Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЗЕРНА НА ЗАСАДАХ ЛОГІСТИКИ

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ІНЬШИНА ОЛЬГА ВЯЧЕСЛАВІВНА

ЛЬВІВ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Університеті банківської справи Національного банку України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Крикавський Євген Васильович Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу і логістики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Михасюк Іван Романович, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук, доцент Смиричинський Валентин Васильович, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри державного і муніципального управління.

Захист відбудеться “5” листопада 2008 р. об 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “4” жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 к.е.н., с.н.с. Сторонянська І.З.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Існування держави як об'єктивного суспільного утворення зумовлює і пояснює необхідність задоволення постійних суспільних потреб та підтримку пріоритетів розвитку суспільства через здійснення державних закупівель. В умовах соціально-економічної трансформації України державні закупівлі стають не тільки засобом задоволення державних потреб, але й важелем управління структурними зрушеннями в економіці, створення ефективної структури виробництва та стимулювання інноваційного розвитку. Це зумовлює потребу в застосуванні таких засобів та механізмів, які забезпечували б ефективне використання державних ресурсів. Важливе місце серед сучасних ринкових методів управління займає концепція логістичного управління, яка дає змогу системно досліджувати рух засобів, обґрунтовано планувати необхідні витрати їх, контролювати ці витрати та запобігати або передбачати їхнє неефективне використання. Реалізація складних великомасштабних фінансових потоків в Україні прямо залежить від якості логістичного управління фінансовими потоками як на рівні підприємства, так і в окремих галузях та загалом по країні. Таку якість визначають кілька взаємозалежних чинників: кваліфікація управлінського персоналу (зокрема, мислення системними категоріями), досвід роботи з методиками і процедурами міжнародних фінансових організацій, чітко налагоджена система контролю, бюджет проекту, достатнє інформаційне забезпечення, система безупинних поліпшень.

Особливе місце в системі державних закупівель займає зерно як один із найважливіших стратегічних ресурсів забезпечення національної безпеки. Через об'єктивні (природні) чинники держава змушена виконувати функції балансування потреб та пропозиції, передусім активні операції з купівлі-продажу зерна через своїх агентів. Тому надзвичайно важливо створити механізми, завдяки яким управління фінансовими потоками системи державних закупівель зерна забезпечило підвищення ефективності використання видатків бюджету і сприяло б їхній економії, забезпечувало прозорість закупівельних процедур для запобігання економічним зловживанням та корупційним явищам, створило передумови для міжнародної економічної інтеграції України.

Проблеми створення ефективних механізмів здійснення державних закупівель зерна відображено у працях іноземних та вітчизняних авторів, передусім В.М.Геєця, В.Г.Ткаченка, І.Р.Михасюка, Д.О.Мельничука, М.І.Вавилова, А.О.Бабича, В.В.Смиричинського, В.П.Гудзя. Предметні дослідження питань щодо руху фінансових потоків на підприємстві у процесі закупівлі здійснювали такі дослідники, як Н.Ю.Брюховецька, В.В.Корнєєв, В.П.Вишневський, О.П.Кириленко, А.Я.Кузнєцова, І.В.Алексєєв, Т.С.Смовженко, М.А.Козоріз, Р.А.Слав'юк, З.В.Герасимчук, О.Д.Василик, А.М.Мороз. Питання використання логістичних підходів в управлінні фінансовими потоками частково висвітлені в дослідженнях вітчизняних вчених С.В.Філіпової, В.Л.Пилюшенка, Р.Р.Лариної, В.Н.Амитана, Є.В.Крикавського, М.А.Окландера. У працях цих вчених вивчаються питання сутності принципів, методів та засобів логістичного та фінансового управління підприємством в умовах ринкових відносин, структури та змісту основ логістичного та фінансового менеджменту. Водночас поглибленого теоретичного дослідження потребують нові процеси та явища, що спостерігаються в закупівельному середовищі підприємств та на ринку державних закупівель в Україні. Передусім це стосується необхідності оцінки змін в характері закупівельних процесів, в інфраструктурі національного й регіональних ринків державних закупівель, у логістичному мікросередовищі, у структурі фінансових потоків тощо, що дало б змогу створити ефективний методичний апарат для обґрунтування оптимального варіанта розвитку управління фінансовими потоками під час здійснення закупівель зерна за державні кошти.

Отже, необхідність поглиблення теоретичних основ управління фінансовими потоками з використанням концепції логістики в процесі здійснення закупівлі зернової продукції за державні кошти зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження, визначили завдання та його структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дисертації пов'язаний з планами науково-дослідних робіт Університету банківської справи Національного банку України, зокрема: «Роль малих і середніх банків у розвитку регіону і держави в цілому» (№ Д.Р.0103U000693), «Підвищення ефективності взаємодії банківського і реального секторів в умовах євроінтеграції та глобалізації» (№ Д.Р.0105U008982).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних положень та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо створення механізму управління фінансовими потоками на засадах логістики під час здійснення підприємствами та організаціями державних закупівель зерна.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

– удосконалити категорійний апарат системи управління фінансовими потоками у сфері державних закупівель зерна;

– адаптувати теоретичні засади логістики до умов управління фінансовими потоками у процесі державних закупівель зерна;

– удосконалити методичні положення щодо оцінювання впливу політики держави в системі державних закупівель зерна на стан соціально-економічного розвитку країни, зокрема розвитку агропромислового комплексу;

– обґрунтувати положення щодо узалежнення структури фінансових потоків у сфері закупівлі зерна напрямом використання та видом запасу зерна;

– обґрунтувати напрями та механізми удосконалення прийняття управлінських рішень щодо управління фінансовими потоками у сфері закупівлі зерна у країні на засадах логістики;

– ідентифікувати чинники щодо застосування структурованого механізму формування фінансових потоків державних закупівель зернової продукції.

