Економічний механізм впровадження екологічного податку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Зростання ролі економічного інструментарію природоохоронної політики в процесі прийняття управлінських і державних рішень, а також збільшення кількості, різновидів і масштабів використання цих інструментів зумовило необхідність впровадження у вітчизняну систему оподаткування екологічного податку.

Крім важливої регулюючої функції, екологічний податок є вагомим джерелом бюджетних доходів.

Екологічним податком в Україні замінено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Порядок його нарахування і сплати регламентується Розділом VIII Податкового кодексу України.

Одним із важелів такої системи управління є впровадження екологічного податку. Сучасний екологічний стан держави та природних ресурсів вимагає впровадження радикальних заходів та дій. Відомо, що Україна вкрита 35 млн.т. відходів і щорічно кількість відходів тільки збільшується. Тож необхідно створити умови, які б забезпечили підвищення якості життя, екологізацію виробництва й відновлення природного потенціалу. Джерелом поповнення державних фінансів, які будуть спрямовуватись на охорону навколишнього середовища є окремі податки, збори і штрафи за недотримання норм викидів забруднюючих речовин та понадлімітне використання природних ресурсів.

Крім фіскальних цілей, екологічні податки покликані стимулювати екологічну поведінку платників, що має сприяти зменшенню навантаження на довкілля та забезпечувати охорону навколишнього середовища. Тому, необхідним є розробка механізму облікового, аналітичного та контрольного відображення операцій та дій підприємства, які безпосередньо передбачають використання природних ресурсів, формування екологічних активів, зобов'язань, доходів та витрат.

1. Сутність екологічного податку, його функції

Екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин та розміщення відходів, у томі числі радіоактивних.

Перелік платників екологічного податку наведено на рис. 1

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами - суб'єктами господарювання, які:

- здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва або передають замовнику (за його дорученням - іншій особі) паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

- здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Рис. 1 Платники екологічного податку

Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

- до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

- здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.

Не є платниками податку, що справляється за утворення або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.

Не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

2. Об'єкт та база оподаткування екологічним податком

оподаткування екологічний податок природоохоронний

З метою оподаткування екологічним податком, джерела забруднення поділяють на стаціонарні та пересувні.

Стаціонарне джерело забруднення - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Пересувне джерело забруднення - це транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Податковим кодексом України передбачено поетапне зростання ставок податку. Так, за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, які виникли:

- з 1 січня 2013 р. до 31 грудня 2013 р. включно - 75% від ставок, передбачених кодексом;

- з 1 січня 2014 р. - 100% від ставок, передбачених кодексом.

Рис. 2 Об'єкт та база оподаткування екологічним податком

3. Ставки екологічного податку

Ставки екологічного податку встановлюються в залежності від класу небезпечності та гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин, орієнтовно безпечного рівня впливу сполук, рівня небезпечності відходів та їх категорій (табл. 3 - 4).

Таблиця 3

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до таблиці 3 та на які встановлено клас небезпечності:

- клас небезпечності І - 10261,55 грн. за 1 т;

- клас небезпечності ІІ - 2350,06 грн. за 1 т;

- клас небезпечності ІІІ - 350,16 грн. за 1 т;

- клас небезпечності IV - 81,08 грн. за 1 т.

Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до таблиці 13.3 та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів (табл. 4).

Таблиця 4

Ставки податку залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів

Ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,24 грн. за 1 тонну.

Таблиця 5

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива

Таблиця 6

Ставки екологічного податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до таблиці 6, та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, закріпленої в таблиці 7.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені в таблицях 6 та 7, збільшуються у 1,5 раза.

У Податковому кодексі відсутні нормативи екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом.

Ставки податку за розміщення таких видів надзвичайно небезпечних відходів, як обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, встановлено на рівні 506,44 грн. за одиницю (83 грн. за одиницю у попередньому законодавстві), люмінесцентних ламп - на рівні 8,81 грн. за одиницю (1,5 грн. за одиницю у попередньому законодавстві).

У порівнянні з попереднім законодавством, Податковим кодексом передбачено зростання приблизно у 8,5 разів ставок податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (табл. 8).

Таблиця 8

Ставки податку за розміщення відходів

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка екологічного податку за розміщення відходів I класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, відповідні ставки податку збільшуються у 3 рази.

Податковим кодексом також встановлено коригуючі коефіцієнти до ставок екологічного податку залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

- в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж - коефіцієнт 3;

- на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту - коефіцієнт 1.

Коефіцієнт встановлюється і в залежності від категорії радіоактивних відходів, якщо високоактивні - застосовують коефіцієнт 50, якщо середньо або низько активні - 2.

Ставка екологічного податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0074 грн. у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

Ставки екологічного податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

Ставки екологічного податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення або за кожним видом забруднюючої речовини.

Базовий податковий (звітний) період з екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів після закінчення податкового (звітного) кварталу до органів ДПС та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до податкових органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб

- підприємців, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

4. Подання податкової звітності

Порядок подання податкової звітності та сплати податку 250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. 250.2. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: Пункт 250.2 статті 250 із змінами, внесеними згідно із Законами № 422-VII від 04.07.2013, № 1191-VII від 08.04.2014, № 71-VIII від 28.12.2014 250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; Підпункт 250.2.2 пункту 250.2 статті 250 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 250.2.3. за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах. Підпункт 250.2.4 пункту 250.2 статті 250 виключено на підставі Закону № 1191-VII від 08.04.2014 Пункт 250.2 статті 250 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 250.3.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Висновки

Запровадження податкових пільг сприяє стимулюванню інноваційної та інвестиційної діяльності товаровиробників щодо використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу в галузі природоохоронної діяльності. Досягненню цієї мети може сприяти, наприклад, зменшення оподатковуваного прибутку на суму, яка еквівалентна раніше визначеній частині від вартості придбаного екологічного обладнання або впровадження екологобезпечних технологій та система прискореної амортизації основних засобів екологічного призначення.

З урахуванням високих розмірів ставок оподаткування доданої вартості та прибутку, доцільно знизити ставки оподаткування при виробництві і продажу екологічної техніки чи товарів, які задовольняють вимоги екологічних стандартів.

Тому слід зазначити наступні позитивні моменти державної системи регулювання еколого-економічної діяльності підприємств:

- позитивними змінами є: функціонування збору за забруднення навколишнього природного середовища у вигляді екологічного податку; збільшення ставок екологічного податку; запровадження інституту податкового агента; ліквідація підвищуючих коефіцієнтів до ставок екологічного податку за понадлімітні скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти та розміщення відходів; спрямування частини екологічного податку на фінансування виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку;

- перспективи розвитку екологічного податку: зменшення оподатковуваного прибутку на суму, яка еквівалентна раніше визначеній частині від вартості придбаного екологічного обладнання або впровадження екологобезпечних технологій та система прискореної амортизації основних засобів екологічного спрямування, знизити ставки оподаткування при виробництві і продажу техніки екологічного спрямування чи товарів, які задовольняють вимоги екологічних стандартів.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України - Изд. Дом «Зенит». 2015. 194 с.

2. Веклич О.О. Екологічне оподаткування в Україні: реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду: монографія / О.О. Веклич / НАН України, Ін-т економіки. К.: Вид-во "Либідь". 2014. 47 с.

3. Новицька Н.В. Причини і наслідки реформування екологічного податку в Україні/Н.В.Новицька/Науковий вісник НУДПС України. 2013. Вип. 1 (52). С. 189 - 190.

4. Павлова А. Реформування екологічного оподаткування та розробка місцевих екологічних програм - шлях до збереження навколишнього природного середовища /А.Павлова / Економіст. 2013. №6. С. 44-45.

5. http://www.ukrstat.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru