Інвестиційна характеристика Луганської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА БІЗНЕСОМ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з предмету: Інвестування

на тему: Інвестиційна характеристика Луганської області

Виконала: студентка 4 курсу,

Групи УФФ-41з

заочного відділення

Лакатош Христина

ЛЬВІВ

2015

План

Вступ

1. Загальна соціально-економічна характеристика регіону

2. Інвестиційні переваги та пріоритети регіону

3. Аналіз стану інвестиційної активності в регіоні (в розрізі галузей, підприємств, проектів)

4. Заходи з підвищення інвестиційної привабливості регіону

Висновки

Використані джерела

Вступ

Завдання прискореного відродження національної економіки потребує винайдення докорінно нових підходів до формування політики регіонального розвитку, яка б забезпечила стале економічне зростання країни у цілому. У цьому контексті нагальним завданням сьогодення є підготовка фахівців з різних областей економічної науки, націлених на вирішення конкретних питань соціально-економічного розвитку регіонів.

Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі і господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. На тлі масштабних структурних зрушень, які у трансформаційному періоді охопили всі території країни відбуваються проблемні процеси відродження й розвитку національного виробництва.

Мета роботи - розглянути стан Луганського регіону, дати його економічну, соціальну характеристику;інвестиційні переваги та пріоритети регіону,аналіз стану інвестиційної активності в регіоні (в розрізі галузей, підприємств, проектів) та заходи з підвищення інвестиційної привабливості регіону.

1. Загальна соціально-економічна характеристика регіону

Луганська область -- великий промисловий регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торговельними інфраструктурами. На базі природних ресурсів створені міцні виробничі потужності у різних галузях. Область вносить вагомий внесок в економічний потенціал України і входить у п'ятірку найбільш міцних промислово-економічних регіонів держави.

Провідна роль в економіці регіону належить промисловості, питома вага якої в обсязі валового суспільного продукту складає три чверті. Базовими промисловими галузями є вугільна, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна, металургія та оброблення металу, машинобудування. Аналіз виконання основних завдань з економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 рік свідчить про необхідність прискорення вирішення проблем та мінімізації наслідків світової фінансової кризи, які стримують соціально-економічний розвиток області, з урахуванням антикризових програм державного та регіонального рівня. За 2009 рік темп промислового виробництва становив 94,1 % до 2008 року (при запланованому темпі 106,9 %). Темпи виробництва вище, ніж заплановано на 2009 рік, забезпечено в таких галузях: легка промисловість -- 104,8 %, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції -- 112,0 %. Нижче запланованих показників спостерігаються темпи зростання у добувній промисловості -- 103,9 %, виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів -- 96,1 %, хімічному та нафтохімічному -- 97,2 %, целюлозно-паперовому виробництві та видавничій діяльності -- 85,0 %, виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення -- 78,9 %, металургії та обробленні металу -- 104,4 %, машинобудуванні -- 116,6 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води -- 99,1 %. За підсумками 2008 року область посіла третє місце в Україні за обсягами реалізованої промислової продукції, що склали майже 70,7 млрд. грн., або 9,0 % від загальнодержавного обсягу. У 2009 році в агропромисловому комплексі обсяг сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств порівняно з 2008 р. зріс на 23,7 %. Обсяг продукції тваринництва збільшився у порівнянні з 2008 р. на 13,0 %. Інвестиційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів у досягненні стабільного соціально-економічного розвитку регіону. За 2009 р. освоєно 10635,8 млн. грн. капітальних інвестицій. Переважну частку з них 8999,7 млн. грн., або 84,6 % від загального обсягу, становили інвестиції в основний капітал.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу області за 2009 р. становило 1864,1 млн. дол. (за 2008р. -- 268,7 млн. дол.). Оборот зовнішньої торгівлі товарами за 2009 р. склав 10822,6 млн. дол. і проти 2008 р. збільшився на 42,4 %. Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами за 2008 р. становив 6361,0 млн. дол. і збільшився порівняно з 2008 р. у 1,6 рази, імпорту -- 4461,6 млн. дол. і збільшився на 22,7 %. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 1899,4 млн. дол. (у 2008 р. -- 328,9 млн. дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами Луганська область здійснювала з партнерами зі 128 країн світу. До зведеного бюджету за 2008 р. юридичні і фізичні особи Луганської області сплатили 6407,5 млн. грн., що на 1252,9 млн. грн. більше минулорічного збору. До загального фонду Державного бюджету України за 2009 р. зібрано 2908,2 млн. грн. Контрольні показники Міністерства фінансів України виконані на 107,6 %. До спеціального фонду (без трансфертів з держбюджету) надійшло 631,9 млн. грн., що складає 163,0 % до розрахункової норми та 98,0 % до затвердженого з урахуванням змін плану на рік. У звітному періоді зі спеціального фонду отримано субвенцій з держбюджету 358,6 млн. грн., що складає 97,7 % до річних призначень. На фінансування видатків загального фонду місцевих бюджетів області за 2009 рік спрямовано 4531,5 млн. грн., що на 27,2 % більше показників минулого року. Забезпечені своєчасні розрахунки з працівниками бюджетних установ з виплати заробітної плати та соціальних виплат. Фінансовий результат суб'єктів господарювання (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за 2008 р. склав 329,5 млн. грн. прибутку. Питома вага прибуткових підприємств становила 63,7 %. Ними отримано прибутку 3058,2 млн. грн., що на 7,4 % більше проти 2009 р. Прибуток склався за рахунок ВАТ "Краснодонвугілля", ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", ВАТ "Стахановський завод феросплавів". У 2008 р. загальна народжуваність становить 9,5 % (2008 р. - 8,6 %), загальна смертність -- 18,0 % померлих на 1000 жителів (2008 р. - 17,7 % померлих на 1000 жителів). Знижується показник материнської смертності: у 2009 р. - 9,0 на 100 тис. населення. У порівнянні з 2008 р. збільшені обсяги фінансування видатків на освіту -- на 33,2 %, охорону здоров'я -- на 34,5 %, соціальний захист населення -- на 20,6 %, культуру і мистецтво -- на 47,5 %, засоби масової інформації -- на 35,4 %, здійснення заходів з фізичної культури і спорту -- на 40,5 %. Інтеграція екологічних міркувань до секторальної політики залишається одним із найважливіших завдань на майбутнє. З цією метою в області проводиться низка програмних заходів, спрямованих на зміцнення інституціональної координації і співробітництва між структурними підрозділами адміністрації, виконкомами міських рад та райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями, територіальними органами міністерств і відомств енергетики, промисловості, аграрного сектору, транспорту, охорони здоров'я, економіки і соціальних питань, які прямо чи посередньо опікуються питаннями навколишнього середовища.

