Дослідження стану та динаміки інвестиційної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність досліджуваної теми обумовлена тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Економічна ситуація, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.

Основним завдання є дослідження стану та динаміки інвестиційної діяльності в Україні: оцінка динаміки капітальних інвестицій за видами активів,за джерелами фінансування, за видами економічної та промислової діяльності за 2012-2014рр. Розглянути динаміку прямих іноземних інвестицій з країн світу в економіці України та з України в економіці країн ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Питанням щодо проблем, перспектив розвитку та шляхів поліпшення інвестиційної діяльності в Україні присвячені праці багатьох вчених-економістів, таких як: А.П. Гайдуцького, Т.В. Майорова, Б.М. Данилишина, В.Р. Жукова, О.І. Амоші, О.М. Невелєвої, М.Х. Корецького, С.М. Василенка, О.І. Дація, М.І. Крупки, С.Г. Галуза, А.П. Дука, Л.М. Борщ та багатьох інших.

Проблемам залучення інвестицій в економіку України, розвитку інвестиційних процесів та виявленню їх впливу на структурні зрушення в економіці України, управлінню інвестиційною діяльністю та вивченню інвестиційного клімату країни присвячені також праці М. Герасимчука, О. Бєлова, В.А. Дідика, Я. Жаліло, Л.В. Шинкарука, Л.О. Шкварчука та ін.

1. Основна частина

капітальний інвестиція іноземний фінансування

Інвестиції - нове явище в економіці і праві України. У перекладі з англійської мови - це капітальні вкладення. Вони є довгостроковими, цільовими, здійснюються державними і недержавними (приватними або індивідуальними) інвесторами на підставі інвестиційної угоди, передбачають отримання прибутку інвестором, підлягають державній реєстрації.[5c.12-15].

Однак капіталовкладення - інвестиції у широкому розумінні. У вузькому ж розумінні інвестування - це довгострокове вкладення капіталу. Інвестиції за національною ознакою можна поділити на іноземні інвестиції в Україну, з України за кордон і внутрішньодержавні інвестиції.

За об'єктом вкладення інвестицій виділяють реальні і фінансові інвестиції. У нас фінансові інвестиції іноді називають прямими, що розбігаються з американською термінологією, згідно якою останніми є інвестиції у фірму, що складають більше 10% капіталу.

Якщо мова йде про іноземні інвестиції, у світовій практиці до прямих відносять такі, що складають 25% капіталу фірми.

Перш, ніж з'ясувати відмінність між реальними та фінансовими інвестиціями зазначимо, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншої діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Отже, реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу безпосередньо у засоби виробництва і предмети споживання (наприклад, у будинки, споруди, устаткування, та інші матеріальні цінності).

Фінансовими інвестиціями є вкладення у цінні папери, а також розміщення капіталу у банку. У складі фінансових інвестицій можна виділити портфельні - це сукупність цінних паперів різних елементів, які придбав інвестор з метою отримання прибутків шляхом інвестицій у ці папери.

Поряд з реальними і фінансовими інвестиціями існують і так звані інтелектуальні інвестиції, тобто сукупність технічних, технологічних знань, ліцензій, ноу-хау, підготовка та перепідготовка кадрів тощо.

Інвестори. Це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Ними можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземних держав, а також держави. Інвестори можуть виступати у ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. [9.c.52-53]

Iнвестицiйна дiяльнiсть здiйснюється згiдно з такими основними принципами:

1) невтручання органiв держави, юридичних осiб i громадян в iнвестицiйну дiяльнiсть, яка не протирiчить дiючому законодавству;

2) добровiльнiсть iнвестування;

3) рiвноправнiсть всiх iнвесторiв i учасникiв iнвестицiйної дiяльностi;

4) захищеностi iнвестицiй;

5) свободи вибору критерiїв при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi.

Об'єкти iнвестування. Об'єктами iнвестицiйної дiяльностi може бути будь-яке майно, в основнi фонди i оборотнi кошти в усiх галузях та сферах господарства, цiннi папери, цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, iнтелектуальнi цiнностi, iншi об'єкти власностi, а також майновi права.

