Суперечності та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.73(477)

СУПЕРЕЧНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТЕПАНОВА АЛЛА АДАМІВНА

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Павлюк Клавдія Василівна, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу управління економікою.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН CАБЛУК Петро Трохимович, ННЦ ”Інститут аграрної економіки” УААН, директор;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, ТЕРЕЩЕНКО Ганна Миколаївна, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, завідувач відділу фінансових ринків та послуг.

Захист відбудеться “25” грудня 2009 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий “24” листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тенденції економічного розвитку розвинених країн світу переконливо свідчать про те, що ефективність розвитку фінансово-кредитного сектору економіки залежить від успішного функціонування всіх його учасників. Кредитні спілки є небанківськими фінансово-кредитними установами та важливою складовою ринкових систем більшості країн. Тому дослідження закономірностей розвитку світового кредитно-кооперативного руху, особливостей побудови моделей, механізмів діяльності його учасників та застосування результатів даних досліджень до вітчизняних умов розвитку ринкової економіки заслуговує на підвищену увагу науковців та практиків.

Кредитні спілки є необхідними інститутами демократичних основ держави, оскільки мають соціальне спрямування, що сприяє підвищенню добробуту громадян через реалізацію головних принципів їхньої діяльності - самодопомоги та самозабезпечення на основі взаємодопомоги. Специфіка діяльності кредитних спілок, яка пов'язана із забезпеченням своїх членів необхідними фінансовими послугами на неприбуткових засадах та здатність нівелювати певні негативні прояви кризових процесів, не можуть залишити поза увагою саме ці фінансово-кредитні інститути.

На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення та практичного обґрунтування рекомендацій щодо побудови такої системи кредитних спілок, яка б змогла адекватно реагувати на поточні економічні виклики, у тому числі і на певні прояви системних економічних криз, та забезпечила б успішне функціонування усього небанківського фінансового сектору країни.

Проблеми розвитку функціонування інститутів небанківського фінансового сектору досліджуються у роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Теоретичні та практичні розробки різносторонньо відображені у роботах таких вітчизняних вчених: М.В. Алімана, О.Д. Василика, З.М. Васильченко, В.М. Гейця, С.Д. Гелея, В.В. Гончаренка, В.В. Зіновчука, С.М. Злупка, В.І. Кравченка, І.О. Лютого, М.Й. Маліка, В.І. Марочка, В.І. Міщенка, А.Г. Морозова, С.В. Науменкової, П.О. Нікіфорова, О.М. Онищенка, К.В. Павлюк, А.О. Пантелеймоненка, П.Т. Саблука, І.В. Сала, В.І. Семчика, Г.М. Терещенко, А.А. Чухна.

Загальнотеоретичним аспектам розвитку кооперації присвячені роботи М.І. Туган-Барановського, А.В. Чаянова, М.Л. Лурьє; теорія накопичення заощаджень широко розкрита у працях відомих зарубіжних вчених А. Сміта, Д. Кейнса, М. Фрідмена, Р. Харрорда; основи теорії кредитної кооперації розробили Ф. Райффайзен та Х. Шульце-Деліч. Головні положення теорії кооперативного кредиту, а також прикладні аспекти були розроблені в наукових працях російських вчених кінця XIX - початку XX ст.: А. Анцифєрова, С.Н. Прокоповича, М.Л. Хейсіна. Світовий досвід діяльності кооперативних банків і кредитних товариств у фінансових системах зарубіжних країн висвітлений у роботах Б. Бухвальда, Е. Делана, Ж. Матука.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, слід зазначити необхідність подальшого вивчення низки теоретичних засад функціонування вітчизняних кредитних спілок як особливої форми кредитної кооперації, що працюють у межовій ситуації. Не повною мірою розроблено систему кредитних спілок та розкрито природу кредитних спілок з урахуванням суперечностей їхнього розвитку. У науковій та практичній площині, враховуючи специфіку кредитних спілок, потребують вивчення особливості прояву важелів державного регулювання діяльності кредитних спілок та узгодження кооперативних цілей кредитних спілок з інтересами держави та громадян. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення її мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт, які виконує колектив кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до комплексної планової теми наукових досліджень „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”, підрозділ „Cуб'єкти фінансового ринку” (шифр 06 БФ 040-01), в межах якої обґрунтовано значення кредитних спілок на фінансовому ринку країни та запропоновано напрями подальшого їхнього розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних засад діяльності кредитних спілок та обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення їх функціонування для відродження кредитної кооперації в Україні. Досягнення поставленої мети визначило вибір наступних основних завдань дослідження:

- розкрити специфіку вітчизняних кредитних спілок за допомогою аналізу системи економічних суперечностей, що характеризують особливості історичних передумов розвитку, функціонування в сучасних умовах, реалізацію принципів їх діяльності;

- здійснити оцінку конкурентоспроможності кредитних спілок щодо інших суб'єктів фінансово-кредитного ринку;

- розкрити особливості зарубіжного досвіду функціонування інститутів кредитної кооперації та можливості запровадження у вітчизняних умовах;

- дослідити сучасний стан кредитування кредитними спілками громадян, суб'єктів малого та середнього підприємництва в Україні;

- узагальнити існуючі підходи до визначення складових фінансового механізму функціонування кредитних спілок та розробити рекомендації щодо підвищення його ефективності;

- обґрунтувати напрями державного впливу на розвиток кредитних спілок з метою вдосконалення регулювання їхньої діяльності;

- розкрити основні суперечності розвитку вітчизняних кредитних спілок в умовах економічної кризи;

- обґрунтувати перспективні напрями розвитку кредитних спілок як головної складової національної системи кредитної кооперації.

