Фінансові ресурси промислово-фінансових груп в інвестуванні інтегрованих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП В ІНВЕСТУВАННІ ІНТЕГРОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

НЕТЕСАНИЙ ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Малік Микола Йосипович

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри

фінансів, грошового обігу та кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Воробйов Юрій Миколайович

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, завідувач кафедри фінанси і кредит;

кандидат економічних наук, професор

Поддєрьогін Анатолій Микитович

ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри фінансів підприємств.

Захист дисертації відбудеться «20» травня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розіслано «15» квітня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

промисловий фінансовий доходний інвестиційний

Актуальність теми дослідження. Міжнародний досвід корпоратизації економіки показує, що інтеграція фінансового та промислового капіталів містить значний потенціал розвитку і можливості поглиблення взаємних виробничо-економічних і коопераційних зв'язків між підприємствами і фінансовими інститутами в процесі залучення значних інвестиційних ресурсів, їх концентрації у пріоритетних напрямках розвитку економіки та формуванні дієвої системи управління.

Аналіз вітчизняної інтеграції фінансового та промислового капіталів свідчить про те, що в останні роки процес створення промислово-фінансових груп (ПФГ) в Україні гальмується, а діяльність вже функціонуючих - не повною мірою використовує можливості економічної інтеграції або синергетичного ефекту. Це пов'язано з тим, що правові та організаційно-економічні засади створення та функціонування ПФГ є недосконалими, а їх фінансові ресурси формуються і використовуються неефективно.

Невирішеною є проблема оцінки економічної ефективності взаємодії інтегрованих підприємств при здійсненні інвестиційної діяльності та визначення їхньої кількості у складі певної ПФГ.

В Україні надзвичайної актуальності набуває питання активізації процесів інтеграції з метою розширення фінансових ресурсів для забезпечення ефективної інвестиційної діяльності ПФГ. У цьому контексті економічна природа нових організаційно-господарських структур інтегрованого капіталу (ПФГ) потребує детального вивчення і наукового осмислення.

Основоположними у дослідженні природи та системи ПФГ, а також її поведінки в оточуючому середовищі були праці відомих вчених: Р. Гільфердінга, Дж. Гобсона, Дж. Кейнса, В. Леніна, В. Леонтьева, Дж. Робінсона, П. Самуельсона, Й. Шумпетера та інших. Значний внесок у вивчення вище зазначених питань зробили радянські економісти, а саме: С. Лазарєва, В. Могильова та інші. Проблема формування і функціонування ПФГ завжди знаходилася у центрі уваги іноземних вчених та спеціалістів, до яких слід віднести А. Берлі, О. Болтенкову, М. Волкова, В. Клеіна, Б. Коласа, Д. Котца, Н. Поляка, Г. Чирбикова та інших.

Теоретичним основам управління інвестиційною діяльністю, джерелам формування інвестиційних ресурсів, методам оцінки ефективності інвестиційних проектів та інвестиційної привабливості об'єктів інвестування приділяли В. Артемов, Л. Бакаєва, Є. Бесараб, І. Бланк, В. Бочарова, В. Кондратьєва, Г. Куліш, А. Мовсесян, В. Федоренко та інші.

Останнім часом значну увагу вітчизняні та іноземні науковці, серед яких П. Буряк, З. Васильченко, Ю. Вінслав, Ю. Воробйов, В. Гончаров, В. Дементьєв, О. Дзюблюк, А. Дворецька, С. Журавін, І. Лютий, Б. Мільнер, С. Науменкова, П. Нікіфоров, А. Поддєрьогін, М. Рожкова, Г. Уманців, приділяють проблемам розвитку інтеграційних процесів в межах ПФГ. Проте питання використання фінансових ресурсів ПФГ в інвестуванні інтегрованих підприємств ще залишаються недостатньо дослідженими.

Не дивлячись на той факт, фахівцями досліджено значну частину проблем, пов'язаних з формуванням та функціонуванням ПФГ, окремі питання потребують подальшого дослідження. Серед них варто виділити наступні: механізм становлення і розвитку ПФГ; механізм організації та координації виробництва; механізм вибору інвестиційної стратегії щодо подальшої діяльності, яка б відповідала інтересам усіх учасників інтеграції; методи оцінки ефективності взаємодії інвестиційних проектів та раціонального розподілу обмежених внутрішніх ресурсів між ними; побудова ефективної системи управління інвестиційними потоками (ресурсами), пов'язаними з особливостями формування фінансових ресурсів групи; фактори та напрями удосконалення вказаних процесів у ринкових умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою: «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (номер державної реєстрації 0106U006542), підрозділ «Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації», в межах якого досліджено роль і сутність фінансового капіталу та його вплив на інвестиційні процеси - на першому етапі, і організаційно-економічні засади функціонування промислово-фінансових груп - на другому.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів та розробка методичних засад формування фінансових ресурсів промислово-фінансових груп, а також пропозицій щодо інвестування інтегрованих підприємств.

Відповідно до мети визначено такі завдання дисертаційної роботи:

охарактеризувати сутність процесів формування та функціонування промислово-фінансових груп;

розкрити сутність понять: промислово-фінансова група та інтегровані підприємства ПФГ, як методологічної основи економічної системи;

розробити напрями подальшого розвитку ПФГ в Україні;

встановити взаємозалежність та взаємозв'язок між інтегрованими у промислово-фінансову групу підприємствами;

оцінити вплив промислово-фінансових груп на дохідну часнику бюджету України та визначити шляхи подальшого зростання фінансового потенціалу інтегрованих підприємств.

визначити економічний ефект від інвестиційної діяльності ПФГ;

з'ясувати методи формування та концентрації фінансових ресурсів у єдиному інвестиційному фонді промислово-фінансової групи;

побудувати структурно-логічну схему взаємозв'язку та схему інвестування інтегрованих підприємств промислово-фінансової групи.

