Розвиток системи довгострокового банківського кредитування агроформувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 336.77.63.061.5

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДОВГОСТРОКОВОГО БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ АГРОФОРМУВАНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ГОДУН Віталій Миколайович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

САБЛУК Петро Трохимович,

Національний науковий центр

„Інститут аграрної економіки” УААН,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ЧУПІС Анатолій Віталійович,

Сумський Національний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

НЕПОЧАТЕНКО Олена Олександрівна,

Уманський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

завідувач кафедри фінансів і аудиту

Захист дисертації відбудеться 8 квітня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3 поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212).

Автореферат розіслано 4 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Н.Л. Жук

АНОТАЦІЯ

Годун В.М. Розвиток системи довгострокового банківського кредитування агроформувань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2009.

Розроблено теоретико-методологічні аспекти розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Уточнено сутність і зміст складного і динамічно мінливого економічного утворення “система довгострокового банківського кредитування агроформувань”, визначено складові, специфіку та розроблено її модель, виявлено чинники й ризики, що помітно впливають на кількісні та якісні параметри її функціонування.

Здійснено оцінку існуючого стану системи довгострокового банківського кредитування агроформувань, виявлено основні тенденції її функціонування та розвитку.

Визначено основні шляхи удосконалення та перспективні напрями розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Запропоновано методичні підходи щодо визначення кредитних рейтингів агроформувань при довгостроковому кредитуванні банками.

Ключові слова: довгострокове кредитування, агроформування, розвиток системи банківського кредитування, технологія кредитування, кредитний рейтинг, рейтингові агентства.

АННОТАЦИЯ

Годун В.М. Развитие системы долгосрочного банковского кредитования агроформирований. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр „Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2009.

Разработаны теоретико-методологические аспекты развития системы долгосрочного банковского кредитования агроформирований. Предложена уточненная классификация видов банковского кредита адекватно отображая сущность этого явления, позволяет сгрупировать и систематизировать их, что имеет важное значение для его изучения в многообразии его проявлений, в беспрерывном движение и изменениях, обеспеченности агроформирований долгосрочными кредитными ресурсами банков, в частности для процессов формирования, накопления, использования, контроля.

Уточнена суть и содержание сложного и динамично меняющегося экономического образования „система долгосрочного банковского кредитования агроформирований”, определены составляющие, специфика и разработана ее структура модели, определены факторы и риски, которые заметно влияют на количественные и качественные параметры ее функционирования.

Проведена оценка существующего состояния системы долгосрочного банковского кредитования агроформирований, определены основные тенденции ее функционирования и развития. Доказано, что при условии ограничености собственных денежных источников и бюджетних средств, инвестиционной непривлекательности аграрного производства для отечественных и иностранных инвесторов и актуальностью развития материальной основы сельскохозяйственного производства, объективной необходимостью есть использование долгосрочных кредитов банков для нужд агроформирований. Установлено, что динамика развития долгосрочного банковского кредитования агроформирований за последние 7 лет характеризуется позитивными тенденциями, которые проявляються в увеличении его объемов в 15 раз, снижении процентной ставки в 3,7 раз; увеличении удельного веса долгосрочных кредитов в структуре кредитования отрасли с 24,0 до 58,0 %. Основой таких позитивных изменений стали следующие факторы: повышение эффективности функционирования и прибыльности сельскохозяйственных предприятий, повышения их кредитоспособности, внедрения государственного специального механизма частичной компенсации процентных ставок коммерческих банков, приобретенный опыт кредитования, практика страхования, высокий уровень возвращения кредитов.

Банки в основном дают долгосрочные кредиты на закупку сельскохозяйственной техники, меньше всего кредиты выдают на оплату клиентам платежей по лизинговым контрактам и осуществления капитальных затрат, связанных со строительством. Обосновано, что не смотря на очевидный прогресс в развитии долгосрочного банковского кредитования агроформирований за последние годы, объемы кредитования недостаточны для нужд агроформирований, а кредитные механизмы не совершенны.

Существенной проблемой в кредитовании на длительные сроки для банков есть отсутствие пасивов соответствующей срочности, что замедляет темпы долгосрочного кредитования. Установлено, что банковский механизм в Украине еще не направленный на развитие кредитования долгосрочных проектов агроформирований, в первую очередь из-за проблем с формированием долгосрочных кредитных ресурсов, низкую капитализацию, недостаточную ликвидность банковской системы, высокий уровень процентных ставок и сложные условия и процедуры выдачи кредитов, которые существенно перекрывают доступ значительному количеству агроформирований на рынок долговых обязательств. Выяснено, что методологии отечественных банков оценки кредитоспособности имеют существенные недостатки, недостаточно обоснованы, в большинстве случаев не эффективные. В современной системе кредитования конкретных банков элементы системы представлены не в полном объеме, кредитная политика носит формальный характер, кредитное планирование совершается на низком уровне, а кредитная стратегия формируется без необходимого обоснования.

Установлено, что для преодоления существующих препятствий относительно улучшения и расширения долгосрочного банковского кредитования необходимо комплексное решение проблемы и новый поход как на макроуровне, где должен осуществлятся пересмотр кредитной, процентной, инвестиционной, бюджетной, аграрной политики и соответствующие законодательные изменения. Так и на внутрибанковском уровне, где трансформации должны происходить в направлении упрощения и увеличения доступности операций для агроформирований. Определены основные пути улучшения и перспективные направления развития системы долгосрочного банковского кредитования агроформирований.

