Фінансові домінанти тіньової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансові домінанти тіньової економіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основне завдання сучасної держави стосовно її громадян полягає у виконанні соціальної функції, пов'язаної з наданням благ і гарантій членам суспільства. Для цього держава формує для свого розпорядження необхідну кількість фінансових ресурсів у вигляді централізованих фондів грошових коштів, які б забезпечували виконання взятих зобов'язань. Проте процеси реформування та побудови соціально орієнтованої економіки в Україні наштовхуються на багато гострих проблем, головною з яких є нестача у державі фінансових ресурсів для організації та забезпечення дієвих економічних перетворень, відчутних як для господарюючих суб'єктів, так і пересічних громадян. Вирішенню проблеми поповнення ресурсної бази державних фінансів сприятимуть швидкі темпи розвитку вітчизняної економіки, однак виконання такого завдання можливе лише за умови залучення до офіційного господарського обороту підприємницького капіталу, задіяного поза межами чинної державної регламентації - у сфері неофіційних економічних відносин, що отримали назву «тіньова економіка».

Особливу увагу феномен тіньової економіки привертає до себе через: значну масштабність тіньового сектора; відносну його самостійність як елемента господарської системи держави, що виконує найважливіші її господарські функції, шляхом паралельного дублювання діяльності офіційних економічних інститутів; негативний вплив на ділову репутацію країни у взаємовідносинах із міжнародними фінансовими організаціями та інвесторами з огляду на можливість отримання зовнішніх позик і надходження іноземних інвестицій та загалом на формування майбутнього економічного, соціального та політичного порядку.

Актуальність і гостроту цієї проблематики підтверджують плідні дослідження вітчизняних учених В. Андрущенка, А. Базилюк, О. Барановського, В. Бородюка, В. Буряковського, З. Варналія, О. Гаврилюка, М. Єрмошенка, І. Іващук, С. Коваленка, А. Крисоватого, В. Мандибури, В. Поповича, Т. Приходька, А. Соколовської, В. Суторміної, І. Таранова, О. Турчинова, В. Федосова, С. Юрія. Серед зарубіжних дослідників належне місце посідають роботи таких науковців, як Ю. Агафонов, О. Гуров, І. Жіліна, В. Ісправніков, Т. Корягіна, Л. Косалс, В. Лазовський, М. Ніколаєва, П. Орєховський, О. Осипенко, Г. Пєсчанских, В. Радаєв, Л. Соколовський, Д. Чернік, А. Шевяков, А. Шестаков, А. Шохін, М. Алігман, Д. Блейдс, В. Гінзбург, П. Гутман, Б. Далаго, Ф. Коган, Б. Контіні, К. Котке, Г. Мюрдаль, Е. де Сото, В. Танзі, Р. Теобальд, Е. Фейг.

Однак досі у вітчизняній науковій літературі відсутні комплексні дослідження з фінансових аспектів тіньової економіки, висвітлення яких здебільшого є фрагментарним. Вагомість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність зумовили вибір теми дослідження та окреслили коло питань, які у ньому вивчаються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету і є частиною госпрозрахункової роботи «Проблеми удосконалення фінансового механізму перехідної економіки» (номер державної реєстрації 0104U004319) та науково-дослідної теми кафедри фінансів Тернопільського державного економічного університету «Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу» (номер державної реєстрації 0101U002355), у межах яких здобувач запропонував комплекс заходів економічного, нормативно-правового та адміністративного характеру, спрямованих на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному узагальнені та обґрунтуванні практичних засад дослідження механізму формування тіньових фінансових ресурсів і виробленні фінансової стратегії обмеження масштабів тіньової економіки в державі. Досягнення поставленої зумовило постановку та вирішення таких наукових і практичних завдань:

узагальнити, систематизувати і критично проаналізувати теоретичні та практичні аспекти тіньової економіки, виявити передумови її виникнення і розвитку;

визначити місце та роль фінансових відносин як обслуговуючої підсистеми сфери тіньової економіки;

дослідити механізм формування фінансових ресурсів суб'єктами тіньової економіки;

провести моніторинг фіскально-бюджетних деліктів сфери державних фінансів в Україні з метою вироблення стратегії обмеження масштабів тіньової економіки;

проаналізувати механізм легалізації тіньових капіталів з точки зору протидії таким процесам;

розрахувати рівень тіньової економіки в Україні та запропонувати методику оцінки обсягів втрат фінансових ресурсів бюджетною системою держави;

розробити економіко-математичну модель прогнозування девіантної поведінки економічних суб'єктів;

запропонувати комплекс заходів економічного і правового характеру з інтенсифікації процесів обмеження обсягів тіньової економіки.

