Фінансове регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

З ФІНАНСІВ

ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Зміст

Вступ

1. Методи фінансового регулювання

2. Сутність фінансового регулювання економічних процесів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сучасний етап розвитку ринкової економіки в різних країнах характеризується активним втручанням держави в економічні і соціальні процеси, оскільки в умовах існування монополій, сильного впливу профспілок не відбувається автоматичного саморегулювання ринку.

При цьому в силу обмеженості можливості застосування адміністративних методів найбільш часто використовуваним економічним інструментом виступають фінанси. Отже, основним суб'єктом фінансового регулювання виступає держава.

Фінансове регулювання - це метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів.

Фінансове регулювання відбувається, з одного боку, через стимулювання одних сегментів економічної системи шляхом концентрації в них фінансових ресурсів, а з іншого - через стримування інших сегментів на основі обмеження обсягу вступників у них фінансових ресурсів. Таким чином, фінансове регулювання - це вплив на економічні та соціальні процеси, спрямоване на запобігання можливих або усунення наявних диспропорцій, забезпечення розвитку передових технологій і соціальної стабільності, шляхом концентрації фінансових ресурсів в одних сегментах ринку та обмеження зростання обсягу фінансових ресурсів у інших.

Використовуючи бюджетну, податкову, митну, інвестиційну та грошово-кредитну політику, держава оптимізує пропорції господарського комплексу за видами економічної діяльності.

1. Методи фінансового регулювання

Методами державного фінансового регулювання пропорцій за видами економічної діяльності є:

- податкове регулювання (зміна складу податків, податкових ставок, бази оподаткування, складу платників податків та ін.);

- амортизаційна політика (тісно пов'язана з податковим регулюванням впливає на оподаткування прибутку і майна, може передбачати використання прискореної амортизації);

- різні форми державної підтримки організацій, індивідуальних підприємців (субсидії, субвенції, бюджетні кредити, інвестиції, державний і муніципальний замовлення, надання державного і комунального майна в оренду на пільгових умовах, державні та муніципальні гарантії);

- пільгове кредитування і страхування, оскільки більш низький рівень позичкового відсотка і страхового тарифу за послуги комерційних банків і страхових організацій забезпечується бюджетним субсидуванням відповідних ставок і тарифів.

Головним об'єктом регулювання пропорцій суспільного виробництва є фінанси організацій. З їх допомогою відбувається регулювання відтворювальної структури виробленого продукту, забезпечується фінансування потреб розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення, здійснюється вплив на трудові ресурси з метою формування людського капіталу.

Фінансове регулювання охоплює і відтворення робочої сили, вартість якої крім оплати праці входять також витрати на освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення. Тенденція розширеного фінансування соціальних витрат, характерна для всіх економічно розвинених країн світу, викликається як вимогами науково-технічної революції, так і попитом на ринку праці на гнучку адаптивну структуру робочої сили, на її високі професійні якості та конкурентоспроможність. Особливо велика роль фінансів у стимулюванні розширеного відтворення організацій різних форм власності, оскільки при їхній особистій участі створюється ВВП і відбувається його розподіл усередині видів економічної діяльності та між організаціями.

2. Сутність фінансового регулювання економічних процесів

Фінанси виражають систему опосередкованих державою грошових відносин між суб'єктами відтворення, яка пов'язана з перерозподілом вартості суспільного продукту в цілях задоволення потреб у товарах і послугах громадського сектору економіки.

Суть фінансового регулювання як явища суспільного життя зводиться, до реалізації наявних у фінансів коригувальних властивостей.

Дана посилка дозволила запропонувати наступну термінологічну трактування досліджуваного явища. Фінансове регулювання соціально-економічних процесів являє собою організовану державою діяльність з використання фінансових відносин з метою коригування параметрів відтворення. Основне завдання, яке вирішується в ході фінансового регулювання, пов'язана з встановленням пропорцій розподілу накопичень, що забезпечують максимально можливе на даному етапі задоволення потреб суспільства як на мікро-, так і на макрорівні.

Це передбачає найбільш розумне поєднання особистих, колективних та суспільних інтересів, установок і цінностей і відображає фінансовий аспект проблеми з'єднання системи державного впливу з ефективно працюючим механізмом ринку. Фінансовими регуляторами ринкового господарювання, є: податки та неподаткові платежі до бюджету, фінансові пільги та санкції, експлуатаційні витрати бюджетних установ, загальні та цільові субсидії (включаючи призначені для оплати державних замовлень), доходи і витрати позабюджетних фондів, доходи і витрати державних підприємств і організацій. Основні елементи фінансового регулювання такі:

- оподаткування (вилучення частини доходів підприємств і населення до бюджету та державних цільових фондів);

- бюджетні трансферти (дотації, субсидії, субвенції).

Аби зацікавити суб'єктів господарювання досягати кращих результатів, використовуються такі інструменти, як фінансові стимули. До них належать:

- заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку;

- бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства (у тому числі дотації підприємствам, діяльність яких має важливе значення для економіки);

- спеціальні фінансові пільги (податкові пільги, можливість здійснити прискорену амортизацію).

У фінансових інструментах важливе місце посідають фінансові санкції як особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов'язань. В умовах ринку роль фінансових санкцій значно зростає. Найпоширенішими з них є штрафи і пені.

Висновки

Фінансове регулювання пов'язане з втручанням держави у процес відтворення. При цьому в умовах становлення ринкової економіки держава впливає на відтворювальний процес не прямими адміністративними методами, а за допомогою непрямих ринкових інструментів, або за допомогою їх комплексного застосування.

Держава регулює структуру суспільного виробництва, використовуючи свій бюджет і позабюджетні фонди, проводячи активну амортизаційну і митну політику, опосередковано впливаючи на ціни і т. д.

Державні фінанси, перш за все бюджетна система, забезпечують фінансування структурної перебудови економіки, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і на цій основі створюють передумови для зростання рівня життя населення. В руках держави регулювання фінансових відносин є важливим інструментом розв'язання економічних і соціальних завдань, забезпечення стабільності, запобігання кризових ситуацій, стимулювання економічного зростання, подальшого формування і розвитку ринкових відносин.

Список використаної літератури

1. Добров В.М., Крышенинников В.І., "Фінансування та кредитування у промисловості", М, 1991. держава фінансовий грошовий

2. Фінанси в системі державного регулювання соціально-економічних процесів: Монографія. - Владикавказ: Вид-во СОГУ, 2001. p.

3. Фінанси: Підручник / За ред. М.В. Романовського, Б.М. Сабантуй, О.В. Врублевської. - М.: Юрайт, 2003 p.

4. Економічна теорія: Підручник / під. заг. ред. акад. В.І. Відяпіна, А.І. Добриніна та ін - М.: Инфра-М, 2000 p.

Размещено на Allbest.ru