Фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

БЕРБЕКА Володимир Євгенович

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Смовженко Тамара Степанівна,

Університет банківської справи

Національного банку України,

ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Луців Богдан Любомирович,

Тернопільський національний економічний університет,

проректор з навчальної роботи;

кандидат економічних наук, доцент

Замасло Ольга Теодорівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.

Захист відбудеться 14 жовтня 2009 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “____” вересня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук І.З.Сторонянська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інноваційний підприємництво банківський страховий

Актуальність теми дослідження. Сучасні підходи до вивчення технологічного розвитку свідчать, що розвиток інноваційних структур, які становлять основу національної інноваційної системи (НІС), головним чином залежить від створення та ефективного функціонування фінансово-кредитного механізму, орієнтованого на забезпечення постійного, надійного та регулярного надходження фінансових ресурсів для фінансування множинності інноваційних розробок, продукованих такими суб'єктами підприємницької діяльності.

В Україні існуюче фінансово-кредитне регулювання розвитку інноваційного підприємництва малоефективне, наслідком чого є уповільнені темпи зростання інноваційно активних підприємств, невикористання наявного інноваційного потенціалу, недостатня кількість інноваційних розробок.

Вивченням теоретичних, методологічних і методичних засад побудови фінансово-кредитного механізму розвитку інноваційного підприємництва упродовж багатьох років займалися класики економічної науки, вітчизняні й зарубіжні вчені: В. Александрова, І. Алексєєв, Ю. Бажал, І. Балабанов, Х. Барнет, В. Геєць, М. Долішній, П. Друкер, М. Козоріз, М. Крупка, Д. Кокурін, М. Кондратьєв, А. Кузнєцова, О. Лапко, Я. Лудченко, Б. Луців, І. Лютий, С. Онишко, А. Пригожин, А. Савчук, Р. Солоу, Т. Смовженко, Б. Твісс, М. Туган-Барановський, Л. Федулова, Р. Фатхудінов, Й. Шумпетер, А. Шпідгофф, Ю. Яковець, А. Яковлєв та інші.

У дослідженнях багато уваги присвячено класифікації форм фінансування інноваційного підприємництва, методам і важелям його фінансово-кредитного забезпечення, класифікаційним характеристикам типів інноваційних структур, які діють на вітчизняному фінансовому ринку, з'ясуванню причин виникнення негативних тенденцій, що стримують їхній розвиток. Проте сьогодні й надалі залишаються невирішеними питання, пов'язані із забезпеченням ефективності фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємств. Це зумовлює необхідність уточнення підходів щодо вдосконалення регулювання розвитку таких підприємств. Потреба у вирішенні цих завдань визначила актуальність теми, мету, завдання та структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, які здійснюються в Університеті банківської справи Національного банку України. Дисертаційне дослідження виконано в розрізі плану науково-дослідних робіт Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ та є складовою частиною теми: «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (номер державної реєстрації 0105U008982). У рамках цієї теми автором теоретично обґрунтовано фактори, які обмежують можливості банківського фінансування довгострокових інноваційних проектів, та розроблено заходи щодо активізації фінансування інноваційної діяльності підприємництва коштами банківського сектору економіки України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:

дослідити сутність інноваційного підприємництва та структуру джерел і форм фінансово-кредитного механізму його регулювання в Україні;

виявити форми впливу банківського кредитування та страхового бізнесу на розвиток інноваційного підприємництва в Україні;

розвинути та поглибити сутність базових категорій і понять фінансово-кредитного регулювання інноваційного підприємництва;

удосконалити методику оцінювання активності інноваційних підприємницьких структур для України;

обґрунтувати схему поетапної реалізації програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємницького бізнесу в Україні;

удосконалити інформаційну базу фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва;

запропонувати комплексну систему регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур в Україні на основі синтезу елементів фінансово-кредитного механізму із загальною системою управління інноваційною діяльністю.

Об'єктом дослідження є процеси формування, розвитку та функціонування інноваційного підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур національної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугують базові положення теорії фінансів, інноваційного розвитку, управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників із питань регулювання інноваційної діяльності, нормативні і законодавчі акти України, офіційні дані Міністерства фінансів України, Національного банку України, Асоціації українських банків і вітчизняних банківських установ, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації.

У роботі використано такі методи: метод системного аналізу - для розкриття основ понятійного апарату фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва та розробки основних напрямів його вдосконалення; метод статистичних та експертних оцінок - для з'ясування основних проблем щодо вибору форм фінансування інноваційних підприємств; метод порівняння - для дослідження та оцінювання стану фінансово-кредитного забезпечення розвитку інноваційного підприємництва в Україні; методи економічного моделювання, математичної статистики та факторного аналізу - для розроблення комплексу рекомендацій щодо вдосконалення процесу прийняття рішень про вибір джерел фінансування розвитку національної інноваційної системи.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження одержано такі результати, що містять наукову новизну:

уперше:

запропоновано та обґрунтовано комплексну систему регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур в Україні, яка передбачає виокремлення та синтез елементів фінансово-кредитного механізму такого регулювання із загальною системою управління розвитком національної інноваційної системи, що дозволяє забезпечити динамічну активність інноваційного бізнесу, швидку адаптацію до внутрішніх і зовнішніх змін ринку;

удосконалено:

організацію поетапної реалізації програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємницького бізнесу в Україні, яка, на відміну від існуючих, передбачає обґрунтування державної політики регулювання розвитку НІС; визначення загальних ресурсних потреб, джерел і форм фінансово-кредитного стимулювання реалізації її основних цілей; вибір конкретних механізмів та інструментів забезпечення виконання програми;

організаційно-функціональну модель фінансово-кредитного регулювання інноваційних заходів, яка, на відміну від існуючих, забезпечує можливості підвищення ефективності функціонування інноваційного підприємництва шляхом повномасштабного використання резервів фінансово-кредитного потенціалу, що дозволить залучити для фінансування інноваційних заходів кошти банківського та страхового секторів національної економіки;

отримали подальший розвиток:

методичні підходи щодо визначення рейтингу активності інноваційних підприємницьких структур на основі розрахунку інтегрального показника (узагальненої функції корисності), що дасть змогу враховувати вагові коефіцієнти, кількісні та вартісні оцінки діяльності інноваційного бізнесу та приймати ефективні рішення з управління інноваційними процесами державним і регіональним органам влади;

система формування інформаційної бази фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва з урахуванням можливої взаємодії множини інформаційних потоків між учасниками інноваційного процесу, що дозволить оперативно приймати управлінські рішення на регіональному та державному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретичних і методичних висновків та практичних рекомендацій дисертації для вдосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур в Україні, що сприятиме поліпшенню процесів фінансування таких суб'єктів підприємницької діяльності.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в роботі таких установ:

Національного банку України - пропозиції щодо прогнозування фінансування інноваційного підприємництва банківськими установами за допомогою параболічних та експоненціальних моделей сукупних трендів при проведенні аналізу макроекономічної політики та прогнозних розрахунках основних макроекономічних показників України, включаючи інфляцію (довідка № 61-013/663 від 25.06.2008);

Львівської обласної державної адміністрації - у програмному документі «Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року» - номер державної реєстрації CNTR 024459, що підтверджується довідкою за № 2-31-1706 від 11.07.2008 р., - запропоновано методику визначення рейтингу активності інноваційних підприємств регіону на основі розрахунку інтегрального показника ефективності; пропозиції щодо активізації використання банківських кредитів, коштів приватних осіб і міжнародних фінансово-кредитних інститутів для фінансування інноваційних проектів;

ВАТ АКБ «Львів» - пропозиції щодо прийняття рішення про фінансування інноваційних проектів на основі методики визначення рейтингу інноваційної активності підприємницьких структур (довідка № 74-1/1-15/1 від 16.01.2008);

Положення та результати наукових розробок автора використовуються в навчальному процесі Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) при формуванні магістерських програм «Фінанси кредитних установ», «Управління банківськими інвестиціями», викладанні дисциплін «Інвестиційне кредитування в банках», «Проектне фінансування», «Інноваційне інвестування» (довідка № 02-16/937 від 08.07.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною роботою, в якій викладено авторський підхід щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, які одержано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися й отримали схвальні відгуки на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Теорія і практика управління в суспільстві знань» (2005 р., м. Львів); «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (2006 р., м. Львів; 2007 р., м. Львів), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні ресурси відтворювальних процесів в умовах глобалізації економіки» (2006 р., м. Феодосія); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів і молодих учених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи (2006 р., м. Львів), а також були розглянуті на науково-методичних семінарах кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи УБС НБУ і спільних засіданнях постійно діючих наукових семінарів ЛІБС УБС НБУ та Інституту регіональних досліджень НАН України (2004-2006 рр., м. Львів).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,75 друк. арк., з них 9 - одноосібних, у тому числі 8 опубліковано в наукових фахових журналах.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Її загальний обсяг - 207 сторінок. Робота містить 29 таблиць (з них 10 - на 3 повних сторінках) і 28 рисунків, з яких 10 займають 10 окремих сторінок, список використаних джерел із 197 найменувань - на 16 сторінках і 3 додатки - на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, а також практичну значущість і ступінь апробації отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва» охарактеризовано основні види інноваційних підприємницьких структур, уточнено сутність і структуру фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва, висвітлено зарубіжний досвід фінансового регулювання діяльності інноваційного підприємництва та можливості його застосування в Україні.

У дисертації уточнено поняття «мале інноваційне підприємництво» шляхом виокремлення та досягнення цим класифікаційним типом підприємницької діяльності визначальних інноваційних цілей, а саме: а) економічної - отримання прибутку від створення нової чи вдосконалення та успішної комерціалізації існуючої конкурентоспроможної продукції (технології, послуг); б) соціальної - поліпшення умов виробництва або життя людини за умови впровадження такої продукції (технології, послуг) на ринку.

