Ф'ючерсні операції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ф'ючерсні операції

Згідно Постанови від 10.08.2005 №281 ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Фінансовий ф'ючерс - ф'ючерсний контракт згідно якого здійснюються поставка фінансового активу.

Активом фінансового ф'ючерсного контракту можуть бути такі інструменти, як іноземна валюта, депозитні сертифікати, банківські депозити, акції, облігації, векселі, довгострокові казначейські зобов'язання, фондові індекси.

Основні види фінансових ф'ючерсів:

Валютні ф'ючерси - це контракт, згідно з яким у день виконання поставляється певна кількість іноземної валюти.

Процентні ф'ючерси - це ф'ючерсні контракти на цінні папери з фіксованим доходом, їх ціни значною мірою залежать від поточних і прогнозованих процентних ставок.

Ф'ючерсні контракти на фондовий індекс - це контракти, базовим активом яких є фондовий індекс

Мета укладання ф'ючерсного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в даний момент ціну, за якою відбудеться операція продажу або купівлі базових інструментів у майбутньому.

Ф'ючерсний контракт - це стандартний біржовий договір, який повинен мати такі реквізити:

- назва контракту;

- вид контракту (з поставкою або без поставки базового активу);

- сторони контракту;

- базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид та кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид та кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для інших товарів);

- обсяг контракту;

- розмір початкової маржі;

- механізм визначення ціни на момент виконання;

- ціна виконання;

- одиниця виміру ціни;

- термін виконання;

- відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;

- порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;

- адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Класифікація учасників ф'ючерсних ринків:

1. Залежно від мети, яку вони ставлять перед собою:

- Хеджери, метою яких є зниження впливу несприятливих змін валютних, курсів;

- Спекулянти, метою яких є отримання прибутку шляхом відкриття позиції в тому або іншому ф'ючерсному контракті в очікуванні сприятливої для спекулянта зміни цін цього контракту в майбутньому.

2. Залежно від зобов'язань, які на себе приймають:

- Покупець - займає довгу позицію, тобто купує ф'ючерси

- Продавець - займає коротку позицію, тобто продає ф'ючерси

- Щоб стати учасником ф'ючерсного ринку необхідно:

- вивчити методи ціноутворення ф'ючерсів;

- визначитися з вимогами до роботи брокера;

- ознайомитися з правилами торгівлі конкретної біржі. Ф'ючерсні угоди укладаються між двома сторонами, однією з яких

завжди є клірингова (розрахункова) палата ф'ючерсної біржі, що виконує роль гаранта здійснення всіх контрактів [22] (рис. 12.1). Особливості ф'ючерсної угоди:

- стандартизована форма валютних контрактів зі спеціально обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;

- усі умови контракту встановлюються біржею;

- сторони контракту вносять грошовий депозит і підтримують необхідний розмір депозиту до дати виконання контракту, чим гарантується його виконання;

- виконання контракту здійснюється через розрахунково-клірингову палату біржі або розрахунково-кліринговий банк;

Механізм укладання ф'ючерсного контракту

фінансовий ф'ючерс акція вексель

- будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту;

- покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;

- правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються також на ф'ючерсні валютні контракти;

- торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку;

- фіксовані дати виконання у визначені дні березня, червня, вересня та грудня;

- при здійсненні ф'ючерсних угод застосовується хеджування (від англ. to hedge - відгороджувати) - форма страхування ціни чи прибутку. При хеджуванні учасники угод дістають можливість застрахувати себе від можливих утрат від змін ціни протягом терміну угоди;

- біржі, де відбуваються основні торги з ф'ючерсами, встановлюють обмеження денних коливань цін на ф'ючерси. Щодо форвардів денного ліміту зміни цін немає;

- ф'ючерсні операції здійснюються з обмеженим колом валют, таких як долар США, євро, єна, фунт та деякі інші. При цьому обсяг операцій фіксований для кожної з валют, які використовуються в торгівлі, і він задається обсягом стандартизованої валютної партії;