Об'єктом дослідження є система фінансово-економічних відносин між кредитними спілками, громадянами і суб'єктами малого та середнього бізнесу у процесі їх забезпечення фінансово-кредитними ресурсами.

Предметом дослідження виступають теоретичні основи та практичні аспекти діяльності кредитних спілок в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дослідження склали праці зарубіжних та вітчизняних спеціалістів з теорії кредитної кооперації, організації діяльності кредитних спілок. Для вирішення поставлених завдань застосовувались методи аналізу та синтезу (для висвітлення основних суперечностей розвитку кредитних спілок в умовах економічної кризи), причинно-наслідкового зв'язку (для виявлення передумов розвитку кредитних спілок), системного, історичного та логічного (для виявлення особливостей еволюційного розвитку кредитної кооперації у різні періоди й уточнення економічної сутності та змісту понятійного апарату), економічного аналізу (для дослідження результатів діяльності кредитних спілок), метод аналогій (для побудови перспективних для українських умов видів кредитної кооперації), графічний метод (для наочного відображення діяльності та фінансового стану кредитних спілок), метод SWOT-аналізу (для висвітлення сильних та слабких сторін кредитно-кооперативного руху в Україні), метод експертних оцінок, структурно-функціональний підхід (для дослідження процесів формування ієрархічної структури кредитних спілок), різні прийоми статистичного аналізу. Метод класифікації дозволив згрупувати подібні за внутрішнім змістом явища, зокрема, фінансово-кредитні джерела діяльності кредитних спілок, фінансово-кредитні ризики в діяльності кредитних спілок і на основі цього вибудувати логічну структурну схему для подальшого дослідження.

Інформаційною базою роботи є: законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність небанківських фінансово-кредитних установ в Україні, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, періодичні та монографічні видання вітчизняні та зарубіжні, дані статистичних щорічників, фінансова та статистична звітність вітчизняних і зарубіжних кредитних спілок.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексне дослідження теоретичних засад та практичних аспектів розвитку кредитних спілок дозволило отримати нові результати, які вирішують важливе науково-прикладне завдання - виявлення основних економічних суперечностей розвитку кредитних спілок в Україні та визначення перспективних напрямів їхнього розвитку як основної складової національної системи кредитної кооперації. кредитний спілка фінансовий кредитування

Найбільш вагомими науковими результатами, що містять елементи наукової новизни, є такі:

вперше:

- запропоновано комплексний підхід до формування вітчизняними кредитними спілками політики залучення вкладів громадян шляхом реалізації розробленого алгоритму, який включає аналіз фінансового ринку регіону, визначення частки потенційних вкладників, розроблення і втілення оптимального пакета ощадних послуг, моніторинг заощаджень пайовиків, коригування пакета ощадних послуг, що дозволяє підвищити ефективність проведення політики залучення вкладів;

дістали подальшого розвитку:

- розкриття особливостей функціонування кредитних спілок: механізм реалізації економічних інтересів учасників кредитних спілок, що виступають одночасно власниками фінансових ресурсів у частині вкладів та споживання фінансових послуг; неможливість персоніфікації надання фінансових послуг у порівнянні з іншими суб'єктами ринку фінансових послуг; інформаційне забезпечення процесу надання фінансових послуг у частині дотримання відкритості економічної інформації згідно з принципами кредитної кооперації та визначення макро- та мікроекономічних факторів, що обумовлюють суперечливий характер їх прояву в умовах національної економіки, а саме: монополізація комерційними банками ринку споживчого кредитування, недосконалість нормативно-правової бази діяльності кредитних спілок, диспропорції у системі кредитних спілок, зниження кредитоспроможності суб'єктів малого та середнього бізнесу;

- аргументування підвищення ролі кредитних спілок на ринку фінансових послуг в умовах економічної кризи, що обумовлено неприбутковою природою їх діяльності та оперативністю надання фінансових послуг, що уможливлює забезпечення задоволення потреб громадян, суб'єктів малого та середнього бізнесу у фінансових ресурсах;

- визначення тенденцій та закономірностей подальшого розвитку вітчизняних кредитних спілок у контексті історичного досвіду та сучасного стану через створення єдиної асоціації кредитних спілок національного рівня, формування єдиного Стабілізаційного фонду на національному рівні, надання статусу саморегулівної організації кредитним спілкам регіональних рівнів, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування вітчизняних кредитних спілок;

- теоретичні підходи та практична спрямованість щодо реформування системи кредитних спілок на основі використання результатів розробленої економіко-математичної моделі, що дало змогу оцінити доцільність існування дворівневої системи кредитних спілок на сучасному етапі розвитку національної економіки;

удосконалено:

- розроблення сукупності форм та методів регулювання розвитку кредитних спілок через створення нових спеціальних інститутів або надання повноважень діючим національним асоціаціям кредитних спілок, що забезпечить підтримку та контроль за діяльністю кредитних спілок з боку цих структур.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть слугувати теоретичною та практичною основою щодо формування і розвитку кредитно-кооперативного сектора України з урахуванням базових цінностей кооперації, пошуку нового механізму функціонування кредитних спілок в умовах економічних криз.

