Українська митна політика

Размещено на http://allbest.ru

1. Платники, ставки та види мита

Мито - це непрямий податок на товари та інші предмети, які перетинають кордон України.

Платниками мита є юридичні і фізичні особи, які здійснюють переміщення через кордон товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно законодавства.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товарів або їх кількісні показники.

Ставки мита виражені у відсотках до митної вартості товару або у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

За економічним змістом і характером дії мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту, тобто, як будь-який інший непрямий податок, мито збільшує ціну товару і знижує його конкурентоспроможність. Саме із цим пов'язана суперечлива економічна природа мита: основною причиною його виникнення є потреба державного захисту національного виробника, проте підвищення завдяки миту цін на імпортні сировину та обладнання стримує розвиток національного виробництва в цілому.

За своєю роллю мито займає особливе місце в системі непрямих податків. Так, оподаткування товарів, робіт і послуг податком на додану вартість має на меті насамперед наповнення дохідної частини державного бюджету. На відміну від цього основні цілі застосування мита - це перш за все:

- реалізація зовнішньоторговельної політики держави;

- створення сприятливих умов для розвитку національного виробника (зокрема, окремих галузей економіки);

- встановлення справедливого конкурентного середовища на внутрішньому ринку країни;

- забезпечення оптимального платіжного балансу;

- формування раціональної структури експорту та імпорту;

- сприяння структурній перебудові економіки країни;

- наповнення дохідної частини державного бюджету;

- сприяння інтеграції економіки країни до світового економічного простору.

В Україні розрізняють такі види мита:

- адвалерне - нараховується у відсотках до митної вартості товарів;

- специфічне - нараховується у встановленому грошовому розмірі;

- комбіноване - поєднує два попередні види.

Єдиний митний тариф - це систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються товари, що перетинають кордон. Даний тариф базується на міжнародно визначених нормах.

В деяких випадках застосовують:

- спеціальне мито - застосовується як захисний засіб, якщо товари ввозять в такій кількості або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів;

- антидемпінгове мито - застосовується тоді, коли ввозять товари за ціною, нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент такого експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів; а також при вивезенні товарів за межі України за ціною, нижчою за ціни інших експортерів цих товарів, якщо таке вивезення завдає шкоди загальнонаціональним інтересам України;

- компенсаційне мито - застосовується, коли ввозять в Україну товари, при виробництві або експорті яких використовувалась субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів, а також при вивезенні товарів, якщо таке вивезення зашкоджує державним інтересам України.

2.Порядок сплати мита

Від сплати мита звільняються: транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні перевезення вантажів; валюта України, іноземна валюта та цінні папери; товари, що підлягають поверненню у власність держави; товари, що стали непридатними для використання в результаті пошкодження та інші.

Мито сплачується на рахунки митних органів або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого вноситься до державного бюджету України у визначеному порядку. Якщо мито стягнене надміру, воно підлягає поверненню власникові товару на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Вчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості з нарахуванням пені в розмірі 0,2% суми недоїмки за кожен день прострочення платежу, включаючи день його сплати. За заявою платника та при наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на 1 місяць.

3. Пільги для юридичних та фізичних осіб

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України одним із видів загальнодержавного податку є податок на землю (частина 1, пункт 10 вказаної статті). Дуже часто в умовах частого реформування податкового законодавства, аболіції старих норм та впровадження нових виникає досить проблематична ситуацій, коли громадянин не може чітко визначитись із правовим регулюванням цього чи іншого аспекту податкової сфери, який його цікавить. Окрім вказаної частої деформації та оновлення податкового законодавства важливою проблемою є його нагромадженність та фактична ієрархічність норм, що спричиняє значну або втрату часу при знаходженні та застосуванні відповідної норми, або частому колізійному стику тих чи інших норм.

Одним із важливих аспектів податкового законодавства на сьогоднішній час є питання звільнення від оподаткування того чи іншого об'єкта, в залежності від суб'єкта, що є його фактичним юридичним володільцем. Так, відповідно до статті 30 Податкового Кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. оподаткування мито платіжний вартість

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до частини 5 ст. 287 Податкового Кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно ст. 281 від сплати земельного податку звільняються:

1. інваліди першої і другої групи;

2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3. пенсіонери (за віком);

4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Окрім вказаних категорій від сплати земельного податку також звільняються юридичні та фізичні особи, що є платниками єдиного податку. Це передбачено нормою Податкового кодексу, зокрема статтею 297.

4. Справляння мита та порядок його перерахування в бюджет

Контроль за дотриманням діючого порядку справляння державного мита та повноти і своєчасності внесення його до бюд­жету здійснюють податкові органи. Державні податкові органи передбачають у планах своєї роботи і проводять не рідше одного разу на рік перевірки із зазначених питань в усіх органах, які справ­ляють державне мито і розташовані на території відповідного району (міста).

Державна податкова адміністрація України під час проведення перевірок роботи підвідомчих податкових органів перевіряє стан їх роботи з контролю за справлянням державного мита, а також без­посередньо проводить перевірки із зазначених питань у судах, но­таріальних конторах, органах внутрішніх справ та інших органах, що справляють мито.

Під час здійснення контролю необхідно провести суцільну перевірку всіх документів і книг за весь минулий період, починаючи з дня останньої перевірки. У судах контролюючий орган (податковий орган) перевіряє також, як ведеться облік сум мита, що підлягає стягненню за рішеннями суду, чи своєчасно вживаються заходи щодо забезпечення повного і своєчасного надходження стягнених сум мита до бюджету.

У судах контролюючий орган перевіряє:

- чи стягується державне мито під час подачі позовних заяв, чи є у справі докази сплати мита і чи правильно воно обчислене, чи правильно застосовуються ставки мита;

- чи немає у справі зустрічних позовних заяв і заяв третіхосіб про входження у справу із самостійними позовними вимогами і чи правильно вони сплачені митом;

- чи правильно стягується мито у випадках збільшення сумипозовних вимог;

- у тих випадках, коли позивач звільнений від сплати мита, - правильність надання цих пільг, а також правильність обчислення і справляння мита як з позивачів, так і з відповідачів;

- правильність справляння мита у справах, що випливають зтрудових правовідносин; у справах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом; у справах про стягнення коштів на утримання, зокрема у справах про присудження аліментів на утримання дітей у розмірі однієї четвертої, однієї третьої чи половини заробітку відповідача, а також у справах про зміну розміру раніше присуджених аліментів;

- чи правильно стягується мито у справах немайнового харак­теру і касаційних скаргах;

- чи правильно оформляються документи про сплату мита, чи є на платіжних дорученнях відмітки кредитних установ банків про перерахування з рахунків платників сум на сплату мита, чи є в платіжних документах дані, що підтверджують сплату мита у тій справі, до якої доданий документ, і зарахування його до бюджету.

В арбітражних судах перевірки правильності справляння державного мита в окремих справах проводяться в основному в тому самому порядку, що і в судах. При перевірці позовних заяв зі спорів, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських до­говорів, контролюючий орган (податковий орган) з'ясовує, чи не роз­глядався спір у порядку доручення і правильність справляння мита у цих справах.

У нотаріальній конторі та в інших органах, що здійсню-ють нотаріальні дії, контролюючий орган перевіряє правильність справ­ляння мита за здійснення окремих нотаріальних дій, а саме:

- за нотаріальне посвідчення договорів, заповітів та доручень - за записами у реєстрі та за примірниками нотаріально посвідчених документів, що знаходяться у справах державних нотаріальних кон­тор;

- за здійснення виконавчих написів - за записами в реєстрі та за примірниками написів, що знаходяться у справах державної нотаріальної контори;

- за прийняття в депозит для передачі за належністю грошовихсум і цінних паперів - за корінцями квитанційних книг за депозитом, а також за книгами обліку депозитних сум і книгами особових рахунків депозитів;

- за посвідчення правильності копій і витягів, за засвідчення справжності підписів та за решту дій, крім вказаних вище, - за записами в реєстрі державної нотаріальної контори.