Обосновано, что создание рейтинговых агенств и кредитных бюро, которые будут специализироваться на агроформированиях позволит объективно оценивать кредитоспособность каждого клиента с учетом специфики его деятельности, даст возможность банкам лучше ориентироваться в хозяйственном состоянии потенциальных клиентов, позволит получать объективную информацию относительно кредитной истории клиентов и, соответственно, способствовать лучшему управлению кредитными рисками при кредитовании банками агроформирований. Предложены методические подходы для определения кредитных рейтингов агроформирований при долгосрочном банковском кредитовании.

Ключевые слова: долгосрочное кредитование, агроформирования, развитие системы банковского кредитования, технология кредитования, кредитный рейтинг, рейтинговые агенства.

ANNOTATION

Vitaliy M. Godun. Development of agro-firms long-term lending system for banks. Manuscript.

The Dissertation for reception scientific degree candidate of the economic sciences on speciality 08.00.08 - money, finances and credit. - National scientific center „Institute of agrarian economy” of UAAS, Kyiv, 2008.

The theoretical and methodological aspects for evolution of agro-firms long-term lending system for banks have been developed.

The essence and maintenance of difficult and dynamically changeable economic term “agro-firms long-term lending system for banks” has been specified, certain constituents, specifics and its model have been denominated and developed, the factors and risks which noticeably influence on the quantitative and high-quality parameters of its functioning have been found out.

The estimation of the existent state of agro-firms long-term lending system for banks has been carried out, the basic tendencies of its functioning and development have been found out.

The basic ways of improvement and perspective directions of agro-firms long-term lending system for banks development have been marked out.

Methodical approaches have been offered for definition of credit ratings of agro-firms at the long-term bank lending.

Keywords: long-term lending, agro-firms, development of the bank long-term lending system, technology of lending, credit rating, ratings agencies.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Своєрідним стрижнем ринкових перетворень та дифузій, що відбуваються в аграрній сфері економіки стало стрімке зростання банківських кредитних вкладень в сільське господарство країни. Істотну частку кредитів залучено на короткі терміни, оскільки довгострокові кредити крізь призму економічних факторів вважаються недоступними для значної кількості агроформувань, що стало потужним гальмуючим чинником в конкретні критичні моменти на шляху їх подальшого поступу. Наслідки цього чітко простежуються в площині низької забезпеченості агроформувань сільськогосподарською технікою і матеріально-технічними ресурсами. Витоком такого стану є притаманні аграрній сфері специфічні ризики, відсутність ефективного страхового захисту, невизначеність щодо іпотеки земель сільськогосподарського призначення, малопотужність системи довгострокового банківського кредитування, недосконалість кредитних процедур та механізму захисту прав кредитора тощо. В контексті соціально-економічних реалій сьогодення, система довгострокового кредитування, як рушійна основа економічного поступу агроформувань набуває виняткового значення. Зазначене переконливо засвідчує нагальну необхідність поглибленого вивчення існуючої практики та знаходження шляхів розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками.

Ключові дослідження присвячені проблемам кредитування агроформувань здебільшого сконцентровано в теоретичній спадщині та публікаціях відомих мислителів в царині аграрної економічної та фінансової науки В. Амбросова, В. Борисової, О.Гудзь, М. Дем'яненка, П. Лайка, Ю. Лупенка, М. Маліка, О. Непочатенко, П. Саблука, Л. Худолій, А.Чупіса та ін.

Не зменшуючи значимості й вагомості напрацювань та осягнень наукового загалу, слід все ж констатувати, що залишається недостатнім рівень осмислення економічною наукою теоретичних і практичних аспектів ролі та місця системи довгострокового банківського кредитування у розвитку агроформувань, її особливостей, тенденцій і перспективних напрямів удосконалення, умов та факторів, що впливають на ці багатовекторні різнобарвні процеси, їх взаємозумовленість, специфіку та взаємозв'язок. Нині зазначені проблеми вимагають формування нових вимірів і підходів щодо здійснення пошуку розмаїття варіантів докорінної якісної перебудови та розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань у всій складності їх відтінків. Вказане зумовило актуальність напряму дослідження щодо обрання теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН: „Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000266), у межах даної теми узагальнено та уточнено теоретико-методологічний базис системи довгострокового банківського кредитування агроформувань в умовах стрімких трансформацій економічного простору; „Розробити теоретичні та методологічні засади управління фінансово-кредитними і податковими відносинами в АПК” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми запропоновано науково обґрунтовані шляхи удосконалення та перспективні напрями розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками.

Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось з метою визначення теоретичного базису, методичних засад та обґрунтування конкретних детальних рекомендацій щодо розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань, наукового пошуку напрямів удосконалення, умов розширення та перспектив розвитку системи довгострокового кредитування агроформувань банками з врахуванням викликів та запитів сьогодення.