Ґрунтуючись на такому визначенні, малі інноваційні фірми автором розглядаються як основа чинного механізму створення і функціонування основних видів інноваційних структур (бізнес-інкубаторів, науково-дослідних технологічних парків, промислових зон, зон експортної переробки, регіональних інноваційних мереж, технополісів, кластерів), які формують національну інноваційну систему (НІС) із притаманною їй специфічною особливістю комерційного, політичного та соціокультурного розвитку.

У процесі дослідження обґрунтовано, що відсутність виваженої державної політики стримує процес розвитку мережі інноваційних інфраструктур, а низький рівень вітчизняних інвестицій і бюджетних асигнувань на науку, чинні критерії віднесення суб'єктів господарської діяльності до підприємств інноваційного типу, застосування не за призначенням і припинення надання пільг інноваційним підприємствам негативно впливають на формування національної інноваційної системи України. Автор наголошує, що на державному рівні регулювати розвитком НІС можна шляхом реалізації державної програми із визначенням у ній чітких фінансово-кредитних, податкових та амортизаційних механізмів такого регулювання в Україні.

Регулювання розвитку інноваційних підприємств у дисертації розглянуто як окрему складову загальної системи управління інноваційним розвитком економіки, спрямовану на підтримку її інноваційно-пріоритетних напрямів шляхом створення ефективної законодавчої бази та відповідного фінансово-кредитного механізму стимулювання діяльності інноваційного підприємництва.

У роботі, крім відтворювальної, розподільчої та контрольної функцій фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур, автор пропонує виділяти регулятивну функцію, метою якої є вибір найбільш ефективних механізмів фінансування інноваційних підприємницьких структур. Тому фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційного підприємництва розглянуто як комплекс методів, важелів, інструментів і форм фінансування, який функціонує за ефективної системи нормативно-правового забезпечення та забезпечує пошук і вибір фінансових джерел для діяльності інноваційних підприємств.

У дисертації сформовано перелік і визначено зміст основних принципів фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур: комплексності, ефективності, пріоритетності, множинності джерел фінансування та їх відповідності пріоритетності інноваційних розробок, формування інноваційної інфраструктури та інноваційної культури населення.

Автором установлено чіткі взаємозв'язки між формами, методами фінансування і специфічними фінансово-кредитними інструментами, які доцільно використовувати в межах обраних форм фінансування, що забезпечує системну реалізацію фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку вітчизняних інноваційних підприємств.

У другому розділі «Дослідження особливостей фінансово-кредитного регулювання розвитку вітчизняних інноваційних підприємств» значну увагу приділено вдосконаленню методики оцінювання активності інноваційних підприємницьких структур, досліджено джерела і форми фінансово-кредитного забезпечення інноваційних підприємств України; проаналізовано інституційне та нормативно-правове забезпечення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємств.

Для визначення рейтингу активності інноваційних підприємницьких структур у роботі запропоновано розраховувати інтегральний показник, який дозволяє по роках встановити ранг інноваційної активності інноваційного підприємництва. Як такий показник використано узагальнену функцію корисності (шкалу Харрінгтона), де r - кількість показників, вибраних для оцінювання інноваційної активності інноваційного підприємництва; - часткова функція, визначена за шкалою Харрінгтона. Як змінні r у роботі запропоновано використовувати вагові коефіцієнти, кількісні та якісні показники, згруповані за однорідними ознаками.

Проведені дослідження показали, що інноваційна активність підприємств України наближається до оцінки «погано», оскільки лежить у межах 0,17-0,2. Така тенденція зберігається як для країни загалом, так і для її регіонів, не зважаючи на те, що Київська, Харківська, Донецька та Запорізька області мають кращі показники, які, утім, не поліпшують загальної картини в Україні. При цьому використана в роботі методика дозволяє визначити величину незадіяного інноваційного потенціалу (понад 40% в Україні загалом і 33% - у Львівській області), проводити ранжирування інноваційних підприємницьких структур на рівні регіонів і країни в цілому, а також приймати обґрунтовані рішення щодо пріоритетності проведення фінансування.

Аналіз стану і тенденцій розвитку підприємств, які займалися інноваційною діяльністю в Україні, показав, що їхня інноваційна активність упродовж 2002-2006 років залежала від їхніх розмірів, форм господарювання, обсягів витрат на інноваційні цілі та обсягів фінансування. Ці ж особливості збереглися й у 2007 році. Зокрема, питома вага інноваційних підприємств серед відкритих акціонерних товариств становила 22,7%; закритих акціонерних товариств - 20,9%; спільних товариств - 20,8%; державних підприємств - 19,4%. За даними 2007 року, понад дві третини реалізованої інноваційної продукції, що була новою для ринку, припадала на підприємства з чисельністю працюючих від 1 тис. до 5 тис. осіб, обсяг якої становив 7,2% обсягу реалізованої продукції цієї категорії підприємств. Найбільший обсяг інноваційних витрат МІП у 2007 р. за напрямами інноваційної діяльності припадав на придбання засобів виробництва (52,5%) і на його технологічну підготовку (24,2%). Безпосередньо на дослідження і розробки було направлено лише 5,8% коштів, на рекламу і збутові заходи - 1,2%.

