Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика
• 2. Майно і власність підприємства
• 3. Взаємодія підприємства з середовищем
• 4. Організаційна структура управління товариством
• 5. Організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства
• 6. Основні економічні показники діяльності підприємства
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Навчальна практика - складна форма навчального процесу як в організаційному, так і в методичному плані, так як для її здійснення необхідно поєднати інтереси підприємства і навчального закладу, пристосувати процес навчання до практичних завдань конкретної установи. Навчальна практика пов'язана з навчальними предметами. Цей зв'язок здійснюється через взаємодію системи знань і системи відповідних умінь.

В період з 22.06 по 04.07.2015 року я проходила практику із спеціальності "Фінанси та кредит".

Метою практики є поглиблення і закріплення знань, формування у них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, набуття досвіду ділового спілкування, підготовка до самостійної роботи на посадах.

Об'єктом дослідження є публічне акціонерне товариство "Гадячгаз", що знаходиться у м. Гадяч, Полтавської області.

Завданням навчальної практики є:

· ознайомитися з підприємством, його історія та характеристика;

· ознайомитися з майном та власністю;

· ознайомитися з структурою підприємства;

· проаналізувати економічні показники діяльності підприємства;

· ознайомитись з організацією та принципами роботи підприємства.

На даному підприємстві я мала змогу ознайомитися з структурою ПАТ "Гадячгаз", фінансовою звітністю підприємства та в загальному з характеристикою та діяльністю даного товариства.

1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика

Свою історію підприємство "Гадячгаз" починає з 1964 року. Згідно наказу Міністерства житлово-комунального господарства було створено виробничо-експлуатаційну контору скрапленого газу в м. Гадяч. В той час контора забезпечувала скрапленим газом споживачів м. Гадяч і м. Зіньків та сільських населених пунктів Гадяцького і Зіньківського району.

У 1974 році контору відокремлено від комунальних підприємств і створено підприємство під назвою "Міжрайгаз", в якому тоді працювало 46 осіб.

Згодом назва контори змінилась на "Міжрайонне управління газового господарства". Згідно наказу Міністерства житлово-комунального господарства від 10.08.1988 року №158 МПУГХ реорганізовано в Управління експлуатації газового господарства, а згідно наказу "Держкомнафтогаз" від 13.01.1994 року №5 УЕГГ реорганізовано в ДП "Гадячгаз".

У 1994 році на виконання наказу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" наказом Державного комітету України по нафті і газу "Держкомнафтогаз" від 14.07.1994 року №263 державне підприємство "Гадячгаз" було перетворене у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз".

Публічне акціонерне товариство "Гадячгаз" було утворене на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" рішенням загальних зборів акціонерів та відповідно до наказу від 01.06.2011 року №83.

На сьогодні ПАТ "Гадячгаз" забезпечує безаварійну експлуатацію систем газопостачання та виконує функції транспортування природного газу в Гадяцькому районі.

Завдяки практичному та теоретичному досвіду спеціалістів і робітників колектив ПАТ "Гадячгаз" постійно працює над покращенням послуг з обслуговування споживачів Гадяцького району.

У травні 2015 року завершилося загальнодержавне рейтингування економічних показників України за підсумками господарської діяльності підприємств у 2013-2014 роках.

За результатами загальнодержавного статистичного ранжування суб'єктів господарювання за сукупністю показників їх фінансово-господарської діяльності, проведеного компанією "Національний бізнес рейтинг", ПАТ "Гадячгаз" присвоєно:

· Срібло рейтингу по Україні у номінації "Великі та середні підприємства з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи";

· Срібло рейтингу серед підприємств Полтавської області у номінації "Великі та середні підприємства з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи".

Так за одними з кращих показників по виду діяльності ПАТ "Гадячгаз" офіційно має право називатись "Лідером галузі 2015".

На теперішній час ПАТ "Гадячгаз" в зоні своєї діяльності обслуговує:

· 45 ГРП;

· 191 ШРП;

· 1864 домових регуляторів тиску газу;

· 70 газових колодязів;

· 117 станцій катодного захисту;

· 1262,3 км газопроводів;

· 170 комунально-побутових об'єктів;

· 27 промислових об'єктів.

Пріоритетним для ПАТ "Гадячгаз" завжди було та залишається надійне та безаварійне обслуговування споживачів природного газу.

Увесь колектив підприємства віддано працює на благо мешканців Гадяччини, несучи тепло і затишок до кожної домівки.

2. Майно і власність підприємства

Засновником Товариства є Державний комітет України по нафті і газу.

Засновникові при створенні Товариства належало 100 % акцій.

Після створення Товариства (його державної реєстрації), реєстрації випуску акцій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку та формування системи реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) Товариства засновник набуває статусу акціонера Товариства.

Акціонерами Товариства є особи, що законним шляхом придбали акції Товариства і занесені до реєстру акціонерів Товариства.