Досягнення поставленої мети зумовило логіку вирішення грони завдань:

- уточнити, конкретизувати та поглибити розуміння природи, економічної сутності та змісту кредиту, визначити особливості кредитування банками, систематизувати та удосконалити існуючу класифікацію банківських кредитів в ракурсі відповідності її потребам агроформувань;

- розкрити теоретичну сутність і зміст поняття „система довгострокового банківського кредитування агроформувань”, визначити її компоненти, розробити структуру моделі та встановити особливості її функціонування у сучасних мінливих умовах господарювання, виявити відмінності довгострокового від короткострокового кредитування агроформувань банками за характерними прикметними ознаками;

- оцінити існуючу систему довгострокового банківського кредитування агроформувань, визначити витоки сучасних тенденцій її функціонування та можливості банків щодо розширення довгострокового кредитування агроформувань, виявити стримуючі чинники;

– здійснити діагностику технології банківського довгострокового кредитування агроформувань;

- обґрунтувати напрями удосконалення та перспективи розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань та конкретизувати умови його розширення;

- запропонувати конкретні детальні рекомендації стосовно створення і функціонування інформаційних посередників щодо розробки кредитних рейтингів агроформувань;

- розробити методичні підходи щодо рейтингової оцінки кредитоспроможності агроформувань в площині довгострокового кредитування.

Об'єктом дослідження є фінансово-кредитні процеси в царині аграрної сфери в сучасному економічному просторі.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практично-прикладні аспекти системи довгострокового банківського кредитування агроформувань в динамічно-мінливих ринкових умовах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічними підвалинами дослідження були діалектичний метод пізнання економічно-фінансових явищ та процесів, системно-комплексний підхід до оцінки існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань; теоретичний спадок та осягнення провідних наукових шкіл в царині теорії кредиту.

В процесі наукового пошуку використано систему економіко-статистичних методів, зокрема, за допомогою монографічного методу вивчено літературні публікації, нормативно-правові акти та інформаційні джерела стосовно існуючого стану та практики довгострокового банківського кредитування агроформувань; компоненти функціонально-структурного аналізу допомогли виявити причинно-наслідкові взаємозв'язки процесів кредитування агроформувань, дослідити плинність змін та динаміку трансформацій зовнішнього середовища та його вплив на структуру і ефективність системи довгострокового банківського кредитування агроформувань; метод кореляційного та порівняльного критичного аналізу застосовано для виявлення чинників та їх оцінки кількісних і якісних параметрів стосовно інтенсивності впливу на кредитний рейтинг агроформувань; програмний та цільовий методи дали змогу розробити детальні конкретні рекомендацій щодо визначення напрямів удосконалення та перспектив розвитку довгострокового банківського кредитування агроформувань зважаючи на виклики та запити сьогодення.

При роботі над дисертацією систематизовано й осмислено наступне інформаційне поле: нормативно-правова база України; публікації Державного комітету статистики України, річні та оперативні дані Мінагрополітики, банків, агроформувань, соціологічні опитування, науковий доробок вітчизняних і зарубіжних вчених, власні аналітичні дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у досконало-змістовному визначенні логічно-стрункого теоретичного базису системи довгострокового банківського кредитування агроформувань та запропонованих науково-обґрунтованих напрямів удосконалення та перспектив її розвитку, при цьому:

вперше:

- розроблено структуру моделі системи довгострокового банківського кредитування агроформувань, в основі якої є гармонізація співіснування та співвідношення функціональної і забезпечуючої підсистем та взаємодія і взаємовплив таких специфічних компонентів як кредитний механізм, кредитна політика та технологія кредитування в їх органічному взаємозв'язку;

- обгрунтовано доцільність створення галузевого рейтингового агенства, розроблено основні принципи його побудови та конкретні етапи його становлення, які включають послідовне створення досконалого нормативно-правового поля і здійснення дієвих організаційно-послідовних заходів;

- розроблено методичні підходи щодо рейтингової оцінки кредитоспроможності агроформувань в площині довгострокового кредитування, прикметною відмінністю яких є їх варіативний характер, що дає змогу здійснити вичерпно повний точний аналіз функціонування агроформувань та визначити їх потенційні можливості щодо стратегії економічного поступу в динамічно-мінливому просторі господарювання;

удосконалено:

- систематизацію банківських кредитів з позицій запитів агроформувань, зокрема обґрунтовано практичну доцільність їх виокремлення за: способом та порядком надання, юридичною підпорядкованістю, формою відображення на балансі, ступенем концентрації об'єкта кредитування, схемою оформлення, методами кредитування;

- процедуру оцінки можливостей банків щодо розвитку існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань на основі виявлених тенденцій функціонування банківської системи та агроформувань з урахуванням сучасних економічних викликів;

- методичні підходи до визначення прикметних відмінностей довгострокового і короткострокового банківського кредитування агроформувань, ґрунтуючись на виявлених закономірностях, особливостях і тенденціях руху кредитних ресурсів;

набули подальшого розвитку:

- розкриття змісту та економічна інтерпретація поняття „система довгострокового банківського кредитування агроформувань” яке визначено, як органічне сполучення сукупності взаємозалежних компонентів, які забезпечують доцільно-раціональне використання кредиту, що охоплює принципи, об'єкт, методи кредитування, планування кредитних відносин, механізм надання, моніторингу та повернення кредиту, в їх гармонійному діалектичному зв'язку та конструктивній гнучкості в процесі кредитування агроформувань;

- методичні підходи до процедур і технології довгострокового банківського кредитування агроформувань, зокрема обгрунтовано практичну значимість та доцільність включення до її складу таких елементів як процес та методологія кредитування;

