Оцінка фінансового стану публічного акціонерного товариства МВКФ "Агромакс"

 (2.21)

Для оцінки рентабельності не існує абсолютних загальноприйнятих значень тому, що ці показники різко коливаються за галузями. Але ріст показників рентабельності в динаміці є позитивною тенденцією.

Розрахунок показників рентабельності наведено в таблиці 2.6

Таблиця 2.6. Аналіз показників рентабельності

Відповідно до результатів таблиці 2.6 можемо зробити наступні висновки: підприємство є досить рентабельним, тобто порівняно ефективно працює та використовує свої ресурси. Всі показники рентабельності позитивні, що є дуже добре. Спостерігається незначна тенденція їх покращення. Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про збільшення доходів від операційної діяльності. Ріст показника валової рентабельності свідчить про покращення ефективності виробничої діяльності, а також про ефективність політики ціноутворення в 2015році. Чиста рентабельність продажу є задовільною, тобто товариство отримує прибуток від продажу. Рентабельність власного капіталу зростає, тобто дохід від кожної інвестованої власниками капіталу гривні зростає.

При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільше поширення набула факторна модель фірми «DuPont», основною задачею якої було визначити _актории, які впливають на ефективність роботи підприємства і оцінити цей вплив.

Рис. 2.1. Факторна модель

В основу наданої схеми аналізу лягла наступна модель:

(2.22)

де RN - чиста рентабельність реалізованої продукції; RO - ресурсовіддача; FD - коефіцієнт фінансової залежності.

(2.23)

(2.24)

= 0,11*1,57*1,85 = 0,29

= 0,10*1,06*2,17 = 0,23

Загальну зміну рентабельності власного капіталу можна визначити за формулою:

(2.25)

= 0,29 - 0,23 = 0,06

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продаж:

(2.25)

= 0,11*1,06*2,17 - 0,10*1,06*2,17 = 0,12

Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

(2.26)

= 0,11*1,57*2,17 - 0,11*1,06*2,17 = 0,11

Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

(2.27)

= 0,11*0,15*1,85 - 0,11*0,15*2,17 = -0,004

Таким чином, загальна зміна рентабельності власного капіталу за рахунок факторів:

 (2.28)

= 0,12 + 0,11 + (-0,004) = 0,226.

За рахунок збільшення чистої рентабельності реалізованої продукції, показників ресурсовіддачі та фінансової залежності відбулося підвищення рентабельності власного капіталу на 0,06 пункти. Таким чином, ми бачимо, що протягом аналізуємого періоду відбулася позитивна зміна рентабельності власного капіталу - збільшення на 0,226 пункти.

3. Шляхи покращення фінансового стану МВКФ «Агромакс»

В умовах ринкової економіки від підприємства вимагається підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п.

Стійкість підприємства є якісною характеристикою його стану, індикатором його «здоров'я», запорукою його життєздатності і підгрунттям стабільності на ринку і розвитку у конкурентному середовищі.

Фінансова стійкість підприємства - одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, яка характеризує ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які довгостроково вкладають кошти в діяльність підприємства.

Фінансова стійкість пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Вона характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Таблиця 3.1. Показники фінансового стану підприємства

Після впровадження заходів можна розраховувати на покращення показників ліквідності та рентабельності.

Для покращення фінансового стану підприємству можна також рекомендувати низку маркетингових заходів, ретельне вивчення ринку та конкурентів, можливо перехід на іншу номенклатуру продукції з одночасним переоснащенням матеріальної бази виробництва.

SWOT-аналіз - один з найпоширеніших видів аналізу, що дозволяє виявляти і структурувати сильні і слабкі сторони фірми, а також потенційні можливості і загрози.

На основі порівняння внутрішньої сили і слабості своєї компанії з можливостями і загрозами, що виходять від ринку, робиться висновок про те, у якому напрямку організація повинна розвивати свій бізнес.

Модель управління прибутком МВКФ «Агромакс» нерозривно пов'язана із іншими функціонально - організаційними блоками фінансового менеджменту на підприємстві, забезпечуючи методологічну основу прийняття управлінських фінансових рішень, при цьому, основу таких рішень складають проблеми фінансування потреби підприємства у капіталі, що безпосередньо пов'язано із необхідністю ідентифікації джерела фінансових ресурсів для її покриття та забезпечення їх мобілізації. Зважаючи, що ефективно функціонуючий суб'єкт господарювання орієнтується на покриття потреби у капіталі на операційну діяльність за рахунок грошових потоків, які генеруються в результаті її здійснення, виникає об'єктивна необхідність узгодження абсолютної величини потреби підприємства у капіталі із параметрами та фінансовими показниками цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання як основного джерела її покриття.

Також, можна наголосити на можливості пропозиції таких напрямків та шляхів підвищення ефективного економічної діяльності фірми, що є одним з аспектів вдалого управляння підприємством:

- пошук нових клієнтів (споживачів), а також можливість освоювати нові суміжні види діяльності, які потребують невеликих витрат і приносять невеликі, але стабільні доходи;

- пошук нових постачальників і укладання з ними договорів на поставку;

- модернізація та оновлення основних засобів підприємства для більш ефективної та продуктивної діяльності;

- перспектива зменшення дебіторської заборгованості;

- розширення спектра послуг, що надає підприємство;

- зменшення поточних зобов'язань.

Дивлячись на аспекти ефективного використання фінансових ресурсів, потрібно сказати про перспективу зменшення дебіторської заборгованості та поточних зобов'язань. На обсяг та рівень дебіторської заборгованості впливає багато факторів: місткість ринку, вид продукції та послуг, ступінь насиченості ринку даним видом послуг, система та способи розрахунків та планування керівництва фірми. Управління дебіторською заборгованістю передбачає контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Якщо спостерігається прискорення оборотності засобів, це сприймається як позитивна тенденція. Популярними засобами впливу на дебіторів та зменшення обсягу дебіторської заборгованості вважаються: телефонні дзвінки, листи, персональні візити, продаж заборгованості факторинговим організаціям.

Крім того, дуже перспективною є можливість пошуку нових клієнтів (споживачів), а також перспектива освоювати нові суміжні види діяльності, які потребують невеликих витрат і приносять невеликі, але стабільні доходи.

Щодо зменшення поточних зобов'язань, можна сказати, що раціонально та доцільно мати певну суму вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності або покриття термінових, непередбачуваних витрат. Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та створити певний резервний капітал. Можемо спрогнозувати економічний результат, після впровадження пропозицій удосконалення управлінської діяльності підприємства та розширення сфери діяльності.

Таблиця 3.2. Очікуваний економічний ефект від впровадження пропозиції

Як бачимо з проведеного аналізу МВКФ «Агромакс» має задовільні фінансові показники діяльності. Показники рентабельності на підприємстві також знаходяться в межах норми. Керівництву все ж слід звернути увагу на покращення структури балансу підприємства, оскільки у важливих статтях кошти, або взагалі відсутні, або їх суми досить малі.

Висновок

капітал фінансовий прибуток рентабельність

В підприємстві створюється Статутний фонд у розмірі 20000 гривень, який поділений на 100 простих іменних акцій номінальною вартістю 200 гривень кожна.

За даними таблиці 2.3 видно, що вартість майна підприємства збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту - що є позитивним для підприємства.

В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02 %. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37 %). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02 %. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.

Як видно з таблиці 2.1, на початок звітного періоду найбільший вклад в формування оборотних активів внесла дебіторська заборгованість за послуги (51,27 %). На кінець року при збільшенні абсолютного значення заборгованості на 464,1 тис. грн. темп росту склав 114,45 %. Взагалі її доля в складі оборотних активів зменшилась на 5,92 % і складає 45,36 %. Питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в структурі оборотних активів на початок року - 1,68 %, а на кінець звітного періоду дещо зменшилась і складає 1,50 %.

Структура активів з високою долею заборгованості та низькою долею грошових коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Досить значна частка в структурі оборотних активів належить виробничим запасам на початок періоду - 47,04 %. Це свідчить про спад активності підприємства, сповільнення оборотності оборотного капіталу, а на кінець року спостерігається їх збільшення: питома вага запасів зросла на 6,10 % і склала - 53,14 %, що не є позитивним.

Зобов'язання підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду майже на 30 % складались із поточних зобов'язань, що свідчить про нераціональну структуру балансу та про існування ризику втрати фінансової стабільності. На протязі звітного періоду сума зобов'язань зменшилась на 5,81 %. Поточні зобов'язання підприємства на початок періоду складалися в основному з кредиторської заборгованості за надані послуги (52,73 %), а на кінець року бачимо зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості до 50,96 %. Довгострокові зобов'язання на початок року складали 23,23%, а вже на кінець зменшились до 19,31%.

Власний капітал на початок року в структурі пасивів складав 46,08 %. На кінець звітного періоду питома вага власного капіталу зросла на 7,97 % і склала 54,05 %.

Таким чином, слід зазначити, що в ринкових умовах господарювання фінансово-господарська діяльність підприємства включає чотири складові: виробничо-господарську, комерційну, інвестиційну, фінансову.

Фінансова діяльність підприємств поширюється на всі його фінансові відносини (зовнішні і внутрішні) та має свої особливості.

Результатом фінансово-господарської діяльності підприємства є прибуток, у структурі якого ключову роль відіграє прибуток від операційної діяльності.

Прибуток створює підґрунтя для активної участі всіх підрозділів підприємства у його формуванні і нарощуванні, що визначає зміст фінансової роботи на підприємстві (фінансове прогнозування та планування; аналіз та контроль виконання фінансових планів; розроблення заходів, спрямованих на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності).

В регулюванні фінансово-господарської діяльності сучасного підприємства свою роль відіграє держава, особливо через податкові механізми.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - його об'єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування -- можуть застосовуватись різні показники фінансові аналізу.

В умовах глобальної фінансової кризи підприємства постійно шукають внутрішні джерела фінансової стабілізації.

В процесі виконання курсової роботи був проведений аналіз структури статей балансу підприємства, були проаналізовані звіт про фінансові результати, аналітичний баланс та баланс ліквідності МВКФ «Агромакс». Також був здійснений фінансово-економічний аналіз цього підприємства.

З цього приваду, можна зробити висновок, найбільше значення чистого прибутку та загального прибутку можна було спостерігати у 2013 р. В 2014 році чистий прибуток помітно зменшився на 435,2 тис. грн. Причинами зменшення прибутку стали значні скорочення, а потом і зовсім припинення перевезень на територію Росії, після початку воєнно-політичного конфлікту на сході України, важка загальнодержавна економічна ситуація, зниження платоспроможного попиту населення. У 2015 році компанія спрямувала свою професійну діяльність на український ринок та ринок наших європейських партнерів, так вдалося збільшити чистий прибуток, порівняно з 2014 роком на 186,5 тис. грн. Після аналізу динаміки та структури витрат МВКФ «Агромакс», ми помітили, що в 2014 році ці показники зменшились за рахунок переорієнтації компанії та пошуків нових партнерів, тобто зменшення обсягів перевезення та кількості клієнтів.

Література

1. Бандурка О.М., Коробов Н.Л., Орлов П.І., Петрова К.Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник, Київ, 2002.

2. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 208с.

3. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 207с.

4. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2003. - 148с.

5. Котяр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України. - № 1. - 2005. - с. 113-117.

6. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 224с.

7. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 460с.

8. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360с.

9. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І.. - К.: Либідь, 2002. - 384с.

10. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємств та її аналіз: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 360с.

11. Ганжа Ю.В. Міжнародна практика факторного аналізу прибутку підприємства // Економіка & держава. - 2007. - №4. - С. 35-36.

12. Рязанцева В.В. Аналіз формування та використання прибутку підприємства // Статистика України. - 2007. - №1. - С. 40-43.

13. Тютюнник В. Факторний аналіз прибутку // Справочник экономиста. - 2012. - № 10. - С. 35-42.

Размещено на Allbest.ru