Окремі положення та практичні рекомендації, отримані в результаті здійсненого дослідження щодо вирішення основних проблем, які перешкоджають розвитку руху кредитної кооперації та проведенню прозорого аналізу фінансового стану кредитних спілок, знайшли практичне впровадження у роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності (довідка ВРУ №06-10/10-610 від 25 травня 2005 р.).

У результаті проведеного аналізу взаємодії кредитних спілок з іншими суб'єктами фінансового ринку були розроблені схеми взаємовигідної співпраці кредитних спілок і комерційних банків, що застосовано у фінансовій діяльності АКБ „Фінанси та Кредит” (довідка №1-4.1/0626/1 від 12 травня 2005 р.)

Основні наукові та практичні результати роботи впроваджені у навчальний процес Київського національного університету імені Тараса Шевченка та використовуються при розробці методичних матеріалів для лекційних і практичних (семінарських) занять з дисциплін “Фінансовий ринок”, ”Фінансово-кредитний ринок”, ”Фінансовий менеджмент” (довідка № 013/277 від 22.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові дослідження за темою дисертації здійснені автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження доповідались на наступних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку” (березень 2003 р., 2005 р., 2007 р., 2009 р., м. Київ); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (березень 2004 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (квітень 2004 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень `2004” (червень 2004 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній конференції молодих учених і студентів „Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (березень 2008 р., м. Тернопіль); VI Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (квітень 2008 р., м. Тернопіль); V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (жовтень 2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, з них 9 статей у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,6 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг роботи становить 204 сторінки, список використаних джерел містить 193 найменування на 19 сторінках, 7 додатків розміщено на 42 сторінках. Дисертаційна робота містить 18 таблиць та 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі ”Теоретичні основи функціонування кредитних спілок в Україні” зосереджено увагу на дослідженні сутності кредитної спілки як важливої складової та найбільш поширеної форми кредитної кооперації.

У дисертації розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності кредитної спілки. Базуючись на проведеному ретроспективному аналізі визначень поняття ”кредитна спілка” та матеріалах світових організацій кредитно-кооперативного руху було розроблене авторське визначення, згідно з яким кредитна спілка - це добровільна некомерційна організація, що поєднує на основі членства фізичних та юридичних осіб і спеціалізується в наданні фінансової допомоги своїм членам у вигляді ощадно-позикових послуг, здійснює фінансово-кредитну діяльність на неприбуткових засадах та демократичних принципах управління в інтересах своїх членів, які є її рівноправними користувачами-власниками. Неприбутковість кредитних спілок є тією ознакою, яка виділяє їх серед інших суб'єктів небанківського фінансового сектору та підтверджує їхню суперечливу природу функціонування, проявом якої є не фінансовий результат від діяльності, а забезпечення своїх членів необхідними фінансово-кредитними ресурсами та отриманням соціального ефекту для всього суспільства.

З'ясовано, що принципи діяльності кредитних спілок (взаємодопомога, самоуправління, самодопомога, взаємна відповідальність, відкритість, рівність усіх членів, приналежність до певних соціально-економічних груп, локальна та регіональна орієнтація діяльності) підтверджують унікальність даних утворень, оскільки їм властиві ознаки як кооперативних, так і кредитних установ. Доведено, що саме такі принципи як самодопомога та взаємодопомога підсилюють вагомість кредитних спілок для громадян під час економічних криз, сприяючи прояву соціальної спрямованості даних інститутів та надаючи позитивного ефекту для національної економіки.

Доведено, що в основі своєї діяльності кредитні спілки мають одну з класичних моделей кредитної кооперації. Засновниками основних форм кредитно-кооперативного руху були Ф. Райффайзен (сільськогосподарські кредитні каси) та Х. Шульце-Деліч (кредитні кооперативи для обслуговування дрібних підприємців і ремісників, зайнятих у несільськогосподарській сфері). Результатом світового розвитку кредитно-кооперативного руху стало утворення двох геополітичних центрів кредитної кооперації: ”американського” (WOCCU - Всесвітня рада кредитних спілок) та ”європейського” (ICBA - Міжнародна асоціація кооперативних банків та IRU - Міжнародна райффайзенівська спілка), які об'єднують національні кредитно-кооперативні рухи країн і формують світову систему кредитної кооперації.

З'ясовано, що для успішного розвитку кредитно-кооперативного руху важливу роль має державна підтримка, проявом якої є створення сприятливої нормативно-правової бази, реалізація певних державних програм із залученням суб'єктів кредитної кооперації, активізація інвестиційної діяльності у взаємозв'язку з підвищеною діловою активністю самих громадян та створення сприятливих умов для функціонування системи кредитної кооперації.

Проведений аналіз еволюційного розвитку кредитної кооперації дає підстави стверджувати, що кредитні спілки не можуть успішно проводити свою фінансово-кредитну діяльність поза системою кредитної кооперації, яка має свою ієрархічну структуру, інфраструктуру та сприяє організаційній, фінансовій інтеграції усього кредитно-кооперативного руху в економіку країни. Тому створення такої системи кредитних спілок є одним з етапів на шляху до успішного розвитку кредитно-кооперативного руху країни.

