Контроль органів Державної казначейської служби України за виконанням бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контроль органів Державної казначейської служби України за виконанням бюджету

бюджет казначейський фінанси

Особливим підрозділом Міністерства фінансів України, що спеціально займається виконанням Державного бюджету України, є Державна казначейська служба України.

Державна казначейська служба України контролює дотримання Єдиних правил обліку та звітності по бюджетах усіх рівнів і кошторисах, спрямування коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій із виконання бюджету на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати.

Повноваження органів казначейства щодо контролю за виконанням бюджету регламентуються ст. 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державну казначейську службу України.

До них належить здійснення контролю за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і видатків державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

- відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень координує та організовує діяльність головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень.

У ході управління державними коштами Державна казначейська служба України створює систему контролю, яка має дві функції:

1. Функцію перевірки та порівняння даних.

2. Функцію ієрархічного підпорядкування, де орган вищого рівня регулює діяльність органу нижчого рівня відповідальності.

Можна виділити три етапи використання коштів: прийняття зобов'язань, попередня перевірка та оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів і одержувачів.

На першому етапі (прийняття зобов'язань) визначають призначення бюджетних асигнувань для покриття витрат відповідно до затвердженого бюджету. На практиці, формою зобов'язання є угоди з постачальниками послуг і товарів. Під час взяття зобов'язань потрібно розрізняти поточні зобов'язання (які будуть виконані та потребують повної сплати в поточному році) та перехідні зобов'язання (сплата за якими здійснюватиметься за рахунок асигнувань протягом кількох років).

Така форма контролю дає можливість запобігти порушенню чинного законодавства на етапах забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням, узагальнення інформації про зобов'язання розпорядників коштів, виділення бюджетних асигнувань тощо.

На другому етапі (попередня перевірка) бюджетна організація підтверджує і відповідно перевіряє виконання всіх вимог щодо оплати конкретних видатків. Тобто, контроль за відповідністю платіжних документів затвердженому кошторису бюджетної установи (для одержувачів - плану використання бюджетних коштів), контроль за наявністю необхідних підтверджувальних документів, що є підставою для здійснення платежів. Цей етап дає змогу визначити суму коштів, необхідних для її сплати, а також відстежити взяті, але ще не оплачені зобов'язання. Підтверджувальні документи засвідчують факт придбання товару, виконання робіт, надання послуг і є важливим інструментом контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів.

Третім етапом є оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, відповідно зменшуючи обсяги зобов'язань держави. В даному випадку органи казначейства перевіряють правильність оформлення документів, контроль за зобов'язаннями, відповідність платежів вимогам обліку та законність підстави для здійснення платежів. Відбувається механізм поточного контролю за витрачанням бюджетних коштів, який підтверджує доцільність і необхідність видатків, де вони йдуть на користь суб'экгів господарювання на підставі первинних документів розпорядників бюджетних коштів.

Державна казначейська служба України далі проводить контроль, який відбувається після проведення операцій і здійснення видатків на етапі складання бухгалтерських балансів і звітів про виконання бюджету. Метою даного контролю є перевірка законності проведених операцій, випадків порушень бюджетного законодавства, необхідності притягнення винних до відповідальності. Цей контроль дає змогу впевнитися, що всі операції в бухгалтерському обліку розпорядника бюджетних коштів відображено правильно, зобов'язання взяті в межах доведених асигнувань, дані бухгалтерського обліку органу казначейства відповідають даним обліку розпорядника коштів.

Особливість контролю за виконанням бюджету в системі Казначейства України полягає в тому, що перевірки відбуваються на регулярній основі, та ДКСУ є єдиними виконавцем фінансових функцій у ході виконання державного бюджету. Відповідно забезпечується пильний і суворий контроль, який є гарантією чіткого виконання рішень виконавчої влади.

За результатами контролю виконання бюджету в системі Державної казначейської служби України можуть бути виявлені бюджетні правопорушення, тобто факти недотримання учасником бюджетного процесу чинного бюджетного законодавства щодо порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України до розряду бюджетних правопорушень у за здійснення яких можуть бути застосовані засоби впливу, належать:

- включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

- порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;

- визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;

- планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України;

- порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради);

- порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

- прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог Бюджетного кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів);

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом;

- включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України;

- зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка, а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

- зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів;

- здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Бюджетного кодексу;

- прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій;

- розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу;

- створення позабюджетних фондів, порушення вимог Бюджетного кодексу щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів;

- порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями;

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо затвердження головними розпорядниками бюджетних коштів порядків використання бюджетних коштів;

- порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів;

- порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Казначейства України;

- взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом чи законом про Державний бюджет України;

- порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань;

- порушення вимог Бюджетного кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;

- здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства України;

- нецільове використання бюджетних коштів;

- порушення вимог Бюджетного кодексу при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет);

- надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету;

- здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч Бюджетному кодексу;

- здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджетного кодексу мають проводитися з іншого бюджету;

- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу чи закону про Державний бюджет України;

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету;

- порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації;

- включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про

Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів;

- порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;

- порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі;

- невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;

- включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів;

- видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону;

- здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу чи закону про Державний бюджет України;

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо оприлюднення та доступності інформації про бюджет;

- інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.

Органи Казначейства України несуть відповідальність за:

- невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;

- несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів;

- здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету;

- порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету та здійсненні платежів за бюджетними зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань;

- недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів.

Керівники органів Казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів, встановлених Бюджетним кодексом.

Размещено на Allbest.ru