Поняття лізингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

поняття лізингу



1. Загальні характеристики лізингу

Під лізингом розуміють майнові відносини, за яких одна організація (лізингоодержувач) звертається до іншої компанії (лізингової) з проханням придбати необхідне обладнання і передати його їй у користування.

Лізинг (англ. leasing) - це, в першу чергу, вид інвестиційної діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених позичкових коштів. Лізинг - це економічно-фінансова операція, при якій, за договором оренди (лізингу), орендодавець (лізингодавець) зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно орендарю (лізингоодержувач) за плату у тимчасове користування.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що належить за діючою класифікацією до основних засобів, крім земельних ділянок та інших природних об'єктів, а також об'єктів, заборонених до вільного обігу на ринку.

Майно, передане в лізинг, упродовж усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця, за винятком майна, придбаного за рахунок бюджетних коштів.

Умови поставлення лізингового майна на баланс лізингодавця або лізингоодержувача визначаються за законами держави лізингоодержувача або лізингодавця, а за їх відсутності - за погодженням між сторонами договору лізингу.

У договорі лізингу може бути передбачено право викупу лізингового майна лізингоодержувачем після закінчення або до закінчення строку договору.

Лізингодавець має право використовувати лізингове майно як заставу, якщо інше не передбачено договором лізингу або законами держави.

Лізингодавець, придбаючи майно для лізинго-одержувача, повинен повідомити продавця про те, що це майно призначене для передачі його в оренду (лізинг) певній особі. З моменту поставки лізингового майна лізингоодержувачу до нього переходить право пред'явлення претензій продавцеві щодо якості, комплектності, строків поставки майна та інших випадків неналежного виконання договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем і лізингоодержувачем.

Якщо інше не передбачено договором лізингу, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за виконання продавцем вимог, що випливають із договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця лежить на лізингодавці. В останньому випадку лізингоодержувач має право за своїм вибором висунути вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу, як безпосередньо продавцеві майна, так і лізингодавцю.

2. Види лізингу

Ринок лізингових послуг характеризується різноманітністю форм лізингу, моделей лізингових контрактів і юридичних норм, що регулюють лізингові операції.

При виділенні видів лізингу виходять насамперед з ознак їх класифікації, які характеризують відношення до орендованого майна, тип фінансування лізингової операції, тип лізингового майна, склад учасників лізингової угоди, тип переданого в лізинг майна, ступінь окупності лізингового майна, сектор ринку, де проводяться лізингові операції, наявність податкових, митних та амортизаційних пільг, порядок лізингових платежів.

Щодо орендованого майна (або за обсягом обслуговування) лізинг поділяють на:

- чистий лізинг (net leasing), коли всі витрати з обслуговування майна бере на себе лізингоодержувач. При цьому лізингоодержувач переказує лізингодавцю чисті, або, іншими словами, нетто-платежі. Більшість лізингових послуг в Україні на лізинговому ринку устаткування є чистими;

- повний, або, як його ще називають, «мокрий», лізинг (wet leasing), коли лізингодавець бере на себе всі витрати щодо обслуговування майна. Його використовують, як правило, самі виробники устаткування. За вартістю повний лізинг - один з найдорожчих, тому що у лізингодавця збільшуються витрати на технічне обслуговування, супроводження кваліфікованим персоналом, ремонт, постачання необхідної сировини та комплектуючих виробів тощо;

- частковий (із частковим набором послуг), коли на лізингодавця покладаються лише окремі функції з обслуговування майна.

За типом фінансування лізинг поділяють на:

- строковий (терміновий), коли має місце одноразова оренда майна;

- поновлюваний (револьверний), при якому після закінчення першого строку угода продовжується на наступний період. При цьому об'єкти лізингу через певний час залежно від зносу та за бажанням лізингоодержувача замінюються на більш досконалі зразки. Лізингоодержувач бере на себе всі витрати на заміну устаткування. Кількість об'єктів лізингу і строки їх використання при поновлюваному лізингу можуть заздалегідь сторонами не визначатися;

- різновидом поновлюваного лізингу є генеральний лізинг, який дозволяє лізингоодержувачу доповнити список орендованого устаткування без укладання нових контрактів. Це дуже важливо для підприємств з безперервним виробничим циклом та при жорсткій контрактній кооперації з партнерами. Генеральний лізинг використовується, якщо потрібна термінова поставка чи заміна вже отриманого за лізингом устаткування, а часу, необхідного на опрацювання та укладання нового контракту, немає. За умовою угоди в режимі генерального лізингу лізингоодержувачу у випадку виникнення термінової непередбаченої необхідності в отриманні додаткового устаткування достатньо направити лізингодавцю запит на поставку потрібного устаткування з посиланням на погоджений перелік чи каталог. У кінці періоду, на який укладена угода, відбувається перерахунок лізингових платежів з урахуванням часу додаткових поставок лізингодавця і укладається нова угода.

Залежно від складу учасників (суб'єктів) угоди розрізняють такі види лізингу:

- прямий лізинг, при якому власник майна (постачальник) самостійно здає об'єкт у лізинг (двостороння угода). По суті, цю угоду не можна назвати класичною лізинговою угодою, оскільки в ній не бере участі лізингова компанія;

- непрямий лізинг, коли передача майна в лізинг відбувається через посередника. Такого роду угода подібна до класичної лізингової операції, оскільки в ній беруть участь постачальник, лізингодавець та лізингоодержувач, причому кожен із них виступає самостійно;

- роздільний лізинг (лізинг за участі багатьох сторін) (leveraged leasing). Цей вид лізингу поширений як форма фінансування складних, великомасштабних об'єктів, таких, як авіатехніка, морські та річкові судна, залізничні поїзди, бурові платформи тощо. Роздільний лізинг називають ще груповим, або акціонерним, лізингом за участі декількох компаній-постачальників, лізингодавців та залученням кредитних коштів у декількох банків, а також страхуванням лізингового майна і поверненням лізингових платежів за допомогою страхових пулів. Цей вид лізингу вважається найскладнішим, оскільки йому властиве багатоканальне фінансування. Специфічною особливістю даного виду лізингу є те, що лізингодавці забезпечують лише частину суми, яка необхідна для купівлі об'єкта лізингу. Ці кошти залучаються та акумулюються шляхом випуску акцій та розповсюдженням їх серед лізингодавців, які беруть участь у фінансуванні угоди. Частина контрактної вартості об'єкта лізингу фінансується кредиторами (банками, іншими інвесторами). Характерно, що при цьому кредитори не мають, як правило, права вимагати погасити заборгованість за кредитами безпосередньо у лізингодавців. У цих угодах через велику кількість учасників присутні: повірений кредиторів - для координації дій позикодавців, і повірений лізингодавців - для управління спільними діями контрагентів. Повірений лізингодавців діє як номінальний лізингодавець і отримує статус власника устаткування. Він розподіляє прибуток між акціонерами;

- однією з форм прямого лізингу є зворотний лізинг (sale and leaseback arrangement). Зворотний лізинг є системою взаємозв'язаних угод, за яких фірма - власник землі, будівель, споруд чи устаткування - продає цю власність фінансовому інституту (банку, страховій компанії, інвестиційному фонду, фірмі, спеціально орієнтованій на лізингові операції) з одночасним оформленням угоди про довгострокову оренду своєї колишньої власності на умовах лізингу. Зворотний лізинг є в даному випадку альтернативою заставній операції, причому продавець власності, який у результаті угоди стає її орендарем, негайно отримує у своє розпорядження від покупця взаємно узгоджену суму угоди купівлі-продажу, а покупець продовжує брати участь у цій операції, але вже як орендодавець. Зворотний лізинг необхідний передусім для тих суб'єктів господарювання, яким терміново потрібні значні обсяги оборотних коштів. Важливою перевагою зворотного лізингу є використання обладнання, що вже перебуває в експлуатації, як джерела фінансування нових об'єктів, що дає можливість використовувати податкові пільги, які надаються учасникам лізингових операцій. Зворотний лізинг дає можливість рефінансувати капітальні вкладення з меншими витратами, ніж при залученні банківських позик, особливо якщо платоспроможність підприємства ставиться кредитними організаціями під сумнів через несприятливе співвідношення між його статутним капіталом і запозиченими коштами. При зворотному лізингу орендна плата встановлюється за такою схемою: сума платежів повинна бути достатньою для повного відшкодування інвестору всієї суми, яка була виплачена ним при купівлі, і, на додачу, забезпечувати середню норму прибутку на інвестований капітал.

За типом майна розрізняють:

- лізинг рухомого майна (устаткування, техніка, автомобілі, судна, літаки тощо), у тому числі нового і використовуваного.

- лізинг нерухомості (будівлі, споруди).

За ступенем окупності майна лізинг розподіляють на:

- лізинг із повною окупністю (чи близькою до повної), коли впродовж строку дії лізингового договору відбуваються повна чи близька до повної амортизація майна і відповідно виплата лізингодавцю вартості майна.

- лізинг із неповною окупністю, при якому впродовж дії одного лізингового договору відбувається часткова амортизація майна і окупається лише його частина.

Відповідно до ознак окупності (умов амортизації майна) розрізняють фінансовий та оперативний лізинги:

- фінансовий лізинг (капітальний, прямий) (financial, capital leases) являє собою взаємовідносини партнерів, що передбачають упродовж періоду дії угоди виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток лізингодавця. Цей вид лізингу має такі основні риси: участь, крім лізингодавця і лізингоодержувача, третьої сторони (виробника чи постачальника об'єкта угоди); неможливість розриву договору протягом основного строку оренди, тобто строку, необхідного для відшкодування витрат орендодавця; тривалий період лізингової угоди (як правило, близький до строку служби об'єкта угоди). Після завершення строку лізингової угоди (договору) лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за залишковою (а не за ринковою) вартістю; укласти новий договір на менший строк і за пільговою ставкою; повернути об'єкт угоди лізинговій компанії. Про свій вибір лізингоодержувач повинен проінформувати лізингодавця. Якщо в договорі передбачається погодження (опціон) на купівлю предмета угоди, сторони заздалегідь визначають залишкову вартість об'єкта, який здається в лізинг;

- оперативний (сервісний) лізинг (service, operating leases) являє собою орендні відносини, за яких витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням та утриманням об'єктів, які здаються в оренду, не покриваються орендними платежами впродовж одного лізингового контракту. Укладається він, як правило, на 2-5 років. При оперативному лізингу ризик псування або втрати об'єкта лежить в основному на лізингодавці. Ставка лізингових платежів, як правило, вища, ніж при фінансовому лізингу, через відсутність гарантії окупності витрат. По закінченні оперативного лізингового договору лізингоодержувач має право: продовжити строк договору на більш вигідних умовах, повернути устаткування лізингодавцю, купити устаткування у лізингодавця за наявності угоди (опціону) на купівлю за ринковою вартістю.

Залежно від сектора ринку, де проводяться лізингові операції, розрізняють:

- внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди представляють одну країну;

- зовнішній (міжнародний) лізинг - до нього відносять угоди, в яких хоча б один учасник з іншої краї-ни. До цього ж виду лізингу відносять і угоди, які уклада-ються між лізингодавцем і лізингоодержувачем однієї країни, якщо хоча б одна із сторін здійснює свою діяльність та має капітал спільно з іноземною фірмою. Зовнішній лізинг, у свою чергу, поділяють на імпортний, коли іноземною стороною є лізингодавець, та експортний, коли іноземною стороною є лізингоодержувач.

Стосовно податкових або амортизаційних пільг розрізняють лізинг:

- з використанням пільг з оподаткування майна, прибутку, ПДВ, різних зборів, прискореної амортизації тощо, звісно, за наявності таких пільг;

- без використання пільг.

За характером лізингових платежів здійснюється розподіл лізингу залежно від:

- виду лізингу (фінансовий, оперативний);

- форми розрахунків між лізингодавцем та лізинго-одержувачем: грошові, коли всі платежі здійснюються у грошовій формі; компенсаційні, коли платежі здійснюються у формі поставки товарів, вироблених на зданому у лізинг устаткуванні (по суті, це бартер), чи шляхом зарахування послуг, які надають один одному лізингоодержувач і лізингодавець; змішані, коли застосовуються обидві зазначені форми платежів;

- складу включених елементів до платежу (амортизація, додаткові послуги, лізингова маржа, страхування тощо);

- методу нарахування: з фіксованою загальною сумою; з авансом (депозитом); з урахуванням викупу майна за залишковою вартістю; з урахуванням періодичності внесення (щорічні, піврічні, щоквартальні, щомісячні); з урахуванням моменту внесення (на початку, в середині або в кінці періоду платежу); з урахуванням способу виплати: рівномірними частками; частинами, які зменшуються або збільшуються (залежно від фінансового стану лізингоодержувача і умов договору).

3. Переваги та недоліки лізингу

Лізингова операція як економічна форма діяльності містить у собі фінансові елементи, а саме: елементи кредиту, оренди та інвестування. Лізинг має ряд переваг порівняно з іншими формами фінансування. Ось перелік переваг, описаних у навчальній та науковій літературі, які можуть отримати суб'єкти лізингових відносин.

Переваги лізингу для орендарів (лізинго-одержувачів).

1 Лізинг передбачає повернення всієї суми боргу, але не вимагає швидкого повернення всієї суми боргу.

2 Оренда забезпечує фінансування орендаря у точній відповідності з потребами у фінансованих активах. Це особливо вигідно дрібним позичальникам, для яких є неможливим таке зручне й гнучке фінансування за допомогою позики або поновлюваного кредиту, яке є можливим для більш фінансово стійких компаній. Отже, лізингова угода може бути розроблена з урахуванням специфічних особливостей орендарів.

3 Багато орендарів мають довгострокові фінансові плани, впродовж реалізації яких їх фінансові можливості значною мірою обмежені. Лізинг дозволяє подолати такі обмеження і тим самим сприяє більшій мобільності при інвестиційному та фінансовому плануванні.

4 Придбання активів за допомогою лізингу відповідає «золотому правилу фінансування», згідно з яким фінансу-вання має здійснюватися впродовж усього строку вико- ристання активу. Якщо при купівлі активу використову-ється позичковий капітал, то, звичайно, потрібно більш швидке погашення позики, ніж строк експлуатації активу.

5 При лізингу питання придбання і фінансування активів вирішуються одночасно.

6 Лізинг підвищує ступінь гнучкості орендаря у прийнятті рішень. У той час як при купівлі існує тільки альтернатива «не купувати», при лізингу орендар має більш широкий вибір варіантів. Із лізингових контрактів із різними умовами орендар може вибрати той, який найбільш точно відповідає його потребам і можливостям.

7 Оскільки лізингові платежі здійснюються за фіксованим графіком, орендар має більші можливості координувати витрати на фінансування капітальних вкладень і надходження від реалізації продукції, забезпечуючи тим самим більшу стабільність фінансових планів, ніж це має місце при купівлі устаткування.

8 З огляду на те, що частиною забезпечення повернення інвестованих коштів вважається предмет лізингу, що є власністю лізингодавця, простіше отримати контракт за лізингом, ніж альтернативну йому позику на придбання тих самих активів.

9 Застосовуючи лізинг, орендар може використовувати більше виробничих потужностей та мати більше фінансових можливостей, ніж при купівлі того самого активу. Тимчасово вивільнені фінансові ресурси орендар може використовувати на інші цілі.

10 Оскільки лізинг тривалий час є засобом нарощення продукції виробництва, то державна політика, як правило, повинна бути спрямована на заохочення і розширення лізингових операцій.

11 У разі низької прибутковості орендаря останній може скористатися зворотним лізингом, що дає можливість зменшення оподаткування прибутку.

12 Лізинг дозволяє орендареві, який не має значних фінансових ресурсів, почати великий проект, при цьому бажано, щоб був пільговий період за платежами.

Крім переліченого, орендар має ряд переваг в обліку орендованого майна.

1 Лізингові платежі, що сплачуються орендарем, ураховуються у нього в собівартості, тобто кошти на їх сплату зменшують податок на прибуток.

2 Лізинг не збільшує борг у балансі орендаря і не зачіпає співвідношень власних і позичкових коштів, тобто можливості лізингоодержувача з отримання додаткових позик не знижуються.

3 Облік та амортизація лізингового майна проводяться на балансі лізингодавця. Строк лізингу, як правило, відповідає періоду амортизації предмета лізингу, але строк лізингового контракту, як правило, буває меншим. Чим більший строк лізингу і відповідно нижча залишкова вартість майна, тим ліберальніші умови експлуатації майна та подальшого його використання.

Переваги лізингу для лізингових компаній

1 Право власності на передане в лізинг майно дає істотні податкові пільги. Компанії з високим рівнем оподатковуваного прибутку не забирають частини податкових пільг у орендарів з пільговим режимом оподаткування прибутку через більш низьку ставку орендної плати, ніж ставка за кредитом на придбання того ж майна.

2 Оскільки передане в лізинг майно залишається у власності лізингодавця, останній може використовувати це майно в невиробничих цілях (наприклад, як додаткове забезпечення повернення кредитних коштів).

3 Висока ліквідаційна вартість після прискореної амортизації предмета лізингу. Повернення її частини після реалізації предмета лізингу може принести чималий прибуток.

4 Допомога у продажу продавцеві предмета лізингу з боку лиізингодавця. Відповідно до таких угод продавець від імені лізингодавця пропонує клієнтам фінансування поставок своєї продукції за допомогою лізингу.

5 Інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення коштів, оскільки лізингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно.

6 Основна роль при підготовці та проведенні лізингової операції залишається за лізингодавцем. Вартість цих послуг займає чималу частку комісійної винагороди лізингодавця.

7 Лізингодавець має можливість знаходити додаткові фінансові ресурси для продовження й розширення діяльності, закладаючи здане в лізинг майно або поступаючись правом вимоги лізингових платежів.

8 Лізинг спрямовує фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, знімаючи тим самим проблему нецільового використання кредитних коштів.

9 Інвестиції у виробниче обладнання за допомогою лізингу гарантують надходження доходу, який покриває зобов'язання за лізингом.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна

1 Продавець предмета лізингу отримує додаткові можливості збуту своєї продукції.

2 Операція для продавця виглядає менш ризикованою, оскільки лізингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі.

Переваги лізингу для країни-орендаря

1 Лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування.

2 Лізинг підвищує загальний рівень капіталовкладень.

3 Передача в лізинг устаткування, виробленого за кордоном, дозволяє залучити більш дешеві грошові кошти від іноземних фінансових установ або грошові кошти від фондів держав, зацікавлених в експорті продукції своєї промисловості до України.

4 Сума лізингових угод не враховується у підрахунку національної заборгованості, тобто з'являється можливість перевищити ліміти кредиторської заборгованості, встановлені Міжнародним валютним фондом за окремими країнами.

Разом із вищепереліченими перевагами лізинг має недоліки, які проявляються у фінансово-кредитній сфері і невирішених проблемах бухгалтерського обліку. Від довгострокового кредиту лізинг відрізняється підвищеною складністю організації, яка полягає в більшій кількості учасників.

Для орендаря лізинг може мати ряд недоліків, таких, як:

- при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до кінця контракту, навіть якщо науково-технічний прогрес робить лізингове майно застарілим;

- орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування;

- поворотний міжнародний лізинг може обернутися збитками для країни-лізингодавця;

- при міжнародних лізингових угодах відсутні повні гарантії від валютних ризиків (проблема переноситься з одного учасника на іншого).

Простого перерахування переваг і недоліків лізингу достатньо для визнання того, що він (лізинг) може бути ефективною формою інвестицій.

Що можна зробити за допомогою лізингу

1 Придбати основний засіб або провести модернізацію парку основних засобів найбільш ефективним способом.

2 Лізинг допомагає організаціям здійснювати реорганізацію виробництва, не відволікаючи при цьому великі грошові ресурси зі своїх оборотних коштів.

3 Поповнити оборотні кошти без трансформації балансу в бік погіршення (точніше, співвідношення власних і позикових коштів), при цьому у ваших пасивах не з'явиться кредиторська заборгованість (ні перед банком, ні перед лізинговою компанією). Якщо обладнання перебуває на балансі лізингової компанії, то у лізингоодержувача з'являється заборгованість перед нею не на всю суму договору лізингу, а тільки на конкретний лізинговий платіж (якщо він не сплачений).

4 Заощадити власний оборотний капітал. Залучення позикових ресурсів може бути вигідне для підприємства, якщо річна норма прибутку власного оборотного капіталу вища від вартості залученого. А за допомогою лізингової схеми можна зменшити вартість і самого позикового ресурсу.

лізинг платіж операція пільга

4. Методи розрахунку лізингових платежів

Загальною основою для проведення розрахунків лізингових платежів є вимога рівності теперішньої вартості потоку лізингових платежів із боку лізингоодержувача витратам на придбання та доставку обладнання лізингодавцем, тобто передбачається фінансовий паритет зобов'язань з обох сторін лізингового контракту.

У загальному вигляді вимогу фінансової еквівалентності зобов'язань партнерів лізингової операції можна записати у вигляді такого рівняння:

, (1)

де L - вартість майна для лізингодавця (з урахуванням митних зборів, страхових витрат, сплачених податків тощо);

Rt - платежі за лізингом, кожний з яких сплачено в момент часу t (платежі Rt не обов'язково рівні між собою);

nt - строк лізингу в місяцях, кварталах, роках (або загальна кількість платежів), як правило, в лізинговому контракті кількість платежів дорівнює кількості нарахувань процентів;

it - процентна ставка в періоді t (норма прибутко-вості), якщо зазначена річна (t - рік) номінальна ставка i, то у формулах замість i використовується величина i / т, де т - кількість нарахувань процентів за 1 рік.

Формула (1) є по суті загальною формулою теперішньої вартості грошового потоку (11.2). Її доцільно використовувати за умов, коли платежі Rt обираються окремо та вільно в кожному періоді виплати. Формула (1) передбачає механізм складного нарахування процентів.

У переважній кількості випадків потік лізингових платежів являє собою рівні платежі через рівні проміжки часу (позначимо RL). Відповідно методи розрахунків періодичних лізингових платежів базуються в основному на теорії ануїтетів.

Як правило, використовується формула ануїтету постнумерандо (формула 11.5), в якій період внесення платежів збігається з періодом нарахування процентів, адже, як було вже сказано, як правило, в лізинговому контракті кількість платежів дорівнює кількості нарахувань процентів. Формула (11.5, адаптована до розрахунку рівних лізингових платежів, має вигляд

(2)

Ускладнимо схему лізингових платежів. Нехай тепер перший платіж R1 буде або більшим, або меншим за інші рівні між собою - RL(n-1), причому відповідно скорочується кількість інших платежів. Тоді умову фінансової еквівалентності зобов'язань задовольняє таке рівняння:

(3)



Якщо лізинговий контракт передбачає викуп майна за залишковою вартістю, частка якої у вартості майна дорівнює s, то рівняння еквівалентності при платежах постнумерандо має вигляд

(4)

звідки

(5)

Загалом варіантів лізингових розрахунків стільки ж, скільки існує варіантів погашення кредитів, бо лізингова операція є по суті кредитною операцією в частині обслуговування кредиту. Розглянуті в розділі 12 способи погашення кредиту можуть повною мірою бути застосованими до лізингових операцій.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями : навч. посіб. / Л. О. Бакаєв. - К. : КНЕУ, 2000. - 151 с.

2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2 т. / И. А. Бланк. - 3-е изд. - К. : Эльга; Ника-Центр, 2007. - Т. 1.- 624 с.

3. Гриценко Олена. Гроші та грошово-кредитна політика : навч. посіб. / Олена Гриценко. - К. : Основи, 1997. - 180 с.

4. Гроші та кредит : навч. посіб. / С. Б. Ільїна, В. П. Шило, В. І. Кисла, Н. І. Шрамкова. - К. : «ВД «Професіонал», 2007. - 368 с.

5. Гроші та кредит : підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін. ; за заг. ред. М. І. Савлука. - 4-те вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.

6. Долінський Л. Б. Фінансові обчислення та аналіз цінних паперів : навч. посіб. / Л. Б. Долінський. - К. : Майстер-клас, 2005. - 192 с.

7. Ковалёв В. В. Курс финансовых вичислений / В. В. Ковалёв, В. А. Уланов. - М. : Финансы и статистика, 1999. - 328 с.

8. Кутуков В. Б. Основы финансовой и страховой математики: методы расчета кредитных, инвестиционных, пенсионных и страховых схем / В. В. Кутуков. - М. : Дело, 1998. - 304 с.

9. Машина Н. І. Вищі фінансові обчислення : навч. посіб. / Н. І. Машина. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 208 с.

10. Медведев Г. А. Начальный курс финансовой математики : учеб. пособие / Г. А. Медведев. - М. : ТОО «Острожье», 2000. - 267 с.

11. Мелкумов Я. С. Финансовые вычисления. Теория и практика : учебно-справочное пособие / Я. С. Мелкумов. - М. : ИНФРА-М, 2002. - 383 с.

12. Михайловська І. М. Гроші та кредит: практикум : навч. посіб. / І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів : Новий Світ - 2000, 2008. - 312 с.

13. Семко Т. В. Гроші та кредит у схемах і таблицях : навч. посіб. / Т. В. Семко, М. В. Руденко. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 158 с.

14. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. - К. : АН УССР, 1974. - 775 с.

15. Четыркин Е. М. Финансовая математика : учеб. / Е. М. Четыркин. - М. : Дело, 2000. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru

...