Фінансовий аналіз підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Введення

Виробнича практика - це форма навчальних занять в організаціях (підприємствах) різних форм власності та організаційно - правових форм.

Виробнича практика проводиться з метою вивчення загальних принципів функціонування організацій та установ по управлінню працею і регулюванню соціально-трудових відносин, служб зайнятості; принципів організації роботи служб і підрозділів, що займаються питаннями підбору, розстановки та обліку персоналу, відділів кадрів, праці та заробітної плати, відділів управління персоналом, а також аналізу документації, що забезпечує діяльність зазначених служб. Вона дозволяє з'єднати теоретичну підготовку з практичною діяльністю на конкретних робочих місцях. У завдання практики входить:

* формування професійних умінь і певного досвіду, необхідного для здійснення подальшої професійної діяльності;

* формування дослідницького підходу до вивчення діяльності економіста;

* оволодіння вміннями та навичками роботи з документацією, здійснення найпростіших економічних розрахунків.



1. Загальна характеристика підприємницької структури

У 1934 р. у Великій Олександрівці було створено багатогалузевий колгосп імені Будьонного. За семи десятирічну історію свого існування господарство крокувало в перших рядах економічного розвитку та політичних реформ. Віл колгоспу імені Будьонного був пройдений шлях до КСП «Перше травня», а потім, з 2000 р. - СТОВ «Перше травня».

За цей період змінювались покоління трудівників села, керівники господарства. Так, 27 років очолював колгосп Омельченко Павло Якимович (до 1980 р.), з 1980 р. до 1999 р. - Філь Анатолій Іванович.

У 1999 р. в господарство прийшов молодий енергійний керівниу Косюк Сергій Олексійович. Отже, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Перше травня» створене 2 березня 2000 року при реформуванні колективного сільськогосподарського підприємства і правонаступником якого є.

Господарство має 80 річну історію свого бізнесу.

Із року в рік виконувались державні замовлення. Коли економічні зв'язки порушились і було відмінено державне замовлення, зернова продукція реалізувалась через ДАК «Хліб України», тваринницька продукція - Н. Каховський та Херсонський м'ясокомбінати, а потім - приватним підприємцям.

Починаючи з 2000 року СТОВ «Перше травня» тісно співпрацює з ТОВ «Агропродукт, ЛТД», ПП «Хімагромаркетинг», ТД «Долінське», ТОВ «Техноторг», ТОВ «Украгрозапчастина», ТОВ «Агросоюз».

СТОВ «Перше травня» не має організаційної структури з визначенням холдингових, дочірніх і спільних компаній.

Господарство є виробником сільськогосподарської продукції. Продукція вирощується на основі технологічних карт, розроблених Українським науково-дослідним інститутом економіки та організації сільського господарства ім. А.Г. Шліхтера. Рівень технології на рівні середнього вітчизняного.

Землі СТОВ «Перше травня» розташовані по правому та лівому березі р. Інгулець в центральній частині Великоолександрівського району Херсонської області і відносяться до І-го агрокліматичного району. Клімат засушливий з великими ресурсами тепла, на правому березі Дніпра в південній слабо змитій важко-суглинистій чорноземній зоні.

По кадастровій 100 бальній оцінці землі СТОВ Перше травня» оцінюється в 26 балів, а рілля - 29 балів.

Господарство знаходиться на відстані: 150 км від обласного центру, 5 км від районного центру, 10 км від залізничної станції.

Всі поля перемежовані впорядкованими ґрунтовими дорогами. До райцентру та залізничної станції дорога з чорним покриттям.

В господарстві постійно впроваджуються нові форми організації праці: колективний та орендний підряди; проведено паювання землі та майна.

Земельні відносини в господарстві складаються на основі довгострокових договорів оренди з орендодавцями (8-10 років).

Все це дає змогу досягти хорошої продуктивності праці і стабільно отримувати високі виробничі здобутки.

Переробні підприємства - хлібопекарня, комбікормовий цех.

Вирощування сільськогосподарської продукції ділиться по галузям.

В тваринницькій галузі продукція вирощується рівномірно на протязі року.

В рослинництві є декілька періодів вирощування продукції. Перший період - це підготовка ґрунту та посіві, другий період - це догляд за посівами, третій період - збирання врожаю, четвертий період - обробіток ґрунту після збирання врожаю.

В рослинницькій галузі виробництва отримання продукції - сезонне. Збір врожаю з липня по листопад щорічно. В тваринницькій галузі продукція надходить щомісяця.

Основним ресурсом, для вирощування сільськогосподарської продукції та кормів є дизельне паливо, дизельні масла та бензин, які забезпечують роботу сільськогосподарської техніки.

Сировиною для сільськогосподарського виробництва являється насіння для посіву сільськогосподарських культур. Для їх зберігання є в наявності власні складські приміщення, капітально збудовані. Потреба розраховується згідно норм висіву.

Товариство має право самостійно здійснювати підприємницьку, зовнішньоекономічну, некомерційну господарську діяльність в будь-яких формах, а також здійснювати будь-які інші види діяльності без прямої вказівки на це у Статуті, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

СТОВ «Перше травня» діє на підставі Статуту, внутрішніх правил, регламентів, інших локальних актів Товариства і керується у своїй діяльності Цивільним і Господарським кодексами України, Законами України: «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими чинними нормативно-правовими актами України.

На СТОВ «Перше травня» працює 70 чол.

Директор - 1 чол.

Головні спеціалісти: агроном - 1 чол., технолог тваринництва - 1 чол., інженер - 1 чол., головний бухгалтер - 1 чол., економіст- 1 чол.

Обліковець - 1 чол.

Бухгалтер - 2 чол.

Трактористи - 12 чол.

Тракторист - машиніст - 6 чол.

Водії - 10 чол.

Завідувач механізованого току - 1 чол.

Свинарка - 3 чол.

Кухарки - 2 чол.

Пекарі - 2 чол.

Сторожі - 12 чол.

Слюсарі - ремонтники - 3 чол.

Інші робітники - 10 чол.

2. Аналіз майнового стану та фінансової діяльності

Майно фермерського господарства складають сукупність всіх майнових прав та обов'язків господарства, належні господарству виробничі і невиробничі фонди, обігові кошти та інші цінності, які виробляються чи використовуються у діяльності господарства, мають вартісне визначення і вартість яких відображається в самостійному балансі діяльності господарства або враховується в інших передбачених чинним законодавством формах обліку майна, в тому числі:

* Об'єкти в матеріальній формі (цілісні майнові комплекси, будівлі, споруди);

* Паї, цінні папери;

* Нематеріальні активи, об'єкти права інтелектуальної власності.

Господарство є власником:

* Продукції, виробленої господарством в результаті господарської діяльності;

* Одержаних доходів;

* Іншого мана, набутого на підставах не заборонених чинним законодавством.

Для забезпечення господарської діяльності ФГ створено Статутний капітал господарства.

Капітал - це головна сума коштів, необхідна для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари - робочу силу й засоби виробництва, - поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Види капіталу

* Авансовий капітал;

* Основний капітал;

* Оборотний капітал;

* Власний капітал;

* Позиковий капітал;

Виробничі фонди підприємства бувають:

Основні виробничі фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий часу своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оборотні виробничі фонди - частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність.

Основними завданнями аналізу є:

- забезпеченість основними фондами підприємства і його структурних підрозділів - відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребам в них;

- виконання завдання зі зростання і оновлення основних фондів;

- технічний стан основних фондів;

- ступінь використання основних фондів і факторів, що впливають на її рівень;

- оцінка ступеня використання виробничої потужності, площ та устаткування;

- стан невиробничих основних фондів - зміни в забезпеченості працівників житлом, дитячими установами, поліклініками, спортивними спорудами тощо.

Інформаційною базою аналізу є статистична звітність форма №11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» - річна; форма №1 «Баланс»; форма №5 «Примітка до річної фінансової звітності» - річна; статистичні звітності з виробництва і праці; паспорт окремих видів устаткування та інші внутрішньовиробничі документи.

Для забезпечення господарської діяльності Товариства створено Статутний капітал Товариства.

Структура основних фондів: 1) будівлі і споруди (автогараж, будівля бригади №1, механізований двір, столова, адмін.споруда та ін.); 2) машини і обладнання (борона, жниварки, комбайни, культиватори, сівалки, трактори, комп'ютери та ін.); 3) транспортні засоби(автомобілі); 4)інструменти, прилади, інвентар(холодильники).

Визначення фондовіддачі:

Використовуємо показники, що взяті з оборотно-сальдової відомості:

Фондовіддача основних фондів = Обсяг випуску продукції / Середньорічна вартість основних фондів = 53010000 грн / 24925000 грн = 2, 13 грн. На 1 грн основних фондів припадає 2.13 грн. товарної продукції.

Види зносу:

* Фізичний

* Моральний

Фізичний знос - це втрата основними фондами їх споживчих якостей, що є проявом впливу на основні фонди природно-кліматичних (атмосферні опади, сонце, мороз і т.д.) і технічних (змінність, експлуатаційні навантаження, якість технічного обслуговування і т.д.) умов. Розмір фізичного зносу основних фондів залежить від безлічі чинників, у тому числі від якості їхнього виготовлення, запроектованих технічних характеристик, від властивостей матеріалів, з яких вони вироблені і т.д. Фізичний знос пов'язаний також з кваліфікацією обслуговуючого персоналу, своєчасністю і якістю проведеного поточного обслуговування і ремонту і зумовлений цілим рядом інших причин. Постійно накопичуючись, фізичний знос знижує технічні і економічні характеристики основних фондів і в кінцевому підсумку призводить до повної втрати ними споживчої вартості, робить основні фонди непридатними для використання.

Моральний знос настає, як правило, раніше від фізичного, тобто основні фонди, які ще не можуть бути використані, економічно вже не ефективні. Моральний знос - це зменшення вартості основних фондів під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці, а також у результаті створення нових, більш продуктивних та економічно вигідних машин і устаткування, ніж ті, що перебувають в експлуатації.

Визначення амортизації:

У звіті по основних засобах ми можемо розглянути знос та амортизацію основних фондів СТОВ «Перше травня». Амортизація на підприємстві нараховується за прямолінійним методом.

Також ми можемо розрахувати ступінь фізичного зносу, який визначається за допомогою коефіцієнта фізичного зносу за формулою:

Кфз=Сзн / ВпЧ100%, де

Сзн - сума зносу об?єкта основних фондів

Вп - початкова вартість об'єкта основних фондів

Усі показники ми можемо знайти у звіті по основних засобах. Для прикладу візьмемо Комбайн Claas TUKANO - 440.

Кфз=457836,70/1347300Ч100%=34%

Під фізичним спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості - економічного спрацьовування.

Амортизація основних фондів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

Відтворення основних фондів

Надходження, придбання

v

Використання, експлуатація

v

Відновлення (ремонт, модернізація, реконструкція)

v

Вибуття

v

Відшкодування

v

Амортизаційний фонд

v

Відтворення

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання

Основною характеристикою нематеріальних активів є відсутність матеріального втілення та високий ступінь невизначеності щодо майбутніх вигод, які повинні бути отримані від їх використання.

До основних категорій нематеріальних активів відносяться:

торговельні марки - слова, фрази або символи, що відрізняють або ідентифікують певне підприємство або продукт;

патенти - засвідчують виняткове, підтверджене законодавством, право власника, використовувати, виробляти та продавати як предмет патенту, так і сам патент без втручання інших сторін;

авторські права - забезпечують власникам право на публікацію, використання та продаж літературних, музичних чи художніх творів протягом визначеного законодавством терміну;

права щодо промислової власності - забезпечення власнику права на використання чітко визначеного майна;

ліцензії та привілеї - надання права продавати визначені товари чи послуги, використовувати визначені торговельні марки чи торговельні імена, здійснювати визначені функції у певному географічному регіоні тощо;

Для нормального функціонування підприємству необхідно скорочувати час перетворення коштів, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості на грошові кошти на розрахунковому рахунку. Зусилля щодо зменшення періоду обігу оборотних коштів (за умов зацікавленості підприємства в продовженні строку сплати кредиторської заборгованості) можуть обернутися зведенням його фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємства залишиться більше коштів, ніж їх потрібно для безперервної роботи.

В цьому разі необхідно визначитися з поняттям оборотних коштів підприємства. Отже, під оборотними коштами слід розуміти предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше за 365 днів. Оборотні кошти постійно знаходяться в безупинному русі і утворюють сукупність виробничих оборотних фондів і фондів обігу.

Відтак, оборотні кошти можна класифікувати за сферами обігу. Виробничі оборотні фонди - це предмети праці, які споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Вони обслуговують процес виробництва. Фонди обігу - це засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів (зокрема, готова продукція).

Висновок: Я вважаю, що жорстка конкурентна боротьба на ринку вимагає від підприємств підвищення ефективності діяльності, поліпшення споживчих якостей продукції та послуг, розширення асортименту, активізації підприємництва, ініціативи тощо.

Найважливішим завданням функціонування сучасного підприємства є підвищення ефективності його діяльності за рахунок більш повного використання його внутрішніх резервів та системна розробка шляхів підвищення ефективності діяльності.

Основними факторами підвищення ефективності діяльності підприємства є:

- прискорення науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва, інноваційна політика;

- структурна перебудова економіки, її орієнтація на виробництво товарів народного споживання, конверсія оборонних підприємств та галузей, удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень, прискорений розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей;

- вдосконалення розвитку диверсифікації, спеціалізації і кооперування, комбінування і територіальної організації виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці на підприємствах і в об'єднаннях;

- роздержавлення і приватизація економіки, вдосконалення державного регулювання, господарського розрахунку і системи мотивації до праці;

- посилення соціально-психологічних факторів, підвищення відповідальності і творчої ініціативи працівників, всебічного розвитку особистості, посилення соціальної спрямованості в розвитку виробництва.

3. Аналіз продукції та обсягів її випуску, ринків збуту

Виробнича програма - це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка вирощується ФГ при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися таких вимог:

- правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача;

- повного ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

- обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами і, насамперед, виробничою потужністю.

Виробнича програма включає в себе:

- план виробництва продукції (за номенклатурою, асортиментом, кількістю та терміном постачань);

- план збуту продукції;

- розрахунок виробничої потужності.

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по сезонам. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, зростання продуктивності праці.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна-бартер, постачання енергії тощо).

Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціям (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основних (провідних) виробничих одиниць - цехів, ділянок. Розрахунок виробничої потужності підприємства здійснюється в усіх його виробничих підрозділах - від групи технічно однотипного устаткування до виробничих ділянок, від цехів до виробничих одиниць, від виробничих одиниць до підприємства в цілому.

Для розрахунку виробничої потужності масового виробництва можна застосувати наступну формулу:

ВППОД =(ПЦ* ФЧРД) / (ПВ*ТЦ)

де ВППод - виробнича потужність одиничного або дрібносерійного виробництва;

ПЦ - площа цеху;

ФЧРд-дійсний фонд часу роботи;

ПВ - площа виробу;

ТЦ - тривалість циклу збирання виробу.

Матеріально-технічне забезпечення - це форма товарного обігу у сфері матеріального виробництва, процес забезпечення підприємств сировиною, матеріалами, комплектуючими, напівфабрикатами, готовими виробами тощо, необхідними для виробничого і невиробничого споживання. Правильно налагоджена система матеріально-технічного забезпечення є запорукою безперебійного забезпечення підприємства всіма видами матеріальних ресурсів, що є важливим елементом наукової організації виробництва.

Основні завдання матеріально-технічного забезпечення можна сформулювати так:

* визначення потреби підприємств та їхніх структурних підрозділів у матеріальних ресурсах;

* вивчення джерел забезпечення матеріальними ресурсами;

* організація доставки матеріальних ресурсів до місця споживання;

* розробка шляхів поліпшення використання місцевої сировини й матеріалів, відходів виробництва;

* організація правильного зберігання матеріальних цінностей;

* оптимізація обсягів постачання матеріально-технічних ресурсів;

* розробка економічно обґрунтованих нормативів запасів, контроль за їхнім станом;

* запобігання утворенню понаднормативних і надмірних запасів цінностей та ін.

План збуту продукції - це обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому році.

У будь-якому плані збуту, як правило, вказується кількість продукції кожного виду, а також робіт і послуг, які будуть реалізовані в запланованому періоді.

Номенклатура продукції - це згрупований за суттєвими техніко-економічними ознаками перелік виробів, що відображається окремою позицією (рядком).

Номенклатура продукції відображає систематизований перелік груп, підгруп і позицій (видів) продукції у натуральному вираженні.

Структура продукції - це питома вага окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва (реалізації).

СТОВ «Перше травня» сміливо ввійшло в нові економічні відносини і має стабільні економічні показники. Так, у 2015 р. в господарстві було посіяно і зібрано 1127 га зернових: урожайність озимої пшениці склала 60,6 ц/га, озимого ячменю - 58,8 ц/га, ярого ячменю - 46, 1 ц/га. Отримана врожайність соняшнику 29,2 ц/га на площі 1141 га. Усі культури вирощувалися за інтенсивною технологією.

У господарстві також розвивається тваринницька та рибницька галузь. Основний напрям тваринництва - вирощування свинини та молодняку поросят. Середньообігові прирости складають: ВРХ - 400-450 г., свиней - 450-600 грамів.

На виконання виробничої програми було розраховано матеріально-технічне забезпечення: бензин - 25 тонн вартістю 400 тис грн., диз. паливо - 140 тонн вартістю 2500 тис грн., диз. масла - 7 тонн вартістю 120 тис грн., електроенергія - 167 кВт/год вартістю 389 грн, міндобрива - 185 тонн вартістю 1367 тис грн., засоби захисту рослин - 6 тонни вартістю 1360 тис грн.

Аналіз обсягів виробництва зазвичай починають з вивчення динаміки виробництва сільськогосподарської продукції, порівнюючи обсяг виробництва і реалізації за кілька звітних періодів. Дані щодо виробленої та реалізованої продукції наводяться як у натуральних одиницях виміру, так і у вартісних. Динаміку виробництва продукції характеризує абсолютний приріст.

Абсолютний приріст показує, наскільки виріс обсяг продукції в даному році порівняно з іншим роком. Аналіз починається з вивчення динаміки випуску продукції, а також розрахунків базисних темпів зростання.

Матеріально-енергетичне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-енергетичного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непереривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-енергетичного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-енергетичного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-енергетиного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-енергтичного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-енергетичного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-енергетичного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну.

4. Собівартість продукції та її аналіз

Собівартість продукції - один з найважливіших показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, адже у ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально - технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції.

Поняття собівартості продукції базується на двох положеннях:

? це затрати на виробництво продукції, здійснювані на підприємстві;

? всі затрати, що містяться у собівартості, виражені в одній, загальній для всіх формі.

Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності.

Собівартість показує, в що обходиться підприємству продукція, що випускається їм. У собівартість включаються перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива і інших матеріальних ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна платня).

Структура собівартості продукції - це відсоткове відношення певної статті витрат до загальної їх кількості.

Виробництво продукції (робіт, послуг) пов'язане з певними витратами, які мають назву «виробничі». До виробничої собівартості продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі виробничі витрати та загальновиробничі витрати. Докладний перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції підприємство встановлює самостійно.

Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

Калькулювання має суттєве значення в діяльності підприємства й застосовується там, де безпосередньо відбуваються процеси виробництва. Виготовлення будь-якого виду продукції, надання будь-якого виду послуг або виконання робіт не можна розпочинати доти, доки попередньо не буде визначено, на які витрати слід очікувати.

Для того, щоб скласти калькуляцію собівартості використовуємо звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств. Для прикладу візьмемо пшеницю озиму. Площа його посівів - 735 га, а було отримано готової продукції (тобто тої, яка була очищена від відходів) для реалізації - 4597,4 тонн на суму 4281000 грн.

Загальна сума витрат на 4597,4 тонн озимої пшениці складає 4281000 грн. Було витрачено на 1 тонну:

1. Насіння та посадковий матеріал - 145000 грн.

2. Мінеральні добрива -653000 грн.

3. Пальне і мастильні матеріали -583000 грн.

4. Оплата послуг і робіт сторонніх організацій -45000 грн.

5. Решта матеріальних витрат - 997000 грн.

6. Прямі витрати на оплату праці - 353000 грн.

7. Амортизація необоротних активів - 512000 грн.

8. Відрахування на соціальні заходи - 131000 грн.

9. Решта інших прямих та загальновиробничих витрат - 862000 грн.

Ціна за 1 тонну -4281000 грн.

I. Розраховуємо суму об'єму продажу:



ОП = ЦодЧОВ = 4281000Ч4597,4 = 19681469400 грн.

Розрахунок суми витрат на виробництво пшениці та соняшника

НВп	Виробничі витрати підприємства	Всього	НВк
	ГСМ	Добрива	Запчастини	Зарплата	Нарахування	Знос	ФСП	Насіння
56739	137962	106606	18714	3102	1153	704	14120	46147	328508	101050
77893	187983	54230	9001	2104	781	509	17300	25800	297708	29300

Собівартість готової (товарної) продукції (Ст) визначають коригуванням суми виробничих витрат підприємства у звітному періоді на величину незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду.

Ст = НВп + Св - НВк,

де НВп - незавершене виробництво на початок звітного періоду, грн;

Се - виробничі витрати підприємства за звітний період, гри;

НВк - незавершене виробництво на кінець звітного періоду, грн.

Ст пш = 56739+328508-101050 = 284197 (грн).

Ст сон = 77893+297708-29300 = 346301 (грн).

Для того, щоб скласти калькуляцію собівартості використовуємо звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств. Для прикладу візьмемо пшеницю озиму. Площа насаджень 105 га, було отримано готової продукції 203 т.

Загальна сума витрат:

1. Насіння та посадковий матеріал - 46147,57 грн

2. Мінеральні добрива - 42100 грн

3. Пальне - 74700,27 грн

4. Запасні частини - 20250,10 грн

5. Решта матеріальних витрат - 5028 грн

6. Амортизація необоротних активів - 3540 грн

7. Витрати на оплату праці - 14135,77 грн

8. Нарахування на заробітню плату - 5257,09 грн

9. Інші прямі та загальновиробничі витрати - 28130,81 грн

10. Незавершене виробництво - 56739,33 грн

Повна собівартість - 296028,94 грн

Ціна за 1 тонну - 1458,27 грн

Розрізняють різні види калькуляцій:

1. Планові та нормативні калькуляції є попередніми. Їх розроблюють до початку виробництва продукції та використовують під час складання кошторису.

2. Калькуляції, що складаються за даними бухгалтерського обліку, відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням управлінських (планових) рішень собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.

3. Фактичні калькуляції складають у період закінчення виробництва продукції. Фактичні калькуляції підлягають співставленню з нормативними для встановлення розбіжностей між їх показниками та причин таких відхилень. Під час виявлення причин розроблюються заходи щодо зменшення або ліквідації понаднормативних витрат.

Розрахунок єдиного податку IV групи

Номер з/п	Категорія земель	Площа земельної ділянки	Нормативна грошова оцінка одиниці площі ділянки	Ставка податку (% до нормативної грошової оцінки ділянки)	Річна сума податку	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал
						К 6 * 10/100/3/	К.6*50/100/3/	К.6*30/100/3/
1	рілля	170,62	27176,53	0,81	37558,56	3755,86	3755,86	18779,28	11267,56
2	рілля	130,32	27190,57	0,81	28702,15	2870,22	2870,22	14351,08	8610,63
3	рілля	78,41	29064,57	0,81	18459,52	1845,95	1845,95	9229,76	5537,86
Нараховано на 2016 рік	84720,23	8472,03	8472,03	42360,12	25416,05

Річна сума податку = к 3 * к 4 * к 5/ 10

Розрахунок величини податку IV групи, що відноситься на собівартість продукції ФГ «ЯНС»

Назва	Всього засіяно (га)	%	Сума податку, грн..
пшениця	346	32,0	27110
ячмінь	240	22,2	18808
соняшник	374	34,6	29313
гірчиця	120	11,2	9489
Всього	1080	100	84720

Основними факторами зниження витрат виробництва, які залежать від підприємства, є такі:

1) скорочення затрат на сировину, матеріали, паливо, електроенергію;

2) зниження амортизаційних відрахувань шляхом інтенсивнішого використання техніки та підвищення коефіцієнта змінності;

3) поліпшення якості машин, обладнання, зменшення пасивної частини основних фондів;

4) запровадження у виробництво дешевих видів ресурсів, скорочення відходів виробництва;

5) поліпшення організації виробництва і підвищення продуктивності праці;

6) скорочення затрат на управління;



5. Кадрова політика. Організація праці та заробітна плата

Кадрове планування сприяє підтримуванню конкурентоспроможності підприємства, необхідності його подальшого розвитку й оптимального використання трудових ресурсів.

Практичною основою планування персоналу на підприємстві є плани економічного і соціального розвитку колективів.

фінансовий збут ринок собівартість

Аналіз виконання плану по праці ФГ «ЯНС»

Показник	З/п за планом тис. грн	З/п фактично тис. грн	Відхилення (+, -), тис грн (гр 2 - гр 1)	В % до плану (гр 2: гр1)
А	1	2	3	4
Працівники основної діяльності	189,0	195,3	+ 6,3	103,3
Із них:
робітники	147,0	152,5	+ 5,5	103,7
службовці	42,0	42,8	+ 0,8	101,9

Згідно таблиці 5.1, фактично нарахована заробітна плата у порівнянні з планом збільшилася на 6,3 тис. грн. В тому числі:

* Робітники на 5,5 тис грн

* Службовці 0,8 тис грн.

Заробітна плата збільшилась у зв'язку зі збільшенням виробництва сьльськогосподарської продукції.

Всі працюючі на підприємстві поділяються на такі категорії: робітники, к*ерівники, спеціалісти, службовці, охорона, учні.

Для визначення потрібної чисельності робітників, їх професійного і кваліфікаційного складу вихідними даними є виробнича програма, норми виробітку і часу, заплановане підвищення продуктивності праці, структура робіт. При укрупнених розрахунках загальна потреба підприємства в кадрах (Ч) визначається відношенням обсягу виробництва (Ов) до запланованого виробітку на одного працюючого (В):

Ч = Ов/В.

Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість

Загальна чисельність працюючих на підприємстві - 70 чоловіка. З них зайнятих в сільсько-господарському виробництві - 67 робітник, охорона - 3 чол. Можемо розрахувати продуктивність праці прямим методом вимірювання:

W=Q/Чпр

де, W - виробіток

Q - обсяг продукції

Чпр - чисельність працівників.

За даними обсяг продукції складає 53010000 грн, а чисельність працівників, що задіяні у сільсько-господарському виробництві - 37 чоловік. Звідси маємо:

W=53010000/37=1432702,7 грн/чол

Фонд оплати праці на СТОВ «Перше травня» складає 950400 грн.

Середня річна заробітна плата 1 працівника складає:

ЗПсер.річ.=ФОП / Чпр



Звідси:

ЗПсер.річ.=950400 /70=13577, 14 грн

А, отже, середньомісячна заробітна плата працівника складає:

ЗПсер.міс.=13477, 14 /12=1123,09 грн

Заробітна плата на підприємстві нараховується щомісяця 2 рази - авансові виплати і безпосередньо сама заробітна плата.

На СТОВ «Перше травня» діє пряма відрядна система нарахування заробітної плати.

Форми і системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.

Розрізняють дві основні форми заробітної плати: почасову і відрядну.

При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заро біток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.

Системи заробітної плати характеризують взаємозв'язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій. Зрозуміло, що варіантів такого взаємозв'язку може бути безліч, і будь-який з них, реально існуючий на конкретному підприємстві, є системою заробітної плати. В країнах ринкової економіки системи заробітної плати, що використовуються на підприємствах, розглядаються як ноу-хау і не розголошуються.

Заробітна плата - це винагорода обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник сплачує працівникові за виконану ним роботу, відповідно до трудового договору.

Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

До фонду основної заробітної плати входять:

а) заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів та інших підприємств і оплата їх праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

До фонду додаткової оплати праці включаються:

а) надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

б) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів;

в) винагороди (процентні надбавки) за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві, передбачені чинним законодавством;

г) оплата праці у вихідні та святкові (робочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, установленими законодавчими актами;

д) оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;

е) оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку;

є) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;

ж) оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час, та інші виплати, передбачені чинним законодавством.

фінансовий збут ринок собівартість

6. Аналіз фінансових результатів, економічна ефективність діяльності підприємства

Рентабельність (дохідний, прибутковий) - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рентабельність окремих виробів - розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

Rn = 217300 грн / 1084917 грн * 100 =2%

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Рентабельність власного {акціонерного} капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Rп= ПБ \СВ.К *100



ПБ - чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків за кредит;

СВ.К. - сума власного капіталу.

Rn=217, 3 тис грн / 953, 7 тис грн * 100 = 22, 8%

Виходячи з цього, на 1 грн власного капіталу припадає 23 коп чистого прибутку.

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Ліквідність підприємства трактують як його спроможність перетворювати свої активи в грошові кошти для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Платоспроможність підприємства-це його спроможність своєчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають з торговельних, кредитних та інших операцій грошового характеру.

Ліквідність і платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно пов'язані між собою. Ліквідність необхідна і обов'язкова умова платоспроможності. Від рівня ліквідності балансу підприємства, тобто від рівня покриття боргових зобов'язань активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань, залежить платоспроможність підприємства.

Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства використовують такі основні прийоми: аналіз ліквідності балансу та оцінку відносних показників ліквідності та платоспроможності.

Оборот капіталу - це безперервно повторюваний кругооборот капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.

У процесі обороту різні частини промислового капіталу одночасно функціонують у грошовій, продуктивній і товарній формах. Однією з характеристик обороту капіталу є швидкість його руху.

Напрями вдосконалення організації праці на підприємстві передбачають оптимізацію всіх її елементів, забезпечення їх відповідності технічним параметрам виробництва, цілям діяльності, критеріям ЇЇ ефективності.

Кооперація праці - об'єднання часткових трудових процесів в один, який безупинно, планомірно, ритмічно й ефективно функціонує. Складність кооперації праці зумовлена глибиною всіх форм її поділу.

Дисципліна праці - це дотримання загальних правил внутрішнього трудового розпорядку (трудова дисципліна), чітке дотримання технології виробництва (технологічна дисципліна), виконання наказів і розпоряджень, правил охорони праці, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища (виробнича дисципліна). Умовами формування високої дисципліни праці є організаційний порядок, якісний підбір персоналу, ефективне його стимулювання, розумне сполучення заходів заохочення і стягнення.

Висновок за результатом проходження практики: Проходячи практику на ФГ «ЯНС» я ознайомилася з підприємницькою організацією та з організацією обліку та системою звітності на підприємстві, вивчила внутрішньоекономічну діяльність підприємства, засвоїла принципи та методи економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, застосувала основи фінансового аналізу при визначенні фінансового стану підприємства, де визначала фондовіддачу та амортизацію. Визначила кон'юнктуру ринку на продукцію підприємства, конкурентоздатність продукції підприємства, надання послуг і виконання робіт. Навчилася проводити аналіз можливих ризиків і страхування. Робила розрахунок суми витрат на виробництво, складала калькуляцію на певні види продукції, визначала величину податків, визначила основні чинники і шляхи зниження внутрішньовиробничих витрат. Розраховувала загальні економічні показники ефективності підприємства за останні роки.

Размещено на Allbest.ru

...