Об'єктом дослідження є фінансові потоки у сфері реалізації державних закупівель зерна в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади управління фінансовими потоками на основі теорії логістики під час здійснення закупівель зернової продукції за державні кошти.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дисертаційного дослідження є фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених із економічної теорії, фінансів, засади сучасних галузей економічної науки, зокрема фінансового менеджменту і логістики. Дослідження виконувалось з використанням методів семантичного аналізу - для дослідження категорійного апарату, зокрема для класифікації фінансових потоків; методів системного аналізу - для обґрунтування логістичної концепції та прийняття логістичних рішень, структуризації функцій фінансового потоку; методів статистичного аналізу - для аналізу стану ринку зерна в Україні та оцінки постачальницького середовища; методів структурного аналізу - для ідентифікації витрат запасів; методів економічного аналізу - для оцінки динаміки валового збору та урожайності зерна в Україні, дослідження динаміки обсягів торгівлі зерном на біржовому ринку, динаміки запасів зернових в Україні, фінансових показників реалізації зерна, оцінювання фінансово-економічної діяльності комбінату хлібопродуктів; методів порівняльного аналізу - для оцінки торгівлі зерном за кордоном, аналізу перероблення вантажів у торгових портах; методів графоаналітичного аналізу - для аналізу часу, що додає вартості, ідентифікації фінансових і матеріальних потоків комбінату хлібопродуктів; методів економіко-математичного моделювання - під час дослідження закупівельної діяльності комбінату хлібопродуктів. Інформаційною базою дисертації є нормативні та законодавчі акти державних органів управління, офіційні статистичні дані, матеріали звітності досліджуваних підприємств, результати опитування автором профільних працівників.

Наукова новизна одержаних результатів і висновків. Наукова новизна результатів дослідження полягає в розвитку та поглибленні теоретико-методичних засад управління фінансовими потоками у сфері закупівлі зерна за державні кошти на основі логістичних концепцій. Особисто автором отримано такі результати:

вперше:

· сформульовано сутність логістичної концепції управління фінансовими потоками на підприємствах, що здійснюють закупівлю зернової продукції за державні кошти, до базових елементів якої зараховано орієнтацію на повні (сукупні) витрати, уникнення зайвих (надлишкових) функцій, системну оптимізацію, зокрема засоби та системи транспортування і зберігання, гарантування очікуваних підприємницьких результатів та домінування контрактних відносин у мережі поставок зерна;

· обґрунтовано теоретичні засади формування державної політики запасів зерна в Україні, мета якої полягає у недопущенні некорисних змін кон'юнктури ринку зерна, та створено алгоритм формування цієї політики із принциповим окресленням цілей, інструментів, умов, об'єктів, суб'єктів та механізмів її реалізації.

удосконалено:

· підходи до оцінювання політики держави у сфері державних закупівель, якими, на відміну від існуючих положень, передбачено структурування оцінок за стратегічною, економічною та соціальною функціями системи державних закупівель зернової продукції, та ідентифіковано актуальні причини неефективного виконання економічної функції (відсутність державної регламентації кількісно-часових параметрів інтервенційних та стабілізаційних заходів;слабкість ринкових механізмів реалізації торгівлі, гіпертрофованість біржових механізмів);

· методичні рекомендації для обґрунтування управлінських рішень щодо здійснення державних закупівель в системі управління фінансовими потоками у сфері державних закупівель, використання яких дає змогу приймати оптимальні рішення щодо часу (графіка поставок), місця локалізації запасів, величини закупівлі зерна (партії поставок) та ротації запасів зерна (використання та поповнення запасів);

дістали подальший розвиток:

· механізм ідентифікації цільового призначення фінансових потоків у системі державних закупівель зерна, основою якого є структуризація зернових ресурсів з допомогою матриці «напрями використання - вид запасу»;

· методичні положення щодо урівноваження досягнення підприємницьких цілей суб'єктами господарювання у ланцюгу поставок зерна і зернопродуктів, якими передбачено, по-перше, документальне структурування зернових ресурсів за видами запасів та одержання на окремі з них складських свідоцтв як виду цінних паперів, по-друге, бюджетне фінансування створення та утримання відповідних видів запасів зерна, а не тільки їхні закупівлі, по-третє, бюджетне фінансування придбання (створення, оренди) об'єктів логістичної інфраструктури, по-четверте, досягнення оптимальної структури інструментів реалізації державної політики запасів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів полягає в розробленні методичних матеріалів стосовно дослідження та оцінки параметрів логістичного середовища, рекомендацій з оптимізації фінансової політики організацій та використання державних коштів під час здійснення закупівель зерна для задоволення державних потреб (Тернопільський комбінат хлібопродуктів ДАК «Хліб України» - акт впровадження від 25 грудня 2007 року; Київський комбінат хлібопродуктів «Київмлин» - акт впровадження від 25 січня 2008 року), а також пропозиції щодо формування державою стратегії і політики формування та використання запасів зерна в Україні.

Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі Інституту магістерської та післядипломної освіти Університету банківської справи НБУ як ілюстративно-методичний матеріал для забезпечення підготовки студентів та слухачів післядипломної освіти спеціальності «Фінанси і кредит» та підготовці лекцій з дисципліни «Управління фінансовою санацією підприємств» (довідка № 02-16/1127 від 25.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження було розглянуто та схвалено на 71-й науковій конференції студентів КНЕУ “Соціально-економічний розвиток України на початку ХХІ століття” (м. Київ, 2004 р.), на V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2004 р.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Громадсько-державний механізм прискорення розвитку підприємництва (регіональний аспект)” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг ХХІ століття: інтеграція науки і бізнесу” (м. Донецьк, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт (наукові статті, тези доповідей), загальним обсягом 5,75 друкованого аркуша, з них особисто автору належить 5,05 друкованого аркуша. У фахових виданнях опубліковано 10 наукових статей, з них 8 одноосібно.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 242 назв, 4 додатків з таблицями. Зміст роботи викладено на 220 сторінках, зокрема вона містить 35 рисунків і 18 таблиць.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади управління фінансовими потоками у сфері державних закупівель» досліджено сутність фінансових потоків із урахуванням напрямів та ознак їхньої класифікації і структуризації, викладено засади реалізації фінансових потоків в умовах функціонування логістичних систем та розроблено концепцію й об'єкти логістичного управління фінансовими потоками в системі державних закупівель.

На процеси господарювання впливає багато різноманітних чинників (земля, праця, капітал тощо), які можна досліджувати у різних площинах класифікації, однак особливе місце серед них відводиться капіталу. Власне капітал є тією економічною категорією, що володіє вартістю та має здатність множити цю вартість, що у певному сенсі поєднує поняття капіталу із засобами і водночас дає змогу трактувати капітал як джерело фінансування ресурсів підприємств, організацій, держави. З позиції теорії управління вартістю капітал у підприємстві можна структурувати на три складові: фінансовий капітал, уречевлений капітал, людський капітал, спільне використання (споживання) яких у процесі конверсії формує результат у формі товару чи/та послуги і це задовольняє певні потреби клієнтів. Задоволення клієнтів означає гарантування обороту капіталу, тривалі прибутки та максимізацію вартості, що забезпечує корисне повернення витраченого капіталу.

Викладене розуміння капіталу унаочнює поєднання статичного та динамічного підходів: з одного боку, у будь-якому часовому зрізі капітал має певну структуру (статична оцінка), а з іншого - впродовж певного часового періоду ця сама структура може зазнати відповідних змін як у результаті абсолютних впливів, так і у результаті відносних впливів (інтенсивності змін), що зумовлює потреби у динамічній оцінці. Оскільки такі зміни зазвичай відзначаються не тільки в якісних характеристиках капіталу (капітал власний і позичений, капітал уречевлений і фінансовий, капітал необоротний та оборотний, капітал промисловий, банківський, торговельний тощо), але передусім у кількісних (простору і часу), то як вихідний пункт досліджень треба розглядати ці динамічні процеси, в яких відбувається трансформація капіталу, тобто потоки капіталу, зокрема потоки фінансового капіталу, або ж фінансові потоки.

Прийнято за основу підхід, за яким завдяки здійсненню класифікації і структуризації в різних площинах фінансових потоків можна поглибити та подати змістовну частину дефініції фінансових потоків. Такий підхід дав змогу долучити до дослідження сутності фінансових потоків логістичну концепцію.

Узагальнено класифікацію фінансових потоків у логістичних системах та окреслено умови приналежності їх до відповідних класів, що зумовило вибір найкорисніших згідно з об'єктом та предметом дослідження критеріїв класифікації, а саме: джерела залучення засобів, виконувані функції, фази виробництва, інституціональна приналежність.

Обґрунтовано тезу про те, що завдяки логістичному підходу можна уникнути, по-перше, субоптимізації, тобто оптимізації лише одного з логістичних потоків, наприклад, фінансового, оскільки це може не забезпечити глобальної оптимізації як оптимізації тріади логістичних потоків: матеріальних, фінансових та інформаційних. По-друге, це може сприяти реалізації цілей сталого розвитку.

Концепція сталого (урівноваженого) розвитку національної економіки, її регіональних складових передбачає гармонізацію принаймні трьох цілей: економічної, соціальної та екологічної. Очевидно, що досягнення цього немислиме без участі держави, державних інститутів, прямо чи/та опосередковано, за допомогою методів фіскальної чи/та кредитно-грошової політики у короткостроковому та довгостроковому періодах. В усіх можливих випадках держава може виконувати звичайну функцію, як, наприклад, забезпечення статутного функціонування організацій (чи їхніх частин) державної власності, передусім бюджетної сфери, так і особливу функцію, якщо йдеться про національну (економічну, енергетичну, продовольчу, військову) безпеку тощо.

З іншого боку, наявність концентрованого джерела фінансування державних потреб (бюджету) та децентралізація організації ресурсів держави відповідно обмежує домінування ринкових механізмів, чим уможливлює низьку ефективність трансакцій за участю державних агентів і навіть корупцію. За цих умов держава вживає заходи щодо регламентування цієї сфери відносин із обов'язковим упровадженням конкурентних відносин, наприклад, конкурсу. Але це часто не гарантує стабільних довгострокових зв'язків, що на сучасному етапі розвитку трактується як особливо корисна мегатенденція. Іншими словами, виникає характерна дилема знизити небезпеку (ризик) корупції за рахунок домінування нетривалих, а часто і фрагментарних зв'язків.

За таких умов ефективною може бути логістична концепція управління фінансовими потоками, джерелом походження яких є державний бюджет (прямо чи опосередковано). До базових її елементів пропонується зарахувати:

– безумовну орієнтацію на сукупні (повні) грошові витрати (з урахуванням неявних витрат);

– уникнення зайвих функцій (запасів потужності, матеріалів, інфраструктури, людських засобів), що не є корисними у реальних умовах;

– системну орієнтацію всіх учасників мережі трансакцій за участю державних ресурсів, зокрема зберігання і транспортування, та мотивація її учасників;

– гарантування очікуваних підприємницьких результатів учасникам мережі трансакцій у стратегічному вимірі;

– домінування договірних (контрактних) відносин між учасниками мережі трансакцій та стимулювання підтримання їхньої стабільності.

У контексті дослідження фінансових потоків у системі державної закупівлі на особливу увагу заслуговує сфера зерна та зернопродуктів. Як стрижень продовольчої безпеки країни, зерно та зернопродукти є специфічним об'єктом державної політики у цій сфері, оскільки за сприятливої кон'юнктури на ринку зернопродуктів (стабільні ціни, урівноважений пропозицією попит тощо) функції держави зведені до нуля, а цей ринок функціонує за класичними ринковими принципами. Однак функції держави зростають у разі некорисних змін кон'юнктури, наприклад, цінова нестабільність зумовлює виконання державою інтервенційних функцій, незадоволений попит змушує державу використовувати стратегічні резерви, навіть і у зв'язку з міжнародними зобов'язаннями, надлишкова пропозиція теж повинна активізувати зусилля держави щодо недопущення кризових явищ у суб'єктів підприємництва на цьому ринку, як це, приміром, спостерігається у поточному році.

Власне у політиці держави стосовно запасів спостерігаємо першу і найважливішу стратегічну особливість. Йдеться про те, що політика запасів зерна у державі формується винятково з позиції ймовірності виникнення нестандартних ситуацій. Іншими словами, за ідеальних умов держава формує й утримує певний страховий запас, який не потрібно будь-коли використовувати, оскільки кон'юнктура ринку полягає в очікуваних параметрах суб'єктів господарювання на ринку зерна і повністю узгоджена із очікуваннями клієнтів. За таких умов державі залишається у відповідному режимі «оновлювати» запас зерна, зважаючи на природні характеристики цього продукту, а стабільне функціонування ринку зернопродуктів забезпечується відповідною політикою запасів суб'єктів господарювання, які утримують поточні запаси, сезонні запаси і страхові запаси, але в межах своїх компетенцій. Уже з цих міркувань державна політика у сфері запасів зерна не може бути цілком комерціалізованою, але це не означає, що вона не повинна бути раціональною та ефективною.

Однак часто підприємницьке середовище перекладає свої проблеми з постачання сировиною (зерном) на державу, створюючи штучно мотив інтервенційних заходів, і це можна класифікувати як утримання державою сезонних запасів для бізнесу. Держава не маює з цього жодного зиску, а лише витрати.

У другому розділі «Макро- та мікроекономічні дослідження чинників державного впливу на фінансові потоки на ринку зерна в Україні» досліджуються чинники та виявлено тенденцій кон'юнктури на ринку зерна в Україні на фоні світових тенденцій, ідентифікації засобів державного впливу на функціонування ринку зерна в Україні та оцінювання параметрів матеріальних і фінансових потоків та інфраструктури логістичних процесів на цьому ринку.

Значення розвитку зернового господарства як базової галузі зумовлюється по-перше, сталим попитом (рядок 5.5 табл.1), високою потребою людей у споживанні зерна та виготовленої з нього продукції харчування. По-друге, з цієї самої причини зерно є стратегічним чинником економічної безпеки держави.

По-третє, значення зерна посилюється тим, що воно є харчовою базою для птахівництва та тваринництва (рядок 5.1, табл.1). Отже, від того, скільки зерна держава витрачає на фураж, залежить виробництво продовольчих товарів тваринного походження. Для порівняння зазначимо, що розвинуті країни витрачають на ці цілі до 70 % урожаю, а Україна - лише 40 %.

