Чинники, що впливають на формування та виконання плану податкових надходжень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПОДАТКІВ ТА ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Реферат на тему:

«Чинники, що впливають на формування та виконання плану податкових надходжень»

Тернопіль 2015

Динамічний розвиток суспільства в макроекономічному контексті значною мірою обумовлюється раціональністю державних рішень та адекватністю застосування інструментів їх виконання відповідно до функціональних зобов'язань держави й обсягів суспільних запитів. Найбільша частина практичного втілення державних соціально-економічних рішень покладається на державні фінанси: саме через державний фінансовий механізм та набір властивих йому фінансових важелів можна досягти намічених позитивних кінцевих результатів державного макроекономічного управління. Державні фінанси - вагомий інструмент мобілізації коштів всіх секторів народного господарства для проведення збалансованої політики у контексті забезпечення умов соціально-економічного розвитку суспільства. Внаслідок цього, державний фінансовий сектор можна визначити як головний елемент макроекономічного управління. В його рамках бюджет є основним підґрунтям фінансово-економічного життя держави, що реалізується на практиці здебільшого через потужний фіскальний механізм у контексті макроекономічної політики з метою досягнення збалансованості в системі фінансового господарства держави - оподаткування, здійснення видатків, скорочення дефіциту, управління державними запозиченнями [1].

Важливим інструментом прискорення соціально-економічного розвитку є вивірене бюджетне планування в частині формування бюджету. Бюджетні доходи формуються в результаті розподілу вартості ВВП між суб'єктами економіки та стають об'єктом подальшого розподілу зосередженого в розпорядженні держави його частки. Податкові надходження складають значну частину доходів бюджету та відіграють провідну роль у системі бюджетно-податкового регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Саме за рахунок податків формуються фінансові ресурси, необхідні у подальшому для здійснення державою видатків, що зумовлює необхідність побудови ефективної податкової системи, яка б забезпечила необхідний, фіскальнодостатній рівень бюджетних доходів навіть в умовах економічно несприятливої ринкової кон'юнктури.

Вдосконалення процесу управління оподаткуванням та контролю за податковими надходженнями від платників вимагає прогнозування податкових надходжень, на базі якого розробляється поточне планування податкових надходжень до бюджету за їх видами.

Від ступеня прогнозованості податкових надходжень, керованості процесу їх формування залежить, насамперед, фінансово-бюджетна збалансованість, ефективність бюджетної політики та її значимість у системі інструментів державного регулювання економіки.

Зазначимо, що від оптимальності процесів бюджетного формування залежить сталий соціально-економічний розвиток країни. Питання аналізу й прогнозування податкових доходів бюджету держави, встановлення їх зв'язків з тенденціями та закономірностями розвитку соціально-економічної системи загалом, питання формування ефективної політики бюджетного управління на основі отриманих прогнозних даних і виявлених закономірностей, набувають особливої актуальності в умовах сучасних кризових ситуацій.

Таким чином, прогнозування податкових доходів виступає важливим елементом діяльності, який забезпечує об'єктивність, достовірність та виконуваність подальших рішень і поставлених завдань в галузі бюджетного планування, а також складовою частиною податкового аналізу.

Зауважимо, що в Україні відсутнє методологічне забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень, яка б мала ґрунтуватися на використанні кореляційно-регресивних та багатофакторних моделей, теорії експертних оцінок, імітаційних методів і методів оптимізації планових рішень.

Аналіз динаміки щомісячних податкових надходжень за їх видами до державного бюджету, використання економіко-математичних методів і моделей, дозволить виявити особливості надходження податків, взаємозв'язок зміни їхнього обсягу зі зміною загальних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, розробити ефективну методику прогнозування податкових надходжень [7].

Отже, перш ніж перейти до питань вибору адекватних та ефективних економіко-математичних методів та моделей прогнозування податкових надходжень до державного бюджету, необхідно провести всебічний аналіз соціально-економічних чинників, що впливають на обсяг даних надходжень. Визначення факторів, які впливають на стан надходжень, виокремлення їх та проведення їх оцінки, є підґрунтям підвищення якості прогнозної роботи та сприяє мінімізації ризиків невиконання затверджених показників доходів бюджету.

Визначення факторів впливу на обсяг надходжень - складна та комплексна процедура, оскільки постійно відбувається зміна показників макроекономічного розвитку держави, удосконалюються законодавчі норми, які впливають на базу оподаткування або змінюється порядок адміністрування платежів, запроваджуються нові механізми розрахунків з бюджетом тощо.

До факторів, що впливають на обсяг податкових надходжень до бюджету, відносять макроекономічні чинники: розмір ВВП, який створюється країною, структура платіжного балансу, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, платоспроможність населення, нормативно-правове поле законодавчої бази. Крім цього, на обсяг податкових надходжень до бюджету впливають і мікроекономічні чинники: вибір підприємствами виду свого оподаткування, наявність у підприємств податкових пільг, рівень прибутковості суб'єктів господарювання, розмір їх валового доходу, витрати на оплату праці в структурі собівартості продукції підприємства, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту підприємств тощо.

