Податок на доходи фізичних осіб в Україні

На відміну від вітчизняних реалій зовсім інший підхід до платників податків із доходів фізичних осіб в іноземних державах, де стан демократії та суспільні норми в значній мірі мають вплив на побудову та функціонування фіскальної політики, яка передовсім спрямована на вирішення соціальних питань та економічну мотивацію домогосподарств, а вже потім на забезпечення уряду фінансовими ресурсами.

В умовах створення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки пошук шляхів удосконалення власної системи оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням світових здобутків у цій сфері є досить актуальним.

Питанню вивчення основ побудови податкових систем іноземних держав та порядку оподаткування фізичних осіб присвячується досить багато наукових праць, зокрема вагомих результатів досягли О.Д. Василик, Г.П. Толстоп'ятенко, Я.В. Литвиненко, І.Д. Якушик, Н.М. Ткаченко та інші.

Іноземні системи прямого оподаткування доходів фізичних осіб мають уже досить апробовану часом практику становлення та розвитку на базі глибокого усвідомлення кожним платником податку свого конституційного обов'язку - сплати податків. Значні соціальні видатки та постійна увага держави до платника податків поступово виховали свою податкову культуру, яка зовсім інша від вітчизняних реалій. Також по іншому розуміється і сутність категорії «податок»: в Німеччині - це підтримка, яку громадяни надають державі; у Великобританії - це обов'язок перед державою; у США податок розуміється як «такса»; у Франції - як обов'язкова плата. Для нашої держави, як не прикро, розуміння даної фінансової категорії зводиться лише до примусового платежу.

На відміну від України, де порядок, ставки, правила оподаткування податком із доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівні, в іноземних державах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції.

У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий податок належить до місцевих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.

Досить цікавою є практика справляння податку в Китайській Народній Республіці. Держава надає право податковим агентам компенсувати витрати на забезпечення сплати податку в розмірі 2% від суми утриманого податку. На відміну від вітчизняних реалій, в яких передові комп'ютерні технології в процесі подання податкової звітності тільки почали застосовуватися на практиці, в Австралії визначення податкового зобов'язання та суми податку, що підлягає поверненню, за допомогою інформаційних технологій є вже досить широко апробованим. Пересічний платник податку може скористатися через мережу Інтернет так званим tax calculator - податковим калькулятором, робота якого побудована за принципом алгоритму. Задаючи суму отриманого доходу та параметри, що є характерними для платника податку (пільги, знижки, витрати), програма самостійно обраховує необхідні фіскальні показники.

Податки на спадщину як одна із складових прибуткового оподаткування у розвинутих країнах світу не відіграє значної ролі, якщо розглядати його з точки зору ефективного фіскального інструменту. У деяких країнах, таких як Італія, Люксембург, Австралія, Канада і Нова Зеландія, спадок узагалі не розглядається як об'єкт, з якого сплачується податок.

Світовий Податковий кодекс закріплює такі основні вимоги, яких потрібно притримуватися при створені ефективної податкової системи:

- запровадження єдиного загального кодексу на всі податки замість безлічі податкових законів;

- відмова від протекціоністських податків. Ця умова є обов'язковою для виконання в контексті інтеграції в світову економіку;

- відмова від податкових пільг і закріплення їх субсидіюванням.

В усьому світі в системі податкових відносин важливе місце посідає показник «граничний дохід» - мінімальний розмір отриманого доходу, з якого починається сплачуватися податок. У розвинутих країнах світу система прибуткового оподаткування будується таким чином, що показник «граничний дохід» залежить від кількості дітей, сімейного стану платника та способу оподаткування за єдиною чи роздільною системою.

В таких країнах, як Ірландія, Корея, Мексика, Туреччина, середньозважена величина граничного доходу (неоподатковуваного мінімуму), з якого починається сплачуватись податок з доходів фізичних осіб становить 30% від середньої заробітної плати у виробничому секторі. Якщо порівнювати з нашою державою, то ця цифра становить 17 грн., тобто приблизно лише 3% від мінімальної заробітної плати, що є зовсім не відповідним. За ці мізерні кошти людина не може задовольнити навіть свої мінімальні потреби.

