Доходи бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Визначення «доходів»

Державні доходи - це грошові відносини, які складаються між державою і юридичними та фізичними особами в процесі вилучення частини вартості валового національного продукту, формування централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів. Вартісним втіленням цих відносин, що виникають і функціонують цілком об' єктивно, є фонди грошових коштів, якими розпоряджається держава. Державні доходи становлять фінансову базу її функціонування. Тобто політична, економічна і соціальна діяльність держави вже передбачає державні доходи як об' єктивну необхідність і закономірну реальність. Існують різноманітні визначення «доходи бюджету».

Таблиця 1

Узагальнення підходів до трактування поняття «доходи бюджету»

Отже, доходи бюджету - це частина фінансових ресурсів, що створюються в процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються в бюджеті на основі правових норм для виконання державою (місцевим самоврядуванням) своїх функцій.

2. Розподіл доходів між бюджетами

Доходи бюджетів України поділяють на доходи державного бюджету та доходи місцевих бюджетів.

Доходи бюджету складаються з п'яти основних груп:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) державні цільові фонди;

5) офіційні трансферти.

Доходи державного бюджету -- це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які регулюються відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету виражають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Першою й основною групою доходів бюджету є податкові надходження, які становлять 55--60 % у загальній структурі доходів бюджету.

До податкових надходжень належать:

1) прямі податки (податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю);

2) непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний збір і мито);

3) ресурсні платежі (збір за спеціальне використання водних ресурсів, лісовий дохід, збір за спеціальне користування надрами для видобутку корисних копалин).

Наступною групою доходів бюджету є неподаткові надходження які становлять у структурі бюджетних надходжень близько 20 % і до яких належать:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) доходи від штрафів і фінансових санкцій;

4) доходи від реалізації дорогоцінних металів і коштовного каміння;

5) інші неподаткові надходження.

Третя група бюджетних надходжень -- доходи від операцій з капіталом -- містить:

1) надходження від продажу основного капіталу;

2) надходження від продажу державних матеріальних резервів;

3) надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

4) податки та фінансові санкції щодо операцій з капіталом.

Ще одним способом перерозподілу національного доходу є державні цільові фонди, які відображають грошові відносини з розподілу та перерозподілу вартості сукупного суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави та використанням державних коштів для витрат на розширене виробництво, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріальне стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту та розвитку науково-технічного потенціалу. Внески до цільових фондів становлять 10--15 % усіх доходів бюджету.

Останньою групою бюджетних надходжень є офіційні трансферти -- кошти, отримані від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших державних або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Вони можуть надаватися у вигляді дотацій, субсидій або субвенцій.

Доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов'язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону.

Доходи місцевих бюджетів формуються на підставі Конституції України, Бюджетного кодексу, Законів України "Про податкову систему України", "Про місцеве самоврядування в У країні" та інших нормативних актів. Доходи міських, районних, селищних, сільських бюджетів формуються згідно з цими юридичними актами, а також рішеннями відповідних рад народних депутатів. Склад доходів, які закріплено за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, утверджено ст. 64,66,69 Бюджетного кодексу.

Склад доходів місцевих бюджетів містить:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) спціальні надходження;

4) міжбюджетні трансферти (дотації, субвенції).

У Бюджетному кодексі передбачена структура місцевих бюджетів, до якої належать надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Всі надходження і витрати формують єдиний баланс відповідного бюджету.

3. Методи розподілу доходів між бюджетами

дохід бюджет перерозподіл розподіл

1) Бюджетне фінансування - це безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів й забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Принципи бюджетного фінансування:

1) Кожне бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком є фінансування незапланованих заходів, пов'язаних з стихійним лихом, епідеміями, ліквідацією втрат від катастроф.

2) Фінансування бюджетних установ на основі встановлених економічно і науково обгрунтованих нормативів, що встановлюються для кожної сфери діяльності держави.

3) Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється в залежності від значущості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування національні установи; підприємства, організації та заклади, що підпорядковані міністерствам, державним комітетам та відомствам.

4) Згідно з Бюджетним кодексом України розмежування видів видатків між бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її безпосередньо до споживача.

2) Асигнування - це повноваження, яке надано розпорядникові бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання кошторису установи, наданого відповідно до бюджетного призначення. Асигнування на проведення видатків бюджетні установи одержують із певного бюджету залежно від відомчої підпорядкованості, територіального розташування, функції, яку виконує дана установа, та доцільності внесення видатків у відповідний бюджет.

Асигнування бюджетних установ ґрунтується на певних принципах:

1. Асигнування здійснюється відповідно до затвердженого належним чином кошторису та має плановий характер.

2. Асигнування виділяються в міру виконання установою плану з урахуванням раніш отриманих коштів.

3. Видатки проводяться в межах, затверджених кошторисом, не дозволяється проводити видатки, не передбачені кошторисом.

4. Видатки згідно з кошторисом повинні бути обґрунтованими за видами і напрямками бюджетних асигнувань.

5. Бюджетні асигнування мають цільовий характер, що забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації.

6. Сувора економія у витрачанні бюджетних коштів.

Список використаних джерел

1) Артус М.М Бюджетна система України: [навч. посібник] / М.М.Артус, Н.М.Хижа. Київ, 2005. с. 34.

2) Принципи та порядок розподілу доходів і видатків між окремими видами бюджетів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pidruchniki.com.

3) Розподіл доходів і видатків між бюджетами [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://westudents.com.ua.

4) Системи розподілу доходів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://studentbooks.com.ua.

5) Чала Н.Д. Бюджетна система: [навч. посібник] /Н.Д.Чала, Л.В.Лазаренко. Київ, 2010. с. 164.

6) Юрій С.І. Бюджетна система: [навч. посібник] / С.І. Юрій, В.Г.Дем'янишин. Тернопіль, 2013. с. 273.

Размещено на Allbest.ru