Інструментами впровадження засад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованих Програмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природних комплексів та об'єктів області та є важливою складовою стратегічного переходу області до сталого розвитку.

2. Інвестиційні переваги та пріоритети регіону

інвестиційний активність луганський

У сучасному світі інвестиції, у тому числі зовнішні набувають великого значення. Вони не тільки забезпечують приток необхідних фінансових ресурсів в місцеву економіку, але і приносять з собою нові навики менеджменту, інновації і технології, нові ринки, нові можливості для місцевих суб'єктів господарювання. В той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами, регіонами, містами, які пропонують різні пільги для залучення інвесторів.

Здатність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат в місті і його імідж, обсяг і якість послуг, які надаються містом. Безпосередній вплив на здатність влити новий капітал в місцеву економіку має також те, наскільки успішною є стратегія маркетингу і промоції, підтримка якої повинна надаватися і на національному рівні.

Однією з переваг в конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця є існування переліку вільних земельних ділянок - недорогих і обладнаних інфраструктурою (з доступними тарифами на енергопостачання). Луганськ з його великою промисловою зоною має певний потенціал для підготовки привабливих пропозицій земельних ділянок і будівель. Місто може розвивати традиційні для нього машинобудівну, переробну і легку промисловість з можливою появою нових підприємств. В той же час, місто може і повинне створювати сприятливі умови для розвитку інших галузей, а це вже буде можливим тільки у разі приходу зовнішніх інвесторів. Доцільно врахувати це питання щодо економічного розвитку при розробці нового Генерального плану міста.

Велику роль в залученні інвестицій має місцева економічна політика. Міська рада розуміє переваги зваженої політики в залученні інвестицій, направленої на заохочення і захист інвестора.

Стимулювання інноваційної і інвестиційної діяльності з найбільш лояльними умовами оподаткування, сприяння корпоративним зв'язкам підприємців, взаємодія з суб'єктами підприємницької діяльності, громадськими організаціями, науковцями, іншими фахівцями щодо інвестиційної і підприємницької діяльності, презентація через засоби масової інформації і Інтернет пріоритетних інвестиційних проектів міської ради, суб'єктів підприємницької діяльності, створення умов для підвищення кваліфікації робочої сили - все це так само може бути відображено в Стратегії економічного розвитку Луганська.

В.1 Створення і розвиток інфраструктури для зовнішніх інвестицій

· Визначення промислових зон "грінфілдів" для передачі в оренду іноземному інвесторові в рамках прийнятої Концепції Генерального плану міста;

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ складуть і постійно підтримуватимуть реєстр земельних ділянок з інженерною підготовкою, з площ, включених до території міста, з метою передачі в оренду або продаж інвесторам. Визначення і складання реєстру "грінфілдів" підвищить інвестиційну привабливість міста, інвестори матимуть можливість вибирати відповідні майданчики для організації бізнесу, з урахуванням місця розташування, близькості до транспортної розв'язки, технічних і фізичних умов.

Термін реалізації: 2008 р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

· Проекти розвитку «браунфілдів» шляхом залучення інвестицій;

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ініціює проведення комплексу заходів щодо використання і реконструкції майнового комплексу недіючих підприємств для надання інвесторам з метою організації нових виробничих об'єктів. В результаті реалізації проекту розвитку "браунфілдів" майнові комплекси недіючих підприємств будуть передані в оренду або продані потенційним інвесторам для організації нових бізнес - об'єктів.

Термін реалізації: 2007 р.-2008р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

· Підготовка каталогу щодо наявності невеликих земельних ділянок для малих інвесторів і успішних місцевих компаній.

УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ створить, і постійно підтримуватиме каталог земельних ділянок невеликої площі з вказівкою технічних параметрів, місця знаходження, якісних характеристик і функціонального призначення для надання потенційним інвесторам і місцевим компаніям в оренду або на продаж з метою організації бізнесу або розширення що вже існує.

Термін реалізації: 2007 р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ В.2 Підвищення інституційної спроможності міста в залученні інвестицій

· Створення міської експертної Комісії із залучення інвестицій; При Луганському міському голові буде створено експертну Комісію із залучення інвестицій з метою розгляду заявок і інвестиційних проектів, питань про виділення земельних ділянок або їх продаж, пільг місцевих податків і зборів; розробки відповідних нормативно-правових актів, інвестиційних проектів, зокрема на базі існуючих підприємств; створення спільних підприємств; сприяння в оформленні реєстраційних документів; введення об'єктів в експлуатацію; вирішення спірних питань.

· Термін реалізації: 2007 р.

· Відповідальний за виконання: заступник міського голови

· Створення ефективного механізму залучення, підтримки і супроводу зовнішнього інвестора на території міста;

Луганська міська рада створить в структурі виконавчих органів ради управління або відділ економічного розвитку (або істотно змінить повноваження і функціональні обов'язки в існуючих підрозділах). Основними функціями підрозділу, який відповідає за залучення інвестицій і виконання плану стратегічного розвитку міста буде моніторинг виконання Стратегічного плану економічного розвитку міста.

Термін реалізації: 2007 р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

· Організація системи підготовки менеджерів виконавчих органів місцевого самоврядування і підприємців з питань інвестиційного менеджменту і маркетингу територій.

Керівництво виконавчого комітету Луганської міської ради сприятиме створенню системи підготовки і перепідготовки менеджерів органів місцевого самоврядування, підприємців з питань інвестиційного менеджменту і маркетингу територій. Вивчення і впровадження передового досвіду роботи інших країн з цих питань. Пошук і встановлення ділових зв'язків з консалтинговими організаціями, розробка плану проведення тренінгів. Моніторинг ефективності навчання.

Термін реалізації: 2007 р.-2011р

Відповідальний за виконання: заступник міського голови

В.3 Вдосконалення системи маркетингу міста.

· Розробка промоційних матеріалів і засобів для залучення зовнішніх інвестицій в місто Луганськ;

Управління з питань внутрішньої політики ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ сумісно з ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, УПРАВЛІННЯМ СПРАВАМИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ розробить нові маркетингові матеріали. Істотно буде оновлений та модернізований веб - портал (веб-сайт) міста. Основні сторінки ведуться на 2-х іноземних мовах. Організує випуск промоційної продукції (сувеніри, буклети, альбоми, брошури, проспекти, компакт-диски).

Термін реалізації: квітень-вересень 2007 р.-2011р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

· Встановлення і розвиток стратегічних зв'язків з національними і міжнародними компаніями та представниками бізнесу.

Виконавчі органи ради встановлять контакти і активно співпрацюватимуть з Українським центром сприяння іноземному інвестуванню з метою просування міста на ринку іноземних інвестицій.

Термін реалізації: 2007 р.-2011р.

Відповідальний за виконання: начальник УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКИ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Визначення пріоритетів

На засіданні Комітету з розробки Стратегічного плану економічного розвитку міста Луганська 14 вересня 2006 р., члени комітету шляхом анкетування визначили пріоритетність оперативних цілей двох планів дій:

· розвиток та підтримка малого та середнього бізнесу;

· створення умов для залучення інвестицій.

Мета визначення пріоритетів - створити довгостроковий довідковий документ, який допоможе Комітету, який буде відповідати за управління впровадженням Стратегічного плану економічного розвитку міста Луганська, і керівництву міста оптимально розподілити людські та фінансові ресурси. Комітет дійшов висновку, що всі оперативні цілі є важливими для майбутнього Луганська та складають нові напрями, визначені Стратегічним планом.

Члени вищезазначеного Комітету, враховуючи важливість проектів, запропонували оцінити 26 оперативних цілей за такими критеріями:

· вплив на стратегічну ціль;

· здійсненність цілі;

· терміни досягнення оперативної цілі;

· вплив оперативної цілі на залучення інвестицій і створення нових робочих місць;

· зацікавленість приватного сектора економіки брати участь в реалізації цілі.

В оцінюванні оперативних цілей взяли участь 18 членів Комітету.

Основні результати визначення пріоритетів:

· На графіку 1 показані бали, набрані окремими проектами. Оцінки розподілилися нерівномірно.

· Майбутнє місцевої економіки зв'язується в першу чергу з розвитком приватного малого і середнього підприємництва. Найвищі оцінки у сукупності отримали оперативні цілі з плану дій «Розвиток і підтримка малого та середнього бізнесу» (середній бал - 14,00), а за ними - оперативні цілі з плану «Створення умов для залучення інвестицій» (13,52). Усі оперативні цілі члени Комітету оцінили як реалістичні (середній бал за здійсненність понад 3,15).

Серед стратегічних цілей визначені наступні пріоритети:

Критичне питання А. Розвиток і підтримка малого і середнього бізнесу
А.1	Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу і поліпшення умов для його розвитку	14,57
А.3	Розвиток ринку кваліфікованої робочої сили	14,44
А.4	Розвиток існуючої системи репрезентації і підтримки малого та середнього підприємництва у сфері виробництва товарів і послуг	13,84
А.2	Підвищення професійного потенціалу органів місцевого самоврядування в комунікації і співпраці з бізнесом, поліпшення місцевого бізнес - клімату	13,29
Критичне питання В. Створення умов для залучення інвестицій
В.2	Вдосконалення системи маркетингу міста	13,72
В.3	Підвищення інституційної спроможності міста в залученні інвестицій	13,68
В.1	Створення і розвиток інфраструктури для прямих іноземних інвестицій	13,28

Трьома найпріоритетнішими проектами всього Стратегічного плану однозначно є Створення Єдиного інформаційного центру для підприємців, створення муніципальної електронної системи міста та Програма інформаційно-консалтингової підтримки малого та середнього підприємництва. Ці проекти визнані реалістичними, короткостроковими й сумісними з іншими оперативними цілями. У той же час, всі проекти цього плану дій отримали високий рейтинг як такі, що мають значення для збільшення кількості робочих місць.

Важливе значення згідно рейтингу набуває створення ефективного механізму залучення, підтримки і супроводу зовнішнього інвестора на території міста, активна маркетингова політика міської ради і створення інвестиційного клімату в місті - складові, що не вимагають значних капіталовкладень, але такі що приносять швидку віддачу.