- напрями удосконалення та розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що визначальні оригінальні теоретичні положення та пропозиції дисертації в царині довгострокового кредитування агроформувань подано у вигляді конкретних методичних рекомендацій і послідовних детальних практичних заходів. Окремі з них використовувалися Міністерством аграрної політики України при підготовці та опрацюванні проектів постанов Кабінету міністрів України та інших нормативно-правових актів щодо кредитування агроформувань (впроваджено систему пільгового довгострокового кредитування агроформувань) (довідка № 21-3-143/2134 від 19.08.2008 р.); ВАТ АБ Укргазбанк для конкретизації й уточнення напрямів розвитку довгострокового кредитування агроформувань на перспективу та удосконалення кредитних процедур, зокрема розрахунку кредитоспроможності позичальників (довідка № 483-51/1-101 від 21.08.2008 р.); СТОВ „Анна” Тетіївського району Київської області при розробці стратегічного плану в частині довгострокового банківського кредитування та для удосконалення кредитних взаємовідносин з комерційними банками (довідка № 118 від 26.08.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власного одноосібного наукового пошуку. Висновки, пропозиції та визначальні положення дисертації є оригінальними і розроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Визначальні результати досліджень, розроблені висновки і оригінальні пропозиції дисертації доповідались і обговорювалися на: Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Черкаської області, 2008 р.), ІІІ Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р.), ІУ Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове та професійне забезпечення розвитку обліку та фінансів аграрного сектору економіки в умовах глобалізації (м. Київ, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегій інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях, у тому числі 4 статі у фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 2,67 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації викладений на 174 сторінках комп'ютерного тексту, містить 48 таблиць, 22 рисунки, 9 формул. Повний обсяг дисертації розміщений на 214 сторінках. Список використаних джерел налічує 187 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - „Теоретичний базис системи довгострокового банківського кредитування агроформувань” - узагальнюються теоретичні аспекти системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Дослідження сутності феномену кредиту дозволило синтезувати основні функціональні ознаки цієї економічної категорії та встановити, що сутність кредиту являє собою сукупність економічних відносин, їх необхідних властивостей і зв'язків між економічними суб'єктами з приводу перерозподілу вартості, взятих в їх природній взаємозалежності законів їх функціонування та розвитку. Роль кредиту з плином часу зростає, оскільки він дає змогу більш рівномірно розподіляти вартість у економічному просторі, його перерозподіл сприяє отриманню додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин та вирівнюванню потенційних можливостей щодо їх розвитку.

Здійснене в дисертаційній роботі поглиблення та конкретизація сутності банківського кредитування дозволило уточнити його класифікацію, зокрема обґрунтовано доцільність їх узагальнення за: способом та порядком надання, юридичною підпорядкованістю, формою відображення на балансі, ступенем концентрації об'єкта кредитування, схемою оформлення, методами кредитування що є виправданим і має безперечну перевагу перед іншими з позицій практичної доцільності, оскільки помітно спрощується розуміння внутрішнього взаємозв'язку між окремими проявами кредиту, що сприяє поліпшенню організації кредитних відносин, та має важливе значення для забезпечення агроформувань довгостроковими кредитними ресурсами банків, зокрема для процесів залучення, використання та контролю. Крім того, розширюється інформаційне поле для: формування основних напрямів удосконалення кредитного механізму, його впливу на ефективність використання кредитних ресурсів; розробки критеріїв та фінансових показників підвищення кредитоспроможності та результативності виробництва; встановлення раціональних обсягів, структури та меж залучення кредитних ресурсів агроформувань; здійснення за їх допомогою стабільного безперервного кругообороту; забезпечення ефективного й цілеспрямованого управління за кредитними процесами.

Застосування нових підходів до визначення економічної природи і призначення складових банківського кредитування дало змогу уточнити сутність і розкрити зміст такого економічного утворення, як „система довгострокового банківського кредитування агроформувань”, розробити її структуру моделі, виявити чинники й ризики, що впливають на неї, з'ясувати особливості кредитування агроформувань. Виявлені певні закономірності руху та відмінності банківського кредиту в економічному просторі при коротко- та довгостроковому кредитуванні за метою, ціною, методом та джерелом погашення, обсягом, забезпеченням, рівнем та критеріями оцінки ризику, терміном оформлення, зарахуванням на рахунки тощо. Пізнання цього є важливою передумовою ефективної організації та управління кредитними відносинами, що сприяє розробці теоретичних засад та методичних рекомендацій щодо розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань.

Суттєвим принципом розгляду розробленої структури моделі системи довгострокового банківського кредитування агроформувань є її поділ за рівнем, ступенем та глибиною проникнення у дійсність, узагальненого відображення. Запропоноване розуміння цієї моделі допомагає вияснити, розкрити, відобразити єдність, протиріччя, різноманітність і взаємозв'язки всієї системи, дозволяє систематизувати і згрупувати її структурні елементи, розробити відповідні схеми, механізми, процедури управління ними, здійснювати контроль за своєчасністю виконання кредитних процедур, які зумовлюють рух кредитних ресурсів, розробляти заходи та спрямовувати зусилля спеціалістів, керівників банків та агроформувань на скорочення економічного циклу кругообороту при залученні кредитних ресурсів, підвищення ефективності здійснення кредитних операцій (рис.1).

У другому розділі - „Оцінка існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань” - впорядковано, систематизовано й гармонійно узагальнено здобутки та прорахунки сучасної системи довгострокового банківського кредитування агроформувань і виявлено фактори впливу на її кількісні та якісні параметри.