- ф'ючерсний ринок доступний як для великих інвесторів, так і для дрібних. Форвард для невеликих фірм обмежений. Мінімальна сума для укладання форвардного контракту у валюті становить принаймні 500000 дол;

- ф'ючерсні операції менш дорогі, ніж форвардні. Для них характерний відносно невеликий спред;

- 95% ф'ючерсних операцій закінчуються укладанням бланкетної (зворотної) угоди, при цьому реального постачання фінансового активу не відбувається. Учасники отримують лише різницю - вартістю первісної угоди і ціною під час виконання контракту. Понад 95% форвардних угод закінчуються постачанням фінансового активу за контрактом;

- за ф'ючерсами відбувається безперервний (щоденний) потік платежів. За форвардами - оплата не здійснюється до настання дати контракту;

- грошовий потік у випадку ф'ючерсів дає можливість заробити на проценті, відкладаючи кошти, які отримуються у вигляді платежу за ф'ючерсом. Цього не відбувається у випадку форвардів. Слід мати, однак, на увазі, що за ф'ючерсом можливі збитки. Крім того, прибутки та збитки за ф'ючерсами сплачуються невідкладно в той самий день, коли вони виникають;

- ф'ючерси контракти регламентуються спеціальними рішеннями агентств (у США, наприклад, Комісії з торгівлі ф'ючерсами);

- за ф'ючерсної угоди партнером клієнта є клірингова (розрахункова) палата відповідної ф'ючерсної біржі.

Особливості ф'ючерсних контрактів та організації ф'ючерсної торгівлі дають змогу легко ліквідувати зайняту на ринку позицію укладанням офсетної (зворотної) угоди. Отже, кожен учасник ф'ючерсної торгівлі має два шляхи виходу з ринку:

1) закриття позиції через укладення офсетної угоди;

2) поставка або прийняття фінансових інструментів, які були предметом ф'ючерсної угоди.

Слід зазначити, що більшість ф'ючерсних угод взаємно погашаються до моменту закінчення строку їх дії, і лише 2-5% контрактів завершуються реальною поставкою базових інструментів. Якщо учасник має намір здійснити чи прийняти поставку реальних активів, які були предметом угоди, то він у встановленому порядку інформує про це клірингову палат) -.

Ф'ючерсні контракти, в основі яких є різні види базових активів, мають свої (теоретичні) особливості в ціноутворенні. Але загальним є те, що котирування ф'ючерсного контракту вище від поточної ціни базового активу називають терміном контанго, а котирування нижче ціни базового активу - беквардейшн.

Мінімальні зміни в ціні ф'ючерсу - крок ціни називається тіком (tick). Тік має стандартну вартість у грошовому вираженні для кожного типу ф'ючерсних контрактів. Знаючи, на скільки тіків змінилася ціна ф'ючерсу протягом дня, а також вартість одного тіка, можна обчислити суму отриманих прибутків або зазнаних збитків за відкритою ф'ючерсною позицією. Конкретні умови та правила здійснення торгівлі різними типами ф'ючерсних контрактів визначаються ф'ючерсною біржею.

Для ф'ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринкові іноземної валюти. Контракти оцінюються згідно з основним валютним курсом у американських котируваннях, що є особливістю валютних ф'ючерсів.

Для ф'ючерсів короткострокових відсоткових ставок використовується індексний метод ціноутворення. При цьому індексна ціна ф'ючерсу подається як 100 мінус відсоткова ставка за відповідним базовим активом на готівковому ринку. Такий метод ціноутворення дозволяє зберегти нормальну обернену залежність між цінами ф'ючерсів та відсотковими ставками: підвищення відсоткових ставок призводить до зниження ціни ф'ючерсу, і навпаки. Саме такий метод призначення ціни дозволяє компенсувати збитки за допомогою хеджування.

Для ф'ючерсних контрактів на довгострокові фінансові інструменти використовується система ціноутворення на тій самій дисконтній основі, що й на ринку готівкових платежів. Ціна ф'ючерсу в цьому разі буде дисконтною (нижчою від 100) і покаже, скільки ринок готовий заплатити за кожні 100 грошових одиниць номіналу.

Ціноутворення валютних ф'ючерсів грунтується на концепції складних процентів [14]:

де і - кількість днів, що залишилась до виконання контракту; - ціна контракту з терміном виконання Г днів;

Рх - спот-курс базової валюти:

Я(і) - річна процентна ставка в національній валюті для позичок з терміном погашення г днів;

КО - річна процентна ставка в іноземній валюті для позичок з терміном погашення / днів.

При підрахунку ціни валютних ф'ючерсів у ряді країн (наприклад, у Великобританії, Канаді, в Україні), у наведеній формулі показник ступеня Ј/360 потрібно замінити на г/365.

Приклад. Розрахуємо наближене теоретичне значення ціни ф'ючерсного контракту (з поставками у третю середу вересня) на євро за умов:

Середній курс євро на 31 липня 2011 р. (тобто індекс курсу) становив Рб = 0,5617 (доларів за євро).

Річна процентна ставка короткострокових зобов'язань (терміном один місяць), номінованих у євро на цю дату, становила 1С в 0,0343 (3,43% річних), г (г) = 0,0343.

Аналогічна ставка зобов'язань у доларах США становила

ІША = 0,0559 (5,59%). Я (г) = 0,0559.

Таким чином, наближене теоретичне значення ціни ф'ючерсного контракту (з поставками у третю середу вересня) на) на євро 31 липня

Pf=0,5617 - ((1 +0,0559) / (1 +0,0343)) в степені 0,125 = 0,5632.

Показник ступеня 0,125 відповідає частці днів у році до поставки вересневого контракту тобто 0,125= 45/360.

Національною валютою вважається долар США.

Як бачимо, поточна ціна ф'ючерсного контракту на євро в США буде вищою за поточний спот-курс, оскільки процентні ставки в Німеччині нижчі.

Таке явище, як уже зазначалося, має назву контанго.

Ціноутворення процентних ф'ючерсів значною мірою залежать від поточних і прогнозованих процентних ставок [14].

Існують контракти на короткострокові, середньострокові і довгострокові зобов'язання, номіновані у різних валютах. Основними біржовими центрами торгівлі такими контрактами є С ВОТ та СМЕ (Чикаго), АМЕХ (Нью-Йорк), ІлТРЕ (Лондон), МАТІР (Париж), ОТВ (Франкфурт) та Ін.

Ціна контракту визначається за формулою:

де І {- річна процентна ставка дохідності казначейських векселів з терміном погашення через ґ днів

Я$ - поточна спот-ціна казначейського векселя; г - число днів до виконання ф'ючерсного контракту.

Приклад. Якою буде ціна ф'ючерсний контракту на 13-тижневий вексель казначейства США (тобто з терміном до погашення 91 день), торгівля яким організована на СМЕ? (Купівля такого контракту означає, що в день виконання покупець контракту отримає пакет казначейських векселів на суму 1 млн дол. за номіналом, що погашається через 91 день. При цьому покупець ф'ючерсного контракту передає продавцеві узгоджену в процесі торгів вартість цих активів, яку потрімо визначити) якщо спот-ціна шестимісячних векселів - Рв = 98,00 дол., а річна ставка дохідності тримісячних векселів - к = 0,04 (4%)? Знаходимо, що:

Р = 98,00 х (1 + 0,04 - 91/360) = 98,98.

Зауважимо, що в США ціни казначейських векселів і відповідних ф'ючерсних контрактів приводяться до 100 дол. номіналу, тобто, якщо, наприклад, ціна укладеної ф'ючерсної угоди становить 98,98, то це вказує на те, що в день виконання контракту його покупець має перерахувати 989 800 дол. і отримати пакет векселів на суму 1 млн дол.

Подібні короткострокові процентні ф'ючерси існують для тримісячних депозитних сертифікатів провідних американських банків та для тримісячних депозитів у євродоларах у європейських банках.