У процесі дослідження автором установлено, що фінансовий ринок України не спроможний задовольнити зростаючий попит на фінансові ресурси інноваційного призначення (табл. 1).

Таблиця 1

Структура фінансового забезпечення інноваційної діяльності в Україні

Рік	Загальна сума витрат	У тому числі за рахунок коштів, млн грн
		власних	Державного бюджету	іноземних інвесторів	інші джерела
2000	1757,1	1399,3	7,7	133,1	217,0
2001	1971,4	1654,0	55,8	58,5	203,1
2002	3013,8	2141,8	45,5	264,1	562,4
2003	3059,8	2148,4	93,0	130,0	688,4
2004	4534,6	3501,5	63,4	112,4	857,3
2005	5751,6	5045,4	28,1	157,9	520,2
2006	6160,0	5211,4	114,4	176,2	658,0
2007	10850,9	7999,6	144,8	321,8	2384,7

Основним джерелом фінансування вітчизняних МІП у 2007 році були власні кошти - 59,2%, на кредити припадало лише 0,4% усього обсягу фінансування. Активізувалася участь іноземних інвесторів: якщо 2004 року тільки 0,4% фінансового капіталу МІП було отримано від закордонних джерел, то 2007-го - до 35%. Внесок вітчизняних інвесторів у МІП був значно нижчим - лише 16,5%. Надалі низьким у структурі фінансування інноваційного підприємництва в Україні є використання коштів фінансово-промислових груп, венчурних фондів, лізингових компаній тощо.

Автор обґрунтовує, що поліпшенню ситуації сприятиме вдосконалення чинного нормативно-правового забезпечення. Зокрема, у роботі зазначено, що треба усунути невідповідності між нормативними і податковими актами регулювання діяльності інноваційних підприємств, розробити конкретні механізми залучення малого і середнього інноваційного підприємницького бізнесу до виконання пріоритетних інноваційних розробок державного значення.

У третьому розділі дисертації «Удосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва в Україні» сформульовано засади поліпшення організаційно-економічного та інформаційного забезпечення фінансово-кредитного механізму регулювання національної інноваційної системи; визначено особливості виокремлення та взаємопоєднання основних елементів такого механізму в схемі поетапної реалізації системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні; запропоновано шляхи активізації банківсько-страхового бізнесу у фінансуванні інноваційних структур.

У процесі дослідження вдосконалено поетапну реалізацію програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємницького бізнесу в Україні, схема якої передбачає послідовне виконання трьох взаємопов'язаник блоків: обґрунтування державної політики регулювання розвитку національної інноваційної системи (1); розроблення програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємництва (2); вибір механізмів та інструментів забезпечення реалізації програми (3). У роботі визначено, що для реалізації цієї схеми треба здійснити такі завдання: обґрунтувати стратегію інноваційного розвитку національної економіки (СІРНЕ) із виокремленням державних інноваційних пріоритетів; відкоригувати відповідно до уточнених пріоритетів стратегію розвитку та функціонування НІС; визначити ресурсні потреби реалізації СІРНЕ та НІС, наявні та перспективні джерела і форми фінансово-кредитного забезпечення цілей СІРНЕ та НІС; установити групи факторів, які сприяють розвиткові НІС та які гальмують цей процес, а також співвідношення виявлених позитивних і негативних тенденцій функціонування національної інноваційної системи.

Автор зазначає, що важливою складовою, яка взаємодіє з усіма структурними елементами фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва, є інформаційне забезпечення, достовірність і об'єктивність якого дозволяє зменшити ступінь ризикованості та підвищити обґрунтованість прийнятих рішень. У роботі запропоновано систему формування інформаційної бази фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва з урахуванням можливої взаємодії множини інформаційних потоків (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

На особливу увагу в системі інформаційного забезпечення заслуговує рівень розвитку інтелектуального та кадрово-кваліфікаційного потенціалу. У дослідженні наголошено, що об'єктивною необхідністю, яка забезпечить можливість протікання інноваційного процесу в економіці, є створення в системі інформаційного забезпечення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва підсистем підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки працівників, які повинні відповідати майбутнім інноваційним вимогам.

Автором зазначено, що багатопрофільна діяльність підприємницьких структур повинна поєднувати короткострокове та довгострокове фінансування інноваційних проектів різного терміну окупності, а тому важливо правильно вміти розраховувати, визначати і прогнозувати надходження фінансових ресурсів у сферу інноваційного бізнесу.

На основі статистичних даних щодо обсягів короткострокових і довгострокових кредитів, наданих банками України для фінансування розвитку інноваційного підприємництва, з використанням найпростіших лінійних, параболічних й експоненціальних моделей трендів у дисертації спрогнозовано обсяги банківського кредитування інноваційних підприємницьких структур на найближчу перспективу.

Проте невелика кількість років і досить великий час (один рік), узяті для проведення прогнозних розрахунків, показали, що одержані прогнози наданих банками України кредитів для стимулювання розвитку інноваційного підприємництва будуть підтверджені на невеликому проміжку часу - один чи два роки за умови незмінних показників економічного розвитку.