Рис. 1. Структура моделі системи довгострокового банківського кредитування агроформувань

Генеза і розвиток системи довгострокового банківського кредитування агроформувань у незалежній Україні має досить короткий відтинок. Але складалась вона на підвалинах кредитних відносин, успадкованих значною мірою в процесі розкладу Радянського Союзу з його адміністративно-командною системою господарювання, коли завдячуючи директивному розподілу кредиту забезпечувалось близько 40% джерел формування оборотних засобів агроформувань. Спочатку здійснення реформ агроформування виявилися не готові до банківського кредитування і цей процес був майже повністю призупинений, що зумовлювалось збитковістю галузі, відсутністю ліквідної застави, недосконалістю економічних механізмів і нормативно-правової бази, неготовністю керівників і спеціалістів працювати в умовах економічних трансформацій та трагічними за наслідками спробами некомпетентного втручання державних органів влади. банківський кредитування агроформуваня

Аграрні реформи сприяли створенню агроформувань ринкового типу і на початок 2007 року в Україні їх вже налічувалось 23883. Але їх фінансовий стан характеризувався низькими і нестабільними темпами розвитку і не задовольняв вимогам банків щодо вкладання необхідних обсягів кредитних ресурсів, оскільки до 2003 р. понад 50 % з них працювало зі збитками, що було результатом загострення суперечностей між агроформуваннями та постачальниками.

На різних етапах функціонування агроформувань під дією зовнішніх та внутрішніх чинників структура джерел на закупку техніки, реконструкцію, будівництво зазнавала суттєвих деформацій (табл. 1). Доведено, що за умов обмеженості власних грошових джерел та бюджетних коштів, інвестиційної непривабливості аграрного виробництва для вітчизняних та іноземних інвесторів та актуальністю розвитку матеріальної бази сільськогосподарського виробництва, об'єктивною необхідністю є застосування довгострокових кредитів банків для потреб агроформувань.

Таблиця 1

Структура джерел фінансування основних засобів агроформувань

Джерела	Рік
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Амортизація	6,7	5,8	5,6	4,7	5,2	4,9	5,1
Прибуток	16,8	19,6	22,0	14,1	19,1	29,1	26,3
Банківські кредити	2,6	4,9	7,6	11,6	11,0	8,6	7,3
Фінансовий лізинг	1,6	3,8	7,5	8,4	8,9	9,4	9,5
Інвестиції	15,6	29,6	26,0	34,7	27,4	31,2	25,6
Кредиторська заборгованість	55,4	34,0	27,8	22,7	24,2	14,2	23,4
Бюджетні кошти	1,3	2,3	3,5	3,8	4,2	2,6	2,8
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Встановлено, що динаміка розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань за останні 7 років характеризується позитивними тенденціями, які виявляються у зростанні його обсягів у 15 разів, зниженні процентної ставки у 3,7 раз (з 57,4 % у 2000 році до 15,6 % на кінець 2006 року); збільшенні питомої ваги довгострокових кредитів у структурі кредитів галузі з 24,0 до 58,0 %.

Показово, що більшість агроформувань (у 2007 році понад 72 %) залучали та користувалися короткостроковими кредитами обсягом від 50 тисяч до 1 млн. гривень. І тільки незначна їх кількість (3,6 %) отримала кредити понад 5 млн. гривень. Серед довгострокових кредитів попитом користувалися кредити обсягом до 1 млн. гривень (76,4 підприємств) і лише 5% отримували кредити понад 5 млн. гривень. У той же час, дані проведеного опитування позичальників - керівників 327 агроформувань демонструють, що з плином часу найбільшим попитом користуються довгострокові кредити для купівлі техніки, обладнання, будівництва нових потужностей, формування основного стада і вирощування багаторічних насаджень (табл. 2).

Банки переважно надають довгострокові кредити на закупівлю сільськогосподарської техніки, найменше кредити надаються на оплату клієнтами платежів за лізинговими контрактами і здійснення капітальних затрат, пов'язаних з будівництвом. Внутрішньою спонукою цього є те, що, оплачуючи техніку, банки краще контролюють цільове використання кредиту і можуть оформити у якості застави об'єкт кредитування. В інших випадках позичальнику необхідно надати додаткове забезпечення кредиту, що для багатьох агроформувань є проблематичним.

Глибоке вивчення дійсного стану умов функціонування банків дозволяє розкрити притаманні їм можливості, оцінити їх перспективність і спираючись на ці знання спрямовувати відповідні процеси в своїй практичній діяльності в необхідному руслі. Разом з тим, сама практична діяльність банків щодо довгострокового кредитування, як процес перетворення можливості в результат, в свою чергу виступає єдністю можливого і дійсного річища.

Позитивним явищем у сфері банківського кредитування є наявність стійкої тенденції до зростання довготермінового кредитування. Так, у структурі кредитних вкладень частка довготермінових кредитів у 2006 р. становила 58 % , проти 18% у 1998 р. Істотною проблемою в кредитуванні на тривалі строки для банків є відсутність пасивів відповідної строковості, що уповільнює темпи довгострокового кредитування. Виявлено помітний розрив між ціною кредитів і депозитів, номінованих як в національній, так і в іноземній валюті. У розвинутих країнах перевищення кредитної ставки над депозитною, як правило, коливається в межах 2-3 %.

Практичний і теоретичний інтерес викликає аналіз того факту, що за тривалих строків кредитування всі фактори прибутковості банків набувають здатності збільшувати свій вплив (ефект мультиплікатора), причому прибутковість пропорційна терміну кредитування. Здійснено оцінку зміни доходу на одиницю вкладень залежно від терміну кредитування. Очевидно, що більшість українських банків, відмовляючись від кредитування на тривалі строки, постійно недоотримують доходи. У кредитуванні агроформувань приймають участь більше 100 банків.

