Цінні папери
Дослідження основних базових ознак акцій. Розгляд форм їх випуску та функцій. Управління паями за інвестиційними сертифікатами. Характеристики довго- та короткотермінових облігацій. Визначення обсягу прав власників. Розрахунок номінальної ціни та доходів.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.07.2017 |
Размер файла | 118,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Цінні папери
Пайові цінні папери - цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна за ліквідації емітента. Відповідно до наведеного визначення до пайових цінних паперів наразі належать акція та інвестиційний сертифікат.
Акція - цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна за ліквідації акціонерного товариства. Правовий статус акцій визначається Законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", акцій корпоративного інвестиційного фонду - Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", акцій банків - Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Основними базовими ознаками акції є такі.
1. Акція є пайовим цінним папером, що засвідчує право на частку у статутному фонді акціонерного товариства. Цю ознаку акції в літературі часто характеризують як титул власності, а акціонерів - як співвласників акціонерного товариства. Проте в концепції права України акціонери, які передали кошти до статутного фонду акціонерного товариства (AT), перестають бути власниками цих коштів. Суб'єктом права власності стає саме акціонерне товариство як юридична особа. Це концептуальне положення підтверджується законодавчою нормою про те, що акціонер має право на участь у розподілі майна лише у разі ліквідації акціонерного товариства (ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу"). У процесі діяльності AT акціонер не має права вимагати виділення його частки в натурі. Акція засвідчує лише право на частку в майні (точніше факт внесення коштів до статутного фонду AT). Із цього випливають інші права акціонера, які ним реалізуються в процесі діяльності AT. Тому характеристика акції як титулу власності неточна, не відповідає характеру правовідносин, які встановлюються між акціонером і товариством.
2. Емісія акцій має на меті залучення інвестицій, а не позику грошей, тому акція не має кінцевих строків погашення, а кошти, внесені в обмін на акцію, поверненню не підлягають. За цією ознакою акція принципово відрізняється від боргових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань). Власникам боргових цінних паперів обов'язково повертаються позичені у них кошти і сплачується відсоток за користування ними. Тобто боргові цінні папери є погашуваними, їхнє функціонування завжди строкове, обмежене в часі.
Акціонерний капітал, кошти, залучені в обмін на видані акції, часто називають фіктивним капіталом. Особливо виразно цей характер простежується на стадії заснування AT. Засновники, вносячи кожен певні грошові кошти, несуть інвестиційні ризики. Компанія як юридична особа, оперуючи цими коштами, може функціонувати дуже успішно і тоді ризики е виправданими. За несприятливої економічної кон'юнктури, неефективного управління коштами чи з інших причин акціонери ризикують втратити внесені ними кошти.
Практично в обмін на внесені кошти акціонеру видають не самі акції, а сертифікат акцій (ст. 4 Закону "Про цінні папери і фондову біржу") на сумарну номінальну вартість акцій. За українським законодавством, сертифікат акцій не е цінним папером. Реалізуючи права з акції, акціонер пред'являє не самі акції, а сертифікат. А невизнання його на законодавчому рівні цінним папером ще більше посилює фіктивність взаємовідносин між акціонером та AT. Для зручності функціонування акції не зберігаються на руках акціонерів. У разі документарної форми випуску їх зберігають відповідні суб'єкти в межах Національної депозитарної системи. У випадку бездокументарної форми випуску паперових носіїв взагалі немає в акціонера на руках, а лише сертифікат акції - єдиний матеріалізований документ, що посвідчує внесення ним коштів до статутного фонду та інші права акціонера. Тому, враховуючи природу сертифіката акції та його важливе функціональне призначення, він має визнаватися цінним папером.
