Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Університет митної справи та фінансів

Факультет економіки і менеджменту

Кафедра фінансів і кредиту

Курсова робота

З дисципліни: «Гроші та кредит»

На тему: «Функції грошей та їх еволюція в процесі розвитку товарного виробництва»

Виконала:

студент групи ЕФ13-1

Воробйова Анастасія

Науковий керівник:

д. е. н. професор Мещеряков Андрій Адольфович

Дніпропетровськ 2015

Зміст

• Вступ
• 1. Поява грошей як результат розвитку товарного обігу
• 1.1 Походження та історія грошей
• 1.2 Сутність та функції грошей, їх еволюція
• 2. Еволюція грошових форм та їх властивості
• 2.1 Форми грошей та їх еволюція
• 2.2 Характерні властивості грошей
• 3. Зміни в розвитку грошей та їх значення у ХХ столітті
• 3.1 Розвиток грошей і грошових систем у ХХ столітті
• 3.2 Важливість грошей у розвитку сучасної економіки
• 3.3 Еволюція ролі грошей в економіці України
• Висновок

Вступ

Як тільки з'явилося людство, з часом виникла необхідність забезпечувати своє плем'я чи сім'ю різними товарами та предметами побуту для кращого та зручнішого існування в умовах тодішніх часів. Згодом стало зрозуміло, що лише своїми продуктами та речами не можна повністю зробити своє життя зручним та комфортним, тому племена між собою стали обмінюватися тими товарами та провізією, які їм були необхідні. Це був перший бартер між людьми в первісному світі.

З найдавніших часів роль грошей привертала увагу людей різноманітних сфер суспільного життя, в тому числі і вчених. Досить чітко помітив англійський прем'єр-міністр У. Гладстан в середині минулого століччя, що «навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші». [1, с. 6]

Можна з упевненістю сказати, що гроші стали найкориснішою вигадкою усіх часів, адже цей витвір показав силу людського розуму та еволюції. Саме еволюція змушувала цілі племена змінювати місце проживання, спосіб життя та створювати найрізноманітніші пристосування для кращого життя. До цих пристосувань і належать гроші, що стали найкращим способом обмінюватися товарами та речами. Але гроші завжди залишатимуться для своїх творців великою загадкою, що буде зачаровувати та привертати до себе увагу. Заради них вони працюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші -- це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей.

У фінансовій сфері для грошей відведена головна ніша, адже завдяки їм відбувається нормальне функціонування економіки та й взагалі всіх сфер людського життя, бо саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Об'єктом даного дослідження є гроші та їх основні функції, товарні та грошові відносини, еволюція грошових форм та функцій грошей.

Предметом курсової роботи є грошова еволюція в умовах розвитку товарного виробництва.

Метою курсової роботи є аналіз сутності грошей та грошових форм, функцій грошей та їх етапи еволюції в умовах розвитку товарного виробництва.

Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:

ь розглянути етапи історії виникнення перших грошей;

ь розкрити основні пункти сутності та функцій сучасних грошей;

ь проглянути основні етапи розвитку грошових форм;

ь дослідити еволюцію функцій грошей в умовах розвитку товарного виробництва;

ь розглянути зростання ролі сучасних грошей у розвитку економіки.

Аналіз показує, що гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука. Ринкова економіка «розмовляє» мовою грошей. Вони забезпечують життєдіяльність суб'єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Будь-яка інформація ринку може сприйматися тоді, коли вона подана у грошовій формі. Тому для того, щоб зрозуміти, про що і як говорить до нас ринок, потрібно з'ясувати природу такого поняття як «гроші».

Багатовікові дослідження та досить велика кількість теоретичних концепцій грошей все одно не дають змоги нам чітко зрозуміти, що ж таке гроші. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей, еволюцію і звичайно про їх функції в економічному житті суспільства.

1. Поява грошей як результат розвитку товарного обігу

1.1 Походження та історія грошей

Для того, щоб дати достовірне тлумачення сутності грошей, необхідно насамперед дослідити їх походження. За довгий час існування товарного виробництва і його дослідження вченими-економістами з питань походження грошей сформувались різні погляди, які умовно можна звести до двох основних загальних напрямків: раціоналістичного й еволюційного.

Починаючи з давніх часів і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарів і підвищення ефективності його функціонування. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції. Представником раціоналістичного напрямку був, перш за все, великий давньогрецький мислитель Арістотель, який вважав гроші продуктом угоди між людьми. Для підтвердження цієї тези наведемо слова видатного вченого економіста ХХ ст. П. Самуельсона, який у своєму підручнику «Економіка» писав: «Гроші -- це штучна соціальна умовність». [10, с. 46]

З розвитком суспільних відносин стало очевидним, що безпосередній обмін незручний, він потребує багато часу і зробити це було досить складно. Тому з часом почали з'являтися такі продукти, які стали виконувати функції загального мірила вартості. Ними виявилися гроші -- особливий, специфічний товар, який почав виконувати роль такого еквівалента. [6, с. 63] Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції -- засобу вимірювання вартості та засобу обігу.

Всі етапи виникнення та розвитку грошей -- це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей.

З нього випливає ряд важливих висновків:

1) по-перше, гроші за походженням -- це товар -- носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виникнення нових відносин -- грошових;

2) по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші повинні постійно рухатися в розвитку;

3) по-третє, гроші ніяк не можуть бути скасовані чи прибрані з обігу, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. [10, с. 48-49]

4) по-четверте, гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому.

З різних позицій гроші показуються як специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту. Це визначення має той недолік, що не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості. З цього погляду друге визначення видається вужчим, недостатньо повним порівняно з першим.

Усунути недоліки цих двох визначень грошей спробували прибічники так званого портфельного підходу до вивчення грошей. Вони використали умовний портфель активів окремого економічного суб'єкта, в якому всі активи розмістили в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обміну.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Портфельний підхід до вивчення грошей

У фундаментальному підручнику відомого американського ученого Глена Габбарда «Гроші, фінансова система та економіка» знаходимо визначення грошей суто портфельного підходу. «Гроші є активом, тобто вартісною річчю, якою можна володіти. Гроші, як і інші активи, є компонентом багатства, що складається з суми вартості всіх активів за вирахуванням вартості зобов'язань. Проте лише тоді, коли актив виконує роль засобу обміну, його можна назвати грошима». [5, с. 47] За портфельного підходу визначення грошей охоплює їх призначення як засобу обігу та платежу, так і засобу нагромадження вартості і тому є достатньо повним і більш прийнятним, ніж перші два. Проте і це визначення, на думку М. Савлука, має істотний недолік - не дає можливості провести чітку межу між грошима і негрошима, унаслідок чого поряд з поняттям «гроші» з'являється поняття «квазігроші». [11, с. 11]

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. Гроші виникли внаслідок «перемоги над усіма» претендентами на роль загального еквівалента.

Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням. Гроші є товаром самі по собі, по своїй суті, що визначається їх місцем у товарних відносинах.

Реальна дійсність свідчить про роздвоєння мінової вартості золота як звичайного товару і як грошей. Гроші стають абсолютним уособленням мінової вартості, сформованої в обігу, а не запозиченої від грошового товару. Можливість формування такої вартості грошей створила основу для відокремлення явища грошей від конкретного товарного носія, для виникнення грошей, не пов'язаних з будь-якою натурально-речовою формою, наприклад депозитні гроші, електронні гроші.

Гроші принципово відрізняються від буденних товарів, маючи передусім товарну форму. Вони мають загальну споживну вартість бо здатні задовольнити різні потреби людей в обмін на інші блага. Тому гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі. [9, с. 10-14]

Значення грошей в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між товаровиробниками. [1, с. 6]

1.2 Сутність та функції грошей, їх еволюція

Гроші за своєю сутністю -- це загальний еквівалент. Розкриваючи сутність грошей, Карл Маркс у своїй праці «Капітал» дав їм таке визначення: «Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром, або функціонує як гроші».

Сутність грошей як загального еквівалента виявляється в тому, що гроші:

це економічна категорія, яка виражає певні притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми;

це загальноприйнятний засіб стихійного врахування кількості і якості уречевленої в товарі суспільно-необхідної праці;

споживна вартість грошей подвоюється за рахунок задоволення потреби в загальному еквіваленті;

поява грошей (у їх розвиненій формі) розколює увесь світ товарів на товар еквівалент та на всі інші товари. [13, с. 18]

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.2. Функції грошей

Міра вартості -- перша і головна функція грошей. Її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Гроші виконують функцію міри вартості всіх інших товарів, тому що вони мають свою власну вартість. Саме завдяки цьому вони можуть виражати вартість будь-якого іншого товару і саме ця властивість є важливою складовою їх ролі як загального еквівалента. Отже, гроші в цій функції -- певний еталон, за допомогою якого вимірюється вартість будь-якого товару.