Підсумковий розподіл оперативних цілей по пріоритетності їх виконання незалежно від відношення до критичних питань склався таким чином:

Рейтинг	№	Оперативна ціль / Проект	Усереднена сума балів
	A.1.4	Сприяння створенню на базі громадської організації Єдиного інформаційного центру для підприємців (бази даних по землі, нерухомості, законодавчим актам, розділ по інформуванню підприємців на офіційному WEB-сайті міста)	16,50
	А 1.5	Створення муніципальної електронної системи міста Луганська	Оцінювалась разом з цілю А.1.4
	A.1.1	Розробка заходів, спрямованих на інформаційно-консалтингову підтримку малого та середнього підприємництва (менеджмент, маркетинг, фінанси і ін.)	15,17
	В.2.2	Створення ефективного механізму залучення, підтримки і супроводу зовнішнього інвестора на території міста	15,03
	A.3.2	Розробка програми двостороннього партнерства малого і середнього бізнесу з професійними учбовими закладами	14,94
	B.2.3	Організація системи підготовки менеджерів органів місцевого самоврядування і підприємців з питань інвестиційного менеджменту і маркетингу територій	14,89
	A.3.1	Аналіз ринку робочої сили (виявлення потреби в кваліфікованій робочій силі і пропозиції на ринку праці)	14,78
	A.4.1	Організація і проведення маркетингового аналізу місцевого ринку виробництва товарів і послуг	14,39
	A.2.2	Проведення PR-компанії про роль підприємництва в економічному розвитку міста	13,94
	A.4.3	Організація постійно діючих спеціалізованих виставок-ярмарків товарів і послуг місцевих компаній	13,94
	A.2.3	Проведення аудиту якості адміністративних послуг для малого та середнього підприємництва та реорганізація підрозділів виконавчих органів, що надають послуги бізнесу	13,89
	A.4.4	Підтримка і допомога в розробці бізнес-планів та надання консультацій щодо отримання кредитів	13,89
	B.3.1	Розробка промоційних матеріалів і засобів для залучення зовнішніх інвестицій в місто Луганськ	13,72
	A.3.3	Розробка і впровадження програми професійної орієнтації молоді	13,61
	A.4.5	Сприяння створенню Центру інноваційних технологій	13,61
	B.1.3	Підготовка каталогу щодо наявності невеликих земельних ділянок для малих інвесторів і успішних місцевих компаній	13,56
	A.4.2	Розробка і впровадження заходів щодо сприяння просуванню місцевих товарів і послуг в інші регіони України і на міжнародні ринки	13,36
	A.1.2	Сприяння створенню бізнес - інкубатора	13,33
	A.2.4	Удосконалення діяльності Єдиного дозвільного офісу	13,33
	A.1.3	Активізація діяльності і співпраці бізнес-асоціацій міста Луганська	13,28
	В.3.2	Встановлення і розвиток стратегічних зв'язків з національними і міжнародними компаніями та представниками бізнесу	13,28
	B.2.2	Створення ефективного механізму залучення, підтримки і супроводу зовнішнього інвестора на території міста;	13,28
	B.1.2	Розвиток «браунфілдів» шляхом залучення інвестицій	13,17
	B.1.1	Визначення "грінфілдів" для передачі в оренду іноземному інвесторові в рамках прийнятої Концепції генераль

3. Аналіз стану інвестиційної активності в регіоні (в розрізі галузей, підприємств, проектів)

В інноваційній сфері української економіки досі зберігаються стійкі диспропорції, які істотно обмежують перспективи її зростання в довгостроковому періоді, формують значні ризики та обмеження для зміцнення конкурентоспроможності національної економіки України. Саме інноваційна активність промислових підприємств в Луганської області новий технологічний базис дасть країні вийти на новий етап розвитку скористатися основними конкурентними перевагами - технологіями технологічного укладу для утвердження економічної могутності та забезпечення соціальних

гарантій. У Луганській області у 2010р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 59 підприємств, або 11,2% загальної їх кількості (у 2009р. - відповідно 54 підприємства, або 9,9%).

Кількість підприємств, що освоювала інноваційну продукцію, відповідає рівню 2009р. Кількість впроваджених видів нової чи значно удосконаленої продукції склала 39 найменувань (у 2009р. - 31 найменування). Майже половину усіх найменувань інноваційних видів продукції впровадили підприємства машинобудування, 20,5% - підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв, 15,4% - хімічної і нафтохімічної промисловості. Серед регіонів 46,2% усіх найменувань інноваційних видів продукції належить підприємствам міста Луганська. Кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні процеси, проти 2009р. збільшилася в 1,7 разів, а кількість впроваджених технологічних процесів - у 2,1 рази. У 2010р. впроваджено 29 технологі чних процесів, з яких 9 - маловідходних, ресурсозберігаючих (у 2009р. - 14 та 5

відповідно). У 2010р. 8 промислових підприємств (13,6% до загальної кількості підприємств, що займалися інноваційною діяльністю) придбали 18 нових технологій. Придбали нові технології промислові підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв, машинобудування, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, добування паливно-енергетичних корисних копалин, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. [1, с. 260]. Обсяг інноваційних витрат на інновації у 2010р. становив 243,1 млн. грн. (у 2009р. - 111,1 млн. грн.), з яких 80,9% профінансовано за рахунок власних коштів. В загальному обсязі витрат 35,7% складають витрати виробників коксу та продуктів нафтоперероблення, майже третину - підприємств з добування паливно-енергетичних корисних копалин. За видами промислової діяльності більш активно здійснювали інновації підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, з виробництва харчових продуктів, напоїв, хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування (11-22%), менш активно - з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, з добування паливно-енергетичних корисних копалин, легкої промисловості, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (6-9%). При цьому зовсім не займалися інноваційною діяльністю підприємства з добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, та з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, целюлозно-паперового виробництва; видавничої діяльності. На підприємствах з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення усі підприємства галузі займалися інноваційною діяльністю.

Найбільший рівень інноваційної активності серед регіонів зафіксовано у Міловському (100% від загальної кількості промислових підприємств), Біловодському (50,0%), Лутугинському (30,0%) районах. У містах Свердловську, Лисичанську, Луганську, Рубіжне, Краснодоні, Сєверодонецьку,

Алчевську, а також у Слов`яносербському, Антрацитівському районах - частка інноваційно активних підприємств склала 11-20% [2, с. 264]. Водночас рівень інноваційної активності у 2010р. на промислових підприємствах міст Стаханова, Красний Луч, Брянка, Антрацита, Первомайська, а

також Кремінського, Перевальського районів складав 4-10%. При цьому підприємства міст Кіровська, Ровеньки та усіх районів, крім вищевказаних, зовсім не займалися інноваційною діяльністю. Реалізовували інноваційну продукцію 33 промислових підприємств, з яких 7 - продукцію,

що є новою для ринку України, 28 - нову тільки для підприємства. Обсяг реалізованої інноваційної

продукції у 2010р. становив 6749,8 млн. грн., або 9,5% від обсягу реалізованої промислової продукції області (у 2009р. - 6158,0 млн. грн., або 11,0%) [2, с. 272].