Таблиця 2

Дані опитування керівників агроформувань

Характеристика кредиту	Агроформування
	Великі	Середні	Малі
Термін:
До 1 року	8	10	7
Від 1до 3 років	14	16	16
Від 3 до 5 років	19	16	17
Від 5 до 10 років	42	34	23
Понад 10 років	17	24	37
Ціль кредиту:
Розширення виробництва	8	5	2
Реконструкція та проведення технічного переоснащення	18	14	6
Нове будівництво	15	9	4
Закупка техніки	34	59	84
Придбання племінних тварин	14	8	2
Закладка багаторічних насаджень і виноградників	6	2	1
Інше	5	3	1
Сума кредиту
До 1 млн. грн.	2	12	71
Від 1 до 5 млн. грн.	8	45	26
Від 5 до 10 млн. грн.	34	31	2
Понад 10 млн. грн.	56	12	1
Максимальний розмір процентної ставки
До 10 відсотків	8	16	75
10 - 13 відсотків	36	54	20
14 - 17 відсотків	42	22	4
18-22 відсотки	14	8	1

Найбільше довгострокових кредитів надали: „Промінвестбанк” (27%), Приватбанк, банк „Аваль” і „Укрсоцбанк” (по 15%). Здійснений аналіз ринку довгострокового кредитування та умов за якими десять банків надають довгострокові кредити агроформуванням засвідчує, що спектр та обсяги послуг залишаються досить обмеженими - тоді, як сучасні умови господарювання вимагають якісно нового діапазону форм та методів банківського обслуговування. Виявлено, що однією з суттєвих проблем, які виникають при розгляді кредитних заявок агроформувань, є низька якість документів, що подаються ними до банку, тобто загрозливим у цьому аспекті є те, що банки стикаються з проблемою достовірності і об'єктивності даних.

Проведена оцінка кредитних ризиків агроформувань за методикою п'яти провідних банків, та виявлення переваг і недоліків процедури та параметрів визначення кредитоспроможності при наданні довгострокових кредитів різними банками, засвідчила, що існуючі методології недостатньо обґрунтовані, у більшості випадків неефективні і навіть здатні приводити до формування неадекватних економічних оцінок.

У царині довгострокового кредитування агроформувань, переплітаються різновекторні процеси, де позитивні тенденції поєднуються з негативними змінами. Виявлено, що на сучасному етапі розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань реальні можливості банківського сектора ще досить обмежені і потребують створення сприятливих умов для позитивних зрушень у вирішенні зазначених проблем. Стара система виявилась зламаною, нова система повинна бути створена на базі нових цінностей та ідей, адекватних ринковій економіці. Доведено, що існуюча система довгострокового банківського кредитування агроформувань переконливо підтверджує складний і неоднозначний характер процесів її розвитку, спростовуючи, те, що розвиток це лінійний прогрес, та доводячи, що розвиток досягається не автоматично, що це взаємодія різноманітних процесів, в яких вирішальна роль належить цілеспрямованій діяльності яка спирається на об'єктивні закони.

У третьому розділі - „Напрями удосконалення та перспективи розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань” - на основі дослідження й оцінки існуючої системи довгострокового банківського кредитування агроформувань обґрунтовуються пріоритетні напрями його удосконалення та визначаються перспективи його розвитку й розширення.

Розвиток системи довгострокового банківського кредитування агроформувань це поступальний рух, який крізь перешкоди і тернії, прокладає собі шлях до якісних змін та нового ґатунку функціонування. Встановлено, що поліпшення та розширення системи довгострокового банківського кредитування агроформувань потребує комплексного вирішення проблеми і якісно нових вимірів та підходів як на макро-, так і на внутрішньобанківському рівні. Обгрунтовано, що можливими шляхами розв'язання існуючих проблем розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань доцільно визнати наступні: вдосконалення нормативно-правового поля; впровадження публічного рейтингу оцінки банківської діяльності; підвищення рівня капіталізації банків; оптимізація структури капіталу, активів зважаючи на їх позитивний вплив щодо економічного поступу реальної економічної сфери; зниження операційних витрат на проведення банківських операцій шляхом застосування новітніх комп'ютерних технологій; застосування індикаторів щодо упередження та унеможливлення здійснення банками сумнівних чи високоризикових операцій; забезпечення стійкості функціонування банківської системи; гарантування повернення вкладів кредиторів; запровадження системи економічного сприяння банкам за умови кредитування довготермінових інвестиційних проектів агроформувань; розширення діапазону та підвищення якості банківських послуг; оптимальне поєднання великих банків із розгалуженою мережею філій, спеціалізованих та регіональних банків в сільській місцевості; розвиток модернізованих методів банківського кредитування з метою забезпечення прозорості, простоти доступу до послуг відповідним групам агропозичальників зважаючи на специфіку їх запитів і умов функціонування; стимулювання участі банків у агропромислових фінансових об'єднаннях, статутних капіталах агроформувань тощо.

Обгрунтовано доцільність створення рейтингових агенств, які будуть спеціалізуватись на агроформуваннях. Доведено, що основними принципами діяльності такого рейтингового агентства повинно бути: об'єктивність; незалежність; прозорість; доступність; відкритість; публічність; надійність; високий професіоналізм і репутація.