Об'єктом дослідження є діяльність промислово-фінансових груп в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування і використання фінансових ресурсів промислово-фінансовими групами при інвестуванні інтегрованих підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історико-логічний метод - при дослідженні сутності фінансового капіталу і фінансових ресурсів та їхнього впливу на інвестиційні процеси, а також при вивченні зарубіжного досвіду утворення та функціонування ПФГ; метод системного підходу, математично-статистичний аналіз та метод порівнянь - для дослідження фінансового стану ПФГ; статистико-економічний - при аналізі сучасного розвитку ПФГ в Україні; монографічний - для визначення пріоритетних напрямків діяльності ПФГ; метод експертних оцінок та абстрактно-логічний метод - для теоретичного узагальнення та формування висновків та інші.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти України та інших країн, аналітичні та статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Податкової адміністрації України, наукові публікації і матеріали періодичних видань, статті і матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад функціонування промислово-фінансових груп та розробленні пропозицій щодо вдосконалення формування і інвестування фінансових ресурсів промислово-фінансових груп. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, є наступні:

вперше:

запропоновано ввести до наукового обігу поняття «інтегровані підприємства промислово-фінансової групи», що визначено як суб'єкти господарювання, які входять до складу промислово-фінансової групи на основі економічно-технологічної взаємодії, взаємного володіння цінними паперами, участі у статутному капіталі або угод про спільну діяльність з метою диверсифікації активів та зростання прибутку за рахунок синергетичного ефекту;

удосконалено:

підходи щодо розширення джерел формування фінансових ресурсів промислово-фінансової групи на основі оптимізації податкових і фінансових потоків за рахунок купівлі-продажу цінних паперів та обігу грошових активів між учасниками промислово-фінансової групи, що дозволяє збільшити ефективність інвестиційних проектів;

поняття «промислово-фінансова група», яке, зважаючи на необхідність здійснення спільної інвестиційної діяльності та фінансування інтегрованих підприємств, визначено як сукупність юридичних осіб (підприємств, установ, організацій, кредитно-фінансових та інвестиційних інститутів), об'єднаних стратегічними і тактичними цілями на основі взаємодії фінансового та промислового капіталів для здійснення скоординованої господарської та інвестиційної діяльності з метою фінансування інтегрованих підприємств;

напрями розвитку українських ПФГ, на основі створення центральної компанії, консолідації наявних фінансових ресурсів в єдиному інвестиційному фонді групи, для фінансування прибуткових та технологічно необхідних інвестиційних проектів, оптимізації грошових потоків, вдосконаленню схем взаєморозрахунків та оптимізації оподаткування;

набули подальшого розвитку:

підходи щодо оптимізації руху фінансових активів на основі створення єдиного інвестиційного фонду промислово-фінансової групи та здійснення прямого і портфельного інвестування, що сприятиме мінімізації ризику та підвищенню ефективності при здійсненні інвестиційних проектів;

організаційні засади підвищення ефективності руху фінансових та промислових ресурсів промислово-фінансових груп шляхом побудови структурно-логічної схеми взаємодії інтегрованих підприємств, яка базується на розробці та реалізації спільних інвестиційних проектів учасниками таких формувань і спрямована на збільшення їх інвестиційного потенціалу;

методи оцінки фінансового потенціалу вітчизняних промислово-фінансових груп на основі використання математично-статистичних показників (лінійного та квадратичного відхилення, дисперсії, варіації, коваріації і кореляції), які дозволять визначити економічний взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами та встановити вплив кожного підприємства на ефективність групи в цілому.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані державними органами влади, науково-дослідними інститутами, господарюючими суб'єктами і безпосередньо промислово-фінансовими групами при розробці законодавчої бази, практичних дій щодо організації дійсно дієвого інвестиційного механізму, який забезпечить стабільне функціонування та ефективний розвиток ПФГ.

Наукові висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження будуть сприяти посиленню контролю за окремими сферами інвестиційної діяльності й поліпшенню очікуваного фінансового результату ЗАТ «Родовід Град». Запропонована автором методика акумуляції фінансових ресурсів для подальшого інвестування в інтегровані підприємства та оцінка діяльності промислово-фінансових груп протягом 2002-2006 рр. були використані при розробці концепції розвитку компанії на 2007-2012 рр. (довідка №12768 від 12.09.2007 р.).

Положення та результати дисертаційної роботи були використані у наукових дослідженнях, при розробці та проведенні лекційних і семінарських занять для студентів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема при викладанні таких нормативних дисциплін: фінанси підприємств, фінансовий менеджмент та інвестиційна діяльність банку (довідка про впровадження №056/138 від 23.09.2008 р.).

Пропозиції щодо акумуляції фінансових ресурсів інтегрованими підприємствами промислово-фінансової групи і створення єдиного інвестиційного фонду дали можливість поліпшити контроль та оптимізувати інвестиційну діяльність компанії ДП «Енергоальянс-Черкаси», змінити підходи до планування інвестиційних процесів, що позитивно вплинуло на фінансові результати діяльності кожного підприємства (довідка ДП «Енергоальянс-Черкаси» ТОВ «Енергоальянс» №087 від 21.02.2008 р.).

