Оборотні кошти підприємства, джерела їх формування та ефективність їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ»

на тему «Оборотні кошти підприємства, джерела їх формування та ефективність їх використання»

Виконав: студент групи БС-92

№ 091112

Богомаз Світлана Олександрівна

Перевірив: ст.викладач

Журавко Олена Сергіївна

Суми - 2012



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи організації формування та використання оборотних коштів на підприємстві

1.1 Сутність та значення оборотних коштів в діяльності підприємства

1.2 Джерела формування оборотних коштів підприємства

1.3 Показники ефективності використання оборотних коштів підприємства

Розділ 2. Дослідження формування та ефективності використання оборотних коштів ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ«СМНВО ім. М.В. Фрунзе»

2.2 Аналіз складу, структури та ефективності використання оборотних коштів ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»

РОЗДІЛ 3 Напрямки підвищення ефективності формування і використання оборотних коштів підприємства

3.1 Розробка раціональної стратегії залучення позикового капіталу для формування оборотних коштів підприємства

3.2 Підвищення ефективності використання оборотних коштів за рахунок введення процедур інвентаризації виробничих запасів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Розділ 1. Теоретичні основи організації формування та використання оборотних коштів на підприємстві

1.1 Показники ефективності використання оборотних коштів підприємства

Стан оборотних коштів характеризується наявністю їх на певну дату. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу І пасиву балансу Ф.1. «Власний капітал» (рядок

380) і підсумком розділу І активу балансу (рядок 080).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) і суми рядка 430 «Забезпечення подальших витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні активи» (рядок 080).

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає можливість визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Недостатність власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною їх наявністю. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, в результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, невчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо і з іншої причини.

Надлишок власних оборотних коштів створюється у підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначених нормативів, необхідних для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безкоштовного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповне використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та 13н..

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

До показників, які характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів в майні підприємства (Кр.в.). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства.

Кр.в. - Фн ,

М (1.1)

де Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн);

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і у разі необхідності швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обороту. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

О = СТ , (1.2)

Р

де О - термін обігу оборотних коштів, днів;

С - середні залишки нормованих оборотних коштів, грн;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється оборот, днів;

Р - обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал і т.п.), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середнє арифметичне, буде мати вигляд

C= C1 + C2 + ... + C12 + C13 (1.3)

13

де С1, С2 ... С12 - сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С13 - сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою

(1.4)

Тривалість обороту коштів -- це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення -- обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період -- і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт оборотності, який визначається за формулою

К_о = Р , (1.5)

С

де Ко - коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є зворотним до коефіцієнта обігу показником і визначається за формулою

Кз = С , (1.6)

Р

де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних коштів, к.

Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн обороту, то краще вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватися коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами

Ке = П ;

С

Р = П х100% (1.7)

С

де Ке - коефіцієнт ефективності оборотних коштів.;

П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р - рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р - відносний показник, який визначає ступінь використання оборотних коштів. Чим більше значення першого і другого показників, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти з допомогою:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю і прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення оборотності за рахунок реалізації непотрібних, залежаних товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду при одночасному збільшенні обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Показники стану і ефективності використання оборотних коштів, порядок їх визначення і їх економічний зміст наведено в додатку Б.

Таким чином, визначення оптимальної потреби в оборотних коштах є одним із найактуальніших завдань фінансової служби підприємства. Для його вирішення можуть використовуватися різні методи, що враховують особливості роботи підприємства.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Враховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.



Розділ 2. Дослідження ефективності використання оборотних коштів

2.1 Характеристика фінансово-господарської ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»

Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» в даний час є одним з найбільших в Європі машинобудівних комплексів по випуску устаткування для нафтової, газової, атомної і хімічної промисловості.

Відлік своєї історії підприємство веде з 28 листопада 1896 року, коли указом імператором Миколи ІІ були затверджені умови діяльності в Росії Бельгійського акціонерного товариства «Сумські машинобудівні майстерні (анонімне суспільство)», першим директором якого став А. І. Бероунський, бельгійський підданий. В 1928 підприємство було перейменовано в ВАТ

«Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе». На заводі було узято курс на технічне вдосконалення виробництва і впровадження нових технологічних процесів. З 1930 року завод спеціалізується як підприємство хімічного і нафтового машинобудування. Конструкторські підрозділи заводу почали роботи по проектуванню нового видів устаткування, необхідного для хімічної промисловості.

За 30 років ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе», поставляючи компресорне обладнання, газоперекачуючі агрегати і обладнання для компресорних станцій, зробило величезний вклад в газифікацію не тільки країн колишнього СССР, але і таких як Іран, Туреччина та Аргентина.

Сьогодні асортиментний ряд підприємства складається з таких ліній як: газоперекачуючі агрегати і обладнання для компресорних станцій, і обладнання для компресорних станцій та АГНКС, регулююча арматура для газових трубопроводів, насоси загальновиробничі, насоси для атомної енергетики, нафтогазоперекачуюче та хімічне обладнання.

У 2007 році ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» увійшло до складу фінансово-промислової групи «Енергетичний стандарт». Підприємство підтримує ділові контакти з партнерами в Україні, країнах СНД, Європи, Азії, Африки і Америки. Зміцнюються зв'язки із споживачами, виявляється багатобічна технічна допомога при експлуатації устаткування. До складу підприємства входять також сім дочірніх підприємств (ТОВ), які обслуговують основне виробництво.

На сьогоднішній день на підприємстві працює близько 15000 чоловік. Загальна площа цехів ? 591812 м2. Загальна виробнича площа ? 503691 м2 [17].

Баланс підприємства і звіт про фінансові результати за 2006 -2010 рр. наведені в додатках В - Г.

Інформація про основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства наведена в таблиці 2.1.

Дані таблиці свідчать, що дохід від реалізації товарів в 2010 р. збільшився порівняно з 2006 р. на 35,06% і склав 2 170 149 тис. грн. Собівартість реалізованих товарів збільшилась на 254 075 тис. грн. або на 25,45%.

Валовий прибуток збільшився у 2010 р. на 338 768 тис. грн., у 2010 р. ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” отримало чистий прибуток у сумі 92 600 тис. грн., що на 256 400 тис. грн. менше ніж у 2009 р. Протягом аналізованого періоду ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” у 2008 році отримало чисті збитки у розмірі 162 342 тис. грн. внаслідок значного зростання витрат на збут, інших операційних витрат та інших витрат від операційної діяльності.



Таблиця 2.1 Загальні фінансові показники діяльності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за період 2006-2010 рр., тис. грн.

Показник	Рік	Зміна 2010 р. до 2006 р.
	2006	2007	2008	2009	2010	абсолютна	віднос на, %
Дохід від реалізації товарів, тис. грн.	1606784	1699068	2523793	3371771	2170149	563365	35,06
Собівартість реалізованих товарів, тис. грн.	998337	1110929	1467688	1812045	1252412	254075	25,45
Валовий прибуток, тис. грн.	544666	544666	992323	1496235	883434	338768	62,20
Чистий прибуток (- збиток), тис. грн.	70547	102449	-162342	349000	92600	22053	31,26
Середньоріч на вартість основних засобів, тис. грн.	558340	553100	561524	491236	611559	53219	9,53
Власні оборотні кошти, тис. грн.	140884	179608	-16203	577075	-62261	-203145	-144,19
Статутний капітал, тис. грн.	710850	710850	710850	710850	710850	0	0,00
Чисельність працюючих, чол.	19535	18785	17946	14362	14455	-5080	-26,00
Баланс, тис. грн.	1892117	2148907	3655547	3710668	4796092	2903975	153,48

Середньорічна вартість основних засобів протягом 2010-2006 рр. збільшилась на 53 219 тис. грн. (9,53%).

Статутний капітал становив 710 850 тис. грн. і має незмінну динаміку. За п'ять років чисельність всього персоналу зменшилась із 19535 чоловік у 2006 р. до 14455 працюючих у 2010 р. тобто на 26%.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за 2006-2010 рр. свідчать, що в цілому на підприємстві відбуваються позитивні зміни, а саме розширення виробничої діяльності, збільшення обсягів реалізованої продукції. Підприємство відновило свою прибутковість у 2009 році після того, як отримало чистий збиток у 2008 році у розмірі 162 342 тис. грн.

Для визначення ліквідності ВАТ „Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” проведемо аналіз показників ліквідності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе”, які наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Показники ліквідності ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» за період 2007-2009 рр.

Показники	Рік	Відхилення (+, -) 2010 р. Від 2006 р.
	2006	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт покриття	1,64	1,44	1,01	1,48	1,55	-0,08
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,38	0,45	0,62	1,10	1,14	0,76
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,01	0,07	0,05	0,06	0,03	0,02
Чистий оборотний капітал, тис.грн.	440640	374958	16252	936396	1176391	735751

Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) відображає здатність підприємства розраховуватись зі своїми кредиторами шляхом перетворення в грошову форму усіх оборотних активів. Значення 1,55 в звітному 2010 році відповідає нормативу (1,5 - 2,5), тобто на 1 грн. поточних зобов'язань припадало 1,55 грн. поточних активів. В порівнянні з попередніми періодами цей показник ліквідності покращився.

Коефіцієнт проміжної ліквідності (швидкої) виражає здатність підприємства розраховуватись з кредиторами в найближчому майбутньому - близько 1 місяця (повернення дебіторської заборгованості або її реалізація). У 2006 та 2007 роках даний коефіцієнт становив 0,38 та 0,45 відповідно, що є нижчим за його нормативне значення (0,6 - 0,8). У 2008 році коефіцієнт швидкої ліквідності збільшується до 0,62, а в 2009 р. - до 1,10, в звітному 2010 році він становить 1,14, що є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2006-2010 рр. становив 0,01; 0,07; 0,05; 0,06 та 0,03 відповідно по роках, що не відповідає його нормативному значенню, а саме 0,2-0,3.

Отже, підприємство не було здатне розрахуватися за всіма своїми поточними зобов'язаннями в певному мінімальному обсязі, що призвело до погіршення ліквідності балансу.

Динаміка коефіцієнтів ліквідності показана на рисунку 2.1.

2

1,5

1

0,5

0

Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Рисунок 2.1 - Динаміка коефіцієнтів ліквідності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за період 2006-2010 рр.

Показники рентабельності ВАТ „Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” наведені у таблиці 2.3.



Таблиця 2.3 - Показники рентабельності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за період 2006-2010 рр.

Показники	Рік	Відхилення (+,-) 2010 р. Від 2006 р.
	2006	2007	2008	2009	2010
Рентабельність активів	0,04	0,05	-0,06	0,09	0,02	-0,02
Рентабельність власного капіталу	0,08	0,11	-0,19	0,38	0,08	0,00
Рентабельність діяльності	0,04	0,06	-0,07	0,11	0,04	0,00
Рентабельність продукції	0,08	0,11	0,16	0,29	0,11	0,03

З даних таблиці видно, що показники рентабельності у 2008 році, крім рентабельності продукції, мають від'ємне значення внаслідок отримання товариством чистих збитків, як результату діяльності. Рентабельність активів підприємства зменшується у 2010 р. порівняно з 2006 р. на 0,02 пунктів. Отже з кожної гривні, вкладеної в активи, товариство в 2010 році отримує 0,02 грн. чистого прибутку.

Рентабельність власного капіталу становить 0,08 у 2010 р., що дорівнює показнику 2006 року. Прибутковість виробництва продукції складає у 2010 році 0,11, що свідчить про те, що на кожну гривню, вкладену у виробництво, підприємство отримує 0,11 грн. чистого прибутку. Рентабельність діяльності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” становить у 2006 р. - 4 %, у 2010 р. - 4 %. Це означає, що у 2010 році на одну гривню чистого доходу від реалізації підприємство отримало 0,04 грн. чистого прибутку.

В результаті проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства можна зробити висновок, що фінансовий стан ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” є задовільним: на підприємстві відбулося зростання вартості основних засобів, активізувалися процеси оновлення основних засобів.

2.2 Аналіз складу, структури та ефективності використання оборотних коштів ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»

На основі даних фінансової звітності можна оцінити джерела формування, структуру та розміщення оборотних коштів підприємства. Актив балансу свідчить про розміщення оборотного капіталу, що є в розпорядженні підприємства. Кожному виду розміщення оборотного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Проведемо аналіз змін у структурі активу і пасиву підприємства (Додатки В-Г).

Частка необоротних активів протягом аналізованого періоду дещо коливається і з 2006 по 2009 роки має тенденцію до зменшення, якщо у 2006 році вона дорівнювала 39,14%, то у 2009 році вона становить лише 14%. Незважаючи на таку ситуацію, абсолютна величина основних виробничих потужностей підприємства помітно збільшилася з 740 637 тис. грн. у 2006 р. до 1 251 168 тис. грн. у 2010 р., що є позитивним моментом у діяльності товариства і свідчить про наявність розширеного відтворення на ВАТ

„Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе”. оборотний кошти позиковий капітал

Оборотні активи займають найбільшу питому вагу у структурі активу балансу ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе”. Їх частка становить 60,86 % у 2006 р. та 73,91 % у 2010 р. Абсолютна сума даного показника зростає і становить у 2006 р. 1 151 480 тис. грн., що на 2 393 444 тис. грн. менше, ніж у 2010 р.

У 2006 - 2007 рр. найбільшу питому вагу у структурі активу займають запаси, найбільше значення даний показник мав у 2006 р. і склав 45,93% від валюти балансу. Починаючи з 2008 року частка запасів у загальній сумі активу зменшується, у 2010 році становить 18,39%

Кошти, розрахунки та інші активи протягом аналізованого періоду мають тенденцію до збільшення і становлять 282 446 тис. грн. у 2006 р. та 2662 616 тис. грн. у 2010 р. Таке зростання значним чином відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. Також значно зросла питома вага цього розділу з 14,93% у 2006 році до 55,52% у 2010 році. Така ситуація свідчить про ведення підприємством активної збутової політики.

Дані щодо джерел формування оборотних коштів ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” представлені власним капіталом, довгостроковими і короткостроковими зобов'язаннями.

Власний капітал підприємства з кожним роком зростає і становить 884 138 тис. грн. у 2006 р. та 1 979 742 тис. грн. у 2010 р. Незважаючи на таке зростання власного капіталу, його питома вага у структурі джерел формування майна товариства з 2006 по 2008 роки зменшується. Так, частка власного капіталу у структурі пасивів підприємства у 2006 р. - 46,73 %, у 2007 р. - 44,71 %, у 2008 р. - 20,49 %. Таке зменшення частки власного капіталу є наслідком збільшення питомої ваги позикових коштів товариства, внаслідок чого порушується оптимальна структура капіталу підприємства в цілому. І тільки починаючи з 2009 року питома вага власного капіталу у структурі джерел формування майна товариства збільшується до 29,58% у 2009 році, і 41,28% у 2010 році.

За аналізований період значну питому вагу у структурі джерел фінансових ресурсів ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” займають довгострокові зобов'язання, а саме 16,78% у 2006 р., 14,51 % у 2010 р.

Найбільшу питому вагу серед короткострокових зобов'язань займають короткострокові кредити банків, сума яких з кожним роком зростає і становить на кінець 2010 р. 1 370 386 тис. грн., що більше аналогічного

показника 2006 р на 1 128 475 тис. грн.

Таким чином, проаналізувавши структуру джерел формування оборотних коштів товариства, можемо стверджувати, що підприємство активно залучає зовнішні позикові ресурси для фінансування своєї діяльності. Співвідношення власних і позикових коштів складає 47 %:53 % у 2006 р. та 41 %:59 % у 2010 р. відповідно. В аналізованому періоді обсяги позикових коштів перевищують власний капітал, що вплинуло на погіршення фінансової стійкості підприємства.

Розрахунок чистого оборотного капіталу показав, що підприємство має можливість в подальшому розширювати свою діяльність, адже за рахунок власного капіталу профінансовано весь обсяг необоротних активів і частина оборотних. За період аналізу чистий оборотний капітал збільшився на 735751 тис. грн. Лише у 2008 році він скоротився до 16252 тис. грн. порівняно з 2007 роком, в якому його значення дорівнювало 374958 тис. грн., а у 2009 році зріс до 936396 тис. грн.

Показники ділової активності ВАТ „Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” у 2006-2010 рр. наведено в табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти ділової активності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за період 2006-2010 рр.

Показники	Рік	Відхилення (+,-) 2010 р. від 2006 р.
	2006	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт оборотності активів	0,80	0,81	0,85	1,23	0,50	-0,30
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	4,41	4,86	3,36	3,84	3,83	-0,58
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,87	5,91	2,90	1,95	0,99	-4,89
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	1,19	1,29	1,64	2,15	1,54	0,36

У 2006 - 2009 рр. прискорення оборотності активів з 0,80 до 1,23 означає, що на підприємстві присутня економія всіх видів ресурсів і вивільнення коштів з обороту. Натомість 2010 рік демонструє значне погіршення цього показника і зменшення оборотності активів до 0,5. Зменшення показника оборотності активів свідчить про зниження ефективності використання активів.

Коефіцієнт оборотності запасів за період аналізу зростає з 1,19 до 1,54, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

Динаміку показників ефективності використання оборотних коштів на підприємстві наведено на рис. 2.2

5

4

3

2

1

0

-1

Коефіцієнт ефективності використання оборотних активів

Коефіцієнт обертання оборотних активів

Коефіцієнт навантаження оборотних активів

Рисунок 2.2 - динаміка показників ефективності використання оборотних коштів ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за період 2006-2010 рр.

Таким чином, необхідно зазначити, що у підприємства у 2008 та 2010 роках відзначається брак власних оборотних коштів. Протягом 2010-2006 рр. чистий оборотний капітал зменшився на 203 145 тис. грн., що свідчить про погіршення структури робочого капіталу.

Проте погіршення фінансово-економічних результатів у 2010 році в порівнянні з 2009 роком потребує негайного втручання і вжиття відповідних заходів. У 2010 році показник власних оборотних коштів має від'ємне значення, тобто за рахунок власного капіталу підприємство не може бути джерелом покриття його поточних активів. Підприємство є фінансово не стійким з позиції короткострокової перспективи.



Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності формування та використання оборотних коштів підприємства

3.1 Розробка раціональної стратегії залучення позикового капіталу для формування оборотних коштів підприємства

Залучення запозиченого капіталу в певних межах дає можливість отримати ефект, який називають ефектом фінансового левериджу. Фінансовий леверидж означає використання боргів для фінансування інвестицій і показником його є відношення довгострокового залученого капіталу до власного капіталу (плече фінансового важеля). Ефект фінансового важеля проявляється в прирощенні рентабельності власного капіталу за рахунок використання запозиченого капіталу, незважаючи на його платність.

Коли підприємство бере у борг, воно зобов'язується сплатити проценти і в майбутньому погасити суму боргу. Ці проценти вираховують з оподатковуваного прибутку і збільшують його величину для інвесторів. Однак чим більше боргів має підприємство у структурі свого капіталу, тим вищий фінансовий ризик. Це означає, що, незалежно від рівня доходу від своїх операцій, підприємство повинно сплачувати як основну суму боргу, так і проценти за нього, коли настає термін погашення.

Отже, чим більше підприємство бере в борг, тим більше в нього фіксованих витрат і тим вища небезпека неспроможності покрити ці періодичні фіксовані платежі. Коли зростають борги, зростають і платежі процентів. Та попри те, що вони забезпечують фінансовий важіль, усе ж зростає ризик, що проценти за позики стануть дуже високими стосовно прибутків підприємства.

Переваги фінансового важеля треба зіставляти із фінансовим ризиком неплатоспроможності, який зростає. Настає момент, коли приріст витрат на проценти за позику перевищує «виграш» підприємства від фінансового важеля.

Ефект фінансового важеля може бути виміряний за допомогою індексу.

(3.1)

Рівень ефекту фінансового важеля вказує і на фінансовий ризик, пов'язаний з підприємством. Оскільки проценти за кредити належать до постійних витрат, нарощування фінансових витрат на залучені кошти супроводжується збільшенням сили операційного важеля і зростанням підприємницького ризику.

На практиці такі дослідження треба використовувати при прийнятті рішень про структуру капіталу. При плануванні структури капіталу визначальними є такі фактори: стабільність продажів: стабільний продаж, структура активів величина операційного важеля, прибутковість підприємства, фактор оподаткування та ринкові умови.

Слід підкреслити, що співвідношення основного та позикового капіталу у загальному його обсязі обумовлює рівень платоспроможності підприємства, який може бути оцінений на підставі використання цілої системи показників. Найбільш поширеними є такі: коефіцієнт концентрації власного капіталу; коефіцієнт концентрації позикового капіталу; співвідношення позикового і власного капіталу; коефіцієнт забезпеченості за кредитами.

Нехай відомі економічні показники діяльності підприємства.

Необхідно:

1) визначити максимальний обсяг кредиту, який може взяти підприємство так, щоб воно могло вчасно його повернути;

2) для даного інвестиційного проекту визначити структуру капіталу, при якій враховувалися б обмеження на строк окупності капіталовкладень, потреби у капіталі, максимально допустима величина запозичень та максимізація співвідношення між рентабельністю і фінансовим результатом;

3) визначити обсяг власних та запозичених коштів з умови максимізації приросту рентабельності виробництва та з урахуванням рентабельності усіх коштів.

Розглянемо математичні моделі цих задач. Ефект фінансового важеля (ЕВ) - це збільшення рентабельності власних засобів підприємства, яке одержується завдяки використанню позикових коштів. Запишемо його таким чином

(3.2)

де б - ставка податку на прибуток,

R- економічна рентабельність активів,

r - процентна ставка за користування позиковими коштами,

ЗК - сума запозичених коштів,

СК - сума власних коштів.

Причому

де БП- балансовий прибуток,

PLK- сплата відсотків за користування кредитами,

А- актив балансу,

KD - кредиторська заборгованість.

Суму позикових коштів розрахуємо за формулою

де LMC - довго- і короткострокові кредити, IП - інші пасиви. Процентна ставка за користування позиковими коштами дорівнює

(3.3)

Поширена думка, що плече важеля (частка власного капіталу) має бути достатньо великим - не менше 60%. Багато аналітиків також вважає, що нормальним обмеженням плеча важеля є значенням відношення вартості мобільних коштів підприємства до вартості його іммобілізованих засобів:

(3.4)

Позначимо через Х максимальний обсяг кредиту, який може взяти підприємство. Зробивши перетворення у формулі ефекту фінансового важеля ЕВ, отримуємо математичну модель задачі:

(3.5)

Модель (3.5) дозволяє визначити максимальний обсяг кредиту X, який може взяти підприємство.

Розглянемо далі математичну модель визначення структури капіталу для конкретного інвестиційного проекту. Для обґрунтування структури капіталу можна використовувати такі критерії оцінки: швидкість повернення інвестованого капіталу; показник рентабельності власного капіталу; показник фінансового ризику капіталовкладень. Позначимо через L показник фінансового важеля, через RVK - рентабельність власного капіталу, через RIK - рентабельність інвестованого (постійного) капіталу. Ці показники використовуються для оцінки впливу структури капіталу на рівень ефективності конкретного варіанту капіталовкладень.

Для того, щоб визначити ступінь впливу структури капіталу на рівень ефективності довгострокового інвестування, як критерій оптимізації можна використовувати рентабельність власного капіталу (цільового показника, що враховує інтереси власників компанії). У цьому випадку можна скласти детерміновану модель залежності показника від впливу на його рівень рентабельності інвестованого капіталу (ефективності капіталовкладень за всіма джерелам фінансування) і фінансового важеля (показника структури інвестованого капіталу). Ця модель залежності може бути виведена в такий спосіб:

(3.6)

де б - ставка податку й інших відрахувань із прибутку підприємства, коефіцієнт;

r - середня зважена ставка відсотка за позиковими коштами фінансування.

Визначимо показник, який буде визначати рівень фінансового ризику. Зробимо припущення: у зв'язку з тим, що ціна позикового капіталу вже включає компенсацію за ризик інвестування коштів у конкретний варіант капіталовкладень, надбавку в рівні рентабельності, пов'язану з фінансовим ризиком (FR), можна знайти як різницю між фактичною величиною середньої зваженої ціни інвестованого капіталу (WACC) і цим же самим показником, розрахованим з використанням без ризикової ставки рентабельності (WACCrf). Вищевикладене допущення можна представити математично таким виразом:

де kе - ціна власного капіталу, коефіцієнт;

r - середня зважена ставка відсотка (фактична чи планована) за позиковими коштами, коефіцієнт;

(r - rf) - надбавка в рівні рентабельності за фінансовий ризик, за умови 100% кредитування конкретного варіанта капіталовкладень (за рахунок банківських кредитів, випуску корпоративних облігацій, позик сторонніх організацій та ін.), коефіцієнт.

Таким чином, співвідношення рентабельність - фінансовий ризик (л), використовуване як критерій оптимізації структури капіталу, може бути представлено такою формулою:

(3.8)

При цьому оптимальним буде той варіант структури капіталу, в якому показник л буде мати найбільше значення.

Розрахуємо ефективність інвестицій (РВ), що характеризує ефективність вкладених інвестицій у проект за формулою:

(3.9)

де I - потреба в капіталі з усіх джерел фінансування.

Математична модель задачі є:

(3.10)

де (3.11) - обмеження на строк окупності капіталовкладень; (3.12) - обмеження, яке відображає те, що сума позикового і власного капіталу повинна дорівнювати потребі у капіталі; (3.13) - обмеження, яке вказує, яку максимальну частку власних коштів може вкласти підприємство у проект;

(3.14) - обмеження, яке вказує, який максимальний кредит може взяти підприємство, щоб загальна його заборгованість не стала загрозливою.

Розглянемо проблему визначення оптимальних обсягів власних та запозичених коштів під проект з умовно визначеним обсягом інвестування з умови максимізації приросту рентабельності виробництва та з урахуванням рентабельності усіх коштів. Нехай: x- величина власного капіталу, яка буде вкладена в виробництво; k - величина запозиченого капіталу, ВК - величина власного капіталу; х1та х2- відповідно мінімальна та максимально можлива величина коштів, що можуть бути вкладені в проект; б - податкова ставка; f(x) - це функція, що описує поведінку прибутку до відрахування податку та виплат відсотків за користування кредитом.

Тоді індекс фінансового важеля є:

(3.15)

де Рв - рентабельність власних коштів, розраховується за формулою:

(3.16)

Ру - рентабельність усіх вкладених коштів, розраховується за формулою:

(3.17)

Математична модель визначення обсягів власних та запозичених коштів з умови максимізації приросту рентабельності виробництва та з урахуванням рентабельності усіх коштів буде мати такий вигляд:

(3.18)

(3.19)

(3.20)

(3.21)

(3.22)

(3.23)

Зауважимо, що замість моделі (3.18)-(3.23) можна розглянути модель, у якій максимізується індекс фінансового важеля I, приріст рентабельності виробництва обмежено знизу, а обмеження (3.20)-(3.21) залишаються без змін.

Усі розглянуті моделі є моделями нелінійного програмування, і для їх розв'язку можна застосувати класичні методи. Застосування цих моделей дозволить поліпшити управління формуванням позиковими джерелами оборотних коштів, обрати найбільш раціональну стратегію залучення позикових коштів та визначити можливі шляхи й необхідні заходи щодо залучення капіталу у виробництво.



3.2 Підвищення ефективності використання оборотних коштів за рахунок введення процедур інвентаризації виробничих запасів

Раціональне використання оборотних коштів має велике економічне і соціальне значення для підприємства. Грамотне управління оборотними коштами підприємства сприяє зниженню витрат на виробництво і збут продукції.

Зниження витрат сировини, матеріалів, палива, забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Економія матеріальних ресурсів великою мірою сприяє зниженню собівартості промислової продукції. В даний час матеріальних витрат припадає на частку до 75% всіх витрат виробництва. Економія у споживанні матеріальних ресурсів істотно впливає на зниження собівартості продукції і надає позитивну дію на фінансовий стан підприємства. Тому конкретні кроки нормалізації складських запасів мають актуальне значення для покращення фінансового стану підприємства.

Структура оборотних коштів галузей промисловості різна. Це обумовлюється багатьма факторами, зокрема особливостями організації виробничого процесу, умовами постачання і збуту, місцезнаходженням постачальників і споживачів, структурою витрат на виробництво. Найбільшу частину оборотних коштів промислових підприємств складають товарно- матеріальні цінності. Їх питома вага 75-87%. Структура оборотних коштів у товарно-матеріальних цінностях у різних галузях неоднакова. Найбільш висока питома вага виробничих запасів - на підприємствах легкої та харчової промисловості (переважають сировина і напівфабрикати - 70%).

При значних відмінностях структури оборотних коштів окремих галузей, підприємств у будь-якому випадку найбільш раціональною є така структура, коли найбільша частина оборотних коштів вкладена в товарно- матеріальні цінності, а найменша - в грошові кошти і дебіторську заборгованість.

Наявність в підприємства достатніх оборотних коштів є необхідною передумовою його нормального функціонування. Управління оборотними коштами полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з оптимальним розміром оборотних коштів.

Особлива увага при аналізі використання активів приділяється ключовій статті оборотних коштів: товарно-матеріальним запасам. Головна мета аналізу полягає в тому, щоб встановити ознаки зменшення величини або надлишкового накопичення товарно-матеріальних запасів. Точну оцінку товарно-матеріальним запасам може дати співвідношення об'єму продажів і суми товарно-матеріальних запасів, але точнішим показником можна вважати співвідношення товарно-матеріальних запасів і собівартості реалізованої продукції, оскільки ці показники порівняльні.

Інформацію, необхідну для визначення ефективності роботи підприємства і його фінансового стану забезпечує фінансова звітність підприємства.

Фінансова звітність, а саме, баланс, дає можливість визначити фінансовий стан підприємства та відображає активи, зобов'язання та капітал підприємства на певну дату. На підприємствах згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від

16.7.99 №996-XIV п.1.ст.10 проводяться інвентаризації активів [15]. Проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків обумовлено декількома обставинами, одним з яких є складання річної бухгалтерської звітності і, зокрема, визначення фінансового результату діяльності.

Інвентаризація запасів так само як і інших активів підприємства, регламентується «Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків» від 11.08.94р. № 69 з подальшими змінами і доповненнями [26]. Основна мета проведення інвентаризації запасів - це визнання запасів як активу підприємства і відображення їх в обліку і звітності, визначення і підтвердження їх фактичного стану.

Для того, щоб запаси було визнано активом і відображено в обліку, вони повинні, згідно з П(С)БО № 1, відповідати наступним вимогам: запаси виникли на підприємстві в результаті минулих подій; існує вірогідність отримання підприємством майбутніх економічних вигод в результаті їх використання; сума запасів може бути достовірно визначена [7].

Інвентаризація запасів ставить перед собою наступні завдання: виявлення фактичної наявності запасів; установлення лишку або нестачі запасів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, що не використовуються; перевірка дотримання умов та порядку збереження запасів; перевірка реальної вартості зарахованих на баланс запасів.

Якщо в результаті проведення інвентаризації запасів було виявлено певну кількість запасів, які втратили свою первинну якість, або надмірну (наднормативну) кількість запасів, то згідно з П(С) БО № 9 п.п.25-27, підприємство повинне їх уцінити [30]. Зниження ціни запасів повинно проводитися по кожній одиниці запасів. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) ( П(С) БО № 9 п.7). Але не завжди виникає необхідність уцінити всю кількість запасів, що входять в дану одиницю запасів. Тому, вважаємо за необхідне виводити з одиниці запасів тільки ту її частину, яку необхідно уцінити, в окрему групу обліку.

Крім того, запаси, в період розширення господарської діяльності (особливо за відсутності хорошого управління), можуть рости дуже швидко, в ритмі, що часто перевищує ритм обсягу продажів. Це приводить до затоварювання складу і відвернення оборотних коштів. Вважаємо також за необхідне виводити зі складу активу надмірну (наднормативну) кількість запасів, виявлену в результаті інвентаризації, яка не відповідає вимогам визнання активом. Оскільки, запаси не використовуються, то це не приведе до отримання в майбутньому економічних вигод. Такі запаси, на нашу думку, необхідно виводити зі складу активу балансу і ліквідовувати, якщо немає можливості їх реалізації. Якщо ж є вірогідність реалізації даних запасів, то їх необхідно виводити з складу активу і враховувати на рахунку.

Вартість таких запасів, на нашу думку, необхідно списувати за рахунок чистого прибутку підприємства. Такі заходи, хоча і знижують окремі коефіцієнти фінансового стану підприємства, але розкривають його реальний стан. Це важливо не тільки для зовнішніх користувачів, але і для внутрішніх, оскільки дає можливість правильного ухвалення управлінських рішень.

Результати інвентаризації запасів мають бути оформлені документально разом із заходами по підвищенню відповідальності за кономічну доцільність придбання та використання виробничих запасів. Крім того, результати інвентаризації необхідно відобразити в обліку та у примітках до фінансової звітності, в яких наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій.

Отже, для підвищення ефективності використання оборотних коштів на підприємстві необхідно забезпечити якісне управління ними на основі удосконалення процесу проведення інвентаризації активів, а саме:

– виведення з одиниці виробничих запасів в окрему групу обліку тільки тої частини, яку необхідно уцінити;

– виведення зі складу активу надмірної (наднормативної) кількості запасів, яка не відповідає вимогам визнання активом і яка виявлена також при інвентаризації;

– прийняття пропозицій по урахуванню запасів для яких є вірогідність реалізації в майбутньому;

– списання вищевказаних запасів за рахунок чистого прибутку підприємства.

На нашу думку, впровадження цих кроків дасть можливість не тільки підвищити ефективність використання оборотних активів, а і ввести конкретну відповідальність їх придбання.



Висновки

Оборотні кошти підприємств покликані забезпечувати безперервний їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотних коштів.

Оборотні кошти - це грошові кошти та їхні еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Оборотні активи й оборотний капітал є двома категоріями, які характеризують одні й ті ж об`єкти: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторську заборгованість і запаси.

Оборотні кошти являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг

Організація оборотних коштів на підприємстві включає визначення потреби в оборотних коштах, їх складу, структури, джерел формування, а також регулювання і управління використанням оборотних коштів. Усі джерела фінансування оборотних коштів підрозділяються на власні, позикові і залучені. Правильне співвідношення між власними, позиковими і залученими джерелами утворення оборотних коштів відіграє важливу роль в зміцненні фінансового стану підприємства.

До показників, які характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів в майні підприємства. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обороту. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт оборотності. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватися коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність.

Результати аналізу основних показників діяльності ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” за 2006- 2010 рр. свідчать, що в цілому на підприємстві відбуваються позитивні зміни, а саме розширення виробничої діяльності, збільшення обсягів реалізованої продукції. Підприємство відновило свою прибутковість у 2009 році після того, як отримало чистий збиток у 2008 році у розмірі 162 342 тис. грн.

В результаті проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства можна зробити висновок, що фінансовий стан ВАТ „Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе” є задовільним: на підприємстві відбулося зростання вартості основних засобів, активізувалися процеси оновлення основних засобів.

Проте, необхідно зазначити, що у підприємства у 2008 та 2010 роках відзначається брак власних оборотних коштів. Протягом 2010-2006 рр. чистий оборотний капітал зменшився на 203 145 тис. грн., що свідчить про погіршення структури робочого капіталу.

Погіршення фінансово-економічних результатів у 2010 році в порівнянні з 2009 роком потребує негайного втручання і вжиття відповідних заходів. У 2010 році показник власних оборотних коштів має від'ємне значення, тобто за рахунок власного капіталу підприємство не може бути джерелом покриття його поточних активів. Підприємство є фінансово не стійким з позиції короткострокової перспективи.

Підвищення ефективності бізнесу в галузях промислового комплексу неможливо тільки в рамках власних ресурсів підприємств. Для розширення фінансових можливостей підприємства необхідно залучення додаткових позикових коштів з метою збільшення вкладень у власний бізнес і одержання більшого прибутку.

Залучення запозиченого капіталу в певних межах дає можливість отримати ефект, який називають ефектом фінансового левериджу. Застосування математичних моделей на основі ефекту левериджу дозволить поліпшити управління формуванням позиковими джерелами оборотних коштів, обрати найбільш раціональну стратегію залучення позикових коштів та визначити можливі шляхи й необхідні заходи щодо залучення капіталу у виробництво.

Для підвищення ефективності використання оборотних коштів на підприємстві необхідно забезпечити якісне управління ними на основі удосконалення процесу проведення інвентаризації активів, а саме: виведення з одиниці виробничих запасів в окрему групу обліку тільки тої частини, яку необхідно уцінити; виведення зі складу активу надмірної (наднормативної) кількості запасів, яка не відповідає вимогам визнання активом і яка виявлена також при інвентаризації; прийняття пропозицій по урахуванню запасів для яких є вірогідність реалізації в майбутньому; списання вищевказаних запасів за рахунок чистого прибутку підприємства.

На нашу думку, впровадження цих кроків дасть можливість не тільки підвищити ефективність використання оборотних активів, а і ввести конкретну відповідальність їх придбання.



Список використаної літератури

1. Бойчук, І. М. Економіка підприємств [Текст] / Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. - Львів: Вво «Сполом», 2008. - ISBN 966-1648-07-10.

2. Войтенко Т. Все об учете затрат на производственном предприятии [Текст] : учебник / Т. Войтенко, Н. Ворона. - Х. : Фактор, 2005. - 266 с.

3. Гетьман О. О. Економіка підприємства [Текст] : навч. посібник / О. О. Гетьман. - К. : ЦУЛ,2006. - 488 с.

4. Гриньов, В.М. Фінанси підприємств [Текст] / В.М. Гриньова, В.О. Коюда. - 2е вид., перероб. та допов. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424 с. - ISBN 966-2654-07-7.

5. Ермолаев С. Н. Вопросы практического использования теории структуры капитала Модильяни-Миллера [Текст] / С. Н. Ермолаев // Менеджмент в России и за рубежом.- 1999. - № 3.- C. 23-32.

6. Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Текст]: офіційне видання / Україна. Верховна Рада. - К.: Парламентське вид-во, 1999. - 16 с. - (Закони України). - ISBN 966-611-013-Х.

7. Іванілов, О. С. Економіка підприємства [Текст] : підручник для студ. вищ. навч. закл / О. С. Іванілов - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с. - ISBN 978-966-364-885-9.

8. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94г. №69 з подальшими змінами і доповненнями [Текст]: офіційне видання / Україна. Верховна Рада. - К.: Парламентське вид-во, 1994. - 16 с. - (Закони України). - ISBN 966- 611-013-Х.

9. Керимов В. Э., Батурин В. М. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления финансовой деятельностью предприятия [Текст] / В. Э. Керимов, В. М. Батурин // Менеджмент в России за рубежом - 2000. -№ 2. - C. 12-18.

10.Кірейцев, Г.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник: Курс лекцій [Текст] / За ред.. д.е.н., проф. Г.Г.Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

11.Клушко О.Р. Основні аспекти формування та використання оборотних коштів підприємства. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/1_klusko.htm - Назва з екрана

12.Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности [Текст] / В. В. Ковалев - М.: Финансы и статистика, 1996. - 429 с.

13.Колчина Н.В. Финансы организаций (предприятий) : учебник для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям, специальности 080105 «Финансы и кредит» [Текст] / [Н.В. Колчина и др.); под ред. Н.В. Колчиной. -- 4-е изд., перераб. и доп. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 383 с. - С.13.

14.Кустріч, Л. О Підвищення рівня управління оборотним капіталом [Текст] / Л. О. Кустріч // Вісник Хмельницького національного універститету. - 2010. - № 3. Т. 1.

15.Марцин, В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість - основні складові оцінки фінансового стану підприємства [Текст] / В. С. Марцин // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - №7. - C.26-30.

16.Мних Є. В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: [Текст] / Є. В. Мних. - К.: НМК ВО, 1993. - 236 с.

...