Теорії грошей і грошового обігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

«Гроші всюди присутні, і якщо порушити грошовий обіг, порушиться нормальне функціонування усього господарського організму».

Мілтон Фрідмен

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства - відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства. Тема «Теорії грошей і грошового обігу» є дуже цікавою для подальшого і поглибленого розглядання. Тому, що далеко не всі громадяни нашої країни мають хоча б елементарні уявлення про те, як же функціонують гроші. Мабуть всім громадянам необхідно знати хоча б головні економічні закони і чинники, щоб вміти орієнтуватись у складних реаліях сьогодення, правильно оперувати власними коштами і отримувати прибуток. Ця тема має бути цікава не тільки науковцям, а й більш широким верствам населення .



1. Гроші і грошова система

1.1 Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей. Функції грошей та їхня еволюція

Визначення поняття «гроші». Гроші мають багато тисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична і еволюційна.

Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей -- їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання своєї суспільної ролі. Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокремлення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями й тому придатного для виконання ролі загального еквівалента. У різних народів товарами, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами -- сріблом та золотом, а згодом -- тільки за золотом.

Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну(Т₁-- Т₂) у товарно-грошовий обіг (Т₁ -Г- Т₂₎. Сутність грошей виявляється в єдності трьох їхніх властивостей.

Отже, гроші - це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Функції грошей -- це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Класична економічна теорія виділяє п'ять функції:

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. Суспільна роль грошей як міри вартості ви ходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни. Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило виконувати функцію міри вартості. Слід враховувати і що у процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості обмінюваних товарів, як у тому, щоб з'ясувати, у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зіставлення вартості обмінюваних товарів. Кінцева мета товарного обміну, в якому беруть участь гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо.

У функції засобу обігу -- гроші викопують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою Т -- Г -- Т. Функція грошей засіб обігу завжди поєднується з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального визначення тільки в результаті обміну товару на гроші. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей. Спочатку металеві гроші використовувалися у формі простих зливків, дроту чи шматків металу. Крім того і функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, як тимчасовий посеред ник, що робить їх індиферентними до своєї вартісної форми. Паперові гроші -- це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, і погашенні боргу, так і поза ним при погашенні різноманітних зобов'язань (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо). На основі цієї функції виникли кредитні гроші -- вексель, банкнота, чек. У процесі розвитку товарно-грошових відносин функції грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті". Ця функція пов'язана зі здатністю золотих чи срібних грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості й ліквідність притаманні лише більшою або меншою мірою. Оскільки золоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворювати скарб. Але паперові та кредитні гроші набувають якісно нової функціональної форми -- стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. Маючи представницьку вартість, гроші є ліквіднішими порівняно з іншими активами. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби суспільного відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо), а також потреби населення у придбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, потреби у відпочинку та ін.Роль загального еквівалента дедалі більше закріплюється за кредитними грошима, які перебирають на себе більшість функцій товарних грошей.

Отже, суперечності між функціями грошей є також причиною їх еволюції. Тому в структурі сучасної грошової маси розвинутих країн Заходу немає золотих і срібних монет, а в структурі кредитних грошей майже 80% припадає на чеки і 50% -- на банкноти. У деяких країнах Заходу наявний обіг становить лише 5--10% грошово-безготівкового обігу, в той час як в Україні в 1998 р. -- до 50%.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами. Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і колективні міжнародні грошові одиниці (євро), які забезпечили допіру до своїх валют як стабільних носіїв вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках. Однак золото виконує функцію централізованого резерву країни, зосередженого в центральних банках, і може використовуватися у міжнародних розрахунках опосередковано шляхом попереднього продажу на світових ринках золота й подальшого його обміну на національні валюти інших країн. Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції форм грошей. Сучасна західна економічна наука неоднозначно встановлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три основні функції: засобу обігу, міри вартості, засобу нагромадження. Функція грошей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона поєднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

Гроші -- специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента, завдяки чому у ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської діяльності.

Важливим аспектом пізнання функцій грошей є принцип їх еволюції. Гроші не можна розглядати як щось незмінне. Під впливом розвитку ринкових відносин деякі функції ускладнюються, змінюються або відмирають, а замість них приходять нові, більш адекватні умовам, що склалися. Тому на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та механізм їхньої взаємодії. Гроші виникають з появою та розвитком товарно-грошових відносин. На різних етапах історичного розвитку в різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували різні товари. З часом роль загального еквівалента закріпилася за золотом. Воно виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до н.е. До цього золото було звичайним товаром. Паралельно із золотом загальним еквівалентом було срібло. Лише у другій половині XIX ст. роль грошей монопольне закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.

Еволюція форм грошей відбувається в напрямі руху від повноцінних грошей (товарних, металевих з дорогоцінних металів), що мали власну реальну вартість, до неповноцінних і дематеріалізованих грошей (білонні монети, банкноти, депозитні, електронні), які набувають вартості опосередковано, виключно через сферу обігу. Роль держави у виникненні та еволюції грошей значна. Держава, по-перше, організовувала чеканення монет на державних монетних дворах; по-друге, встановлювала масштаби цін;

по-третє, впроваджувала паперові гроші з примусовим курсом; по-четверте, здійснювала девальвацію, ревальвацію; по-п'яте, накопичувала валютні цінності для забезпечення стабільності грошей. Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває й дотепер, породжуючи нові форми і якісні особливості їхнього прояву.

1.2 Грошовий обіг і його закони

Грошовий обіг -- це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві. Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів. Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей. Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

де КГ -- кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ -- сума цін товарів, реалізованих протягом року; К -- сума цін товарів, проданих у кредит; П -- платежі за кредити минулого року; ВП -- платежі, які взаємно погашаються; О -- швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

В минулому за умови паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх, тобто веде до інфляції. Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокласичній теорії рівняння грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

,

де М -- маса грошей в обігу; V -- середня швидкість обігу грошей; Р -- середній рівень цін на товари та послуги; ф -- кількість товарів та послуг, представлених на ринку. З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу:

Однак у сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбання комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r) , то формула кількості грошей набуде такого вигляду:

Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси .

Грошова маса -- це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві. Білонна монета -- розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку. Насамперед грошину масу можна поділи на дві частини -- активні гроші, які мають низьку ліквідність і постійно використовуються

в готівковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або "квазігроші"), які потенційно можуть бути використані як гроші за певних умов (наприклад, вексель, довгострокові депозити). Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати М₀, М₁, М₂, М₃, L .

Грошова маса в обігу України у 2012-2014рр. Грошова маса України М3 за 2012 рік зросла на 12,5% порівняно із зростанням на 14,2%на рік раніше і на 1 січня 2013 року склала771,3 млрд. грн.

Грошова база - це сума готівки в обігу, тобто банкноти і монети, що знаходяться у населення і в касах банків, грошові кошти КБ, депоновані в НБУ у формі обов'язкових резервів, і залишки на кореспондентських рахунках КБ у НБУ банку. Грошова база збільшилась у 2012 році на 6,4% після зростання на 6,3% у 2011 і становить 255,3 млрд. грн. Грошова маса в Україні у вересні 2014 року знизилася на 2,2% - до 991,9 млрд гривень, монетарна база зросла на 2,9% - до 351,4 млрд гривень.За інформацією регулятора, з початку року грошова маса в Україні зросла на 9,1%, монетарна база - на 14,4%. У вересні обсяг готівки поза банками знизився на 0,3% (з початку року - зріс на 21,5%) - до 288,9 млрд гривень.Як повідомлялося, грошова маса в Україні у серпні 2014 року зросла на 2,9% - до 972,3 млрд гривень, монетарна база знизилася на 2,1% - до 341,4 млрд гривень.У 2013 році Національний банк прискорив випуск грошей в обіг у 3,4 разу - до 307,2 млрд гривень. Приріст монетарної бази за 2013 рік становив 51,918 млрд гривень, що в 3,4 разу перевищує показник приросту монетарної бази за 2012 рік. Грошова маса за цей період зросла на 17,2% - до 906,3 млрд гривень.

1.3 Грошова система, її структурні елементи й основні типи

Грошова система -- це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою. Вона складається з таких елементів :

Історія знає два основних типи грошових систем: металеву і паперово-кредитну.

Металева система -- це грошова система, в якій роль загального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота чи срібла. Металева система поділяється на два види - біметалізм і монометалізм. Біметалізм є системою, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється одночасно на рівних правах за двома благородними металами - золотом і сріблом. Монометалізм -- це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом -- золотом. Розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт, золотодоларовий стандарт.Золотомонетний стандарт у повному обсязі проіснував до Першої світової війни. Після Першої світової війни країни, які мали значні запаси золота (Англія, Франція), запровадили у себе золотозливковий стандарт, який виключав вільне карбування золотих монет і обмін їх на банкноти. Обмін банкнот міг проводитися лише на золоті зливки. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет мас дефіцит, нерідко величезний. Для його покриття державна скарбниця випускає паперові гроші, які не мають золотого забезпечення. Тому їх ще називають білетами державної скарбниці. Кредитні гроші -- це знаки вартості, які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником.