З функцією грошей як міри вартості, пов'язане поняття масштабу цін. Масштаб цін -- це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця. [13, с. 20]

Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу. В сучасних умовах на зміну повноцінній монеті реальної вартості прийшли папірці, а перед тим векселі і розписки ювелірів. Сучасні кредитні гроші не виконують свої класичні функції. Тому роль міри вартостей виконує сукупна товарна маса, між якою і окремим товаром встановлюється реальне мінове співвідношення, що необхідне для обміну. Так, в процесі еволюції, функція міри вартості перетворилася у функцію фіксації вартісних пропорцій властиву кредитним грошам. [1, с. 18-20]

Еволюція функції міри вартості. Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило виконувати функцію міри вартості. Однак це не означає, що функція сучасних грошей як міри вартості повністю вичерпана. Вона формується на іншій основі. Слід враховувати, що в процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості обмінюваних товарів, як у тому, щоб з'ясувати, у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зіставлення вартості обмінюваних товарів. Кінцева мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Переставши бути представником монетарного (золотого) товару, паперово-грошова одиниця уособлює представницьку вартість загальної маси товарів та послуг, що перебувають в обігу і обслуговуються відповідною сумою грошей. Тобто вартісною основою сучасних грошей є вартість сукупної товарної маси, яку вони представляють в обміні. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо.

Гроші як засіб обігу та платежу. Процес товарного обігу породжує потребу в грошах як засобу обігу, тобто функцію засобу обігу. Це зумовлено тим, що грошовий вираз вартості шляхом функції міри вартості ще не означає реалізацію товару. Його ціна реалізується лише при обміні товару «Т - Г - Т». Гроші безпосередньо знаходяться в русі, доводячи товар до споживача, при цьому переходять з рук в руки, пов'язуючи завдяки цьому акти обміну в єдиний процес обігу товарів. Але цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші, що володіють такими якостями як портативність, міцність, однорідність, подільність.

Обіг товарів здійснюється за допомогою грошей. У схемі «Т - Г - Т» припускається, що товар є початковим і кінцевим пунктом процесу кругообігу товарів. З іншого боку включається кругообіг грошей. До тих пір поки товар зберігається в руках продавця у вигляді грошей, він здійснює лише першу половину свого обігу, коли ж за ці гроші куплений товар, то гроші віддаляються від свого первісного власника. Відбувається безперервне вилучення грошей з їх вихідного пункту: Г - Т. Щоб гроші виконували функцію засобу обігу необхідно додержуватися однієї умови: рух грошей і товарів повинен здійснюватися водночас.

Призначення грошей як засобу обігу -- бути посередником при обміні товарів. Іноді гроші визначають так: «Усе, що може застосовуватись як засіб обігу, і є гроші». [8, с. 99-100]

Функцію платежу гроші починають виконувати з розвитком товарно-грошових відносин, тобто стають засобом оплати боргового зобов'язання, коли продавець є кредитором, а покупець -- боржником. [9, с. 106]

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.3. Гроші як засіб платежу

В умовах розвинутого товарного господарства гроші в функції засобу платежу пов'язують між собою велику кількість товаровласників, кожний з яких купує товари в кредит. В результаті розрив в одній із ланок платіжного ланцюга призводить до руйнування ланцюга боргових зобов'язань і виникнення банкрутств товаровласників. Прискоренню платежів між підприємствами може сприяти розширення використання таких видів кредитних грошей, як банківський вексель, електронні гроші тощо.

В сучасних мовах господарство є кредитним, тому кредитні гроші виконують функцію грошей як засіб обігу і платежу водночас. [1, с. 22]

Еволюція функції грошей як засобу платежу. У процесі розвитку товарно-грошових відносин функції грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами. Розвиток кредитних грошей і кредитних відносин має суттєвий вплив на всі сторони сучасного економічного і суспільного життя, що переконливо свідчить про переростання товарно-грошової форми господарства у товарно-кредитну, яка відповідає вищому ступеню розвитку суспільного виробництва.

Функція грошей як засобу нагромадження і заощадження. Ця функція означає створення багатства. У суспільстві існують глибинні економічні причини, що спонукають фірми та окремих людей заощаджувати гроші. Для закупівлі капітальних благ необхідно попередньо нагромадити гроші. Придбання предметів споживання значної цінності передбачає заощадження грошей. Нагромаджує гроші не лише населення, а й держава, створюючи валютні резерви. Ці резерви мають важливе значення в умовах поглиблення міжнародного поділу праці та зростання взаємозалежності держав. [4, с. 61-62] Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і заощадження грошей власнику додаткового доходу не приносить.

При металевому обігу ця функція виконувала економічну роль стихійного регулятора грошового обороту: зайві гроші направлялися в скарби, нестача поповнювалася за рахунок скарбів. З розвитком товарного виробництва значення функції як засобу накопичення та заощадження зростало. Золотий обіг потребував накопичення центральним (емісійним) банком золотого запасу, який використовувався для поповнення внутрішнього обігу, розміну знаків вартості на золото, міжнародних платежів. На сьогоднішній день золото продовжує відігравати роль скарбу, зосереджуючись в резервах центральних банків, казні держави, урядових валютних органах. товарний гроші ціна

Виконання грошима функції засобу накопичення є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх в позику різним підприємствам і організаціям. Кредитні відносини, що постійно в розвитку, сприяють доцільному використанню ресурсів господарства, розвитку виробництва і кращому задоволенню потреб населення. Такі результати використання грошей у функції засобу накопичення в межах народного господарства.

Еволюція функції грошей утворення скарбів. Оскільки золоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворювати скарб. Але паперові та кредитні гроші набувають якісно нової функціональної форми - стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. Маючи представницьку вартість, гроші є ліквіднішими порівняно з іншими активами. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби суспільного відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо), а також потреби населення у придбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, потреби у відпочинку та ін.

Світові гроші. Гроші, що є засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни, виконують функцію світових грошей. У цій функції вони виступають як загальний купівельний, загальний платіжний засіб, як матеріалізація багатства взагалі. Функцію грошей як світових виконують повноцінні гроші. У цій функції вони скидають свої національні мундири і постають у своїй первісній формі -- у формі злитків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.4. Функція «світові гроші»

Міжнародним купівельним засобом світові гроші служать при порушенні рівноваги обміну товарами та послугами між країнами, тоді їх оплата здійснюється готівковими грошима. Як загальне втілення суспільного багатства світові гроші використовуються при наданні позик або субсидій однією країною іншій або при виплаті репарацій країні-переможниці країною, що переможена. В такому випадку відбувається переміщення частини багатства від однієї держави до іншої в грошовій формі.

У сучасних умовах, у зв'язку з демонетизацією золота і дією як регіональних, так і світових валютних систем, золото у функції світових грошей успішно замінюється валютами, що відіграють роль світових грошей. У якості таких грошей нині виступає долар, спеціальні засоби запозичення (СДР), євро і валюти деяких найбільш могутніх в економічному відношенні країн. Однак це не заперечує того факту, що за своєю сутністю світові гроші -- це повноцінні гроші. Щоразу, коли у світі настають часи важких потрясінь золото виходить на арену як світові гроші та стає вирішальним засобом забезпечення руху товарів і послуг між країнами. Для країн-учасниць Європейського валютного союзу введена регіональна міжнародна лічильна одиниця -- ЕКЮ (з 1999 р. євро).

Отже, говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття «конвертованість» валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти по дійсному валютному курсі називається конвертованістю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.5. Конвертованість валюти

Сьогодні лише п'ять валют - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французький франк (та згодом і євро). Вони виконують функцію світових грошей повністю, виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій.

Отже, світові гроші -- це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Еволюція світових грошей. У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і колективні міжнародні грошові одиниці (євро), які забезпечили довіру до своїх валют як стабільних носіїв вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках. Однак золото виконує функцію централізованого резерву країни, зосередженого в центральних банках, і може використовуватися у міжнародних розрахунках опосередковано шляхом попереднього продажу на світових ринках золота й подальшого його обміну на національні валюти інших країн.

Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції форм грошей.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.6. Еволюція форм грошей

Еволюція форм грошей відбувається в напрямі руху від повноцінних грошей (товарних, металевих з дорогоцінних металів), що мали власну реальну вартість, до неповноцінних і дематеріалізованих грошей (білонні монети, банкноти, депозитні, електронні), які набувають вартості опосередковано, виключно через сферу обігу. Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває й дотепер, породжуючи нові форми і якісні особливості їхнього прояву.