Для створення рейтингового агентства, яке б визначало об'єктивні кредитні рейтинги агроформувань доцільно здійснити наступні заходи: проведення анкетування потенційних учасників на предмет визначення їх зацікавленості у створенні рейтингового агентства і можливого переліку даних за окремими позичальниками; формування робочої групи за оцінкою ситуації і прийняттям рішення про напрями, принципи і стандарти діяльності рейтингового агентства і підготовка бізнес-плану його роботи; проведення консультацій із Національним банком України, Мінагрополітики і органами виконавчої та законодавчої влади; створення юридичної особи; підготовка нормативних документів, які дозволяли б банкам і організаціям надавати відповідну інформацію; розробка за участю всіх зацікавлених сторін стандартної форми рейтингової оцінки агроформувань; проведення переговорів із банками, страховими компаніями і іншими зацікавленими організаціями про необхідність наявності у агроформування „рейтингової оцінки” як обов'язкового документа.

З урахуванням проведеного нами дослідження можна виділити основні фактори, що впливають на оцінку кредитоспроможності агроформувань при довгостроковому кредитуванні (табл. 3). Кількість класів рейтингової оцінки кредитоспроможності агроформувань доцільно встановити 11. Клас залежить від кількості отриманих балів. Суть та практичне значення запропонованих методичних підходів проілюстровано на прикладі аналізу кредитних заявок двох агроформувань.

Доведено, що для вирішення питання щодо надання довгострокових кредитів агроформувань, в додаток до оцінки кредитоспроможності, доцільно розрахувати порівняльний рейтинг, який показує місце агроформування - позичальника серед підприємств галузі, окреслює його конкурентоспроможність на перспективу, що є важливим при довгостроковому кредитуванні. Основні причини необхідності побудови рейтингів агроформувань: спосіб усунення асиметричності ринкової інформації і підвищення їх конкурентоспроможності; інструмент обгрунтування рішень, спрямованих на підвищення ефективності роботи економічних об'єктів; нині практично відсутня узагальнена, загальнодоступна і повна інформація про їх виробничу діяльність і фінансовий стан.

Таблиця 3

Фактори, що впливають на оцінку кредитоспроможності агроформувань при довгостроковому кредитуванні

Кількісні фактори	Якісні фактори
Кількісні показники необхідного кредиту (сума, терміни, плата за кредит)	Досвід використання довгострокових кредитів
Термін існування підприємства	Якісні умови кредитної угоди
Суми кредитної заборгованості іншим банкам	Можливість впливу зовнішніх факторів
Наявність надійного забезпечення	Джерела доходів агроформувань
Наявність коштів на рахунках банку	Репутація агроформувань
Кредитні кошти, які направляються на оплату продукції клієнтам банку	Умови зберігання виробленої продукції
Термін кредиту	Дотримання агротехнології
Суми грошових надходжень на поточні рахунки	Замкненість циклів виробництва та переробки продукції
Оцінка структури статутного фонду	Сезонність виробництва
Наявність власних земель у агроформувань	Стабільність організаційної структури
Оцінка балансових показників	Оцінка управлінського ризику
Термін функціонування агроформувань	Оцінка особистих якостей керівника і власників
Наявність власного ліквідного майна, окрім того, що надане в заставу	Наявність виробничих приміщень для реалізації проекту
Показники фінансової стійкості.	Місцезнаходження агроформувань
Оцінка окупності проекту та ТЕО	Мета позики
Частка власних коштів агроформувань у проекті	Забезпеченість технікою виробничих процесів
Фінансово-економічні показники	Відносини агроформувань з банком
Оберти за рахунками	Кредитна історія агроформувань

Порівняльну рейтингову оцінку кредитоспроможності агроформувань можна відобразити певним алгоритмом: вхідна інформація представляється у вигляді матриці (М_i,j); за кожним вимірником розраховують норматив, і заносять у стовпчик нормативного (взірцевого) агроформування (m + 1); вхідну інформацію матриці агроформування (M_i,j) уніфікують стосовно відповідного параметра визначеного нормативу за формулою:

,

де X_i,j - уніфіковані параметри j-го агроформування; рейтингову оцінку кожного агроформування здійснюють за формулою:

,

де R_j - рейтингова оцінка j-го агроформування; х_1,j…x_n,j - уніфіковані параметри j-го агроформування; здійснюється ранжування.

Крім того, цей алгоритм може бути модифіковано:

;

;

,

де r₁…r_n - вагові коефіцієнти вимірників.

Побудова і використання рейтингів, дозволяє всім учасникам фінансового ринку застосовувати раніше не доступну інформацію щодо кредитоспроможності агроформувань. Розроблена система критеріїв оцінки діяльності агроформувань відображає об'єктивні процеси що відбуваються в економічному просторі. Критерії об'єднані в мікроіндекси, що є унікальними за складом і дають як найповнішу характеристику серед відомих методик.

Обгрунтованість запропонованих методичних підходів продемонстровано на прикладі рейтингової оцінки 21 агроформування, що дало змогу зрівняти гатунок функціонування агроформувань різного профілю і масштабу діяльності. Впровадження системи рейтингів дозволить точніше визначити якість активів і структуру ризиків, а також здійснити адекватні заходи щодо ліквідації дисбалансів, можливого розгармоніювання чи негативного розвитку подій, сегментації кредитного портфеля банку та раціоналізації процесу кредитування, що стане потужним поштовхом у розвитку системи довгострокового банківського кредитування агроформувань. Динаміка отриманих результатів вочевидь буде представляти великий інтерес, оскільки відображатиме, передусім, надійність і фінансову стабільність агроформувань і безумовно буде цікавою для банків, партнерів, інвесторів, державних органів, працівників, власників, керівників.