Об'єкт дослідження - процеси формування фінансових ресурсів тіньової економічної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти фінансових відносин, що виникають у процесі функціонування тіньової економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, науковий зміст якого полягає у підході до розгляду та вивчення тіньової діяльності в безперервному логічному русі, розвитку, єдності, взаємозв'язку і взаємозумовленості. В межах цього методу застосовувалися історичний метод, аналізу і синтезу (перший розділ), графічного зображення та статистичного групування (другий розділ), економіко-математичного моделювання та аналогії (третій розділ).

Теоретичну базу дисертаційної роботи формують наукові праці провідних зарубіжних та вітчизняних фахівців-дослідників тіньової економіки. Узагальнюючи результати дослідження, ми використовували законодавчі акти Верховної Ради України, підзаконні акти Кабінету Міністрів, Президента України; статистичну інформацію та матеріали Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики, Національного банку України, Держкомпідприємництва України, Рахункової палати Верховної Ради України, Контрольно-ревізійної служби України, Фонду держмайна України.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в системному розкритті теоретичних і практичних аспектів фінансових домінант тіньової економіки, з'ясуванні причин, тенденцій її існування, виробленні ефективного механізму протидії вказаному явищу. Головні результати, що подані для захисту, є такими:

Вперше:

– введено в науковий обіг визначення тіньової економіки, яке, на відміну від позицій інших дослідників, ґрунтується на потребах індивідів і суб'єктів господарювання. Пропонується тіньову економіку вважати сферою задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, які в силу ресурсних, правових та морально-етичних критеріїв не може забезпечити держава;

– запропоновано гіпотезу паралельного існування механізму відтворення тіньового сукупного суспільного продукту відповідно до об'єктивних економічних законів, що діють у сфері офіційної економіки, та показано механізм формування тіньових фінансових ресурсів на макро- і мікрорівні завдяки дії тіньових фінансів. Останні визначено як економічні відносини, пов'язані з процесами формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих тіньових фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу вартості, утвореної поза межами офіційної економіки.

Удосконалено:

– економіко-математична модель девіантної поведінки економічних суб'єктів шляхом побудови функції корисності, яка залежить від величини реального і декларованого доходу, розміру податкових вилучень, витрат на отримання тіньового доходу і його подальшого приховування, ймовірності виявлення девіації та розміру штрафних санкцій за порушення законодавства;

– теоретичні та практичні засади дослідження механізму формування фінансових ресурсів тіньової економіки в контексті донорської ролі бюджетної системи держави, якому сприяє ухилення від оподаткування, зловживання із бюджетними ресурсами, протизаконне відшкодуванням із бюджету податку на додану вартість та тіньова приватизація державної власності;

– способи розрахунку обсягів тіньової економіки, один із яких ґрунтується на співвідношенні між потенційними та фактичними надходженнями податку на додану вартість до бюджету, а інший розроблений на базі готівкового методу та методу сталих взаємозв'язків. На основні запропонованих методик розраховано обсяги тіньового ВВП та спрогнозовано фіскальний потенціал тіньової економіки.