Ціноутворення ф'ючерсів на фондовий індекс. Ф'ючерсними контрактами на фондовий індекс називають контракти, базовим активом яких є фондовий індекс, який відображає зміни в ринковій вартості цінних паперів. Популярність ф'ючерсних контрактів на фондовий індекс пов'язана з тим, що вони забезпечують дешеві і високоліквідні позиції з курсовими прибутками / збитками, подібними до прибутків/збитків диверсифікованих портфелів акцій, що входять до індексу [14].

Формула теоретичної ціни контракту на індекс:



де/-кількість днів до виконання ф'ючерсного контракту; Р {- піна ф'ючерсного контракту,

Рг - спот-ціна (тобто поточне значення індексу), Л(/) - річна ставка дохідності позичок у валюті країни, в якій визначається індекс з терміном погашення г днів

У(і) - середньозважена ставка дивіденду на акції компаній, що входять до індексу; ураховуються тільки дивіденди, які виплачуються в період до виконання контракту.

Приклад.

Розрахуємо поточну ціна ф'ючерсного контракту з виконанням через рік, за умови що значення індексу Рб = 1000,

ставка дохідності позики Я (360) = 0,06 (6%),

середньозважена ставка оголошеного дивіденду за акціями компаній, які включені до індексу

У (360) = 0,04 (4%).

Тоді

Pf = 1000 + (0,06-0,04) х 1000 х 360/360= 1020.

Базисом називають фактичну різницю між ціною ф'ючерсного контракту і спот-курсом базового активу. Теоретична різниця Pf - Ps незмінна протягом певного періоду. Але базис, тобто фактична різниця, зазнає впливу попиту і пропозиції як на касовому, так і на терміновому ринках і тому перебуває в постійному русі. Для успішного хеджування вартості відкритої позиції за базовим активом коливання базису має бути значно нижчим за коливання цін фінансового активу, що хеджується. У статистичних термінах це еквівалентно тому, що стандартне відхилення вибірки значень базису має бути значно меншим від стандартного відхилення значень спот-курсу базового активу (практично у 8-10 разів).

У брокерській фірмі клієнт відкриває депозитний рахунок, на якому розміщує деяку суму коштів як заставу - початкову маржу (гарантійний внесок). У середньому розмір початкової маржі становить 2-3% від номінальної вартості одного контракту. Але брокери можуть вимагати від клієнтів різну маржу. Якщо клієнт має намір провести операцію з кількома контрактами, то на рахунку необхідно розмістити відповідну суму коштів - початкова маржа помножена на кількість контрактів.

Маржа - це різниця між курсами валют на день відкриття і закриття позиції або на день укладення і день виконання контракту.

Плюсова маржа - виграш (дохід).

Мінусова маржа - програш (збиток).

Початкова маржа (initial margin) внесок клієнта для забезпечення контракту. її ще часто називають операційною маржею… Розмір даної маржі складає приблизно від 5 до 15% загальної вартості ф'ючерсного контракту. Проте вона часто задається як якась сума в доларах незалежно від вартості контракту.

Варіаційна маржа - сума, яку покупець або продавець контракту (залежно від руху курсу) повинен внести для підтримання відкритої позиції на ринку. Інакше кажучи, здійснюється коригування маржі кожного учасника відповідно до ринкових коливань.

Оскільки вимагати до внесення маржі однією із сторін і здійснювати її часткове повернення іншій при кожному русі цін неможливо і подібне у будь-якому випадку пов'язано зі значними витратами, дуже часто використовується інший вид маржі.

Компенсаційна маржа (маржа підтримання) - величина, нижче за яку значення початкової маржі не повинно опускатися протягом усього терміну відкритої позиції.

Якщо значення початкової маржі впаде нижче за значення маржі підтримання, сторона, яка зазнає збитків, буде зобов'язана внести додаткову заставу для відновлення початкової маржі в попередній сумі. Те, що сторона, яка програє, не зобов'язана довносити кошти при коливанні ціни у межах, які не порушують маржу підтримання, не означає, що ці кошти залишаються на її маржевому рахунку. Вони все одно списуються на користь контрагента, але за рахунок коштів початкової маржі. Тому сторона, яка виграє, може в будь-який момент зняти зі свого рахунку надлишок у вигляді різниці між сумами свого рахунку і початкової маржі. У той же час сторона, яка програє, хоча й лишається частини коштів на рахунку (сума її рахунку менша за суму початкової маржі), не зобов'язана шукати додаткових коштів для відновлення рівня початкової маржі до того моменту, поки рух ціни не призведе до порушення маржі підтримання, тобто поки на користь контрагента не буде списана вся сума, яка знизить початкову маржу нижче за рівень маржі підтримання.