Результати дисертаційного дослідження були використані при визначенні нових підходів до формування фінансових ресурсів компанії «Атлант-Фінанс», що сприяло посиленню контролю за наявними активами. Розробки в інвестиційній сфері були використані для оптимізації інвестиційних процесів компанії, що сприяло підвищенню економічного ефекту від комерційної діяльності та поліпшенню фінансових результатів діяльності компанії (довідка ТОВ «Атлант-Фінанс» №148 від 15.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження розглядались і обговорювались на 13 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, а саме: ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 27-28 вересня 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації» (м. Київ, 17-18 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування нової парадигми страхування» (м. Київ, 1-2 грудня 2005 р.); Всеукраїнській міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова система України: становлення та розвиток» (м. Острог, 7-8 квітня 2006 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 2-4 жовтня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 23-24 листопада 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 6-7 грудня 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 4-6 жовтня 2007 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції формування та функціонування ринку страхових послуг: національний аспект» (м. Київ, 6 грудня 2007 р.); Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція «Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні» (м. Львів, 16 травня 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 17 наукових працях, із них 10 загальним обсягом 4 др. арк. - у фахових виданнях (особисто автору належить 3,9 др. арк.), а також опубліковано 7 статей в інших виданнях (1,7 др. арк.). Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 5,6 др. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний обсяг роботи - 205 сторінок, рисунки займають 7 сторінок, таблиці - 3 сторінки, список використаних джерел (170 найменувань) - 14 сторінок, 9 додатків - 15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито зв'язок дисертації з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, теоретичну та методологічну основу роботи, інформаційну базу, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування фінансових ресурсів промислово-фінансових груп» досліджено сутність промислово-фінансових груп та процес формування їх фінансових ресурсів, зарубіжний досвід формування та організаційно-економічні засади функціонування ПФГ в Україні.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення, розкрито передумови та тенденції розвитку об'єднання фінансових і промислових ресурсів та формування на цій основі ПФГ. Класифіковано фактори, які сприяли створенню ПФГ та визначено методологічні підходи щодо наукового осмислення подібних формувань. Визначено, що промислово-фінансова група - це сукупність юридичних осіб (підприємств, установ, організацій, кредитно-фінансових та інвестиційних інститутів), об'єднаних стратегічними і тактичними цілями на основі взаємодії фінансового та промислового капіталів для здійснення скоординованої господарської та інвестиційної діяльності з метою фінансування інтегрованих підприємств. На відміну від існуючих визначень, у запропонованому визначені процеси фінансування інтегрованих підприємств та сконцентровано увагу на об'єднанні різних юридичних осіб й ефективності інвестиційних проектів і програм. Дане визначення відображає процес об'єднання різних форм капіталів і розкриває явища, що йому сприяли.

У дисертації класифіковано підходи щодо утворення та діяльності ПФГ у різних країнах світу. Встановлено, що вперше ПФГ були сформовані в серединні ХХ ст. в США, які на той час володіли значним золотовалютним потенціалом, а пізніше - в тих країнах, що зазнали вагомих втрат під час Другої світової війни (Японія, Німеччина, Франція та інші).

Подальший розвиток ПФГ сприяв стабілізації економіки та формуванню ринкових відносин. У таких умовах переваги ПФГ почали проявлятися не лише шляхом монопольного становища на ринку, а й за рахунок технологічного розвитку, економії внутрішніх витрат, мінімізації трансакційних витрат. Аргументовано, що значну роль у розвитку інтеграційних процесів відіграє нормативно-правова база держави. Остання повинна обмежувати монопольний стан ПФГ на ринку, регулюючи їх діяльність законодавчими актами або шляхом встановлення квот щодо виробництва та реалізації продукції.

Визначено певні відмінності щодо формування фінансових ресурсів інтегрованими підприємствами ПФГ та окремо функціонуючими суб'єктами господарювання. Так, фінансові ресурси групи можна поділити на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх необхідно віднести всі створені та залучені інтегрованими підприємствами ресурси в межах ПФГ. Головною перевагою в процесі формування фінансових ресурсів в межах ПФГ над окремо функціонуючим підприємством є можливість концентрації фінансових ресурсів, швидкість переміщення ресурсів між інтегрованими підприємствами, а також наявність єдиного інвестиційного фонду групи.

Встановлено, що досить складно визначити оптимальну структуру фінансових ресурсів і відокремити власні та залучені ресурси в середині ПФГ від залучених поза її межами. Головним чином, межі груп розмиті, а в деяких випадках неможливо точно визначити чи входить підприємство до складу даної ПФГ. Крім того, група може контролювати лише певну частину підприємства.

Визначено, що інтегровані підприємства промислово-фінансової групи - це суб'єкти господарювання, що входять до складу промислово-фінансової групи на основі економічно-технологічної взаємодії, взаємного володіння цінними паперами, участі у статутному капіталі або угод про спільну діяльність з метою диверсифікації активів та максимізації прибутку за рахунок синергетичного ефекту. Дане визначення акцентує увагу на диверсифікації активів та синергетичному ефекті. В свою чергу, диверсифікація активів являє собою розширення меж ПФГ за рахунок придбання або створення у складі групи нових підприємств, що функціонують у різних галузях економіки, а синергетичний ефект значно збільшує прибутковість ПФГ за рахунок об'єднання окремо функціонуючих суб'єктів господарювання і зменшення операційних та управлінських витрат.

Обґрунтовано, що ПФГ можуть бути створені в будь-якій організаційно-правовій формі, дозволеній законодавством держави. При цьому вони можуть і не мати чітких організаційних меж та ієрархічної структури.

У роботі запропоновано концепцію розвитку українських промислово-фінансових груп, яка базується на: створенні відокремленої центральної компанії для формування стратегічних і тактичних завдань як окремо для кожного інтегрованого підприємства ПФГ, так і для групи в цілому; формуванні кошторису видатків кожним інтегрованим підприємством ПФГ для проведення модернізації та впровадження інноваційних програм; консолідації вільних фінансових ресурсів всіх інтегрованих підприємств ПФГ у єдиний інвестиційний фонд, який покликаний реалізовувати спільні стратегічні завдання групи; розробці та аналізі нових інвестиційних проектів ПФГ; відборі найприбутковіших та технологічно необхідних інвестиційних проектів, їх затвердженні та визначенні фінансових і матеріальних ресурсів для їх реалізації; особливостях реалізації інвестиційних проектів (стратегічні проекти реалізовується безпосередньо центральною компанією, а тактичні окремо інтегрованими підприємствами, при безпосередній підтримці головної компанії); досягненні точки беззбитковості та окупності всіх інвестованих ресурсів; аналізі результатів реалізованого інвестиційного проекту; оптимізації грошових потоків та мінімізації оподаткування; налагодженні схем взаєморозрахунків та обігу цінних паперів; реінвестуванні (поповненні) єдиного інвестиційного фонду.