Одержали подальший розвиток:

– класифікаційні ознаки тіньових фінансових ресурсів відповідно до основного їх призначення, що дає змогу ефективніше вирішувати практичні питання, пов'язані із протидією їхньому формуванню. Виокремлено такі групувальні елементи класифікації: за джерелами формування; за рівнем формування; за місцем знаходження; за галузевою ознакою; за ступенем організованості формування; за правовим статусом; за періодичністю отримання;

– стратегія обмеження масштабів тіньової економіки в контексті спрощення та вдосконалення чинного податкового законодавства, оптимізації бюджетного фінансування, обґрунтування основних напрямків вирішення проблеми відшкодування ПДВ; удосконалення приватизаційного процесу та обмеження корупційних проявів у середовищі державного управління.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у діяльності органів Державної податкової адміністрації, Контрольно-ревізійної служби, Фонду державного майна, Департаменту фінансового моніторингу, Державного комітету статистики у процесі розробки та впровадження стратегічних і тактичних заходів з протидії тіньовій економіці; при вдосконаленні чинних нормативно-правових актів з питань оподаткування, бюджетного фінансування, приватизації та боротьби із легалізацією тіньових капіталів.

Основні положення дисертаційної роботи застосовують у практичній діяльності органи державного управління та фінансового контролю. Державна податкова адміністрація України у Тернопільській області - щодо протидії ухиленню від оподаткування та зменшення його негативного впливу на бюджетну систему (довідка №212/10/26-11 від 1 березня 2006 р.). Пропозиції, спрямовані на обмеження масштабів бюджетних деліктів і протидію основним схемам незаконного використання бюджетних коштів, застосовують підрозділи контрольно-ревізійної служби України у Хмельницькій області при вдосконаленні державного контролю за використанням бюджетних ресурсів (довідка №11-174/4 від 12 грудня 2005 р.). Рекомендації щодо вдосконалення приватизаційного процесу використані у практичній діяльності регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (довідка №01 - 01/1622 від 14 січня 2006 р.). Запропоновані алгоритми оцінювання обсягів тіньової економіки застосовуються у діяльності Хмельницького обласного управління статистики (довідка №31/31 від 18 листопада 2005 р.).

Окремі результати дисертаційного дослідження використовувалися під час навчального процесу в Хмельницькому національному університеті у викладанні навчальних дисциплін: «Податкова система», «Податковий менеджмент», «Фінанси підприємств», «Бюджетна система», «Ринок фінансових операцій» (довідка №136/116 від 9 лютого 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі результати, подані в дисертаційній роботі, отримав автор особисто. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною завершеною науковою роботою.

Апробація результатів дисертації. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження у вигляді виступів і доповідей було апробовано на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку» (м. Хмельницький, квітень 2001 р.), міжнародних науково-практичних конференціях «Реформування фінансово-кредитної системи та стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, травень - червень 2004, 2005 рр.), «Теорія і практика ринкових перетворень у країнах з перехідною економікою» (м. Київ, листопад 2002 р.), «Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України» (м. Хмельницький, квітень 2003 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-правові засади перспектив розвитку України» (м. Хмельницький, грудень 2003 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті» (м. Тернопіль, лютий 2004 р).

Результати дослідження представлялися та обговорювалися під час роботи тематичних наукових семінарів кафедри фінансів і банківської справи Хмельницького національного університету.

Наукові публікації. Отримані результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях, у тому числі двох - у співавторстві, загальним обсягом 5,55 друкованого аркуша, з них автору належить 5,4 друк. арк. У фахових наукових виданнях опубліковано 8 статей загальним обсягом 4,3 друк. арк., 7 з яких написано індивідуально (авторський внесок - 4,25 друк. арк.); у наукових збірниках - 2 статті, обсягом 0,85 друк. арк. та 3 публікації за матеріалами науково-практичних конференцій (0,4 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 193 найменувань на 14 сторінках та 15 додатків, що займають 15 сторінок. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок друкованого тексту. У дисертації вміщено 26 таблиць на 9 сторінках, 32 рисунки на 13 сторінках, 36 формул.

Основний зміст роботи

фінансовий тіньовий економіка капітал

У вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено мету та основні завдання дисертаційного дослідження, представлено методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-епістеміологічні засади дослідження тіньової економіки» розкрито сутність і специфіку тіньової економіки, обґрунтовано доцільність її поділу на три складові, досліджено основні передумови виникнення та еволюціонування феномена і проаналізовано концептуальні підходи щодо вартісного визначення масштабів тіньової економічної діяльності.