Забороняється iнвестування в об'єкти, створення i використання яких не вiдповiдає вимогам санiтарно-гiгiєнiчних, радiацiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та iнтереси громадян, юридичних осiб i держави, що охороняється законом.

Капітальні інвестиції - інвестиції у придбання або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних та нематеріальних активів.

До інвестицій у матеріальні активи належать інвестиції у землю, існуючі будівлі та споруди, нові будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, машини, обладнання та інвентар, транспортні засоби, довгострокові біологічні активи та інші необоротні матеріальні активи, які були придбані або створені для власного використання, уключаючи витрати на капітальний ремонт, поліпшення, вдосконалення, реконструкцію, модернізацію.

До інвестицій у нематеріальні активи належать інвестиції у придбання або створення власними силами програмного забезпечення, баз даних, прав користування природними ресурсами, майном, прав на знаки для товарів і послуг, на об'єкти промислової власності, авторських та суміжних прав.

Таблиця 1 Капітальні інвестиції за видами активів за 2012-2014 роки (розроблено за [1]) (млн.грн.)

За даними табл.1 можна побачити, що інвестиції у матеріальні активи у 2014 році порівняно з 2012 знизились на 53836.1 млн.грн. (-0,3%), хоча присутнє їх збільшення у житлові будівлі (+2,6%) та у машини, обладнання(+3,2%). Поясненням цього може бути складна ситуація, яка виникла на сході України, що спонукала людей тієї місцевості до внутрішньої міграції. Також присутнє невелике зростання інвестиції у нематеріальні інсетиції у 2014 році порівняно з 2012 роком (+0,3%).

Таблиця 2 Капітальні інвестиції за джерелами фінансування за 2012-2014 роки (розроблено за [1]) (млн.грн.)

Структура та динаміка інвестицій за джерелами фінансування показує, що:

· основними джерелами інвестування були й залишаються власні кошти підприємств та установ, що становлять у 2014 році 154629,5 млн.грн., що на 8% більше,ніж у 2012 році;

· спостерігається стрімке падіння банківського кредитування (-4,6%);

· у структурі іноземного інвестування переважають інвестування у фінансовий, а не в реальний сектор економіки; кошти іноземних інвесторів за період 2012-2014 рр. стрімко збільшились (+0,8%);

· сільське господарство майже взагалі не є сферою інтересів іноземних інвесторів, кошти в нього не вкладаються більше ніж на 3 роки[2];

· спостерігаємо стрімке падіння коштів державного бюджету. У 2014 році сума складає 2738 млн.грн., що на 13549,6 менше, ніж у 2012 році (-4,8%).

Таблиця 3 Капітальні інвестиції за видами промислової діяльності за 2012-2014 роки (розроблено за [1]) (млн.грн.)

Аналізуючи показники капітальних інвестицій за видами промисловості (табл. 3), можна зробити наступні висновки. У 2014 році відбувається падіння вкладення інвестицій у промисловість порівняно з 2012 роком (-5356,4 млн.грн.), винятком є переробна промисловість, в якій інвестиції зросли на 1,5 %.

Промислові підприємства потребують залучення капіталу не тільки для подальшого розвитку, а й для модернізації вже існуючих потужностей, адже саме після модернізацї підприємство стає більш стійким фінансових коливань.

Сучасний розвиток інвестиційної діяльності в Україні не в найкращому становищі. Макроекономічні показники України залишаються на периферії світових інвестиційних потоків, що значно підсилюється недостатнім рівнем інвестиційних ресурсів[8].

Основними причинами зниження активності інвестиційної діяльності в Україні є:

· несприятливий інвестиційний клімат;

· недосконала законодавча база;

· неналежна підготовка інвестиційних проектів та програм та їх недієвість;

· нерозвиненість інвестиційних інструментів та інвестиційного ринку.

Таблиця 4 Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності за 2012-2014 роки (розроблено за [1]) (млн.грн.)