Аналіз історичного розвитку кредитних спілок в Україні засвідчив, що до встановлення на території нашої країни радянської влади інститути кредитної кооперації мали вагомий вплив на економічну систему та успішно розвивалися. Починаючи з 1919 р., за дослідженнями українського науковця В.І. Марочка, вся кредитно-кооперативна система, яка активно функціонувала на українських землях, була ліквідована. Ідеологія соціалізму радянської влади не сприяла відбудові кооперативної системи, оскільки в основі функціонування даних інститутів покладено було не класичні принципи кооперації, що дискредитувало кредитно-кооперативний рух як такий. Відродженню кредитних спілок в сучасній Україні сприяла українська діаспора США та Канади, яка з 1993 р. розпочала реалізацію американського та канадського проектів технічної допомоги, що стало поштовхом для розвитку кредитно-кооперативного руху в країні.

З'ясовано, що не усвідомлення та не сприйняття громадянами ідей кредитної кооперації є тією першопричиною, яка гальмує розвиток кредитних спілок в Україні та посилює хаотичність їх розвитку. Відсутність протягом тривалого часу інститутів кредитно-кооперативного руху, де в основу покладені класичні моделі кооперації, та несприятливі умови для сучасного розвитку призвели до дискредитації самої ідеї кооперації.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що сучасна українська кредитна спілка за своєю ідеологією і принципами діяльності є ближчою до „народних кооперативів” Х. Шульце-Деліча, проте загальна структура управління більшою мірою співпадає з сільськими „касами” Ф. Райффайзена. При цьому сучасна модель української кредитної спілки набула нових тенденцій розвитку кооперативного руху: урбанізований характер діяльності та орієнтація на споживче кредитування.

У другому розділі ”Фінансовий механізм діяльності кредитних спілок в Україні” узагальнено та систематизовано складові фінансового механізму функціонування вітчизняних кредитних спілок та джерела формування їхніх фінансово-кредитних ресурсів.

З'ясовано, що пріоритетним джерелом формування фінансово-кредитних ресурсів кредитної спілки є заощадження населення, які виступають у вигляді основних та додаткових пайових внесків. Однак існують й інші джерела формування фінансово-кредитних ресурсів (позики банків, кошти юридичних та фізичних осіб - не членів кредитної спілки, цільове фінансування), залучення яких є складним та тривалим процесом.

Здійснено класифікацію джерел фінансово-кредитних ресурсів кредитної спілки за відповідними ознаками, зокрема: належністю до кредитної спілки, належністю до кредитно-кооперативної системи, тенденціями використання, правом власності, що допомагає членам-пайовикам кредитної спілки зорієнтуватися в поточному фінансовому стані їхньої організації.

Організовані заощадження, які є реальною власністю громадян, у ринковій економіці можуть і повинні виступати ресурсом для розширеного відтворення шляхом виведення заощаджень із бездіяльного стану і залучення через позику в оборот. У США, наприклад, членами кредитних спілок, яких налічується 10 тис., є 63,8 млн. осіб (38% населення). В їхній системі задіяні 263,3 млрд. дол. вкладів громадян, з яких 197,3 млрд. дол. розміщено у вигляді кредитів. Кожен третій житель Канади також є членом кредитної спілки або народної каси, де сконцентровано понад 100 млрд. дол. США, що становить 13% активів усіх суб'єктів фінансового ринку. Вони обслуговують 17% ринку іпотечних і 14% ринку споживчих кредитів, а також забезпечують 55% від загального обсягу кредитів, які надаються сільському господарству. В Україні протягом останніх п'яти років спостерігається тенденція поступового зростання основних показників діяльності вітчизняних кредитних спілок. Так, на кінець 2008 р. кредитні спілки об'єднували понад 2,6 млн. членів, що становить 5% від усього населення країни. Сумарні активи кредитних спілок складали понад 6 млрд. грн., що в 100 разів менше від усіх сумарних активів банківських структур. Загальний обсяг капіталу кредитних спілок у 2008 р. зріс порівняно з 2007 р. на 10,7% і становив 1 718 млн. грн. Протягом 2008 р. кредитні спілки надали своїм членам 680,3 тис. кредитів на загальну суму 6 908,8 млн. грн., що свідчить про збільшення суми кредиту порівняно з 2007 р. на 30%. Однак, і сума заборгованості 578,1 тис. членів кредитних спілок, що мали чинні кредитні договори на кінець 2008 р., становила 5 572,8 млн. грн., це означає, що в середньому кожен член - позичальник кредитної спілки на кінець року мав 10 тис. боргу по кредиту.

Однак, кризові процеси, що присутні сьогодні в економіці України, внесли певні корективи в діяльність кредитних спілок. Так, процес відтоку депозитів з небанківських фінансово-кредитних установ та знецінення національної валюти призвели до погіршення ситуації з ліквідністю у 10-15% кредитних спілок. Таким чином, загальна сума вкладів у проблемних кредитних спілках становить близько 800 млн. грн. Відсутність державної підтримки суб'єктів даного сектору економіки ускладнює побудову ефективної системи кредитних спілок, адже існуючі виклики здатні зруйнувати всі попередні напрацювання.

Запропоновано алгоритм проведення політики по залученню вкладів громадян кредитною спілкою, який включає: аналіз ощадного ринку регіону, розробку пакета послуг з їхнім поступовим впровадженням, подальший моніторинг регіону ощадних послуг та відповідні коректування пакета послуг, який дозволяє підвищити ефективність проведення політики залучення вкладів (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Алгоритм формування ощадної політики кредитної спілки

У процесі дослідження особливостей організації діяльності кредитної спілки розроблено класифікацію внесків пайовиків та розглянуто порядок ухвалення рішення по видачі позики кредитною спілкою, проаналізовано форми забезпечення отриманої позики, однією з яких є забезпечення власним ощадним вкладом члена кредитної спілки, що є актуальним для сучасних кредитних спілок.