Використаний у роботі економіко-математичний апарат щодо прогнозування обсягів інноваційного банківського кредитування можна застосовувати для визначення альтернативних способів і джерел фінансування інноваційних розробок на кожному інноваційному підприємстві, а також для розрахунку оптимального співвідношення між обсягами власних і запозичених коштів, потрібних для реалізації замкнутого інноваційного циклу під час взаємодії підприємства з іншими інноваційними структурами (науковими центрами).

Визначення особливостей розроблення та впровадження інновацій підприємницькими структурами з урахуванням можливості їх взаємодії з іншими інноваційними підприємствами (науковими центрами) та проведений у роботі прогноз обсягів довгострокового фінансування розвитку таких підприємств як одного з перспективних джерел фінансового забезпечення розвитку національної інноваційної системи дозволили сформувати комплексну систему регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур в Україні, яка передбачає виокремлення та синтез елементів фінансово-кредитного механізму такого регулювання із загальною системою управління розвитком національної інноваційної системи (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

У дисертації зазначено, що вироблення єдиних підходів щодо постановки стратегічних цілей розвитку НІС є гарантом створення ефективно діючої системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні.

Важливими етапами в системі автор називає визначення або уточнення об'єкта інноваційного регулювання, а також виділення напряму безпосереднього впровадження інноваційних перетворень.

Аналіз, порівняння, оцінювання, зіставлення та коригування поставлених цілей, показників і параметрів із прогнозними результатами розвитку НІС у запропонованій системі треба проводити за всіма видами ресурсного забезпечення: фінансового, кадрового, інформаційного, нормативно-правового тощо. Такий підхід сприятиме визначенню та конкретизації фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку НІС з урахуванням фінансового забезпечення, що ґрунтується на системі оцінок.

Гарантом ефективності системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва є забезпечення якісного моніторингу контролю, а система показників і оцінок виступає базою для формулювання висновку про результативність функціонування НІС. Зіставлення одержаних результатів із початково запланованими, прогнозними очікуваннями дають підстави робити висновки про повну чи часткову реалізацію системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні.

Запропонована послідовність реалізації етапів синтезу системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні сприятиме створенню ефективної національної інноваційної системи, яка забезпечуватиме динамічну активність підприємницьких структур у сфері інноваційного бізнесу, швидке реагування та моментальну адаптацію до внутрішніх і зовнішніх змін ринку, чіткий та ефективний розподіл функцій, обов'язків і відповідальності між органами виконавчої влади на різних рівнях управління.

У процесі дослідження зазначено, що потужним джерелом фінансування інноваційного підприємництва можуть стати кошти страховиків. Проте вітчизняні страхові організації не можуть проводити самостійно операції з цінними паперами та іншими похідними фінансовими інструментами, оскільки не мають законодавчого визначення інвестиційних чи інноваційних інституційних структур. У дисертації запропоновано схему послідовності взаємодії страхового та інноваційного підприємницького бізнесу.

Автором обґрунтовано, що злиття страхової компанії з банком, ІСІ чи інноваційним підприємством, які формують інституційну структуру НІС, для страховиків відкриє додатковий шлях вкладення коштів, а отже, можливості одержання додаткових прибутків. Таке злиття сприятиме не тільки можливості отримання нових прибутків, а й вирішенню низки проблеми функціонування страхових організацій: недостатньої капіталізації, обмеженості набору страхових послуг тощо. Для інноваційних структур - це шанс залучити довгострокові фінансові ресурси та можливість страхування інноваційних ризиків. Для банків - можливість отримати довгострокові інноваційні ресурси, суттєво поліпшити структуру власних активів та, провівши їх правильну диверсифікацію, стати менш вразливими до внутрішніх і зовнішніх фінансових потрясінь на ринках капіталів.

Аналіз структури джерел фінансово-кредитного забезпечення інноваційного підприємницького бізнесу, а також виявлення потенційних можливостей його додаткового фінансування за рахунок коштів банківського та страхового секторів економіки дозволив удосконалити організаційно-функціональну модель фінансово-кредитного регулювання інноваційних заходів у частині поліпшення структури розподілу фінансових активів в інноваційному проекті. Такий підхід сприятиме підвищенню ефективності функціонування інноваційного підприємництва і здійснюваних ним інноваційних заходів шляхом повномасштабного використання резервів фінансово-кредитного потенціалу національної економіки.



Рис. 3. Структура розподілу фінансових активів в інноваційному проекті

З метою активізації впливу страхового та банківського бізнесу на регулювання розвитку інноваційного підприємництва в роботі запропоновано: сформувати відповідне світовим аналогам законодавство, яке б регламентувало діяльність банків і страхових компаній в Україні; підвищити капіталізацію банків та забезпечити переважання у структурі капіталу «довгих» грошей; підвищити рівень довіри населення до банків та розробити чіткий механізм формування і використання заощаджень для фінансування інновацій; підвищити рівень банківського обслуговування інноваційного процесу; скасувати обмеження на діяльність страхових компаній і зняти сувору регламентацію напрямів інвестування їхніх коштів; сприяти розширенню клієнтської бази банків і страхових компаній; нарощувати потужності вітчизняних страхових компаній шляхом об'єднання з іншими фінансовими структурами; застосовувати інноваційні технології при наданні банківських і страхових послуг та створенні інноваційних продуктів.

Реалізація моделі та запропонованих заходів дозволить не тільки забезпечити оптимальне співвідношення фінансово-кредитних джерел у структурі фінансування інноваційного підприємництва в Україні, а й розширити масштаби розвитку інноваційного бізнесу шляхом фінансування нових інноваційних проектів на державному та регіональному рівнях.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо розвитку та вдосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні. Проведене дослідження функціонування фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємств дало можливість зробити такі висновки і пропозиції.

1. У сучасних умовах ринкової економіки рівень розвитку інноваційного підприємництва залежить від великої кількості факторів, серед яких ключове місце займає фінансово-кредитний механізм їхнього регулювання. З боку держави таке регулювання забезпечується: законодавчим регламентуванням, індикативним та бюджетним плануванням, системою оподаткування, залученням до виконання пріоритетних державних програм тощо; з боку недержавних органів - громадськими організаціями, які шляхом функціонування різних асоціацій, товариств, інституційних органів, спілок тощо визначають і регламентують інноваційну інфраструктуру.

2. Регулювання розвитку інноваційного підприємництва в роботі визначено як складову системи управління, яка спрямована на визначення та підтримку інноваційно-пріоритетних напрямів національної економіки шляхом розроблення та запровадження ефективного законодавчого і фінансово-кредитного механізмів забезпечення функціонування національної інноваційної системи. Тому фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційного підприємництва розглянуто як комплекс методів та важелів впливу на діяльність інноваційних підприємницьких структур, який реалізується в різних формах через відповідну систему фінансування за ефективної системи нормативно-правового забезпечення.

Уточнено перелік і зміст основних функцій фінансового забезпечення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційних підприємств: відтворювальної, розподільчої і контрольної та виокремлено регулятивну функцію, метою якої є пошук і вибір найбільш ефективних механізмів фінансування інноваційних підприємницьких структур.

У роботі сформовано перелік і визначено зміст основних принципів фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур (комплексності; ефективності; пріоритетності вигоди; багатоканальності ресурсного забезпечення; забезпечення відповідності джерел фінансування рівневі пріоритетності інноваційних завдань; інформаційної забезпеченості; формування регіональної інноваційної інфраструктури; забезпечення правової охорони інтелектуальної власності; становлення інноваційної культури). Таким чином, визначення сутності, функцій, принципів фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур сприятимуть удосконаленню загального процесу управління інноваційним розвитком.

3. Установлено, що основним джерелом фінансування вітчизняних МІП є власні кошти - 59,2%, на кредити припадає лише 0,4% усього обсягу фінансування. Участь іноземних інвесторів у структурі фінансування МІП становить 35%, тоді як внесок вітчизняних інвесторів є значно нижчим - лише 16,5%. Частка промислово-фінансового і венчурного капіталу у фінансуванні інноваційного підприємництва є незначною. Майже не використовуються альтернативні традиційному кредитуванню джерела, такі як: лізинг, страховий капітал. Визначено, що поліпшенню ситуації сприятиме вдосконалення на рівні НІС організаційно-функціональної моделі фінансово-кредитного регулювання інноваційних заходів.

4. За допомогою застосування методики розрахунку інтегрального показника ефективності, яким слугує узагальнена функція корисності (або шкала Харрінгтона), розрахунку вагових коефіцієнтів, кількісних і вартісних оцінок діяльності інноваційного бізнесу визначено ранг інноваційної активності інноваційних підприємницьких структур в Україні в розрізі років. Такий підхід дозволяє розрахувати величину незадіяного інноваційного потенціалу та приймати ефективні рішення щодо їхнього фінансування та управління на державному і регіональному рівнях.

5. Запропоновано схему поетапної реалізації програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні, яка сприятиме вдосконаленню державного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва, поліпшенню інноваційно-інвестиційного клімату в суспільстві. Така схема ґрунтується: 1) на обґрунтуванні державної політики розвитку інноваційних підприємницьких структур; 2) розробленні програми сприяння підприємницькому інноваційному бізнесу; 3) визначенні та ефективному застосуванні механізмів забезпечення реалізації програми. У роботі визначено основні критерії ефективності реалізації цієї програми, а саме: прискорення темпів створення і реалізації інноваційної продукції; підвищення її внутрішньої та зовнішньої конкурентоспроможності; зростання наукоємності ВВП, забезпечення зайнятості в інноваційній сфері; забезпечення прискорених темпів зростання економіки, продуктивності праці, зайнятості і доходів населення.