Серед факторів, які впливають на якість прогнозування і планування, слід назвати такі:

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень. Для визначення оптимальних планових показників слід враховувати тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких, у першу чергу, залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобовґязань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації, яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба використовувати дані не лише офіційних органів, але й конкретних платників податків. податковий управління бюджет пільга

Як свідчить практика, вдосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база, а й власне методи розрахунку планових показників та аналізу їх виконання. У процесі планово-аналітичної роботи слід застосовувати сучасніші методи, які виправдали себе у податковій практиці зарубіжних країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорію експертних оцінок, імітаційні методи і методи оптимізації планових рішень. Зазначені методи ґрунтуються на застосуванні певних компґютерних програм, що передбачає уніфікацію і стандартизацію податкової звітності та її показників.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостерігається значна кількість поточних змін до законів з питань оподаткування. Особливо це стосується Закону України "Про податок на додану вартість".

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

Суперечливим є і питання про ефективність рішень щодо списання та реструктуризації податкової заборгованості. З одного боку, завдяки можливості отримувати відстрочення чи "розстрочення" сплати податкової заборгованості, а також задекларованих платежів до бюджетів до настання строків їх сплати, платники можуть вільно користуватися власними коштами, уникати реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Субґєкти господарювання отримують можливість використовувати обігові кошти для розвитку і нормального функціонування виробництва.

З іншого боку, ці фактори призводять не лише до незадовільного наповнення бюджету, але й завдають відчутної шкоди основоположним принципам, які є запорукою дієвості оподаткування. Порушуються принципи рівномірності, оскільки у кінцевому підсумку у програші залишаються законослухняні платники податків. Питання покращення фінансового стану платників податків при цьому залишаються невирішеними. Крім того, такі рішення ставлять платників у нерівні умови та провокують тенденції очікування реструктуризації та списання замість прагнення своєчасно виконати зобовґязання перед бюджетом.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг внаслідок:

*розмаїття шляхів запровадження нових пільг. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", податкові пільги в Україні можуть встановлюватись або скасовуватись лише рішенням Верховної Ради України, BP АРК та сільських, селищних, міських рад шляхом внесення змін до відповідних податкових законів. Проте на практиці ця законодавча норма не виконується.

*формування впливового галузевого та регіонального лобі, відображенням чого стало запровадження низки галузевих податкових експериментів.

*гальмування податкової реформи. Оскільки для податкової системи України характерні досить високі податкові ставки, отримання пільг є основним легальним способом уникнення надмірного оподаткування. Замість проведення повномасштабної податкової реформи, спрямованої на зменшення загального податкового навантаження, уряд та законодавці займалися вирішенням перманентних фіскальних проблем окремих галузей, регіонів та навіть окремих підприємств.

*відсутності виваженої державної політики щодо звільнення від оподаткування. Механізм надання окремих податкових пільг є вкрай непрозорим, що також створює умови для можливих зловживань, а отже, штучного розширення кола тих, хто користується податковими пільгами.

*переважно галузевого або групового характеру пільг, які надаються не на конкурсній основі, а часто з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі економіки, незалежно від пріоритетів і конкретних програм (інвестиційних проектів).

*невизначеності критеріїв надання пільг і методів контролю за цільовим використанням коштів, отриманих у результаті надання пільг.

*надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів, форм власності, що, у кінцевому рахунку, часто призводить до ускладнення і нестабільності податкової системи, до правового нігілізму і розквіту "тіньової" економіки.

*відсутності точних даних про надання податкових пільг внаслідок того, що зменшення бази оподаткування підприємств може відбутись як за рахунок прямих податкових пільг, що дають можливість визначити суму пільг, так і непрямих податкових пільг, що не дають можливості визначити розмір отриманої пільги.

8. Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розвґязання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя для подальших неплатежів до бюджету. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються у більшому розмірі, ніж їх фактичне виконання У попередньому році. Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, взятих за основу при плануванні. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні цифри закладених до бюджету обсягів надходжень. Практика свідчить про методологічну слабкість процесу підготовки проекту державного бюджету України, наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування "від досягнутого", неврахування суттєвих економічних чинників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Василькова Т.В. Оцінка факторів впливу на обсяги надходжень податкових платежів до бюджетів усіх рівнів / Т.В. Василькова // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). - 2009. - № 3 (46). - С. 122-129.

2. Іванов Ю.Б., Крисоватпий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система: Підручник. - К.: Атіка, 2006. - 920 с.

3. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 525 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2003. - 260 с.

5. Кізима А.Я. Податковий менеджмент: Навч.-метод, посіб. - Т.: Астон, 2002. - 166 с.

6. Крисоватий А.І., Кізима АЛ. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Т.: Карт-бланш, 2004. - 304 с.

7. Свердан М.М. Податкова політика держави у контексті впливу на суспільний прогрес / М.М. Свердан // Аспекти соціально-економічного розвитку транзитивної економіки : монографія; під ред. докт. екон. наук, проф. О.О. Непочатенко. - Умань: Сочінський, 2011. - Ч.2. - С. 24-31.

8. Ярема Б.П., Маринець В.П., Савчук Н.В., Ярема Я.Р., Шевчук О.М., Буряк О.П., Филипів Р.С. Податковий менеджмент: підручник. - Львів: "Магнолія 2006", 2013. - 352 с

Размещено на Allbest.ru