На підставі проведеного аналізу співпраці кредитних спілок з бюро кредитних історій в Україні з приводу отримання оперативної, достовірної інформації щодо потенційних позичальників запропоновано створити власне бюро кредитних історій на національному рівні, яке б працювало безпосередньо для кредитних спілок та сприяло б ефективному плануванню та проведенню кредитних операцій, уникаючи ризиків, покращенню якості кредитного портфеля.

Для успішної реалізації як політики по залученню вкладів, так і кредитної політики, вітчизняним кредитним спілкам необхідно вдосконалювати фінансовий механізм їхньої діяльності. В першу чергу, це стосується вітчизняної нормативно-правової бази регулювання діяльності кредитних спілок. Недосконалість національного законодавства щодо розвитку кредитних спілок та відсутність механізмів регулювання та нагляду з боку держави сприяли виникненню в Україні кредитних спілок, які значною мірою дискредитували український кредитно-кооперативний рух. Отже, для всієї системи кредитних спілок та держави загалом одним з головних завдань є створення таких умов, які б перешкоджали виникненню псевдоорганізацій кредитної кооперації.

Третій розділ ”Перспективи сучасного розвитку кредитних спілок в Україні” присвячений структурній трансформації національної кредитно-кооперативної системи з урахуванням основних суперечностей розвитку вітчизняних кредитних спілок.

Аналіз світового досвіду розвитку кооперації показав, що без розвитку кредитно-кооперативної системи не можливо побудувати ефективну соціально спрямовану ринкову економіку країни. Суттєвим засобом подолання кризових явищ в суспільстві, підвищення добробуту громадян та ефективного розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва є інститути кредитно-кооперативної системи. Це сприяло розробленню напрямів удосконалення функціонування національної системи кредитних спілок.

Виявлено, що особливості функціонування вітчизняних кредитних спілок визначаються змістом і формами вирішення економічних суперечностей, які є джерелом подальшого розвитку. Виникаючі суперечності внаслідок взаємодії кредитних спілок з різними суб'єктами господарювання, державою являють собою суперечності між класичними та адаптованими до національних умов принципами діяльності кредитних спілок, що виникли внаслідок дискредитації ідеї кооперації; між економічними інтересами різних верств громадян внаслідок зниження рівня їхніх заощаджень, кредитоспроможності вітчизняних суб'єктів малого та середнього бізнесу; між державою та суб'єктами фінансового ринку внаслідок відсутності нормативно-правової бази, монополізації комерційними банками ринку споживчого кредитування, недосконалістю структури системи кредитних спілок, тощо. Розв'язання суперечностей має на меті отримання певного ефекту як громадянами, так і країною. Для громадян - це отримання певного набору фінансових послуг, а для країни -загального позитивного соціального ефекту.

Розроблені рекомендації щодо їхнього вирішення: чітке формулювання державної політики щодо розвитку кредитних спілок і наявність належних механізмів стабілізації та контролю за діяльністю кредитних спілок (саморегулювання, система захисту депозитів, система внутрішнього контролю у самих спілках, підвищення ефективності зовнішнього контролю), формування національної системи кредитних спілок, створення рівних конкурентних умов на фінансовому ринку країни, підвищення рівня добробуту громадян.

Використовуючи такий метод дослідження як SWOT-аналіз, представлений у табл.1, обґрунтовано особливості розвитку кредитних спілок з виявленням досягнень та прорахунків українського кредитно-кооперативного руху, що дало можливість розробити певні заходи щодо вдосконалення національної системи кредитних спілок.

Таблиця 1

SWOT-аналіз розвитку кредитних спілок в Україні

Сильні сторони	Слабкі сторони
Кредитні спілки мають окрему законодавчу базу для діяльності та закріплений статус неприбуткових організацій.	Відсутність тісної співпраці між кредитними спілками - відмінність інтересів членів, які об'єднують кредитні спілки.
Відбувається поступова консолідація руху кредитних спілок: створено 24 обласних асоціації та 5 Об'єднаних кредитних спілок.	Невисокий рівень кваліфікації працівників, що є причиною зниження рівня довіри громадян до кредитних спілок.
Створена Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС), мета якої - стати асоціацією для обласних асоціацій та представляти їхні інтереси на національному рівні, надання широкого спектра послуг, потребу в яких вони мають.	Обмеженість в джерелах фінансування (членських внесків) для асоціації національного рівня призводить до неефективного виконання завдань, що стоять перед національним кредитно-кооперативним рухом.
Дієвий державний регулятор - Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг.	Комерційна зацікавленість окремих керівників кредитних спілок.
Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) має сильну позицію на фінансово-кредитному ринку та є гарантом успішної роботи кредитних спілок, які є її членами.	Конкурування на національному рівні між НАКСУ та ВАКС призводить до неузгодженості щодо подальшого розвитку кредитних спілок в Україні.
Створено інформаційне середовище („Кур'єр НАКСУ”, „Вісник кредитної кооперації”, web-сайти, поширення методичної літератури).	Відсутність загальнонаціональної ефективної системи стабілізації та розвитку кредитних спілок.
Створення Стабілізаційного фонду на національному рівні.	Паралельне існування стабілізаційного фонду НАКСУ та стабілізаційної установи, створеної під патронатом ВАКС.
Можливості	Загрози
Поширення ідеї кредитної кооперації серед громадян призвело до позитивних тенденцій даного процесу.	Фінансова слабкість асоціацій національного рівня для самостійного усунення проблем, що виникають.
Визнання державою важливості існування кредитних спілок.	Більшість українських кредитних спілок не є конкурентоспроможними на ринку споживчого кредитування.
Прийнята урядом „Концепція розвитку кредитної кооперації в Україні” в червні 2006 р. визначила основні напрями розвитку кредитних спілок.	Прогалини українського законодавства створюють сприятливі умови для існування псевдоспілок та дискредитують саму ідею кредитної кооперації.
Кредитні спілки усвідомлюють необхідність і готові до якісних змін (перегляд кредитного портфелю та переорієнтація з споживчого кредитування населення на кредитування малого підприємництва та аграрного сектору національної економіки).	Недосконалість законодавства в сфері розвитку кредитних спілок не дає ефективних можливостей для стягнення в судовому порядку проблемних позик, існує загроза уповільнення розвитку кредитних спілок.
Залучення іноземних фахівців та реалізація закордонних проектів сприяє розвитку кредитно-кооперативному руху в Україні.	При реалізації зарубіжних проектів для розвитку руху кредитних спілок не повною мірою враховуються національні інтереси.