Іноземні системи оподаткування спрямовані на формування кінцевого доходу домогосподарств таким чином, щоб кожна фізична особа мала в користуванні після оподаткування дохід, достатній для фінансування всіх необхідних витрат на задоволення своїх потреб.

Одна з найбільш розвинених систем індивідуального прибуткового податку із широкою системою податкових вирахувань діє в Нідерландах. У цій країні існує п'ять видів податкових відрахувань, що залежать від віку, кількості дітей, доходу батьків і відрізняються сумою, на яку дозволено зменшувати оподатковуваний дохід (в євро на одну дитину). Тому з метою нівелювання певних негативних наслідків, посилення соціальної складової системи та стимулювання демографічної ситуації в нашій країні, дієвим буде прив'язати розмір і право на надання податкової соціальної пільги до сімейного складу одружених платників із урахуванням кількості неповнолітніх дітей.

Отже, реалізація на практиці іноземного досвіду має на меті сприяти як найшвидшому переходу до нової сталої та дієвої системи оподаткування, яка ґрунтуватиметься на всебічному поєднані найкращих передових методів та запозичених позитивних елементів із досвіду податкових систем зарубіжних країн, що дало б поштовх до посилення соціальної складової системи оподаткування.

3.2 Нововведення щодо адміністрування ПДФО в 2015 році та проблеми їх впровадження

01.01.2015 р. вступили в силу зміни, внесені Законом №71, зокрема, в розділ ІV Податкового кодексу. Далі розглянемо які нововведення чекають суб'єктів господарювання і простих громадян в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб, його нарахування й сплати.

Базові ставки ПДФО передбачено на рівні 15% і 20% (замість 15% і 17%). Ставка ПДФО 20% буде застосовуватися до місячних доходів, що перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 12180 грн.). Крім того, ставка податку в розмірі 20% буде застосовуватися до доходів у вигляді роялті, відсотків за вкладами, прибутки з інститутів спільного інвестування (ІСІ) та дивідендам (крім дивідендів виплачених платниками податку на прибуток, по цих виплатах ставка податку становить 5%).

Громадяни, які отримують дохід від двох і більше податкових агентів, зобов'язані подавати річну податкову декларацію фізичної особи з метою річного перерахунку ПДФО. До доходу до 120 МЗП буде застосовуватися ставка 15%, понад - 20%.

Подвійна ставка від базового розміру 15% (тобто 30%) буде застосовуватися до доходів фізичних осіб, визначеними непрямими методами. Відомості до фіскальної служби про надбання громадян повинні подавати податкові агенти: підприємства та інші суб'єкти господарювання.

Крім того, внесеними змінами відмінена льотна ставка (10%), встановлена п. 167.4, для оподаткування заробітної плати шахтарів, робітників шахтобудівних підприємств.

Віднині до заробітної плати таких робітників застосовуються загальні правила її оподаткування, тобто за ставками в розмірі 15 (20)%.

В пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу внесені зміни, згідно яких в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку включаються пасивні доходи.

Ставки податку на пасивні доходи встановлені п. 167.5 ст. 167 Кодексу в наступних розмірах до бази оподаткування:

- 20% - для пасивних доходів, в т. ч. нарахованих у вигляді дивідендів за акціями і/або інвестиційним сертифікатам, які виплачуються інститутами сумісного інвестування (ст. 167.5.1);

- 5% - для доходів у вигляді дивідендів за акціями і корпоративним правам, нарахованим резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (ст. 167.5.2).

При цьому необхідно нагадати, що дивіденди остаточно оподатковуються податком податковим агентом при їх нарахуванні платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 17.5.1 і 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України.

Отже, дивіденди нараховані у 2014 р., оподатковуються податком за старими правилами із застосуванням ставки податку у розмірі 5%.