Власник акцій Товариства набуває прав та обов'язків акціонера з моменту його внесення до реєстру власників іменних цінних паперів Товариства.

Для вступу в Товариство (придбання статусу акціонера) будь-яка особа повинна законним шляхом придбати акції Товариства і бути занесена до реєстру акціонерів чинним порядком.

Для виходу з Товариства акціонер повинен будь-яким законним способом здійснити відчуження всіх належних йому акцій Товариства і бути виведеним з реєстру акціонерів чинним порядком

Статутний капітал при створенні Товариства формується шляхом випуску акцій на суму номінальної вартості, яка дорівнює сумі об'єднаних внесків засновника до статутного капіталу, а при його збільшенні - шляхом додаткового випуску акцій (або збільшення їх номінальної вартості) за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу акціонерів чи інших інвесторів.

Внесками до статутного капіталу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Порядок оцінки не грошових вкладів в статутний капітал визначається рішенням загальних зборів або наглядової ради Товариства і може здійснюватися або незалежним експертом, або ревізійною комісією, або іншим шляхом згідно чинного законодавства. Внесок, оцінений в валюті, що діє на території України, складає долю акціонера в статутному капіталі.

Розмір статутного капіталу Товариства становить 1 545 773,46 гривень.

Статутний капітал поділений на 226 653 простих іменних акцій номінальною вартістю 6,82 грн. кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну статутного капіталу приймається загальними зборами Товариства і набуває чинності з моменту внесення цих змін до статуту, їх реєстрації та внесення до державного реєстру.

Товариство має право приймати рішення про збільшення статутного капіталу після розміщення раніше випущених акцій, повної їх оплати за вартістю, що не нижче номінальної та реєстрації всіх попередніх випусків акцій.

При збільшенні статутного капіталу акціонери мають переважне право на придбання акцій нового випуску. Механізм, терміни та умови реалізації цього переважного права визначається у відповідному рішенні загальних зборів про випуск акцій (умовах випуску).

При збільшенні статутного капіталу Товариства може здійснюватись як відкрите так і закрите розміщення акцій додаткового випуску.

У разі несплати за акції, на які особа підписалася, у встановлений строк, вона сплачує за час прострочки 10 % річних від суми простроченого платежу. В разі невиконання зобов'язань цією особою по оплаті акцій протягом 3-х місяців після встановленого строку платежу вона стає власником лише сплачених акцій. В цьому разі або несплачена частка акцій може бути оплачена іншими акціонерами (інвесторами), або приймається рішення про зменшення статутного капіталу Товариства.

Ціна та порядок реалізації несплачених акцій визначається рішенням наглядової ради.

Розмір статутного капіталу може бути збільшено за рахунок матеріальних та нематеріальних внесків акціонерів (інвесторів) або за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом:

а) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

б) збільшення номінальної вартості акцій;

Збільшення статутного капіталу Товариства для покриття збитків не допускається.

5.6. Розмір статутного капіталу може бути зменшений за погодженням з кредиторами Товариства шляхом:

а) зменшення номінальної вартості акцій;

б) викупу частини випущених акцій у акціонерів з їх подальшим анулюванням для зменшення їх загальної кількості.

Cтатутний капітал Товариства не може бути зменшений до рівня, нижчого за мінімальний статутний капітал, встановлений чинним законодавством.

При рішенні Товариства про зменшення статутного капіталу акції (сертифікати акцій), що не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через шість місяців після доведення про це до відома акціонерів Товариства шляхом, визначеним виконавчим органом.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів Товариства виявиться меншою від статутного капіталу, Товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу, зареєструвати відповідні зміни до статуту та випуск акцій у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, Товариство підлягає ліквідації.

Майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства.

Власне майно Товариства складається з:

- майна, коштів, майнових та немайнових прав, переданих йому засновниками та акціонерами в обмін на акції;

- продукції та доходів, одержаних Товариством в результаті господарської діяльності;

- доходів від емісії цінних паперів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

До залучених (позичених) коштів і майна Товариства належать:

- кредити банків та організацій;

- кошти, майно та земля, передані Товариству у тимчасове користування.

Товариство здійснює користування та розпорядження власними та залученими коштами і майном у відповідності з метою та в рамках предмету своєї діяльності.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства, або передане йому в користування, несе Товариство.

Акціонери, незалежно від кількості належних їм акцій, не мають відокремленого права на майно (кошти), яке було передане ними Товариству як плата за акції та на інше майно, яке належить Товариству на праві власності.

Товариство, відповідно до чинного законодавства, має право:

Продавати, передавати безоплатно, дарувати, позичати під заставу, заставляти, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування та/або в позику майно та/або майнові права, що належать Товариству на праві власності, відчужувати їх іншими способами на користь юридичних та фізичних осіб, а також списувати їх з балансу.

Купувати, брати у заставу, одержувати від уступки, дарування, орендувати або іншим способом одержувати майно або права на нього у підприємств, установ, організацій та громадян.