На основі реалізації даної концепції відбуватиметься поступове зростання фінансових ресурсів ПФГ і, як наслідок, збільшення кількості інвестиційних програм для інтегрованих підприємств. При цьому буде забезпечений постійний рух фінансових та матеріальних ресурсів, інвестування нових напрямів діяльності, створення нових організаційно-господарські структури у складі груп, які функціонують на засадах взаємопроникнення в різні сфери економіки.

У другому розділі «Формування фінансових ресурсів та їх інвестування в інтегровані підприємства промислово-фінансових груп» досліджено стан фінансових ресурсів промислово-фінансових груп, взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами, інвестиційну діяльність промислово-фінансових груп в Україні та визначено місце банківських установ у забезпеченні інвестиційної діяльності ПФГ.

У результаті проведеного аналізу визначено, що в Україні налічується десять повністю сформованих ПФГ та вісім квазігруп. Подальший процес глобалізації та проникнення іноземного капіталу на український ринок змушує вітчизняні ПФГ змінювати свої стратегії. За останні роки відбулися значні зміни у корпоративному управлінні великого бізнесу, більшість українських ПФГ поділилася на два блоки. Один з них рухається шляхом легалізації та зміни свого бізнесу, перетворюючись певною мірою на аналоги західних компаній. Даний блок юридично закріплює права власності на активи і починає проявляти аполітичність, формуючи сучасний образ української ПФГ. Більшість таких компаній вже вийшли або готуються до виходу на Initial Public Offering (IPO - первинне розміщення акцій). Інша частина ПФГ («Приват», «УкрСиб») поки не поспішає змінювати свій стиль управління, їх головна позиція - жорстко відстоювати власні інтереси. Представниками даного блоку приховується структура власності, керівні посади займають наближені до власників менеджери, нетиповою залишається присутність іноземних партнерів. Основний пріоритет таких ПФГ - сировинні експортоорієнтовані компанії з високою рентабельністю.

На основі проведеного аналізу виявлено, що в Україні функціонує близько двадцяти ПФГ, частина з яких перебуває у трансформаційному стані. В процесу досліджено було визначено найбільші та найвпливовіші ПФГ, що мають значні перспективи подальшого розвитку, серед яких: «Індустріальний Союз Донбасу» («ІСД»), «Систем Кепітал Менеджмент» («СКМ»), «УкрСиб», «Інтерпайп», «Приват» та «Запоріжсталь». Фінансові результати діяльності та загальна кількість інтегрованих підприємств протягом 2002-2006 рр. представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Показники діяльності українських промислово-фінансових груп

Промислово- фінансові групи	КІЛЬКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ	ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (чистий прибуток, млн. грн.)
	2002	2003	2004	2005	2006	2002	2003	2004	2005	2006
СКМ	35	56	70	85	111	355,92	658,85	4 172,99	4 949,90	2 698,17
ІСД	46	41	53	42	47	34,66	202,32	1 934,89	1 617,63	1 261,32
Приват	42	42	45	53	73	705,36	1 050,65	738,35	2 597,46	2 764,40
Інтерпайп	24	29	29	30	29	18,33	-18,65	415,42	1 102,78	1 282,88
УкрСиб	24	20	23	23	36	192,76	15,85	230,28	105,36	49,72
Запоріжсталь	-	-	15	15	14	-	-	1 070,28	994,63	871,42
Разом:	171	188	235	248	310	1 307,03	1 909,02	8 562,21	11 367,76	8 927,91

Джерело: Українська інвестиційна газета. Рейтинг ТОП-100 - №2, 2002-2006 рр. (додаток «Бізнес групи України»).

Аналіз економічного розвитку ПФГ дозволив визначити позитивні тенденції їх розвитку. З'ясовано наявність взаємозв'язку, ризиковості та взаємозалежності інтегрованих підприємств у складі ПФГ. У досліджуваному періоді найбільші прибутки в розрахунку на одне інтегроване підприємство одержала група «Приват» протягом 2002-2003 рр., а з 2004 до 2006 року - ПФГ «Запоріжсталь».

Виявлено вплив окремих факторів на фінансові показники діяльності кожної ПФГ і отримано суму середніх групових відхилень від загально середньої прибутковості підприємств, що входять до однієї ПФГ. За допомогою математично-статистичного аналізу визначено, що найбільші взаємозв'язки існують між інтегрованими підприємствами груп «Інтерпайп» та «УкрСиб», до диверсифікованих груп відносяться «Приват» та «СКМ». Головним чином, отримані результати дисперсійного аналізу дозволяють стверджувати, що синергетичний ефект між інтегрованими підприємствами у складі «Інтерпайп» та «УкрСиб» більший у порівнянні із ПФГ «Приват» та «СКМ», проте ці групи є більш ризиковими.

На основі розрахунку показників варіації визначено взаємозалежність між інтегрованими підприємствами кожної ПФГ. Найбільшу взаємозалежність між підприємствами зафіксовано у таких групах: «УкрСиб», «Інтерпайп» та «Запоріжсталь», а найменшу - в «ІСД», «Приват» та «СКМ». Це, в свою чергу, дає підстави стверджувати, що інтегровані підприємства «ІСД», «Приват» та «СКМ» є більш незалежними, ніж «УкрСиб», «Інтерпайп» та «Запоріжсталь».