4. Заходи з підвищення інвестиційної привабливості регіону.

В умовах модернізації регіональних економічних комплексів Сходу України одним з актуальних завдань є зменшення диспропорцій соціально-економічного розвитку територій та їх стабільне інвестиційне забезпечення. Для Сходу України (з традиційним домінуванням галузей важкої, видобувної промисловості), особливого значення набуває пошук напрямків та механізмів подальшої диверсифікації регіональної економіки. У цьому контексті особливої уваги потребує оцінка ресурсів та можливостей стимулювання розвитку саме периферійних територій Сходу України. На регіональному рівні і досі зберігається тенденція щодо недостатнього інвестування в економіку периферійних районів областей Сходу України. Це, у свою чергу, є «пусковим механізмом» посилення кризових тенденцій розвитку сільських територій, що також автоматично активізує і процеси трудової міграції, у т.ч. відтік економічно активного населення з сільських територій до великих міст тощо. Периферійні райони Сходу України відіграють вагому роль у формуванні ресурсного потенціалу регіону та країни в цілому, а тому потребують особливої уваги до особливостей формування та використання трудових, фінансових, соціальних, економічних, демографічних та культурних ресурсів. Специфіка територій Сходу України полягає у тому, що регіон має не лише потенціал для розвитку важкої промисловості, але й всі передумови для формування розгалуженого господарчого комплексу, орієнтованого на розвиток сільського господарства, туризму, сфери обслуговування тощо. Вирішення цього завдання, поряд з іншими каталізаторами регіонального розвитку, потребує й активізації інвестиційних процесів на периферійних територіях Сходу України. Незважаючи на певні позитивні зрушення щодо збільшення частки інвестицій в регіональну економіку Сходу України, відкритим залишається питання підвищення інвестиційної привабливості саме периферійних територій. Довідково: У 2012 році підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 30,1 млрд грн капітальних інвестицій, що на 12,4 % більше, ніж у 2011 році. За 2012 р. у економіку Донецької області іноземними інвесторами було вкладено 362,1 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Про наявність прямих іноземних інвестицій звітували 646 підприємств Донецької області. З країн ЄС було інвестовано 2652,1 млн дол. США (88,9 % загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД - 32 млн дол. США (1,1 %), з інших країн світу - 297,5 млн дол. (10 %)1. За 2012 р. підприємствами та організаціями Луганської області за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 7839,4 млн грн капітальних інвестицій, що у порівняльних цінах на 23,6 % більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період попереднього року. У 2012 р. в економіку Луганської області іноземними інвесторами було вкладено 74,3 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу), у тому числі з країн ЄС надійшло 70,4 млн дол. (94,8 % загального обсягу), з країн СНД - 0,6 млн дол. (0,8 %), з інших країн світу - 3,3 млн дол. (4,4 %)2. За умов позитивної динаміки залучення інвестицій чітко простежується тенденція концентрації (розміщення) інвестиційного капіталу переважно у промислових, обласних центрах регіону.

Довідково. Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах м. Донецька - 57,2 % загального обсягу інвестицій, м. Маріуполя - 15,7 %, м. Горлівки - 6,1 %, м. Артемівська - 5,3 %, м. Макіївки - 4,4 %. На підприємствах промисловості зосереджено 1334,6 млн дол. США (44,8 % загального обсягу прямих інвестицій області), у т.ч. переробної - 1096,7 млн дол. США, добувної - 172,1 млн дол. США, а також з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - 65,9 млн дол. США. Станом на 1 січня 2013 року прямі іноземні інвестиції залучено у 23 міста та 13 районів (за відповідний період 2012 року - у 23 міста та 13 районів). Понад 57 % загального обсягу іноземного капіталу припадає на обласний центр. Серед територій Луганської області лідерами із залучення прямих іноземних інвестицій є міста: Лисичанськ (28,9 % від загального обсягу), Сєверодонецьк (23,0 %), Луганськ (17,8 %) та Алчевськ (14,8 %). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку регіону, (порівняно з відповідним періодом 2012 р.) збільшився на 12,6 % (334,6 млн дол. США) і станом на 1 січня 2013 досяг 2981,6 млн дол. США. Необхідно відзначити наявність тенденцій нарощування деформацій у структурі розміщення інвестицій у галузі господарства Сходу України (з огляду на переважання інвестицій у сферу важкої промисловості і уповільнені процеси інвестування сільського господарства, легкої промисловості, сфери послуг). Довідково. Найменше інвестицій за 2012 рік залучено до підприємств Луганської області за такими видами економічної діяльності як будівництво (0,4 млн дол.), виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (0,9 млн дол. США), легка промисловість (1,3 млн дол. США), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (2,0 млн дол. США.), целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність (3,8 млн дол. США.), сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги (4,2 млн дол. США). Віддалені від промислових центрів регіону периферійні території залишаються неконкурентоспроможними при залученні інвестицій.

Серед факторів, що обумовлюють незадовільний інвестиційний імідж периферійних територій Сходу України, необхідно визначити високі ризики, пов'язані з тривалим реформуванням економічної і політичної сфер та з недосконалістю законодавчих і нормативних актів, які регулюють діяльність інвесторів, що ускладнює забезпечення умов виконання ділових і майнових контрактів, стримує розвиток конкуренції. На 1 січня 2013 р. на Луганщині проживало 2256,5 тис. осіб. Упродовж 2012 р. чисельність населення області зменшилася на 16,1 тис. осіб, що у розрахунку на 1000 наявного населення становило 7,1 особи. Природне скорочення населення становило 14,6 тис. осіб, міграційне - 1,5 тис. осіб4. Зміна структури ринку праці периферійних територій обумовлена закриттям (внаслідок подовження дії негативних наслідків економічної кризи в Україні) більшості містоутворюючих підприємств у малих містах, периферійних територіях, що збільшує безробіття. Це актуалізувало проблему працевлаштування населення віддалених від обласних, промислових центрів територій (у т.ч. сільських, периферійних). Регіональна система працевлаштування виявилася не готовою ефективно проводити профілактичну роботу (з перекваліфікації, працевлаштування). Як результат - зберігаються високі показники безробіття серед працездатного населення периферійних територій Сходу України. Кількість зареєстрованих безробітних у Луганській області збільшилась (порівняно з 1 січня 2012 р.) на 11,3 %, і на 1 січня 2013 р. становила 19,9 тис. осіб. Збільшення обсягів зареєстрованого безробіття у грудні 2012 р. спостерігалося і у більшості регіонів Луганської області і найсуттєвіше - у Троїцькому (45,3 %), Станично-Луганському (35,1 %) та Новопсковському районах (34,0 %). Ситуація на ринку праці периферійних територій ускладнюється збереженням низького рівня заробітної плати. Середньомісячна номінальна заробітна плата у Луганській області у 2012 р. становила 3090 грн. У всіх регіонах Луганської області середній розмір оплати праці був вищим за мінімальну заробітну плату, разом з тим, лише у 10 з них заробітна плата перевищила середню по області: у м. Ровеньки, м. Свердловськ, м. Краснодон, м. Антрацит, м. Первомайськ, м. Красний Луч, м. Сєверодонецьк, Лутугинському районі, м. Алчевськ. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Старобільському, Кремінському, Міловському, Марківському, Новопсковському, Станично-Луганському, Антрацитівському, Свердловському, Білокуракинському районах та у м. Кіровськ і не перевищував 69,8 % від середнього показника по області. 2. Деградація промислового потенціалу (фізичне та моральне зношення основних фондів) Критична зношеність основних виробничих фондів, використання застарілих технологій, стара система інфраструктурного забезпечення обмежують можливість виробництва конкурентоспроможної за ціною та якістю продукції. Найчастіше, великі промислові підприємства, що збереглися на периферійних територіях Сходу України як спадок радянської планової економіки, володіють застарілими виробничими потужностями та занедбаною інфраструктурою, що негативно впливає на якість виробництва. Наявний потенціал економічного зростання подібних підприємств потребує докорінної модернізації, яка можлива лише за умов залучення інвестиційних ресурсів (внутрішнього та іноземного походження) та припливу кваліфікованих спеціалістів, здатних працювати з інноваційними технологіями. Довідково: Середній показник зношеності основних виробничих фондів у Донецькій області становить 67,1 %, у т.ч. у переробній промисловості - 75,0 %, на транспорті - 81,2 %; в Луганській області - 58,5 %, у т.ч. у переробній промисловості 58,2 %, на транспорті - 82,3 %. 3. Низький рівень інноваційної активності і незадовільні темпи розвитку нових галузей (зорієнтованих на впровадження інноваційних процесів). Незважаючи на високий науково-технічний потенціал, периферійні території Сходу України характеризуються недостатнім рівнем реалізації промислових інновацій, що проявляється як у незначній кількості підприємств, що ініціюють активну інноваційну діяльність, так і у незначній частці інноваційної продукції у загальному обсязі виробленої продукції.

Довідково: У Донецькій області у 2012 р. питома вага підприємств, що займалися інноваціями, становила 11,8 %, що на 1,2 % більше ніж у 2011 р. Водночас, загальна сума витрат, спрямованих на інновації, зменшилася на 60 % (до 1,45 млрд грн). У 2012 році в промисловості Донецької області інноваційною діяльністю займалося 91 підприємство, або 11,8 % їхньої загальної кількості, проти 10,6 % у 2011 році. Майже половину обласного обсягу реалізованої інноваційної продукції забезпечили підприємства машинобудування, понад 40 % - металургії, 7 % - харчової промисловості5. Усього у 2012 році інноваційною діяльністю у Луганській області займалися 64 підприємства, що становить 13 % від усіх промислових підприємств області. Простежується домінування таких підприємств у обласному центрі м. Луганськ - 19 підприємств. Кількість підприємств, що освоювали інноваційну продукцію, порівняно з 2011 р. скоротилася на 19,0 %. Більш ніж третину усіх найменувань інноваційних видів продукції впровадили підприємства машинобудування; 24,5 % - підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв; 16,3 % - металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів; 14,3 % - хімічної та нафтохімічної промисловості. Найбільший рівень інноваційної активності серед регіонів зафіксовано у Троїцькому (100 % від загальної кількості промислових підприємств), Лутугинському, Біловодському, Новопсковському (30 - 50 %), Сватівському (17 %) районах, містах Луганськ, Брянка, Сєвєродонецьк, Краснодон, Антрацит, Свердловськ, Кіровськ, Лисичанськ (15 - 26 %)6. 4. Забруднення навколишнього середовища Екологічні проблеми периферійних територій Сходу України безпосередньо пов'язані з відсутністю інвестицій у нове, екологічно безпечне виробництво. «Зелені інвестиції» - шлях до вирішення екологічних проблем периферійних територій, новий сектор для залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності регіонів. Сьогодні особливого значення набуває екологічно зорієнтоване регіональне виробництво, оскільки дасть можливість вирішити проблеми захисту повітряного і водного басейнів регіонів Сходу України. Довідково: Донецька область. У середньому, одним підприємством Донецької області за 2012 р. було викинуто 1644,3 т забруднюючих речовин. Лише у 6 із 28 міст обласного значення та в 7 з 18 районів цей показник був нижчий за середній по області. У розрахунку на 1 км2 території області обсяги викидів від підприємств склали 57,1 т, на одну особу - 345,0 кг. У окремих регіонах надходження забруднюючих речовин у атмосферу значно перевищило відповідні середні значення по області. Зокрема, у м. Дебальцеве щільність викидів у розрахунку на 1 км2 була більша за середню у 79 разів (на одну особу - у 10,8 разу); у м. Жданівка - відповідно, у 151,5 разу (та у 3,8 разу на одну особу); у м. Кіровське - у 148,8 разу (та у 6,1 разу на одну особу); у Старобешівському районі - у 1,6 разу ( та у 6,8 разу на одну особу). Луганська область. У середньому, одним підприємством Луганської області за 2012 р. було викинуто 632,7 т забруднюючих речовин. У деяких регіонах цей показник ще вищий: у містах Алчевськ (4907,0 т), Луганськ (948,3 т), Стаханов (740,4 т) та у Краснодонському районі (3699,0 т). У розрахунку на 1 км2 території Луганської області обсяги викидів від підприємств склали 12,7 т, на одну особу - 148,9 кг. У окремих регіонах надходження забруднюючих речовин у атмосферу значно перевищило відповідні середні значення по області. Зокрема, у м. Алчевськ щільність викидів у розрахунку на 1 км2 була більша у 133,7 разу ( на одну особу - у 5 разів), у м. Луганськ - відповідно, у 26,6 разу (та на одну особу - більше на 38,6 %); у м. Стаханов - у 12,6 разу (на 6,6 % - відповідно); у Краснодонському районі - у 3,8 разу (на одну особу - більше у 14,8 разу). Фактори, що уповільнюють процеси залучення інвестицій у розвиток периферійних територій Сходу України: 1. Адміністративні бар'єри Одним із значущих чинників, що обумовлює незадовільний інвестиційний клімат периферійних територій та негативно впливає на надходження нових інвестицій, є наявність адміністративних бар'єрів: інвестори стикаються із різного роду перешкодами і бюрократією при проходженні численних погоджувальних процедур (таких, зокрема, як отримання земельної ділянки, дозвіл на будівництво, ліцензії на здійснення підприємницької діяльності) та ін. 2. Низька якість інституційного середовища Серед основних факторів, що впливають на низьку якість інституційного середовища, необхідно відзначити: - недосконалість законодавчої бази, що регулює відносини між суб'єктами інвестиційного процесу, перш за все - у питаннях захисту прав власності, у тому числі - інтелектуальної; - незадовільний стан реформування судової та правоохоронної системи, що й досі не гарантують забезпечення необхідного рівня виконання і послідовного застосування існуючих законодавчих та нормативних актів. 3. Обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів регіонального розвитку В умовах дефіциту інвестицій і високої конкуренції за їх залучення на рівні регіону першочергового значення набувають внутрішні ресурси інвестиційного розвитку периферійних територій Сходу України, які мають серйозні обмеження інвестиційного зростання за рахунок власних резервів, пов'язаних із низкою факторів, серед яких необхідно виокремити: - недостатність власних коштів підприємств для модернізації виробництва; - проблему залучення позикових коштів (високі процентні ставки, недостатність заставного забезпечення по кредитах тощо); - недостатній рівень державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств; - нерозвиненість інвестиційної інфраструктури та інститутів, що забезпечують залучення інвестицій (агентства, фонди та ін.) на регіональному рівні; - відсутність пріоритетних спільних (у т.ч. на міжрегіональному рівні) інвестиційних проектів. 4. Низька інтенсивність використання потенціалу вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку Пільговий інвестиційний режим передбачав звільнення від митних зборів, податкові пільги на строк реалізації інвестиційного проекту, імпортну сировину, матеріали, обладнання, а також пільги з вивозу продукції, що вироблялася на даній території. Відсутність чітких механізмів контролю за використанням пільгових режимів у межах ВЕЗ призвела до дискусії щодо економічної доцільності їх функціонування та введення мораторію на створення нових ВЕЗ. Проте, на рівні східних регіонів досвід діяльності ВЕЗ та ТПР має низку позитивних результатів.

Довідково: На початок 2012 року у Донецькій області у рамках діяльності ВЕЗ і ТПР схвалено 188 проектів на загальну суму 3861,2 млн дол. США. Завершено реалізацію 177 інвестиційних проектів, триває реалізація 11 проектів на загальну суму 596,4 млн дол. США. Серед схвалених проектів - 63 за участю іноземних інвесторів (їх капітал складає 845,1 млн дол. США). За рахунок реалізації інвестиційних проектів створено 24,2 тис. нових та збережено 36,8 тис. робочих місць7. Законом України про Державний бюджет на 2005 рік був введений мораторій на затвердження нових інвестиційних проектів і скасовані пільгові умови оподаткування на ТПР України. Довідково: У зв'язку зі змінами в законодавстві на територіях пріоритетного розвитку Луганської області було анульовано 14 інвестиційних проектів кошторисною вартістю 40,7 млн дол. США. Це не дозволило створити 1656 робочих місць. Напрямки підвищення інвестиційної привабливості периферійних територій Сходу України 1. Підвищення ефективності інвестиційної інфраструктури периферійних територій. На сьогодні у Донецькій області створено Агентство інвестиційного розвитку Донецької області, яке доводить до відома потенційних інвесторів інвестиційні ідеї та проекти, що надходять до Донецької обласної державної адміністрації від підприємств області та започатковує власні інвестиційні проекти, привабливі для потенційних інвесторів. У Луганській області діє Єдиний електронний реєстр інвестиційних та інноваційних пропозицій. На регіональному рівні щорічно проводяться Міжнародні інвестиційно-економічні форуми з метою підвищення привабливості регіону, активізації інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвесторів. 2. Застосування механізму державно-приватного партнерства. Перспективним стимулом для розвитку периферійних територій є соціальне партнерство (влади, бізнесу, громадськості). Залучення інвестицій для забезпечення периферійних територій областей Сходу України первинною інфраструктурою електро-, газо- і водопостачання, шляхом оптимального спільного використання та подальшого розвитку вже існуючого територіального розміщення генеруючих потужностей, ресурсів і мережевого господарства.

