Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст та порядок виникнення безнадійного податкового боргу. Списання безнадійного податкового боргу

Відповідно до чинного законодавства [22, ст. 18 п. 2; 39, ст. 101 п. 1] безнадійним вважається:

а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

б) податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку безвісти відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення згідно із законодавством;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення згідно із законодавством;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

в) податковий борг платника податків, щодо якого минув строк позовної давності, встановлений законом;

г) податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

д) податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру.

Безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції підлягають списанню.

У разі коли фізична особа, визнана у судовому порядку безвісти відсутньою або померлою, з'являється або фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку, без дотримання строків позовної давності [22, ст. 18 п. 2; 39, ст. 101 п. 3].

Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом.

1. Податкові зобов'язання або податковий борг, у тому числі плата (відсотки), нарахована на наданий податковий кредит, пеня за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, а також реструктуризований (розстрочений або відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг відсотки), що після ліквідації платника податків залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю його активів або активів засновників чи учасників, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, а у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - їхніх активів та активів юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), стосовно якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку [76].

Дія цього Порядку [76] поширюється також на непогашені податкові зобов'язання або податковий борг фізичної особи - платника податків, який помер чи визнаний судом безвісти відсутнім або померлим чи недієздатним, за винятком випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.

2. Податковий борг визнається безнадійним для подальшого його списання рішенням податкового органу, яке приймається на підставі одного з таких документів:

рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу (платника податків);

повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану;

рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків) безвісти відсутньою або померлою чи недієздатною.

Таке рішення приймається, якщо за даними податкового органу активів ліквідованого платника податків або засновників чи учасників, які несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, недостатньо для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу.

3. У разі коли контролюючий орган не є податковим органом, рішення про визнання податкового боргу безнадійним приймається податковим органом за зверненням контролюючого органу, яке подається разом з одним з документів, зазначених у пункті 2.

Рішення про визнання податкового боргу безнадійним складається у двох примірниках: перший - для податкового органу, другий - для контролюючого органу.

4. Податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про визнання податкового боргу безнадійним.

5. На підставі рішення про визнання податкового боргу безнадійним керівник контролюючого органу (його заступник) приймає рішення про списання такого податкового боргу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається в двох примірниках: перший - для органу державної податкової служби, другий - для контролюючого органу. В разі коли контролюючий орган є податковим органом, рішення складається в одному примірнику.

6. Списання безнадійного податкового боргу проводиться контролюючими органами в межах їхньої компетенції, визначеної законодавством.

7. Сума безнадійного податкового боргу визначається за даними карток особових рахунків платників податків контролюючими органами на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.

8. У разі порушення кримінальної справи щодо умисного ухилення осіб від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) прийняття рішень про визнання податкового боргу безнадійним та його списання відкладається до вирішення справи.

9. Якщо прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу, в картках особового рахунка платника податків у графі "Списано" зазначаються сума безнадійного боргу, дата прийняття цього рішення, а також норма закону (пункт 12.3 статті 12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [22], відповідно до якої провадиться списання боргу.

У випадках, пов'язаних з визнанням податкового боргу безнадійним у зв'язку із закінченням строку давнини або з форс-мажорними обставинами, платник податків звертається до органу контролю за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо органом контролю є податковий орган) з письмовою заявою, у якій вказуються суми податків, зборів, інших платежів, що підлягають списанню.

Відповідно до п. 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків [76] визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами ДПС, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах ДПС в установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Тобто при списанні безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, органи ДПС повинні враховувати суму податкового боргу за даними карток особових рахунків станом на день виникнення непереборної сили без урахування сум, які були сплачені платником податків у наступних періодах.

Отже, під час списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, враховується не якийсь період діяльності підприємства, а сума податкового боргу, яка рахувалася в картках особових рахунків такого підприємства на день виникнення вказаних обставин, що зазначений у висновку ТІШ України.

Тобто днем виникнення форс-мажорних обставин є конкретна дата, яка фіксує дату стихійного лиха, а не, наприклад, дата виписки висновку ТІШ або дата протоколу комісії райдержадміністрації, або дата довідки геофізичної обсерваторії. У разі нечіткого визначення дати виникнення форс-мажорних обставин державні податкові органи позбавлено права проводити списання безнадійного податкового боргу.

За умови відсутності у платника податків податкового боргу на день виникнення стихійного лиха у органів ДПС немає підстав для проведення процедури списання.

Для проведення експертизи на предмет форс-мажорних обставин та видачі документа, що підтверджує виникнення обставин непереборної сили чи стихійного лиха, платник податків звертається до ТІШ України з письмовою заявою у довільній формі, де конкретно викладається суть питання, вказуються обставини, що обов'язково перешкоджали виконанню податкових зобов'язань, а також інша інформація, яку заявник вважає необхідною.

На підставі інформації, наданої платником податків, ТІШ України видає довідку, якою підтверджує дату виникнення форс-мажорних обставин. Після цього органи ДПС визначають суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.

При цьому сума безнадійного податкового боргу до списання не може перевищувати суми прямих збитків платника податків, які виникли внаслідок форс-мажорних обставин.

У разі виникнення стихійного лиха підтвердження сум понесених збитків є виключною компетенцією платника податків, а не органів ДПС.

Відповідно до п. 1.2 дія Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків [76] поширюється на платників податків - юридичних осіб, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що мають статус СПД чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримання та/або сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), пені та сум штрафних санкцій. Тобто дія зазначеного Порядку поширюється на загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), затверджені Законом України від 25.06.91 р. № 1251-ХП "Про систему оподаткування" [23].

Податкова застава. Адміністративний арешт активів

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції на рахунках платника податків, визначається судом, але не більше двох місяців [39, ст. 91 п. 4]. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків [39, ст. 89 п. 4].

Рис. 8.1. Порядок відбору активів для включення в податкову заставу

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі [39, ст. 89 п. 5]. податковий безнадійний борг застава

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису [39, ст. 89 п. 5].

У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення. До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати таке майно. У разі порушення платником податків цих вимог він несе відповідальність згідно із законом [22].

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі [39, ст. 89 п. 6].

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби [39, ст. 89 п. 7].

Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державному реєстрі застав нерухомого майна за умови строку дії такої застави більше десяти днів [22, ст. 8 п. 3; 39, ст. 89 п. 7].

З метою захисту інтересів кредиторів платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, зобов'язаний письмово повідомити майбутніх кредиторів про податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення.

Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме [39, ст. 92]:

у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого органу податкового керуючого [39, ст. 91 п. 1]. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, якщо за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. Якщо припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою. Повноваження податкового керуючого закріплені в Положенні про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 2 серпня 2001 року № 312 [77].

Размещено на Allbest.ru