Грошова пропозиція: аналіз її динаміки та структури
Використання грошового ринку для впливу та регулювання макроекономічних показників і економіки в цілому. Механізм формування пропозиції грошей. Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу в Україні. Утворення грошей комерційними банками.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.11.2016 |
| Размер файла | 59,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ "Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана"
Кафедра макроекономіки та державного управління
РЕФЕРАТ
з дисципліни "Макроекономіка"
на тему: Грошова пропозиція: аналіз її динаміки та структури
Студентки 2-го курсу, 4 групи,
спеціальності 6504 факультету ФЕтаУ
Корж Анастасії Юріївни
Науковий керівник к. е. н., доцент
Королюк Т.О.
Київ - 2015
Зміст
- Вступ
- 1. Суть і механізм формування пропозиції грошей
- 2. Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу в Україні
- 3. Утворення грошей комерційними банками на прикладі України
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Сучасний стан економічної ситуації в Україні визначається процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення.
Основною проблемою є вибір правильної економічної політики, яка б включала фіскальну та грошово-кредитну політику держави. Важлива роль у цьому процесі відводиться грошовому обігу, його регулюванню та використанню в коригуванні поведінки суб'єктів грошово-кредитного ринку. Гроші відносяться до тих особливих історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб'єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв'язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Порушення цього взаємозв'язку неодмінно призводить до виникнення протиріч в економічному житті.
Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому. Відображаючи рівень розвитку продуктивних сил на кожному етапі вдосконалення товарно-грошових відносин, гроші постійно удосконалюють виконувані функції і свій зміст. Ось і сучасний етап розбудови української державності вимагає зміцнення стабільності і привабливості національної грошової одиниці та формування такої грошово-кредитної політики, яка швидко наблизить народ України до цивілізованих стимулюючих норм виробництва, розподілу, обміну і споживання.
1. Суть і механізм формування пропозиції грошей
Гроші - це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки.
Попит на гроші - це певний, заздалегідь визначений запас грошей який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти. Попит на гроші існує на певний момент, тобто це явище залишку, а не потоку. Тому зміна попиту на гроші не адекватна прагненню змінити поточні доходи. В ринкових умовах задовольнити зростання попиту на гроші можна без зміни поточних доходів економічних суб'єктів. Цього можна досягти через зміну активів, якими володіють вказані суб'єкти. Зазначимо, що монетарна теорія розглядає запас грошей (попит на гроші) як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти. Якщо вони бажають мати певну частину свого портфеля активів (багатства) в ліквідній формі, то це буде означати зростання попиту на гроші, і навпаки. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований Дж.М. Кейнсом, і має назву теорії переваги ліквідності.
Попит на гроші - це тільки один бік сфери грошового ринку. Зворотним і не менш суттєвим явищем є пропозиція грошей. Але вони (попит і пропозиція грошей) тісно пов'язані між собою. Так, попит на гроші в найбільш загальному вигляді пов'язаний з масою ВВП, бо гроші призначені для забезпечення руху всіх товарів та послуг, вироблених у суспільстві за певний період. З іншого боку, це означає, що пропозиція грошей у своїх загальних розмірах має визначитись попитом на них. Саме це принципове положення повинно бути висхідним, базовим при визначенні загальних обсягів емісії грошей. При цьому вітчизняні вчені, які досліджують сферу грошового обігу, висловлюють думку про те, що "визначальні компоненти пропозиції грошей формуються на кредитах - боргових зобов'язаннях держави, банківських установ, інших суб'єктів виробничого процесу та підприємницької діяльності". Ця теза дуже важлива для розуміння внутрішньої об'єктивної єдності між попитом і пропозицією грошей.
Пропозиція грошей - це незалежний від функціонування економіки показник. Проте цю незалежність не можна трактувати абсолютно. У кінцевому варіанті грошова маса, що пропонується для обігу, визначається розміром того сукупного продукту, який вироблено в суспільстві. Але з огляду на сталий процес нарощування обсягів суспільного виробництва, а в довгостроковому періоді таке зростання - це аксіома, пропозиція грошей незалежна. Маса грошей, які пропонуються до обігу в грошовій сфері з урахуванням швидкості обігу однойменної грошової одиниці, може бути більшою від обсягів ВВП.
Монетарна теорія розглядає пропозицію грошей як альтернативне відношення до їх попиту. Попит і пропозиція грошей розглядається як дві неподільні і водночас протилежні одна одній грані єдиного економічного механізму, через взаємодію яких формуються функціональні структури грошового ринку. Отже монетарну теорію цікавить найперше специфіка співвідношення між попитом і пропозицією грошей, характер субординації між ними. Ця специфіка містить два протилежні положення:
ѕ попит на гроші має пристосовуватися до заздалегідь заданої їх пропозиції;
ѕ пропозиція грошей пристосовується до їх попиту.
Одна з ключових думок монетариської теорії базується на положенні про екзогенність грошової емісії, тому що першим поштовхом для зміни кон'юнктури ринку, циклічності його розвитку є спричинені ззовні економічні зміни у пропозиції грошової маси. На цій же підставі дається суто монетаристське визначення інфляційного процесу: вважається, що ціни завжди пасивно йдуть слідом за змінами пропозиції грошей. Отже, пропозиція грошей розглядається монетаристами як суто автономний процес, екзогенний чинник, що не залежить від реальних змін у сферах виробництва та обігу товарів і послуг.
Слід зазначити, що основні постулати монетаристів у принципових моментах збігаються з теоретичними поглядами Дж. Кейнса та його прихильників з питання щодо пропозиції грошей. Різниця між цими двома течіями економічної думки полягає і тлумаченні механізму впливу зростання грошової маси на суспільне виробництво і у визначенні мети й місця держави у процес: балансування пропозиції грошей.
Так, Дж. Кейнс вважав, що збільшення грошової маси приводить до підвищення пропозиції грошей і викликає внаслідок цього зниження відсотка. Його падіння сприяє нарощуванню інвестиційного процесу і зростанню суспільного виробництва. Саме таким опосередкованим є процес впливу зміни грошової маси на виробництво. Що ж стосується монетаристів, то, як уже зазначалося, грошова маса в них уже своєю зміною безпосередньо впливає на суспільне виробництво.
Є певна протилежність у поглядах кейнсіанців і монетаристів на місце й мету державного втручання у сферу грошового обігу Дж. Кейнс розглядав втручання держави у пропозицію грошей як необхідний момент створення державних грошей і перетворена неефективного попиту в ефективний.
Загалом можна зазначити, що пропозиція грошей у сучасній економіці має емісійно-кредитний характер. Центральний банк є основним емісійним центром, який здійснює банківську емісію з метою забезпечити економіку платіжними засобами, впливати на економічну ситуацію та стабілізувати національну грошову одиницю.
2. Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу в Україні
Емісія грошей являє собою випуск в обіг додаткової кількості грошових знаків і платіжних засобів, що викликає збільшення грошової маси.
Емісія грошей в широкому розумінні здійснюється на двох рівнях:
1) центральний банк;
2) комерційні банки та прирівняні до них за функціональним призначенням фінансово-кредитні установи.
В Законі України "Про банки і банківську діяльність" зазначається:
"Нацбанк - є центральним банком України, її емісійним центром…"
Оскільки Національний банк України, як і інші центральні банки має монопольне право на емісію банкнот, то це призводить до двох важливих моментів:
По-перше, центральний банк нашої держави не має проблеми внутрішньої ліквідності своїх активів, бо має право в будь-який момент випустити банкноти.
По-друге, саме банкнотна емісія є головним джерелом капіталу Національного банку країни.
Окрім банкнотної емісії, центральний банк здійснює пропозицію грошей ще через обслуговування державного боргу. Як відомо, державний борг зазвичай пов'язаний з дефіцитом державного бюджету. Щоб покрити цей дефіцит (повністю або частково) уряд удається до випуску цінних паперів (державних боргових зобов'язань). Ці зобов'язання держава може розмістити двома способами. Перший полягає в розміщенні поза емісійними установами. У цьому разі пропозиція грошей не зростає, бо, по суті, продаж державних боргових зобов'язань тільки змінює співвідношення в існуючих грошових потоках. Другий спосіб полягає в тому, що держава продає свої боргові зобов'язання комерційним банкам і центральному банку, а це саме і приводить до зростання пропозиції грошей.
Так, центральний банк, купуючи в уряду його боргові зобов'язання, випускає в обіг нову масу грошей, збільшуючи їх пропозицію, тобто має місце кредитування уряду під його боргові зобов'язання. Цей шлях покриття бюджетного дефіциту небезпечний, бо він є емісійним і тому може призвести до посилення інфляційних процесів. Але він досить ефективний для уряду з погляду залучення коштів для покриття дефіциту бюджету. Тому частіше уряд розміщує свої цінні папери серед комерційних банків. До речі, це часто робиться за допомогою центрального банку. Дана ситуація пов'язана з тим, що Національний банк України є представником емітента (Міністерства фінансів) щодо розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Центральні банки в країнах ринкової економіки мають виняткове право здійснення банкнотної емісії. Пропозиція грошей, що формується на державному рівні крім банкнотної емісії - це платіжні засоби державних скарбниць (монети та деякі паперові грошові знаки). Центральний банк в будь-який момент може випустити "свої гроші", для нього немає обмеження емісії.
Провідна роль центрального банку полягає у перетворенні безготівкових грошей (що перебувають на рахунках у центральному банку) у банкноти для досягнення рівноваги на грошовому ринку.
Важливий канал формування пропозиції грошей - обслуговування державного боргу - базується на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов'язань. Держава позичає гроші у суб'єктів фінансового ринку, продаючи їм цінні папери. Ці позички оформляються офіційно в державний борг країни. Емісію цінних паперів в Україні розпочато в 1995 р. (ОВДП).
Вплив розміщення на відкритому ринку боргових зобов'язань держави на пропозицію грошей залежить від того, де розміщуються цінні папери держави, наскільки ефективно використовуються отриманні через них фінансові ресурси.
Купуючи державні зобов'язання, центральний банк утворює базу для депозитно-чекової емісії комерційних банків, що призводить до зростання в обігу грошової маси. Якщо більшість поточної заборгованості держави розміщають поза емісійними установами, то приріст державного боргу не збільшує пропозицію грошової маси.
Другий напрямок емісійної діяльності центрального банку є рефінансування комерційних банків (надання їх певної суми платіжних інструментів) наступними методами:
1. надання кредитів комерційним банкам під заставу ОВДП;
2. надання кредитів комерційним банкам під заставу інших цінних паперів (ломбардне кредитування);
3. проведення кредитних аукціонів.
Третій напрямок емісійної діяльності центральних банків - закупівля за національні гроші іноземної валюти, яка спрямовується в офіційні валютні резерви.
Пропозиція грошей в обігу зростає тоді, коли центральний банк скуповує іноземну валюту. Найчастіше це пов'язано з реалізацією політики стосовно курсу національної валюти і здійснюється у вигляді валютних інтервенцій.
Таким чином, центральний банк формує пропозицію грошей за трьома каналами:
1. випуск готівкових грошей;
2. обслуговування державного боргу;
3. через операції на валютному ринку.
3. Утворення грошей комерційними банками на прикладі України
Комерційні банки також є суб'єктами творення пропозиції банківських грошей. Коли розглядають механізм утворення грошей лише у функції обігу, а й у функції нагромадження, не лише готівки, а й безготівкових платежів, тоді поряд з центральним банком - емітентом грошові маси розглядаються комерційні банки та позичково-ощадні установи.
Випуск грошей комерційними банками - це банківська операція, пов'язана з перетворенням боргових зобов'язань у платіжні засоби. Цей процес називається монетизацією боргових зобов'язань.
Комерційні банки утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Банки надають кредити - пропозиція грошей збільшується, клієнти банків повертають кредити - пропозиція зменшується.
грошовий ринок емісійний процес
Здатність комерційного банку утворювати банківські гроші залежить від розміру ненормативної суми його резерву. Надаючи кредити, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу.
Пропозиція грошей в економіці змінюється у результаті операцій центрального банку, комерційних банків і рішень небанківського сектора. Центральний банк контролює пропозицію грошей шляхом впливу на грошову базу, а також на мультиплікатор. Фактичний обсяг пропозиції грошей складається в результаті операцій комерційних банків по прийманню вкладів і видачі позик з врахуванням обов'язкових резервних вимог.
Формування резервів на можливі втрати за кредитними операціями банків розпочалося в Україні в 1995 р. у період першої кризи банківської системи, спровокованої кредитними ризиками. Протягом періоду, що минув, нормативні вимоги до формування резервів неодноразово змінювалися, а наукові публікації відображали удосконалення відповідних науково-методичних підходів. Резерви за кредитними операціями поділяються на загальні (відображають суму збитків, які можуть бути понесені по портфелю) і спеціальні (відображають знецінення неблагополучних активів).
Резервні вимоги впливають на здатність комерційних банків змінювати пропозицію грошей двома шляхами:
1) змінюючи обсяг надлишкових резервів комерційних банків;
2) змінюючи розмір (величину) грошового мультиплікатора.
Зменшення резервних вимог переводить обов'язкові резерви в надлишкові й тим самим збільшує можливість банків створювати нові гроші (таблиця 1.):
Таблиця 1. Статистика українських комерційних банків.
|
період |
2014 |
2015 |
||||||
|
серпень |
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
січень |
лютий |
||
|
Грошова база (резервні кошти) |
341 416 |
351 432 |
332 514 |
328 388 |
333 194 |
326 732 |
331 608 |
|
|
Готівкові кошти, випущені в обіг |
312 000 |
311 512 |
303 548 |
301 980 |
304 811 |
291 956 |
303 354 |
|
|
Зобов'язання перед іншими депозитними корпораціями, що не включаються в грошовий агрегат М3 |
28 113 |
38 731 |
27 912 |
25 407 |
27 489 |
33 908 |
27 469 |
|
|
Переказні депозити |
28 113 |
38 731 |
27 912 |
25 407 |
27 489 |
33 908 |
27 469 |
|
|
інші депозити |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
цінні папери, крім акцій |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Зобов'язання перед іншими депозитними корпораціями, що включаються в грошовий агрегат М3 |
1 303 |
1 188 |
1 053 |
1 001 |
894 |
868 |
785 |
Джерело: Бюлетень Національного банку України. - 2015. - № 4
Водночас при зменшенні резервних вимог відбувається зростання грошового мультиплікатора. Обов'язкові резерви не дають прибутку комерційним банкам, тому їх часто розглядають як податок на грошові активи приватного сектора. Скорочення неприбуткових резервів дає змогу комерційним банкам підвищити процентну ставку по депозитах а також залучати додаткові депозити у банківську систему. Це все приводить до збільшення пропозиції грошей в економіці. І навпаки, збільшення резервних вимог скорочує пропозицію грошей за рахунок зменшення грошового мультиплікатора і скорочення надлишкових резервів.
Пропозиція грошей (Мs) містить в собі готівку поза банківською системою (С) і чекові депозити (D), тобто
Мs = С+D.
Фактично - це агрегат M1, де готівкові гроші означають зобов'язання центрального банку, а чекові депозити - зобов'язання комерційних банків.
В Україні на даний момент динаміку грошової маси визначає збільшення депозитної складової в іноземній валюті та готівки поза банками. В таблиці 1 наведень грошові агрегати 2015 року за січень та лютий місяці:
|
Показники |
січень |
Лютий |
|||
|
залишки на кінець періоду, млрд. грн. |
зміна в річному обчислені, % |
залишки на кінець періоду, млрд. грн. |
зміна в річному обчислені, % |
||
|
готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) |
274,4 |
16,3 |
283,9 |
12,2 |
|
|
М1 |
434,7 |
15,6 |
447,4 |
15,2 |
|
|
переказні депозити в національній валюті |
160,4 |
14,4 |
163,5 |
20,9 |
|
|
М2 |
935,1 |
5 |
1135,2 |
22,1 |
|
|
переказні депозити в іноземній валюті |
90,8 |
73 |
168 |
146,5 |
|
|
М3 |
936,2 |
4,7 |
1126,1 |
21,6 |
|
|
інші депозити |
409,6 |
-11,3 |
519,8 |
9,8 |
|
|
цінні папери, крім акцій |
1,1 |
-69,9 |
0,9 |
-78,3 |
Джерело: Бюлетень Національного банку України. - 2015. - № 4
Окрім емісії депозитних грошей, банки збільшують пропозицію грошей і завдяки операціям з борговими зобов'язаннями. Так, наприклад, якщо клієнт банку обліковує в комерційному банку вексель, то банк замість векселя видає певну суму і цей потік грошей збільшує їх пропозицію на ринку. Проте цій операції протистоїть протилежна операція, а саме та, під час якої боржник повертає свій борг у банк. У цьому разі грошова маса, а відповідно й пропозиція грошей зменшуються. Аналогічною буде й операція з купівлі комерційним банком на фондовому ринку державних цінних паперів. І в цьому випадку при їх купівлі комерційним банком пропозиція грошей зростає, і відповідно зменшується у разі продажу або погашення державою своїх боргових зобов'язань. Проте незважаючи на ці два різні за напрямками грошові потоки, вони не призводять у певному часі до балансування, тому що боргові зобов'язання випускаються все-таки частіше, ніж повертаються у вигляді грошей, тому грошова маса має певну тенденцію до зростання.
Таким чином, комерційні банки збільшують пропозицію грошей на ринку і це треба завжди враховувати. Економічний сенс цього явища в цілому пов'язаний з тим, що за допомогою такої емісії грошовий ринок реагує на зміни, які відбуваються на локальному (регіональному) ринку. Тим самим підвищується еластичність грошової сфери, її здатність пристосовуватись до тих реальних змін у суспільному виробництві, які ще не набули загальносуспільного характеру.
Як було розглянуто, депозитна емісія грошей комерційними банками може призводити до багаторазового зростання пропозиції грошей. Але за цих обставин така депозитно-чекова емісія має певні обмеження.
З одного боку, комерційний банк здійснює таку емісію під розмір своїх резервів, а вони завжди обмежені певним обсягом. З іншого - банк, емітуючи чеки, повинен на кожний момент мати певну суму грошей, аби забезпечити їх погашення. Це стосується не тільки чеків, але й інших боргових зобов'язань, наприклад, грошових сертифікатів, які випускає банк. Вони досить тривалий час можуть функціонувати, як і чек, в якості безпосереднього платіжного засобу, але через певний термін їх однаково треба покривати грішми. Тому, здійснюючи депозитно-чекову емісію, комерційний банк повинен постійно дбати про спроможність покривати свої боргові зобов'язання, тобто він повинен мати достатню ліквідність свого балансу і саме необхідність її підтримки постійно обмежує комерційний банк у його депозитно-чековій емісії. Щоправда, у разі неспроможності покрити свої зобов'язання (через низьку ліквідність свого балансу), комерційний банк може отримати кредит у центральному банку або в інших комерційних банках, проте такі позики, як правило, дорого коштують і вони можуть стати для банку проблемними.
Висновки
Грошовий ринок є складовою національного ринку і забезпечує взаємодію попиту та пропозиції грошей.
Регулювання грошової пропозиції здійснює центральний банк, який є уповноваженим органом держави і виконує його агентські функції. Існують лише гіпотетичні можливості регулювання грошової пропозиції приватними недержавними структурами. В реальній економічній діяльності регулювання грошової пропозиції є функцією держави.
Політика "дешевих" чи "дорогих" грошей дає змогу центральним банкам впливати на процентні ставки.
Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту - як скорочення пропозиції грошей.
Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропозиції грошей надає останній характеру екзогенного явища, рух якого визначається не внутрішньо економічними процесами чи мотивацією самих економічних суб'єктів, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності. Посилаючись на екзогенність пропозиції грошей, окремі автори роблять спроби відірвати рух пропозиції грошей від руху попиту, надати йому самостійного значення. Подібний підхід загрожує розривом двох складових грошового ринку - попиту і пропозиції, втратою об'єктивних меж зміни пропозиції грошей, переходом на позиції суб'єктивізму і волюнтаризму в грошово-кредитній політиці. Зважаючи на викладене, дуже важливо правильно визначити співвідношення пропозиції і попиту як двох складових грошового ринку: яка з них є первинною, а яка - вторинною. Без правильної відповіді на це питання неможливо правильно визначити об'єктивні межі пропозиції грошей, а отже і емісії грошей.
Оскільки з двох сил грошового ринку попит на гроші змінюється насамперед під впливом об'єктивних чинників, що формуються всередині сектора реальної економіки, а пропозиція грошей має переважно екзогенний характер, то тільки попит на гроші може бути первинним чинником у взаємодії з пропозицією грошей. Остання повинна у своїй динаміці постійно орієнтуватися і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші. Тільки за цієї умови вплив суб'єктивного фактора на кон'юнктуру грошового ринку буде мінімізованим, а зміни ключових індикаторів ринку (маса грошей, рівень процента, рівень інфляції тощо) будуть об'єктивними і не матимуть руйнівних наслідків. Отже, є підстави вважати, що ті чинники, які визначають зміну попиту на гроші, у кінцевому підсумку визначають межі зміни пропозиції грошей. Спробу знайти якісь інші чинники, що визначають обсяг пропозиції грошей, не зачіпаючи попиту на гроші, відкривають шлях до вольових рішень у монетарній політиці. Адже будь-які емісійні вливання (збільшення пропозиції грошей) можуть бути виправдані необхідністю фінансове забезпечити певні "гострі" потреби суспільства, виробничого інвестування, підтримання пріоритетних виробництв тощо. При цьому потреби самого обороту, тобто попит на гроші, будуть проігноровані і стабільність грошей буде підірвана.
Розглянуті питання дають можливість з'ясувати найзагальніші теоретичні положення, що визначають об'єктивні засади емісійного процесу. Обмірковуючи його зміст треба насамперед усвідомити, що визначальні компоненти пропозиції грошей формуються на кредитах - боргових зобов'язаннях держави, банківських установ, інших суб'єктів виробничого процесу та підприємницької діяльності.
Список використаних джерел
Размещено на Allbest.ru
1. Гальчинський А.С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996.
2. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 602с.
3. Гроші та кредит. / За ред. Б.С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 510.
4. Єпіфанов А.О., Міщенко В.І., Гребник Н.І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, - 2000. - №9.
5. Синбченко М.І. Кон'юнктурна теорія грошей. М.І. Туган - Барановського. // Фінанси України. - 2000. - №9.
6. Мельничук О.М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики. // Фінанси України, 2000, - №7.
7. Жан - Поль Бландієр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці. // Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А.І. Остапець Л.В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку. // Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996. - Розд.1.
10. Деньги / Сост.А. А. Чухно. - К., 1997.
11. Тетерук А.М. /Балансований звіт інших депозитних корпорацій (банків) / Тетерук А.М. // Бюлетень Національного банку України. - 2015. - № 4 - с.74.
12. Косова Т.Д. / Формування резервів за кредитними операціями українських банків: відповідність світовій практиці/ Косова Т.Д. // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - №5 (155) - С.401 - 406.
13. Мельниченко О.В. /Роль рефінансування в емісійній діяльності національного банку України/ Мельниченко О.В. // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2013. - №4 - С.288-292.
14. Михайлик О. М/ ефективність збалансування грошового ринку: теоретичні підходи та практичні реалії / Михайлик О.М. // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2015. - №4 - С. 861-866, с. 863.
...Подобные документы
Характеристика законів грошового обігу. Пропозиція грошей та чинники її впливу. Формування пропозиції грошей Центральним банком України. Комерційні банки у створенні нових грошей. Державне регулювання та функції НБУ у регулюванні грошового ринку.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.05.2015Основні теоретичні засади формування пропозиції грошей. Фактори, які впливають на пропозицію грошей з боку різних суб’єктів господарювання. Особливості формування пропозиції грошей в Україні. Вплив на пропозицію грошей з боку небанківського сектору.
курсовая работа [84,5 K], добавлен 09.10.2011Поняття грошових активів та їх роль в сучасній економіці. Динаміка попиту і пропозиції грошей в Україні, торговельний баланс на валютному ринку. Головні умови досягнення рівноваги попиту і пропозиції на грошовому ринку. Графічна модель ринку грошей.
курсовая работа [339,5 K], добавлен 16.03.2011Виникнення та суть грошей. Закон обігу грошей в світовій економіці. Використання фальшивих грошей для підриву економіки в світовій історії. Механізм регулювання інфляційного процесу. Заходи подолання впливу фальшивих грошей на безпеку держави.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 04.03.2012Еволюція форм вартості товару. Характеристика виникнення грошей як передумова формування грошової форми вартості. Механізм грошового виміру вартості товару. Реалізація виміру вартості товару через сучасні види грошей. Роль грошей в розвитку економіки.
курсовая работа [578,2 K], добавлен 28.04.2014Теоретичні аспекти організації грошового обігу в Україні. Регламентація основних принципів організації грошового обігу. Види та функції грошей. Грошові агрегати. Модель пропозиції грошей та попит на гроші. Ефекти доходів, цін та процентних ставок.
курсовая работа [378,3 K], добавлен 23.07.2010Суть попиту на гроші, мотиви і чинники, що визначають його параметри. Механізм формування пропозиції грошей. Формування рівноваги на грошовому ринку. Сучасні механізми і інструменти реалізації грошово-кредитної політики в Україні та в інших країнах світу.
курсовая работа [147,2 K], добавлен 15.03.2012Економічна сутність грошового обороту, його структура. Маса грошей, її склад та фактори зміни обсягу і структури. Показники маси грошей. Грошові агрегати та грошова база. Механізм зміни маси грошей в обороті. Ризики, які виникають при грошовому обороті.
реферат [41,3 K], добавлен 24.05.2015Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу. Система показників грошового обігу. Статистичне вивчення маси грошей в обігу, швидкості обігу грошової маси. Статистичне прогнозування касових оборотів. Аналіз емісії грошей і інфляції.
реферат [46,1 K], добавлен 18.10.2002Еволюція форм вартості. Види грошей та їх розвиток. Сутність грошей та їх роль в економіці. Функції грошей. Поняття грошового обігу та його види. Закон грошового обігу. Грошова маса та грошові агрегати. Проблеми стабілізації грошової системи.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 19.10.2002Історичний процес виникнення грошей, їх сутність як загального еквівалента. Зміст еволюції грошей, закони функціонування грошових систем. Дія законів грошового обігу, особливості методів його регулювання. Оцінка стабільності грошей і грошових систем.
контрольная работа [37,0 K], добавлен 26.11.2010Механізм функціонування грошового ринку, його регулювання. Банківська система, грошовий мультиплікатор. Грошово-кредитне регулювання економіки України. Узгодженість між фінансовою та монетарною політиками. Пропозиції та операції на відкритому ринку.
курсовая работа [178,6 K], добавлен 03.05.2009Види грошей. Грошові агрегати. Еволюція грошей у xx столітті. Значення вивчення грошей для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Необхідність грошей для функціонування економіки. Вплив їх на ринок товарів і послуг.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.07.2007Роль грошей в економіці, їх необхідність, сутність та функції. Сутність, причини, форми прояву інфляції. Формування попиту на гроші, закон грошового обігу. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку. Грошова система України та її еволюція.
курс лекций [1,6 M], добавлен 08.02.2010Сутність і функції грошового ринку в ринковій економіці. Роль, значення і структура грошового ринку. Особливості попиту та пропозиції на грошовому ринку. Аналіз грошового ринку України на сучасному етапі. Динаміка грошових агрегаті. Стан та огляд ринку.
курсовая работа [337,3 K], добавлен 13.12.2008Сутність, функції, форми та види сучасних грошей. Динаміка та структура грошової маси. Поняття кредитних грошей та їх види. Особливості функціонування електронних грошей. Впровадження новітніх технологій використання електронних грошей в Україні.
курсовая работа [795,9 K], добавлен 25.05.2014Рух грошових потоків на фінансовому ринку. Інструменти державного регулювання та складові грошового ринку (ринок позикових капіталів, ринок цінних паперів). Аналіз особливостей функціонування грошового ринку України, його проблеми і перспективи розвитку.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 20.09.2013Еволюція функціональних форм грошей. Сучасні функціональні форми грошей та їх види. Функціональні форми грошей в Україні. Динаміка грошових агрегатів. Основні проблеми використання та розвитку функціональних форм грошей та їх вирішення в Україні.
курсовая работа [937,5 K], добавлен 30.10.2014Сутність, особливості функціонування та графічна модель грошового ринку. Попит та пропозиція на гроші. Рівновага на грошовому ринку. Становлення грошового ринку в Українi. Фiнкцiонування та перспективи розвитку грошового ринку України та сучасному етапi.
курсовая работа [319,0 K], добавлен 20.11.2010Природа електронних грошей і загальні схеми їх обігу. Систематизація міжнародного досвіду правового регулювання електронних грошей та визначення подальших перспектив запровадження їх в Україні як нового платіжного засобу для здійснення масових платежів.
курсовая работа [754,1 K], добавлен 20.08.2011