6. У дисертації запропоновано та обґрунтовано комплексну систему регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур в Україні, яка ґрунтується на визначенні основних елементів фінансово-кредитного механізму та їхньому синтезі із загальною системою управління розвитком національної інноваційної системи. Ця система враховує базові підходи щодо структурно-функціонального вдосконалення розвитку НІС у розрізі визначеної мети, цілей та завдань, послідовність прийняття рішень щодо вибору інновацій, орієнтованих на неявні споживчі потреби, а також фінансове забезпечення кожної окремо взятої інноваційної структури, яке ґрунтується на системі планово-аналітичних, якісних, техніко-технологічних, кадрових і маркетингових оцінок. У системі враховано прогнозні розрахунки банківського кредитування інноваційних заходів, зроблені на основі застосування моделей лінійних, параболічних та експоненціальних трендів. Реалізація запропонованої розробки дозволить інноваційному бізнесові бути динамічним, швидко реагувати на внутрішні і зовнішні зміни ринків.

7. У процесі дослідження запропоновано систему формування інформаційної бази фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва, яка ґрунтується на встановленні причинно-наслідкових зв'язків між множинами інформаційних потоків (фінансових, маркетингових, кадрово-кваліфікаційних, виробничих та науково-дослідних) та дозволяє враховувати всі напрями можливої взаємодії між учасниками інноваційного процесу.

Ефективна організація та управління інформаційним забезпеченням фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва дасть можливість виявити інноваційні потреби споживачів, виробити конкретні заходи щодо завоювання інноваційного ринку, використати наявні інформаційні ресурси щодо забезпечення ефективного функціонування системи управління інноваційною підприємницькою структурою і НІС загалом.

8. Удосконалена організаційно-функціональна модель фінансово-кредитного регулювання інноваційних заходів передбачає повномасштабне використання резервів фінансово-кредитного потенціалу НІС, зокрема залучення для фінансування коштів банківського та страхового секторів національної економіки.

Автором визначено фактори, які обмежують можливості фінансування довгострокових інноваційних проектів, і водночас запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення ефективного банківського регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні та активізації впливу страхового бізнесу на цей процес. Модель враховує взаємодію страховиків із банками, інститутами спільного інвестування та інноваційними підприємствами. Її реалізація сприятиме ефективному розподілові фінансових активів, активізації інноваційного бізнесу в Україні на рівні держави та органів місцевого самоврядування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

Бербека В. Є. Особливості розвитку малих підприємств регіону та їх інвестування / Володимир Бербека // Регіональна економіка. - Львів : Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. - № 2 - С. 201-208 (0,3 друк. арк.).

Бербека В. Є. Напрями розвитку малого підприємництва в регіоні / В. Є. Бербека // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. праць [Мале та середнє банківництво в умовах становлення ринкової системи в Україні] / НАН України, Інститут регіональних досліджень. - Львів : [Простір-М], 2004. - Вип. 6(L). - С. 448-457 (0,4 друк. арк.).

Бербека В. Є. Мале підприємництво у сфері наукових досліджень (досвід США) / В. Є. Бербека // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. праць [Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи] / НАН України, Інститут регіональних досліджень. - Львів : [Простір-М], 2004. - Вип. І (XLV). - С. 429-436 (0,32 друк. арк.).

Бербека В. Є. Проблеми розвитку банківського кредитування малих і середніх підприємств в Україні / Бербека В. Є. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. праць [Ринкові перетворення в Україні в умовах світових інтеграційних процесів] / НАН України, Інститут регіональних досліджень. - Львів : [Простір-М], 2005. - Вип. 6(LVI). - С. 472-481 (0,4 друк. арк.).

Бербека В. Є. Роль конкурентоздатних фахівців у розвитку підприємництва / Бербека В. Є. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: ресурси і механізми ефективного управління : зб. наук. праць / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів : Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - Вип. 2(58). - С. 351-357 (0,3 друк. арк.).

Бербека В. Є. Тенденції державного фінансування інноваційної діяльності / Бербека В. Є. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. - Суми : УАБС НБУ, 2007. - Вип. 21. - С. 332-343 (0,6 друк. арк.).

Бербека В. Є. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності підприємництва (регіональний аспект) / Бербека В. Є. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Міжрегіональне співробітництво: стан та перспективи : (зб. наук. праць) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів, 2007. - Вип. 4(66). - С. 322-332 (0,5 друк. арк.).

Бербека В. Є. Банківське фінансування інноваційного підприємництва в Україні / Бербека В. Є. // Регіональна економіка. - Львів : [Інститут регіональних досліджень НАН України], 2007. - № 4. - С. 146-153 (0,33 друк. арк.).

Матеріали і тези наукових конференцій

Бербека В. Є. Прогнозування фінансування розвитку підприємництва банківськими установами в умовах нових підходів щодо економічного зростання в Україні / Бербека В. Є., Парфенюк Є. І. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. праць [Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір] / НАН України, Інститут регіональних досліджень. - Львів : [Інститут регіональних досліджень НАН України], 2006. - Вип. 3(LIX). - Ч. ІІ. - С. 160-172 (0,4 друк. арк.). - (Особистий внесок автора: обґрунтування необхідності та розроблення пропозицій щодо вдосконалення практики довго-строкового банківського кредитування інноваційного підприємництва - 0,3 друк. арк.).

Бербека В. Є. Мале і середнє підприємство як фактор розвитку регіонального ринку / Бербека В. Є. // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих учених, 27-29 вересня 2006 р. - Львів: ЛБІ НБУ, 2006. - С. 136-137 (0,1 друк. арк.).

Бербека В. Є. Посилення ролі страхового капіталу в регулюванні розвитку інноваційних підприємницьких структур / Бербека В. Є. // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік : матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - Ч. І. - С. 324-326 (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Бербека В. Є. Фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробленню практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні.

У роботі досліджено сутність і структуру фінансово-кредитного механізму регулювання розвитку інноваційного підприємництва з виокремленням його функцій і принципів функціонування. Узагальнено методологічні підходи щодо побудови національної інноваційної системи. Проведено аналіз джерел і форм фінансово-кредитного забезпечення розвитку вітчизняних інноваційних структур і розроблено методику розрахунку інтегральної оцінки їх активності.

Запропоновано схему поетапної реалізації програми фінансово-кредитного регулювання розвитку інноваційного підприємництва в Україні, а також комплексну систему регулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур.

Розвинуто систему формування інформаційної бази фінансово-кредитного механізму регулювання інноваційного підприємництва, а також запропоновано заходи щодо активізації впливу банківського кредитування і страхового бізнесу на розвиток інноваційного бізнесу.

Ключові слова: малі інноваційні підприємства, національна інноваційна система, інноваційне підприємництво, фінансово-кредитний механізм регулювання розвитку інноваційного підприємництва.

АННОТАЦИЯ

Бербека В. Е. Финансово-кредитный механизм регулирования развития инновационного предпринимательства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций усовершенствования финансово-кредитного механизма регулирования развития инновационного предпринимательства в Украине.

В работе уточнены базовые категории и понятия, определяющие объект и предмет исследования. Определены особенности инновационных предпринимательских структур. В частности «регулирование развития предпринимательского бизнеса», «финансово-кредитный механизм регулирования развития предпринимательского бизнеса», «малые инновационные предприятия».

Исследованы сущность и структура финансово-кредитного механизма регулирования развития инновационного предпринимательства. Уточнено содержание основных функций его финансового обеспечения, а также дополнен перечень и определено содержание основных принципов его функционирования.

На основе методики расчета интегрального показателя эффективности, в качестве которого использована обобщающая функция полезности Харрингтона, расчета весовых коэффициентов, количественных и качественных оценок деятельности предпринимательского бизнеса, определен рейтинг инновационной активности таких структур в разрезе регионов и страны в целом. Использование методики позволяет рассчитать объем незадействованного инновационного потенциала и принимать эффективные решения по его финансированию и управлению.

В диссертации усовершенствована схема поэтапного внедрения государственной программы содействия развитию инновационного предпринимательского бизнеса в Украине, определены основные критерии её эффективной реализации, а также увязка с другими программами и механизмами.

Предложена и обоснована комплексная система регулирования развития инновационного предпринимательского бизнеса в Украине, базирующаяся на определении основных элементов финансово-кредитного механизма и их синтезе с общей системой управления развитием национальной инновационной системы. В работе усовершенствована система формирования информационной базы финансово-кредитного механизма регулирования инновационного предпринимательства, которая учитывает причинно-следственные взаимосвязи между множествами информационных потоков, а также организационно-функциональная модель финансово-кредитного регулирования инновационных мероприятий, позволяющая задействовать финансовые резервы национальной инновационной системы, в частности средств банковского и страхового бизнеса.

С целью усовершенствования методики оценки целесообразности привлечения ссудных средств для финансирования развития инновационных предпринимательских структур проведен анализ источников и форм финансово-кредитного обеспечения развития отечественных инновационных предприятий. Определены факторы, тормозящие возможности долгосрочного финансирования инновационных проектов, и предложены пути обеспечения эффективного банковского регулирования и активизации влияния страхового бизнеса на процесс развития инновационного предпринимательства в Украине.

Ключевые слова: малые инновационные предприятия, национальная инновационная система, инновационное предпринимательство, финансово-кредитный механизм регулирования развития инновационного предпринимательства.

ANNOTATION

Berbeka V. E. Finansovo-kreditniy mechanism of adjusting of development of innovative enterprise in Ukraine. - Manuscript.

Thesis seeking the candidate degree in Economics majoring in 08.00.08 - Money, Finances and Credit / Institute of Regional Researches NAS of Ukraine. - Lviv, 2009.

Dissertation work is devoted to the ground of teoretiko-metodologichnikh principles and development of practical recommendations in relation to the improvement of finansovo-kreditnogo mechanism of adjusting of development of innovative enterprise in Ukraine.

In-process investigational essence and structure of finansovo-kreditnogo mechanism of adjusting of development of innovative enterprise with the selection of his functions and principles of functioning. Generalized methodological approaches in relation to the construction of the national innovative system. The analysis of sources and forms of the finansovo-kreditnogo providing of development of domestic innovative structures is conducted and developed method of calculation of integral estimation of their activity.

...