Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна характеристика ТОВ ВКФ «ВВ»
• 2. Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ ВКФ «ВВ»
• 2.1 Аналіз структури балансу, складу майна та джерел його формування
• 2.2 Аналіз фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства
• 2.3 Аналіз наявності і використання оборотних коштів
• 2.4 Аналіз фінансових результатів роботи підприємства
• 2.5 Аналіз персоналу, їх кількісний та якісний склад
• 3. Організація бухгалтерського обліку фінансово господарської діяльності ТОВ ВКФ «ВВ»
• 4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ТОВ ВКФ «ВВ»
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Завданням виробничої практики є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання у вищих навчальних закладах, ознайомлення і набуття досвіду на робочих місцях, підвищення рівня знань з питань конкретної економіки. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих теоретичних знань, а й з точки зору практичної діяльності реально діючих підприємств придбати елементи професійного уміння і практичних навичок.

Метою практики є:

- здобуття умінь i навичок виконання професійних обов'язків спеціаліста з фінансів на робочому місці на базі практики;

- закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення нормативних дисциплін за спеціальністю «Фінанси і кредит», а також професійно-орієнтованих дисциплін за вибором вузу та студентів;

- здобуття вмінь та навичок обробки економічної інформації та аналітичної роботи зі звітністю підприємств (установ, організацій).

Основними завданнями проходження практики є:

- навести теоретичні основи аналізу фінансових результатів;

- сформулювати теоретичні засади аналізу рентабельності;

- проаналізувати основні техніко - економічні показники діяльності підприємства;

- здійснити аналіз фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства;

- оцінити фінансові результати підприємства за 2011 - 2012 роки.

Під час проходження практики був ознайомлений з діяльністю ТОВ ВКФ «ВВ». Розібрав організаційну структуру управління підприємства, зіставили її з цілями організації, визначили її ефективність, склад і структуру витрат і собівартості продукції, результативні показники фінансово-економічної діяльності підприємства.

В звіті також приведений аналіз робочого часу керівника, аналіз капіталу підприємства, показників його стану, аналіз фінансової звітності. Також під час проходження практики був ознайомлений з правовим забезпеченням управлінської діяльності фірми, прикладами економічних розрахунків, формами звітності, нормативними документами тощо.

1. Загальна характеристика ТОВ ВКФ «ВВ»

Для проходження навчальної практики я обрав ТОВ Виробничо-Комерційну Фірму «V & V», що має фактичну та юридичну адресу: Україна, 14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18.

Компанія заснована 24 вересня 1992 р., в старовинному місті Чернігові, розташованому на півночі України. Його засновниками є Клюзко Володимир Іванович, Буряк Людмила Іванівна та Клюзко Олександр Володимирович. За правовим статусом і формою господарювання є товариством з обмеженою відповідальністю. Товариство при здійсненні своєї господарської діяльності керується Конституцією України, Господарським та Цивільним Кодексом України, Законами України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність», іншими чинними нормативно-правовими актами та Статутом.

З моменту заснування фірми і по сьогоднішній день основним видом діяльності є торгівля товарами для школи та офісу. Робота ведеться в трьох напрямках:

- оптова торгівля;

- роздрібна торгівля;

- сервісне обслуговування офісів.

Головний офіс фірми розташований у місті Чернігові. Він включає в себе такі підрозділи:

- бухгалтерія;

- відділ оптових продажів;

- департамент роздрібних продажів;

- відділ зовнішньоекономічної діяльності;

- відділ закупівель;

- інформаційно-аналітичний відділ;

- фінансово-аналітичний відділ;

- відділ маркетингу;

- відділ реклами і PR;

- адміністративно-господарська частина;

- транспортний відділ;

- відділ логістики;

- склад.

Магазини та центри з комплексного забезпечення офісів знаходяться в таких обласних центрах як Київ, Чернігів, Суми, Львів, Житомир, Черкаси, Рівне. Також ми знаходимось в районних центрах Чернігівської області: Прилуки, Ніжин, Новгород-Сіверський, та Сумської області - Конотоп, Шостка, Кролевець.

З 1992 р. компанія відкрила понад 30 магазинів, сьогодні в мережі працюють 300 професіоналів торгівлі. Автопарк компанії складається з 10 вантажних автомобілів. Приміщення складу компанії складає 4600 м².

