Виникнення грошей, їхня сутність та функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виникнення грошей, їхня сутність та функції

Як підкреслює К. Маркс, таємниця усякої, в тому числі й грошової форми вартості, міститься в простій формі вартості. Процес еволюції - процес розвитку мінової вартості.

На ранньому ступені розвитку суспільства товарний обмін був випадковим, епізодичним. Цьому ступеню відповідає проста, одинична, або випадкова форма вартості. Випадкова тому, що обмін тут не має ще регулярного характеру, а товари, які обмінюються (товар А на товар Б), виконують неоднакову роль.

Товар А виконує активну роль, оскільки шукає свого антипода на ринку. Він виражає свою вартість певною кількістю споживчої вартості в товарі Б. Товар Б виконує пасивну роль, він слугує лише матеріалом для вираження вартості товару А.

Товар А перебуває у відносній формі вартості, бо його вартість співвідноситься з вартістю іншого товару (товару Б).

Товар Б слугує еквівалентом вартості першого товару, або знаходиться в еквівалентній формі вартості.

Товари, які перебувають у випадковій формі вартості, являють собою єдність протилежностей. Вони взаємно передбачають і взаємно виключають одна одну.

Взаємно передбачають, оскільки відносна форма вартості є такою лише щодо еквівалентної, і навпаки.

Взаємно виключають, бо якщо товар перебуває у відносній формі вартості, він не може одночасно перебувати в еквівалентній формі.

У співвідношенні відносної та еквівалентної форми вартості містяться протиріччя, які розвиваються і розв'язуються разом із розвитком обміну і виникнення грошей.

Еквівалентна форма вартості має три особливості: - споживча вартість товару - еквівалента є формою прояву своєї протилежності - вартості товару;

- індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару - еквіваленту, виражає свою протилежність - суспільну працю;

- конкретна праця, яка закладена в товарі-еквіваленті, є формою прояву абстрактної праці.

Із розвитком продуктивних сил і виникненням суспільного поділу праці на зміну простій, одиничній, або випадковій, формі вартості приходить повна, або розгорнута, форма. В обмін вступають уже не два випадкових товари, а багато. Тут тільки один товар А стоїть у відносній формі, а всі інші товари - в еквівалентній.

Повна форма вартості наглядно показує, що в основі мінової вартості лежить вартість товару, що всі товари спільномірні як згустки однаково суспільно необхідної абстрактної праці. Проте і ця форма вартості недосконала. Це проявляється в труднощах обміну, оскільки в розгорнутій формі вартості ще відсутній єдиний товар-еквівалент.

Труднощі зникають, якщо роль товару-еквівалента закріплюється за одним товаром. Це означає перехід до загальної форми вартості.

Загальна форма вартості відрізняється від повної тим, що за неї замість чисельних еквівалентів з'являється один, на який усі товаровиробники обмінюють свої продукти праці, а потім обмінюють його на потрібні їм товари.

Однак і ця форма має недоліки. На місцевих ринках роль загального еквівалента виконували різні товари. Це залежало від розвитку господарства на певній території, від природних та історичних умов регіону. Все це обмежувало рамки обміну і його розвитку.

Цей недолік долається з переходом до грошової форми вартості.

Відмінність між загальною і грошовою формами вартості полягає не в тому, який саме товар виконує роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилася ця роль за одним товаром. Якщо це сталося, то відбувається перехід до грошової форми вартості. Безумовно, це дуже складний і довготривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, благородними металами, особливо золотом. Саме за золотом і закріпилася в середині ХІХ ст. роль загального еквівалента в Англії та її колоніях. Разом з виникненням грошей завершився процес розвитку форм вартості, а товарний світ поділився на товари, що перебувають у відносній формі вартості, й золото, яке виконувало роль грошей, тобто слугувало еквівалентною формою вартості. вартість гроші товар

Наступні процеси, які відбувалися в суспільному виробництві й обміні, призвели до виникнення паперових грошей як знаків вартості, кредитних грошей та інших сучасних грошових форм, що здатні функціонувати паралельно з реальним грошовим товаром чи без нього.

Сутність грошей та їхні функції. Закон грошового обігу

Сучасна економічна наука не дає однозначного і досить повного визначення сутності грошей. Прозахідна економічна думка обмежується визначенням сутності грошей як усього того, що використовується як гроші.

Представники іншої, класичної, школи - прихильники трудової теорії вартості виходять з того, що гроші - це особливий товар, суспільна користь якого полягає в здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно необхідної абстрактної праці, що втілена в товарі, опосередковувати рух і обмін товарів, об'єднувати приватну працю товаровиробників у систему суспільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Незалежно від того, в якій формі виступають гроші, - у вигляді золота, діамантів, паперових грошей чи банківських рахунків, вони, відповідно до класичної економічної теорії, виконують п'ять основних функцій (рис. 7.3). Прихильники інших економічних теорій (англійський економіст Харріс) називають три функції (засіб обігу, засіб збереження вартості, одиниця руху).

Насамперед, гроші виконують функцію міри вартості, тобто використовуються для вимірювання вартості товарів і послуг в економіці.

Остання вимірюється за допомогою грошей, так само як маса вимірюється в кілограмах, а відстань - у кілометрах.

Однак необхідно мати на увазі, що не гроші роблять товари порівнювальними. Товари порівнюються за допомогою грошей тому, що вони як гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ним базу порівняння - абстрактну працю.

Виражена в грошах вартість товару називається ціною.

Ціни на всі товари змінюються прямо пропорційно до вартості товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Оскільки на виробництво різних товарів витрачається неоднакова кількість абстрактної праці, то гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Масштаб цін - це вагова кількість грошового металу (золота), прийнятого в певній країні за грошову одиницю.