В економічній науці сертифікат акції трактується як цінний папір, що засвідчує володіння зазначеної в ньому особи певною кількістю акцій товариства і який має містити такі реквізити: номер, кількість акцій, номінальну їх вартість, найменування і статус емітента, категорію акції, найменування власника, ставку дивіденду за привілейованими акціями, підписи двох відповідальних осіб AT та печатку товариства. Передача сертифіката однієї особи іншій вважається дійсною і супроводжується переходом права власності на акції за умови реєстрації цієї операції у встановленому законом порядку.
За російським законодавством, наприклад, сертифікат акції - самостійний вид цінного папера.
Акція є неподільною. У тому випадку, коли одна акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або спільного представника (ст. 5 Закону "Про цінні папери і фондову біржу").
З акції випливає низка прав, які прийнято називати корпоративними правами: право на дивіденди, на участь в управлінні товариством, на отримання інформації про діяльність товариства, на вихід з товариства та ін.
Акціонерне товариство може випускати акції різних видів. Автори виокремлюють декілька класифікаційних ознак акцій. Розглянемо класифікацію акцій за основними ознаками, що висвітлені в Законі "Про цінні папери та фондову біржу"*.
* { Демківський A.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. - К.: Дакор, 2005. - 528 с.}
За обсягом прав, що випливають з акцій, вони можуть бути простими і привілейованими. Власникам простих акцій належать такі права:
Рис. 1. Класифікація акцій
1) право на участь в управлінні справами AT (право обирати органи управління, право самому бути обраним тощо);
2) право на отримання дивідендів;
3) переважне право на купівлю акції додаткових емісій пропорційно до належного пакета акцій;
4) право на отримання інформації про діяльність AT;
5) право на отримання частки з вартості майна за ліквідації акціонерного товариства;
6) інші права, визначені статутом AT.
Власники привілейованих акцій мають такі права
1. Право на фіксовані дивіденди, розмір яких наперед відомий і зазначений в акції. Розмір дивідендів за привілейованими акціями може коригуватись залежно від розміру дивідендів за простими акціями, але AT зобов'язується платити дивіденди за привілейованими акціями незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності, тоді як між розміром дивідендів за простими акціями і результатами фінансово-господарської діяльності AT є пряма залежність.
2. При ліквідації товариства власники привілейованих акцій мають переважне право перед власниками простих акцій на участь у розподілі майна AT.
3. Не мають права голосу. За законодавством багатьох країн власникам привілейованих акцій надається право голосу під час вирішення питань, пов'язаних з додатковою емісією, реорганізацією та ліквідацією AT у разі несплати дивідендів. Чинне законодавство України не передбачає випадків надання права голосу власникам привілейованих акцій.
В іменних акціях зазначена особа їх власника (його прізвище, ім'я та по батькові або найменування, вказані на бланку цінного папера) і вони передаються шляхом вчинення індосаменту (передавального запису, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).
Акції на пред'явника не містять імені або найменування їх власника, вони передаються вільно, для реалізації прав за цією акцією достатньо її пред'явлення будь-якою особою.
Громадяни можуть бути держателями, як правило, іменних акцій. У процесі приватизації майна державних підприємств шляхом перетворення їх на відкриті акціонерні товариства можуть випускатися тільки прості іменні акції.
Акції в документарній (паперовій, матеріальній) формі полягають у можливості заміни акції сертифікатом.
Акції у бездокументарній формі мають вигляд відповідних записів на рахунках зберігача, яким може бути саме акціонерне товариство-емітент або за договором з ним комерційний банк чи торговець цінними паперами. Форма випуску акцій визначається за рішенням емітента і затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) під час реєстрації випуску акцій. Підтвердженням права власності на акції, випущені в бездокументарній формі, є виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний видати власнику акцій.
Номінальна вартість акції розраховується за формулою
, (1)
де - величина статутного капіталу;
- кількість випущених акцій.
Курс акцій розраховується так:
, (2)
де - ринкова ціна акції;
- номінальна ціна акції.
Ставка дивіденду розраховується за формулою
, (3)
де - дивідендний дохід.
Прибутковість акцій визначається як відношення доходу до інвестованих коштів: акція інвестиційний сертифікат облігація
, (4)
де - ціна придбання акції (емісійна чи ринкова).
Інвестиційний сертифікат
Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді. Правовий статус інвестиційного сертифіката визначається у Законі України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001 р. Відповідно до цього Закону інститут спільного інвестування (ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд - проводить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів для отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.
Сертифікати випускаються інвестиційними фондами або інвестиційними компаніями (інститутами спільного інвестування) і мають такі характеристики:
-дають право на одержання прибутку у вигляді дивідендів;
-обсяг емісії не може перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду;
-розміщуються й викуповуються за ціною, що відповідає вартості чистих активів;
-обмінюються на приватизаційні папери.
Спільне інвестування дає змогу зменшити ризик вкладень у цінні папери завдяки таким чинникам.
1. Кошти, мобілізовані внаслідок випуску інвестиційних сертифікатів, вкладаються в портфель цінних паперів, а не цінні папери одного виду або одного емітента. Так зменшується ризик неповернення інвестицій або неодержання доходу.
2. Рішення щодо доцільності включення тих чи інших цінних паперів до портфеля або вилучення їх з нього приймається професіоналами, які здійснюють постійне вивчення ринку цінних паперів, інформації про емітентів, результати їхньої діяльності тощо. Звичайному інвестору, особливо фізичним особам, досить складно одержати необхідну інформацію на ринку.
3. Законодавство різних країн у більшості випадків установлює жорсткі норми щодо надання звітів інститутами спільного інвестування комісіям із цінних паперів та стосовно оприлюднення результатів діяльності таких інститутів. Так інвестори мають можливість ретельніше спостерігати за станом справ інвестиційного фонду або компанії.
4. Захист інтересів інвесторів забезпечується тим, що комісії з цінних паперів у більшості випадків установлюють набагато пильніший контроль за інститутами спільного інвестування порівняно з іншими емітентами.
Поділ інвестиційних сертифікатів на іменні та на пред'явника, з погляду інвестора, аналогічний до описаного вище поділу акцій. Можна зазначити, що найменш ризикованими е вкладання засобів у сертифікати відкритих фондів, які, по-перше, здійснюють їх викуп, а по-друге, перебувають під більш жорстким державним контролем.
Боргові цінні папери - цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк гроші (грошові кошти) відповідно до зобов'язання. Згідно із наведеним визначенням до боргових цінних паперів належать облігації, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, заставні та іпотечні сертифікати.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошей (грошових коштів) і підтверджує зобов'язання повернути йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Номінальна ціна облігації, що фіксується на бланку, розраховується так:
, (5)
де - сума позики, що припадає на всі боргові зобов'язання визначеної вартості;
- кількість емітованих паперів.
Купонні виплати розраховуються за формулою
, (6)
де - купонна річна відсоткова ставка (норма прибутковості);
- номінальна ціна облігації.
Дохід покупця обчислюється так:
, (7)
де - кількість днів від дати продажу до чергового "відсоткового" дня (дати виплат за купоном) N
Дохід продавця розраховується за формулою
, (8)
Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" розміщуються облігації таких видів:
а) внутрішніх позик;
б) місцевих позик;
в) підприємств;
г) зовнішніх державних позик України.
Як відомо, механізм реалізації довготермінових облігацій та їхні характеристики суттєво відрізняються від аналогічного механізму залучення кредитних ресурсів підприємствами шляхом емісії короткотермінових (до одного року) облігацій на фондовому ринку. Основні характеристики наведено в табл. 1*.
*{ Лагутін ВД. Гроші та грошовий обіг : навч. посіб. / В.Д. Лагутін. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 199 с.}
Таблиця 1. Основні характеристики довго- та короткотермінових облігацій
Короткострокові облігації |
Довгострокові облігації |
|
Відсотки за облігаціями нижчі, ніж відсотки за кредитами |
Відсотки за облігаціями переважно вищі, ніж за довгостроковими кредитами |
|
Імовірність ризику невиконання підприємством своїх зобов'язань дуже низька |
Імовірність ризику невиконання підприємством своїх зобов'язань перебуває переважно на критичному рівні та залежить не так від фінансово-економічних показників підприємства, як від його іміджу та рейтингу |
|
Імовірність продажу е високою |
Імовірність залучення кредитних ресурсів може мати й непередбачуваний характер |
|
Як інструмент залучення кредитних ресурсів є ефективними і можуть використовуватися у фінансово-господарський практиці середніх і великих підприємств |
Зважаючи на вітчизняні економічні умови, прийнятні лише для представників великого бізнесу |
|
Адаптовані до сучасного вітчизняного ринку облігацій |
Сучасний вітчизняний фондовий ринок ще не готовий використовувати довгострокові облігації як інструмент із прийнятним рівнем ризику |
Хоча залучення кредитного капіталу за допомогою облігацій підприємств є перспективним і привабливим способом, але внаслідок нормативної невизначеності у сфері обігу та випуску фондових інструментів вітчизняний ринок корпоративних облігацій перебуває на стадії розвитку.
Проблема залучення іноземних інвестицій залишається на сьогодні досить актуальною для багатьох країн, ринкова економіка яких перебуває у стані розвитку. Україна не є винятком, адже залучення інвестицій для потреб українських компаній є наслідком виникнення нових можливостей на внутрішньому та зовнішньому ринках, які вимагають значних капіталовкладень. Випуск і продаж єврооблігацій є одним з найбільш оптимальних шляхів залучення іноземних інвестицій.
Останніми роками ринок корпоративних облігацій зростає, хоча і не дуже швидко. Корпоративні облігації є найефективнішим інструментом для довгострокового фінансування й ефективним джерелом фінансування поточних чи перспективних проектів підприємства.
Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошей (грошових коштів) до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу (гл. 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу")*.
* { Хилинский Ю. Закон о ценных бумагах: право перевоплощения / Ю. Хилинский // Законодательство. - 2006. - № 41 (1195). - С. 5-11.}
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стратегія і тактика управління портфелем цінних паперів, поняття заощаджень та ризику. Вплив фінансової залежності на доход корпорацій та управління дебіторською заборгованістю. Визначення ознак злиття і приєднання фірм та розрахунок ставки дисконту.
реферат [442,9 K], добавлен 16.08.2010Сучасні правові аспекти випуску і обігу корпоративних облігацій. Порядок випуску, розміщення та погашення облігацій. Динаміка розвитку ринку корпоративних облігацій за 2005–2012 рік. Основні аспекти функціонування ринку корпоративних облігацій.
контрольная работа [127,9 K], добавлен 25.04.2013Визначення суми відсотків та суми виплати боргу по кредиту. Обчислення сукупного доходу інвестора по облігаціям та реальної прибутковості депозиту. Розрахунок ціни акціонерного капіталу. Дослідження темпу та індексу інфляції за період кредитування.
контрольная работа [68,9 K], добавлен 08.04.2014Розрахунок обсягу доходів (кошика доходів) загального фонду місцевого бюджету, що враховується при визначенні міжбюджетних трансфертів. Обсяг видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховується для визначення показників міжбюджетних трансфертів.
практическая работа [99,8 K], добавлен 20.04.2010Характеристика статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій. Принципи утворення акцій в акціонерному товаристві. Лізинг як вид фінансових послуг, пов'язаний з формою купівлі основних фондів.
дипломная работа [39,6 K], добавлен 24.04.2011Розгляд особливостей визначення вартості факторингових послуг. Фінансові посередники як інституційні інвестори фінансового ринку. Загальна характеристика основних функцій факторингу: фінансування поставок товарів, управління дебіторською заборгованістю.