2. Еволюція грошових форм та їх властивості

2.1 Форми грошей та їх еволюція

Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Історія грошей, по суті, є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших - неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні - білонні - монети, а також паперові, знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1. Процес еволюції форм грошей

Початковою формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності - худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо. Проте в кожному з випадків, роль грошей випадала тому товару, який мав найбільший попит, який був найбільш цінним. Саме це було гарантією того, що ці «гроші» була згодна прийняти кожна людина в обмін на свій товар. Тому зовсім не дивує те, що одним із видів універсальних грошей, які були прийнятними для всіх народів, стала домашня худоба. Такі розповсюджені на сьогодні слова, як «капітал, капіталіст» в перекладі з латині означають буквально «худоба, власник худоби», тобто грошей того часу. Пізніше на роль грошей стали претендувати предмети розкоші та дорогоцінні вироби. Це можна пояснити тим, що за своїми фізичними властивостями вони були більш портативними, довше зберігалися, мали більш сталу вартість, тобто були більш ліквідними. [11, с. 51]

Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. Через появу нових незручностей почалася тривала ера панування металевих грошей. Спочатку використовувалися звичайні метали - залізо, мідь. Згодом цю роль почало виконувати срібло та золото як благородні метали.

З появою металевих грошей монети використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу. Але, щоб уникнути незручностей з перевіркою якості, зливки робили різної ваги. Найбільш відомі купці ставили на них своє тавро, яке засвідчувало вагу і пробу металу. Згодом сама держава як головний авторитет стала виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчувала своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети. Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей. Вона обслуговувала економічні відносини людей протягом майже трьох тисячоліть. За цей час монета теж еволюціонувала. Змінювалася сама форма монети: відомі монети квадратні, неправильної форми, овальні, проте найбільшого поширення набули круглі. На території України за різних часів в обігу знаходились такі монети: гривня, карбованець. Назву «карбованець» у сучасній Україні тлумачать від карбування, тобто від утворення рельєфних зображень на поверхні медалей та монет.

Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною монетою. Білонна монета найактивніше використовується в обігу і тому найшвидше стирається. Виготовлення її із звичайного дешевого металу було об'єктивною необхідністю, а успішне функціонування поряд з повноцінною монетою сприяло пошукам заміни повноцінних грошей на неповноцінні. Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетизацію золота, підготували підґрунтя для запровадження нематеріальних носіїв грошової суті - так званих кредитних грошей. Коли взаємна довіра суб'єктів ринку досягли такого рівня, що один із суб'єктів наважився передати другому товар чи іншу вартість під зобов'язання заплатити в майбутньому, була відкрита можливість виникнення принципово нової форми кредитних грошей, альтернативної паперовим грошам.

Торговельний обіг породив гроші у формі векселя. Вексель - письмове боргове зобовязання, що дає його власнику незаперечне право вимагати від особи, що дала вексель, здійснити платіж у визначений термін. Використаний як платіжний засіб, він став обертатися, але більше всього у внутрішній торгівлі. Потім розповсюдження отримали банкноти. Вони виписувалися банкіром, і це було його зобов`язанням виплатити в будь-який час пред`явнику білета вказану на ньому грошову суму. Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.

Електронні гроші - це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Носієм електронних грошей є пластикова картка - іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп'ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.

«Квазігроші», або майже гроші, - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Таке відхилення можливе з кількох причин:

1) коли в стандартних формах значно послаблюється грошова суть;

2) коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної з зазначених вище.

Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Використання «квазігрошей» має позитивний вплив на економіку:

дає можливість підвищити ліквідність ринку за рахунок запровадження в оборот додаткових платіжних інструментів квазігрошових форм (векселів);

дає можливість зменшити масу платіжних засобів в обороті за рахунок вилучення їх у довгострокові депозитні вклади;

робить управління грошовою масою, а отже пропозицією грошей, більш гнучким і ефективним.

Тому квазігроші не є якоюсь випадковою, чи нав'язаною грошам формою. Поява і тривале їх використання є закономірним результатом еволюції форм грошей. У перспективі вони теж будуть змінюватися. Зокрема, широкий розвиток «електронних грошей» може призвести до втрати чеком свого значення в обороті депозитних грошей і своєї ролі як виду «квазігрошей».

2.2 Характерні властивості грошей

Незважаючи на різноманітність форм та функцій грошей, гроші є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей, як реального економічного інструменту, економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин -- чим він вищий, тим складніші вимоги пред'являються до грошей.

Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, які в сукупності визначають певну форму грошей, спричинюють їх еволюцію, надають грошам якісну відмінність від звичайних благ. Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність.

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість. Спираючись на стабільні золоті гроші, країни, що їх запровадили, досягли у XIX ст. величезних економічних успіхів.

Проте в міру розвитку економіки, формування світового ринку стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей. Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати на потрібному рівні зусиллями держави та міждержавних органів. Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на фінансових ринках, зокрема їх кількості в обороті, зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центрального банку.

Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Поки гроші були повноцінними, вирішити це завдання було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об'єктивну межу, що визначалася внутрішньою вартістю металу, з якого вони виготовлялися. Це стало ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей.

Незважаючи на інтенсивне розширення сфери використання депозитних, у тому числі електронних, грошей, жодна з країн не може зовсім відмовитися від готівки. В Україні частка готівки в загальній масі грошей протягом 1991--1998 рр. навіть зросла приблизно в 5 разів. Тому вимога економічності грошей зберігає свою актуальність, а для України вона зросла надзвичайно.

Важливим способом забезпечення економічності готівки є довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші. Говорити про цю властивість депозитних грошей немає підстав, оскільки вони не зношуються в обороті.

Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет.

Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Золоті монети стали першими грошима однорідними, взаємозамінюваними. Але проблеми все одно були. З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю, хоч на поверхні гроші видаються однаковими. Надійність депозитних грошей теж не однакова. Особливо гостро ця неоднорідність проявлялась в умовах хронічної економічної та фінансової кризи, яку переживала Україна в 1992--2000 рр. У цих умовах істотно знизилась надійність комерційних банків і довіра до їх депозитних грошей. Помітно кращою була надійність Нацбанку, а довіра до його банкнот була значно вищою, що й спричинило деформацію структури грошової маси в бік непомірного зростання частки готівки. Проте й до банкнот НБУ в умовах фінансової кризи потроху втрачалася довіра, що проявлялася у скороченні використання їх як засобу нагромадження вартості, заміні їх вільно конвертованою валютою, перш за все доларом. Отже, при неповноцінних грошах виникає тенденція, протилежна «закону Грешема».

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. Щоб забезпечити таку властивість, виготовляються гроші різних номіналів -- від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Ще однією властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші -- банкноти та розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. З кожною новою формою портативність виходила на все більш новий рівень.

У літературі трапляються посилання і на таку властивість грошей, як прийнятність. На мій погляд, це швидше за все головна ознака грошей, а не окрема якісна властивість. Якщо будь-яка форма грошей переставала прийматися у платежі, це означало, що вона переставала бути грошима взагалі, а не лише змінювала одну зі своїх властивостей. І навпаки, будь-який предмет, що висувався на роль грошей, успішно справлявся з нею лише за умови широкомасштабного приймання у платежі. Отже, прийнятність -- це результат формування у грошового носія певних властивостей, який свідчить про перетворення його в гроші, а не ще одна властивість. [11, с. 50-53]

3. Зміни в розвитку грошей та їх значення у ХХ столітті

3.1 Розвиток грошей і грошових систем у ХХ столітті

На початку другої половини XX ст. в основному як міжнародний платіжний купівельний засіб використовували національні гроші, або валюти окремих країн, що пов'язано з еволюцією самих грошей і грошових систем.

Система золотого стандарту функціонувала до 30-х років XX ст. її найважливішими рисами були:

1) фіксація золотого вмісту національних валют і їх безпосередня конвертованість у золото;

2) функціонування золота як світових грошей;

3) наявність фіксованих валютних курсів.

Після Першої світової війни починається криза золотого стандарту. Із значним розширенням обсягів внутрішнього ринку, зростанням масштабів товарного виробництва золота було вже недостатньо для виконання ним функції засобу обігу. Водночас у передкризові 20-ті роки XX ст. до золотих резервів капіталістичних країн надходило в середньому на 25% менше золота, ніж до війни. Тому зростаючу потребу в золоті для обслуговування внутрішнього ринку і міжнародного обігу не могли задовольнити наявні золоті запаси. Крім того, обіг повноцінних золотих монет спричинив значне зростання витрат обігу. Панування золотого стандарту також унеможливлювало проведення окремою країною своєї валютно-грошової політики, оскільки збільшення обсягів емісії, а отже й інфляційне знецінення національних грошей, призводило до відпливу золота за кордон і зменшення золотих запасів країни.