Розглянувши табл.4, ми бачимо що найбільше інвестицій надходить до сфери промисловості (86242 млн.грн.), а найменше на освіту, а також мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

Основу інвестиційної діяльності будь-якої держави визначають за обсягом прямих іноземних інвестицій. Прямі іноземні інвестиції повинні підсилювати міжнародну інвестиційну позицію України та запобігати зростанню зовнішнього боргу.

Таблиця 5 Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіці країн ЄС (розроблено за [2]) (млрд.дол. США)

Аналізуючи показники інвестиційної діяльності (згідно з інформацією Державної служби статистики України) за період 01.07.2014-01.07.2015рр., варто зазначити, що обсяг прямих інвестицій на 01.07.2015р. з України в економіці країн ЄС зменшується (-0,1млрд.грн.), а всього з України обсяг скоротився на 0,3 млрд.грн., порівнюючи з 2014р.

Прямі інвестиції з України здійснено в 51 країну світу, переважна їх частка спрямована до Кіпру. Загальний обсяг прямих інвестицій в економіку інших країн світу, враховуючи позичковий капітал, склав 6,2 млрд.дол.США.

Таблиця 6 Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) в економіці України з країн ЄС (розроблено за [2]) (млрд.грн.)

За даними табл.6 на 01.07.2015р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 55,3 млрд.грн. , що на 5,3 млрд.грн. більше, ніж у попередньому періоді, у т.ч. з країн ЄС у 2015р. надійшло на 4 млрд.грн. більше.

Найбільше у 2015 р. зріс капітал нерезидентів з Кіпру - 2,2 млрд.грн., Німеччини - на 0,3 млрд.грн., Нідерландів - на 0,1 млрд.грн. Продовжують нарощувати свій капітал інвестори з Франції (0,1 млрд.грн.), Польща (0,1 млрд.грн.), Угорщина (0,1 млрд.грн.), Люксембург (0,2 млрд.грн.).

Україна не має достатніх внутрішніх фінансових ресурсів для розв'язання економічних і соціальних проблем. Навіть за приблизними підрахунками наша економіка щорічно потребує майже 40 млрд. іноземних інвестицій.

Перше місце за дефіцитом інвестицій посідає гірничо-ресурсний сектор, зокрема, вуглевидобувна та нафтогазова промисловість. Так, річна потреба у фінансуванні модернізації, реконструкції та закритті вугільних шахт перевищує 8 млрд. доларів.

Друге місце за сумою необхідних інвестицій після гірничо-ресурсного сектора посідає важка промисловість. Мінімальна потреба в коштах для чорної металургії становить 6 млрд. доларів, для машинобудування - 5,1 млрд., кольорової металургії та гірничо-хімічної промисловості - 4 млрд., хімічної та нафтохімічної - 3,3 млрд.

На третьому місці за сумою необхідних інвестицій - сектор послуг, передусім житлово-будівельний комплекс і курортно-туристична інфраструктура. Критична межа потреб в інвестиціях для комунального та житлового будівництва в Україні значно перевищує 10 млрд. доларів.

Окремим критичним блоком потреб цього сектора є інвестування телекомунікаційного зв'язку.

Аналіз обсягів і напрямів використання іноземних інвестицій свідчить, що вони незначні за розмірами і використовуються неефективно.

Основними негативними ознаками інвестиційного клімату в економіці України сьогодні є:

- стагнація на ринку внутрішніх інвестицій;

- нестабільна законодавча база з питань іноземного інвестування;

- низький рівень розвитку інфраструктури інвестиційного ринку;

- погіршення платоспроможної здатності населення;

- інфляція, яка руйнівним чином діє на всі сторони господарського життя, особливо на галузі з сезонним характером виробництва і тривалим виробничим циклом, та є перепоною стабілізації фінансового стану підприємств;

- спад виробництва;

- обмеження можливості держави регулювати господарські процеси, криміналізація їх помітної частини, яка особливо сильно проявляється там, де відсутні сталі та загальновизнані правові обмеження, відпрацьовані інструменти підтримки законності та правопорядку;

- диференціація доходів та матеріального забезпечення, соціальне розшарування, що частково посилюються внаслідок ліквідації зрівняльного розподілу, в основному, під впливом інфляції, яка завжди призводить до перерозподілу доходів у бік збитків менш заможних прошарків населення;

- зростання безробіття, що виникає в результаті спаду виробництва та структурних зрушень в економіці, необхідність перерозподілу значної частини робочої сили між галузями та регіонами;

- проблема інвестицій на заміщення та відновлення виробничого апарату, поповнення оборотних коштів.