Запропонована організація національної системи кредитних спілок, організація підсистем національної системи кредитних спілок, описані передумови для створення кооперативних банків на базі більш великих територіальних утворень та розроблена структура системи кредитних спілок, яка підтверджена запропонованою економіко-математичною моделлю. У даній моделі розглянуті дві гіпотези: вплив на розвиток системи кредитної кооперації існування дворівневої системи кредитної кооперації спілок та трирівневої системи кредитної кооперації. В основу дослідження покладено баланс кредитної спілки, методика фінансового аналізу та моніторингу кредитних спілок, яка розроблена проектом ЄС-ТАСІС „Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі”.

Головні положення структурно-статичної моделі балансу кредитної спілки полягають в наступному. Баланс кредитної спілки складається з активів та пасивів, статті яких представлені у вигляді табл.2.

Таблиця 2

Баланс кредитної спілки

А	Активи	П	Пасиви
А1	Позички	П1	Внески
А2	Кошти на депозитних рахунках в банках	П2	Капітал
А3	Каса	П3	Нараховані відсотки
А4	Розрахунковий рахунок	П4	Зовнішні кредити
А5	Інші активи	П5	Інші пасиви

Загальне балансове рівняння прийме вигляд:

де і - кількість активних статей балансу, і = 1, 2,..., n;

j - кількість пасивних статей балансу, j = 1, 2, …, m.

Для розглянутого випадку n = 5; m = 5. З врахуванням відповідних статей балансу маємо:

А₁₁+А₁₂+А₂+А₃+А₄+А₅=П₁₁+П₁₂+П₁₃+П₂₁+П₂₂+П₃₁+П₃₂+П₄+П₅

У роботі розглянуто співвідношення між показниками всередині статей балансу згідно з фінансовими показниками класифікації, розробленими проектом ЄС-ТАСІС, що застосовується в кредитних спілках.

Для знаходження розв'язку оптимізаційної задачі лінійного програмування використано засоби Excel. Введено необхідні дані, обмеження, цільову функцію. Відповідно до проведених розрахунків структурну модель балансу представлено у вигляді табл. 3 та системи рівнянь.

Система рівнянь зв'язків для моделі:

0,7(А11+А12)0,79;

0(А2+А5)0,25;

0,05(А3+А4)0,3;

0,7(П11+П12)0,79;

0,0415(П22+П3+П5)0,2605;

де і = 1, 2, 3, 4, 5; j = 1, 2, 3, 4, 5.

Таблиця 3

Структурна модель балансу кредитної спілки

Стаття	Інтервальний розв'язок
АКТИВИ
Позички А1	0,7А10,79
з нормальним режимом сплати А11	0,6605А110,79
з порушеним режимом сплати А12	0А120,0395
Кошти на депозитних рахунках в банках А2	0А20,25
Каса А3	0А3L
Розрахунковий рахунок А4	0,05А40,3
Інші активи А5	0А50,25
ПАСИВИ
Внески П1	0,7П10,79
ощадні безтермінові П12	0,7П120,79
ощадні термінові П13	0П130,7,
Капітали П2	0,0395П20,1212
Резервний П21	0,0395П210,1185
Інші капітали П3	0,0415П220,2605
Нараховані відсотки	0,0415П30,2605
Зовнішні кредити П4	0П40,05
Інші пасиви	0,0415П50,2605

Дані балансу використовуються для оцінки фінансового стану кредитної спілки на певний момент часу. Основним завданням роботи є проведення аналізу доцільності та ефективності функціонування кооперативних інститутів на регіональному рівні в системі кредитних спілок. Тому введено поняття обов'язкового відрахування V кредитною спілкою в кооперативний інститут свого призначення.

Провівши розрахунки із врахуванням зміни ієрархії сфери кредитних спілок структурну модель балансу можна представити у вигляді табл. 4.

Таблиця 4

Структурна модель балансу кредитної спілки

Стаття	Інтервальний розв'язок
АКТИВИ
Позички А1	0,7А10,79
з нормальним режимом сплати А11	0,6719А110,79
з порушеним режимом сплати А12	0А120,04
Кошти на депозитних рахунках в банках А2	0А20,22
Каса А3	0А3L
Розрахунковий рахунок А4	0,055А40,32
Інші активи А5	0А50,22
ПАСИВИ
Внески П1	0,7П10,79
ощадні безтермінові П12	0,7П120,79
ощадні термінові П13	0П130,7,
Капітали П2	0,0395П20,1212
Резервний П21	0,0405П210,0995
Інші капітали П3	0,0445П220,2305
Нараховані відсотки	0,0477П30,2055
Зовнішні кредити П4	0П40,05
Інші пасиви	0,0445П50,2305

Порівняння фактичних показників діяльності кредитної спілки з рекомендованими значеннями дає можливість зробити висновки щодо впливу на кредитну спілку економічних процесів в багаторівневих системах кредитної кооперації.

Запропонована економіко-математична модель дає змогу оцінити переваги дворівневої системи кредитних спілок: при збільшені рівнів в системі на кредитну спілку накладаються додаткові витрати, які негативно впливають на функціонування кредитної спілки. Застосування моделі дозволило виявити основні закономірності та специфіку розвитку кожної окремої кредитної спілки, на основі аналітичних методів вести стратегічне та тактичне планування діяльності в умовах різних схем функціонування кредитних спілок, пізнавати глибину процесів та явищ, що відбуваються в економічній діяльності окремої кредитної спілки, розуміти тенденції розвитку, виявляти причинно-наслідкові зв'язки між окремими показниками та групами показників кредитної спілки, системи кредитної кооперації загалом.

На підставі аналізу діяльності кредитних спілок обґрунтовано необхідність саморегулювання даних інститутів. Це зумовлено тим, що завдяки делегуванню частини повноважень (зокрема, оперативного контролю) саморегулівній організації можна буде підвищити ефективність нагляду з боку державного регулівного органу, який зможе зосередити основну увагу на стратегічних питаннях стабілізації сектора, займаючись розробкою правових норм, питаннями ліцензування та застосовуючи санкції. Це шлях, що дозволить уникнути негативного іміджу кредитними спілками. Дуже важливо, що сьогодні функцінують обласні асоціації кредитних спілок, які сприяють розвитку кредитно-кооперативного руху на певних локальних територіях. Такі організації у Німеччині, зокрема, є саморегулівними організаціями. В законодавстві ж України визначено, що статус саморегулівної організації може бути наданий одній із загальнонаціональних асоціацій, що суттєво ускладнює подальший розвиток кредитних спілок.

Визначені концептуальні напрями подальшого удосконалення національної системи кредитних спілок України: розробка механізму регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок; об'єднання діючих асоціацій національного рівня - НАКСУ та ВАКС в єдину головну установу кредитних спілок та делегування основних функцій щодо управління кредитними спілками країни даній установі; формування Стабілізаційного фонду на національному рівні в особі одного оператора ринку та інших елементів системної інфраструктури кредитних спілок.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено комплексне дослідження суперечностей та перспектив розвитку кредитних спілок в умовах розвитку ринкової економіки України, що дозволило сформулювати низку висновків теоретичного та прикладного характеру, які розв'язують основні завдання відповідно до поставленої мети, а саме:

1. В основі діяльності інститутів кредитно-кооперативного руху лежать класичні моделі кооперації Ф. Райффайзена та Х. Шульце-Деліче, які мають специфічні принципи діяльності внаслідок пристосування до певного соціального середовища. Сучасна українська кредитна спілка за своєю ідеологією і принципами діяльності є ближчою до „народних кооперативів” Х. Шульце-Деліча, проте загальна структура управління більшою мірою відповідає сільським „касам” Ф. Райффайзена. При цьому сучасна модель української кредитної спілки набула нових тенденцій розвитку кооперативного руху: урбанізований характер діяльності та орієнтація на споживче кредитування. Кредитна спілка - це добровільна некомерційна організація, яка поєднує на основі членства фізичних та юридичних осіб та спеціалізується в наданні фінансової допомоги своїм членам у вигляді ощадно-позикових послуг, здійснює фінансово-кредитну діяльність на неприбуткових засадах та демократичних принципах управління в інтересах своїх членів, які є її рівноправними користувачами-власниками.

2. Доведено, що особливостями вітчизняних кредитних спілок, які вирізняють їх серед інших суб'єктів господарювання, є зміст та форми вирішення економічних суперечностей, які є джерелом їхнього розвитку, оскільки саме існування в межовій ситуації допомагає виявити найважливіші сторони певних процесів - кредитно-кооперативного руху. Саме функціонування в кризових ситуаціях, коли кредит довіри переважає фінансовий кредит та зростає цінність людського чинника, доводить особливість та суперечливість природи кредитних спілок.

3. Виявлено основні суперечності вітчизняного кредитно-кооперативного руху, які посилилися в умовах економічної кризи та зниження рівня заощаджень населення, кредитоспроможності багатьох вітчизняних суб'єктів малого та середнього бізнесу, відсутності нормативно-правової бази, яка б точно передавала економічний зміст діяльності кредитних спілок, монополізації комерційними банками ринку споживчого кредитування, диспропорціями системи кредитних спілок. Це дозволило розробити рекомендації щодо їхнього вирішення: чітке формулювання державної політики щодо розвитку кредитних спілок та наявність належних механізмів стабілізації та контролю за діяльністю кредитних спілок, формування національної цілісної системи кредитних спілок, створення рівних конкурентних умов на фінансовому ринку країни, підвищення рівня добробуту населення.