Товариство користується банківським (фінансовим) та товарним кредитами на комерційній договірній основі. Рішення на отримання кредиту на поповнення обігових коштів приймається виконавчим органом Товариства в межах його компетенції згідно цього статуту. В такому ж порядку виконавчим органом приймається рішення про заставу власного майна Товариства.

3. Взаємодія підприємства з середовищем

Середовище ПАТ "Гадячгаз" - це сукупність активних господарюючих суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов/національних і міждержавних інституційних структур і інших зовнішніх умов і факторів, що діють в оточенні підприємства й впливають на різні сфери його діяльності.

Зовнішнє середовище ПАТ "Гадячгаз" підрозділяють на:

- мікросередовище - середовище прямого впливу на підприємство, що створюють постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі продукції (послуг) підприємства, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи, страхові компанії та інші;

- макросередовище, що впливає на підприємство і його мікросередовище. Воно включає природне, демографічне, науково-технічне, економічне, екологічне, політичне й міжнародне середовище.

- Підприємство повинно обмежувати негативні впливи зовнішніх факторів, що найбільш істотно впливають на результати його діяльності або, навпаки, більш повно використовувати сприятливі можливості.

- Мікросередовище представлене силами, що мають безпосереднє відношення до підприємства і його підприємницьких можливостей, тобто постачальниками, клієнтами, конкурентами й контактними аудиторіями.

- Постачальники - це різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство матеріально-технічними й енергетичними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

- Основними клієнтами підприємств є споживачі продукції (послуг) на різних клієнтурних ринках:

- споживчому (населення, що придбаває товари й послуги для особистого споживання);

- виробників (організації, що придбавають продукцію виробничо-технічного призначення);

- проміжних продавців, що придбавають товари й послуги для наступного їхнього перепродажу із прибутком для себе;

- державних установ (оптові покупці продукції для державних потреб).

- Конкуренти ПАТ "Гадячгаз"-- суперники підприємства в боротьбі за більш вигідні умови надання послуг(надання послуг з газифікації), за отримання найбільшого прибутку.

Підприємству для надання конкурентоспроможних послуг необхідно постійно вивчати своїх конкурентів, розробляти й дотримуватись певної ринкової стратегії й тактики.

Контактні аудитори - це організації, що виявляють реальний або потенційний інтерес до підприємства або впливають на його здатність досягати поставлених цілей. Це фінансові кола (банки, інвестиційні компанії, фондова біржа, акціонери), засоби інформації, різні державні установи представницької й виконавчої влади, населення й громадяни групи дій (громадські організації).

У макросередовищі підприємства діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі. їм властива багатоваріантність, невизначеність і не- передбачуваність наслідків.

Макросередовище підприємства формують природні, демографічні/науково-технічні, економічні, екологічні, політичні й міжнародні фактори. Для макросередовища характерний дефіцит деяких видів ресурсів, що визначає стратегію підприємства.

ПАТ "Гадячгаз" є платником податків ПДВ, податку на прибуток та інших податків, відкрито рахунки в уповноважених банках. Товариство також отримує інформаційні, консультаційні, консалтингові послуги від інших спеціалізованих організацій. ПАТ "Гадячгаз" проводить інформування громадськості про зміни які відбуваються в діяльності (зміна ціни на природний газ, зміна тарифів, проведення загальних зборів, результати хроматографічного аналізу якості газу і т.д.) шляхом розміщення в засобах масової інформації, на власній сторінці в мережі інтернет.

4. Організаційна структура управління товариством

Структура ПАТ "Гадячгаз" є функціональною.

Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

Функціональні структури - це такі базові форми побудови організації, у відповідності з якими працівники формуються у самостійні підрозділи, беручи до уваги подібність робіт, які вони виконують, чи видів діяльності, які закріплені за ними. Ідея, на якій базується функціональний принцип побудови організаційної структури, - формування всіх ланок організації із працівників, які виконують подібні види діяльності. Так, усі працівники, які залучені до обслуговування газопроводів та споруд на них, включені до складу служби природного газу, усі фінансові працівники - до складу бухгалтерії, усі працівники, що зайняті проектуванням - до складу виробничо-технічного відділу, працівники, що зайняті збором коштів за газ, зняттям показників лічильника, розрахунками зі споживачами - до служби обліку газу, працівники, що займаються виконанням робіт по газифікації житлових будинків, встановленню лічильників газу, заміною обладнання, проведення капітальних ремонтів газових мереж - до дільниці будівельно-монтажних робіт, працівники, які цілодобово забезпечують безперебійне, безаварійне газопостачання району, локалізують і ліквідовують аварійні ситуації - до аварійно диспетчерської служби, працівники, які забезпечують захист газопроводів від корозії - до електротехнічної дільниці. Таке групування працівників дає можливість вибрати для керування кожним з підрозділів одного старшого працівника, якому й будуть підпорядковуватися відповідні працівники.