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дисертаційне дослідження проблем системи довгострокового банківського кредитування агроформувань дало змогу здійснити теоретичне узагальнення та одержати якісно нові наукові та практичні результати, а саме:

1. Дослідження сутності кредиту дозволило синтезувати основні функціональні ознаки цієї надзвичайно складної і суперечливої економічної категорії та обґрунтувати її зміст. Уточнення та більш змістовне розуміння цього економічного феномену сприяє розробці теоретичних засад та методичних рекомендацій щодо удосконалення організації процесів довгострокового кредитування агроформувань.

2. Запропонована уточнена класифікація видів банківського кредиту адекватно відображаючи сутність цього явища, дозволяє згрупувати та систематизувати їх, що має важливе значення для його вивчення у багатоманітності його проявів в безперервному русі та змінах, забезпечення агроформувань довгостроковими кредитними ресурсами банків, зокрема для процесів формування, нагромадження, використання, контролю та сформувати способи активного впливу на них.

3. Застосування нових нестандартних підходів до визначення економічної природи і призначення елементів банківського кредитування дало змогу уточнити сутність і зміст надзвичайно складного і динамічно мінливого економічного утворення “система довгострокового банківського кредитування агроформувань”, якій притаманна інтегративна якість, не властива частинам чи складовим, що її утворюють, визначити її складові у діалектичному зв'язку як взаємозалежних елементів економічної сфери, розробити її структуру; дослідити чинники й ризики, що помітно впливають на систему банківського кредитування, визначити ступінь їх впливу на формування кредитних ресурсів банків, дослідити особливості кредитування агроформувань, визначити специфіку короткострокового і довгострокового кредитування долаючи розмитість їх якісних меж в українському законодавстві.

Запропонована модель системи банківського кредитування забезпечує цілісне бачення, що дозволяє систематизувати і згрупувати її структурні елементи, розробити відповідні схеми, механізми, процедури управління ними.

4. Встановлено, що динаміка розвитку довгострокового банківського кредитування агроформувань за останні 7 років характеризується позитивними тенденціями, які виявляються у зростанні його обсягів у 15 разів, зниженні процентної ставки у 3,7 раз; збільшенні питомої ваги довгострокових кредитів у структурі кредитів галузі з 24,0 до 58,0 % Підґрунтям таких панівних позитивних змін стали наступні чинники: підвищення ефективності функціонування і прибутковості агроформувань, підвищення їх кредитоспроможності, впровадження державою спеціального механізму часткової компенсації процентних ставок комерційних банків, набутий досвід кредитування, практика страхування, високий рівень повернення кредитів.

5.Обгрунтовано, що не зважаючи на очевидний прогрес в розвитку довгострокового банківського кредитування агроформувань за останні роки, існуюча ситуація набагато складніша й строкатіша, оскільки обсяги кредитування є недостатніми для потреб агроформувань, а кредитні технології не досконалими. Встановлено, що банківський механізм в Україні поки що не спрямований на розвиток кредитування довготермінових проектів агроформувань, передусім через проблеми із формуванням довгострокових кредитних ресурсів, низьку капіталізацію, ліквідності банківської системи, високий розмір відсоткових ставок і складні умови та процедури надання кредитів, які істотно перекривають доступ значній кількості агроформувань на ринок позичкових капіталів.

6. Проведена оцінка кредитоспроможності двох агроформувань при наданні довгострокових кредитів за методикою п'яти провідних банків засвідчила, що існуючі методики вітчизняних банків оцінки кредитоспроможності мають суттєві прогалини, недостатньо обґрунтовані, у більшості випадків неефективні і навіть здатні приводити до формування неадекватних економічних оцінок. Це обумовлює необхідність побудови принципово нової методології щодо мережива координат кредитоспроможності агроформувань при довгостроковому кредитуванні банками.

7. В сучасній системі кредитування конкретних банків елементи системи представлені не в повному обсязі, оповиті різнобарвними стрічками, а кредитна політика носить формальний характер, кредитне планування здійснюється на низькому рівні, а кредитна стратегія формується без потрібного обгрунтування. Розробка регламентуючих документів щодо технології кредитування, як правило, не кореспондується між собою і не передбачає чіткого визначення всього комплексу питань кредитного процесу, що, підвищує кредитні ризики в умовах постійних економічних дифузій та потребує всеохоплюючих докорінних якісних змін підпорядкованих певній логічній ритміці.

8.Встановлено, що для подолання існуючих перешкод щодо поліпшення та розширення довгострокового банківського кредитування потребує комплексного вирішення проблеми і нового підходу як на макро рівні, так і на внутрішньобанківському рівні. Саме множинність варіантів сценаріїв їх конструктивного сполучення є визначальним фактором у формуванні моделей економічного поступу агроформувань, а також принципів та методів економічної модернізації, а, відповідно, і поліфонії стратегій їх розвитку.

9.Обгрунтовано, що створення рейтингових агенств та кредитних бюро, які будуть спеціалізуватись на агроформуваннях дозволить об'єктивно оцінювати кредитоспроможність кожного позичальника з врахуванням специфіки його діяльності, дасть можливість банкам краще орієнтуватись у господарському стані потенційних позичальників, дозволить отримувати об'єктивну інформацію щодо кредитної історії клієнтів та, відповідно, сприятиме кращому управлінню кредитними ризиками при кредитуванні банками агроформувань.

...