Таблиця 1. Баланс зерна в Україні за 1999 - 2006 роки (тис.т)

№ рядка	Показник	Роки	2006 р. у % до 1999 р.
		1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Виробництво	24581	24459	39706	38804	20234	41809	38016	34258	139,4
2	Зміна запасів на кінець року	-4682	1329	7090	-2751	-3793	7817	-314	-2304	49,2
3	Експорт	6389	1330	5597	12260	3944	7786	12650	11168	174,8
4	Імпорт	95	1010	439	166	3770	875	226	235	247,4
5	Разом ресурсів	22969	22810	27458	29461	23853	34867	38556	36797	160,2
5.1.	Витрачено на корм (фураж)/ %	11250/48,98	11056/48,47	13979/50,91	15745/53,44	11657/48,47	13852/39,73	13817/35,84	13750/37,37	122,2/-
5.2.	Витрачено на посів	3583	3597	4059	3874	3226	3584	3294	3301	92,1
5.3.	Втрати	450	309	370	550	250	545	375	633	140,7
5.4.	Переробка на нехарчові цілі	96	100	650	857	770	1150	670	645	671,9
5.5.	Фонд споживання/ %	7590/33,04	7748/33,37	8400/30,59	8435/28,63	7950/33,33	7950/22,8	7750/20,1	7300/19,84	96,2/-

По-четверте, важливо також розглядати зерно як об'єкт внутрішньої і зовнішньої торгівлі (рядок 3 і 4 табл.1), оскільки зернове господарство є стратегічною галуззю і великою мірою визначає продовольчу безпеку у світовому масштабі.

По-п'яте, відзначається багатосуб'єктний характер ринку зерна в Україні. Встановлено, що на ринку зерна фінансові потоки відбуваються між такими основними суб'єктами ринку, а саме:

– суб'єкти виробництва зерна - власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна;

– суб'єкти зберігання зерна - зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у зберіганні зерна;

– суб'єкти заставних закупок зерна - сільськогосподарські товаровиробники, зернові склади, державний агент із забезпечення заставних закупок зерна, уповноважені із забезпечення заставних закупок зерна;

– суб'єкти проведення інтервенційних операцій - сільськогосподарські товаровиробники, зернові склади, державний агент із здійснення інтервенційних операцій, уповноважені із здійснення інтервенційних операцій;

– акредитовані біржі, тобто товарні біржі, яким надано відповідним державним органом висновок про їхню відповідність щодо надання послуг з укладення біржових угод купівлі-продажу зерна та продуктів його переробки;

– інші суб'єкти господарювання, зокрема нерезиденти, які діють на ринку зерна.

Зернові ресурси України складаються із: зерна державного резерву, зерна інтервенційного фонду, невитребуваного заставного державного зерна, зерна державного, регіональних ресурсів зерна, власних ресурсів зерна.

Аналіз статистичних даних свідчить, що в останнє десятиріччя відзначалися істотні зростання та падіння українського зернового виробництва (рядок 1 табл.1) (більш ніж у 2 рази по зерну та в 7 разів по пшениці), зокрема надвиробництво у поточному році. Водночас, щодо урожайності не спостерігається будь-якого істотного прогресу, що свідчить про великі резерви інтенсифікації зернового господарства України та про необхідність поглиблювати інноваційні процеси в зерновому господарстві.

Доведено, що ефективне функціонування системи реалізації зерна в розвинутих країнах пов'язане з раціональною технологією формування зернового потоку, що, своєю чергою, залежить від системи логістики, її інфраструктури, що здатна забезпечувати гармонійні зв'язки між різними ланками зернового підкомплексу. На основі контрактів в цих країнах створений безперервний ланцюг щодо здійснення закупівель зерна, основними суб'єктами якого є виробники, заготівельні, переробні та торговельні компанії, кооперативи та інші фірми, які беруть участь у виробництві та збуті зернової продукції, а також, як споживач зерна, держава та приватні торговельні компанії. Загалом потоки зерна в таких країнах є високопрогнозованими, контрольованими та регульованими.

На противагу цьому в Україні тривалий період спостерігається низька передбачуваність динаміки зернових потоків, явища на ринку зерна не піддаються логічним оцінкам, а дії держави на ньому часто мають фрагментарний, трансакційний характер (рядок 2 табл. 1).

Загалом вітчизняні ціни на зерно помітно коливаються, тоді як на зовнішньому ринку змінюються незначно і характеризуються відносною сталістю. Чинники, які впливають на ціноутворення, можна поділити на чотири групи. Першою з них є пропозиція, яка залежить від кліматичних умов, витрат на виробництво, розмірів посівних площ, імпорту тощо. Другою групою чинників, що впливає на ціноутворення, є попит, який формується завдяки зростанню доходів споживачів та експорту. Третьою групою чинників можна вважати вплив рівня розвитку зернової інфраструктури. Четверта група чинників асоціюється з тим, наскільки активно держава веде власну зернову політику, а тому розглядається в дисертації як найперспективніша.

Вивчення зарубіжного досвіду регулювання ринку зерна свідчить про необхідність спрямування зусиль уряду на формування відповідних ефективних інструментів та елементів ринкового механізму, а саме:

– формування повноцінної інфраструктури ринку (створення засобів логістичної інфраструктури, розвиток біржової та позабіржової торгівлі, інформаційне забезпечення учасників зернового ринку, фіскальне забезпечення, система страхування ризиків, зокрема і ринкових);

– сприяння розвитку інтегрованих об'єднань вертикального та горизонтального типів з різною завершеністю технологічного циклу. Це забезпечить контролювання та моніторування руху матеріальних і фінансових потоків, раціональне використання зернових ресурсів;

– розроблення стабільної прозорої правової бази регулювання ринку зерна та експортно-імпортних операцій;

– надання пільг та допомоги господарствам з вищим рівнем ефективності порівняно з іншими підприємствами галузі.

Виявлено, що у динаміці валового виробництва зерна в Україні простежується короткострокова циклічність. Основною причиною цих коливань є зміна природно-кліматичних умов, а також відсутність дієвих механізмів регулювання ринку зерна. Тому з метою стабілізації зернового ринку потрібно створити умови ефективного використання запасів зерна на загальнодержавному та регіональному рівнях, за допомогою яких можна було б здійснювати за потребою інтервенційні заходи та стабілізувати кон'юнктуру цього ринку.

Одним із важливих елементів державного регулювання розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу держави є застосування системи державних закупівель зернової продукції.

Окреслено три рівні функцій, що виконуються через систему державних закупівель зерна: стратегічна як забезпечення національної безпеки через систему запасів; економічна як забезпечення корисної кон'юнктури на ринку зерна та соціальна як розвиток виробництв, а відтак створення робочих місць. Зокрема, встановлено низьку ефективність виконання державою економічної функції на ринку зерна через, по-перше, відсутність нормативних актів прямої дії щодо кількісно-часових параметрів інтервенційних заходів відповідними визначеними державою операторами, по-друге, слабкий вплив ринкових механізмів, передусім біржової торгівлі, за допомогою якої на внутрішньому ринку реалізується лише 4 - 5 % (за обсягом продажу) контрактів, по-третє, правове забезпечення функціонування біржових механізмів створює підстави пріоритезації власних комерційних цілей на противагу зразкам розвинутих ринкових економік, де такі біржі насамперед відіграють важливу роль у формуванні корисної кон'юнктури на ринку зерна.

Наявність великої частки позабіржового ринку, проблемний фінансовий стан виробників зернової продукції спричиняють нееквівалентні економічні відносини в акціях купівлі-продажу на користь посередників-трейдерів, для яких за цих умов ринок зерна в Україні є надто привабливим, що певною мірою обґрунтовує активну діяльність в Україні найбільших світових виробників і трейдерів, хоч цей стан, з іншого боку, є прогресивним для аграрного сектору економіки України.

Аналіз досвіду державного впливу на ринок зерна у найбільших виробників зернопродукції свідчить про наявність ефективних інструментів державного впливу на цей ринок (від «жорсткого» варіанта - Франція до «ліберального» варіанта - США), масштаби якого залежать від того, наскільки ефективними є ринкові механізми. Водночас у будь-якому варіанті державного впливу на національний ринок зернаф держава реалізує базові функції у таких напрямах: стратегічному як забігання загальнонаціональним кризовим явищам, економічному як створення умов ефективного підприємництва суб'єктів господарювання на ринку зерна, соціальному як створення умов для забезпечення перспективи розвитку через механізми горизонтальної, вертикальної, логістичної, кластерної тощо інтеграції.

Традиційно основною конкурентною перевагою вітчизняного ринку зерна вважається низький рівень цін (українські ціни на зерно протягом останніх років (не враховуючи ціни 2003 року) були нижчими від світових цін на 10 %). На ринку зерна всередині країни спостерігаються значні сезонні коливання. Вони зумовлені незбалансованістю попиту та пропозиції, оскільки 90 % зерна реалізується у липні - грудні та лише 10 % у січні - червні. На нашу думку, така нерівномірність розподілу пропозиції призводить до значного падіння цін у другому півріччі року. Причина перша товаровиробники змушені реалізовувати основний обсяг продукції саме в цей період і за цінами, нижчими від рівноважних. Це пояснюється нестачею власних фінансових ресурсів для зберігання продукції, а також ускладненнями, що можуть виникати під час розрахунків із постачальниками або кредиторами. Водночас агротрейдерам та імпортерам така часова незбалансованість приносить вигоди. Отже, відставання внутрішніх цін на зерно від світових, що зумовлене короткостроковим зростанням пропозиції, активізує експорт, створюючи загрозу продовольчій безпеці країни.

Іншою причиною є недостатній розвиток інфраструктури з обслуговування експорту зерна, а також монопольне становище заготівельних і портових підприємств, з одного боку, та обмеженість номенклатури послуг щодо зберігання, перевезення зерна, з іншого, що призводить до завищення тарифів на ці послуги.

Ще однією причиною неринкового впливу на ціну, пов'язаною із економікою експортних операцій, є транспортні витрати. Зокрема, актуальною залишається проблема високих залізничних тарифів на перевезення зерна. Власникам зерна стає вигідніше перевозити його автомобільним транспортом, ніж залізничним, що дисонує із світовою практикою.

Загалом стан ринку зерна в Україні можна охарактеризувати низьким рівнем передбачуваності його кон'юнктури, слабкістю або навіть відсутністю тривалих партнерських відносин, нерозвиненістю ринкових механізмів. І це змушує до пошуку ефективних концепцій розвитку цього ринку. Концепція логістики, використана в роботі, належить до тих, що найкраще зарекомендували себе у світовій практиці у сфері оптимізації потокових процесів. До уваги доцільно брати досвід функціонування підприємств країн із ринковою економікою, де широко використовується поняття «пакет логістичних послуг», базовими в якому є: перевезення зерна; навантажувально-розвантажувальні роботи; митні операції; зберігання зерна; страхування ризиків; інформаційне забезпечення; фінансування трансакцій.

Відсутність такого підходу є головною причиною низької ефективності логістичних ланцюгів в Україні, позаяк спричиняє незадовільне використання можливостей залізниці, низьке використання складських потужностей елеваторів та переробних потужностей, відсутність інтегрованого підходу до управління переміщенням зерна в координатах стану, кількості, простору і часу.

Для України особливо важливим є впровадження системи складських документів на зерно, оскільки це дасть доступ до оборотного капіталу агровиробникам. Також це буде стимулом для інвестування в елеваторну промисловість, що водночас покращить обслуговування та в остаточному результаті призведе до зменшення частки логістичних витрат у собівартості товару. Окрім того, повноцінна робота зернових складів забезпечить облік наявного в країні зерна, дасть змогу складати точніші баланси його виробництва-споживання.

На рис. 1 зображена схема кредитування під складські свідоцтва підприємств зернового підкомплексу України. Зі схеми зрозуміло, що будь-які взаємозв'язки учасників зернового ринку України регламентується офіційними документами, задля уникнення ризиків фінансових і матеріальних втрат.

ринок зерно логістичний фінансовий



Рис. 1. Схема кредитування під складські свідоцтва підприємств зернового підкомплексу України

У третьому розділі «Оптимізування фінансових потоків у системі державних закупівель зерна» розроблено рекомендації щодо удосконалення державної політики запасів зерна в Україні, викладено методику обґрунтування рішень щодо здійснення державних закупівель зерна в Україні та обґрунтовано положення щодо узгодження підприємницьких цілей суб'єктів господарювання із стратегічними цілями продовольчої безпеки у сфері фінансових відносин.

Встановлено, що філософія поведінки держави на ринку зерна в Україні повинна ґрунтуватися передусім на традиційних засадах концепції логістики, таких, як системність, корисність, повнота, ефективність, обслуговування споживача та бути скерованою на формування дієвої системи трансформації матеріальних потоків на ринку зерна у загальнодержавному вимірі. Тому як перший ключовий механізм цього впливу у дисертації прийнято державну політику запасів, сутність якої можна з'ясувати через обґрунтування відповідей на систему логічно зв'язаних питань:

1. Чи необхідна державна політика запасів зерна в Україні?

2. Які цілі цієї політики запасів?

3. Які інструменти реалізації цієї політики запасів?

4. Які умови здійснення цієї політики запасів?

5. Які об'єкти політики запасів на зерновому ринку в Україні?

6. Яким повинно співвідношення форм власності суб'єктів господарювання та характер взаємовідносин цих суб'єктів між собою та з державою?

7. Що необхідно покласти в основу гармонізації національних цілей з підприємницькими цілями суб'єктів господарювання?

8. Які процедури необхідно застосовувати під час створення, використання та ротації запасів зерна і зернопродуктів?

9. За яких умов держава має право упровадити механізми адміністративного впливу та їхні кількісно-часові масштаби?

10. Якою мірою світові тенденції та стан світового ринку зерна можуть впливати на національну політику запасів зерна?

Перелік поданих питань прийнято за основу алгоритму формування державної політики запасів зерна в Україні. запас виконує роль територіально-часового буфера між виробництвом і споживанням зерна і зернопродукції, а його масштаби усвідомлено продиктовані виконуваними функціями. Традиційні функції виконують такі види запасів: поточний, сезонний, спекулятивний, страховий, запас підтримки, зайвий запас.

Поточний запас зумовлений безперервного споживання та дискретного постачання. Сезонний запас необхідний внаслідок сезонного характеру вирощування зерна. Спекулятивний запас виникає з причини передбачення зростання цін закупівлі, некорисної зміни інших чинників, наприклад, валютних курсів. Страховий запас виконує функції уникнення наслідків відхилення від стаціонарних чи/та планових (проектних) режимів. І, нарешті, запас підтримки використовується для здійснення функцій підтримки господарських суб'єктів у разі настання несприятливої непередбаченої кон'юнктури на ринку зерна, передусім зниження попиту на продукцію. У табл. 2 охарактеризовані види запасів узалежнені напрямами їхнього використання.

Таблиця 2. Структуризація зернових ресурсів в координатах «напрям використання - вид запасу»

Види запасів зерна	Поточний	Сезонний	Спекулятивний	Страховий	Підтримуючий	Зайвий
Напрями використання						дефіцитний
Зовнішня торгівля	-	-	-	-		експорт
						імпорт
Продовольчі потреби	+	+			-	+
Корм худобі і птиці	+	+	+	+	-	+
Насіння	-	+	-	-	-	-
Нехарчове використання	+	+	+	+	-	+
Втрати при збиранні і транспортуванні	-	-	-	-	-	-

Примітка: знак «-» означає недоцільність створення певного виду запасу для відповідного напряму використання зерна; знак «+» означає доцільність створення такого виду запасу для такого напряму використання зерна; знак «» - те саме, передусім державою

Обґрунтована інтерпретація відповідей на систему питань-індикаторів державної політики запасів зерна в Україні формалізована за допомогою алгоритму (рис. 2), визначальним елементом якого є формування системи інструментів реалізації державою тієї чи іншої політики запасів (рис. 2, блок 3)



Рис. 2. Формування державної політики запасів зерна в Україні

Серед застосовуваних у світовій практиці інструментів реалізації політики запасів центральне місце займають державні закупівлі зерна, які традиційно здійснюються:

впровадженням механізму заставних закупівель зерна, за яким прямі закупівлі зерна здійснюються в сезон його збирання за поточними ринковими цінами;

закупівлі та продаж зерна в інтервенційних цілях з метою стабілізації внутрішнього ринку зерна і хлібопродуктів тощо;

за грошові кошти через прозору ринкову інфраструктуру (біржі, аукціони, торгові доми).

На прийняття рішення щодо здійснення процедур державної закупівлі зерна (блоки 8, 9) суб'єктами закупівлі впливають чинники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Алгоритм процесу прийняття рішення подано на рис. 3.

Визначення критерію раціонально організованого закупівельного процесу

Побудова матричної моделі виконання закупівельних акцій підприємством

Визначення величини запасу за методом мінімізації загальних (повних) витрат

Розрахунок імовірності невиконання закупівлі

Оптимізація фінансового потоку, що супроводжує закупівельний процес зерна

Забезпечення максимальної ефективності закупівельного процесу зміною його структури у динаміці протягом року

Пристосування логістичної системи закупівельного підприємства до інтенсивності надходження замовлень з метою забезпечення максимального ефекту

Рис. 3. Загальна схема прийняття рішення щодо здійснення державних закупівель зерна

Запропонована методика обґрунтування рішення щодо здійснення державних закупівель зерна в Україні дає змогу:

Забезпечити вибір раціональної логістичної структури залежно від нестаціонарної інтенсивності надходження замовлень на зерно.

Забезпечити умову отримання максимального ефекту в системі.

Оптимізувати логістичну структуру підприємства мінімізацією невиробничих витрат.

узгодження цілей та досягнення компромісу між сільськогосподарським виробником та державним споживачем (блок 7, рис. 2) зводиться до встановлення певного відношення між сукупними витратами та рівнем виконання замовлення, що приймається та задовольняє обидві сторони. На практиці досягнення цього компромісу залежить від багатьох економічних та політичних чинників, зокрема: рівня конкуренції, розвинутості ринків, інфраструктурного забезпечення, зовнішньополітичного впливу тощо.

Досліджено цілісний оборот матеріально-фінансових потоків, що притаманні виробництву хлібопекарських виробів із залученням державних агентів та підприємницьких організацій. З метою реалізації процедури їхньої оптимізації здійснено відповідну формалізацію цих потоків та відносин між ними, що дало змогу створити математичний апарат такої оптимізації. Встановлено, що децентралізація аграрно-промислового комплексу призвела до утворення достатньо великої кількості автономних матеріальних і фінансових потоків, трансформація яких призводить до істотного зростання співвідношення фінансової і матеріальної складової. Проміжний прибуток, одержуваний на кожному з етапів перетворення матеріальних потоків, може значно перевищувати як витрати вкладених коштів на етапі виробництва вихідної сировини (зерна), так і прибуток від його реалізації виробниками посередникам. Тому так важливо упровадити механізм нормалізації відносин суб'єктів господарювання на ринку зерна та зернопродуктів через відповідну державну політику запасів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми управління фінансовими потоками в системі державних закупівель зерна в Україні, розроблено практичні рекомендації щодо створення механізму управління фінансовими потоками на засадах логістики під час здійснення суб'єктами господарювання державних закупівель зерна. Результати виконаного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. На основі дослідження причинно-наслідкових зв'язків у реалізації фінансових потоків в процесі державних закупівель в роботі обґрунтовано доцільність використання логістичної концепції управління фінансовими потоками. Розкрито сутність логістичної концепції управління фінансовими потоками у сфері державних закупівель, до базових елементів якої зараховано орієнтацію на повні витрати, уникнення зайвих функцій, системну оптимізацію, гарантування очікуваних підприємницьких результатів та домінування контрактних відносин у мережі поставок.

2. Обґрунтовано доцільність активізації державного впливу на формування повноцінної інфраструктури ринку зерна, розвиток інтегрованих вертикальних та горизонтальних структур, зокрема на засадах концепції логістики, створення прозорого та дієвого правового забезпечення функціонування ринку зерна, формування систем допомоги господарським суб'єктам. Розглядаючи як один із базових чинників впливу на кон'юнктуру зернового ринку стан стратегічних і поточних запасів зерна в Україні, визначено як пріоритетний елемент державного регулювання цього ринку політику державних закупівель зернової продукції. Окреслено три рівні функцій, що виконуються через систему державних закупівель зерна: стратегічна як забезпечення національної безпеки; економічна як забезпечення корисної кон'юнктури на ринку зерна та соціальна як розвиток виробництв, а відтак створення робочих місць.

3. Встановлено низьку ефективність виконання державою економічної функції на ринку зерна внаслідок, по-перше, відсутності нормативних актів прямої дії щодо кількісно-часових параметрів інтервенційних заходів відповідними визначеними державою операторами, по-друге, слабким впливом об'єктивних механізмів, передусім біржової торгівлі, за допомогою якої на внутрішньому ринку реалізується лише 4 - 5 % (за обсягом продажу) контрактів, по-третє, правове забезпечення функціонування біржових механізмів створює підстави пріоритезації власних комерційних цілей на противагу зразкам розвинутих ринкових економік, де такі біржі відіграють важливу роль у формуванні корисної кон'юнктури на ринку зерна.

...