У сучасній міжнародній практиці маржа підтримання становить, як правило, 75-80% від початкової, але деякі біржі утримують величину початкової і компенсаційної маржі на одному рівні.

Після цього клієнт віддає наказ брокерові про проведення ф'ючерсної операції. У наказі зазначається тип операції - купівля чи продаж; тип контракту; кількість контрактів. Іноді вказується ціна угоди та період, протягом якого наказ може лишатися відкритим. За здійснення кожного наказу брокерові виплачуються комісійні. Величина комісійної винагород»! брокерові також може бути різною, але в загальному випадку - це незначна сума.

Для ф'ючерса на купівлю валюти [18] -

М = К (Сб - Спок),

де М - величина маржі в гривнях;

К - обсяг угоди за ф'ючерсом (кількість валюти), $;

Сб - курс $, який котирується на Міжбанківській валютній біржі на день закриття позиції (продаж ф'ючерса), грн/$;

Спок - курс $ на купівлю валюти в угоді за ф'ючерсом, грн/$.

Для ф'ючерса на продаж валюти -

М-К (Спр-Сб),

де Спр - курс $ на продаж валюти в угоді за ф'ючерсом, грн/$.

Приклад. Брокер прийняв замовлення від клієнта на укладення три місячного ф'ючерсного контракту на купівлю 1000 доларів США за ціною 7,4000 грн за долар США.

1. Брокер вносить за рахунок коштів клієнта гарантійну заставу (депозит) у розмірі 10% від суми покупки, що становить 740 грн.

10x1000x7,4000 «/ллл -~-=740,00 грн.

2. Брокер купує в іншого брокера 10 вересня 2011 р. тримісячний ф'ючерсний контракт строком виконання 11 грудня 2011 р. за будь-яким курсом на день виконання, тобто брокер відкрив позицію.

3. Процес торгів на біржі:

11 вересня 2011 р.: курс долара - 7,4080 грн;

маржа - (7,4080-7,4000) х 1000 = 8,00 грн; тобто прибуток 8,00 гри;

12 вересня 2011 р.: курс долара - 7,4060 гри;

маржа - (7,4060-7,4080) х 1000 = -2,00 грн; тобто збиток 2,00 грн.;

13 вересня 2011 р.: курс долара - 7,4090 грн;

маржа - (7,4090-7,4060) х 1000 - 3,00 гри; тобто прибуток 3,00 грн.

4. Брокер тримав ф'ючерс до дня виконання.

5. У день виконання ф'ючерс був закритий за курсом котирування на УМВБ 7,4900 грн. за долар США.

6. Прибуток брокера, який купив ф'ючерс:

маржа - (7,4900-7,4000) х 1000 = +90 грн.

7. Повернута застава - 740 грн.

8. Збиток брокера, який продав ф'ючерс:

(7,4000-7,4900) х 1000 = -90 грн.

9. Повернута застава - 650 грн (740-90).

Зараз приватному інвестору достатньо один раз відвідати брокера для оформлення необхідних документів та отримання доступу до торгів, і потім здійснювати угоди, торгуючи через інтернет за допомогою систем інтернет-трейдингу.

Інтернет-трейдинг (internet trading) - це спосіб доступу до торгів на фондовій біржі з використанням інтернету, як засоби зв'язку. В останні десятиліття такий спосіб торгівлі отримав дуже широке поширення. Інтернет-трейдинг виник відносно недавно.

Як правило, доступ до торгів надається онлайн-брокером. Онлайн-брокер надає своїм клієнтам програмне забезпечення для зв'язку з біржею для проведення торгів і здійснює технічну підтримку даної діяльності. У цьому ланцюжку взаємодій онлайн-брокер являється невід'ємною ланкою, саме він надає доступ для здійснення торгів на торговому майданчику, тобто на біржі.

На ринку ф'ючерсів учасники торгів укладають між собою взаємні операції виключно на біржі, де торгується конкретний контракт. Ні сама біржа, ні брокери не мають доходу від збиткових операцій клієнтів. Коли клієнт купує ф'ючерс, наприклад, по валютній парі євро/долар, а курс євро падає, то даний спекулянт буде в збитку, але, при цьому, інший клієнт, що продав першому даний ф'ючерс, отримає такого ж розміру прибуток.

Котирування ф'ючерсів формуються самими клієнтами в процесі висновку операцій. Кожна біржа на своєму Інтернет-сайті розмішує котирування за підсумками останньої закритої торгової сесії. Тому в торгових терміналах всіх учасників ринку ф'ючерсів відображаються одні і ті ж котирування.

При електронній торгівлі ф'ючерсними контрактами укладення оборудки займає секунди часу, адже термінал клієнта має безпосередній зв'язок по Інтернету з сервером свого біржового брокера, який, у свою чергу, має доступ до електронної мережі біржі. Клієнт передає брокерові наказ на здійснення операції через свій торговий термінал, брокер транслює цей наказ на біржу, біржа проводить стиковку цієї операції з протилежно направленою операцією іншого учасника торгів, після цього операція клієнта відображається в його терміналі як відкрита.

Як сама біржа, так і брокери заробляють лише на невеликих комісійних з кожної досконалої операції, а оскільки число операцій велике, то декілька доларів з кожного спекулянта приносять в сумі непоганий дохід. Таким чином, чим більше операцій зроблять клієнти, тим більший дохід матимуть біржа і брокери. Тому і біржі і брокери безпосередньо зацікавлені в успіху торгових операцій своїх клієнтів, і всіляко цьому сприяють.

Крім того, сама організація біржової торгівлі не дає можливості брокерові працювати в збиток клієнтові. Це неможливо фізично, адже котирування валют формуються на біржі, як результат торгових операцій всіх учасників ринку, так, до того ж, працювати в збиток клієнтові брокерові немає резону - клієнти зроблять менше операцій і понизять дохід брокера.

При торгівлі ф'ючерсами не існує фіксованого спреда, як на валютному ринку. Існує лише плаваюча різниця між ціною покупки і продажу, який формується учасниками торгів і визначається виставленими клієнтами ордерами. Ліквідні електронні ф'ючерси мають, як правило, мінімальну різницю розміром в один тик. Іноді різниця буває і більше, а іноді нульова. Існує, окрім цього, комісія брокера, що призначається кожному клієнтові в індивідуальному порядку і залежна від кількості операцій, що укладаються. Якщо операцій полягає небагато, то комісія часто співпадає із спредом по даній валютній парі на ринку Форекс, якщо операцій багато, то комісія знижується.

Завдяки системі електронного клірингу, ф'ючерсні біржі майже миттєво «стикують» між собою клієнтські операції, чого не скажеш про роботу дилера, якому для подібної операції потрібний значно більше часу, оскільки їм доводиться проводити стиковку протилежно направлених операцій через банк. Тому достатньо ліквідні електронні ф'ючерси дозволяють вести скальпери саме завдяки малому часу стиковки операцій електронною кліринговою системою біржі.

Скальпери з великою кількістю операцій на ф'ючерсах користуються низькими комісійними, які помітно менше спреда на Forex. Брокер зацікавлений в тому, щоб клієнт здійснював більше операцій, тому такому клієнтові встановлюються низькі комісійні. Для клієнтів, ведучих внутрішньовенну торгівлю, по укладених операціях встановлюється маржа удвічі нижче стандартною. А деякі, найбільш ліквідні, ф'ючерсні контракти маржа буває ще нижчою.

Електронні ф'ючерси не передбачають яких-небудь обмежень на відстань від поточного котирування при установці відкладених ордерів. Відкладений ордер може мати будь-яке значення ціни.

Нині на біржах найактивніша торгівля відбувається такими типами ф'ючерсів, як євродоларовий ф'ючерсний контракт (ІММ, LIFFE), ф'ючерсний контракт на 90-денний казначейський вексель уряду США (ІММ), ф'ючерсний контракт на стерлінговий тримісячний депозит (LIFFE). Кожний тип контрактів має стандартну номінальну вартість, яка становить: 1000000 дол. США - для євродоларових ф'ючерсів та ф'ючерсів на 90-денні казначейські векселі, 250000 фунтів стерлінгів - для ф'ючерсів на стерлінгові депозити. В основу кожного типу ф'ючерсних контрактів покладено відповідний фінансовий інструмент, дохідність якого формує ціну ф'ючерсів. Євродоларові ф'ючерсні контракти грунтуються на євродоларових тримісячних строкових депозитах, контракти на казначейський вексель - на 90-денних казначейських векселях уряду США, ф'ючерси на стерлінгові депозити - на тримісячній строкових депозитах у фунтах стерлінгів [22].

Уперше торгівля фінансовими ф'ючерсами відкрилася в 1972 р. на Міжнародному валютному ринку (ІММ) в Чикаго і стала одним із найуспішніших нововведень на фінансових ринках за останні десятиріччя. Уже в 1983 р. на ІММ щоденно укладалося понад 40000 угод, а обсяги угод за найбільш популярними строковими контрактами значно перевищили аналогічні показники на основних ринках спот. 30 вересня 1982 р. біржа LIFFE ознайомила Європу з новим фінансовим інструментом - фінансовим ф'ючерсом. Найбільші у світі ф'ючерсні біржі: Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсних угод (LIFFE); Міжнародний валютний ринок (ІММ), який є дочірнім підприємством Чиказької товарної біржі (СМЕ); Нью-Йоркська ф'ючерсна біржа; Токійська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (ТІРРЕ); Ф'ючерсна біржа Торонто; Сінгапурська міжнародна валютна біржа (БІ МЕХ).

Незважаючи на активізацію роботи ф'ючерсних бірж у всьому світі, Міжнародний валютний ринок (ІММ) залишається провідним центром ф'ючерсної торгівлі. Валютні контракти ІММ відіграють важливу роль у фінансовій діяльності, адже їх широко застосовують своп-дилери, валютні дилери та інші маркет-мейкери (учасники, що створюють, або формують, ринок) у розрахунках власних котирувань, а також для хеджування свого ризику. Котирування ф'ючерсних угод на цій біржі служать орієнтиром у процесі ціноутворення позабіржових інструментів, зокрема таких, як РЯА та свопи.

В Україні торгівлю фінансовими деривативами було започатковано в 1994 р. на Придніпровській товарній біржі (м. Дніпропетровськ), де відбулися перші торги валютними ф'ючерсними контрактами. Друга спроба впровадження валютних ф'ючерсних контрактів в практичну діяльність була здійснена на товарній біржі «Єкатеринославська» (м. Дніпропетровськ), де 27 грудня 1995 р. відбулися торги ф'ючерсними контрактами на безготівковий курс карбованця до долара США.

У наступний період ф'ючерсну торгівлю було організовано на Київській універсальній біржі (КУБ). Тут провадилися торги ф'ючерсними контрактами на іноземну валюту - долар США, німецьку марку, російський рубль, а також ф'ючерсами на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

У грудні 1997 р. відкрилася секція строкової торгівлі на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). На початковому етапі діяльність строкової секції УМВБ викликала значний інтерес серед професійних учасників ринку, про що свідчать більші порівняно з попередніми спробами обсяги попиту та пропонування ф'ючерсних контрактів

21 серпня 1998 р. НБУ вніс зміни до правил здійснення валютних операцій, згідно з якими тимчасово призупинялося укладення уповноваженими банками нових строкових контрактів із купівлі-продажу іноземної валюти за гривню, що фактично означало припинення роботи як біржового, так і позабіржового строкового ринку.

Размещено на Allbest.ru

...