На базі магазинів були сформовані Центри з обслуговування корпоративних клієнтів. Щоденно послугами магазинів та сервісних служб користуються сотні покупців від пересічних громадян до великих підприємств та національних компаній.

Найважливішою складовою фірми є її роздрібна мережа, яка почала формуватися з серпня 1995р. Саме тоді був відкритий перший власний спеціалізований магазин канцелярських товарів в м. Чернігові, який і по сьогоднішній день є найбільшим в місті.

Сервісна служба компанії, тільки в Києві обслуговує понад сімсот великих корпоративних клієнтів, у м. Чернігові - понад 400. Сервісне обслуговування клієнтів - це перспективний і швидко розвиваючий напрямок діяльності фірми.

Організаційна структура підприємства є лінійною, а структура бухгалтерії є централізованою, адже весь апарат облікової служби як методично, так і адміністративно підпорядкований одному керівнику - головному бухгалтеру.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України. У цій сфері компанія здійснює (в т.ч. за договорами консигнації):

· експорт продукції та послуг власного виробництва;

· експорт продукції та послуг не власного виробництва, без переходу права власності;

· експорт продукції та послуг не власного виробництва, з переходом права власності;

· імпорт продукції та послуг для власних потреб;

· імпорт продукції та послуг не для власних потреб, без переходу права власності;

· імпорт продукції та послуг не для власних потреб, з переходом права власності;

· всі види товарообмінних (бартерних) операцій.

На даний момент в рамках формування стратегії комерційної діяльності компанія продовжує розвивати напрямок оптових продажів і побудову більш широкої мережі регіональних дилерів. З метою більш якісного обслуговування роздрібних покупців на базі створення своєї власної мережі роздрібних продажів, а також з метою забезпечення дієвого каналу збуту своїх товарів, компанія в 2002р. відкрила перший супермаркет канцтоварів. В даний час компанія налічує вісім супермаркетів.

Оптова торгівля - головний кит, на якому стоїть і розвивається компанія. Оптова мережа тісно співпрацює з більшістю українських компаній України.

За час існування ТОВ ВКФ «V & V» накопичила унікальний досвід роботи з просування на ринку України товарів таких відомих виробників, як BRUNNEN, Centropen, edding, Egidius Jansen, ICO, INOXCROM, KOH-I-NOOR, KUM, PARKER, CHAINTEEF, proOFFICE , SAX, Tecnodidattica та ін. Компанія також тісно співпрацює з провідними українськими та російськими виробниками канцелярських товарів.

Дистрибуція налічує 15 зарубіжних торгових марок (брендів). Особливою гордістю компанії є шість брендів, що представляються на Україні ексклюзивно: BRUNNEN, INOXCROM, SAX, Tecnodidattica, KUM, Egidius Jansen.

Багаторічний досвід роботи фірми дозволив глибоко вивчити попит і тенденції розвитку українського ринку канцелярських товарів. Ґрунтуючись на своєму досвіді, фірма віддає перевагу високій якості та надійності, як самих товарів, так і їх просуванню.

2. Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ ВКФ «ВВ»

2.1 Аналіз структури балансу, складу майна та джерел його формування

Вихідними даними, що будуть використовуватися для аналізу фінансової звітності ТОВ ВКФ «ВВ» є баланс на 31 грудня 2011, 2012 р. та звіт про фінансові результати за 2011, 2012 р.

Аналіз фінансового стану безпосередньо по балансу досить важкий і часто малоефективний, бо передбачає розрахунок великої кількості показників, що заважає дослідити головні тенденції в зміні фінансового стану підприємства. Тому в більшості випадків дослідження проводиться за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом об'єднання окремих статей балансу (в залежності від потреб аналітика) і доповнюється показниками структури.

Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників звітності попереднього і поточного років. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютне і відносне відхилення статей [4].

На відмінність від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. Можна виділити дві основні причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

- перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що розрізняються за величиною використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

- відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки балансу (актив і пасив). Для аналізу балансу використаємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Горизонтальний аналіз балансу ТОВ ВКФ «ВВ»

Актив	Код рядка	2010, тис. грн.	2011, тис. грн.	2012, тис. грн.	Відхилення 2011	Відхилення 2012
					Абсолютне, тис. грн..	Відносне,%	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020	389	403	379	-24	-5,9	14	3
Основні засоби: залишкова вартість	030	3698	3538	3253	-285	-8	-160	-4,5
первісна вартість	031	6952	6893	7365	472	6,8	59	0,8
знос	032	(2989)	(3355)	(4112)	757	22,5	366	10
Довгострокові біологічні активи:
справедлива(залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена вартість	037		( )	( )
Довгострокові фінансові інвестиції	040
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	4023	3958	3901	-57	-1,4	-65	-1
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	17	19	8	-11	-57,8	2	10
Поточні біологічні активи	110
Готова продукція	130			0,3	0,3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	505	446	605	159	35,6	-59	-13
первісна вартість	161	505	446	605	159	35,6	-59	-13
резерв сумнівних боргів	162		( )	( )
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	201	159	58	-101	-63,5	-42	-26
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	198	216	1018	802	471,2	18	7
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	520	549	1396	847	254,2	29	5
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250		17		-17
Усього за розділом II	260	12456	13882	15165	1283	9,2	1426	10,2
III. Витрати майбутніх періодів	270	3	2	3	1	66,6	-1	33,3
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280	16892	17842	19069	1227	6,8	950	5,3
Пасив	Код рядка	2010, тис. грн.	2011, тис. грн..	2012, тис. грн.	Відхилення 2011	Відхилення 2012
					Абсолютне тис. грн..	Відносне, %	Абсолютне,тис. грн.	Відносне, %
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	3302	3513	5513	2000	56,9	311	8,8
Додатковий капітал	320
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)	350	986	1166	1733	567	48,6	180	15
Неоплачений капітал	360		( )	( )
Усього за розділом I	380	4203	4679	7246	2567	54,8	476	10,1
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500			606	606
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	14230	12810	10270	-2540	-19,8	1420	11
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	39	43	629	586	1462,7	4	9,3
зі страхуванням	570	42	60	39	-21	-35	18	30
з оплати праці*	580	99	133	82	-51	38,3	34	25,5
Інші поточні зобов'язання	610	19	20	19	-1	-5	1	5
Усього за розділом IV	620	14032	13163	11823	-1340	10,1	869	6,6
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	16892	17842	19069	1227	6,8	950	5,5

Представлені дані дозволяють зробити наступні висновки:

v виробничі запаси зменшились на 58%, але це не відобразилося на зростанні оборотних активів, оскільки значно збільшилася дебіторська заборгованість, на 802 тис. грн.

v оборотні активи збільшились на 1283 тис. грн., що свідчить, по-перше, про стрімкий розвиток виробництва (збільшення його обсягів), та, по-друге, про покращення фінансового становища підприємства з року в рік.

v власний капітал зріс на 54,8 %, статутний капітал стрімко зріс на 2000 тис. грн.

v загальна сума пасивів зменшилась на -1340 тис. грн., що свідчить про посилення фінансової стійкості і незалежності підприємства від позикових і залучених коштів.

v поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом збільшилися на 586 тис. грн., що свідчить про заборгованість ТОВ ВКФ «ВВ» перед державою в 2012р.

v

Таблиця 2.2 - Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати ТОВ ВКФ «ВВ»

Стаття	Код рядка	2010,тис. грн.	2011,тис. грн.	2012,тис. грн.	Відхилення	Відхилення
					Абсолютне тис. грн.	Відносне, %	Абсолютне тис. грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	22894	28846	47519	18673	39,2	5952	20,6
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	(3892)	(4644 )	(7495 )	2851	38,03	752	16,1
Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)	030	19002	24202	40024	15822	39,5	5200	21,4
Інші операційні доходи	040	489	582	577	5	0,8	94	16,1
Інші доходи	050	6	5	1	4	-500
Разом чисті доходи(030 + 040 + 050)	070	19497	24789	40602	15813	38,9	5292	21,1
Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	080	(16258)	(18726)	(32667)	13941	42,6	2468	13,1
Інші операційні витрати	090		(-)	(-)	-	-
у тому числі:	091				-	-
	092		(-)	(-)	-	-
Інші витрати	100		(6)	(-)	6	-
Разом витрати (080 + 090 + 100)	120	(16258)	(18732)	(32667)	13935	42,6	1468	13,1
Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)	130	5632	6057	7935	1878	23,6	425	7
Податок на прибуток	140		(-)	(-)	-	-
Чистий прибуток (збиток) (130 - 140)	150	5632	6057	7935	1878	23,6	425	7
Забезпечення матеріального заохочення	160		-		-	-