Усвідомлюючи це, розвинуті країни Заходу на міжнародній Генуезькій конференції 1922 р. уклали угоду про те, що поряд із золотом функцію міжнародних платіжних засобів виконуватимуть і деякі валюти провідних країн, що отримало назву золотодевізного стандарту.

Коли функціонував золотий стандарт, товари реалізовувалися за цінами, що в середньому відповідали їх вартості, а золото, маючи власну вартість, було фактором капіталістичного ціноутворення. Вільний обмін банкнот на золото унеможливлював відхилення вартості товарів від купівельної спроможності золота. Тому в цей період розвитку капіталістичного способу виробництва не було інфляції. Отже, система золотого стандарту відповідала тому етапу еволюції ринкової системи, на якому ядром господарського механізму було ринкове саморегулювання. Оскільки без активного втручання держави у процес відтворення така система більше не могла існувати, необхідно було паралельно здійснити радикальну реформу грошової системи, яка б дала можливість державі проводити власну валютно-грошову політику.

Еволюцію грошових систем розвинутих країн Заходу і валютно-грошової політики окремих держав зумовлюють якісні зміни в сутності самих грошей, а вони, у свою чергу, детермінуються розвитком усієї економічної системи (одним з елементів якої є грошова система), відповідного їм господарського механізму.

У країнах Заходу з розвитком кредитних відносин купівля обладнання, сировини одним капіталістом в іншого здійснюється переважно за допомогою кредиту. Навіть реалізація значної частини товарів для споживання відбувається через споживчий кредит. Отже, кредитні гроші (вексель -- як знаряддя комерційного кредиту і чек -- як знаряддя банківського кредиту) все більше виконують функцію обігу завдяки своїй функції засобу платежу і роблять обіг значною мірою незалежним від золота. Роль загального еквівалента дедалі більше закріплюється за кредитними грошима, що перебирають на себе більшість функцій товарних грошей. Тому в структурі сучасної грошової маси розвинутих країн Заходу немає золотих і срібних монет, а в структурі кредитних грошей майже 80% припадає на чеки і 20% -- на банкноти. У деяких країнах Заходу наявний обіг становить лише 5--10% грошово-безготівкового обігу, тоді як в Україні в 2000 р. -- до 40% . Сучасна банкнота -- це своєрідний «гібрид» кредитних та паперових грошей. Для того щоб виконати роль загального мірила, кредитні гроші набувають об'єктивної сучасної значущості за допомогою примусового курсу держави, забезпечуються державним кредитом. Кредитний характер грошей також спирається на довір'я органу, що випускає гроші Кредит (від лат. credit - він довіряє) - термін який використовується в фінансах бугалтерському обліку і освіті. В латинській мові для терміну кредит використовується слово creditum - позика..

Тому сучасні гроші мають кредитно-паперову основу. Така їх двоїста природа породжує їхню внутрішню суперечність. Зокрема, кредитний компонент визначає якісний бік грошей і забезпечує виконання ними грошових функцій (внаслідок чого він є провідним), а паперовий -- спричиняє нестабільність грошового обігу, знецінення грошей.

Звідси випливає, що при перетворенні кредитно-паперових грошей на загальний еквівалент їхня вартість визначається:

вартістю витрат на їх виробництво й забезпечення їх функціонування. Для України певні риси такої грошової одиниці має гривня;

за допомогою примусового курсу держави, який базується на її економічних функціях;

мірою вартості: це зумовлено тим, що частково зберігається опосередкований зв'язок між кредитно-паперовими грошима, золотом та міжнародними валютами;

тим, що кредитні гроші є формою кредитних відносин та економічною формою руху позичкового капіталу;

якістю ВВП, насамперед товарної маси. Тому ціна товару залежить передусім від його вартості, витрат на його виробництво і співвідношення між попитом і пропозицією на цей товар. [9]

Отже, можна зробити деякі висновки щодо стабільності національної валюти. По-перше, при виготовленні такої валюти, а також векселів, чеків, інших цінних паперів необхідна надійна система їх захисту. За відсутності або за слабкої системи такого захисту збільшується кількість фальшивих грошей, що посилює інфляцію, підриває їх курс. Водночас слід ліквідувати «чорні» валютні ринки. Іноземна валюта не повинна бути засобом обігу й засобом платежу. По-друге, державі й особливо центральному банку слід проводити науково обґрунтовану валютно-грошову політику. Основою такої політики є економічна діяльність держави, виконувані нею соціально-економічні функції. По-третє, необхідно мати певні запаси золота, інших коштовних металів, вільно конвертованих валют. На жаль, не всі з цих умов стабільності національної валюти України виконуються. Особливо важливу роль на етапі формування економічного суверенітету відіграє проведення науково обґрунтованої валютно-грошової політики, насамперед реформа банківської та кредитної систем.

Готівкові гроші -- це банкноти, білети державної скарбниці й монети. Безготівкові гроші -- кошти на рахунках у банках; різноманітні вклади (депозити) у банках; депозитні сертифікати; державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів.

Значного поширення у розвинутих країнах світу (і в Україні) набули кредитні картки -- платіжно-розрахункові документи, які видає банк своїм вкладникам для оплати необхідних для них товарів і послуг, придбаних у кредит. Сучасні кредитні картки вміщують інформацію до 8 тис. знаків. В розвинутих країнах світу впроваджено кредитні (платіжні) картки з мікропроцесором, які мають значно вищу систему захисту. [7, с. 107-110]

Західні економісти схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші повністю зникнуть, їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть «невидимими». [3, с. 65]

3.2 Важливість грошей у розвитку сучасної економіки

Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва: засоби праці, предмети праці та робочу силу - просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості - стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.

Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище - конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.

У якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

1) Знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити на позичковий капітал.

2) Реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, пришвидшує та здешевлює їх доведення до споживачів. Суспільство одержує суттєву економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

3) Завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва та економного споживання - виробничого, державного, особистого.

Здатність грошей приносити своїм власникам додаткову вартість в умовах ринкової економіки значно посилила їх стимулюючий вплив на кожного суб'єкта економічних відносин: і на виробника (працівника), і на споживача. Виробник, або працівник, прагне краще та більше працювати, щоб вивести свої грошові доходи за межі виробничих чи споживчих потреб, і, капіталізувавши надлишок доходу, мати можливість одержувати додаткову вартість. З цією ж метою споживач прагне економно використовувати свої грошові кошти, оскільки капіталізація їх залишків дає можливість одержувати додаткові доходи понад ті, що приносить жива праця.

Гроші в умовах ринкової економіки стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.

Всебічне охоплення грошовою формою економічних відносин всередині країн та між ними, а також постійне удосконалення самого грошового механізму створили сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місця їх найефективнішого використання тощо.

Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспільних відносин відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного відтворення. Йдеться передусім про такі інструменти, як податки, позичковий відсоток, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін. Через них держава має можливість регулювати основні економічні процеси на мікро- та макрорівнях і в цілому впливати на економічне становище в країні відповідно до попередньо визначених цілей.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників, так і споживачів. Цю можливість широко використовують усі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, відсоток, валютний курс, курс цінних паперів тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо.

3.3 Еволюція ролі грошей в економіці України

У міру поглиблення ринкової трансформації економіки України помітно зростає роль грошей в її розвитку. Поступово українська гривня перетворилась у справді загальний еквівалент, у «головну діючу особу» на ринку. Кожний, хто має гроші, може вільно купити будь-який потрібний товар на внутрішньому ринку. Це істотно підвищило зацікавленість економічних суб'єктів у тому, щоб більше заробляти грошей і економніше їх витрачати. Стало легше капіталізувати гроші, вклавши їх у цінні папери та банківські депозити. Запровадження часткової конвертованості гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку зовнішньоекономічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку. Грошово-кредитна політика зайняла ключове місце в механізмі державного регулювання економіки. Проте ці позитивні зрушення в підвищенні ролі грошей поки що не дали відчутних результатів у розвитку суспільного виробництва, яке близько 9 років перебувало у стані хронічної кризи. Це зумовлено передусім повільним переходом планової економіки до ринкової, надмірним втручанням держави в економічне життя, а також слабкістю самого грошового механізму, високою інфляцією. Тому економічні суб'єкти недостатньо результативно реагують на стимулюючі імпульси, які надходять з боку грошей, не виявляють належної зацікавленості в інвестуванні виробництва, у капіталізації доходів, у розвитку товарно-грошових відносин. А це істотно стримує позитивний вплив ринкових перетворень та грошей на розвиток економіки.

...