Критичний аналіз основних підходів до з'ясування сутності тіньової економіки, запропонованих вітчизняними та зарубіжними дослідниками, показує відсутність одностайності щодо цього питання. В роботі зазначено, що тіньову економіку слід розглядати у двох контекстах: як сферу задоволення природних і аномальних потреб людства та частину економічної активності суспільства, для якої характерним є вищий рівень дохідності інвестованого капіталу. В дисертації уточнено трактування терміна «тіньова економіка» як сфери забезпечення суспільних потреб, які через ресурсні, правові та морально-етичні критерії не можуть бути задоволені з боку держави. Аргументовано, з позицій фінансової науки, головну передумову виникнення тіньової економіки, яка полягає в масштабах, методах формування й ефективності використання державою централізованих фондів грошових коштів.

Підтверджено доцільність поділу тіньової економіки на три складові: неформальну економічну діяльність не заборонену державою та не відображену в системі національних рахунків; кримінальну економічну діяльність, що є забороненою офіційно, та периферійну тіньову економічну активність, що містить одночасно ознаки двох попередніх складових тіньової економіки (легальні методи ухилення від оподаткування, тіньова приватизація державної власності). На основі критичного аналізу запропонованих вітчизняними і зарубіжними дослідниками методів визначення обсягів тіньової економіки доведено, що жоден із них не забезпечує високу достовірність отриманих результатів через:

– специфічність об'єкта дослідження - різне розуміння його суті та основних складових елементів;

– неможливість через об'єктивні причини реального визначення обсягів кримінальної складової тіньової економіки;

– свідому зацікавленість суб'єктів тіньової діяльності у приховуванні інформації про результати такої активності;

– різні підходи до такого оцінювання, що виявляється у широкому використанні різних вихідних показників - агрегати грошової маси, споживання електроенергії, обсягів сплачених податків, відпрацьованого робочого часу тощо.

Найчастіше об'єктом дослідження є протизаконна господарська діяльність в офіційній економіці, а кримінальна складова тіньової економіки практично не має вартісного відображення. Найоптимальнішим способом визначення масштабів тіньової економіки визнано методи сталих взаємозв'язків, прихованих змінних та модифікований готівковий. З огляду на недосконалість запропонованих методик визначення тіньової економіки в роботі запропоновано власні підходи до обчислення масштабів тіньової економіки, перший із яких базується на різниці між потенційними та реальними надходженнями до бюджету податку на додану вартість:

, (1)

де ВДВt - валова додана вартість, створена у сфері тіньової економіки; ВДВоф - офіційна валова додана вартість, створена в суспільстві за певний період; СТпдв - діюча ставка податку на додану вартість; ПДВн - реальні надходження ПДВ до бюджету; - сума наданих пільг із ПДВ.

Основою іншого, модифікованого готівкового підходу, є такі припущення: обсяг готівки в грошовій масі є величиною сталою; еластичність взаємозв'язку між ВВП і готівкою дорівнює одиниці, тобто темпи зростання ВВП відповідають темпам зростання готівки в грошовій масі:

, (2)

де Тti - обсяги тіньової економіки; Tgi - темпи зростання готівки у грошовій масі; Tввп - темпи збільшення офіційного ВВП; W^of - обсяг офіційного ВВП у розрахунковому періоді.

У другому розділі «Фінансове середовище тіньової економіки» досліджено фінансові аспекти ресурсного забезпечення тіньової економіки, проаналізовано основні методи формування та легалізації тіньових капіталів, здійснено моніторинг діяльності органів державного фінансового контролю, показано вплив тіньової економіки на фінансову систему держави.

У роботі доведено, що умовою існування тіньової економіки є наявність тіньових фінансів - економічних відносин, пов'язаних із процесами формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих тіньових фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу вартості, утвореної поза межами офіційної економіки (тіньового ВНП). У науковій праці запропоновано макроекономічний механізм реалізації тіньових фінансових відносин, який поділено на два етапи - первинного розподілу тіньового ВНП із формуванням тіньових фондів заміщення, споживання і нагромадження та перерозподілу тіньової вартості, що зумовлюється наявністю організованих злочинних угрупувань та корумпованих державних службовців.