За результатами коваріаційного аналізу зроблено висновок, що найменший взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами ПФГ простежується у групі «УкрСиб», а найбільший - у групах «СКМ», «ІСД» та «Приват». Це означає, що чим більший взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами, тим результати діяльності одного підприємства більшою мірою впливають на результати діяльності інших підприємств ПФГ.

Проаналізувавши податкові надходження, які надійшли до бюджету України протягом 2002-2006 рр. від інтегрованих до складу промислово-фінансових груп підприємств (табл. 2.), зазначено, що в середньому усі групи перераховували до бюджету 12,2% від загального податку на прибуток підприємств (ПНП), у кількісних показниках це склало 10,7 млрд. грн.

Таблиця 2

Відрахування з прибутку ПФГ до бюджету України за 2002 - 2006 роки

Промислово- фінансові групи	Частка ПНП інтегрованих підприємств ПФГ у загальнодержавному прибутку (абсолютне та відносне значення)
	2002	2003	2004	2005	2006
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
СКМ	118,64	1,16	219,62	1,88	1 391,00	11,03	1 649,97	7,41	899,39	3,45
ІСД	11,55	0,11	67,44	0,58	644,96	5,12	539,21	2,42	420,44	1,61
Приват	235,12	2,30	350,22	3,00	246,12	1,95	865,82	3,89	921,47	3,54
Інтерпайп	6,11	0,06	0,00	0,00	138,47	1,10	367,59	1,65	427,63	1,64
УкрСиб	64,25	0,63	5,28	0,05	76,76	0,61	35,12	0,16	16,57	0,06
Запоріжсталь	-	-	-	-	356,76	2,83	331,54	1,49	290,47	1,12
Разом:	435,68	4,27	642,56	5,51	2 854,07	22,64	3 789,25	17,01	2 975,97	11,43
Загальний ПНП:	10 213,77	11 667,74	12 606,78	22 276,09	26 044,90

Джерело: показники Закону України «Про державний бюджет України» (2002 - 2006 років), розділ доходи «податок на прибуток підприємств» (код класифікацій 11020000).

Визначено, що протягом зазначених п'яти років найбільше сплатили такі ПФГ: «СКМ» - в середньому 4,99% щорічно або 4,28 млрд. грн. у кількісних показниках; «Приват» - в середньому 2,94% щорічно або 2,62 млрд. грн.; «ІСД» - в середньому 1,97% щорічно або 1,68 млрд. грн. Інші групи відраховували суми, що не перевищують одного відсотка або у кількісних показниках менші за 1 млрд. грн.

Найбільший вплив на дохідну частину бюджету ПФГ здійснювали протягом 2004 року. Так, разом усі інтегровані підприємства досліджуваних ПФГ сплатили ПНП у розмірі 22,64% або 2,85 млрд. грн. у кількісних показниках, в той час, як загально державні надходження склали 12,61 млрд. грн. (табл. 2.).

Встановлено, що ПФГ здійснюють значний вплив на макроекономічні показники України, виробляючи більше чверті ВВП держави. Водночас у процесі дослідження виявлені причини недостатньої ефективності вітчизняних ПФГ. По-перше, більшість промислово-фінансових груп працюють в експортоорієнтованих галузях економіки. По-друге, негативний вплив на розвиток ПФГ створює відсутність стратегії розвитку держави. По-третє, низький рівень диверсифікованості та міжгалузева інтеграція виробництва ускладнює створення горизонтально інтегрованих груп.

Проведений аналіз виявив, що ПФГ провадять різну інвестиційну політику. Так, ПФГ «Приват» практично не проводить модернізації інтегрованих підприємств, а інвестує кошти здебільшого у власне розширення, купуючи нові підприємства. При цьому вартість уже реалізованих проектів протягом 2002-2007 рр. становить 3 млрд. грн., а заплановані інвестиції на 2008-2013 рр. складуть 20 млрд. грн. ПФГ «УкрСиб» проводить масштабну реструктуризацію шляхом продажу непрофільних активів, залишаючи у своєму складі лише хімічну промисловість, перекваліфіковується на авіаційну та будівельну сфери бізнесу. До 2013 р. група має намір інвестувати 14 млрд. грн. Лише чотири ПФГ: «СКМ», «ІСД», «Інтерпайп» та «Запоріжсталь», реалізовують масштабні інвестиційні проекти. Так, «СКМ» інвестувала у модернізацію інтегрованих підприємств 23,4 млрд. грн. і планує протягом 2008-2013 рр. інвестувати ще 56,6 млрд. грн. У свою чергу, ПФГ «ІСД» протягом 2008-2010 рр. модернізує інтегровані підприємства в Україні та закордоном на суму 18 млрд. грн. Протягом 2002-2007 рр. вартість реалізованих інвестиційних проектів склала 16,8 млрд. грн. ПФГ «Інтерпайп» разом з головною компанією EastOne LLC має на меті акумулювати інвестиційні ресурси загальним обсягом 50 млрд. грн. Саме з цих коштів група планує здійснювати нові інвестиційні проекти, починаючи вже з 2009 р. Протягом 2002-2007 рр. ПФГ «Інтерпайп» вже інвестувала в інтегровані активи 4,3 млрд. грн. ПФГ «Запоріжсталь» протягом 2004-2007 рр. вклала в інтегровані підприємства 5,6 млрд. грн. і має намір до 2013 р. інвестувати ще 8,3 млрд. грн.

Протягом 2002-2007 рр. вітчизняні ПФГ вже інвестували у національну економіку 53,1 млрд. грн., а протягом 2008-2013 рр., за зробленими розрахунками, планують інвестувати 167 млрд. грн.