Є такі види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, кредитна картка, електронні гроші . Вексель -- це письмове боргове зобов'язання суворо встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу при настанні встановленого строку. Векселі бувають простими і переказними. Простий вексель -- це вексель, підписаний однією особою на ім'я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель (тратта) -- це вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк. Передача векселя іншій особі оформляється передавальним записом (індосаментом). Третя особа може передати вексель четвертій особі, здійснивши власний передавальний запис, і т. д. Таким чином, переказний вексель набуває певної форми грошей -- кредитних грошей, що виконують функції засобів обігу і засобів платежу. Належно від характеру виникнення векселі поділяються на комерційні і банківські. Комерційний вексель -- це боргове зобов'язання, яке підприємці видають один одному при купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу, тобто в борг. Це кредит у товарній формі. Власник комерційного векселя може використати його замість грошей для платежу за товари, куплені у третьої особи. Банкнота -- це вексель банку,за яким пред'явник може в будь який час одержати гроші яким банк замінює комерційний вексель. Банки проводять операції з обліку (скупки) комерційних векселів, суть яких полягає на тому, що власник векселя може до настання строку платежу представити його в банк і одержати зазначену у векселі суму з утриманням так званого облікового процента. У подальшому банки на основі скуплених комерційних векселів випускають власні векселі-банкноти. Банкноти стали втрачати істотні риси "класичних" кредитних грошей і поступово перетворилися на різновид паперових грошей. Цьому сприяло й те,що багато держав, потребуючи грошей, дозволили емісійним банкам випускати банкноти не лише під забезпечення комерційних векселів,

а й під векселі скарбниці і просто для покриття дефіциту державного бюджету. Тим самим кредитні гроші, окрім власних функцій, виконують ще й функції паперових грошей. Сама ж банкнота стала своєрідним "гібридом" кредитних і паперових грошей. Чек -- це письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки або перерахування а його рахунка на інший рахунок певної суми грошей . Чековий обіг у розвинутих країнах дуже поширений.

Кредитна картка -- це іменний платіжно-розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунка в банку і надає, йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплати готівкою. Нині в розвинутих країнах налічуються десятки нидів пластикових кредитних та дебітних карток (смарт-карток), у тому числі для придбання товарів і послуг, для здійснення подорожей і відпочинку, для міжнародних розрахунків (системи "Віза", "Америкен Експрес", "Мастеркард", "Єврокард"та ін.). Дедалі більшого поширення набувають депозитні та електронні гроші. Депозитні гроші -- це різновид банківських грошей, який існує, у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. А приводяться вони і рухаються за допомогою технічних інструментів -- чеків, пластикових карток, платіжних доручень тощо. Така форма грошей економніша і зручніша у користуванні, піддається контролю з боку банків за рухом великих грошових ресурсів. Електронні гроші -- це магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомогою електронно-інформаційних систем. Феномен електронних грошей полягає в якісній їх зміні, вони повністю втрачають реальну матеріальну субстанцію.

Грошова система складається історично, її зміст і структурні елементи відображають досягнутий соціально-економічний рівень розвитку країни. Вона є складовим елементом господарського механізму і регулюється законами, встановленими державою,встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Вона служить для вимірювання цін товарів та послуг. Грошова одиниця встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально-економічних та історичних закономірностей її розвитку. Форми грошей визначаються відповідними юридичними актами. До них відносяться: банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодію, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи. У грошовій системі ринкового зразка регулювання грошового обороту проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси. Неринкова грошова система характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). У відкритій грошовій системі відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Грошова система закритого типу передбачає використання валютних обмежень. Саморегульованими були системи металевого обігу. Якщо через зміну виробництва і реалізації товарів потреба в грошових знаках скорочувалася, то відповідна кількість грошей вилучалася з обігу, перетворюючись у скарб. У регульованій грошовій системі порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи.

Сучасна грошова система є результатом безготівкового процесу розвитку товарного виробництва. Сучасна грошова система України - це грошова система ринкового зразка. Необхідність створення грошової системи України:

- розпад СРСР наприкінці 1991 року;

- вихід України з “рубльової зони”;

- запровадження власної грошової одинці.

У статті 99 Конституції України зазначено, що грошовою одиницею України є гривня. Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності гривні. Банкноти випускають в обіг Національним банком України. Для зручності обслуговування роздрібного товаро-обороту в обіг випускаються розмінні монети, які є незамінними в торгівельних операціях, коли необхідно розплачуватися за товар дрібними частинами грошової одиниці.



2. Інфляція,як наслідок порушення законів грошового обігу

2.1 Причини інфляції та її види. Соціально-економічні наслідки інфляції

Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей. Інфляція -- це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впливає на всі сторони життя суспільства. Інфляція є основною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються. Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя). У найбільш загальному розумінні інфляція означає знецінення грошей внаслідок перевищення кількістю грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий - як макроеномічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів. Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги. Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина інфляції. Звичайно інфляція має свій зовнішній прояв у підвищенні цін. Але не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів,змінюватись під впливом циклічних і сезонних коливань виробництва, стихійних лих і т. ін.

Насправді ж інфляція є результатом порушення економічної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин. Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і про позицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;

надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.). Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляціїї. Інфляція -- це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушення законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

грошовий обіг інфляція гроші

Інфляція може набувати різноманітних форм:

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

Прихована інфляція - це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цінна товари і послуги, в одного боку, і доходів населення - іншого.

Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово,коли ціни зростають незначною мірою ( не перевищує 10% на рік).

Інфляційний процес може відбуватись і без зростання цін. Наприклад, так звана непомітна інфляція відбувається внаслідок деформації структури виробництва, "вимивання" товарів дешевого асортименту чи зниження якості благ за умов незмінності ціни. У свою чергу, можна навести чимало прикладів, коли зростання цін не є проявом чи причиною інфляції. Серед причин неінфляційного зростання цін - підвищення якості товарів через впровадження досягнень науково-технічного прогресу; монополізація ринку; циклічні та сезонні коливання; державне регулювання економіки; введення нових ставок чи видів податку; стихійні лиха тощо.

Помірна виникає тоді, коли річний приріст цін складає 10%. Помірна інфляція (2-6% на рік) у розвинутих країнах

Галопуюча інфляція -- інфляція, коли ціни зростають швидко -- на 10--100% щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економічної рівноваги. Інфляція виходить з-під контролю держави і поширюється на всі сфери економіки та соціальне життя країни.

Гіперінфляція інфляція, коли ціни зростають астрономічно - 1-2% щодня або сягають 1000 % і більше на рік. Гіперінфляція настає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції (Ціни зростають на тисячі, мільйони чи навіть мільярди процентів на рік. Переважно вона пов'язана з нерозумною державною політикою). Таке зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, державних витрат, а також інвестиційних витрат та ін.

Збалансована інфляція -- інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція -- інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція -- зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників -- на сировину та засоби виробництва.

Інфляція попиту -- це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати не зростання попиту. Світовий досвід показує, що інфляційні процеси, як правило, супроводжуються зростанням обсягів виробництва та зниженням безробіття. Але вони можуть також відбуватись за умов падіння виробництва, тобто в умовах стагфляції (одночасно відбувається підвищення рівня інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва). Рівень (темп) інфляції обчислюють за формулою

де І_ц -- індекс зростання цін за рік; Р°і і ) -- ціни однакових товарів, виражені відповідно в цінах базового і поточного років; ( -- обсяг виробництва певного продукту в поточному році.

Інфляція -- це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції.

Економічні наслідки інфляції:

1. Інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

2. Капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

3. Порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошем", коли підприємці населення падають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари рухомість те інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

4. Поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад -- до простої, або випадкової, форми вартості.

5. Інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції:

1. Інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

2. Інфляція знецінює, попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю. 3.Інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві. Знижується мотивація до праці.

Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:

- переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що призводить до їх знецінення;

- підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці;

- загальне тривале нерівномірне зниження реальних доходів усіх верств населення, особливо осіб з відносно фіксованими номінальними доходами;

- знецінення грошових заощаджень населення;

- диференціація населення, перерозподіл національного доходу і національного багатства за рахунок переважної кількості населення;

- диспропорційність суспільного відтворення, хаотичність виробництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення платоспроможного населення;

- підрив грошової, фінансово-кредитної, податкової систем;

- стимулювання спекуляції, економічної злочинності, посилення тіньової економіки;

- дезорганізація господарських зв'язків, відродження натурального обміну;

- затримка інвестиційного процесу, стримування процесу нагромадження;

- неухильне підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни;

- спотворення економічної інформації, показників, особливо за умов прихованої інфляції;

- соціально-політичне напруження в суспільстві.

У зв'язку з цим зростає значення активної дефляційної політики.