Результатом дії тіньових фінансів є утворення тіньових фінансових ресурсів, характерними ознаками яких буде більша мобільність порівняно із офіційними, вищий рівень дохідності, існування переважно у формі готівкових коштів і необхідність легалізації, коли за мету ставиться їх використання в офіційному сегменті економіки. Враховуючи особливості формування та використання тіньових фінансових ресурсів, автор розробив типологію підходів до їх класифікації згідно із критеріями, поданими у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація тіньових фінансових ресурсів

Висновки

У дисертаційному дослідженні вирішено важливе науково-теоретичне, методичне та практичне завдання щодо вироблення фінансової стратегії обмеження масштабів тіньової економіки. Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки, узагальнень та пропозиції.

1. З метою вдосконалення понятійного апарату в науковий обіг введено визначення тіньової економіки як сфери задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, які в силу ресурсних, правових та морально-етичних критеріїв не можуть бути забезпечені державою. Виокремлено з позицій фінансової науки основну передумову виникнення та прогресування тіньової економіки, яка полягає у величині централізованих фондів грошових коштів держави, законодавчо встановлених методах і джерелах їх формування та ступеня ефективності використання.

2. У науковій роботі доведено, що необхідною умовою функціонування тіньової економіки є наявність тіньових фінансів - економічних відносин, пов'язаних із процесами формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих тіньових фондів грошових коштів у процесі розподілу та перерозподілу утвореної поза межами офіційної економіки вартості. Автор з'ясував, що кінцевою метою тіньової діяльності є формування тіньового капіталу, що відрізняється від офіційного за такими ознаками: вищою мобільністю, більшим рівнем доходності та швидшими темпами обігу, використанням переважно у готівковій формі та необхідністю легалізації, якщо метою є його використання в офіційному секторі економіки.

3. У процесі проведеного критичного аналізу наявних методик розрахунку обсягів тіньової економіки з'ясовано, що жодна із них не забезпечує отримання результатів із високим ступенем достовірності. Це пояснюється такими суб'єктивними та об'єктивними факторами: різним розумінням суті об'єкта та його меж; використанням різних, за своїм родом, розрахункових показників; відсутністю достовірної статистичної інформації та неможливістю визначення обсягів кримінальної складової тіньової економіки. У роботі запропоновано власні підходи до оцінювання вартісних і відносних масштабів тінізації економіки України: перший базується на співвідношенні між потенційними і фактичними надходженнями податку на додану вартість до бюджету, а другий - на різниці між темпами зростання готівки та офіційного ВВП.

Основні висновки і результати практичного характеру полягають у наступному.

4. Моніторинг результатів діяльності органів фінансового контролю України (Державної податкової та контрольно-ревізійної служб, Рахункової палати Верховної Ради) підтвердив зростання вартісних масштабів фінансових деліктів у державі. Цей факт зумовлює вивчення основних схем переливання фінансових ресурсів із офіційної економіки у тіньовий сектор. З огляду на це автор проаналізував основні методи ухилення від оподаткування, дійшов висновку про те, що значна їх частка базується на використанні існуючих податкових преференцій та залученні до тіньових схем суб'єктів та інструментів фінансового ринку. Дослідження практичних аспектів здійснення бюджетного фінансування підтверджує тенденцію щодо активного залучення у середовище тіньової економіки видаткової частини бюджетної системи держави. Основним джерелом формування тіньових капіталів у цій сфері є недосконалий механізм адміністрування та порядку відшкодування ПДВ із бюджету, якому сприяє використання фіктивних підприємницьких структур для формування від'ємного сальдо з ПДВ.

5. Установлено, що характерною ознакою процесу роздержавлення власності в Україні є непрозорий характер його проведення в інтересах кількох фінансово-промислових груп. Доведено, що такий вид тіньової діяльності розвивався в нашій країні за двома основними напрямками - приватизація майна і приватизація доходу підприємств, а основні схеми передачі права власності в державі ґрунтувалися на додатковій емісії акцій, виведенні активів з-під контролю підприємства, штучному банкрутстві, особливих умовах приватизації трудовим колективом, укладенні угод про особливі умови співпраці.

6. Важливою загальнодержавною проблемою, без вирішення якої, на думку автора, неможливо обмежити масштаби тіньового бізнесу, є протидія легалізації тіньових капіталів, отриманих злочинним шляхом. У роботі з'ясовано основні схеми легалізації тіньових коштів, серед яких найпоширенішими є вивезення капіталу та подальша його легалізація в межах офшорних юрисдикцій; використання мережі фізичних та юридичних осіб, зайнятих у сфері надання робіт, послуг за готівкові кошти; створення підприємницьких структур, виробничу діяльність яких важко проконтролювати - консалтингових, маркетингових, охоронних фірм; проведення валютних операцій через мережу обмінних пунктів; використання страхового, інвестиційного та грального бізнесу.

7. Необхідною умовою забезпечення розробки економічних та правових заходів обмеження впливу тіньової економіки на вітчизняне суспільство є визначення її реальних обсягів. Проведені на основі наявних і запропонованих у роботі методик розрахунки показали зростання тіньової активності в абсолютному вимірникові та її відносне зменшення щодо офіційних макроекономічних показників (окрім податкового та модифікованого готівкового методів). Значна розбіжність отриманих результатів пояснюється використанням у розрахунках різних за своєю суттю показників: споживання електроенергії, доходи та витрати домогосподарств; агрегатів грошової маси; обсяги сплачених податків і відпрацьованого робочого часу.

8. З метою обмеження масштабів тіньової економіки та її впливу на українське суспільство, на нашу думку, доцільно:

8.1. Реформувати чинну систему оподаткування за такими напрямками: ввести єдиний соціальний податок, диференційований залежно від небезпеки виробництв, із перенесенням частини соціального тягаря із роботодавців на найманих робітників шляхом розподілу суми соціального внеску між ними; переглянути чинний механізм визначення валових витрат як основного каналу переливання фінансових ресурсів у тіньову економіку, що досягається шляхом формування фіктивних витратних фінансово-господарських операцій: рекламно-презентаційних, маркетингових, охоронних, страхових тощо; перейти на касовий метод визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, валових доходів і валових витрат з податку на прибуток; для підтримання розвитку та становлення малого підприємництва в Україні законодавчо встановити спрощену систему оподаткування на перші три роки діяльності підприємця, при цьому до фізичних осіб застосовувати плаваючу ставку податку, яка б дорівнювала сумі податків і соціальних нарахувань, що сплачуються із мінімальної заробітної плати, а юридичним особам встановити граничний квартальний обсяг виручки в сумі, яка не перевищує 25% від величини діючого вартісного критерію переходу на спрощену систему оподаткування.

8.2. Амністувати тіньові капітали, отримані з джерел некримінального походження, шляхом знищення податкових декларацій та оподаткування амністованих доходів фізичних осіб за ставкою 13, а юридичних - 25%. Переглянути розміри штрафних санкцій у разі виявлення фактів легалізації тіньових капіталів: мінімальний рівень штрафу пропонуємо встановити у розмірі діючого кількісного критерію визначення сумнівності фінансової операції, а максимальний - величиною найбільшої фінансової санкції за порушення податкового законодавства.

8.3. З метою обмеження суб'єктивізму при прийнятті рішень у сфері державного управління необхідно зменшити рівень державного втручання в економіку; мінімізувати вплив адміністративного фактора у сфері надання податкових пільг та інших економічних преференцій; розробити реально діючий механізм реєстрації суб'єктів господарювання, так зване «єдине вікно»; збільшити мотиваційний фактор для управлінців шляхом підвищення заробітної плати та законодавчого встановлення додаткової винагороди, яка залежатиме від величини виявленого чиновником фінансового порушення.

9. Важливим напрямком удосконалення фінансової стратегії обмеження обсягів тіньової економіки є економіко-математичне моделювання девіантної поведінки платників податків. Наведена у дисертації модель, що враховує величину реального доходу; обсяги оподатковуваного доходу; сумарні тіньові витрати; ставку оподаткування; розмір штрафних санкцій; ймовірність виявлення тіньової діяльності дає змогу виокремити та проаналізувати вплив стимулюючих факторів щодо приховування доходів від оподаткування.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації