Фінансове планування на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЕКЦІЯ

Фінансове планування на підприємстві

Зміст

1. Фінансова стратегія підприємств

2. Зміст, завдання та методи фінансового планування

3. Зміст фінансового плану та порядок його складання

4. Зміст і значення оперативного фінансового плану

1. Фінансова стратегія підприємств

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його діяльності.

За умов ринкової економіки підприємств, самостійності підприємств виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства.

Розробка фінансової стратегії - це справа фінансового планування.

Фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства.

Вона визначає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та перспективи забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства.

Наприклад:

Оптимізація співвідношення основних і оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційна політика.

Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку фірми та спрямовуватися на максимізацію прибутку.

Фінансова стратегія забезпечує:

1) своєчасне формування фінансових ресурсів в мінімальних обсягах, необхідних для забезпечення нормального функціонування всіх видів діяльності суб'єкта господарювання, та їх ефективне використання;

2) виявлення найефективніших напрямків інвестування;

3) відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

4) визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій.

Завдання фінансової стратегії:

1) визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

2) визначення перспективних фінансових взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання;

3) фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;

4) розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

5) розробка способів виходу із кризового стану та методів управління в час кризового стану підприємства.

Особливу увагу приділяють:

- виробництву конкурентоспроможної продукції;

- повноті виявлення доходів;

- мобілізації внутрішніх ресурсів;

- максимальному зниженню собівартості продукції;

- формуванню та розподілу прибутку;

- визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах;

- раціональному використанню залучених коштів;

- ефективному використанню капіталу підприємства.

Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи, перспективи ринкових змін.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

- прогноз звіту про прибутки та збитки;

- прогноз руху грошових коштів - баланс грошових потоків доходів і витрат (відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю);

- прогноз балансу активів та пасивів підприємства (необхідний для того, щоб оцінити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких джерел передбачається фінансування створення активів).

З метою системного контролю за виконанням перспективного фінансового планування суб'єктам господарювання доцільно організувати оперативні планування, облік і звітність, на певні однакові строки усередині звітного періоду. Найчастіше це подекадно, усередині місяця, щомісячно - усередині кварталу, а ще ліпше - щоденний оперативний контроль.

2. Зміст, завдання та методи фінансового планування

В умовах ринкової економіки підвищується відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності, прибутковості підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення діяльності підприємства і прискорення кругообігу виробничих фондів, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій, поведінку підприємства в результаті змін матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основні завдання фінансового планування:

1) своєчасне забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

2) установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

3) визначення шляхів ефективного вкладення капіталу та його використання;

4) виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

5) здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування розв'язує такі питання:

1) які доходи - грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

2) які джерела їх надходження;

3) чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;

4) яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

5) як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;

6) як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод порівняння грошових потоків: з надходження і витрат.

Використовують способи:

1. Нормативний. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними, індивідуальними;

2. Розрахунково-аналітичний (планові показники розраховуються на підставі фактичних показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді);

3. Оптимізація планових рішень полягає в розробці планових розрахунків для того, щоб вибрати найоптимальніший;

4. Економіки-математичне моделювання - дає можливість перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів, шляхом побудови моделі за якою є можливість обрахувати вплив змін даних по факторних показниках на зміну даних головного, результативного показника.

3. Зміст фінансового плану та порядок його складання

В умовах переходу до ринку для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів необхідно розробити бізнес-план.

Бізнес-план має:

1) давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

2) містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства;

3) розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

4) обов'язково містити програму управління фінансами;

5) показати перспективи розвитку підприємства інвесторам і кредиторам.

При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:

1) подати інформацію про підприємство та про наміри власників;

2) викласти стратегію і тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства;

3) висвітлити цілі та кошториси;

4) переконати третю сторону надати необхідні кошти.

Завершальною складовою бізнес-плану є фінансовий план суб'єкта господарювання, який складається за формою.

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Бізнес - план включає такі складові:

1. прогноз обсягів реалізації;

2. баланс грошових надходжень та витрат;

3. таблицю доходів та витрат;

4. прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

5. розрахунок точки беззбитковості.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року;

2. розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники;

3. розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. У процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

4. Зміст і значення оперативного фінансового плану

фінансовий планування грошовий

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

Це пов'язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів. Річний фінансовий план характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідний для фінансово-господарської діяльності.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне планування.

З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план.

Баланс надходжень коштів показує, коли у підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

Оперативне планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях, або на місяць з розбивкою по декадах.

У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Необхідно постійно перевіряти стан дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем.

Кредиторська заборгованість у складі залучених коштів займає суттєве місце. Якщо кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств. Прострочені постачальникам платежі найчастіше виникають тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується.

З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Размещено на Allbest.ru