Головне в проблемі інвестицій - їх ефективність, створення умов для вкладення в найбільш ефективні, конкурентоспроможні виробництва, що дають швидку віддачу, дозволяють максимально збільшити доходи підприємств, населення та бюджету, обмежити капіталовкладення та інші затрати, що призводять до розбазарювання ресурсів та посилення інфляції.[5.c.108-112].

Отже, для економічного та соціального зростання потрібен стабільний розвиток інвестицій в Україну. Держава повинна активно сприяти розвитку інвестиційної діяльності, а саме:

· дотримуватися активної позиції щодо залучення інвестицій[2];

· підтримувати на державному рівні програми та проекти зарубіжних та вітчизняних інвесторів [2];

· створювати сприятливий інвестиційний клімат [2];

· забезпечувати прозорість, «партнерські» відносини між державою та інвестором [2];

· розвивати інвестиційний ринок та сприяти його інтеграції у світовий простір [2].

Висновки

Аналізуючи вище викладене, можна зробити наступні висновки. Основними джерелами фінансування залишаються власні кошти підприємств та установ. В 2014р. у промисловість України вкладено 86242млн.грн. (майже 50% інвестицій знаходиться у переробній промисловості).

Що ж до прямих інвестицій, то з України обсяг прямих інвестицій на 01.07.2015р.скоротився на 0,3 млрд.грн. Переважна їх частка спрямована до Кіпру.

На 01.07.2015р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено на 5,3 млрд.грн. більше, ніж у попередньому періоді (55,3 млрд.грн.). Найбільше зріс капітал нерезидентів з Кіпру, Німеччини та Нідерландів.

На мою думку, головним завданням для підвищення інвестиційної привабливості України є удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки, створення умов для зацікавлення національних інвесторів вкладати кошти та використовувати прибутки всередині країни, а не за кордоном,а також захист загальнонаціональних інтересів країни та підняття її конкурентоспроможності на світових ринках.

Я також притримуюсь тієї думки, що держава повинна вибирати пріоритетні галузі економіки для більш інтенсивного інвестування, тобто ті галузі, які мають значний потенціал і які характерні саме для України (промисловість, сільське господарство). Також в Україні доцільно буде удосконалити правове поле для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства, важливою складовою якого є зниження ставки податку на прибуток підприємств. Комплексне використання всіх цих факторів може забезпечити ефективність інвестиційної діяльності України в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua - офіційний сайт Державного комітету статистики України.

2. Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// www.in.ukrproject.gov.ua - офіційний сайт Державного України з інвестицій та розвитку.

3. Базилевич, В. Д. Інтелектуальна власність [Текст]: підручник/В. Д. Базилевич. - 2 - вид. - К.:Знання, 2008.-431с.

4. Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи / Л. М. Борщ. - К. : Вид-во «Знання», 2009. - 318 с.

5. В.Г. Федоренко „Інвестознавство” Київ - 2003 рік

6. Економіка підприємства / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2001.

7. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності : статистич. зб. - К., 2013. - 65 с.

8. Козаченко Г.В., Антіпов О.М., Ляшенко О.М., Дібніс Ґ.І. Управління інвестиціями на підприємстві. - К.: Лібра, 2004.

9. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с. - 368 с.

10. Плахій М.О. Вплив інвестиційної політики на економічний розвиток регіонів // Фінанси України - 2004 - № 8

11. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій. - К.: КНЕУ, 2000.-160с.

Размещено на Allbest.ru