Знайомлячись із первісними документами за здійснення окремих нотаріальних дій за період, що перевіряється, контролюючий орган повинен установити за кожним документом: правильність застосу­вання ставок мита, визначення суми, з якої справляється мито, у процентному відношенні до суми документа, надання пільг зі сплати мита, а також перевірити, чи стягується мито з боржника під про­ведення стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати мита

Правильність справляння державного мита виконкомами сільських рад перевіряється шляхом зіставлення інших примірників квитанцій ф. № 10 з даними реєстрації виданих документів, нота­ріальних дій і послуг, записів актів громадянського стану, а також із залишеними у справах сільської ради примірниками договорів, доручень та інших документів. Перевіряючи нотаріальні дії, пов'язані з відчуженням будівель (купівля-продаж, міна, дарування), правиль­ність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно перевірити з даними господарського обліку сільських рад.

В органах РАГСу та інших органах, що здійснюють акти гро­мадянського стану, контролюючий орган перевіряє повноту і пра­вильність справляння державного мита шляхом зіставлення заяв про реєстрацію актів громадянського стану з відповідними актовими записами. Поряд з цим використовуються наявні в органах РАГСу облікові матеріали (книги обліку заяв про реєстрацію актів грома­дянського стану, внесення змін, доповнень і виправлень у записи про відновлення актів записів, про видачу повторних свідоцтв чи книги надходжень і видатків бланків свідоцтв тощо), а також звітні дані (відомість про реєстрацію актів громадянського стану тощо).

Під час перевірки потрібно звернути увагу на своєчасність і пра­вильність стягнення мита за реєстрацію шлюбу, а також за реєст­рацію зміни прізвища, імені та по батькові та правильність видачі у зв'язку з цим нових свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану на повнолітніх і неповнолітніх дітей. Необхідно також перевірити правильність надання пільг з мита, наявність у відповідних випадках рішень судів про розірвання шлюбу і відповідність суми стягнутого мита сумі, вказаній у рішенні суду щодо особи, якій видано свідоцтво про розірвання шлюбу, наявність і правильність оформлення документів про сплату державного мита.

Перевірки повноти і правильності справляння державного мита за прописку громадян чи реєстрацію місця проживання провадяться в житлово-експлуатаційних конторах, домо-управліннях, готелях, санаторіях, будинках відпочинку тощо, де проживають особи, які підлягають прописці. При цьому потрібно перевірити, чи наклеєні в на­лежних випадках митні марки відповідної вартості проти кожного запису про прописку чи реєстрацію місця проживання в будинковій книзі (там, де вона ведеться) і чи правильно погашені марки. У разі оплати мита через кредитні установи перевірити, чи проводяться про це записи в картках або журналах прописки.

У санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, туристичних базах повнота і своєчасність справляння та перерахування держав­ного мита до бюджету перевіряються за даними анкет, книг або жур­налів реєстрації хворих чи відпочиваючих, обліку зданих путівок і курсівок, а також за бухгалтерськими документами на одержання і перерахування в дохід бюджету сум державного мита.

У готелях, мотелях, кемпінгах тощо повнота і своєчасність справляння і перерахування мита до бюджету перевіряються за дани­ми анкет (реєстраційних карток тощо), у яких вказується період проживання громадян, копії квитанцій про приймання плати за про­живання, що подаються в бухгалтерію цих організацій.

В організаціях Українського товариства мисливців і рибалок перевіряється стан обліку і зберігання квитків, правильність ведення книг обліку виданих квитків, наклеювання і погашення митних марок (вкладок до квитків), а також правильність оформлення актів про знищення повернутих квитків.

Під час перевірки повноти і правильності справляння мита подат­кові інспектори зобов'язані погашати наявні на контроль-них тало­нах, наклеєних у книгах, митні марки своїм підписом з проставленням дати погашення або спеціальним штампом, виготовленим для цієї мети.

Правильність, повнота та своєчасність справляння державного мита за операції з цінними паперами, укладення угод на біржах, про­ведення аукціонів, видачу приватизаційних паперів перевіряється в цих організаціях та інших установах і підприємствах, де справляється державне мито.

Перевірка правильності справляння державного мита за реєст­рацію проспекту емісії (випуску) цінних паперів проводиться на підприємствах-емітентах, які від свого імені випускають цінні папери.

При цьому перевірці підлягають протоколи, рішення про номінальний обсяг емісії, інформація про випуск цінних паперів, що подавалася до фінансового органу, публікації в органах преси Верховної Ради України або Комерційному звіті про наслідки випуску цінних паперів, свідоцтва про реєстрацію емісії цінних паперів.

Правильність справляння державного мита під час укладання угоди на продаж цінних паперів перевіряється за відповідними платіжними документами на придбання громадянами, підприємствами та органі­заціями цінних паперів, за документами на виплату доходу за цими паперами тощо.

Правильність справляння державного мита за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім ва­лютних, перевіряється: за Статутом біржі, документами обліку угод, здійснюваних членами біржі, брокерами чи брокерськими конторами за формою, визначеною правилами біржової торгівлі, а також за до­кументами відділу реєстрації укладених на біржі угод. У необхідних випадках ці питання перевіряються безпосередньо в брокерських конторах.

На аукціоні перевіряються угоди, що укладаються між підприємствами-продавцями й аукціонною комісією, у яких передбачені стартова ціна, умови ознайомлення покупців з продукцією, порядок і особливості проведення торгу, інші умови, документи на оплату купленої продукції, каталог з повними техніко-експлуатаційними характеристиками запропонованої на аукціоні продукції, аукціонні відомість і розрахункові картки, що використовуються при оформ­ленні продукції під час торгу, товарні чеки, що виписуються покупцеві, у яких вказано назву товару, дату продажу, ціну реалізації. Перший примірник товарного чека передасться покупцеві для оплати покупки, копія залишається в аукціонній комісії і реєструється в аукціонній відомості.

Правильність справляння державного мита за видачу грома­дянам приватизаційних паперів перевіряється у відділеннях Ощад­ного банку та інших кредитних установах, що проводять видачу цих паперів. При цьому перевіряються списки громадян, складені міс­цевими радами або представництвами України в інших державах, заяви громадян та інші документи.

Про наслідки перевірки органу, який справляє державне мито, складається акт, що повинен містити загальний стан роботи за справляння мита, факти порушень із зазначенням, який пункт Дек­рету порушено, хто допустив порушення і до чого це призвело (недо­бір, перебір мита, порушення порядку погашення марок тощо), а також яких в період перевірки вжито заходів на усунення виявлених недоліків і порушень та умов, що сприяли порушенням. Перший при­мірник акта з оригіналами пояснень службових осіб органу, який справляє мито, щодо причин порушень залишається у перевіряючого, другий примірник акта - в органі, що справляє державне мито.

Перевіряючий передає акт (довідку) про наслідки перевірки з усіма додатками своєму безпосередньому начальнику, який розгля­дає ці матеріали та вносить керівнику фіноргану, Державної податкової інспекції, який призначив перевірку, пропозиції щодо їх затвердження чи доопрацювання.

У разі, коли виявлені порушення в ході перевірки усунуті не повністю, керівник Державної податкової інспекції дає керівнику органу, який справляє державне мито, письмові вказівки щодо повно­го виправлення помилок, відшкодування заподіяних державі збитків, якщо такі були завдані діями службових осіб організації, що переві­рялася, та забезпечення неухильного дотримання чинного порядку справляння державного мита.

Размещено на Allbest.ru