Слід розрізняти дезінфляцію і дефляцію. Дезінфляція - процес зменшення темпів зростання цін. Найстрашніше в інфляції витрат те, що вона породжує інфляційне очікування. Це явище виникає тоді, коли в масовій свідомості людей існує впевненість, що інфляція буде зростати і надалі. Виникає інфляційна психологія, при цьому працівники починають вимагати підвищення заробітної плати "під майбутнє зростання цін", а підприємці завчасно закладають у ціни своїх товарів очікуване зростання витрат на сировину, енергію, робочу силу і кредит.

2.2 Інфляційні процеси в Україні

Як свідчать дані додатка 1, інфляційні процеси протягом 2000-2014 рр. набули в Україні найвищих темпів серед інших пострадянських держав. Індекс інфляції в Україні у вересні 2014 року склав 102,9%. Пояснити це можливо не лише станом структурної розбалансованості економіки, нераціональним співвідношенням галузей, продукуючих на виробничий та споживчий ринки. Інфляційні процеси в Україні були спричинені їх багатофакторним характером, об'єктивними негараздами перехідної економіки Серед чинників та факторів інфляції в українській економіці слід назвати наступні:

· невиважена первинна емісія;

· структурні перекоси у матеріальному виробництві та ціновій політиці;

· затратність економіки та непродуктивні витрати окремих виробництв;

· значна руйнація товаропродукуючої сфери та неефективність безготівкової системи розрахунків;

· від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та неконтрольований експорт;

· доларизація економіки.

Індекс продовольчих цін відображає зміну вартості зафіксованого продовольчого набору та послуг у цьому періоді відносно попереднього. Продовольчий набір товарів та послуг-це набір найбільш важливих потреб для вживання домогосподарств товарів та послуг. Установлюється централізовано і являється єдиним для всіх регіонів України. Дані наведені в таблиці 2. Ну і на закінчення привожу глобальний графік 3 з динамікою зміни інфляції в Україні за останні 10 років з наростаючим висновком. Там ми бачимо індекс інфляції який склав 294,5%. Динаміка інфляції в Україні з 2004 року(з наростаючим висновком).

2.3 Шляхи вдосконалення грошового обігу в Україні

Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні. Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Мета прогнозування готівкової емісії - визначення необхідних обсягів виробництва банкнот і монет на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Воно здійснюється в кілька етапів:

- на першому етапі визначається необхідний обсяг емісії готівки як у цілому в Україні, так і в розрізі областей;

- на другому етапі визначається потреба у випуску готівки на заміну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот за номіналами;

- на третьому етапі (з урахуванням наявних запасів готівки у резервних фондах) визначається кількість банкнот і монет за номіналами, яку необхідно замовити для виробництва грошей на Банкнотно-монетному дворі.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися в першу чергу на:

- забезпечення оптимальної кількості та структури грошових знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підробних банкнот і монет;

- проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації готівкових розрахунків для активізації підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз руху готівки у значних сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення в сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків.

У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу. Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні. Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу. Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.



Висновок

Грошам належить визначальне місце в економіці. Вони виступають як її судинна система, що забезпечує обіг доходів і витрат суб`єктів ринку, життєздатність кожної із структуp. Гроші - це все те, що може бути використане як засіб платежу, оплата боргу, що не втрачає своєї цінності при поділі і може накопичуватись. Інакше кажучи, гроші - це загальна одиниця вартості товарів чи послуг. Гроші можуть класифікуватись за грошовими системами (метало-грошового обігу і паперово-кредитного грошового обігу), за концепціями (раціоналістична, еволюційна, функціональна), за способами розрахунку (готівкові, безготівкові), тощо.

Гроші не є товаром, а є кінцевою продукцією, що постійно виробляється як результат витрат суспільного часу. Основними функціями грошей (за Марксом) є міра вартості, засіб обігу, , засіб утворення скарбів, засіб платежу, світові гроші. Кожна з цих функцій може бути розкрита через дрібніші функції (під функції) та інтегрована в загальніші. У процесі ж товарно-грошового обігу виникають різні представники грошей, що реалізують якусь конкретну функцію або їх комбінації. Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості. Саме тому у нашій державі для визначення вартості того чи іншого товару або послуги використовують долар США (у НБУ розрахунки ведуться в ЕКЮ).

Можна вважати, що це - не нормальне явище, хоча усвідомлюючи те, що поки інакше чинити неможливо через високу ступінь залежності України від наданих кредитів та нестабільність курсу національної грошової одиниці. На сьогодні, на мою думку, найнадійнішим виразником багатства залишається золото. Це відбувається тому, що ціна золота в основних валютах на всіх фондових біржах світу, практично однакова.

Список використаної літератури

1. Сайт Української фондової біржі в Інтернеті http://www/ukrse/kiev/ua/.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С, Баластрик Л.О. Макроекономіка: підручник. - К. Знання,2004.-851с.

3. Базилевич В,Д, Базилевич К.С. Ринкова економіка:Основні поняття і категорії. - К. Знання,2006-с.44-50

4. Гальчинський А.Теорія грошей:Навчальний методичний посібник -К. Основи, 2011

5. Гриценко О.Г. Гроші та грошово-кредитна політика.- К.Основи,1996

6. Гроші та кредит:Підручник / За заг.ред.М.І.Савчук.-К.:КНЕУ,2001.-с.602

7. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч.посіб.-К.:Т-во «Знання», КОО,1998.

8. Маркс К. Капітал.-М.,1951-Т.1.-Гл.3.

9. Найденов В.С., Сменковский А.Ю. Инфляция и монетаризм.Уроки атикризисной политики.-К.,Белая Церковь:ОАО «Белоцерковская книжная фабрика»,2003.-Гл.2, §1;3, §1

10. Фишер С., Дорнбуш Ш.Р., Шмалензи Д. Экономика.-М.:Дело,1993.-с.580-596;653-657.

11. Чухно А.А. Деньги.-К.:Украина,1997.с.510

12. Харрис Л. Денежная теорія М.:Прогресс,1990

13. Чухно А.А. Розвиток теорії грошей та практики регулювання грошового обігу: Спецкурс/Київ.ун-т імені Тараса Шевченка.-К.,1994.-с.116.

Додаток 1

Індекс інфляції в Україні у вересні 2014 року склав 102,9%

Вільна таблиця індексів інфляції з 2000 по 2014 роки
	Січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень	За рік
2000	104,6	103,3	102,0	101,7	102,1	103,7	99,9	100,0	102,6	101,4	100,4	101,6	125,8
2001	101,5	100,6	100,6	101,5	100,4	100,6	98,3	99,8	100,4	100,2	100,5	101,6	106,1
2002	101,0	98,6	99,3	101,4	99,7	98,2	98,5	99,8	100,2	100,7	100,7	101,4	99,4
2003	101,5	101,1	101,1	100,7	100,0	100,1	99,9	98,3	100,6	101,3	101,9	101,5	108,2
2004	101,4	100,4	100,4	100,7	100,7	100,7	100,0	99,9	101,3	102,2	101,6	102,4	112,3
2005	101,7	101,0	101,6	100,7	100,6	100,6	100,3	100,0	100,4	100,9	101,2	100,9	110,3
2006	101,2	101,8	99,7	99,6	100,5	100,1	100,9	100,0	102,0	102,6	101,8	100,9	111,6
2007	100,5	100,6	100,2	100,0	100,6	102,2	101,4	100,6	102,2	102,9	102,2	102,1	116,6
2008	102,9	102,7	103,8	103,1	101,3	100,8	99,5	99,9	101,1	101,7	101,5	102,1	122,3
2009	102,9	101,5	101,4	100,9	100,5	101,1	99,9	99,8	100,8	100,9	101,1	100,9	112,3
2010	101,8	101,9	100,9	99,7	99,4	99,6	99,8	101,2	102,9	100,5	100,3	100,8	109,1
2011	101,0	100,9	101,4	101,3	100,8	100,4	98,7	99,6	100,1	100,0	100,1	100,2	104,6
2012	100,2	100,2	100,3	100,0	99,7	99,7	99,8	99,7	100,1	100,0	99,9	100,2	99,8
2013	100,2	99,9	100,0	100,0	100,1	100,0	99,9	99,3	100,0	100,4	100,2	100,5	100,5
2014	100,2	100,6	102,2	103,3	103,8	101,0	100,4	100,8	102,9				116,2



Додаток 2

Індекс інфляції по категоріям товарів і послуг

2014	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень
Всі товари та послуги	100,2	100,6	102,2	103,3	103,8	101,0	100,4	100,8	102,9
Продовольчі товари	100,4	101,2	102,4	104,2	103,6	100,7	99,3	99,9	102,9
Продукти харчування	100,4	101,3	102,5	104,3	103,7	100,5	99,1	99,8	103,0
Хлібопродукти	100,1	100,5	101,8	102,9	104,3	102,8	101,9	101,8	102,5
Хліб	100,0	100,1	100,4	102,0	104,5	102,8	101,7	102,1	103,6
Макароні вироби	99,9	100,3	100,9	102,3	104,0	103,1	102,4	102,0	101,2
Мясопродукти	99,9	99,7	100,0	103,4	103,5	103,1	104,1	101,6	103,8
Рибопродукти	100,1	101,0	103,3	106,5	106,5	102,9	101,4	101,0	101,6
Молоко, творог, сир, яйця	96,9	100,6	103,6	99,5	98,5	98,8	101,7	102,8	103,6
Молоко	101,5	101,3	100,3	100,1	97,9	99,0	99,9	101,3	102,0
Творог, сир	100,9	101,1	101,0	101,7	100,3	99,7	99,9	100,6	101,1
Яйця	77,6	97,1	121,3	92,4	93,3	94,3	112,8	113,6	113,5
Масло і жири	100,0	100,2	100,2	101,5	101,5	100,9	101,2	101,3	103,4
Масло словочне	100,9	101,7	101,3	101,7	100,8	99,1	100,2	99,8	100,6
Масло подсолнечное	99,5	99,3	99,7	101,9	103,0	103,6	102,3	102,4	102,1
Інші жири	99,6	99,5	99,0	100,7	100,1	99,6	101,0	102,0	110,7
Фрукти	102,4	108,6	112,0	113,5	110,4	100,2	102,4	96,6	105,2
Овочі	109,3	105,8	102,7	114,3	104,3	90,7	69,3	79,2	99,7
Цукор	101,6	103,3	110,5	107,0	107,3	101,6	100,0	101,7	101,3
Напої	100,2	100,3	100,9	102,6	103,2	102,4	102,5	102,2	102,2
Алкоголь, табак	101,1	100,9	100,7	101,1	101,4	102,0	102,8	104,0	103,8
Одяг та взуття	98,3	95,1	106,2	102,7	100,4	98,2	96,8	99,2	107,9
Житло,комунальні послуги	100,3	100,2	100,2	100,2	112,8	101,7	104,0	101,6	101,6
Квартплата	100,0	100,0	100,0	100,0	100,1	100,0	100,0	100,1	100,0
Утримання та ремон житла	100,0	100,5	102,2	104,6	102,5	101,4	101,1	101,7	103,2
Водооснащення	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	132,5	107,4	103,3
Каналізація	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	149,7	107,1	105,3
Електроенергія	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	111,3	100,0	100,0	100,0
Природний газ	100,0	100,0	100,0

Подобные документы

• Статистика грошового обігу

  Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу. Система показників грошового обігу. Статистичне вивчення маси грошей в обігу, швидкості обігу грошової маси. Статистичне прогнозування касових оборотів. Аналіз емісії грошей і інфляції.
  
  реферат [46,1 K], добавлен 18.10.2002
  

• Гроші

  Еволюція форм вартості. Види грошей та їх розвиток. Сутність грошей та їх роль в економіці. Функції грошей. Поняття грошового обігу та його види. Закон грошового обігу. Грошова маса та грошові агрегати. Проблеми стабілізації грошової системи.
  
  курсовая работа [73,5 K], добавлен 19.10.2002
  

• Вдосконалення стану грошового обігу в Україні

  Грошова маса, що обслуговує грошовий обіг в Україні. Соціально–економічні, організаційно–економічні відносини у сфері грошового обігу. Основоположні закони грошового обігу та практичні навички використання закономірностей функціонування грошових систем.
  
  курсовая работа [57,4 K], добавлен 12.07.2010
  

• Засоби регулювання грошового ринку

  Характеристика законів грошового обігу. Пропозиція грошей та чинники її впливу. Формування пропозиції грошей Центральним банком України. Комерційні банки у створенні нових грошей. Державне регулювання та функції НБУ у регулюванні грошового ринку.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.05.2015
  

• Пропозиція грошей та попит на гроші

  Теоретичні аспекти організації грошового обігу в Україні. Регламентація основних принципів організації грошового обігу. Види та функції грошей. Грошові агрегати. Модель пропозиції грошей та попит на гроші. Ефекти доходів, цін та процентних ставок.
  
  курсовая работа [378,3 K], добавлен 23.07.2010
  

• Порівняльна характеристика стану грошового обігу в Україні та інших країнах

  Роль грошей в ринковій економіці. Емісійна функція Центрального банку в сфері готівково-грошового обігу. Правові основи обігу готівки в Україні. Особливості стану готівково-грошового обігу в інших країнах. Оцінка стану готівкового обігу в Україні.
  
  курсовая работа [116,6 K], добавлен 12.07.2010
  

• Методи регулювання грошової маси країни

  Історичний процес виникнення грошей, їх сутність як загального еквівалента. Зміст еволюції грошей, закони функціонування грошових систем. Дія законів грошового обігу, особливості методів його регулювання. Оцінка стабільності грошей і грошових систем.
  
  контрольная работа [37,0 K], добавлен 26.11.2010
  

• Грошовий обіг

  Поняття та економічна сутність грошей, їх основні функції та особливості використання в сучасному світі. Еволюція грошей від стародавніх часів до сьогодення. Структура, елементи грошових систем. Зміст, значення закону грошового обігу, сфери використання.
  
  контрольная работа [30,9 K], добавлен 03.01.2011
  

• Організація грошового обігу

  Рух готівкових грошей у процесі обігу товарів, технологія організації грошового обігу. Стійкість готівковою обігу при збалансуванні платоспроможного попиту населення та пропозиції товарів і послуг. Роль доходів та витрат населення як складової балансу.
  
  реферат [27,4 K], добавлен 23.05.2010
  

• Грошовий оборот і грошова маса

  Поняття грошового обороту та його економічна основа. Модель грошового обігу. Сутність пересування фінансових потоків. Поняття грошової маси, агрегатів та грошової бази. Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей. Суть закону, що його описує.
  
  контрольная работа [487,3 K], добавлен 30.01.2015
  

• Грошовий обіг

  Елементи грошової системи та національна грошова одиниця. Система нормативно-правового регулювання грошового обігу та роль Національного банку України у регулюванні. Організація та здійснення регулювання готівкового та безготівкового грошового обігу.
  
  курсовая работа [54,0 K], добавлен 20.03.2008
  

• Сучасний стан готівкового грошового обігу в Україні та шляхи його вдосконалення

  Місце готівково-грошового обігу в грошовій системі України. Дослідження структури грошової маси. Аналіз факторів, які впливають на збільшення обсягів готівки в обігу. Необхідність та методи регулювання готівкового обігу. Форми безготівкових розрахунків.
  
  реферат [366,3 K], добавлен 17.05.2016
  

• Правове регулювання грошового обігу в Україні

  Грошовий обіг як об’єкт фінансово-правового регулювання. Правові засади організації безготівкового грошового обігу. Проблеми правового закріплення елементів та структури грошової системи. Роль Національного банку України у регулюванні грошового обігу.
  
  курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.09.2016
  

• Гроші

  Функції грошей як засобу обігу та особливого товару, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Історія виникнення грошей. Особливості функціонування грошової системи. Сутність закону грошового обігу. Гривня - національна валюта України.
  
  презентация [10,2 M], добавлен 19.02.2013
  

• Гроші та грошовий обіг

  Походження, сутність і функції грошей. Повноцінні гроші і знаки вартості. Поява знаків вартості при золотому обігу. Шлях розвитку кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки. Готівкова та безготівкова форма грошового обігу.
  
  курсовая работа [56,4 K], добавлен 25.01.2011
  

• Гроші

  Роль грошей в економіці, їх необхідність, сутність та функції. Сутність, причини, форми прояву інфляції. Формування попиту на гроші, закон грошового обігу. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку. Грошова система України та її еволюція.
  
  курс лекций [1,6 M], добавлен 08.02.2010
  

• Еволюція форм грошей на українських землях

  Особливості розвитку грошей на українських землях в епоху античності. Вплив іноземних грошових систем на формування грошового обігу в Давньоруській державі. Виникнення та еволюція гривні. Гроші України у складі СРСР та після проголошення незалежності.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 22.12.2010
  

• Функції і обіг грошей

  Визначення сутності грошей через їх функції. Гіпотеза власної вартості неметалевих грошей. Міра вартості як економічна функція грошей. Гроші як одиниця рахунку, як засіб обігу та платежу, як засіб нагромадження і заощадження. Функція світових грошей.
  
  контрольная работа [67,9 K], добавлен 03.03.2010
  

• Грошова реформа як шлях оздоровлення грошового обігу

  Дослідження економічної сутності грошових реформ, їх ролі в економіці. Комплекс заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обігу. Проблеми, що виникають в процесі проведення грошової реформи в Україні. Підсумок грошової реформи 1992-1996 років.
  
  курсовая работа [183,3 K], добавлен 08.12.2014
  

• Принципи організації безготівкового та готівкового грошового обігу. Форми безготівкових розрахунків

  Поняття про грошовий обіг та його різновиди. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку системи безготівкових розрахунків у національній економіці України. Акредитивна, інкасова та переказна форма розрахунків. Показники аналізу грошового обігу.
  
  курсовая работа [210,7 K], добавлен 26.10.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам