Золотовалютні резерви, їх суть і значення для економіки країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний вищий навчальний заклад

Міжнародний університет бізнесу і права

Кафедра фінанси і банківська справа

Курсова робота з дисципліни

«Гроші та кредит»

на тему: «Золотовалютні резерви, їх суть і значення для економіки країни»

Розробив студент:

групи 301

Лагода Є.С.

Керівник роботи:

ст.викладач. Турчак Н.А.

Херсон 2014 р.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади формування та використання золотовалютних резервів

1.1 Сутність і значення золотовалютних резервів в економіці

1.2 Механізм та основні засади державного регулювання золотовалютних резервів

1.3 Роль золота в золотовалютних резервах

2. Золотовалютні резерви НБУ

2.1 Аналіз формування та використання золотовалютних резервів України

2.2 Структура золотовалютних резервів України

2.3 Проблеми та перспективи формування та управління золотовалютними резервами України

3. Практичний досвід формування та використання золотовалютних резервів

3.1 Світовий досвід формування золотовалютних резервів

3.2 Аналіз платіжного балансу та золотовалютних резервів в механізмі валютного регулювання НБУ

3.2 Вдосконалення процесу управління золотовалютними резервами України

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В період важкої економічної ситуації, коли не має гарантії, що країна не опиниться в прірві, постає гостра необхідність в формуванні та підтриманні фінансової стійкості держави, а це в свою чергу передбачає стійкість національної грошової одиниці.

Одним з важелів стійкості фінансової системи - це формування золотовалютних резервів в державі, які передбачають не тільки підтримку грошової одиниці, а й забезпечує державу необхідною кількість засобів платежу для розрахунків за зобов'язаннями.

Контроль, щодо підтримки оптимального обсягу та збалансованої структури золотовалютних резервів в Україні бере на себе Національний банк України, адже відхилення обсягу від певних норм спричинить негативні наслідки в країні.

На сьогоднішній день структура резервів центральних банків значною мірою визначена оцінкою перспектив економічного стану США та країн Західної Європи, що безпосередньо мають вплив на частку долара та євро в складі їх обсягу.

На даний момент питання золотовалютних резервів є досить актуальним, адже той обсяг який є в країні на сьогоднішній день є недостатній для задоволення усіх потреб держави, саме тому необхідно шукати шляхи вирішення даної проблеми.

Метою даної курсової роботи є дослідження золотовалютних резервів, процес їх регулювання та контролю над ними як в Україні так і поза її межами.

Основними завданнями котрі були поставлені в даній курсовій роботі були:

- дослідження сутності золотовалютних резервів, їх значення в економіці країни та процеси формування їх структури;

- визначення державних методів впливу, формування та регулювання офіційних резервів країни;

- розгляд досвіду зарубіжних країн, що до формування та використання золотовалютних резервів в країні.

- проведення всебічного дослідження з питань стану резервів в України, висвітлення проблем та знаходження шляхів їх вирішення.

Об'єктом даного дослідження виступають золотовалютні резерви як важіль впливу на економічну ситуацію в країні.

Предметом даного дослідження є процес формування оптимального обсягу, раціональне використання золотовалютних резервів.

При виконанні курсової роботи використовувалися такі наукові методи як: метод аналізу та синтезу (використовувався при дослідженні структури золотовалютних резервів, їх динаміку змін, при дослідженні елементів процесу управління золотовалютними резервами та еволюцію його розвитку в центральних банках), метод групування (використовувався при дослідженні зарубіжного досвіду формування та використання золотовалютних резервів, при розподілі країн за величиною золотовалютних резервів), метод економіко математичного аналізу (використовувався про дослідженні зв'язку між зміною золотовалютних резервів та обмінним курсом валют), метод індукції (використовувався про дослідженні та оцінки структурних частин золотовалютних резервів України), метод порівняння (використовувався про розгляді динаміки обсягів золотовалютних резервів в Україні, економічно розвинених країнах та країнах з перехідною економікою), метод статистичного зведення.

Актуальні питання, що висвітлені в даній роботі привернули увагу багатьох науковців та аналітиків. Теоретичні основи, що визначають сутність та призначення золотовалютних резервів, сформовано в працях О.В. Дзюблюка, О.М. Бандурка, Ф.О. Журавка, Г.О. Заблоцька, Ю.М. Бездітко та інші.

1. Теоретичні засади формування та використання золотовалютних резервів

1.1 Сутність і значення золотовалютних резервів в економіці

Формування золотовалютних резервів країни є необхідною ланкою валютної системи держави, одним з головних завдань цієї політики є саме керування золотовалютними резервами держави.

Золотовалютні резерви - це державні валютні активи в країні, які мають в своєму складі золоті запаси та іноземні платіжні засоби, якими розпоряджається грошово-кредитне регулювання і використовуються для погашення боргів в країні та міжнародних платежів.

Дане визначення показує, що золотовалютні резерви країни уособлюють певний запас резервних активів, що використовуються для погашення боргів держави перед урядами інших країн так і перед різними кредитно-організаційними установами. Золотовалютні резерви забезпечують певну країну спроможністю погашення своїх боргів як позичальника перед кредитором тими платіжними засобами, які задовольняють сторону наймодавця.

Цілями нагромадження золотовалютних резервів в країні є:

- трансакційна спроможність, тобто наявність належної кількості міжнародних платіжних засобів для вільного розрахунку по своїм заборгованостям.

- інтервенційне призначення, тобто втручатися та мати вплив на валютному та грошовому ринках, для стимулювання та підтримки таких економічних категорій як попит та пропозиція, а також обмінного курсу національної валюти;

- погашенням дефіциту платіжного балансу.

Наведені цілі відображають і функції, що здійснюють офіційні золотовалютні резерви в системі валютних відносин. Виконуючи покладені на резерви функції вони виступають основним гарантом стабільності та нормального функціонування грошової системі країни.

Характерною ознакою золотовалютних резервів є те, що вони належать державі, однак на практиці резерви знаходяться у використанні зазначених законодавством органів державної влади. Для різних країн характерні різні способи функціонування у сфері державного регулювання:

- центральний банк країни, має повноваження розпоряджатися даними ресурсами, визначенням їхньої структури та курсу використання даних резервів;

- міністерство фінансів розпоряджається золотовалютними резервами, і надає право на виконання технічних функцій та певні доручення центральному банку.

Велика частка країн намагається накопичити таку кількість золотовалютних резервів, яка б мала змогу контролювати обмінний курс національної валюти. В разі несприятливих подій на валютному ринку резерви країни не постраждають катастрофічно, та будуть мати спроможність виконувати свої функції. Різка девальвація грошової одиниці внаслідок недостатньої кількості валюти, спричинить кризу міжнародної ліквідності країни.

Джерелами формування золотовалютного резерву є:

- сума коштів, що отримані від продажу експортерів країни;

- залучені кошти від операцій на внутрішньому валютному ринку;

- кошти що отримані в кредит від таких організацій як МВФ, МБРР, ЄБРР, Світового банку, міжнародних валютно-фінансових організацій та іноземних держав;

- доходи країни від операцій проведених зі своїми коштами на валютному ринку.

Запас золота, що знаходиться в розпорядженні центральних банків різних країн, слугує резервом коштів для розрахунків між країнами. Так як більшість країни при оцінці своїх резервів спирається на ринкову ціну золота, а вона має тенденцію до постійного змінення, то таким країнам досить часто необхідно робити переоцінку своїх існуючих резервів.

Слід зауважити, що золото само по собі не виступає в ліквідній формі. Для реалізації золота як платіжного засобу за міжнародними розрахунками, необхідно на світовому ринку його спочатку продати за валюту, що виступає міжнародним засобом платежу, однак дана процедура має великий відсоток ризику, адже ціна золота на світовому ринку має плаваючий характер та має схильність до зміни.

Розглянемо вплив окремо кожного чинника на формування та зміну золотовалютних резервів.

Масштаби зовнішньої заборгованості - це чинник, що визначає кількість золотовалютних резервів для зберігання та підтримки достатнього рівня міжнародної валютної ліквідності, для спроможності сплати боргу країни.

Темпи та рівень інфляції в країні визначається для передбачення необхідного обсягу золотовалютних резервів країни, адже від знецінення національної грошової одиниці дорожчає імпорт, це в свою чергу підвищує попит на іноземну валюту на грошовому ринку таким чином збільшується обсяг валютних резервів виділених центральним банком, для попередження кризового становища.

Становище платіжного балансу являє собою наявність активного сальдо чи дефіциту, що показує чи будуть здійснюватися додаткові витрати з резервів, чи навпаки буде їх накопичення в центральному банку.

Міжнародна діяльність платіжних засобів передбачає рухи коштів з одних в інші країни, що спричиняє зміни кон'юктури ринку в середині країни, що в свою чергу передбачає зміни в нагромадженні на використанні валюти ЦБ. Нагромадження іноземних валюти в країну тягне за собою збільшення золотовалютних резервів.

Становище господарства країни та економічна діяльність держави на міжнародному рівні - даний фактор визначає потоки коштів від експорту господарства та місце яке займає країна на міжнародному поділі праці. Збільшення золотовалютних резервів можливе за рахунок збільшення експорту готової продукції господарчих галузей країни, це зумовить приплив іноземної валюти в державу.

Становище обмінного курсу валюти держави, передбачає урахування чинного режиму обмінного курсу, що в свою чергу визначає динаміку золотовалютних резервів в залежності від використання чи фіксованого, чи плаваючого курсу. За плаваючого режиму, центральний банк потребує більшої кількості резервів, для згладжування коливань курсу, проводячи спеціальну девізну політику. Плаваючий режим характеризується значно меншим обсягом золотовалютних резервів в державі, адже центральний банк не так сильно втручається в політику функціонування валютного ринку.

Рівень доступу на зовнішній ринок запозичень країни - це так звані валютні обмеження, що встановлюються для корегування доступу економічних представників держави до фінансових ринків на міжнародній арені. Чим більше масштаб цих можливостей, тим менша потреба у внутрішньому валютному ринку, що спричиняє меншу потребу в витратах золотовалютних резервів країни на зрівнювання коливань кон'юнктури ринку та попиту на внутрішньому ринку.

Дані чинники є невід'ємним сегментом в формуванні резервів країни та здійсненні валютної політики, вони контролюють діяльність центрального банку як на міжнародній арені, так и на внутрішньому ринку, дана діяльність має повністю відповідати потребам і завданням економіки в даній країні.

1.2 Механізм та основні засади державного регулювання золотовалютних резервів

На даному етапі сучасних економічних відносин, питання, щодо процесу регулювання золотовалютних резервів стають дедалі актуальнішими, що потребує детального дослідження їх задля встановлення чіткої політики держави.

Міжнародні валютні резерви знаходяться у власності та використанні таких державних фінансових установ як центральні банки, міністерства фінансів, валютні управління, стабілізаційні валютні фонди.

У більшості держав золотовалютні резерви знаходяться у розпорядженні центральних банків. Проте, загальні рішення, щодо встановлення або залучення резервів приймає державний уряд. Такі дані нам надані зі світового досвіду формування та реалізації золотовалютних резервів, і має ефективний вплив на макроекономіку провідних країн світу.

Резерви валютних коштів, що накопичуються в резерві за для окреслених законодавством цілей, знаходяться у фінансових установах, що характерні своєю надійністю на міжнародному ринку, та вкладаються на основі найбільш вигідних умов, для країни-власника, в іноземні фінансові активи.

Майже у всіх державах з високим рівнем економіки країни, золотовалютні резерви є власністю держави та суспільства.

За законом України ст. 28 «Про Національний банк України» встановлено, що: «Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей України».

В процесі здійснення валютної політики в державі, одним з основних завдань центрального банку є регулювання золотовалютних ресурсів країни. Адже від допущених помилок, країна може зазнати великих збитків, та мати негативні наслідки даного управління.

Необхідно встановити значення управління офіційними золотовалютними резервами держави.

Державне регулювання - являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, задля покращення зовнішньоекономічної діяльності на користь економіки країни, воно уособлює створення певного механізму та спеціальних умов для прогресивного розвитку відносин суб'єктів господарювання в різних країнах.

Потрібно розуміти, що без здобутого доходу не можливо досягнути мети управління золотовалютними резервами країни. Цей аспект грає важливу роль в регулюванні золотовалютними резервами, так як отримання доходу не являється ціллю центрального банку держави.

Механізм управління золотовалютними резервами має на меті виконання певних завдань:

- забезпечення дефіциту платіжного боргу в країні;

- вплив на обмінній курс національної валюти через девізну політику;

- вплив на динаміку обсягів грошової маси в середині країни з метою досягнення цінової стабільності як стратегічної цілі монетарного регулювання.

Процес управління золотовалютними резервами складається з певних етапів:

1) Планування - це процес визначення оптимального обсягу золотовалютних резервів,які відповідатимуть потребам Національного банку України формування їх структури на основі ліквідності, дохідності та збереження. Організація, мотивація, виконання. Дані етапи передбачають безпосереднє використання та функціонування золотовалютних резервів в системі економіки.

2) Аналіз ефективності - етап котрий передбачає дослідження реалізації золотовалютних резервів та має на меті формування висновків з приводу їх використання.

3) Звітність та контроль - останній етап, який являє собою підбиття підсумків всієї діяльності резервів в процесі використання.

Головною метою управляння золотовалютними резервами являється максимізація їхнього використання. Цього можна досягти завдяки таким чинникам:

- підбором оптимальності обсягу золотовалютних резервів;

- підбором якісного співвідношення між частинами резервів;

- диверсифікацією валютного запасу.

Розглянемо дані чинники більш детально.

Наслідком дефіциту платіжного балансу, що спостерігався певний час в економіці, є поступове зменшення резервів, що призводить врешті решт до неспроможності задоволення потреб за рахунок імпорту країни. З іншої сторони підвищення обсягу резервів призводить до надлишку надходжень ззовні над видатками. Такий процес провокує збільшення національної грошової маси, що призводить до виникнення інфляційних процесів та вилучення грошей із виробничої сфери в грошову, а також як результат спостерігається збільшення спекуляцій на ринку грошей. Універсальних рекомендацій, щодо управляння золотовалютними резервами, як показує досвід минулих літ, не існує, використовується певна кількість показників таких як:

- обсяг зовнішніх заборгованостей;

- порівняння кількості резервів у визначений період;

- масштаби витрат на зовнішньому ринку;

- обсяги активного та пасивного сальдо балансів торгівлі та платежів, інші.

Кожна країна має на меті встановлювати показники саме для себе, проте, як показує світовий досвід, що є обсяг резервних активів який відповідає вартості імпорту товарів та послуг за 3 місяці.

При ситуації коли резерви стають нижче критичної позначки необхідно застосовувати певні заходи, що сприяють зміні валютного курсу знижуючи його, а при зростанні резервів навпаки - заходи на збільшення курсу національної грошової одиниці.

Для здійснення ефективного керування золотовалютними резервами центрального банку потрібно мати сукупність факторів які б відображали:

- кількість золотовалютних резервів (для того, щоб потреби в резервах відповідали масштабам зовнішньоекономічної діяльності);

якість золотовалютних резервів (показує оптимальний баланс резервів при мінімальному ризику залучення коштів а валютні активи).

Використання кількісних показників в регулюванні золотовалютними резервами є досить важливим важелем, адже об'єм резервів складає таку частку, яка визначає максимальну відповідність до цілей встановлених ЦБ.

Кількісні показники в повній мірі можуть охоплювати такі параметри, як:

- співвідношення масштабів золотовалютних резервів до кількісної маси поставок імпорту в країну;

- співвідношення всіх витрат країни в зовнішній діяльності та обсягу резервів;

- відношення маси золотовалютних резервів та величини сальдо платіжного балансу;

- визначення обсягу золотовалютних резервів країни за кількістю імпорту який можна придбати;

- співвідношення масштабів золотовалютного резерву до обсягу грошової бази.

Одним з показників які визначають рівень достатності золотовалютних резервів країни, є співвідношення їх величини та усереднених показників імпорту. Цінність показника, що розрахований як відношення обсягу золотовалютних резервів до обсягу річного товарного імпорту, є обмеженою.

Регулювання золотовалютних резервів за якісними характеристиками має на меті вибір між сегментами резервів та упровадження оптимального їх співвідношення. Це означає, що крім абсолютного обсягу резервів важливими є також сегмент який належить іноземній валюті, резервній позиції МВФ, СПЗ і запасу золота.

Принципами управління золотовалютними резервами країни є:

- збереження (має на меті визначення необхідності нагромадження, формування потрібної кількості та правильного використання валютних резервів, як частини національного багатства країни);

- ліквідність (можливість центрального банку, при виникненні необхідності використати значну частину резерву);

- дохідність (забезпечення правильне розміщення коштів центральним банком в різних видах валютних активів).

Інвестиційні еталони, використовуються на всіх етапах регулювання золотовалютних резервів, які доцільно розглядати як на макро- так і на макрорівні.

За участю інвестиційного еталону можна вирішити такі завдання як:

- прийняття інвестиційної стратегії, визначення граничного рівня ризиків, здійснення стратегічного регулювання резервами керівництвом центрального банку.

- проведення операцій із золотовалютними резервами відповідно до інвестиційного еталона, розробка звітності з приводу стану резервів в державі, визначення ефективності управління резервами.

Оперативні рішення з питань регулювання золотовалютними резервами в НБУ приймає заступник Голови НБУ. Досконала організаційна структура є обов'язковим чинником регулювання золотовалютними резервами держави. Завдяки їй, знижується операційний ризик та зростає прозорість системи регулювання резервами країни. В Україні регулювання золотовалютними фондами здійснюється за рахунок Національного банку це підтверджено Законом України «Про Національний банк України» Ст.15, п.1.

В Законі України «Про Національний банк України» Ст.7п.15 зазначено, що: «Національний банк України виконує такі функції: забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.»

1.3 Роль золота в золотовалютних резервах

Як зазначалося раніше на сучасному етапі золотовалютні резерви складаються з чотирьох головних компонентів:

- вільно конвертована валюта;

- резервної позиції МВФ;

- «СПЗ»;

- золотого запасу.

Кожна з наведених складових є невід'ємною ланкою структури резервів, та здійснює свої функції на міжнародному ринку.

Розглянемо саме роль золотих запасів та частку яку вони займають у золотовалютних резервах країни.

Згідно з Законом України Ст. 1 п.12 «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» зазначається, що:«Золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України.»

Згідно зі Ст. 8. п. 1. Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»: «Золотий запас України створюється Національним Банком України і є державною власністю.»

Золотий запас формується шляхом закупівлі фінансованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів України.

Золотий запас зберігається у Державній скарбниці Національного банку України та на металевих рахунках, відкритих Національним банком України в центральних банках інших країн та комерційних банках, в тому числі в іноземних.

Головними причинами накопичення золота у золотовалютних резервах Центральним банком є:

- менший відсоток ризику, пояснюється це тим, що під час нестабільності валют, золото характеризується більшою надійністю, аніж валюта та валютні цінності;

- економічний захист, це пояснюється тим, що золото, з усіх ланок структури резервів, має найбільший рівень ліквідності, і в потрібний момент може бути використане, за найменших втрат;

- високий рівень дохідності - пояснюється операціями деяких центральних банків за участю золота на кредитному ринку золота, що здійснюються через банки-маркетмейкери, дані операції приносять чималий дохід;

- страховий інструмент - під час загострення фінансової кризової ситуації, дестабілізації валютної системи, виступає надійним страховим інструментом.

За умов золотого стандарту в період Паризької та Генуезької систем валютних коштів золото мало статус основної ланки міжнародних валютних резервів та ресурсом кінцевих розрахунків за сальдо платіжних балансів. У час існування Бреттон-Вудської системи валютних відносин золото мало місце універсального та абсолютного засобу платежу, було задіяне через обмін перед цим на долари США для розрахунку за сальдо балансу платежу.

Після 1976 року відповідно до Ямайських валютних домовленостей було відмінено стабільну ціну на золото, а також централізоване курування ринків золота на міжнародній арені - це означало, що золото могло вільно продаватися. Перших приблизно 10 років частка золота майже не змінилася в складі золотовалютних резервів, однак потім почало знижувати свою масу, як сегменту резервів, внаслідок зниження ціни даного металу на світовому ринку золота. За створених умов частка золота в сховищах країн не перевищує 25% запасів світу. Зазначено, що найбільшими світовими запасами володіє США - близько 27% від сумарного резерву всіх країн, це приблизно 8,13 тис. тонн. Країни, що відносяться до ЄС зберігають у сховищах близько 12.5 тис. тонн. На рахунку резервів Міжнародні валютно-кредитних організацій перебуває приблизно 4 тис. тонн, з цієї кількості 3,2 утримує МВФ.

Існує 2 напрямки використання золотих запасів:

- як фонд резервних коштів для міжнародних розрахунків;

- як застава при отриманні кредиту.

Враховуючи ці 2 напрямки, можна виділити декілька основних процесів з використанням золота.

- розміщення золота в депозити ставки за якими мають значно нижчий характер, аніж ставки встановлені на ринку грошей;

- операції обміну, за якими центральний банк здійснює продаж золота в обмін на іноземну валюту, з укладеною угодою, що через перший час буде здійснений обмін на повернення центральним банком свого золоту, це так звана застава яку країна здійснює золотом в обмін на іноземні кошти.

Здійснюючи центральними банками управління золота, як однієї з частин золотовалютних резервів, вони користуються такими принципами, як збереження, дохідність, ліквідність.

Зміни, які відбулися за останні роки та і взагалі в цьому році вказують на те, що ціни на золото зростають, однією з головних причин є нестабільність долара США, як світового резервного активу.

Наведемо основні фактори, що виділяють важливість ролі золота як частини офіційних золотовалютних резервів:

- золото поза національний актив, що не підпорядковується валютній політиці інших країн, їхніх заходів, щодо встановлення контрольної системи над валютою та обмежень політичного спектру, що тягне за собою блокування активів, що знаходяться в іноземній валюті і перебувають в іншій країні.

- золото є значущим засобом диверсифікації резервів центрального банку, що надає можливість знизити ризики під час вкладів коштів в різноманітні види валютних цінностей.

- золото не може бути обтяженим якимись кредитними зобов'язаннями, що виділяє його на тлі інших сегментів резервів.

- золото виступає страховим резервом, виступаючи одним з головних джерел ліквідних ресурсів, на випадок непередбачуваних подій.

- золото виступає вагомим сегментом забезпечення грошової одиниці країни в якій воно накопичується у складі активів центрального банку, беручи до уваги нестабільність іноземної валюти через інфляційні процеси які відбуваються в країні, яка виступає емітентом даної валюти.

При аналізі сучасних тенденцій світової економіки та особливості золота як резервного активу, аналітики та науковці рекомендують накопичувати золото в структурі резерву країни до позначки 15%, таким чином досягнути відповідності в структурі золотовалютних резервів з європейськими державами.

Частина золота в країнах, що розвивається в середньому складає близько 3,1%, трохи більшою є частина золота в країнах, де воно добувається і складає приблизно 5,5-7%.

2. Золотовалютні резерви НБУ

2.1 Аналіз формування та використання золотовалютних резервів України

Проведений аналіз управління золотовалютними резервами Національного банку України дав змогу виділити п'ять історичних етапів та виявити їх особливості.

Перший етап охоплює 1991-1992 рр. - період з часу створення НБУ і закінчується організацією Валютної біржі НБУ (УМВБ). Головними завданнями даного етапу були: створення інфраструктури управління золотовалютними резервами; встановлення кореспондентських відносин НБУ з іноземними банками; підготовка кваліфікованого персоналу.

Другий етап охоплював 1992-1995 рр. Його особливостями були активне формування нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та валютного контролю; швидке збільшення обсягів золотовалютних резервів НБУ завдяки впровадженню обов'язкового продажу частини валютних надходжень експортерів.

Третій етап (1995-1998 рр.) характеризувався стрімким зростанням обсягів золотовалютних резервів за рахунок надходження кредитів МВФ та короткострокових портфельних іноземних інвестицій. Завершенням етапу стала фінансова криза 1998 року.

Четвертий етап (1998-2008 рр.) характеризувався значним нарощенням обсягів золотовалютних резервів України і включав виявлення недоліків системи управління золотовалютними резервами НБУ, зокрема: низьку ліквідність резервів, обумовлену використанням довгострокових фінансових інструментів; проведенням операцій з офшорними банками; недостатній рівень контролю за ризиками НБУ. Результатом стало удосконалення механізму управління золотовалютними резервами НБУ. П'ятий етап (2008 рік - теперішній час) передбачає управління золотовалютними резервами в умовах кризи та посткризовий період. Основним джерелом коштів для поповнення офіційних золотовалютних резервів Національного банку України до 1995 року були надходження від обов'язкового продажу валютної виручки експортерів. Наразі поповнення золотовалютних резервів проводиться шляхом: купівлі монетарного золота та іноземної валюти; отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами; залучення валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.

Протягом усього періоду діяльності Національного банку України включно до 2008 року спостерігалася чітка тенденція до нарощування обсягів золотовалютних резервів (за виключенням 1998 року, пов'язаного з фінансовою кризою), що вказує на поступове зміцнення ролі зовнішньоекономічного сектору в надходженні виручки в іноземній валюті на внутрішній валютний ринок країни. Напрями використання золотовалютного резерву переслідують такі цілі: продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу, а також для здійснення витрат по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, та іншими резервними активами. Закон не допускає використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.

За даними МВФ, на 1 жовтня 2014 офіційні резервні активи України становили 16385200000. Доларів США, при цьому монетарне золото (включаючи золоті депозити і золото в свопи) - всього лише 1568700000. Доларів (9,57% від загального обсягу резервів). Левову ж частку міжнародних резервів України становлять активи в конвертованих валютах (цінні папери, валюта і депозити). Повністю структура золотовалютних резервів НБУ за даними МВФ на 01.10.2014 показана на наступній діаграмі:



Діаграма 1

Золотовалютні резерви НБУ у червні знизилися на 5,7% ($ 1,397 млрд), і становлять $ 23,144 млрд.(рис. 2.1)

Рисунок 2.1

Протягом кризового та посткризового періоду основною метою управління золотовалютними резервами було забезпечення оптимального співвідношення рівнів захищеності, ліквідності й дохідності, що забезпечувало виконання функцій Національного банку України, визначених чинним законодавством України.Контроль за кредитним ризиком забезпечувався шляхом встановлення кредитних лімітів банкам-контрагентам. Оптимальний рівень валютного та процентного ризиків забезпечувався шляхом диверсифікації міжнародних резервів. Більша частина коштів золотовалютних резервів зберігалась у державних цінних паперах та на депозитних рахунках. Ліквідність золотовалютних резервів визначалася рівнем ліквідності вільно конвертованих валют, фінансових інструментів або фінансового ринку. Для дослідження динаміки зміни золотовалютних резервів за певний проміжок часу наведемо статистичні дані про обсяги резервів в Україні за 2003-2014 рр.млн. грн.(рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Динаміка обсягів золотовалютних резервів Україниза 2003-2013 рр.,млн. грн.

Розглядаючи дану графічну побудову можна спостерігати коливання обсягів золотовалютних резервів в період 2003-2013 рр. В період з 2003 по 2007 роки офіційні резерви України постійно зростали, із показника 4177 млн. дол. США зросли до 31841,58 млн. дол. США, що складає приріст на 587,87 %. Внаслідок світової економічної кризи в 2008 році, яка зачепила кожну країну, резерви почали зменшуватись. Перше скорочення відбулося саме за період 2008 року і склало 3 019,74 млн. дол. США. Найбільш різке падіння яке відбулося за досліджуваний період спостерігається в 2012 році, яке склало -6 712,15 млн. дол. США, відносний показник зменшення резервів в порівнянні з 2011 роком складає 21,4%.

Таке стрімке зменшення обсягів золотовалютних резервів України було пов'язане передусім з намаганням держави утримання та по можливості стабілізування національної валюти. Досягнувши найвищої позначки в 35138,98 млн. дол. США в 2011 році, обсяги золотовалютних резервів почали стрімко спадати та досягли позначки яку ми можемо побачити на січень 2014 року, що склала 17805,59 млн. дол. США. Скорочення які відбувалися за останній рік були пов'язані з штучним утриманням курсу національної валюти та погашенням заборгованості України, також на зміну ЗВР сприяє масштаб надходжень капіталу в країну. НБУ повинен як найшвидше стабілізувати структуру золотовалютних резервів, адже цього року Україні необхідно повернути 16% державного боргу.

На даний момент досить актуальним стало питання, щодо залучення золотого запасу більшої частки, аніж є зараз. За даними Всесвітньої золотої ради (ВЗР), у другому кварталі центральні банки світу придбали 157,5 тонн золота, що в річному і квартальному еквіваленті являє собою ріст на 137,9 і 63 відсотки відповідно. Наведемо графічну побудову золотого резерву та прослідкуємо за тенденцією змін даного сегменту структури золотовалютних резервів (рис.2.3).

Рисунок 2.3 - Динаміка зміни вартості золотого запасу в Україні протягом 2002-2013 рр., млн. дол. США

За даною графічною побудовою можна проаналізувати тенденцію зміни золота у складі золотовалютних резервів.

Як ми можемо розглянути на даній графічній побудові, з року в рік спостерігалася динаміка як на спад так і на підвищення обсягів монетарного золота в резервах країни.

Найнижчий показник монетарного золота в складі офіційних резервів спостерігався на січень 2005 року.

За станом на 01.05.2013 у золотовалютних резервах Національного банку України було накопичено близько 36,1 тонн золота, поки що це найбільший приріст за весь досліджуваний період.

2.2 Структура золотовалютних резервів України

На кінець 2013 року золотовалютні запаси України складали 20,416 млрд. дол. США., займаються таким чином 55 сходинку в рейтингу країн та економічних територій світу. Однак вже на початок січня відбулося скорочення ЗВР на 12,8 % до 17,8 млрд. дол. США. за рахунок зменшення резервів у валюті та на депозитних вкладах. Як пояснює НБУ це відбулося за рахунок потреби у виплаті боргових зобов'язань іноземною валютою, здійснення виплат на користь МВФ та проведення операцій із стабілізації грошової одиниці.

Золотовалютні резерви України знаходяться під контролем Національного банку України та уряду держави. Офіційні резервні активи держави вважаються її національним багатством та розраховуються в доларах США. Як вже зазначалося раніше першочерговим завданням резервного капіталу є підтримка стабільності національної грошової одиниці як у внутрішньому середовищі держави так і на міжнародному валютному ринку, забезпечення та координування платіжного балансу України, втручання та регулювання в середовищі монетарної політики Національного банку України.

До джерел формування ЗВР відносять закупівлю валюти іноземних держав, золота в зливках, щодо зовнішніх чинників, то вплив на обсяги резервів України головним чином полягають в кредитах наданих країні іншими державами та фінансовими установами міжнародного значення.

Так як розвиток ринкової економіки пов'язаний з глобалізацією та узгодженою інтеграцією ринків фінансів як світового так і національного значення, це є причиною приділення більшої уваги до утворення та управління золотовалютних резервів НБУ.

На структуру золотовалютних резервів України більшою мірою впливають макроекономічні чинники, економічне становище країни, місце тієї чи іншої валюти на світовому ринку, а також фактори кон'юнктури ринку, тобто встановлення курсу на ту чи іншу валюту яка вважається вільноконвертованою в країні.

Розглянемо структуру золотовалютних резервів держави на наступній графічній побудові:

Рисунок 2.4

За даними додатком можна розглянути яку кількість займає кожна структурна частина золотовалютних резервів.

Цінні папери на період 2014 року займає найбільший сегмент Золотовалютних резервів складаючи 70,55% від усієї маси, що являє собою 12568,3 млн. дол. США, цінні папери представлені в офіційних резервах України як державні облігації інших країн, їхня зміна можлива через зменшення або збільшення їх вартості. Зміни в обсягах золотовалютних резервів можливі за рахунок надходження коштів від розміщення цих самих цінних паперів.

Другим сегментом за кількістю в ЗВР є вільноконвертована валюта, яка в Україні зберігається в дол. США., вона складає 20,16%, і має цінність на 3591 млн. дол. США. Кількість даної частки структури резервів залежить та може змінюватися як від курсу встановленого на дану валюту, так і від кількості виплат проведених за рахунок платежів в іноземній валюті. На даний момент виплати по заборгованостям країни здійснюються виключно іноземною валютою.

Наступна ланка структури резервів - золотий запас. Він складається з монетарного золота що закуповується в зливках. та брухт дорогоцінних металів. Дана структурна частина займає 9,21 %від усієї кількості ЗВР, що складає цінність в 1640,2 млн. дол. США. За умов регулювання та підтримки структури золотовалютних резервів Національного банку України, необхідно звертати увагу на вміст золота як невід'ємної складової ЗВР. В залежності від ринкової ціни на золото, буде змінюватись кількість та вартість золотого запасу в державі.

І остання складова - це спеціальні права запозичення, які займають в офіційних резервах України найменшу долю 0,09% і складають 16 млн. дол. США. СПЗ приймають участь в операціях тільки в міжнародному просторі економічних відносин. Починаючи з 2000 року до складу СПЗ входять такі валюти: долар США, японська єна, євро, англійський фунт стерлінгів. Кожні 5 років склад СПЗ переглядається для визначення актуальності співвідношення валют у світовій торгівлі.

На початок 2013 р. НБУ для урегулювання валютного курсу намагалася здійснювати інтервенції, вони мали від'ємне сальдо, на протязі 4 місяців аж до вересня, інтервенції не проводилися взагалі, тобто не відбувалися ані продаж ані закупівля валюти. Внаслідок в жовтні 2013 року золотовалютні резерви скоротилися на 0,08%.

2.3 Проблеми та перспективи формування та управління золотовалютними резервами України

золотовалютний платіжний економіка державний

Варто зазначити, що на даному етапі існує багато проблем з приводу управління, формування та використання золотовалютних резервів. В Україні значно відчуваються проблеми, які лишають змоги повноцінно функціонувати офіційні резерви у сфері укріплення та підтримки української валюти та розрахунку на зовнішній арені.

Резервуючи майже всі валютні надходження і не узгоджуючи свої дії ні з Верховною Радою, ні з Урядом, верхівка НБУ самовільно розпоряджається і формує за кордоном ще один бюджет.

Ще одним негативним фактом є «довірливість» держави, а в цілому і верхівки НБУ до іноземних радників та консультантів, в відрізок часу коли наші резерви будуть значно необхідними ми не матимемо змоги ними скористатися,через,те,що деякі права українських інвесторів будуть підпорядковуватись іноземним законам, і наші накопичення будуть недоступні.

На думку більшості аналітиків одне із кращих рішень полягає в зменшенні розміру державного боргу з миттєвим скороченням надмірних валютних резервів таким чином не задіяти країну та бюджет загалом в спекулятивні провокації,які можуть мати місце з боку сторонніх осіб.

Теперішня фінансова криза і самовільні коливання валютного курсу сьогодні потребують ефективного використання збережених золотовалютних резервів з метою послабити вплив негативних наслідків для української економіки.

Сьогодні Україна знаходиться на межі фінансового банкрутства. Якщо Нацбанк дійсно розмістив державні валютні резерви належним чином, з гарантіями повернення, за потребою, на територію України, то зараз саме час повертати кошти,тому що український народ на даний момент дуже потребує фінансових вливань за рахунок потенційно зарезервованих фінансових ресурсів держави.

Ф. О. Журавка вважає, що задля уникнення втрат, щодо управління золотовалютними резервами, необхідно:

- слідкувати за змінами кон'юнктури на світових валютних ринках;

- здійснювати прогнозні оцінки стану міжнародних розрахунків країни;

- враховувати прогнозування коливань обмінних курсів;

- враховувати різні чинників, які здійснюють вплив на обмінний курс національної валюти;

- орієнтуватись на потреби обслуговування зовнішнього боргу.

Враховуючи досвід багатьох іноземних країн в управлінні золотовалютними резервами для України дуже необхідно було б запозичити від кожної певні аспекти.

Якщо дивитись на структуру резервних активів, то з однієї сторони потрібно збільшити частку іноземних грошей, оскільки це дасть змогу збільшити ліквідність банківської системи, яка саме і залежить від величини іноземних коштів. Такою схемою керуються США, Польща та РФ. З іншої погляду при сучасних умовах розвитку економіки віддавати першість в валютному кошику певній валюті є недоцільним,бо вони не є досить стабільними, як ми переконалися у випадку з доларом США, тому на даному етапі більшість європейських країн надають перевагу в структурі резервних активів золоту, як це можемо спостерігати на прикладі Німеччини,яка у золоті зберігає 73,64% офіційних резервів країни,а в Україні дана частка на початку 2014 р становить 9,21%. Навіть уряди РФ та Польщі будують стратегії,які пов'язані зі збільшенням частки цього дорогоцінного металу в своїх резервах. В цілому це є досить дієвим механізмом що стосується управління резервними активами, якщо не брати до уваги те, що воно є неприбутковим.

Ефективним способом збільшення резервних активів при нестабільному курсі іноземних валют насамперед є кошти,які були отримані від операцій із іноземною валютою а саме її купівлі.

Щоб стабілізувати курс національної валюти, НБУ змушений здійснювати деякі заходи, що зменшують обсяги золотовалютних резервів, отже краще врахувати чинники, що мають вплив на обмінний курс національної валюти, що мають на меті зниження ризиків, які призводять до знищення значного обсягу резервних активів. Основними чинниками, на які зобов'язані звернути увагу виступають: темпи інфляції в країні, рівень відсоткових ставок, динаміка грошової маси, стан платіжного балансу країни, державне регулювання валютного курсу, ступінь довіри до національної валюти, спекулятивні потоки капіталів тощо.

3. Практичний досвід формування та використання золотовалютних резервів

3.1 Світовий досвід формування золотовалютних резервів

Економічна нестабільна ситуація, що існує на даний момент в світі фокусує увагу на необхідності вирішення існуючих проблем з формуванням золотовалютних резервів та їхнього зберігання поза межами держави-власника.

У економічно розвинутих країнах резерви, що представлені вільноконвертованою валютою, знаходяться в найнадійніших установах, та вкладаються за умов, що є найбільш придатними для країни-власника.

Певні країни до валютних резервів включають також стабілізаційні фонди, що мають на меті врівноваження валютного курсу внаслідок погіршення стану цінової кон'юнктури ринку та спекулятивних впливів міжнародних. Прийнято вважати, що резерви сформовані в найбільш високоліквідних активах, яскравим прикладом цього слугують газо-нафтові країни.

У Венесуелі створено Фонд макроекономічної стабілізації, що утворюється з розрахунками середньої ціни на нафту в період, який охоплює 5 років. Кошти Фонду прирівнюються до золотовалютних ресурсів держави. Питання щодо експлуатації Фонду приймає Парламент країни. З урахуванням дозволу на використання, управління здійснює центральний банк країни.

Норвегія створює Державний нафтовий фонд, який спирається на нафтовий рівень цін і характеризується виконанням двох першочергових функцій - стабілізаційну та ощадну. Формування фонду, відповідальність за структуру та обсяги відрахувань до Фонду бере на себе Парламент країни. Ресурси до Фонду країни перераховуються за умови профіциту державного бюджету. Міністерство фінансів визначає напрями інвестування, парламент країни вирішує необхідність їх використання, а центральний бак керує акумульованими резервами.

Чилі для підтримки та регулювання курсу валют та доходів бюджету базується на формуванні Мідного стабілізаційного фонду. Уряд країни кожного року визначає ціну міді на довгостроковий період та визначає обсяги коштів, що відраховуються до Фонду. Його фінансові ресурси прирівнюються до золотовалютних резервів. Правління країни поставило обмеження на використання даного сформованого фонду: якщо ціна на мідь знижується і не досягає базової вартості, виплати по зовнішньому боргу та субсидування цін на бензин. Управління Мідним стабілізаційним фондом здійснює центральний банк даної держави.

Необхідно наголосити, що майже в усіх розвинутих країнах резервні фонди належать державі та суспільству. Жодний центральний банк країни не може висувати вимоги на приналежність, повне безконтрольне регулювання та володінням даним різновидом багатства країни.

Винятком є Китай та Японія, золотовалютні резерви яких сьогодні є найбільшими у світі. Однак в Японії вони не перевищують 10% ВВП - 1,288 млн. дол. США. Однак в останні періоди в Японії спостерігається зменшення резервів через нестабільний курс долара, а також зміни ціни на золото. Станом на 2013 рік резерви країни склали 1268125 млн. дол. США. Порівняно з часткою вільноконвертованої валюти в золотовалютних резервах країни, золото займає близько 2,2% від усього запасу.

Валютні резерви Китаю стрімко збільшуються і на кінець 2013р. дорівнювали 3,860 млн. дол. США, що є найбільшим показником у світі. Структура резервів складається з 65% - дол. США, 5% - фунти стерлінгів, 3% - японська єна та близько 1 % - золотий запас, хоч дана країна вважається найбільшим виробником золота. Порядок регулювання золотовалютними резервами Китаю ґрунтується на умовах розподілу на залишкові валютні резерви.

3.2 Аналіз платіжного балансу та золотовалютних резервів в механізмі валютного регулювання НБУ

Особливе місце в механізмі валютного регулювання займають платіжний баланс та золотовалютні резерви, оскільки саме через них реалізується внутрішній зв'язок стану валютного ринку країни зі станом її національної економіки та забезпечується суто економічне регулювання валютної сфери.

У механізмі платіжного балансу важливе місце займають золотовалютні резерви (ЗВР), що враховуються по статті «Резервні активи» і слугують офіційним механізмом урегулювання його сальдо. Активне сальдо платіжного балансу сприяє зростанню золотовалютних резервів, а пасивне - їх зменшенню.

Проведемо аналіз платіжного балансу України за 2008-2010 роки та визначимо, яким чином використовувались золотовалютні резерви в даному періоді.

У 2008 році розвиток зовнішньоекономічного сектору України зазнав значних змін. Так, у січні-серпні продовжилась і навіть посилилась тенденція минулих років, коли надходження за фінансовим рахунком дозволяли не тільки фінансувати дефіцит поточного рахунку, а й накопичувати резервні активи. Проте з вересня відчутно посилився вплив світової фінансової та економічної кризи на економіку України, що і зумовило формування у ІV кварталі 2008 року подвійного дефіциту платіжного балансу.

Протягом травня-червня цього року обсяг скорочення золотовалютних резервів сягнув 2 млрд. 056 млн. 200 тис.дол., сягнувши показників шестирічної давності. Дане скорочення зумовлене значними витратами Національного банку, які були спрямовані на утримання курсу національної валюти та погашення зовнішнього боргу, також на зменшення обсягів золотовалютного резерву значний вплив мають скорочення надходжень капіталу в країну. За умови виконання Україною взятих обов'язків перед МВФ до кінця 2013 року дані обсяги продовжать скорочуватися (за прогнозом міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor's (S&P) - до 20 млрд.дол.), адже на даний час в структурі валютних заощаджень наша країна повинна повернути МВФ 6 млрд. 400 млн.дол. Також варто зазначити, що в подальшому значні кошти будуть спрямовані на утримання національної валюти, адже зважаючи на скорочення виробництва (податкових надходжень відповідно), девальваційних очікувань громадян та скорочення надходжень капіталу до країни, гривня втрачатиме власну купівельну спроможність. Для поповнень золотовалютних запасів та утримання курсу гривні Нацбанк вдаватиметься до підвищення контролю за надходженням валюти до України та подальшу конвертацію її в гривню.

Банківська система протягом 2010 року продовжувала активно скорочувати свою зовнішню заборгованість - чисте погашення становило 1,8 млрд. дол. США. В умовах повільного відновлення кредитування банки спрямовували вільні кошти на погашення своїх зовнішніх зобов'язань. Але в IV кварталі, вперше з початку кризи, зовнішні залучення банків перевищили виплати за ними (на 59 млн. дол. США).

3.3 Вдосконалення процесу управління золотовалютними резервами України

Зважаючи на ситуацію яка склалася навколо ЗВР України в останні роки, а саме відсутність прозорої інформації стосовно складу, валюти, джерел розміщення, цінних паперів які знаходяться до складу золотовалютних резервів та інших факторів. Важливим фактором який прямо вплине на покращення даної ситуації пов'язаної з формуванням та управлінням золотовалютними резервами України є створення на базі Національного банку України окремого підрозділу з управління ЗВР України. Завдання створеного підрозділу будуть спрямовані на збільшення ЗВР шляхом подолання бар'єрів які стоять на шляху збільшення даних резервів.

Створений структурний підрозділ має бути адміністративно відокремлену від НБУ і виконувати функцій Національного банку України у частині пов'язаній з формуванням і управлінням золотовалютними резервами. Основне завдання підрозділу з управління золотовалютними резервами є збільшення стану ЗВР. Таке збільшення можна буде досягти шляхом виконання другорядних завдань даного підрозділу, а саме:

- пошук джерел розміщення коштів, які входять до складу ЗВР;

- повне оприлюднення інформації стосовно ЗВР України;

- пошук джерел формування ЗВР;

- оптимізація структури ЗВР;

- розробка нових програм з формування та управління ЗВР.

Для досягнення поставлених завдань потрібно проаналізувати структуру даного підрозділу. До складу підрозділу належать структурні відділи, а також окремі фахівці, які виконують відповідні функції управління або частину їх.

Основні складові підрозділу з управління золотовалютними резервами України:

- голова підрозділу з управління ЗВР;

- заступник голови підрозділу;

- юридичний відділ;

- аналітичний відділ;

- статистичний відділ;

- відділ зв'язків з громадськістю;

- відділ міжнародних зв'язків;

- виконавчий відділ.

Побудова даного підрозділу є ієрархічною. Кожний відділ підпорядковуються голові підрозділу. Окрім відокремлених відділів управління іншими відділами характеризують послідовність підпорядкування одних відділів управління іншим знизу доверху. Схема функціонування даного підрозділу представлена на рис. 2.4.

...