Аналіз діяльності пенсійного фонду України за 2013-2015 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСТИТЕТУ

Реферат

з навчальної дисципліни «Соціальне страхування»

Тема «Аналіз діяльності пенсійного фонду України за 2013-2015 роки »

Харків 2014 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Нормативно-правова база, яка регулює діяльність пенсійного фонду України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Пенсійне забезпечення є однією з основних гарантій матеріального забезпечення непрацездатних громадян. Для непрацездатних пенсіонерів пенсія фактично стає основним джерелом їх існування. Відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсія має забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. На жаль, сьогоднішні реалії такі, що ця вимога Конституції України не дотримується державою.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» державні пенсії поділяються на:

- трудові - за віком; по інвалідності; на випадок утрати годувальника; за вислугу років; - соціальні.

Проблемам і перспективам розвитку пенсійного страхування в Україні присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних учених. Значний вклад до розробки проблем реформування пенсійного забезпечення зробили такі зарубіжні вчені, як : таких як: Юрзіца, Г. Мак Таггарт, П. Голиша, Н. Барра. Багато праць вітчизняних учених-економістів присвячено дослідженню пенсійного забезпечення та пенсійного страхування України, наприклад роботи Кір'яна Т.М., Шаповала М.С., Лібанової Е.М., Пирожкова С.І., Бойко М.Д., Грушко В.І., Ріппа М.Б., Руженського М.М., Сахацького В. та інша. Проте, слід зазначити, що в науковій літературі ще недостатньо розробленими залишаються перспективи та шляхи покращення пенсійного страхування в Україні. Важливими питаннями, які будуть розглянуті у моєму дослідженні будуть такі положення: визначення основних аспектів пенсійної системи України; становище пенсійної системи України на сьогоднішній день; шляхи покращення ефективності пенсійної системи; нововведення, що впроваджуються урядом, для поліпшення стану Пенсійного фонду України; порівняння пенсійної системи України та більш ефективних іноземних пенсійних систем.

1. Нормативно правова база, яка регулює діяльність пенсійного фонду України

Сучасна пенсійна система України є результатом еволюційної трансформації інституту пенсійного забезпечення, який сформувався після здобуття незалежності на початку 90 років ХХ століття. Вона базується на солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка в свою чергу побудована на механізмі пенсійного страхування, що передбачає персоніфікований розподіл через суспільні страхові фонди надходжень від працездатної частини населення на користь пенсіонерів. Джерелом коштів для фінансування пенсій є Пенсійний фонд, який формується на основі страхових внесків підприємств та громадян.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням. Органи державної влади, зокрема Пенсійний фонд України, наділені повноваженнями видавати нормативно-правові акти.

Нормативно-правові акти за предметом правового регулювання, що регулюють відносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням громадян

Система пенсійного забезпечення в Україні складається з таких рівнів:

1) солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

2) накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

3) система недержавного пенсійного забезпечення.

Нормативно - правову базу, яка регулює діяльність пенсійного фонду, більш детально розглянемо на рисунку 1.

Рис.1.1. Нормативно-правова база регулювання Пенсійного фонду

пенсійний фонд страхування нормативний

Перші два рівні належать до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення. Громадяни України можуть бути учасниками одночасно різних рівнів пенсійної системи.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пенсії виплачуються з коштів державного Пенсійного фонду, а їх розмір залежить від розміру заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, та страхового стажу. Солідарна пенсійна система передбачає забезпечення мінімальної та гарантованої пенсії, яка надається державою. Її метою є гарантування кожному громадянину отримувати мінімальний дохід після виходу на пенсію. Така система належить до соціального захисту. Кошти для фінансування пенсійних виплат мобілізуються до Пенсійного фонду України шляхом обов'язкових відрахувань від заробітної плати громадян.

Пенсія нараховується тільки за ті роки (місяці), коли працівник та підприємство, де працює працівник, фактично сплачували пенсійні внески із/на заробітну плату розмір якої становив не менше мінімальної встановленої урядом. Розрахунок величини пенсії проводиться не за трудовим, а за страховим стажем, тобто за період, коли громадянин виплачував обов'язкові платежі до Пенсійного фонду.

Проте солідарна система забезпечує лише мінімальні виплати пенсіонерам. Як правило, вони досягають не більше 30-35% від середнього доходу працівника, що він одержував до виходу на пенсію.

Внесок до пенсійного фонду береться з єдиного соціального внеску (ЕСВ), який сплачує підприємство на заробітну плату працівника, а також сплачується працівником із заробітної плати. Ставка ЕСВ на заробітну плату залежить від видів діяльності підприємства й складає від 36,76% до 49,7%. З них до пенсійного фонду відраховується 88,29% (це становить 32,455% - 43,88%). Ставка ЕСВ із заробітної плати працівника фіксована, складає 3,6%, до пенсійного фонду також відраховується 88,29% (це становить 3,1784%).

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування Вона ґрунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді на індивідуальних пенсійних рахунках. Ці кошти інвестуються в економіку країни з метою отримання доходу. Всі накопичені кошти е власністю громадян, а виплати з Накопичувального фонду здійснюються додатково до загальнообов'язкових пенсійних виплат.

Третій рівень - система добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Вона здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями та банками. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру пенсійних внесків, терміну, протягом якого ці внески накопичувалися і розміру отриманого на них інвестиційного доходу. Ці виплати здійснюються незалежно від отримання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

З прийняттям законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» в 2004 році розпочато впровадження пенсійної реформи, сутність якої полягає в переході до трирівневої пенсійної системи. Але, ці нововведення так і залишилися тільки на папері. Передбачалось, що другий рівень накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування буде введено в дію у 2012 році. Частина обов'язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати працівника) буде спрямовано на персональні рахунки громадян. Ці кошти мали інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід збільшувати розмір майбутніх пенсійних виплат.

Вважається, що одночасне функціонування цих рівнів забезпечує стабільність пенсійної системи, оскільки сприяє вирівнюванню ймовірних демографічних та фінансових ризиків. Проте, в нашій країні трирівнева пенсійна система існує тільки на папері, другий і третій рівні здійснюються на добровільних засадах. І це є основною причиною недосконалості пенсійної системи та нестачі коштів для забезпечення пенсій.

Через економічні проблеми, відсутність інфляційних індексацій пенсій та заробітних плат та відсутність довіри до банківської системи, в громадян просто не має коштів для участі в другому та третьому рівнях. Тому, другий рівень поки так і не запрацював, третій - все ще незначний в обсягах, отже, переважна частина пенсій в Україні нараховується і виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду. А солідарна система самостійно не може впоратися з існуючими в країні фінансовими і демографічними негативними факторами.

Стан пенсійної системи та перспективи її розвитку великою мірою визначаються й демографічною ситуацією.

Для України, як і для більшості країн світу, головною демографічною тенденцією поточного століття є процес старіння населення, що виявляється у зростанні частки осіб похилого віку. Вже нині у пенсійній системі України на 10 платників страхових внесків припадає 13 пенсіонерів. При такій ситуації пенсійний фонд буде постійно на дотаціях держави.

Таблиця 1. Вікова структура та сумарне навантаження населення

Розглянувши таблицю, ми бачимо стійку динаміку скорочення вікової категорії населення «15-59 років», порівняно з 2007 роком, коли ця категорія мала найбільший показник кількості, вона зменшилась на 4,79%. В категорії «60 років і старше» кількість зменшувалась лише до 2009 року, а з 2010 року вона починає зростати, і в 2014 році категорія майже досягла рівня 2005 року, а в порівнянні з 2009 роком категорія зросла на 4,06%. Отже, звісно навантаження на працездатне населення не зменшується, а поступово, особливо починаючи з 2012 року, зростає, що є несприятливим фактором для пенсійної системи України.

Таблиця 2. Основні показники фінансової забезпеченості населення

З таблиці ми бачимо, що пенсія, як і заробітна плата поступово зростають. Але, нажаль, min пенсія значно нижча ніж загальний показник прожиткового мінімуму, та мінімальна заробітна плата. Так, в 2011 році min пенсія складає всього 79,7% від мінімальної заробітної плати, а в 2015 році цей показник ще й падає до 77,91%. Існує дуже велика розбіжність і в розмірі мінімальної та максимальної пенсії, а саме у 10 разів.

Спостерігалась позитивна динаміка зросту максимальної заробітної плати до 2015 року. Так в 2011 році вона перевищила мінімальну заробітну плату в 15 разів, а вже в 2012 році цей показник збільшився до 17 разів, таким він залишився до 2014 року. Ця динаміка сприятлива для наповнюваності Пенсійного фонду України. Але, як бачимо, в 2015 році показник впав до 7, тобто внески до Пенсійного фонду значно зменшаться, а це дуже похитне і так вкрай нестабільну пенсійну систему України.

Рис.2. Основні показники фінансової забезпеченості населення

Починаючи з 2013 року в Україні виникла проблема в пенсійній системі, передумовами цього були: збільшення відсотків внутрішнього державного боргу, збільшення кількості людей пенсійного віку, економічні проблеми в країні, через що зменшувалися обсяги заробітної плати, і як результат надходження в державний бюджет та пенсійний фонд. Також важливою передумовою появи проблем у пенсійній системі було і є те, що в нашій країні дуже багато працюючих пенсіонерів, така ситуація зумовлена багатьма причинами.

По-перше, це нестача коштів для існування, оскільки невеликі розміри пенсій не можуть повною мірою забезпечити всіх потреб пенсіонерів. Якщо звернутись до схеми соціально-економічного задоволення людей пенсійного віку в Україні та зарубіжних країнах (див. Рис 2), в якій ієрархічно структуровані потреби людей, то ми бачимо, що в Україні пенсія може забезпечити тільки найнасущніщі потреби, тобто фізіологічні потреби, і може, частково проблеми безпеки.

По-друге, щоб забезпечити соціальні потреби, потреби поваги та самовираження, пенсіонери продовжують працювати, щоб почувати себе важливими та потрібними, вони залишаються на своїх посадах, тим самим не дають змоги молодим спеціалістам зайняти ці посади, тобто немає трудового обміну, як результат, молоді спеціалісти або залишаються без роботи, або залишаються на мінімальній ставці, а це призводить до скорочення надходжень в пенсійний фонд.

По-третє, в нашій країні не престижно бути пенсіонером, не має спеціальних державних закладів, куди б люди похилого віку могли приходити кожен день, спілкуватися, грати, займатися спортом, розважати себе.

В зарубіжних же країнах пенсія майже повністю задовольняє всі потреби пенсіонерів.

Результати співвідношення розміру пенсії та кількості населення пенсійного віку можна побачити у наступних таблиці та графіці:

Таблиця 3. Динаміка чисельності людей пенсійного віку

Рис.3. Динаміка чисельності людей пенсійного віку в Україні та Великобританії

Отже, розглянувши співвідношення чисельності людей пенсійного віку в Україні та Великобританії ми можемо зробити висновки, що пенсійна система України працює неефективно і вимагає реформ. Тому, в цей неспокійний час уряд був змушений прийняти надзвичайні заходи для термінової стабілізації пенсійної системи.

Першими нововведеннями в пенсійній системі були вето президента на прийнятий Радою законопроект, який продовжував термін обмеження права жінок, яким виповнилося 55 років, звертатися за достроковим призначенням пенсії; а також обкладення прибутковим податком пенсій, що перевищують три мінімальних прожиткових мінімуми (тобто, з пенсій, що вище 3654,00 грн. стягується 20% прибуткового податку).

Другий етап нововведень - обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам, на період з «01» квітня 2015 року по «01» січня 2016 року, у розмірі 85%, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Наступним блоком нововведень передбачено припинення виплат спеціальних пенсій ( у період роботи на відповідних посадах) народним депутатам, державним службовцям, та прирівняним до них особам, суддям, прокурорам та іншим особам, на яких поширюється дія законів, зазначених у статті 47 в новій редакції. Таким чином, особи, які зазначені вище можуть тепер отримувати або заробітну плату, або пенсію. Проте, у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, таким особам призначається за загальним правилом, а саме у розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ще одним нововведенням стало поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок, а також підвищення на 5 років страхового, а по окремих професіях і спеціального стажу для осіб, які мають право на пенсії за роботу в шкідливих та особливо шкідливих умовах праці та на пенсії за вислугу років.

Варто також зазначити, що змінено також порядок обчислення всіх пенсій. Замість чинної норми, де застосовується середня заробітна плата в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відтепер обчислення всіх пенсій буде застосовуватись середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 роки. Таке нововведення може призвести до того, розмір пенсії буде значно занижений, оскільки громадяни будуть позбавлені права використати в повному обсязі права на отримання пенсії із заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.

Таким чином, хоча такі нововведення можливо і поповнять стан бюджету Пенсійного Фонду України, проте позитивний вплив на фінансовий стан пенсіонерів навряд чи принесуть.

Всі ці нововведення не дуже сприятливі для самих пенсіонерів, але ці заходи вкрай необхідні в ситуації, що склалась в країні. Вони є терміновими, тимчасовими, і коли ситуація стабілізується будуть скасовані.

Павло Розенко, Міністр соціальної політики сподівається, що зміни у виплатах працюючим пенсіонерам - тимчасове явище. «Заходи, які доводиться приймати, в тому числі і в пенсійному забезпеченні, є важкими і непопулярними, але вони необхідні і тимчасові. Сподіваюся, що вже наступного року обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів на 15% буде знято » - сказав Міністр.

Павло Розенко також зазначив, що Мінсоцполітики вже розроблено законопроект про впровадження накопичувальної пенсійної системи, який найближчим часом буде внесений на розгляд Уряду та Парламенту. «Я розраховую в тому числі і на підтримку експертного співтовариства. Треба довбати цю стіну, тому що сьогодні саме час для проведення кардинальних змін, для того, щоб врешті-решт запустити пенсійну реформу, щоб молоде покоління бачило свою перспективу, щоб це було стимулом працювати легально », - підкреслив він.

В Україні система пенсійного страхування недосконала, і попри попередні спроби, покращення не спостерігається. Тому, можливо, країні варто звернути увагу на зарубіжний досвід країн. Модель пенсійного забезпечення, яка діє в Японії, Великобританії, Австралії і низки країн Північної Європи, вважається найефективнішою.

Перший рівень - базова пенсія, яку виплачує держава всім британцям по досягненні ними пенсійного віку. Розмір цієї пенсії не залежить від стажу роботи пенсіонера, його трудових успіхів і отримуваної зарплати.

Другий рівень - державні пенсії за вислугою років. Розмір цієї пенсії залежить від стажу працівника і заробітної плати, з якої сплачувалися внески. Працівник, який не хоче брати участь у державній пенсійній програмі, може вийти з неї, однак у цьому випадку він зобов'язаний брати участь у будь-яких схемі додаткового пенсійного забезпечення.

Третій рівень - недержавна пенсійна система. У Великобританії існує безліч різних способів накопичення приватних пенсій. Найбільшого поширення набули професійні пенсійні системи. Працівники укладають колективний договір з роботодавцем, на підставі якого він відраховує внески на пенсійне забезпечення і формує пенсійні виплати.

Важливу роль у системі пенсійного забезпечення Великобританії грають страхові компанії, що надають безліч послуг з додаткового пенсійного забезпечення населення.

Недержавна пенсійна система користується найбільшою популярністю серед населення Великобританії. Саме вона дозволяє отримувати досить велику пенсію, розмір якої працівник регулює самостійно, виходячи зі своїх внесків. Приватне пенсійне забезпечення поступово витісняє державне. І це зрозуміло, адже майбутні пенсіонери самі регулюють обсяги своєї пенсії, контролюють її надходження. Гроші не лежать мертвим капіталом, вони працюють у банках та збільшуються на певний відсоток щороку, або щокварталу. Тому майбутні пенсіонери можуть бути впевненими у своєму майбутньому.

Зрозуміло, що таку систему не можна ввести за один день, але можна поступово трансформувати систему пенсійного забезпечення України, вводячи певні елементи.

Так, наприклад, коли пенсійна система України стабілізується після введення реформ 2015 року, буде хорошим нововведенням для її поліпшення заохочувати підприємства створювати приватні пенсійні депозитні фонди (рахунки) у державних банках, і як мірою заохочення знижувати на 3% виплати ЄВС в пенсійний фонд. Такі дії запустять початкові етапи модифікованого другого і третього рівня системи пенсійного забезпечення.

ВИСНОВКИ

Таким чином, пенсійна система України, не дивлячись на неодноразові спроби реформування, є в цілому неефективною як у суто економічному аспекті (лягає непомірним тягарем на державний бюджет України), так і з погляду соціальної справедливості (недодержання страхових принципів - наявність значних пільг у пенсійному забезпеченні окремих категорій працівників при однаковому розмірі відрахувань; низький рівень пенсій більшості пенсіонерів). Головними напрямками реформування пенсійної системи України має бути:

1. суттєве вдосконалення солідарної системи;

2. оскільки внаслідок демографічних тенденцій солідарна пенсійна система нездатна забезпечувати існуючий рівень заміщення пенсіями втраченого заробітку та оптимальну диференціацію пенсій, створення економічних умов для реального введення другого рівня пенсійного забезпечення;

3. стимулювання підприємств для створення приватних пенсійних депозитних фондів у державних банках, як прототипу третього рівня пенсійного забезпечення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Веб-сайт Варто знати “Зміни до пенсійного законодавства ”- [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.i-law.kiev.ua

2. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р., № 2464-VI. - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon4.rada.gov .ua/laws/show/2464-17

3. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 02.03.2015р., № 213-VIII - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1058-15

4. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 № 1057-IV- [Електронний ресурс]. - режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1057-15

5. Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014р., № 71-VІІІ - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19

6. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навчальний посібник - К.:Вид-во «Знання», 2008. - 431с.

7. Офіційний веб-сайт Пенсійного фонду України (2013) “Нормативно-правова база, яка регулює діяльність Пенсійного фонду” - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.pfu.gov. ua/pfu/control/uk/publish /category?cat_id=204943

8. Постанова Верховної Ради України “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення“”від 05.04.2011р., № 3188-VI - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3188-17

9. Постанова Верховної Ради України Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення" //Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - № 29. - Ст.273.

10. Профспілка працівників освіти і науки України - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://pon.org.ua/

11. Урядовий портал. Єдиний веб-сайт органів виконавчої влади України “Павло Розенко: Зміни у виплатах працюючим пенсіонерам - тимчасові” - [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.kmu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=248043652&cat_id=244276429

Размещено на Allbest.ru