дипломная работа [685,2 K], добавлен 05.04.2015Поняття та визначення фінансових інвестицій. Оцінка майбутньої вартості грошових вкладень. Оціночна система показників доходності акцій. Методи оцінки облігацій та векселів. Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів. Фінансові зобов'язання.
реферат [35,3 K], добавлен 15.02.2011Загальні положення, визначення, зміст, виникнення та припинення корпоративних прав. Особливості функціонування господарських товариств корпоративного типу. Рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління. Методика розрахунку курсу акцій.
курсовая работа [146,4 K], добавлен 20.01.2011Облігації внутрішньої державної позики України як механізм реалізації державного кредиту та ліквідації бюджетного дефіциту. Операції з випуску та обігу ОВДП, їх вплив на формування доходів та видатків державного бюджету; нормативно-правове регулювання.
контрольная работа [162,4 K], добавлен 25.11.2011Муніципальні цінні папери, їх ознаки та властивості. Види муніципальних цінних паперів, їх класифікація та використання. Основні вади формування вітчизняного ринку муніципальних облігацій. Привабливі риси облігаційної форми муніципального запозичення.
реферат [44,4 K], добавлен 09.02.2017Сучасні умови розвитку ринку цінних паперів. Розвиток корпоративного управління, антикризове регулювання і стабілізація ринку. Аналіз нормативно-правових актів. Система державного управління ринком цінних паперів в Україні: головні шляхи реформування.
курсовая работа [100,7 K], добавлен 12.09.2013Сутність та функціональні характеристики системи формування доходів бюджету, її складові. Структурування доходів бюджету України залежно від фіскального значення та складності управління ними. Джерела формування і методи регулювання доходів бюджету.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 25.03.2014Поняття "інвестиційний процес" та "регіон". Наукове обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні, його стан та дослідження закордонного досвіду.
автореферат [31,3 K], добавлен 11.04.2009Розгляд економічної сутності основних засобів як об’єкта обліку і аналізу. Розкриття класифікації основних засобів. Аналіз та огляд нормативної бази. Розгляд організаційно-економічної характеристики досліджуваного підприємства. Оцінка основних засобів.
курсовая работа [197,3 K], добавлен 07.08.2017Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів. Стратегія управління доходами підприємства та їх класифікація. Аналіз загального обсягу і структури доходів ВАТ "Городоцький цукровий завод" за 2006-2007 роки. Планування доходу на майбутній період.
реферат [71,3 K], добавлен 14.04.2009Поняття, визначення ролі об’єкта в структурі податкових правовідносин. Співвідношення та управління поняттями "об’єкт оподаткування" та "об’єкт податкових правовідносин", їх авторський аналіз. Дослідження та оцінка його характерних ознак та особливостей.
статья [20,2 K], добавлен 19.09.2017Проблема управління тимчасово вільними коштами єдиного казначейського рахунку (ЄКР) в Україні. Оцінка обсягу фінансових активів, які можна розмістити на грошовому ринку. Методика визначення обсягу касових залишків, які доцільно зберігати на ЄКР.
реферат [5,3 M], добавлен 12.01.2011Ринок цінних паперів як специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом операцій є цінні папери, його завдання. Роль центрального банку та міністерства фінансів. Види цінних паперів та фактори впливу на їх ринкову вартість. Переважне право акціонера.
контрольная работа [33,7 K], добавлен 28.02.2011Розрахунок вартості інвестицій з урахуванням фактора ліквідності, ставки доходності за інвестиційними проектами. Ефективна середньорічна відсоткова ставка. Вартість грошових засобів з урахуванням фактора ризику. Показники ліквідності інвестицій.
контрольная работа [373,1 K], добавлен 14.03.2015Фінансове управління районної державної адміністрації. Структура Фінансового відділу Генічеської РДА. Передумови формування її доходів та видатків бюджету. Формування проекту бюджету. Розрахунок показників обсягу видатків загального фонду бюджетів.
отчет по практике [64,6 K], добавлен 12.03.2010