За отриманими показниками можна зробити наступні висновки:

v чистий дохід підприємства збільшився на 15822 тис. грн. завдяки збільшенню доходу від реалізації продукції;

v разом витрати збільшились на 42,6%, оскільки збільшилась собівартість реалізованої продукції;

v фінансовий результат до оподаткування збільшився лише на 23%, що пов'язано зі значним зростанням витрат;

Склад і структура активів підприємства.

Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємтвом, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання [1].

Згідно ПБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на обортні та необоротні активи.

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використаннї, а таклж інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл- це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності та отримання коштів від реалізації вирообленої з них прдукції або товарів і послуг.

У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:

I розділ - необоротні активи;

II розділ - оборотні активи;

III розділ - витрати майбтніх періодів;

IV розділ - необоротні активи та групи вибуття.

До необоротніх активів належать: нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.

До оборотних активів належать: запаси (виробничі запаси, тварининаи вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари); векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, поступи 9 чиста реалізацйна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів); дебіторська заборгованість за розрахунками ( з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти ( в національній валюті, в іноземній валюті ); інші оборотні активи [13].

Характеризуючи активи як об'єкт управління, необхідно відмітити особливості їх окремих складових частин. Зокрема, необоротні активи є найименш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації і на протязі кожного операційного циклу.

В процесі формування і управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги і недоліки в порівнняні з оборотними активами. Основними перевагами оборотних активів в порівнянні з оборотними активами є: менший ризик інфляційного зменшення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидкими темпами, між темпи інфляції; здатність приносити стабільний прибуток в разі несприятливої господарської діяльності щодо орендних та лізінгових платежів. Можливість більш інтенсивного використання в періоди підйому инкової інфраструктури.

До недоліків слід віднести: можливість на реального зносу при гвидкій зміні техніки і технологічних процесів; низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; низький рівень ліквідності і неспроможність забеспечити потік платежів при погіршенні платоспроможності підприємства.

Водночас при управлінні оборотними активами слід враховувати переваги і недоліки їх у порівнянні їх з необоротними активами. До основних переваг можна віднести наступне: більш висока ліквідність; знаходження частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу; можливість швидкої реструкторизації ї оборотних активів; можливість підвищити швидкість обігу шляхом раціонального управління.

Недоліки можна вважати: можливе інфляційне знецінення грошових активів; додаткові витрати на утримання зайвих оборотніх активів; більш високий рівень фінансових ризиків [8].

Основою оцінки нематеріальних активів, яка найчастіше приймається підприємствами є історична собівартість, тобто активи, які відображаються за сумою сплачених грошових коштів на момент їх придбання.Аналогічною оцінкою є така поточна собівартість, тобто оцінка необоротних активів придбаних підприємством але нерозрахована в цінах на поточний момент. Необортні активи, які реалізуються підприємством в процесі господарської діяльності відображаються за вартістю реалізації ціх активів.

Теперішня вартість являє собою активи, які відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів під час звичайної діяльності підприємства.

Кожне підприємство, враховоючи характер основних господарських операцій та особливості діяльності вирішує питання доцільності поділу активів на оборотні та необоротніх ознаки, згідно з ПБО 2 «Баланс» поділ активів на оборотні та необоротні є обоэвязковим [16].

Таблиця 2.3 - Аналіз складу основних засобів підприємства

Показники	Залишок на початок року	Залишок на кінець року	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Первісна вартість основних засобів	6893	7365	472
Знос основних засобів	3355	4112	757
Залишкова вартість основних засобів	3538	3253	(285)
Коефіцієнт зносу,%	48,67	55,83	7,16
Коефіцієнт придатності,%	51,33	44,17	(7,16)

За даними таблиці можна зробити наступні висновки: первісна вартість збільшилась на кінець року на 472 тис. грн. - це свідчить про розширення виробничого потенціалу підприємства; залишкова вартість основних засобів на кінець року зменшилась на 285 тис. грн. - це є негативним значенням для підприємства.

Коефіцієнт зносу основних засобів - коефіцієнт рівний відношенню суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних засобів. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс. Показує, наскільки амортизовані основні засоби, тобто якою мірою профінансована їхня можлива майбутня заміна по мірі зносу. З таблиці 2.3 - коефіцієнт зносу на початок року становив 48,67%, а на кінець року 55,83% він збільшився на 7,16%. Цей показник досить часто використовується для характеристики основних засобів але не відображає фактичної зношеності основних засобів. Прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більше ніж 50 % є не бажаним.

Коефіцієнт придатності основних засобів - коефіцієнт рівний відношенню залишкової вартості (первісної вартості основних фондів за вирахуванням зносу) до їх повної первісної (відновлювальної) вартості. З розрахунків на початок року цей коефіцієнт становив 51,33%, а на кінець - 44,17% - це свідчить про зменшення на 7,16%. Чим вище коефіцієнт придатності, тим краще технічний стан основних засобів.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Зростання прибутку визначає зростання потенційних можливостей підприємства, підвищує міру його ділової активності, збільшує розміри прибутків засновників і власників, характеризує фінансове здоров'я підприємства [20].

Таким чином показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. На основі прибутку визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це його чистий прибуток або збиток.

Прибуток є реальною частиною чистого доходу, створеного додатковою працею. Тільки після продажу продукту (робіт, послуг) чистий дохід приймає форму прибутку. Кількість прибутку визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності підприємства (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і не бюджетних фондів) і сумою всіх витрат на цю діяльність.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник. Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції (послуг), що свідчить про ринковий попит на продукцію або послуги підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції (послуг) та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов'язані постійно аналізувати ринковий попит і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, -- це сукупні витрати на виробництво і збут продукції або послуг: собівартість реалізації, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом, рекламу, доставку споживачам тощо).

Прибуток і собівартість є традиційними показниками у вітчизняній практиці фінансового аналізу діяльності підприємств. У ринкових умовах господарювання до основних показників поряд із зазначеними належать грошовий потік як сума чистого прибутку і амортизаційні відрахування. На відміну від інших видів витрат нараховані амортизаційні відрахування залишаються на рахунку підприємства, поповнюючи залишок ліквідних коштів. Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку та плануванні діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційні відрахування -- істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльності підприємства [17].

Джерелом отримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов'язана з реалізацією.

Такими джерелами можуть виступати:

прибуток від пайової участі в спільних підприємствах;

прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій;

одержані і виплачені пені, штрафи;

збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій закінчилися терміни позовної давності;

доходи по акціях, облігаціях, депозитах;

доходи і збитки від валютних операцій;

прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році;

фінансова допомога від інших організацій;

збитки від стихійних лих.

Їх аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин одержаних збитків і прибутку по кожному конкретному випадку.

Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням договорів з іншими підприємствами, організаціями і установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов'язань, вживаються заходи для запобігання подібних помилок.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в звітному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

Особливої уваги заслуговують доходи по цінних паперах (акціям, облігаціям, векселям і т.д.). Підприємства - утримувачі цінних паперів одержують певні доходи у вигляді дивідендів. В процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що доводиться на одну акцію, встановлюються темпи їх росту або зниження.

Основним джерелом інформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма №2 бухгалтерської звітності „Звіт про фінансові результати”.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

2.2 Аналіз фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства

Фінансова стійкість - це такий стан фінансів підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність. Стійкий фінансовий стан досягається при достатньому рівні рентабельності, ліквідності, стабільних доходах та широких можливостях залучення позикових коштів. Для забезпечення фінансової стійкості (довгострокової платоспроможності) підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, вміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності та створення умов для виробництва.

Платоспроможність - це здатність підприємства своєчасно розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями. Розрізняють: поточну та перспективну платоспроможність.

Поточна платоспроможність означає спроможність підприємства сплатити свої поточні зобов'язання негайно в найближчий час.

Перспективна платоспроможність показує здатність підприємства своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями в перспективному періоді.

Ліквідність - здатність підприємства реалізувати свої активи у найближчий час і без значних витрат. Розрізняють ліквідність активів, балансу та підприємства.

Ліквідність активів - це здатність активу перетворитися на гроші. Чим легше можна обернути актив на гроші, тим ліквідніше він вважається.

Ліквідність балансу ґрунтується на рівновазі активів та пасивів та показують ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на грошові кошти відповідають строку погашення зобов'язань.

Ліквідність підприємства - характеризує можливість надходження грошових коштів не лише тільки внаслідок реалізації активів, а й через рахунок залучення додаткових зовнішніх коштів [21].

Таблиця 2.4 - Аналіз ліквідності балансу підприємства

Актив	Значення	Пасив	Значення	Надлишок(+), нестача(-)
	Початок року	Кінець року		Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8
А1.Найбільш ліквідні	549	1396	П1.Негайні	333	928	216	468
А2.Швидко реалізовані	1070	1271	П2.Короткострокові	12830	10895	(11760)	(9624)
А3.Повільно реалізовані	12495	12088	П3.Довгострокові	-	-	12495	12088
А4.Важко реалізовані	3958	3901	П4.Постійні пасиви	4679	7246	(721)	(3345)
Баланс	18072	18656	Баланс	17842	19069	0	0

Зробивши підрахунки можна сказати:

- найбільш ліквідні активи перевищують найбільш негайні пасиви;

- активи, що швидко реалізуються менш ніж короткостроковим пасивам;

- активи, що важко реалізуються менше ніж постійні пасиви.

Аудит фінансового стану підприємства проводиться за даними певних економічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності. Проведемо аналіз ТОВ ВКФ «ВВ» за 2011 та 2012рр. за допомогою коефіцієнтів ліквідності та рентабельності.

При оцінці ліквідності розраховують:

- коефіцієнт загальної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми №1 «Баланс» шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, вони характеризують достатність поточних активів для погашення боргів протягом року.

Таблиця 2.5 - Характеристика показників аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства

Показник	Формула	Оптим. значення	Характеристика
1	2	3	4
1.Коефіцієнт загальної ліквідності	Кпл=(поточні акти-ви+ВМП)/(Поточні обов'язання +ДМП)	1-1,5	Характеризує достатність обігових активів для задоволення поточних зобов'язань
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшл=(поточні активи-запаси +ВМП)/(Поточні зобов'язання+ДМП)	0,5-0,8	Характеризує можливість погашення фірмою короткострокових зобов'язань поточними активами за відрахуванням запасів
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал=грошові активи/(Поточні зобов'язання+ДМП)	0,2-0,3	Показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно

К_{пл 2011} = (14768+2)/10345 = 1,4;

К_{пл 2012} =(15165 + 3)/11823 = 1,28 ;

К_{шл 2011} = (14789- 11589+2)/10456 = 0,3;

К_{шл 2012} =(15165 - 12088+3)/11823 = 0,26;

К_{ал 2012} = 1025/9685 = 0,1;

К_{ал 2013} = 1396/11823 = 0,12.

Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 - Зведена таблиця коефіцієнтів ліквідності ТОВ ВКФ «ВВ» у 2011 - 2012 рр.

Показник	2011р.	2012р.	Відхилення
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,4	1,28	(0,12)
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,3	0,26	(0,04)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,1	0,12	0,002

Коефіцієнт загальної ліквідності, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства. Значення коефіцієнта у межах 1 - 1,5 свідчить, що підприємство своєчасно погашає борги. Значення коефіцієнта ліквідності прийнятне рівним 1. При значенні менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Отже підприємство має достатньо ліквідний баланс та своєчасно погашає борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності = 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну 1 грн. поточної заборгованості підприємство має менш 50 копійок ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі - це показник невисокий, оскільки більша частина грошових коштів вкладена в запаси.

Даний результат є негативним, адже підприємство на кожну 1 грн. поточної заборгованості має лише 26 коп. ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - теоретичне значення не повинно бути меншим 0,2 - 0,3.

Даний результат показує, що ТОВ ВКФ «ВВ» негайно може погасити лише 0,12 своєї поточної заборгованості, що є негативним явищем.

Таким чином, за даними розрахунками коефіцієнтів ліквідності видно, що підприємство у звітному році є ліквідним по своїм зобов'язанням, що, в свою чергу, свідчить про те, що поточний стан підприємства стабільний, воно має достатньо грошових коштів для розрахунків по своїм зобов'язанням.

За даними балансу проведемо аналітичну оцінку показників фінансової стійкості підприємства (див. табл.2.7).

Таблиця 2.7 - Аналітична оцінка показників фінансової стійкості підприємства

№	Показники коефіцієнти	Норматив	На початок року	На кінець року	Відхилення
1	2	3	4	5	6
1	Маневрування власного капіталу	більше 0,4-0,8	0,5	0,6	0,1
2	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами запасів	збільшення	1,5	1,76	0,26
3	Мобільності	більше 1	1,28	1,34	0,06
4	Коефіцієнт виробничих фондів	збільшення	0,92	0,98	0,06
5	Коефіцієнт стабільності структури оборотних коштів	збільшення	0,05	0,1	0,05

Коефіцієнт мобільності - він характеризує співвідношення вартості оборотних та необоротних активів. Верхня межа показника характеризує великі можливості підприємства для фінансової маневреності. Значення коефіцієнта повинно бути більше 1. На підприємстві частка оборотних активів за 2012 р. зросла до значення 1,5.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу - показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зростання можливості вільно маневрувати власними коштами.

Коефіцієнт маневреності власних коштів залежить від структури капіталу і специфіки галузі, рекомендований в межах від 0,4-0,8. Зробивши розрахунки можна сказати, що підприємство має можливості вільно маневрувати своїми коштами.

Коефіцієнт виробничих фондів - визначає частку виробничих фондів в загальному обсязі майна підприємства.

Коефіцієнт стабільності структури оборотних коштів - характеризує частку власних оборотних коштів у загальній вартості оборотних активів. Зростання показника говорить про стабільність структури оборотних коштів і є позитивною тенденцією.

2.3 Аналіз наявності і використання оборотних коштів

Оборотні активи мають велику частку в загальній валюті балансу. Це наймобільніша частина капіталу, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності і фінансовий стан підприємства.

Основна мета аналізу - вчасне виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і віднайдення резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.

Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стабільність фінансового стану значною мірою залежить від оптимального розміщення засобів за стадіми процесу кругообігу: постачання, виробництво і збут продукції. Обсяги вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємств. Так, для підприємств з матеріаломістким виробництвом потрібне значне вкладення капіталу у виробничі запаси, для підприємств із тривалим циклом виробництва - у незавершене виробництво і т. д.

За характером участі в операційному процесі розрізняють оборотні активи у сфері виробництва (запаси) і сфері обігу (дебіторська заборгованість, готівка).

За періодом функціонування оборотні активи складаються з постійної і змінної частин, тобто із залежної і не залежної від сезонних коливань обсягів діяльності підприємства.

Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу розрізняють оборотні активи:

- з мінімальним ризиком вкладень (кошти, короткострокові фінансові вкладення);

- з малим ризиком вкладень (дебіторська заборгованість за винятком сумнівних боргів, виробничі запаси за винятком зале-жаних, залишки готової продукції за винятком тих, що не мають попиту, незавершене виробництво);

- з високим ризиком вкладень (сумнівна дебіторська заборгованість, залежані запаси, готова продукція, що не має попиту) [10].

Коефіцієнти розраховується на підставі форми №1 «Баланс» і форми №2 «Звіт про фінансові результати». Ці коефіцієнти дозволяють оцінити ефективність використання активів.

Таблиця 2.8 - Аналіз показників оборотних коштів

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
1	2	3	4
Коефіцієнт оборотності запасів	2,66	2,81	0,15
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	37,98	40,35	2,37
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2,61	3,24	0,63

Коефіцієнт оборотності запасів. Показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу.

Чим вищий коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду, порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання. Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів необхідну на один оборот запасів.

Отриманий результат є досить непоганим для даного підприємства, адже для одного повного обороту запасів необхідно лише 2,66 дні.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.

Отриманий результат показує, що кошти вкладені в розрахунки обернулися 37,98 разів на рік - це не є гарним р...