Таким чином, визначено кількісний склад та структуру ПФГ («ІСД», «СКМ», УкрСиб», «Інтерпайп», «Приват» та «Запоріжсталь»), стан їх фінансових ресурсів і фінансові результати діяльності, що дозволило оцінити взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами та підходи до інвестиційної діяльності ПФГ.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення інвестиційних процесів у інтегрованих підприємствах промислово-фінансових груп» запропоновано напрями оптимізації управління інвестиційною діяльністю інтегрованих підприємств, інтеграції банківського та промислового капіталів в процесі реалізації інвестиційних проектів та механізми зростання інвестиційного потенціалу ПФГ.

Запропоновано методи управління, консолідації та концентрації фінансових ресурсів єдиного інвестиційного фонду ПФГ у головній або центральній компанії. Визначено, що єдиний інвестиційний фонд промислово-фінансової групи - це сформований фонд з окремим банківським рахунком у фінансовому інституті ПФГ, кошти якого утворюються за рахунок інвестиційних потоків інтегрованих підприємств для фінансування пріоритетних та стратегічних інвестиційних проектів. Інвестування в системі фонду, перш за все, вирішує проблему обмеженості внутрішніх джерел інвестування у підприємства групи. Зазначений фонд накопичуватиме ресурси, оптимізуючи грошові потоки інтегрованих підприємств ПФГ, за рахунок поєднання прямого та портфельного інвестування, яке, в свою чергу, сприятиме зменшенню ризиковості та зростанню ефективності кожного інвестиційного проекту.

При цьому система управління фондом має враховувати інтереси всіх учасників ПФГ. Формування єдиного фонду відбувається за рахунок перерозподілу нерозподіленого прибутку, з якого формуються інвестиційні ресурси для фінансування інвестиційних проектів.

Обґрунтовано, що для побудови оптимальної інвестиційної програми ПФГ необхідно визначити такі показники: інвестиційний клімат у країні (динаміку ВВП, об'єми виробництва продукції; державне регулювання та втручання у діяльність господарюючих суб'єктів; стан розвитку інвестиційного, фондового ринків); конкретний напрямок інвестиційної діяльності з врахуванням стратегії та економічного і фінансового розвитку ПФГ; конкретний об'єкт інвестування, який відповідатиме основним напрямкам інвестиційної діяльності і економічній стратегії ПФГ; ліквідність інвестицій; необхідний об'єм фінансових ресурсів для інвестування та пошук джерел їх формування; інвестиційні ризики, які виникають у процесі інвестиційної діяльності ПФГ.

Дослідження механізмів формування та використання інвестиційних ресурсів, дозволило побудувати структурно-логічну схему взаємодії інтегрованих підприємств, яка надасть можливість ПФГ повною мірою реалізувати власний інвестиційний потенціал

У роботі засвідчено необхідність розробки інвестиційної стратегії щодо координації інвестиційної діяльності ПФГ загалом та окремо за кожним проектом. Однією з передумов перспективного розвитку ПФГ є ефективна організація управління наявними фінансовими ресурсами, де головною ланкою виступає центральна компанія чи банківська установа (наприклад ЗАТ КБ «ПриватБанк»), яка організовує інвестиційну діяльність всієї групи.

За результатами проведеного аналізу розроблено схему інвестування, при використанні якої ПФГ зможе розділити прибуток від господарської діяльності між усіма інтегрованими підприємствами групи як резидентами, так і нерезидентами. Це дозволить оптимізувати податкові відрахування, а збережені фінансові ресурси спрямувати на власний розвиток. Представлена схема дозволяє заощаджувати 25% на податку з прибутку підприємств, при кожному обороті коштів підприємств ПФГ, де: «А» - переміщення акцій між підприємствами; «У» - утворення (створення) підприємств; «С» - рух інвестиційних сертифікатів; «Г» - рух грошових активів; «І» - інвестиційні потоки, акумульовані пайовими інвестиційними фондами, з подальшим інвестуванням у інтегровані підприємства ПФГ за рахунок операцій з цінними паперами на біржі; «П» - прибуток, отриманий підприємствами в Україні та переведений до оподаткування в іноземну компанію або в пайовий інвестиційний фонд; «Д» - можлива виплата дивідендів; «В» - купівля векселів (збільшує валові витрати, зменшує прибуток); «К» - купівля цінних паперів через торгівця цінними паперами на біржі.

Запропонована схема інвестування передбачає наступні етапи: по-перше, головна компанія ПФГ визначає механізм руху грошових ресурсів, інвестиційних сертифікатів та цінних паперів і створює у своєму складі необхідну кількість компаній для перерозподілу фінансових активів. По-друге, інвестиційний фонд Західної Європи створює фірму в Україні, що реєструє компанію з управлінню активами (КУА), а та - створює пайові інвестиційні фонди (ПІФи), кількість яких розраховується під кожен проект окремо. Закривати ПІФ небажано, оскільки доведеться сплатити усі податки, і, якщо наявних інвестиційних сертифікатів не вистачить для фінансування обраного об'єкту, краще відкрити новий фонд. По-третє, ПІФ емітує інвестиційні сертифікати, і залучає через брокера з цінних паперів інвестиційні ресурси. По-четверте, ПІФ купує на біржі цінні папери конкретного підприємства, яке, в свою чергу, отримує необхідні ресурси. Надалі головною метою виступає процес зменшення прибутковості підприємства. Схема передбачає продаж певної частини товару майже за собівартістю нерезидентам. Таким чином, при перепродажі значна частина прибутку залишиться в іншій юрисдикції. Можливими є й інші варіанти. За частину прибутку підприємство може придбати у ПІФа векселі, виплатити дивіденди або спрямувати прибуток на збільшення статутного фонду. Як наслідок, значна частина інвестиційних сертифікатів перейде до іноземних інвесторів, а акції підприємства частково розподіляться між іноземними та вітчизняними компаніями.

Визначено, що в реальних умовах у роботі ПФГ бере участь значна кількість підприємств і посередників. При цьому, чим більша кількість компаній задіяна в одній інвестиційній схемі, тим більше з'являється можливостей для оптимізації оподаткування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та механізми вирішення наукового завдання щодо розробки теоретичних і методичних засад формування фінансових ресурсів ПФГ в інвестуванні інтегрованих підприємств. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано такі висновки:

У світовій практиці процес формування та функціонування ПФГ супроводжувався такими тенденціями: концентрація виробництва та капіталу на основі купівлі контрольних пакетів акцій, злиття та поглинання фірм, купівлі підприємств та організацій; розвиток диверсифікації виробництва та капіталу при збереженні вузькоспеціалізованої вертикально інтегрованої структури або монополій (здебільшого в сировинних галузях); розширення виробничої диверсифікації диверсифікацією географічною, що призводило до монополізації вузькосегментованих світових ринків; зростання ролі та значення у світовій економіці транснаціональних корпорацій; глобалізація економічної та науково-технічної діяльності великих світових компаній. В Україні процес формування фінансових ресурсів ПФГ розпочався з 1990-х рр. інтеграцією здебільшого промислових підприємств, які в подальшому створювали фінансові інститути.

З'ясовано, що інтегровані підприємства промислово-фінансової групи - це господарюючі суб'єкти, які заради диверсифікації активів та максимізації прибутку об'єднуються в одну промислово-фінансову групу на основі економічно-технологічної взаємодії, взаємного володіння цінними паперами, участі у статутному капіталі або угод про спільну діяльність.

Визначено, що промислово-фінансова група - це об'єднання підприємств, установ, організацій, кредитно-фінансових інститутів та інших суб'єктів господарювання, яке функціонує на основі взаємодії фінансового та промислового капіталів з метою фінансування інтегрованих підприємств та ведення спільної діяльності.

Запропоновано напрями розвитку українських ПФГ, які базуються на таких принципах, - створення центральної компанії; розроблення кошторису видатків кожним інтегрованим підприємством ПФГ; консолідація вільних фінансових ресурсів у єдиному інвестиційному фонді для реалізації стратегічних завдань групи; розробка та аналіз нових інвестиційних проектів ПФГ; відбір найприбутковіших та технологічно необхідних інвестиційних проектів; реалізація інвестиційних проектів; досягнення точки беззбитковості та окупності усіх інвестованих ресурсів; аналіз результатів реалізованого інвестиційного проекту; оптимізація грошових потоків та мінімізація оподаткування; налагодження схем взаєморозрахунків та обігу цінних паперів; реінвестування (поповнення) єдиного інвестиційного фонду.

Дослідження засвідчило, що значний взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами ПФГ збільшує їх ризики, оскільки негативні процеси на одному із підприємств загрожують усім учасникам групи, що викликає необхідність подальшої диверсифікації. На основі математично-статистичного підходу було виявлено, що серед вітчизняних ПФГ у групі «Інтерпайп» взаємозв'язки між інтегрованими підприємствами є одними з найсильніших. За допомогою даної методики виявлено найбільш диверсифіковані об'єднання, серед яких: «СКМ», «ІСД» та «Приват».

Протягом п'яти років (2002-2006 рр.) досліджувані ПФГ у середньому перераховували до бюджету податку на прибуток підприємств у розмірі 12,2% від загальнодержавних надходжень за цим податком, що загалом у кількісних показниках склало 10,7 млрд. грн. Найбільший вплив на дохідну частину бюджету ПФГ здійснили протягом 2004 року, перерахувавши до бюджету 22,64% від загального обсягу ПНП у бюджеті.

Встановлено шляхи подальшого зростання фінансового потенціалу ПФГ та запропоновано методи вибору ефективних інвестиційних програм на основі послідовного економіко-географічного та дедуктивного аналізу, а також вибору пріоритетних та технологічно необхідних проектів, які доцільно реалізовувати першочергово.

Визначено економічний ефект від інвестиційної діяльності ПФГ за вже реалізованими проектами та отримано прогнозований результат запланованих інвестиційних програм за рахунок оцінки фінансових можливостей та інвестиційного потенціалу кожної ПФГ. Встановлено, що протягом 2002-2007 рр. вітчизняні ПФГ вже інвестували у національну економіку 53,1 млрд. грн., а протягом 2008-2013 рр., планують вкласти ще 167 млрд. грн.

У процесі дослідження запропоновано методи формування фінансових ресурсів єдиного інвестиційного фонду ПФГ, їхньої консолідації та концентрації в центральній компанії групи. Головним завданням постає необхідність врахування інтересів усіх інтегрованих підприємств ПФГ та вирішення проблем обмеженості внутрішніх джерел. Єдиний інвестиційний фонд промислово-фінансової групи - це окремо виділений фонд з власним банківським рахунком у фінансовому інституті ПФГ, фінансові ресурси якого утворюються для інвестування пріоритетних та стратегічних проектів за рахунок фінансових потоків інтегрованих підприємств ПФГ.

Побудовано структурно-логічну схему взаємозв'язку між інтегрованими підприємствами ПФГ, яка ґрунтується на розробці та реалізації спільних інвестиційних проектів учасниками таких формувань і забезпечує ефективне використання власного фінансового потенціалу.

Запропоновано схему інвестування в інтегровані підприємства ПФГ, яка враховує взаємозв'язок між основними складовими інвестиційного процесу і полягає у зменшенні податкового навантаження на підприємства ПФГ за рахунок компаній з управління активами, страхових компаній, іноземних компаній та представництв, що збільшує фінансовий потенціал ПФГ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Нетесаний Ю.В. Вплив фінансово-промислових груп на економічну безпеку держави / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2006. - Вип. №86-87. - С. 116-118. (0,5 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Фінансово-промислові групи як засіб підвищення конкурентоспроможності національної економіки / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2006. - Вип. № 85. - С. 40-42. (0,3 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Інвестиційна діяльність фінансово-промислових груп в Україні / Ю.В. Нетесаний // Національний університет «Острозька академія» (Наукові записки) - Острог, 2006. - С. 279-286. (0,4 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Роль банку у складі фінансово-промислової групи / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2006. - Вип. № 90. - С. 34-36. (0,4 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Інвестиційна діяльність банку в складі промислово-фінансової групи / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2007. - Вип. - С. 52-53. (0,3 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Розвиток промислово-фінансових груп та їх вплив на інвестиційні процеси в Україні / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2007. - Вип. № 92. - С. 58-59. (0,3 друк. арк.)

Нетесаный Ю.В. Транснациональные (ТНСК) страховые компании как источник прямых иностранных инвестиций (ПИИ) / С.Г. Журавин, Ю.В. Нетесаный // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - 2007. - Вип. № 94-95. - С. 72-73. (0,2 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Промислово-фінансові групи як ефективна форма організації бізнесу / Ю.В. Нетесаний // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - Вип. № 3 (81). - С. 89-93. (0,3 друк. акр.)

Нетесаний Ю.В. Правові та організаційні засади функціонування промислово-фінансових груп в Україні / Ю.В. Нетесаний // Економіка, фінанси, право. - 2008. - Вип. №2. - С. 19-22. (0,5 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Формування інвестиційних ресурсів у промислово-фінансових групах / Ю.В. Нетесаний // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2008. - Вип. №2. - С. 66-72. (0,8 друк. арк.)

В інших виданнях:

Нетесаний Ю.В. Вплив фінансово-промислових груп на економічне зростання України // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 3-5 червня 2005 р. / Волинський державний університет імені Лесі Українки - 2005. - С. 150-152. (0,2 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Особливості організацій, форми та типи фінансово-промислових груп / Ю.В. Нетесаний // Наукові праці студентів економічного факультету. - К.: ВПЦ «КУ», 2005. - С. 75-80. (0,4 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Оптимізація оподаткування у фінансово-промислових групах за рахунок підконтрольних страхових компаній / Ю.В. Нетесаний // Збірник наукових праць аспірантів та студентів. - К.: ВПЦ «КУ», 2005. - С. 23-26. (0,1 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Інвестиційний потенціал фінансово-промислових груп в Україні // Шевченківська весна: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К.: ВПЦ «КУ», 2006. - С. 287-290. (0,2 друк. арк.)

Нетесаный Ю.В. Схемы оптимизации инвестирования промышленно-финансовой группы / Ю.В. Нетесаный // Управленческий учет и бюджетирование. - К., 2008. - № 3. - С. 40-45. (0,5 друк. арк.)

Нетесаный Ю.В. Государство и транснациональные структуры в процессе глобализации / Ю.В. Нетесаный // Актуальные проблемы управления рисками и страхования. - Магнитогорск, 2007. - С. 24-28. (0,2 друк. арк.)

Нетесаний Ю.В. Зростання інвестиційного потенціалу промислово-фінансових груп за рахунок зменшення податкових відрахувань // Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 16-17 травня 2008 р. / Львівський національний університет імені Івана Франка - Львів 2008. - С. 245. (0,1 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Нетесаний Ю.В. Фінансові ресурси промислово-фінансових груп в інвестуванні інтегрованих підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження теоретичних та методичних засад формування фінансових ресурсів промислово-фінансових груп (ПФГ). Виявлено передумови, суперечності та тенденції розвитку ПФГ в процесі об'єднання фінансового та промислового капіталів. Класифіковано фактори, що сприяли формуванню ПФГ, та досліджено методичні підходи щодо наукового осмислення подібних формувань. За результатами дослідження розроблено концептуальні підходи щодо розвитку українських ПФГ.

Проведено економічний аналіз фінансового потенціалу вітчизняних ПФГ на основі консолідації фінансових результатів їх діяльності за 2002-2006 рр., що дозволило визначити ризиковість, взаємозалежність та взаємозв'язок між інтегрованими підприємствами досліджуваних структур. Виявлено, що протягом 2002-2007 рр. вітчизняні ПФГ вже інвестували в національну економіку 53,1 млрд. грн., а протягом 2008-2013 рр. за зробленими розрахунками планують інвестувати ще 167 млрд. грн.

Запропоновано методи управління, консолідації та концентрації фінансових ресурсів у єдиному інвестиційному фонді ПФГ. Побудовано схеми інвестування (за рахунок оптимізації податкових потоків), взаємодії та взаємозв'язку інтегрованих підприємств ПФГ.

Ключові слова: промислово-фінансова група, інтегровані підприємства промислово-фінансової групи, фінансовий капітал, фінансові ресурси, інвестування, злиття, приєднання, об'єднання.

АННОТАЦИЯ

Нетёсаный Ю.В. Финансовые ресурсы промышленно-финансовых групп в инвестировании интегрированных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

В диссертационной работе представлено комплексное исследование теоретических и методических принципов формирования финансовых ресурсов ПФГ. Определены предпосылки, тенденции и противоречия развития ПФГ в процессе объединения финансовых и промышленных ресурсов. Классифицированы факторы, способствующие формированию ПФГ, исследованы методические подходы научного понимания подобных формирований. Определено, что ПФГ сформировались не только в странах со значительными финансовыми ресурсами (США), а также в странах, которые пытались стабилизировать экономическое положение (Япония, Германия, Франция и другие). Разработано концепцию развития ПФГ, которая основана на создании центральной компании; консолидации свободных финансовых ресурсов в общем инвестиционном фонде; выборе и реализации прибыльных, а также технологически необходимых инвестиционных проектов; достижении точки безубыточности и анализе результатов реализованного инвестиционного проекта; оптимизации денежных потоков, налаживании схем взаиморасчетов и минимизации налогообложения; пополнении общего инвестиционного фонда.

...