До переваг функціональних структур управління слід віднести:

1) ефективне використання ресурсів;

2) глибокий розвиток професійних навиків;

3) чітко прослідковується професійна кар'єра;

4) посилення координації в межах виконання окремих функцій.

Загальна кількість працівників ПАТ "Гадячгаз" майже 200 чоловік.

5. Організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства

Основні засоби. Об'єкти основних засобів обліковуються за історичною вартістю, виходячи з витрат на придбання за мінусом подальшої накопиченої амортизації. Компанія проводить повну оцінку, якщо є ознаки знецінення. Будь яка накопичена амортизація на дату переоцінки перераховується на пропорційній основі в міру змін балансової вартості активу таким чином, щоб балансова вартість активу після переоцінки дорівнювала його переоціненій вартості.

У випадку відсутності даних про ринкову вартість основних засобів у зв'язку зі специфікою високоспеціалізованого виробничого та іншого обладнання, такі об'єкти оцінюються за витратами на придбання у відповідності з поточними умовами, і коригуються на відсоток амортизації.

Наступні витрати включаються до балансової вартості активу або визнаються як окремий актив у разі, якщо існує ймовірність отримання компанією майбутніх економічних вигод і собівартість об'єкта може бути достовірно оцінена. Визнання балансової вартості заміщеної частини об'єкта основних засобів, припиняється. Інші витрати, в тому числі витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, відображаються в звіті про сукупний дохід у тому фінансовому періоді, в якому вони були понесені.

Списання раніше визнаних основних засобів або їх істотного компонента з балансу відбувається при їх вибутті або у випадку, якщо в майбутньому не очікується отримання економічних вигод від використання або вибуття даного активу.

Дохід або витрати, що виникають в результаті списання активу (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу), включаються до складу інших доходів / (витрат) звіту про сукупний дохід за той звітний рік, в якому визнання активу було припинено.

Амортизація активу починається, коли він стає доступним для використання, тобто коли місце розташування і стан активу забезпечують його використання у відповідності з намірами керівництва організації. Амортизація активу припиняється з припиненням його визнання. Амортизація не припиняється, коли настає простій активу або він виводиться з активного використання і призначається для вибуття, крім випадку, коли він вже повністю з амортизований.

Ліквідаційна вартість і терміни корисного використання активів переглядаються і в міру необхідності коригуються на кожну балансову дату.

Земельні ділянки не підлягають амортизації. Амортизація інших основних засобів розраховується прямолінійним методом з тим, щоб розподілити переоцінену вартість активу за вирахуванням його ліквідаційної вартості протягом таких строків корисної експлуатації:

Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов'язані з будівництвом основних засобів, а також відповідні змінні і постійні накладні витрати, пов'язані з будівництвом. Амортизація цих активів починається з моменту їх готовності до експлуатації.

Запаси. Облік запасів ведеться відповідно до МСФЗ 2 "Запаси".

Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: вартістю придбання і чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість визначається як передбачувана ціна продажу в ході звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і оцінених витрат на реалізацію.

Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені при доставці запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення їх у існуючий стан. Собівартість незавершеного виробництва і готової продукції включає собівартість сировини і матеріалів, прямих витрат на оплату праці та інших прямих виробничих витрат, а також відповідну частину виробничих накладних витрат, (розраховану на підставі використання звичайних виробничих потужностей).

Компанія періодично оцінює запаси на предмет наявності пошкоджень, старіння, повільної оборотності, зниження чистої реалізаційної вартості. У разі якщо такі події мають місце, сума, на яку зменшується вартість запасів, відображається у звіті про сукупний дохід у складі інших витрат.

Гроші та грошові еквіваленти

Складаються з готівки в касі, коштів на поточних рахунках, відкритих для ведення господарської діяльності. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.

Оренда

Визначення того, чи є угода угодою оренди або містить її ознаки, ґрунтується на суті угоди на дату її здійснення: чи залежить виконання угоди від використання конкретного активу або активів або передає угода право на використання активу.

Оренда, коли компанія приймає на себе практично всі ризики і вигоди, які зазвичай пов'язані з переходом права власності, класифікується як фінансова оренда. Активи, взяті у фінансову оренду, відображаються у складі основних засобів з початку дії оренди по найменшій із справедливої вартості орендованого майна та теперішньої вартості мінімальних орендних платежів. Орендні платежі розподіляються між витратами на фінансування і зменшенням основної суми зобов'язання з оренди таким чином, щоб вийшла постійна ставка відсотка на непогашену суму зобов'язання. Витрати на фінансування відображаються безпосередньо в прибутках і збитках у звіті про сукупний дохід.

Орендовані активи амортизуються протягом строку корисного використання активу. Однак якщо відсутня обгрунтована впевненість у тому, що до компанії перейде право власності на актив в кінці строку оренди, актив амортизується протягом найкоротшого з таких періодів: розрахунковий строк корисного використання активу та термін оренди.