Масштаб цін - суто технічна, проте необхідна функція. Це рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

Початкові грошові одиниці та їх назви, як правило, були пов'язані з вагою золота чи срібла (1$ США 1973 р. = 0,736736 г чистого золота). Пізніше масштаб цін став відрізнятися від справжньої маси благородних металів у грошовій одиниці, а в умовах демонетизації золота і зовсім втратив своє значення.

У сучасних умовах вартість грошей формується зовсім на іншій основі, не на певній кількості дорогоцінного металу (золота) в грошовій одиниці, а визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити на ринку за гроші.

Функція засобу обігу пов'язана з тим, що в умовах розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів (Т - Т) переріс у товарно-грошовий обіг (Т - Г - Т). Специфіка цієї функції полягає в тому, що її виконують реальні повноцінні й неповноцінні гроші.

Функція - засіб платежу виявляється у зв'язку з потребою продажу товарів і послуг при відкладенні платежу і спричинена різницею в часі виробництва і реалізації товарів або необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей.

Функція засобу утворення скарбів і нагромадження пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу.

Гроші в цій функції тимчасово затримуються в руках товаровиробників і випадають із сфери обігу. Цим товаровиробники захищаються від випадковостей стихійного ринку. Але такі гроші в будь-який час можуть знову повернутися в сферу обігу.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартостей у міжнародному економічному обороті й забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виходячи на світовий ринок, гроші скидають із себе локальні форми (національні мундири) - масштаб цін і виступають у своїй початковій формі: у вигляді злитків благородних металів. Так було до того часу, поки золото не витіснили з грошового обігу.

У сучасних умовах у міжнародних розрахунках усе більшу роль відіграють паперові висококонвертовані грошові знаки: євро, долари, фунти стерлінгів, єна та ін. Але золото залишається твердими і бажаними грошима для всіх країн світу. Це гарант стабільних міжнародних розрахунків. Це резервний фонд світових грошей.

Роль грошей у ринковій економіці полягає в тому, що вони в процесі виробництва перетворюються на капітал. Це не тільки початковий пункт кругообігу капіталу, це важливий інструмент регулювання економіки, стабільності й стійкості всієї фінансово-кредитної системи (рис. 7.4):

Високий рівень купівельної спроможності національної грошової одиниці - показник, який характеризує незалежність, національну і економічну безпеку країни.

Таким чином, сутність і функції грошей об'єктивно підводять нас до висновку, що гроші в своєму розвитку виступають у двох видах: повноцінні гроші і неповноцінні гроші (знаки вартості) (рис. 7.5).

Повноцінні гроші - гроші, в яких номінальна вартість (позначена на них) відповідає реальній вартості матеріалу, з якого вони вироблені. До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Неповноцінні гроші (знаки вартості) - гроші, номінальна вартість яких вища від реальної, тобто вища від витраченої на їхнє виробництво суспільної праці. До них належать:

- металеві знаки вартості (золота монета, що стерлася; білонна (розмінна) монета, яка виготовлена з дешевих металів);

- паперові знаки вартості (паперові і кредитні гроші - вексель, банкнота, чек). Науково-технічний прогрес і розвиток електронно-обчислювальної техніки

(ЕОТ) сприяли появі, розвитку і всебічному використанню електронних грошей.

Сукупність усіх грошових засобів, які використовуються в народному господарстві і виконують всі п'ять функцій, називається грошовою масою (рис. 7.6).

Залежно від ступеня ліквідності уся грошова маса поділяться на відповідні функціональні агрегати: М 0, М 1, М 2, М 3, Ь.

Таблиця 7.1.

ГРОШОВА МАСА, ЩО ОБСЛУГОВУЄ ГРОШОВИЙ ОБОРОТ В УКРАЇНІ 1991-2008 рр. (на кінець року), млн грн.

Джерело: Статистичний бюлетень НБУ.-2009.-№6

МО = готівка (гроші поза банками);

М 1 = МО + кошти на поточних рахунках банків та депозити до запитання; М 2 = М 1 + строкові депозити, кошти в іноземній валюті (валютні заощадження); МЗ = М 2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Основу всієї грошової маси країни становлять гроші високої ефективності - банкноти, монети та депозити комерційних банків у центральному банку (грошова база). Розмір грошової бази визначається за балансом Національного банку України.

Поява та розвиток грошової форми вартості зумовлюють запитання: а скільки грошей необхідно, щоб забезпечити потреби суспільства? Відповідь ця сформульована і доведена класиками економічної теорії. Кількість грошей, - стверджували вони, - яка необхідна для обслуговування виконуваних ними функцій, залежить від таких факторів: кількості реалізованих товарів і надання послуг, рівня їхня цін; швидкості обігу грошей; розвитку кредитних відносин. При функціонуванні повноцінних грошей їх кількість дорівнює сумі цін товарів, які підлягають реалізації, мінус сума цін товарів, які продаються в кредит, плюс платежі, яким настав термін сплати, мінус взаємопогашувані платежі, поділені на середню кількість обертів грошової одиниці:

Визначена залежність між кількістю грошей, необхідних для обслуговування обігу та вищеозначеними параметрами (факторами впливу), в економічній науці називається законом грошового обігу (рис. 7.7 і 7.8).

У сучасній західній економічній літературі для визначення кількості грошей використовується рівняння І. Фішера. Порушення проаналізованих вище залежностей і співвідношень спричинює порушення рівноваги на грошовому ринку, які виявив відомий американський монетарист, зумовлюватиме дефляційні або інфляційні процеси в економіці.

Размещено на Allbest.ru