Новим пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу встановлений перелік доходів, які для цілей обкладання податком на доходи фізичних осіб відносяться до пасивних доходів, зокрема:

- Відсотки на поточний чи депозитний банківський рахунок;

- Відсотки на вклад у кредитних союзах;

- Інші відсотки;

- Відсотковий чи дисконтова ний дохід за іменним ощадним сертифікатом;

- Дохід, виплачуваний компанією, яка керує активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи;

- Дохід за іпотечними цінними паперами згідно закону

- Відсотки, отримані власником облігації від їх емітента;

- Роялті;

- Дивіденди.

Згідно внесених змін розмір оподатковуваної суми пенсії знижений.

Так, змінами до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 податкового кодексу встановлено, що в загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку включаються суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником з Пенсійного фонду України або бюджету згідно закону, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. - 3654 грн.).

До 1 січня 2015 р. вказані доходи оподатковувались у разі, якщо їх сума перевищувала 10000 грн. в місяць.

3.3 Перспективи вдосконалення податку на доходи фізичних осіб в Україні в контексті зарубіжного досвіду

Трансформаційні перетворення на шляху до соціально орієнтованої ринкової економіки України вимагають становлення такої системи оподаткування доходів фізичних осіб, елементи якої б відповідали сучасним принципам оподаткування, визначеним цілям економічної політики, світовим тенденціям та будувалися з урахуванням існуючих соціально-економічних умов.

Науковці акцентують увагу на тому, що сьогодні є потреба у: визначенні більш справедливої бази оподаткування за допомогою оптимізації звільнень від оподаткування, удосконаленні механізму податкового кредиту; збільшенні купівельної спроможності малозабезпечених шляхом удосконалення податкової соціальної пільги; оптимізації податкових ставок з метою справедливого перерозподілу; покращанні податкової дисципліни через реформу податкового адміністрування та створення зручних умов сплати податків.

В сучасних ринкових умовах його стратегічними завданнями є реалізація фіскального і регулюючого потенціалу особистого подоходного оподаткування. Це означає, що із ростом добробуту платників податків - фізичних осіб, розширенням бази оподаткування буде відбуватись збільшення надходжень до бюджету, що дасть змогу проводити активну соціальну політику

Важливого значення набуває теоретичне обґрунтування і практична реалізація фіскального потенціалу оподаткування доходів фізичних осіб, який є найістотнішою складовою податкового потенціалу регіону в цілому і характеризує його податкові можливості.

Отже, фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб представляє собою комплекс правових, організаційних та економічних заходів щодо повного використання наявних і прихованих можливостей справляння податків з особистих доходів та нарощування податкових надходжень з усіх джерел доходів з метою фінансового забезпечення місцевого самоврядування.

Другим важливим призначенням механізму оподаткування доходів фізичних осіб є реалізація регулюючого потенціалу оподаткування особистих доходів, під яким слід розуміти здатність впливати на рівень життя громадян шляхом застосування соціальної пільги та прогресивного оподаткування, що забезпечить, з одного боку, зниження податкового навантаження для малозабезпечених верств населення, а з іншого - його поступове підвищення для заможних громадян.

Механізм оподаткування доходів фізичних осіб покликаний організувати, упорядкувати відносини з приводу мобілізації податкових платежів з громадян, які є одним з головних джерел доходів, до бюджету. Метою податкового регулювання є динамічне збільшення податкових надходжень з фізичних осіб тобто посилення його фіскального значення, а також активізація регулюючої функції.

Для того, щоб оцінити ефективність механізму оподаткування доходів фізичних осіб потрібно визначити чи досягається в процесі оподаткування синхронізація інтересів держави і платників податків. З цією метою необхідно проаналізувати існуючі механізми оподаткування окремих доходів фізичних осіб, оскільки саме вони є підсистемами загального механізму оподаткування. Це допоможе встановити наскільки розкрито фіскальний потенціал оподаткування особистих доходів та виконується функція регулювання життєвого рівня населення.

Оскільки всі елементи механізму знаходяться в тісній взаємодії один з одним, формою прояву якої є діючий порядок розрахунку податку з доходів фізичних осіб та фіксованого і єдиного податку з підприємців, розглянемо їх з метою виявлення можливостей та резервів нарощування податкових надходжень з особистих доходів.

На обсяг податкових надходжень від оподаткування доходів фізичних осіб впливають різні фактори. По-перше, це фактори, що закладені в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, розширення податкової бази і регулювання ставок податку та інші. По-друге, об'єктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є зростання доходів населення, збільшення кількості працюючих, на що в свою чергу впливає низка чинників, таких як рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Отже, необхідним є проведення двоступеневої оцінки стану справляння податку з доходів фізичних осіб шляхом обчислення не тільки фактичного рівня сплати, а й потенційного. Комплекс організаційних, правових та економічних заходів спрямований на використання наявних і прихованих можливостей справляння податків з особистих доходів представляє собою фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб.

Можливість зниження податкового навантаження на малозабезпечені верстви населення і громадян, що отримують заробітну плату в межах прожиткового мінімуму та його помірковане підвищення для платників, що мають середні та високі доходи можна розглядати як регулюючий потенціал особистого оподаткування. Такий підхід забезпечуватиме приведення особистого прибуткового оподаткування у відповідність з принципами вертикальної і горизонтальної рівності.

Таким чином, прогресивне оподаткування, принаймні заробітної плати, є досить діючим засобом розв'язання як фіскальних, так і соціальних завдань державної податкової політики.

Важливою складовою податкової реформи в Україні має стати саме реформування справляння податку з доходів фізичних осіб на основі побудови більш досконалого механізму оподаткування кожного з доходів, що сприятиме реалізації як фіскального так і регулюючого потенціалу особистого оподаткування.

Висновки

Економіка кожної держави має свої особливості, які варто враховувати при побудові ефективної податкової системи. Звичайно, держави з високим рівнем розвитку економіки при оподаткуванні доходів громадян вирішують завдання, які не є ключовими для нашого суспільства. Це пов'язано з тим, що рівень розвитку нашої економіки значно нижчий від розвинених країн, проте, спираючись на їхній досвід, можна використати певні світові здобутки в українську систему оподаткування. Потрібна активізація державної політики високих доходів громадян, насамперед - для економічного активного населення, що забезпечує процес генерації первинних доходів як обєкта оподаткування (доходи громадян різних категорій економічно активної частини населення).

В умовах ринкової економіки перед податковою системою постають пріоритети забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та гарантій громадянам достатнього життєвого рівня. На сучасному етапі податок з доходів фізичних осіб представляє собою обовязковий нецільовий платіж фізичної особи до місцевого бюджету для фінансування його видатків. Оподатковуваним доходом повинен бути сукупний доход, скоригований на суму податкових вилучень та зменшений на суму економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму та інших пільг.

Всебічний вплив на соціально-економічний розвиток відбуватиметься за умови виваженого вибору елементів податкового регулювання. Встановлення, застосування або зміна певного податкового важеля, їх скоординована дія в потрібних напрямках перетворює просту сукупність податкового інструментарію на механізм оподаткування доходів фізичних осіб. В ринкових умовах механізм оподаткування доходів фізичних осіб представляє собою сукупність податкових важелів прямого та опосередкованого впливу на процес вилучення частини доходівдо бюджету та елементів податкового регулювання особистих доходів. Його складовими є механізми оподаткування кожного виду доходів, справляння податків з яких передбачено законодавством.

На обсяг податкових надходжень від оподаткування особистих доходів впливають: по-перше, фактори, що закладені в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, склад обєкту оподаткування, податкові ставки та інші. По-друге, значний вплив спричиняють обєктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є, величина доходів населення, чисельність працюючих, на яку, в свою чергу, впливає низка чинників, таких як, рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Динамічне зростання надходжень ПДФО і високий рівень виконання планових показників забезпечується, головним чином, податком із заробітної плати. Це зумовлено значним переважанням її частки у структурі обєкту оподаткування, а також більш суворим контролем і відповідно найвищим рівнем сплати, оскільки відбувається утримання податку у джерела отримання доходу. Роль податку з інших доходів в наповненні місцевого бюджету залишається другорядною.

Фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб - це комплекс правових, організаційних та економічних заходів щодо повного використання наявних і прихованих можливостей справляння податків з особистих доходів та нарощування податкових надходжень з усіх джерел доходів для наповнення місцевого бюджету. З метою підвищення ефективності податкового планування, доцільно доповнити аналітичний інструментарій показниками фіскального потенціалу, що дозволить проводити більш повний і якісний контроль, а також вчасно вносити корективи в чинний порядок оподаткування. Під регулюючим потенціалом оподаткування особистих доходів слід розуміти здатність впливати на рівень життя громадян шляхом застосування неоподатковуваного мінімуму та прогресивного оподаткування, що забезпечить, з одного боку, зниження податкового навантаження на малозабезпечені верстви населення, а з іншого - його поступове підвищення для заможних громадян. Чинний порядок надання податкової соціальної пільги суперечить податковому законодавству, а також призводить до вагомих бюджетних втрат. Тому регулюючі можливості особистого подоходного оподаткування використовуються частково. Вдосконалення особистого подоходного оподаткування повинно відбуватися на основі впровадження комбінованих технологій справляння податку з доходів фізичних осіб. Це передбачає, що кожен вид доходів повинен мати свій механізм оподаткування, який має максимально враховувати специфіку їх отримання, вагомість для платника та трудомісткість адміністрування. Враховуючи реалії сучасного податкового регулювання та досвід зарубіжних країн запропоновано модель оподаткування трудових доходів фізичних осіб на основі прогресивного оподаткування. Застосування помірних ставок прогресивної шкали від 10 до 25% зменшить податкове навантаження на платників із низьким і середнім рівнем доходів та поступово підвищить його для заможних платників, що збільшить надходження до бюджету.

Обґрунтовано необхідність відновлення ролі і економічного призначення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його застосування дозволить зменшити базу оподаткування кожного платника та знизити податкове навантаження. При обчисленні неоподатковуваного мінімуму необхідно застосовувати міжнародні норми, а саме метод мінімального споживчого бюджету. Для зниження податкового навантаження на соціально незахищених громадян та осіб, що мають заслуги перед державою, необхідно застосовувати пільги по зменшенню сукупного оподатковуваного доходу, повязавши їх із неоподатковуваним мінімумом.

Список використаних джерел

1. «Бюджетний кодекс України» із змінами та доповненнями від 15.04.2014 року.

2. «Земельний кодекс України» із змінами та доповненнями від 24.10.2013 року.

3. «Кодекс законів про працю» із змінами та доповненнями від 20.05.2014 року.

4. «Податковий кодекс України» із змінами та доповненнями від 20.05.2015 року.

5. Закон України із змінами та доповненнями від 09.04.2014 р. «Про охорону праці».

6. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.01.2004 року.

7. Бех Г.В., Дмитрик О.О., Кобильнік Д.А., Криницький І. Є., Кучерявенко М. П - «Податкове право» Навчальний посібник / К.: Юрінком Інтер, 2003 р.

8. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2011-2014 рік / [Щербина І. Ф., Рудик А.Ю., Зубенко В.В. та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. - К., 2011-2014.

9. Звіт про виконання плану роботи Головного управління ДФС в Одеській області [Електронний ресурс]: Режим доступу:

http:// http://od.sfs.gov.ua/diialnist/plani-ta-zviti-roboti/

10. Клець Л.Є. «Бюджетний менеджмент» - Вид-во 2007 р.

11. Пасічник Ю.В. «Бюджетна система України» - вид-во 2006 р.

12. Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак 3. Я. «Трудове право України: Академічний курс» Видавничий Дім «Ін Юре», 2006 р.

13. Селезньов В.В. «Основи ринкової економіки України» Видавництво 2006 року.

Размещено на Allbest.ru