Платежі з операційної оренди визнаються рівномірно як витрати в звіті про сукупний дохід протягом усього терміну оренди.

Договори оренди, за якими у компанії залишаються практично всі ризики і вигоди від володіння активом, класифікуються як операційна оренда. Початкові прямі витрати, понесені при укладенні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості переданого в оренду активу і визнаються протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди. Умовні платежі по оренді визнаються в складі виручки в тому періоді, в якому вони були отримані.

Фінансові активи компанії включають: грошові кошти, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, інші суми до отримання.

Фінансові активи спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною в разі інвестицій, не переоцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді.

Подальша оцінка фінансових активів залежить від їх класифікації наступним чином:

Фінансові активи оцінені за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках - Ця категорія фінансових активів включає в себе такі види інструментів: фінансові активи, призначені для торгівлі і фінансові активи, які після первинного визнання оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо вони придбані з метою продажу в найближчому майбутньому.

Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, враховуються в звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю, а зміни справедливої вартості визнаються у складі доходів від фінансування чи витрат по фінансуванню в звіті про сукупний дохід.

Позики та дебіторська заборгованість - позики та дебіторська заборгованість є непохідними фінансовими активами з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Дебіторська заборгованість включає в себе торговельну та іншу дебіторську заборгованість. Видані позики є фінансовими активами, які виникли внаслідок надання коштів позичальникам.

Торговельна та інша дебіторська заборгованість спочатку визнається за справедливою вартістю і в подальшому враховується за амортизованою вартістю, отриманої за допомогою застосування методу ефективної ставки відсотка, за вирахуванням резерву сумнівної заборгованості. Резерв на знецінення торгової дебіторської заборгованості визнається при наявності об'єктивного свідчення того, що компанія не зможе отримати всі суми заборгованості у встановлені договорами терміни.

Фінансові активи, наявні для продажу - інвестиції, які керівництво планує утримувати протягом невизначеного періоду часу, і які можуть бути продані у разі потреби для поліпшення показника ліквідності або внаслідок впливу змін процентних ставок, класифікуються як фінансові активи, наявні для продажу. Ці активи включаються до складу необоротних активів, якщо тільки компанія не має явного наміру утримувати ці активи протягом періоду, який менше, ніж дванадцять місяців від звітної дати, якщо продаж цих активів не буде викликаний необхідністю збільшення робочого капіталу, у разі чого вони будуть включені до складу оборотних активів. Фінансові активи, наявні для продажу, обліковуються за справедливою вартістю з віднесенням переоцінки на власний капітал.

Інвестиції, що утримуються до погашення - інвестиції з фіксованим терміном погашення, фіксованими платежами або платежами, які підлягають визначенню, а також щодо яких керівництво має реальні наміри і можливість утримувати до погашення, інші, ніж ті, які відповідають визначенню дебіторської заборгованості та кредитів, виданих компанією, класифікуються як інвестиції, утримувані до погашення. Визнання фінансових активів припиняється у випадку, якщо термін дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або компанія передає всі значні ризики і вигоди від володіння активом.

Аванси видані та інша дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом

Аванси видані відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням податку на додану вартість та накопичених збитків від знецінення, інші оборотні активи відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням накопичених збитків від знецінення.

Знецінення авансів виданих визнається при наявності об'єктивних свідчень того, що погашення всієї суми заборгованості не відбудеться у встановлені договором терміни, в тому числі при отриманні інформації про істотні фінансові ускладнення дебітора, можливості визнання дебітора банкрутом або ймовірності реорганізації дебітора, при відмові від постачання та ін.

Податок на прибуток

Компанія на загальні системі оподаткування, який визначається як будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній Податковим кодексом України.

Звичайні акції класифікуються як капітал.

Резерви визнаються, якщо компанія має поточне зобов'язання (юридичне або те, що випливає з практики), що виникло в результаті минулої події та існує ймовірність відтоку економічних вигод у майбутньому.

Якщо компанія планує одержати відшкодування деякої частини або всіх резервів, відшкодування визнається як окремий актив, але тільки в тому випадку, коли отримання відшкодування не підлягає сумніву. Витрати, що відносяться до резерву, відображаються у звіті про сукупний дохід за вирахуванням відшкодування. Якщо вплив тимчасової вартості грошей істотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка відображає, коли це можливо, ризики, характерні для конкретного зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збільшення резерву з часом визнається як витрати на фінансування.

Фінансові зобов'язання, які перебувають у сфері дії МСБЗ (ІAS) 39, класифікуються як фінансові зобов'язання, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити і позики. Компанія класифікує свої фінансові зобов'язання при їх первісному визнанні.

Фінансові зобов'язання компанії включають торговельну та іншу кредиторську заборгованість, кредити і позики.

Фінансові зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною у разі позик і кредитів на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді.

Подальша оцінка фінансових зобов'язань залежить від їх класифікації:

Фінансові зобов'язання, які переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток - Фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включають фінансові зобов'язання, призначені для торгівлі, і фінансові зобов'язання, віднесені при первісному визнанні в категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Кредити та позики - Позикові кошти визнаються за справедливою вартістю зобов'язання за вирахуванням витрат на проведення операції, які прямо відносяться до отримання (випуску) позикових коштів. Позики класифікуються як поточні зобов'язання за винятком тих випадків, коли компанія має безумовне право відстрочити погашення зобов'язання, принаймні, на 12 місяців від звітної дати.

Визнання фінансового зобов'язання у звіті про фінансовий стан припиняється, якщо зобов'язання погашено, анульовано, або термін його дії закінчився.

Якщо наявне фінансове зобов'язання замінюється іншим зобов'язанням перед тим же кредитором, на умовах, що істотно відрізняються, або якщо умови наявного зобов'язання значно змінені, така заміна або зміни враховуються як припинення визнання первісного зобов'язання і початок визнання нового зобов'язання, а різниця в їх балансовій вартості визнається у звіті про сукупний дохід.

Виручка визнається в тому випадку, якщо отримання економічних вигод компанією оцінюється як ймовірне, якщо виручка може бути надійно оцінена, а також у разі відповідності спеціальним критеріям для кожного виду діяльності компанії, зазначеного нижче. Сума доходу не вважається достовірно оціненою до тих пір, поки не будуть вирішені всі умовні зобов'язання, що мають відношення до продажу. У своїх оцінках компанія ґрунтується на історичних результатах, враховуючи тип покупця, тип операції та особливі умови кожної угоди.

Виручка оцінюється за справедливою вартістю суми компенсації, отриманої або тій, що підлягає отриманню за продаж товарів і послуг в звичайному ході господарської діяльності компанії. Виручка відображається за вирахуванням податків і мит з продажів, знижок і внутрішньогрупових операцій.

Виручка від надання послуг визнається, виходячи зі стадії завершеності робіт за кожним договором. Якщо фінансовий результат від договору не може бути достовірно оцінений, виручка визнається тільки в межах суми понесених витрат, які можуть бути відшкодовані.

Умовні активи і зобов'язання

Умовні зобов'язання не визнаються у фінансовій звітності. Компанія розкриває інформацію про умовні зобов'язання в Примітках до фінансової звітності, за винятком тих випадків, коли виконання умовного зобов'язання малоймовірно в силу віддаленості події (термін можливого погашення більше 12 місяців).

Компанія постійно аналізує умовні зобов'язання на предмет визначення ймовірності погашення умовних зобов'язань. Якщо погашення зобов'язання, яке раніше характеризувалося як умовне, стає ймовірним, то компанія у фінансовій звітності відображає забезпечення за той період, в якому погашення даного зобов'язання стало ймовірним.

Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, але розкриваються у Примітках в тому випадку, якщо існує достатня ймовірність отримання від них економічних вигод.

Підготовка фінансової звітності вимагає від її керівництва на кожну звітну дату винесення суджень, визначення оціночних значень і припущень, які впливають на вказані у звітності суми виручки, витрат, активів і зобов'язань, а також на розкриття інформації про умовні зобов'язання. Проте невизначеність у відношенні цих припущень і оціночних значень може привести до результатів, які можуть сричинити в майбутньому істотні коригування до балансової вартості активу або зобов'язання, щодо яких приймаються подібні припущення та оцінки.

У процесі застосування облікової політики керівництво використовувало наступні судження, оцінки і припущення, які здійснюють найбільш істотний вплив на суми, визнані в звіті про сукупний дохід.

Компанія не залучала незалежних оцінювачів з метою визначення справедливої вартості основних засобів станом на 31 грудня 2014 року. У відношенні наявних об'єктів основних засобів використовувався затратний метод оцінки з урахуванням порівняльної ринкової інформаціїі. Витратний метод оцінки коригується даними дохідного методу оцінки, який заснований на моделі дисконтованих грошових потоків. Дана модель найбільш чутлива до ставки дисконтування, а також до очікуваних притоків грошових коштів та темпів зростання, що використані з метою екстраполяції.

Об'єкти основних засобів, що належать компанії, амортизуються з використанням прямолінійного методу протягом усього строку їх корисного використання, який розраховується відповідно до бізнес-планів та операційних розрахунків керівництва щодо цих активів.

На оцінку строку корисної служби та ліквідаційної вартості необоротних активів впливають ступінь експлуатації активів, технології їх обслуговування, зміни в законодавстві, непередбачені операційні обставини. Керівництво періодично перевіряє правильність застосовуваних строків корисного використання активів. Даний аналіз проводиться виходячи з поточного технічного стану активів і очікуваного періоду, протягом якого вони будуть приносити економічні вигоди.

Будь-який з вищевказаних факторів може вплинути на майбутні норми амортизації, а також балансову і ліквідаційну вартість основних засобів.

У випадках, коли справедлива вартість фінансових інструментів і фінансових зобов'язань, визнаних в звіті про фінансовий стан, не може бути визначена на підставі даних активних ринків, вона визначається з використанням методів оцінки, включаючи модель дисконтованих грошових потоків. В якості вихідних даних для цих моделей по можливості використовується інформація з спостережуваних ринків, проте в тих випадках, коли це не є практично здійсненним, потрібна певна частка судження для встановлення справедливої вартості. Судження включають облік таких вихідних даних як ризик ліквідності, кредитний ризик і волатильність. Зміни в припущеннях щодо цих факторів можуть вплинути на справедливу вартість фінансових інструментів, відображену у фінансовій звітності.

На дату складання звітності компанія оцінює необхідність зменшення балансової вартості запасів до їх чистої реалізаційної вартості. Оцінка суми знецінення проводиться на основі аналізу ринкових цін подібних запасів, що існують на дату звіту та опублікованих в офіційних джерелах. Такі оцінки можуть мати значний вплив на балансову вартість запасів.

Також, на кожну звітну дату, компанія оцінює товарно-матеріальні запаси на наявність надлишків і старіння запасів, і визначає резерв за застарілими та запасами, що повільно обертаються. Зміни в оцінці можуть як позитивно, так і негативно вплинути на величину необхідного резерву за застарілими і запасами, що повільно обертаються.

Дебіторська заборгованість показується у звітності за чистою можливою ціною реалізації за вирахуванням резерву по сумнівних боргах. Резерв по сумнівних боргах розраховується на підставі оцінки можливих втрат в існуючих залишках дебіторської заборгованості. При створенні резерву керівництво враховує безліч факторів, включаючи загальноекономічні умови, специфіку галузі, історію роботи з покупцем. Невизначеності, пов'язані із змінами фінансового положення покупців, як позитивними, так і негативними, також можуть вплинути на величину і час створення резерву по сумнівних боргах.

Балансова вартість активів переглядається на предмет виявлення ознак, що свідчать про наявність знецінення таких активів. Якщо які-небудь події або зміна обставин свідчать про те, що поточна вартість активів може виявитися невідшкодованою, компанія оцінює вартість активів, що відшкодовується. Така оцінка призводить до необхідності прийняття низки суджень щодо довгострокових прогнозів майбутньої виручки і витрат, пов'язаних з розглянутими активами. У свою чергу, ці прогнози є невизначеними, оскільки будуються на припущеннях про рівень попиту на продукцію і майбутніх ринкових умовах. Наступні і непередбачені зміни таких припущень і оцінок, використаних при проведенні тестів на знецінення, можуть привести до іншого результату в порівнянні з представленим в даній фінансовій звітності.

Керівництво висуває суттєві припущення при оцінці і відображенні запасів і ризику схильності впливу умовних зобов'язань, пов'язаних з поточними судовими розглядами та іншими неврегульованими позовами, а також іншими умовними зобов'язаннями. При оцінці ймовірності задоволення позову проти компанії або виникненні матеріальних зобов'язань, а також при визначенні вірогідних сум остаточних розрахунків або зобов'язань необхідні судження керівництва. Через невизначеність, властиву процесу оцінки, фактичні витрати можуть відрізнятися від початкових розрахунків. Такі попередні оцінки можуть змінюватися в міру надходження нової інформації, отриманої від внутрішніх фахівців компанії, якщо такі є, або від третіх сторін, таких, як адвокати. Перегляд таких оцінок може мати значний вплив на майбутні результати операційної діяльності.

Нові стандарти, поправки та інтерпретації до стандартів

Наступні стандарті та інтерпретації були випущені, але не вступили в силу и будуть застосовані компанією в наступних періодах:

- МСФЗ 7 (доповнення) "Фінансові інструменти: розкриття" - розкриття щодо первинного застосування МСФЗ 9 (вступає в силу з 1 січня 2015 року);

- МСФЗ 9 "Фінансові інструменти - класифікація та оцінка" (вступає в силу з 1 січня 2015 року).

Фінансова звітність ПАТ "Гадячгаз" складається у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятими Європейським Союзом.

На основі бухгалтерського обліку за ПСБУ була підготовлена фінансова інформація і у подальшому скоригована у відповідності до МСФЗ.

При підготовці фінансової звітності керівництво ґрунтувалося на своїх знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій до них, а також фактів і обставин, які могли вплинути на дану фінансову звітність.

Фінансова звітність складається у відповідності з принципом оцінки по історичній собівартості включаючи вартість основних засобів.

До фінансової звітності, яка була підготовлена на основі українських принципів бухгалтерського обліку, були внесені необхідні коригування, для приведення звітності у відповідність з МСФЗ.

Положення облікової політики послідовно застосовувалися до всіх періодів наведених у фінансовій звітності.

Використання оцінок

Підготовка фінансової звітності вимагає використання достовірних облікових оцінок. Крім того, від керівництва вимагається винесення своїх оціночних суджень у процесі застосування облікової політики. Сфери, які передбачають більш високий ступінь судження або складності, або сфери, де оцінки і професійні судження є суттєвими для фінансової звітності, викладені в Примітці 4.

Для оцінки всіх статей фінансової звітності, використовувалася валюта основного економічного середовища, в якому компанія здійснює свою діяльність ("функціональна валюта"). Національна валюта України, українська гривня (грн), є функціональною валютою для компанії.

Валютою подання фінансової звітності є українська гривня, якщо не вказано іншого.

Фінансова звітність складається, виходячи з принципу безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Повернення активів, а також майбутні операції, можуть піддаватися істотному впливу теперішніх і майбутніх економічних умов. Керівництво вважає, що у підприємства є надійний доступ до ресурсів фінансування, що сприяє підтримці операційної діяльності компанії. Фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які необхідно було б зробити в тому випадку, якщо б компанія не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципу безперервності діяльності

6. Основні економічні показники діяльності підприємства

фінансовий облік заборгованість прибуток

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства здійснюється за такими показниками фінансових результатів.

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД(В)Р) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2000.

2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (СРПр), яка показує виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2050.

3. Валовий прибуток (збиток) (ВП(З)) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2090 і 2095.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності (ФРопер) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2190 і 2195.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзвич) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2290 і 2295.

6. Чистий прибуток (збиток) (ЧП(З)) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Джерело інформації: Форма № 2 ряд 2350 і 2355.

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу) (ВБ) - засоби підприємства, вкладені в суб'єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. Це підсумок балансу, який з одного боку показує загальну суму засобів підприємства (актив), а з іншого - суму джерел утворення цих засобів (власний капітал і зобов'язання). Джерело інформації: Форма № 1 ряд 1300.

8. Власний капітал (ВК) - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Джерело інформації: Форма № 1 (ряд 1495).

9. Залучений капітал (ЗК) - це зобов'язання підприємства, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Залучений капітал включає довгострокові зобов'язання (Ф№ 1 ряд 1595), поточні зобов'язання (Ф№ 1 ряд 1695).

10. Необоротні активи (На) - це всі активи, що не є оборотними. Джерело інформації: Форма № 1 р. 1095.

11. Оборотні активи (Оа) - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Джерело інформації: Форма № 1 р. 1195.

Методика аналізу основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства наведена у додатку.

Висновки

Впродовж проходження навчальної практики на ПАТ "Гадячгаз" я поглибила і закріпила знання одержані в Академії протягом двох курсів. Сформувала уміння і навички для прийняття самостійних рішень, набула досвіду ділового спілкування.

Під час проходження практики я ознайомилася з:

- товариством, його історією та характеристикою;

- майном та власністю;

- структурою основних засобів;

- формами власності на майно;

- взаємовідносинами товариства з середовищем;

- організаційною структурою товариства;

- організація фінансової діяльності та обліку фінансових операцій підприємства;

- основними економічними показниками діяльності товариства.

ПАТ "Гадячгаз" забезпечує безаварійну експлуатацію систем газопостачання та виконує функції транспортування природного газу в Гадяцькому районі.

На теперішній час ПАТ "Гадячгаз" в зоні своєї діяльності обслуговує:

· 45 ГРП;

· 191 ШРП;

· 1864 домових регуляторів тиску газу;

· 70 газових колодязів;

· 117 станцій катодного захисту;

· 1262,3км. газопроводів;

· 170 комунально-побутових об'єктів;

· 27 промислових об'єктів.

Пріоритетним для ПАТ "Гадячгаз" завжди було та залишається надійне та безаварійне обслуговування споживачів природного газу.

Завдяки практичному та теоретичному досвіду спеціалістів і робітників колектив ПАТ "Гадячгаз" постійно працює над покращенням послуг з обслуговування споживачів Гадяцького району.

Увесь колектив підприємства віддано працює на благо мешканців Гадяччини, несучи тепло і затишок до кожної домівки.

Список використаних джерел

1. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.- 119-120с.

2. Вихруща В.П., Харіва П.С. Економіка підприємств: Підручник.-Тернопіль, 1999. - 98-105с.

3. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник.- К.: ВД "Професіонал", 2004.- 110-120 с.

4. Мельник Л.Г, Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми: ВТД "Універсальна книга", 2002.- 84-86с.

5. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник.- К.: Скарби, 2002.-336 с.

6. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М та ін. Економіка підприємства: Підручник.-Львів:"Новий Світ-2000", 2004.- 248-267с.

7. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ,1998,-304-347с.

8. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ,2001.- 240-245с.

9. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб.- К.: "Каравела", 2003.- 101-104 с.

10. Хлопчан М.І., Харів П.С.,.Бойчик І.М, Лотиш О.Я. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник.- Тернопіль, 1996.- 162-168с.

Размещено на Allbest.ru

...