4. Кредитні спілки на сьогодні є невід'ємним елементом фінансових систем розвинених країн світу. Розвиваючись в умовах жорсткої ринкової конкуренції, вони змогли охопити суттєву частку фінансового ринку (в окремих країнах до 20-25%) і по окремих видах послуг не тільки не поступаються іншим фінансово-кредитним установам, а мають кращі позиції у наданні фінансово-кредитних послуг. В Україні ж загальна сума сумарних активів кредитних спілок прирівнюється до показника середнього українського банку, що свідчить лише про номінальну наявність цих установ, а не повномірну реалізацію їх функцій у фінансовому секторі, та про необхідність прийняття певних заходів щодо активізації кредитно-кооперативного руху.

5. У контексті дослідження конкурентоспроможності кредитної спілки проведений аналіз особливостей діяльності кредитних спілок у порівнянні з іншими фінансово-кредитними інститутами, які працюють з коштами громадян, такими як комерційні банки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, пайові інвестиційні фонди. Виявлено основні характеристики конкурентоспроможності кредитної спілки: робота із вкладником незалежно від суми внесених коштів, субсидіарна відповідальність членів кредитної спілки по вкладах, локальність діяльності, поглиблене вивчення потреб своїх засновників, приналежність до певних соціально-економічних груп, що сприяє кращому розумінню своїх членів та ефективному задоволенню їхніх потреб.

6. Серед джерел фінансово-кредитних ресурсів кредитної спілки доведено пріоритетність заощаджень населення. Формування ощадної політики кредитної спілки являє собою циклічний процес розробки нових послуг заощадження і коригування того, що вже існує. Активність кредитних спілок по залученню вкладів населення не залежить від частки ощадних позик у структурі джерел. Заощадження, які є реальною власністю громадян, у ринковій економіці можуть і повинні виступати ресурсом у розширеному відтворенні національної економіки.

7. Враховуючи особливості розвитку кредитних спілок в Україні, запропоновано модель лінійного програмування, яка дає змогу обґрунтувати переваги функціонування дворівневої системи кредитних спілок на сучасному етапі розвитку інститутів кредитної кооперації.

8. Кредитні спілки в багатьох розвинених країнах отримали від держави право на саморегулювання та нагляд за організаціями-членами, створили трирівневу система захисту: перший рівень (на рівні кредитної спілки) - це нормативні вимоги щодо накопичення власного капіталу та формування резерву на „проблемні” позики; другий рівень захисту (на рівні об'єднання) - стабілізаційна програма об'єднання; третій рівень захисту (на рівні об'єднання чи держави) - Фонд гарантування вкладів.

9. З урахуванням сучасного розвитку системи кредитної кооперації запропоновано структурну трансформацію інститутів системи кредитних спілок для створення оптимальних умов з метою подальшого розвитку кредитно-кооперативного руху в Україні, яка полягає в об'єднанні діючих асоціацій національного рівня - НАКСУ та ВАКС в єдину головну установу кредитних спілок та створення органу контролю за діяльністю кредитних спілок при даній установі, а також створення на національному рівні єдиного Стабілізаційного фонду для забезпечення надійності діяльності кредитних спілок та підвищення довіри населення до таких суб'єктів фінансового ринку.

10. Аналіз позитивних сторін та недоліків системи кредитних спілок України дав можливість визначити напрями подальшого вдосконалення національної системи кредитних спілок, які пов'язані з концепцією соціально-економічного розвитку України. Кооперативний сектор економіки нашої держави потребує серйозної структурної трансформації у напрямі відродження функціонування фінансово-кредитних структур та їхньої державної підтримки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Нові кооперативні стратегії розвитку малих промислових підприємств / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. 2003. №15. С. 180-183. 0,23 друк. арк.

2. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Кредитна кооперація: проблеми становлення в Україні / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. 2004. №17. С. 66-69. 0,21 друк. арк.

3. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Кооперативи як нова форма взаємовідносин малих підприємств / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2004.Вип. №71. С. 50-53. 0,21 друк. арк.

4. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Кооперативний рух в Україні / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 194: в 5 т. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. Том V. С. 1380-1387. 0,27 друк. арк.

5. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Кооперативний рух як перспективний напрямок розвитку економіки України / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 197: в 5 т.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. Том ІV. С. 1027-1032. 0,19 друк. арк.

6. Стадник А.А. (Степанова А.А.) Відродження кредитних кооперативів / А.А. Стадник (А.А. Степанова) // Фінанси України. 2005. №3. С. 96-101. 0,33 друк. арк.

7. Степанова А.А. Ризики кредитної спілки / А.А. Степанова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. 2005. №18. С. 153-156. 0,26 друк. арк.

8. Степанова А.А. Організація процесу запозичення в кредитній спілці / А.А. Степанова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. 2008. №22. С. 88-93. 0,50 друк. арк.

9. Степанова А.А. Пріоритетні напрямки розвитку системи кредитних спілок в Україні / А.А. Степанова // Фінансова система України. Збірник наукових праць. Острог: Видавництво Національного університету ”Острозька академія”, 2008. Випуск 10. Ч.3. С. 202-211. 0,40 друк. арк.

...