Довідково: У рамках державно-приватного партнерства компанія ТОВ «Метінвест Холдинг» реалізує волонтерську програму «Десант добрих справ» у населених пунктах розміщення компанії та її представництв. У межах цієї програми надається допомога місцевим органам влади, закладам культури, охорони здоров'я, освіти, а також малозабезпеченим верствам населення щодо вирішення нагальних проблем місцевого розвитку. Для розвитку периферійних територій з потенціалом у агропромисловому секторі показовим є приклад залучення іноземних інвестицій через механізм державно-приватного партнерства. Розпочато реалізацію проекту «Інвестиційний парк Східного Партнерства - Агромісто» на території Луганської області. 3. Системне вирішення проблеми безробіття (сприяння зайнятості населення) через підтримку малого підприємництва на периферійних територіях, зокрема у сільській місцевості. Довідково: На початку 2012 року підписано Меморандум про соціально-економічне партнерство між Донецькою облдержадміністрацією й сільськогосподарською компанією «Харвіст Холдинг», яким передбачено щорічне фінансування інвестором у сумі від 3 млн грн проектів, спрямованих на розвиток соціальної сфери у сільській місцевості, сприяння створенню нових робочих місць за рахунок розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на території сільських і селищних рад. 4. Формування інноваційно-інвестиційного комплексу шляхом створення у регіоні мережі технологічних парків. Для розвитку Донецько-Макіївської промислової агломерації найбільш важливим є формування інноваційного комплексу шляхом створення мережі технологічних парків у Донецьку, Горлівці, Макіївці та Зугресі. Для кожного із промислових вузлів визначені найбільш важливі галузі, виділені місця для формування індустріальних парків і логістичних центрів. Зокрема, передбачено створення технопарку на території Донецько-Макіївського промислового регіону з метою впровадження технології переробки шахтних відвалів. Технологія передбачає використання породної маси як сировини для одержання ряду кольорових металів, у т.ч. алюмінію і його сплавів, залізовмісних елементів, германія та супутніх йому рідкоземельних елементів, а також сировини для виробництва будівельних матеріалів. Переробка відвалів надасть можливість забезпечити потреби у корисних копалинах, покращити стан ресурсного забезпечення у виробничих галузях регіону: силуміни - для хімічної промисловості; германій - для радіоелектроніки, у виробництві інфрачервоної, волоконної оптики, люмінофорів, у ядерній фізиці для детекторів гамма-випромінювання, у приладах нічного бачення, системах наведення різних видів військової техніки, у лазерній техніці, геліоенергетиці; кремній і кальцій - важливі компоненти у виробництві будівельних матеріалівУ рамках регіональної цільової програми «Луганщина інвестиційна. 2011 _ 2015 роки» у 2012 році було визначено стратегічний інвестиційний проект для розвитку економіки м. Луганська - «Створення індустріального парку на вільних від забудови землях територіальної громади площею 80 га». На сьогодні підготовлено характеристику земельної ділянки та попередній висновок щодо можливості розміщення промислових об'єктів на визначеній земельній ділянці відповідно до санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог. Продовжується робота зі створення Індустріального парку м. Алчевська. Визначена земельна ділянка (площа - 82,5 га), розроблений концептуальний дизайн парку. Таким чином, підвищення інвестиційної привабливості периферійних територій Східного регіону України сприятиме поглибленню процесів структурної перебудови виробництва з обов'язковим дотриманням принципів стійкого розвитку.

Це створить умови для збільшення частки інноваційних перспективних технологій і продукції на вітчизняному та міжнародних ринках, що, в цілому, позитивно впливатиме на вирішення соціально-економічних проблем територій та позитивно позначиться на покращенні екологічного стану території. Проте необхідно орієнтувати регіональну інвестиційну політику на виважену інвестиційну діяльність, створення сприятливого інвестиційного клімату з урахуванням основних переваг кожної території і визначенням чітких критеріїв щодо пріоритетності реалізації інвестиційних проектів. Покращення інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості периферійних територій Сходу України потребують вирішення першочергових завдань: - На регіональному рівні необхідно реалізовувати на практиці ініціативи щодо впровадження проектів, спрямованих на створення технопарків як центрів інноваційно-інвестиційного комплексу регіону. Зокрема, у планах дій щодо реалізації Стратегій розвитку Донецької та Луганської областей доцільно передбачити перелік потенційних місць розташування технопарків, визначити терміни початку їх функціонування. Поряд з цим - передбачити систему фінансування розвитку технопарків (а також технологічних комплексів, що діють у їх межах); забезпечити планування частки витрат із обласного та місцевих бюджетів та інших джерел фінансових надходжень на ці потреби; визначити умови реалізації інвестиційних проектів у межах технопарків; передбачити обов'язкове надання прогнозної оцінки діяльності технопарків із визначенням переваг та ймовірних ризиків/загроз їх функціонування для регіону, у т.ч. для соціально-економічного розвитку кожного окремого міста, яке буде входити до зони функціонування технопарків. - На рівні міст, органам місцевого самоврядування необхідно здійснювати регулярну роботу щодо розробки програм, стратегій, інвестиційних паспортів периферійних територій з урахуванням перспективних напрямків їх інвестиційного розвитку, з урахуванням об'єктивно сформованої спеціалізації економіки регіону та з огляду на необхідність нарощування конкурентних переваг регіону. - Органам публічної влади регіону необхідно активізувати роботу щодо розробки інвестиційних пропозицій для потенційних інвесторів, у т.ч. з використанням переваг механізму державно-приватного партнерства. Особливу увагу приділити залученню інвестицій (на засадах ДПП) на потреби розвитку інженерної та транспортної інфраструктури регіону, залученню приватного капіталу з метою фінансування реконструкції об'єктів житлово-комунального господарства міста тощо.

...