Фінансові результати діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Фінансові результати як об'єкт аналітичного дослідження

1.1 Поняття фінансових результатів та порядок їх формування

1.2 Характеристика етапів аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

1.3 Завдання, методи та джерела аналізу фінансових результатів (звіт про фінансові результати)

2. Методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

2.1 Аналіз рівня, руху і динаміки фінансових результатів за видами діяльності підприємства

2.2 Оцінка рентабельності діяльності підприємства

2.3 Методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства на основі застосування сучасних інформаційних технологій

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств є важливою складовою частиною роботи управлінського персоналу щодо реалізації обраної стратегії бізнесу, забезпечення фінансової стійкості підприємства, а також займає вагоме місце в роботі зовнішніх для підприємства аналітиків щодо оцінки інвестиційної привабливості та платоспроможності контрагентів, а також оцінки ділових партнерів в умовах ризику та невизначеності. На підставі його результатів управлінський персонал приймає рішення про напрями фінансування підприємства за рахунок власних джерел, інвестори - щодо формування портфеля цінних паперів, а кредитори визначають пріоритети щодо позик, які видають.

Правильна інтерпретація аналітичних показників, розрахованих на основі облікових даних, дозволяє управлінському персоналу та зовнішнім користувачам діагностувати проблеми, що наявні в діяльності підприємства, виявляти напрями діяльності, які вимагають додаткового фінансування для розвитку, ідентифікувати проблемні питання розподілу прибутку, як внутрішнього джерела фінансування розвитку. Відповідно, результати аналізу фінансових результатів, зокрема, операцій з формування та розподілу прибутку є основним інформаційним джерелом для розробки та прийняття управлінських рішень.

Метою роботи є визначення повноти та якості формування фінансових результатів, встановлення спрямованості й рівня впливу окремих факторів на зміну показників прибутку, узагальнення методів визначення резервів покращення фінансових результатів.

Завданням роботи є дослідження теоретичних аспектів аналізу фінансових результатів, загальне оцінювання формування та динаміки фінансових результатів, обґрунтування показників структури та якості прибутку, вимірювання впливу факторів на динаміку фінансових результатів, узагальнення резервів покращення фінансових результатів та розробка управлінських заходів щодо їх реалізації.

Базою дослідження виступило Публічне Акціонерне Товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського "(Далі ПАТ "ДМКД"). Комбінат знаходиться в м. Дніпродзержинську. Це одне з найбільших підприємств промислового комплексу України з повним металургійним циклом по випуску 5600 тис. тонн агломерату, 4350 тис. тонн чавуну, 3850 тис. тонн сталі, 3829 тис. тонн готового прокату.



1. Фінансові результати як об'єкт аналітичного дослідження

1.1 Поняття фінансових результатів та порядок їх формування

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, і підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

На підприємстві можливі доходи, втрати, які не пов'язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, - це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Прибуток -- сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

- валовий прибуток (збиток);

- фінансові результати від операційної діяльності;

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

- фінансові результати від звичайної діяльності;

- фінансові результати від надзвичайної діяльності;

- чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. фінансовий прибуток рентабельність

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

1.2 Характеристика етапів аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

Фінансовий аналіз інвестиційного проекту - сукупність прийомів і методів оцінки його ефективності (перевищення доходів над витратами) за час життя проекту у взаємозв'язку з діяльністю підприємства - об'єктом інвестування.

Метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.

Етапи проведення фінансового аналізу:

1. Аналіз фінансового стану підприємства, яке здійснює проект.

2. Прогноз обсягів реалізації продукції проекту.

3. Оцінка інвестиційних витрат і розрахунок поточних витрат за проектом.

4. Прогнозування прибутків.

5. Прогноз грошових потоків (узагальнення попередніх розрахунків, забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати, уточнення структури капіталу проекту).

6. Прогноз бухгалтерського балансу (відображає припустимий розвиток накопичуваних активів і джерела їх формування).

7. Визначення потреб у фінансуванні. Вибір джерел та організація фінансування спрямовані на забезпечення потоку інвестицій, необхідного для планомірного виконання проекту. Джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на:

* власні (характеризуються простотою залучення, високим рівнем прибутковості, зменшенням ризику неплатоспроможності і банкрутства, але водночас мають обмежений обсяг залучених коштів і ззовні не контролюються);

* залучені (характеризуються високими обсягами їх можливого залучення, зовнішнім контролем за використанням ресурсів);

* позичкові (основне джерело фінансування проектів);

8. Розрахунок показників ефективності проекту з урахуванням ризиків та невизначеності;

9. Узгодження у часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довго- і короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відпливу (витрати, пов'язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства).

Фінансовий аналіз вирішує такі завдання:

* дає оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства "без проекту" і "з проектом";

* оцінює потребу у фінансуванні проекту і забезпечує координацію використання фінансових ресурсів у часі;

* визначає достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

* оцінює, оптимізує та зіставляє витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Потреба у фінансовому аналізі викликана такими причинами:

* тільки фінансова оцінка дає змогу через зведення у вартісну форму всіх проектних вигід і витрат створити реальні можливості для вибору найбільш ефективного варіанта з наявних інвестиційних альтернатив;

* у процесі такого аналізу відпрацьовується найефективніша схема фінансування реалізації конкретного проекту з урахуванням чинної системи оподаткування і можливих пільг, джерел і умов фінансування та ін.;

* у процесі підготовки та здійснення попередніх розрахунків для фінансового аналізу відбуваються ідентифікація і вартісне відображення усіх видів факторів проекту, що підготовляє базу для аналізу чутливості;

* створюється можливість для прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства, що реалізує проект, на основі розробки стандартних форм зовнішньої фінансової звітності, що у свою чергу дозволить відобразити роль проекту в створенні нових інвестиційних можливостей;

* розробка прогнозних стандартних форм бухгалтерської звітності щодо проекту (особливо коли підприємство створюється для реалізації проекту) дає змогу проводити зовнішній аудит процесу його здійснення, що особливо важливо для сторонніх інвесторів;

* підготовка всього комплексу інформації для проведення фінансових розрахунків дає змогу проводити внутрішній аудит на основі зіставлення проектованих і звітних даних для прийняття оперативних управлінських рішень з метою зниження негативного впливу змін, що відбулися, у внутрішньому чи зовнішньому середовищі проекту.

1.3 Завдання, методи та джерела аналізу фінансових результатів (звіт про фінансові результати)

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України «Про підприємства» та «Про підприємницьку діяльність» отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів.

Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом формування державного бюджету. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені підприємство і держава.

Показники прибутковості є визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. В прибутку акумулюються результати виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту.

Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку її аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу.

Основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення, здобуття певної кількості ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами. При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Основні завдання аналізу фінансових результатів:

- аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів;

- аналіз і оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності; аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності;

- визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку і рентабельності;

- виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації;

- аналіз розподілу і використання прибутку.

При аналізі фінансових результатів дослідження проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності виробничо-фінансової діяльності. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату.

Інформаційне забезпечення фінансово-господарської діяльності має складну структуру і визначається різними чинниками, а саме: рівнем керівництва, цільовим призначенням інформації, складом користувачів тощо. На рівні підприємства основу інформаційного забезпечення фінансової діяльності становлять бухгалтерські дані.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф. 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статистична звітність (ф. 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (1-б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.

На підприємстві для аналізу використовуються такі показники фінансових результатів:

доходи від реалізації продукції;

доходи від інших операцій;

доходи від надзвичайних операцій;

прибуток на одиницю продукції;

прибуток від реалізації продукції;

прибуток від операційної діяльності;

прибуток від звичайної діяльності;

прибуток від надзвичайних подій;

оподаткований прибуток;

чистий прибуток.

Показниками для аналізу є також і витратні статті звітності такі як:

- «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

- «Адміністративні витрати» - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

- «Витрати на збут» - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

- «Інші операційні витрати» - собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць;

- «Фінансові витрати» - виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу.

Усі ці доходи, витрати і прибутки відображено у формі №2 «Звіт про фінансові результати».

Значно ширший діапазон аналітичних досліджень фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта можна отримати за обліковою інформацією, складеною за НП(С)БО. Структуризована інформація за видами діяльності, за характеристиками визнання доходів і витрат та у співвідношенні до залученого у господарський процес капіталу дає широку гаму кількісних і якісних параметрів одержаного кінцевого фінансового результату.

2. Методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

2.1 Аналіз рівня, руху і динаміки фінансових результатів за видами діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності під­приємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий внаслідок надзвичайних подій.

Прибуток -- це частина чистого доходу, створеного у процесі виробництва і реалізованого у сфері обігу, який безпосередньо одержу­ють підприємства. Тільки після реалізації продукції чистий дохід набуває форми прибутку.

Кількісно він становить різ­ницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, ак­цизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і позабюджетні фон­ди) і сукупними витратами звітного пе­ріоду. Обсяг прибутку, рівень рента­бельності залежать від виробничої, по­стачальницької, маркетингової, збуто­вої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сто­рони господарювання.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:

вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;

систематичний контроль за процесом формування прибут­ку і зміною його динаміки;

визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищен­ня рівня прибутковості бізнесу;

оцінювання роботи підприємства з використання можливо­стей збільшення прибутку і рентабельності;

розробка рекомендацій з підвищення ефективності системи управління прибутком.

Основними джерелами інформації при аналізі фінансових ре­зультатів є:

накладні на відвантаження продукції;

дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками фінансових результатів;

дані фінансової звітності:

а) ф. № 1 "Баланс";

б) ф. № 2 "Звіт про фінансові результати";

в) ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів";

г)ф. № 4 "Звіт про власний капітал";

д) ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності";

дані статистичної звітності: "Звіт про випуск, реаліза­цію та обіг цінних паперів",

дані внутрішньої управлінської звітності;

відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.

У процесі аналізу фінансових результатів використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати за такими ознаками:

1. За видами господарської діяльності розрізняють:

прибуток від основної (операційної) діяльності,

прибуток від інвести­ційної діяльності,

прибуток від фінансової діяльності.

2. За складом включених елементів розрізняють:

маржинальний прибуток -- це різниця між виручкою (нет­то) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

брутто-прибуток включає фінансові результати від опера­ційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений під­приємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).

прибуток до оподатковування -- це результат після випла­ти процентів кредиторам.

чистий прибуток -- це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

3. Залежно від характеру діяльності підприємства розріз­няють:

прибуток від звичайної (традиційної) діяльності;

прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підпри­ємства.

4. За характером оподаткування розрізняють:

оподатковуваний;

неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до

податкового законодавства, що періодично переглядається.

5. За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють:

номінальний прибуток;

реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

6. За економічним змістом прибуток поділяють:

бухгалтерський прибуток. Визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків.

економічний при­буток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).

7. За характером використання чистий прибуток поділяють:

капіталізований (нерозподілений) - це частина чистого прибутку, який спрямову­ють на фінансування приросту активів підприємства ;

споживаний - та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану за звітний період Під час вивчення динаміки прибутку слід враховувати інфляцій­ні фактори зміни його суми. Для цього виручку коригують на се­редньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а витрати на реалізовану продукцію змен­шують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.

Після цього слід ґрунтовно вивчити фактори зміни кожної складової загальної суми прибутку.

Аналізуючи склад і динаміку прибутку, слід мати на увазі, що його обсяг багато в чому залежить і від облікової політики підприємства.. Закон про бухгалтерський облік та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно обирати деякі методи обліку, що здатні істотно вплинути на форму­вання фінансових результатів.

Чинні нормативні акти допускають такі методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання,

1. Зміна вартісних меж віднесення майна до основних засобів

чи до оборотних активів, що спричиняє зміну суми поточних ви­трат і прибутку у зв'язку з різними способами віднесення їх на витрати.

2 Зміна методу переоцінки основних засобів: шляхом індек­сації первісної вартості з використанням середньостатистичних коефіцієнтів чи прямим перерахуванням первісної вартості в ціни, що склалися на дату переоцінки на відповідні види основ­них засобів. Від обраного методу переоцінки основних засобів залежать фонд переоцінки майна (додатковий капітал), сума амор­тизаційних відрахувань і як результат -- величина прибутку і власного капіталу підприємства.

3. Використання методу прискореної амортизації активної ча­стини основних засобів також призводить до збільшення собівар­тості продукції і зменшення суми прибутку, а отже, і податків на прибуток.

4.Застосування різноманітних методів оцінювання нематері­альних активів і способів нарахування амортизації за ними.

5.Вибір методу оцінювання спожитих виробничих запасів( NIFO, FIFO, LIFO).

6. Зміна порядку списання витрат на ремонт основних засобів на собівартість продукції (за фактичними або витратними рівномірними частинами за рахунок створеного ремонтного фонду).

7.Зміна термінів погашення витрат майбутніх періодів, ско­рочення яких веде до зростання собівартості продукції звітного періоду.

8. Зміна методу визначення прибутку від реалізації продукції(на момент відвантаження продукції або момент її оплати).

Таким чином, облікова політика, формована адміністрацією, відкриває великий простір для вибору методологічних прийомів, здатних радикально змінювати всю картину фінансових резуль­татів і фінансового стану підприємства.

У процесі аналізу необхідно встановити відповідність прий­нятої облікової політики підприємства чинним нормативним по­ложенням з ведення бухгалтерського обліку і визначити вплив змін в обліковій політиці на суму брутто-прибутку, оподаткову­ваного і чистого прибутку, а також на обсяг споживаного і капі­талізованого прибутку. Для цього слід проаналізувати рівень перерахованих показників до і після зміни кожного методу облікової політики суб'єкта господарювання.

2.2 Оцінка рентабельності діяльності підприємства

Якщо темпи продажів підприємства падають, то чи зменшиться відповідно цьому виробництво товарів або підприємство повинно дотримуватися колишніх темпів розвитку, роблячи запас на майбутнє? Або якщо попит на продукцію сильно і несподівано збільшується, то чи можна з існуючих потужностей зняти більше продукції? Чи повинне підприємство розвивати нові технології, що вимагають значних капіталовкладень, або обмежитися інтенсифікацією праці?

Все це зрештою пов'язано з оцінкою використання ресурсів підприємства. Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Порівняння прибули з витратами означає рентабельність, або, точніше, норму рентабельності.

На практиці використовуються два варіанти вимірювання норми рентабельності. Це відношення прибули до поточних витрат - витрат підприємства (собівартості) або до авансованих вкладень (основним виробничим фондам і оборотним коштам). Обох вимірників зв'язано між собою показником швидкості обороту авансованих вкладень.

У практиці роботи підприємств застосовується ряд показників рентабельності.

1. Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізованій продукції і по окремих її видах. У першому випадку вона визначається як відношення прибули від реалізації продукції до витрат на її виробництво і реалізацію.

Рентабельність всієї реалізованої продукції розраховується і як:

відношення прибутку від реалізації товарної продукції до виручки від реалізації продукції;

по відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції;

по відношенню чистого прибутку до виручки від реалізації продукції.

Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізовується.

У другому випадку визначається рентабельність окремих видів продукції. Вона залежить від ціни, по якій продукція реалізується споживачеві, і собівартості по даному її вигляду.

2. Рентабельність виробничих фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних коштів. Цей показник можна розрахувати і по чистому прибутку.

3. Рентабельність вкладень в підприємство визначається за вартістю майна, наявного в його розпорядженні, При розрахунку використовуються показники балансового і чистого прибутку. Вартість майна визначається по бухгалтерському балансу. Окрім прибутку при розрахунку рентабельності вкладень можна використовувати виручку від реалізації продукції. Цей показник характеризує рівень продажів на 1 рубель вкладень в майно підприємства.

Рентабельність власних засобів підприємства визначається відношенням чистого прибутку до його власних засобів, визначуваних по балансу. Доцільно розрахувати і віддачу довгострокових фінансових вкладень. Рентабельність довгострокових фінансових вкладень розраховується як відношення суми доходів від цінних паперів і пайової участі в інших підприємствах до загального об'єму довгострокових фінансових вкладень. Отриманий результат цікаво порівняти з рентабельністю виробничих фондів. У ряді випадків він може бути вище, ніж рентабельність виробничих фондів.

Для оцінки ефективності роботи підприємства недостатньо використовувати тільки показник прибули. Наприклад, два підприємства одержують однаковий прибуток, але мають різну вартість виробничих фондів, тобто суму основного капіталу і оборотних коштів. Ефективніше працює те підприємство, у якого вартість виробничих фондів менша. Таким чином, для оцінки ефективності роботи підприємства необхідно зіставити прибуток і виробничі фонди, за допомогою яких вона створена. Це і є рентабельність.

Рентабельність - прибутковість, прибутковість підприємства, показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності. Її розраховують як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основного капіталу і. нормованих оборотних коштів.

Розрізняють два види рентабельності:

рентабельність, розрахована на основі балансового (загальною) прибутку,

рентабельність, розрахована на основі чистого прибутку.

Основне джерело грошових накопичень підприємств - виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції. Тому важливе завдання кожного господарюючого суб'єкта - одержати більше прибули при найменших витратах шляхом дотримання строго режиму економії у витрачанні засобів і найбільш ефективного їх використання.

2.3 Методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства на основі застосування сучасних інформаційних технологій

Аналіз фінансових результатів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження доходів, витрат та прибутку з метою формування взаємопов'язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур. В процесі аналізу розробляються логічно обґрунтовані алгоритми розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення щодо подальшого розвитку підприємства [9. с. 85].

Головними завданнями аналітика з питань аналізу фінансових результатів є оцінка динаміки абсолютних та відносних показників, визначення ступеня впливу окремих факторів на зміну прибутку та виявлення невикористаних резервів, які в майбутньому збільшать очікуваний результат.

Для реалізації вищезазначених завдань використовують аналітичні програми, що дозволяють розрахувати основні коефіцієнти прибутковості за даними фінансової звітності.

Серед програм аналізу фінансових результатів підприємства найбільшого розвитку і розповсюдження набули програми ретроспективного аналізу, який проводиться на основі даних фінансової звітності підприємства за декілька звітних періодів. До таких програмних продуктів належать аналітичні програми "ИНЭК-АФСП", "ИНЭК-Аналитик", "1С:Финансовое планирование", "Audit Expert", "Project Expert", "Альт-Финансы". Вище зазначені програмні продукти дозволяють на основі вихідної облікової інформації автоматично розраховувати необхідні фінансові показники та коефіцієнти, отримувати пояснення для їх конкретних значень.

Використання даних програмних продуктів для фінансового аналізу забезпечують підвищення системності аналізу, вплив на результати діяльності підприємства широкого кола внутрішніх і зовнішніх факторів, достовірність та надійність отриманих результатів, опрацювання значних масивів вхідної інформації та проведення багатоваріантного стратегічного аналізу. Разом з тим, їх вартість достатньо висока, вони є суто спеціалізованими та розраховані на великі підприємницькі структури.

Основною інформаційною базою аналізу є дані бухгалтерського обліку, оскільки в системі обліку формується понад 60% інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень [10. с. 58], тому доцільно при впровадженні автоматизованих інформаційних систем аналізу фінансових результатів застосовувати вже існуючі на підприємстві програми з автоматизації бухгалтерського обліку.

Таким програмним продуктом виступає конфігурація "Финансовое планирование для Украины" системи "1С:Предприятие 7.7", який використовується більшістю вітчизняних підприємств, установ та організацій.

Аналіз фінансових результатів за допомогою конфігурації "Финансовое планирование для Украины" системи "1С: Предприятие 7.7" пропонується здійснювати двома методами. Так, з метою проведення аналізу доходності та рентабельності в динаміці можна використати показники звіту "Фінансовий аналіз". Недоліком даного методу є відсутність можливості проведення факторного аналізу та внесення коригувань у методику розрахунків.

Другий метод проводиться шляхом аналізу оборотів по статтях за обраний цикл планування та розрахунку коефіцієнтів. Даний метод реалізується на основі звіту "Обороти по статтях" та передбачає розподіл доходів та витрат на змінні та постійні. Звіт можна сформувати за структурою довідника статей, де у вихідній таблиці "Розрахунок рентабельності" дані відображаються за кожен період окремо та наростаючим підсумком. Перевагами другого методу є подання вихідної інформації в табличній формі, наочна текстова інтерпретація формул та наявність зрозумілого інтерфейсу.

Проведення аналізу фінансових результатів з використанням інформаційних технологій та управлінська інтерпретація одержаних висновків дозволять знайти оптимальний шлях розвитку, розробити програму фінансового оздоровлення підприємства, обґрунтувати інвестиційне рішення. Порушені у даних тезах питання не є вичерпними і потребують подальшого дослідження з точки зори стратегічного підходу.



Висновки

Написання даної роботи дозволило систематизувати, розширити та закріпити теоретичні знання щодо аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни " Економічний аналіз" та закріпити навички практичної роботи на прикладі ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

Це також дозволило розвинути навички самостійної роботи у вирішенні завдань, поставлених у роботі.

Отже, виконавши завдання даної роботи, по підприємству можна зробити наступні висновки:

Підприємство в 2010 році отримало чистий дохід в сумі 10752232 тис. грн., в 2011 році - 15543124 тис. грн. та в 2012 році - 14478205 тис.грн.

З цих даних можна говорити про зниження чистого доходу підприємства 2012 року у порівнянні з 2011 на 1064919 тис.грн, що склало 6,85 %.

Ще одним показником ефективності розвитку підприємства виступає рентабельність підприємства.

Отже, у 2010 - 2012 роках рентабельність підприємства відповідно становить: -2,7 % , -3,7 % , -1,15 %. Тобто підприємства є нерентабельне .

Основними заходами по подоланню кризи можна вважати зниження собівартості продукції, що дозволить підприємству бути більш конкурентноспроможним на ринку збуту. Це можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства призведе до збільшення абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

Не варто забувати періодично вживати заходи щодо покращення якості та оновлення асортименту продукції, більш детального вивчення ринків збуту, впровадження науково-технічного прогресу у систему виробництва та збуту і т.д.



Список використаних джерел

1. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687с. - (Вища освіта XXI століття).

2. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 848с.

3. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стенлі Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка / Пер. з англ. - Львів: "Просвіта", 1999. - 650с.: іл.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін.. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 952с.

5. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru

...