі, - житлові і нежитлові будівлі і споруди. Зважаючи на те що в даний час у регіонах є проблеми, пов'язані з недостатньою самостійністю місцевих бюджетів, відсутністю баз оподаткування для стягнення встановлених місцевих податків (наприклад таких, як курортний збір), питання про введення податку на нерухомість, як ефективного інструменту перерозподілу суспільного багатства і стабільного джерела формування місцевих бюджетів по всій території України, постійно знаходиться в центрі уваги.

Аналіз законопроектів з оподаткування нерухомого майна дозволив виявити недоліки, які перешкоджали введенню податку: відсутність чіткого визначення об'єкта і бази оподаткування; органів, на які будуть покладені зобов'язання зі стягнення й адміністрування податку; цілей, на які будуть використані податкові надходження. Принциповим недоліком виділено відсутність розгорненого обґрунтування стягнення податку на нерухомість і оцінки економічних наслідків запровадження податку.

Відповідно до основних принципів оподаткування і з урахуванням результатів аналізу законопроектів у роботі запропоновано авторський варіант основних положень законопроекту з оподаткування нерухомого майна, відмінного від землі, розроблений на основі розділу VI проекту Податкового кодексу України.

Аналіз зарубіжного досвіду побудови систем оподаткування нерухомого майна дозволив встановити, що хоча частка надходжень податку на нерухоме майно у ВВП багатьох країн невелика (від 0,1 до 3,3%), оподаткування майна є достатньо ефективним важелем наповнення доходної частини місцевих бюджетів країн. Високу питому вагу в доходах місцевих бюджетів займають майнові податки США (до 45%), Канади (40%), Франції (до 20%), Румунії (19%), Польщі (14%), Великобританії і Латвії (13%). Головними перевагами даного оподаткування є відносна простота адміністрування, високі витрати на ухилення від сплати, широка база оподаткування, наявність зручного джерела суспільних доходів, стимулювання ефективного використання обмеженої кількості землі, будівель та споруд. Разом із перевагами податки на майно не позбавлені недоліків. Серед них - складнощі, пов'язані зі встановленням реальної вартості нерухомості (її оцінкою); недотримання принципів справедливості при уніфікованому оподаткуванні нерухомості фізичних і юридичних осіб; незахищеність незаможних верств населення, що мають у власності об'єкти нерухомості. Також до недоліків відноситься практика періодичного підвищення податкових ставок, обумовлена браком фінансових ресурсів у чергового уряду.

Проведений аналіз систем оподаткування нерухомого майна в Україні і зарубіжних країнах показав, що найбільш прийнятними положеннями, які можуть скласти основу при формуванні системи оподаткування нерухомості в Україні, є: використання диференційованої системи майнового оподаткування, тобто роздільне оподаткування землі й поліпшень на ній; впровадження єдиного податку на нерухоме майно, тобто оподаткування нерухомості, відмінної від землі, як фізичних, так і юридичних осіб - з метою запобігання необґрунтованого встановлення пільгових податкових ставок, звільнення від сплати певних категорій платників податків; надання податку на нерухоме майно статусу місцевого; розробка основних напрямів витрачання податкових надходжень (заходів, пов'язаних з благоустроєм територій населених пунктів); забезпечення інформацією про механізм стягнення податків потенційних платників податків; адміністративне регулювання оподаткування нерухомого майна: системи контролю - Міністерством фінансів України, системи оцінки - бюро технічної інвентаризації, системи стягнення податків - органами Державної податкової адміністрації на місцях (податковими інспекціями).

У третьому розділі "Оцінка економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від землі (на прикладі Донецької області)" виконано прогноз надходжень податків на нерухоме майно, відмінне від землі, юридичних і фізичних осіб, оцінку впливу оподаткування житлової нерухомості на поведінку суб'єктів ринку нерухомості, обґрунтовано рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

Для розрахунку прогнозу надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від землі, юридичних осіб прийнято допущення про те, що платником податку є юридична особа, на балансі якої знаходяться основні засоби у вигляді об'єктів нерухомості; об'єкт оподаткування - об'єкти нерухомого майна у вигляді будівель і споруд, що знаходяться на балансі платника податку; не є об'єктом оподаткування об'єкти нерухомості бюджетних установ та організацій; база податку - залишкова вартість об'єктів оподаткування; ставка податку - розмір податку в процентному співвідношенні до бази оподаткування. У роботі прогноз сум податку на нерухоме майно розраховано за трьома запропонованими в законопроектах ставками (0,5%, 1%, 1,5%).

На основі прийнятих допущень суму податку на нерухоме майно юридичних осіб () розраховано за формулою

, (1)

де х - залишкова вартість об'єкта оподаткування; t - ставка податку; n - об'єкт нерухомого майна платника податку; m - загальна кількість об'єктів нерухомого майна платника податку.

На підставі статистичних даних про стан основних фондів Донецької області у 2001-2006 рр. із використанням трендового аналізу спрогнозовано надходження податку на нерухоме майно юридичних осіб у Донецькій області (див. таблицю).

Таблиця. Прогноз надходжень податку на нерухоме майно юридичних осіб у Донецькій області до 2020 р., млн. грн.

Показники	2008	2010	2015	2020
Залишкова вартість основних фондів на кінець звітного періоду	96858	99904	105676	109170
У тому числі залишкова вартість основних фондів бюджетних організацій	6027	6409	7167	7701
Залишкова вартість основних фондів (без бюджетних організацій) на кінець періоду	90831	93495	98510	101469
Із них залишкова вартість оподатковуваних будинків і будівель на кінець періоду	48034	49443	52092	53660
Сума податку на нерухоме майно (t = 0,5%)	240,2	247,2	260,5	268,3
Сума податку на нерухоме майно (t = 1%)	480,3	494,4	520,9	536,6
Сума податку на нерухоме майно (t = 1,5%)	720,5	741,6	781,4	804,9

Визначено, що для неприбуткових та дотаційних підприємств, які не можуть користуватися податковим заліком, податок на нерухоме майно стане додатковим податковим тягарем, негативно вплине на фінансовий результат. Згідно з розрахунками сума податку на нерухоме майно збиткових підприємств може скласти 70-210 млн. грн. Виходом із цієї ситуації може стати рішення про підвищення ефективності використання об'єктів нерухомого майна; їх продаж (здавання в оренду); звільнення об'єктів нерухомого майна від оподаткування на державному рівні.

Для прогнозу надходжень податку на нерухомість, відмінну від землі, фізичних осіб прийнято допущення про те, що платником податку є власник об'єктів нерухомості; об'єкт оподаткування - об'єкти нерухомого майна у вигляді будівель і споруд; податкова база - оподатковувана площа об'єкта, розрахована як різниця між загальною площею об'єкта нерухомості і неоподатковуваним мінімумом; ставка податку застосовується до встановленого на кінець звітного періоду прожиткового мінімуму за 1 м² оподатковуваної площі у розмірі 4%. Використання податкової ставки у розмірі 4% при розрахунку сум податків обґрунтовано нижче.

Через недостатню інформацію виключено з розгляду об'єкти комерційної, промислової нерухомості, що використовуються для отримання прибутку суб'єктами підприємницької діяльності, а також дачні, садові будинки й гаражі.

У роботі обґрунтовано, що з урахуванням вимог чинного законодавства і Державних будівельних норм у даний час неоподатковуваний мінімум бази оподаткування доцільно встановити на рівні 100 м².

Встановлено, що для наближення розмірів податку до сум, які були б внесені до бюджету за умов оподаткування житлового майна за реальною ринковою вартістю, доцільним є застосування диференційованого поправочного коефіцієнта до податкової ставки (за аналогією із земельним податком). Використання даного коефіцієнта спрямоване на вирівнювання сум податкових зобов'язань з урахуванням особливостей ринків нерухомості різних населених пунктів України.

На основі прийнятих допущень суму податку на нерухоме майно фізичних осіб (Т) розраховано за формулою

,(2)

де S_w - загальна площа оподатковуваного об'єкта нерухомості; S_m - законодавчо встановлений неоподатковуваний мінімум площі; PM - законодавчо встановлений на кінець звітного періоду прожитковий мінімум для працездатних осіб; t - ставка податку; k - поправочний коефіцієнт.

Поправочний коефіцієнт для обчислення суми податку на один об'єкт нерухомості розраховується шляхом ділення суми податку на нерухомість, обчисленої за ставкою (наприклад, 1%) від ринкової вартості об'єкта, і суми податку, обчисленої за формулою (2). Розмір поправочного коефіцієнта для певного населеного пункту запропоновано розраховувати шляхом зіставлення ряду поправочних коефіцієнтів за окремими об'єктами нерухомого майна, що підлягають оподаткуванню у даній місцевості. Аналіз ринків житлової нерухомості України показав, що для столиці України розмір поправочного коефіцієнта може скласти 10-15, для великих міст Донецька, Львова, Харкова - 5-10, а для житлової нерухомості в сільській місцевості він може бути навіть менше 1, залежно від місця розташування та якісних характеристик об'єктів нерухомого майна.

Прогнозування сум податку на нерухоме майно фізичних осіб виконано з використанням даних про житловий фонд і будівельну діяльність у Донецькій області за 2007 р. Встановлено, що навіть без застосування поправочного коефіцієнта податкові надходження можуть скласти близько 400 млн. грн. У цілому податок на нерухомість фізичних і юридичних осіб у цінах і соціально-економічних умовах 2007 р. може принести близько 1 млрд. грн. до бюджетів Донецької області, що становитиме до 30% доходів загального фонду бюджету області.

У роботі обґрунтовано застосування податкових заліків для запобігання подвійного оподаткування (оподаткування як доходів, так і об'єктів нерухомості, які були придбані за оподатковані доходи), збільшення податкового тиску і для уникнення викривлень у прийнятті економічних рішень платниками податків. Для юридичних осіб це може бути зменшення зобов'язань із податку на прибуток на суму попередньо сплаченого податку на нерухомість; для фізичних осіб - зменшення зобов'язань із податку з доходів фізичних осіб. За таких умов стане можливим перерозподіл податкових надходжень, що є позитивним моментом, стимулюючим зацікавленість місцевих органів влади у збільшенні власних коштів і розвитку податкової бази.

Встановлено, що з уведенням податку зміниться структура доходної частини загального фонду місцевих бюджетів: податок на нерухоме майно, відмінне від землі, може зайняти друге місце після податку з доходів фізичних осіб і разом з ним стати основним джерелом податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Для оцінки економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно фізичних осіб розроблено економіко-математичну модель впливу податку на поведінку забудовників житла, в якій розвинуто ідеї західних вчених щодо впливу збільшення ставок майнових податків на якість (довговічність) побудованих об'єктів нерухомості. Основною відмінністю запропонованої моделі є те, що в ній враховано особливості поведінки суб'єктів ринку нерухомості до та після введення податку на нерухоме майно, а також є можливість розрахувати рівноважну ставку податку на нерухоме майно, за якої значення рентабельності оподатковуваного (великогабаритного) житла наблизиться до значення рентабельності неоподатковуваного (малогабаритного) житла. Встановлення такої ставки може підштовхнути будівельні підприємства на ухвалення рішення про будівництво більшої кількості неоподатковуваного (малогабаритного) житла, що в умовах сьогодення може хоча б частково задовольнити потребу багатьох громадян мати власне житло.

У моделі розглянуто два варіанти поведінки покупців житлової нерухомості: за відсутності податку та за його введення.

У результаті аналізу діючого ринку житлової нерухомості (за відсутності податку) виявлено, що високий попит на великогабаритні квартири підтримує їх будівництво і, навпаки, з кожним роком будівництво стандартного житла скорочується. У такому разі проблема доступного житла в Україні стає ще гострішою. При введенні податку на нерухомість можна передбачити дві ситуації: або покупець прийме рішення про покупку оподатковуваного (великогабаритного) житла і візьме на себе зобов'язання зі сплати податку, або відмовиться від такої покупки (рис. 2).

За відсутності податку або згоди покупця на щорічні податкові зобов'язання поведінка будівельних підприємств та їх дохід не зміняться. Схему розрахунку доходу забудовників за відсутності податку на нерухомість наведено на рис. 3.

У разі відмови від придбання оподатковуваної нерухомості або покупки житла з площею менше розміру неоподатковуваного мінімуму можна передбачити зниження попиту і переміщення податкового тягаря з покупців на забудовників житла. За умови капіталізації податку на нерухоме майно у вартість житлової нерухомості рентабельність одиниці великогабаритного житла зменшиться на суму зобов'язань зі сплати податку поточного та наступних років.

Логіко-структурна схема знаходження рівноважної податкової ставки подана на рис. 4. На підставі статистичної вибірки щодо продажу великогабаритних квартир у м. Донецьку виведено середньостатистичні значення рентабельності великогабаритного й малогабаритного житла і визначено розмір рівноважної ставки (3,94%), за якої значення рентабельності великогабаритного житла (0,301) наблизилося до значення рентабельності малогабаритного житла (0,301).

Обґрунтовано, що введення податку на нерухоме майно буде чинити істотний вплив на поведінку суб'єктів ринку нерухомості і стимулювати прийняття забудовником рішення про будівництво разом з великогабаритними квартирами житла меншого розміру, а відповідно і меншої вартості, що стане позитивним моментом у ситуації, яка склалася зараз на ринку житлової нерухомості.

Виходячи з результатів дослідження теоретичних аспектів проблеми, виконаного аналізу діючої системи оподаткування нерухомого майна в Україні і спираючись на отримані результати аналізу економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від землі, обґрунтовано основні напрями формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

1. Щодо визначення базових положень - місцевий статус податку і цільовий характер використання податкових надходжень місцевими органами самоврядування; роздільне оподаткування землі і поліпшень на ній; розподіл об'єктів оподаткування на дві основні групи - об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, що є власністю фізичних осіб, і об'єкти промислової, комерційної та іншої нерухомості, що є власністю юридичних осіб; встановлення неоподатковуваного мінімуму бази оподаткування, застосування поправочного коефіцієнта при оподаткуванні фізичних осіб і встановлення пільг для окремих типів нерухомого майна (а не категорій платників) при оподаткуванні юридичних осіб.

2. Щодо вдосконалення законодавства - узгодження поняття "нерухоме майно" в Цивільному, Господарському і Податковому кодексах України; внесення змін до ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 р. щодо надання відомостей про об'єкти нерухомого майна і їх власників органам податкової адміністрації; упровадження залікової системи податків на нерухомість у рахунок зобов'язань із податків на доходи фізичних осіб і прибуток юридичних осіб.

Рис. 2. Система альтернативних наслідків запровадження податку на житлову нерухомість



3. Щодо організації і адміністрування стягнення податків - розробка програми по роботі з громадськістю щодо роз'яснення механізму нарахування і стягнення податків на нерухомість; розробка механізму надання інформації Бюро технічної інвентаризації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно потенційним платникам податків і органам податкової адміністрації України; забезпечення взаємодії всіх адміністративних структур, необхідної для актуалізації (оновлення) інформації про об'єкти оподаткування та їх власників шляхом застосування єдиного програмного забезпечення.

ВИСНОВКИ

Результатом виконаного дослідження, заснованого на застосуванні загальнонаукових і спеціальних (зокрема економіко-математичних) методів, є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень, що визначають концептуальні основи і шляхи вирішення актуальної наукової задачі формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

1. У теоретичному плані - розвиток наукових положень, які визначають концептуальні основи оподаткування нерухомого майна в Україні.

1.1. На основі аналізу існуючих концепцій, що описують сутність нерухомого майна, аналізу економічної теорії та законодавства уточнено поняття нерухомого майна (нерухомості) як об'єкта оподаткування. Встановлено, що нерухоме майно є сукупністю індивідуально визначених і оцінених об'єктів нерухомості (земельних ділянок, будівель і споруд), що використовуються для задоволення особистих потреб або здійснення економічної діяльності особами, які мають визначені законодавством права власності на ці об'єкти.

1.2. Обґрунтовано, що місцевий податок на нерухоме майно виконує роль плати за місцеві суспільні послуги, певною мірою відповідаючи принципу вигоди; дотримання вимог горизонтальної і вертикальної рівності в оподаткуванні є можливим завдяки використанню податкових інструментів (встановленню неоподатковуваного мінімуму площі об'єктів нерухомості, використанню поправочних коефіцієнтів, податкових пільг тощо).

1.3. На основі аналізу еволюції оподаткування нерухомості в Україні та побудови систем оподаткування нерухомого майна в зарубіжних країнах обґрунтовано загальні положення щодо стягнення податків на нерухомість: встановлення місцевого податку на нерухоме майно з цільовим характером використання податкових надходжень місцевими органами самоврядування; роздільне оподаткування землі і поліпшень на ній; розподіл об'єктів нерухомого майна, відмінного від землі, на дві основні групи - об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, що є власністю фізичних осіб, і об'єкти промислової, комерційної та іншої нерухомості, що є власністю юридичних осіб.

2. У методичному плані - розвиток засобів дослідження щодо формування системи оподаткування нерухомого майна.

2.1. Розвинено методичний підхід до прогнозування податкових надходжень і оцінки економічних наслідків запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від землі, в Україні, застосування якого дозволяє визначити вплив податку на поведінку платників податку і структуру доходів місцевих бюджетів.

2.2. З використанням методів економіко-математичного моделювання обґрунтовано методичний підхід до визначення рівноважної ставки податку на житлову нерухомість, використання якої надає можливість аналізувати вплив податку на суб'єктів ринку нерухомості.

3. У практичному плані - обґрунтовано рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомого майна в Україні.

3.1. На основі статистичних даних виконано прогноз можливих надходжень податку на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб Донецької області. У цілому податок на нерухомість у цінах і соціально-економічних умовах 2007 р. може принести понад 1 млрд. грн. до бюджетів Донецької області, що складе до 30% доходів загального фонду бюджету області.

3.2. Розроблено основні положення законодавства про оподаткування нерухомого майна: обґрунтовано доцільність узгодження поняття "нерухоме майно" в Цивільному і Господарському кодексах України, проекті Податкового кодексу; застосування заліку податків на нерухомість у рахунок зобов'язань із податків на доходи і прибуток; при оподаткуванні нерухомого майна юридичних осіб - встановлення пільг для об'єктів нерухомості планово-дотаційних підприємств і внесених до Реєстру неприбуткових організацій і установ; при оподаткуванні фізичних осіб: встановлення неоподатковуваного мінімуму податкової бази і застосування диференційованого поправочного коефіцієнта. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення організації та адміністрування податку на нерухоме майно.

3.3. Виходячи з вищенаведеного обґрунтовано зміни і доповнення в проект Податкового кодексу України щодо положень з податку на нерухоме майно, відмінне від землі, які в умовах нерозвиненого ринку нерухомості й інституційних особливостей розвитку економіки в Україні дозволяють сформувати систему оподаткування нерухомого майна, що відповідає принципам ефективності і справедливості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Чекина В.Д. Налогообложение имущества: сравнительный анализ концептуальных подходов // Экономика промышленности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 223-231.

2. Чекина В.Д. Капитализация налога на недвижимость как способ переложения налогового бремени // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 202-214.

3. Чекина В.Д. Экономическая сущность недвижимости как объекта налогообложения // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - Т. 1. - С. 153-169.

4. Чекина В.Д. Историко-экономический анализ теории налогообложения земли // Экономика промышленности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - Вып. 5. - С. 105-118.

5. Чекина В.Д. Налоговые зачеты и вычеты как элемент системы имущественного налогообложения // Вісник Хмельницького національного університету. Сер.: економічні науки. - 2007. - № 4. - С. 171-173.

6. Вишневський В.П., Чекіна В.Д. Оподаткування нерухомості: теорія та зарубіжний досвід // Фінанси України. - 2007. - № 11. - С. 43-52.

Особистий внесок: виконано аналіз зарубіжного досвіду побудови систем оподаткування нерухомого майна, розроблено рекомендації щодо формування системи оподаткування нерухомості в Україні.

7. Вишневский В.П., Чекина В.Д. Пути совершенствования налогообложения недвижимого имущества // Налогообложение: проблемы науки и практики. - Харьков: ИД "ИНЖЭК", 2007. - С. 193-208.

Особистий внесок: виконано аналіз діючої системи оподаткування нерухомості в Україні і прогноз податкових надходжень у разі введення податку на нерухоме майно.

8. Вишневский В.П., Чекина В.Д. Основные концепции налогообложения недвижимого имущества // Бизнес-Информ. - 2007. - № 12(2). - С. 4-7.

Особистий внесок: виконано аналіз концепцій оподаткування нерухомого майна.

Матеріали наукових конференцій

1. Чекина В.Д. Налогообложение недвижимого имущества в свете теории оптимального налогообложения // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: тези доп. і повідом. Всеукр. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.). - Донецьк: ІЕП НАН України, 2005. - С. 254-256.

2. Чекіна В.Д. Перспективи оподаткування нерухомого майна з позицій теорії вигоди // Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития: материалы науч.-практ. конф. (Одесса, 1-15 окт. 2005 г.). - Одесса: Черноморье, 2005.- Т. 4. Экономика. - С. 32-33.

3. Чекина В.Д. "Новый подход" в анализе сферы действия налога на недвижимое имущество // Materials of final international scientifically-practical conference "The Science: theory and practice", (July, 20^th - August, 5^th, 2005). - Praha: Publishing House "Education and Science" s.r.o. - Prague, Czechia - Dnepropetrovsk, Ukraine - Belgorod, Russian, 2005. - Vol. 10. Economic sciences. - С. 37-39.

4. Чекина В.Д. Особенности оценки недвижимого имущества для целей налогообложения // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 24 листоп. 2006 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 469-472.

5. Чекина В.Д. Использование опыта стран с переходной экономикой при построении системы имущественного налогообложения в Украине // Страны с переходной экономикой в условиях глобализации: материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых (Москва, 28-30 марта 2007 г.). -М.: РУДН, 2007. - С. 523-525.

Размещено на Allbest.ru

...