Недержавні пенсійні фонди

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І.МЕЧНІКОВА

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНОЇ ТА ПІСЛІДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Реферат

з дисципліни «Організація та облік соціальних виплат»

на тему: «Недержавні пенсійні фонди»

Виконала: Сінігур К.В

Керівник: к.е.н., ст. викл. Дем'янчук М.А.

Одеса 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФЕДЕРАЛІЗМУ

1.1 Сутність бюджетного федералізму

1.2 Бюджетний федералізм у різних країнах світу

1.3 Особливості запровадження бюджетного федералізму в Україні

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Задача 1

2.2 Задача 2

2.3 Задача 3

2.4 Задача 4

2.5 Задача 5

2.6 Задача 6

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕ

ВСТУП

Механізм міжбюджетних відносин є певною системою принципів, інструментів та методів управління господарськими зв'язками, в які вступають суб'єкти цих відносин. До структури такої системи входять три блоки:

*принципи управління, які визначають певну ідеологію підходу до міжбюджетних відносин. Розрізняють два головні принципи міжбюджетного співробітництва: централізм та повна фіскальна децентралізація. У реальному житті ці принципи частіше застосовують у комбінованому вигляді окремих елементів першого та другого підходів;

*сукупність конкретних методів та інструментів регулювання. До цього блоку належать, наприклад, власні дохідні джерела, регульовані доходи, нормативи відрахувань від регульованих доходів, закріплені доходи, бюджетні позички, дотації, субвенції, субсидії, взаєморозрахунки, перерахування до Державного бюджету України, передача коштів з Державного бюджету України обласним і районним бюджетам для розподілу їх між територіальними громадами тощо;

*інституційно-правові структури. Цю підсистему механізму складають різні правові норми, правила й угоди, які регламентують порядок здійснення міжбюджетного співробітництва.

Принципи управління є однією з актуальних проблем, над розв'язанням якої працюють уряди кожної держави. Так, система бюджетного федералізму у США, побудована на основі децентралізованого поділу повноважень між федеральною і регіональною владою у фінансовій сфері цієї держави, але під головуванням федерації, формувалася десятки років у суперечливих умовах. І тільки протягом останнього десятиріччя склалася стабільна система фінансової взаємодії федерації, штатів і муніципалітетів.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА: ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФЕДЕРАЛІЗМУ

1.1 Сутність бюджетного федералізму

Під бюджетним федералізмом розуміється система податково-бюджетних взаємовідносин органів влади та управління різних рівнів на всіх стадіях бюджетного процесу, заснована на наступних основних принципах:

- Самостійність бюджетів різних рівнів (закріплення за кожним рівнем влади і управління власних джерел доходів, право самостійно визначати напрями їх витрачання, неприпустимість вилучення додаткових доходів і невикористаних або додатково отриманих коштів у вищестоящі бюджети, право на компенсацію витрат, що виникають в результаті рішень, прийнятих вищестоящими органами влади та управління, право надання податкових та інших пільг тільки за рахунок власних доходів тощо);

- Законодавче розмежування бюджетної відповідальності і витратних повноважень між федеральними, регіональними та місцевими органами влади і управління;

- Відповідність фінансових ресурсів органів влади та управління тих функцій (забезпечення вертикального і горизонтального вирівнювання доходів нижчестоящих бюджетів);

- Нормативно-розрахункові (формалізовані) методи регулювання міжбюджетних відносин та надання фінансової допомоги;

- Наявність спеціальних процедур запобігання та вирішення конфліктів між різними рівнями влади і управління, досягнення взаємоузгоджених рішень з питань податково-бюджетної політики.

Концепція бюджетного федералізму містить основоположні ідеї федералізму як територіальної форми демократії. Вона повинна забезпечувати реалізацію прав кожної особистості і територіальних спільнот людей на отримання певного обсягу соціальних послуг відповідного їх запитам якості та в відповідають їхнім інтересам і потребам формах. Конкретні втілення концепції бюджетного федералізму спираються на певне поєднання двох взаємодоповнюючих тенденцій:конкуренції між регіональними органами влади на "ринку" соціальних послуг, з одного боку, івирівнювання умов цієї конкуренції та забезпечення на всій території країни загальнонаціональних мінімальних стандартів - з іншого.

1.2 Бюджетний федералізм у різних країнах світу

Американський федералізм склався ще в постколоніальну епоху. На функціонування бюджетного федералізму суттєвий вплив справляють особливості американської вертикалі державної влади, відповідно до якої країна поділена на відомчі (банківські, фіскальні, судові, навчальні та ін.) федеральні округи, які не збігаються з адміністративно-територіальним поділом. Наприклад, у фіскальному плані США розділені на дев'ять податкових округів. На території одного штату функціонують установи декількох різних відомчих округів. Це запобігає концентрації ресурсів влади і коштів у певному регіоні в одних руках. Вирішення фінансових питань, що належать до федеральної компетенції на певній території, належить керівникам різної відомчої підпорядкованості.

Американська система фінансових відносин за схемою "федеральна адміністрація - штати - органи місцевого самоврядування" є результатом еволюційного компромісу між локальними і федеральними силами. Тому і модель міжбюджетних відносин є суперечливим поєднанням обмежених повноважень й ініціативних можливостей різнорівневих підрозділів державної адміністрації, їх тісної взаємозалежності та відносної самостійності, сполученням співробітництва й конкуренції, розбіжностей і угод на ґрунті спільних інтересів. Ці риси відображають зміст десятої поправки до Конституції США, згідно з якою влада штатів і федеральний уряд розділені й рівноправні між собою. Декларована мета міжбюджетних взаємовідносин -- підвищення ефективності використання бюджетних коштів через координацію федеральних, штатних і місцевих програм, забезпечення на субнаціональному рівні загальнодержавних стандартів якості життя.

Загалом своєрідність американської схеми бюджетного федералізму полягає в існуванні практично автономних бюджетних систем трьох рівнів на основі чіткого розмежування урядових функцій і податкових надходжень.

Бюджетний устрій Федеративної Республіки Німеччини сформувався за традицією, закладеною ще комунальною фінансовою реформою 1893 р. -- максимальної фінансової самодостатності адміністративно-територіальних утворень усіх рівнів. Бюджети федерації, земель і комун формуються на умовах консолідованої пайової участі у розподілі спільних для національної бюджетної системи джерел податкових доходів. Пропорції такого розподілу час від часу коригуються.

У ФРН діє унікальна система горизонтального бюджетного вирівню­вання, фіскальним джерелом якої є податок на додану вартість. Його надходження розподіляються між бюджетами земель не за місцем сплати (принцип походження), а в розрахунку на душу населення. На рівні низових бюджетів горизонтальне вирівнювання не здійснюються. Федеральні землі самостійно субсидують місцеві бюджети зі спеціального фонду, який розподіляється в порядку, аналогічному визначенню податкового потенціалу та бюджетного навантаження земель.

ФРН властивий комбінований бюджетний федералізм, що передбачає використання регулюючих і закріплених податків, доповнених системою субсидій. Загалом німецький федералізм, особливо після об'єднання країни, характеризують дві ключові риси -- субсидіарність і солідарність. Тому німецька модель має назву кооперативного федералізму.

Таким чином, слід підкреслити, що концепція бюджетного федералізму у кожній країні, де вона реалізується,передбачає поєднання двох взаємодоповнюючих тенденцій -конкуренції між регіональними органами на ринку соціальних послуг та вирівнювання цієї конкуренції і забезпечення на всій території країни загальнонаціональних мінімальних стандартів.

1.3 Особливості запровадження бюджетного федералізму в Україні

Позитивність теорії бюджетного федералізму, крім розподілу повноважень між рівнями влади, полягає в розподілі рівнів податкового навантаження між незалежними адміністративно-територіальними одиницями, що конкурують між собою. Чіткий розподіл повноважень між органами влади в розвинутих зарубіжних країнах зафіксовано в конституції та законах. Центр уваги у видаткових повноваженнях поступово переноситься до низових ланок бюджетної системи, які наділяються самостійністю. І, на наш погляд, саме ця тенденція повинна простежуватись і в Україні.

Розглядаючи проблеми міжбюджетних відносин, потрібно докорінно змінити пріоритети: поставити інтереси місцевих бюджетів на перше місце. Це повинно здійснюватися шляхом зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, які є фінансовою основою місцевого самоврядування і всієї бюджетної системи України. Наповнення місцевих бюджетів можна досягти, використовуючи одночасно всі чи декілька з таких заходів:

1) запровадження додаткової кількості місцевих податків і зборів;

2) надання органам місцевого самоврядування прав щодо введення на власній території додаткових податків та зборів;

3) надання місцевій владі можливості застосування додаткових процентних надбавок до основних ставок податків та зборів;

4) переведення та закріплення деяких загальнодержавних податків та зборів до складу місцевих;

5) установлення стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів;

6) надходження недоплат щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежах до місцевих бюджетів.



РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Задача 1

Розрахувати суму дефіциту бюджету міста та розмір субвенції за наступними показниками:

- сума власних доходів бюджету - 2 625 тис. грн.

- сума закріплених доходів бюджету - 2 670 тис. грн.

- сума видаткової частини бюджету - 5 965 тис. грн.

- сума субвенції - 45 % суми дефіциту бюджету.

Рішення:

Бюджетний дефіцит = Витрати - Надходження

Надходження = Власні доходи + Закріплені доходи

Бюджетний дефіцит = 5 965 - (2 625 + 2 670) = 670 тис. грн.

Сума субвенції = 0,45 * 670= 360 тис. грн.

2.2 Задача 2

бюджетний федералізм пенсійний дохід

Розрахувати окремо суми власних і закріплених доходів місцевого бюджету та частку доходів від місцевих податків та зборів, якщо відомі наступні обсяги надходжень доходів до бюджету:

єдиний податок - 34,4 тис. грн.

податок на доходи фізичних осіб - 35344,6 тис. грн.

збір за місця для паркування транспортних засобів - 204,4 тис. грн.

плата за землю - 447,7 тис. грн.

туристичний збір -3585,7 тис. грн.

державне мито - 2536,1 тис. грн.

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - 443,6 тис. грн.

плата за ліцензії та сертифікати - 502,7 тис. грн.

адміністративні штрафи та інші санкції - 85,1 тис. грн.

реєстраційний збір за проведення державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності - 191,5тис. грн.

фіксований сільськогосподарський податок - 299,7тис. грн.

інші власні доходи - 1006,4 тис. грн.

інші закріплені доходи - 735,8 тис. грн.

Рішення:

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на:

- власні доходи: доходи, які формуються внаслідок дій і рішень, прийнятих місцевими органами самоврядування на підвідомчій їм території. До власних доходів належать місцеві податки і збори; платежі, які запроваджуються органами місцевого самоврядування; доходи від комунального майна та підприємств комунальної власності та інші.

- закріплені доходи: доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному обсязі або у визначеній, єдиній для усіх бюджетів частині. До закріплених належать загальнодержавні податки, збори або доходи, які традиційно формують дохідну частину місцевих бюджетів (податок з доходів фізичних осіб, державне мито, плата за ліцензії та торгові патенти тощо).

Згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, дохідна частина місцевих бюджетів складається з доходів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (закріплені доходи), та доходів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (власні доходи).

Перелік власних та закріплених доходів регламентується Бюджетним кодексом України (Розділ ІІІ «Місцеві бюджети» Глава 2, статті 64 - 69,71).

Перелік місцевих та загальнодержавних податків і зборів регламентується Податковим кодексом України (Розділ І, стаття 9).

Власні доходи:

єдиний податок - 34,4 тис. грн.

збір за місця для паркування транспортних засобів - 204,4 тис. грн.

плата за землю - 447,7 тис. грн.

туристичний збір -3585,7 тис. грн.

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - 443,6 тис. грн.

адміністративні штрафи та інші санкції - 85,1 тис. грн.

фіксований сільськогосподарський податок - 299,7тис. грн.

інші власні доходи - 1006,4 тис. грн.

Загальна сума власних доходів:6 107тис.грн.

Закріплені доходи:

податок на доходи фізичних осіб - 35344,6 тис. грн.

державне мито - 2536,1 тис. грн.

плата за ліцензії та сертифікати - 502,7 тис. грн.

реєстраційний збір за проведення державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності - 191,5тис. грн.

інші закріплені доходи - 735,8 тис. грн.

Загальна сума закріплених доходів: 39310,7 тис. грн.

Загальна сума доходів: Власні доходи + Закріплені доходи = 45417,7 тис. грн.

Місцеві податки та збори:

єдиний податок - 34,4 тис. грн.

збір за місця для паркування транспортних засобів - 204,4 тис. грн.

туристичний збір -3585,7 тис. грн.

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - 443,6 тис. грн.

Загальна сума місцевих податків та зборів: 4268,1 тис. грн.

Частка доходів від місцевих податків та зборів:

Загальна сума місцевих податків та зборів / Загальна сума доходів = (4268,1 тис. грн. /45417,7 тис. грн.) * 100 = 9,40%.

2.3 Задача 3

Розрахувати коефіцієнт фінансової автономії бюджету міста та зробити висновки про фінансову незалежність органів місцевого самоврядування міста за наступними показниками:

Видатки міського бюджету складають:

- державне управління - 10041,7 тис. грн.

- правоохоронна діяльність - 10678 тис. грн.

- освіта - 9390,6 тис. грн.

- охорона здоров'я - 9873,4 тис. грн.

- житлово-комунальне господарство - 35150 тис. грн.

- цільові фонди - 1000 тис. грн.

- резервний фонд - 800 тис. грн.

Дефіцит бюджету складає 25% суми видаткової частини бюджету.

Закріплені доходи бюджету складають - 51370 тис. грн.

Рішення:

Одним з основних показників самостійності місцевих бюджетів від доходної бази Державного бюджету є співвідношення власних доходів до загального обсягу місцевих бюджетів, яке виражається коефіцієнтом фінансової автономії (Кфа):

Кфа = (Власні доходи / Загальна сума доходів) * 100

Загальна сума видатків місцевого бюджету: 76933,7 тис. грн.

Дефіцит бюджету: 0,25 * 76933,7 тис. грн. = 19233,4 тис. грн.



Доходи бюджету: Загальна сума видатків - Дефіцит бюджету = 57700,3 тис. грн.

Власні доходи: Доходи бюджету - Закріплені доходи = 6330,3 тис. грн.

Кфа = 11%

2.4 Задача 4

Визначити окремо суму поточних видатків та видатків розвитку міського бюджету за такими напрямами використання коштів бюджету:

- соціальний захист і соціальне забезпечення -3236,7 тис. грн.

- соціально-культурна сфера - 561,1 тис. грн.

- інвестиційна діяльність - 48,9 тис. грн.

- сплата основної частини боргу органів місцевого самоврядування - 13,7 тис. грн.

- охорона здоров»я - 7022,0 тис. грн.

- державне управління - 714,7 тис. грн.

- придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки - 286,8тис. грн.

- реалізація програми соціально-економічного розвитку міста - 399,5 тис. грн.

- фізична культура і спорт - 166,2 тис. грн.

Рішення:

Видатки всіх бюджетів поділяються окремо на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки -- це витрати бюджету на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Видатки розвитку - витрати бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку міста, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та на сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.

Поточні видатки:

- соціальний захист і соціальне забезпечення -3236,7 тис. грн.

- соціально-культурна сфера - 561,1 тис. грн

- охорона здоров'я - 7022,0 тис. грн.

- державне управління - 714,7 тис. грн.

- фізична культура і спорт - 166,2 тис. грн.

Загальна сума поточних видатків: 11700,7тис. грн.

Видатки розвитку:

- інвестиційна діяльність - 48,9 тис. грн.

- сплата основної частини боргу органів місцевого самоврядування - 13,7 тис. грн.

- придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки - 286,8тис. грн.

- реалізація програми соціально-економічного розвитку міста - 399,5 тис. грн.

Загальна суму видатків розвитку:700тис.грн

2.5 Задача 5

Розрахувати загальну потребу району у лікарняних ліжках враховуючи, що в районі проживає 300 тис. осіб, кількість хворих, які госпіталізовані за рік складає 33600 осіб, одне лікарняне ліжко використовується 300 днів на рік, а середня тривалість перебування хворого у лікарні становить 12 днів. Розрахувати середньорічну кількість ліжок, якщо з 1 травня планується додатково ввести в експлуатацію 101 ліжок.

Рішення:

Загальна потреба у ліжковому фонді району здійснюється за формулою:

К = (В * Н) / (О * 100),

де К - середньорічна кількість ліжок;

В - відсоток госпіталізації;

Н - чисельність населення;

О - оборот одного ліжка.

Відсоток госпіталізації = (33600 / 300000) * 100 = 11,2%

Оборот одного ліжка = 300 / 12 = 25 днів

К = (11,2*300000) / (25 * 100) = 1344 ліжка

При плановому збільшенні ліжок протягом року середньорічна кількість ліжок К1 буде складати:

К1 = К + (Д * М /12),

де Д - плановий приріст ліжок;

М - час функціонування додаткової кількості ліжок.

К1 = 1344 + (101*8/12) = 1411ліжка

2.6 Задача 6

Обчислити суму доходів житлово-експлуатаційного підприємства від квартирної плати у плановому році на основі наступних даних:

- середньорічна ставка квартплати у попередньому році - 6,1 грн./кв. м;

- оплачувана житлова площа на початок планового року - 184154 кв. м;

- з 25 червня планується ввести в дію житлову площу у розмірі 1500 кв. м, а з 27 листопада - у розмірі 460 кв. м;

- з 20 лютого буде виведено з експлуатації 360 кв. м житлової площі, а з 26 серпня - 240 кв. м;

Рішення:

Розмір середньорічної оплачуваної житлової площі (Ж) у плановому році обчислюється за формулою:

Ж = П + В * М : 12 - Н * (12 - М) : 12,

де П - розмір житлової площі на початок року;

В - розмір житлової площі, яка вводиться в дію;

Н - розмір житлової площі, яка вибуває з експлуатації;

М - кількість місяців функціонування житлової площі за рік, яка обчислюється починаючи з 1 числа місяца, наступного за місяцем її введення (виведення) в експлуатацію.

Ж = 184154 + 1500 * 6:12+460*11:12-360*(12-7):12-240*(12-8):12 =184154+750+423,2-150-80=185097,2кв. м

Доходи від квартирної плати = 185097,2 кв. м * 6,1 = 1129093 грн.



ВИСНОВКИ

Досягнення справедливості у забезпеченні перспектив розвитку конкретних адміністративних одиниць шляхом перерозподілу фінансових ресурсів між донорами і реципієнтами обумовлено необхідністю розробки і застосування відповідного наукового обґрунтування і методичного забезпечення. Для цього слід вивчати і певною мірою застосовувати багаторічний досвід бюджетного федералізму розвинених країн світу.

При цьому слід виходити з міркувань згладжування різниці у рівнях соціально-економічного розвитку територій для забезпечення їх мешканців державними гарантіями на визначеному законодавством мінімальному рівні, а також стимулювання діяльності місцевих органів влади, спрямованої на підвищення мобілізації доходів до відповідного бюджету.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року, № 50-51 - доступний на http://zakon.rada.gov.ua.

2. Балацький Є.О. Особливості бюджетного федералізму деяких країн світу / Є.О. Балацький // Вісник Української академії банківської справи: Електронний збірник наукових праць. - 2009. - № 2.

3. Демиденко С.В. Світовий досвід управління та фінансового планування регіонального розвитку / С.В. Демиденко // Науково-теоретичний журнал Дніпропетровської державної фінансової академії. - 2009. - №2. с. 106-112.

4. Заброцька О.В. Бюджетний федералізм у економічній системі з унітарним державним устроєм / О.В. Заброцька // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. ? Вип. 19.9. - с.166-171.

5. Нікітін В.В. Бюджетний федералізм як чинник формування громадянського суспільства / В.В. Нікітін // Державне будівництво: Електронне наукове фахове видання. - 2009. - №1.

6. Сітніченко А.В. Створення «Української моделі» побудови міжбюджетних відносин / А.В. Сітніченко // Публічне адміністрування: теорія та практика: Електронний збірник наукових праць.-2010.-Випуск 1(3).

7. Смірнова Т.О. Фінансовий механізм міжбюджетних відносин як чинник макроекономічної стабілізації та стимулювання економічного зростання / Т.О. Смірнова, О.Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008, вип. 18.6. - с.224-237.

Размещено на Аllbest.ru

...