Неповноцінні гроші

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неповноцінні гроші

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості.

Еволюція неповноцінних грошей

Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів.

Загальна кількість випущених в обіг неповноцінних грошей визначається законами грошового обігу і за їх порушення в результаті, наприклад, надмірного випуску таких грошей відбувається їх знецінювання з усіма наслідками, що випливають із цього.

Яскравим історичним прикладом цього є події в Росії в період правління царя Олексія Михайловича (1645-1676 pp.). У 1656 р. уряд царя випустив в обіг срібну рубльову монету, яка за вагою була вдвічі меншою за попередній срібний рубль. А невдовзі були випущені мідні монети номіналом 1 рубль. Вони швидко витіснили цей знецінений срібний рубль. Операція з карбування мідних грошей була дуже вигідна царському уряду. Купуючи фунт міді (409,6 г) за 12 коп., він карбував із нього мідних грошей на 10 рублів і розраховувався ними з купцями, вояками та державними чиновниками. Усього було випущено неповноцінних грошей на величезну на той час суму - 20 млн рублів. Це призвело до розладу грошового обігу і спричинило у 1662 р. повстання населення Москви, що отримало назву "мідний бунт". Після жорсткого придушення заколоту цар змушений був відмовитись від мідних рублів і їх вилучили з обігу по одній копійці за рубль.

У сучасних умовах неповноцінні гроші у вигляді монет виготовляються з міді, срібла, алюмінію, нікелю й інших металів та їх сплавів.

Паперові гроші

Вперше паперові гроші були випущені в Китаї ще у XIII ст., у Франції емісія їх розпочалася з 1716 р., в Англії - наприкінці XVIII ст., в Росії - з 1769 р. В Україні перші паперові гроші з'явилися в обігу в 1769 р. з випуском їх у Росії. Це були асигнації - своєрідні банківські зобов'язання, розписки на одержання монети

Епоха паперових грошей

Разом із введенням у грошовий обіг паперових грошей виникла й інфляція. Так, якщо наприкінці 1800 р. курс паперового рубля становив 66,1/4 коп., то в 1810 р. його середньорічне значення вже дорівнювало 25,2/5 коп. Це спричинило небачене зростання цін на товари та продукти харчування. У 1843 р. в обігу з'явилися якісно нові паперові гроші - державні кредитні білети за срібним курсом. Однак вартість рубля щодо срібла з різних причин (війни, кризи, економічні потрясіння) продовжувала знижуватися. Не допомогло навіть вилучення з обігу та поетапне знищення мільйонів рублів кредитками. Дефіцит державного бюджету частково покривався за рахунок зовнішніх та внутрішніх позик.

З 1896 р. було впроваджено монометалевий (золотий) паритет рубля та забезпечено його стійку конвертованість. 33 % обігу припадало на золоту монету і 10 % - на срібну. Основу монетної системи становив рубль, який містив 0,7742 г чистого золота. Кредитні білети мали номінали 500,100, 50, 25,10, 5, З й 1 в рублях. Настав період найстійкішого обігу рубля не лише всередині країни, а й у світі. Рубль виконував усі п'ять функцій грошових знаків.

На чому ж базується довіра суб'єктів обігу до простих клаптиків паперу як до повноцінних грошей? На початку їх випуску, коли паперові гроші тільки входять в обіг, така довіра може забезпечуватися державою двома способами:

1) обіцянкою розмінювати нові гроші в майбутньому на золото, як це було в радянській Росії в 1922 р. під час випуску нових грошей - червінців;

2) "прив'язуванням" випуску паперових грошей до кредитних грошей чи будь-яких кредитних зобов'язань, що до цього були в обігу в цій або сусідній країні і до яких сформувалася довіра суб'єктів ринку.

Визначальними ознаками паперових грошей є їх випуск для покриття бюджетного дефіциту; нерозмінність на золото; примусове запровадження в обіг; нестабільність курсу і неминуче знецінення. Ці ознаки властиві насамперед грошам, що емітуються безпосередньо урядом в особі міністерства фінансів. Зазвичай вони називаються казначейськими білетами, зобов'язаннями тощо. Але цих ознак можуть набувати і гроші, які емітуються банками, зокрема центральним банком, якщо емісія їх спрямовується на фінансування бюджетного дефіциту. Про це переконливо свідчить досвід України 1991-1993 pp., коли кредитна емісія Національного банку перетворилася на ключове джерело фінансування бюджетних витрат. Як наслідок - знецінення українських грошей за 1993 р. у 100 разів.

У табл. 1. наведено відмінності золотих грошей від паперових.

Таблиця 1.Відмінності золотих грошей від паперових

Кредитні гроші

Кредитні гроші - це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором), яка вперше з'явилася в Італії у XII ст. Спочатку боргові розписки були засобом переказу грошей, а потім стали використовуватися як засіб платежу. З часом ці боргові розписки отримали назву "вексель".

Обіг кредитних грошей регулюється двома законами.

1. Емісія кредитних грошей здійснюється на основі зворотного принципу. Тобто їх випуск в обіг відбувається на основі надання кредиту на умовах повернення у визначений час. За такої умови грошова маса утворюється на основі взаємодії двох грошових потоків - випуску грошей через банк і повернення кредитованої суми після закінчення встановленого часу.

2. Забезпеченість емісії кредитних грошей, що означає функціонування такої системи кредитування, коли позики надаються для забезпечення реальних потреб товаровиробників й інших учасників товарообігу в грошах і погашення кредиту в міру їх задоволення.

У табл. 2 наведено відмінності кредитних грошей від паперових.

Таблиця 2 Відмінності кредитних грошей від паперових

Далі розглянемо деякі різновиди кредитних грошей.

Депозитні гроші

- створення системи страхування банківських вкладів юридичних і фізичних осіб; неповноцінний гроші кредитний депозитний

- створення системи міжбанківських розрахунків, що підлягає контролю з боку центрального банку;

- визначення режиму використання грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках;

- регламентація принципів організації безготівкових розрахунків між економічними суб'єктами тощо.

З метою розширення переваг депозитних грошей використовуються дебет- ні картки.

Електронні гроші