Контроль за дотриманням економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контроль за дотриманням економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності

Банки та банківські об'єднання зобов'язані складати консолідовану фінансову звітність згідно з «Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України».

З метою встановлення характеру впливу учасників консолідованої групи на фінансовий стан материнського банку (центрального кооперативного банку), вкладень материнського банку (центрального кооперативного банку) в капітали інших юридичних осіб та операцій з цими юридичними особами, можливості впливати на діяльність учасників консолідованої групи, а також з метою визначення загальної величини ризику та капіталу банківської та консолідованої групи материнський банк (центральний кооперативний банк) зобов'язаний розраховувати економічні нормативи на підставі консолідованої фінансової звітності. Про стан дотримання економічних нормативів материнський банк (центральний кооперативний банк) подає консолідовану статистичну звітність згідно з вимогами.

Для материнського банку (центрального кооперативного банку) встановлюються такі економічні нормативи, розраховані на підставі консолідованої фінансової звітності: регулятивного капіталу банку (Н1к); адекватності регулятивного капіталу (Н2к); максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к); великих кредитних ризиків (Н8к); максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9к); максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10к); інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11к); загальної суми інвестування (Н12к).

Порядок розрахунку та значення економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності, встановлюються відповідно до «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (крім нормативу максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7)). Значення нормативу максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7), розрахованого материнським банком (центральним кооперативним банком) на підставі консолідованої фінансової звітності, не має перевищувати 20% регулятивного капіталу консолідованої групи. Ця норма не застосовується, якщо сукупний капітал учасників консолідованої групи становить менше ніж 20% статутного капіталу консолідованої групи.

Банківський нагляд на підставі консолідованої фінансової звітності здійснюють територіальні управління Національного банку

(Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням материнського банку (центрального кооперативного банку). Територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням учасників консолідованих груп використовує інформацію, яка отримується від територіального управління Національного банку (Департаменту безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням материнського банку (центрального кооперативного банку).

Материнський банк (центральний кооперативний банк) за своїм місцезнаходженням подає до територіального управління Національного банку (Департаменту безвиїзного банківського нагляду) звітність про дотримання економічних нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності до 25 квітня року, наступного за звітним.

Материнський банк (центральний кооперативний банк) подає консолідований звіт з питань банківського нагляду, що включає:

- розрахунок економічних нормативів на підставі консолідованої фінансової звітності (щорічно);

- консолідований звіт про склад учасників консолідованої групи (щокварталу до 10 числа другого місяця після звітного кварталу).

Територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням материнського банку (центрального кооперативного банку) здійснює аналіз на підставі консолідованої фінансової звітності.

Територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням материнського банку (центрального кооперативного банку) щокварталу інформує відповідні територіальні управління Національного банку про склад учасників консолідованих груп регіону. Територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням цих учасників консолідованих груп під час здійснення нагляду за їх діяльністю (якщо учасниками консолідованої групи є банки) враховують цю інформацію та визначають вплив учасників консолідованої групи на материнський банк (центральний кооперативний банк).

За банками - учасниками консолідованої групи нагляд здійснюється на індивідуальній основі територіальними управліннями Національного банку (Департаментом безвиїзного банківського нагляду) за їх місцезнаходженням.

Якщо банк є учасником фінансової холдингової групи, материнською компанією якої є фінансова установа (небанківська), то територіальне управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням такого банку має перевіряти чи здійснює нагляд за такою групою уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг на підставі консолідованої фінансової звітності.

Для забезпечення нагляду за діяльністю материнського банку (центрального кооперативного банку) на підставі консолідованої фінансової звітності відповідні територіальні управління Національного банку мають проводити таку роботу: порівнювати значення величини власних коштів (чистих активів), розрахованих на підставі індивідуальної звітності материнського банку (центрального кооперативного банку), та консолідованої фінансової звітності; порівнювати значення економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності, з відповідними значеннями, розрахованими материнським банком (центральним кооперативним банком) на підставі індивідуальної звітності; визначати розмір (рівень) впливу операцій, які були виключені під час складання консолідованої фінансової звітності, на показники економічних нормативів материнського банку (центрального кооперативного банку) порівняно з його індивідуальною звітністю; визначати склад учасників консолідованої групи.

Висновок територіального управління Національного банку щодо діяльності материнського банку (центрального кооперативного банку) подається до Департаменту безвиїзного банківського нагляду до 25 травня року, наступного за звітним, та має містити:

- дані про балансові та позабалансові активи і зобов'язання, прибутки і збитки із супровідними поясненнями та розшифрування балансових і позабалансових позицій і резервів, які включені до капіталу;

- оцінку дотримання економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності;

- інформацію про великі сумарні обсяги наданих кредитів, класифікацію кредитів та формування резервів під активні операції;

- інформацію про факти застосування заходів впливу до материнського банку (центрального кооперативного банку).

У разі порушення економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності, до материнського банку (центрального кооперативного банку) застосовуються заходи впливу.

Проведення поточного контролю в процесі виїзного інспектування банків

Інспектування банків полягає у проведенні поточного контролю за діяльністю банків з виїздом на місця на підставі вивчення та аналізу первинної документації та зіставлення її з даними звітності, яка подається до Національного банку.

Завданнями поточного контролю є такі:

- контроль за діяльністю банків щодо дотримання ними законодавства та нормативних актів Національного банку України;

- вивчення та аналіз первинної документації та зіставлення її з даними звітності, яка подається до Національного банку України;

- застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Суб'єктами проведення поточного контролю є Департамент інспектування банків Національного банку України та територіальні управління Національного банку України.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 71, 72) інспектори Національного банку України (або аудитори, призначені Національним банком України) здійснюють перевірки банків, їх філій та інших власних підрозділів банків, а також інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.

Перевірки здійснюються з метою визначення ризиків, притаманних банку, рівня безпеки і стабільності його операцій, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку.

Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду Національного банку України банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, регулює «Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок».

Службою банківського нагляду Національного банку України проводяться комплексні інспекційні перевірки та інспекційні перевірки з окремих питань (рис. 3.8).

Об'єктами перевірки служби банківського нагляду Національного банку є: банки, їх філії та інші власні підрозділи банків (у тому числі ті, що розташовані поза межами місцезнаходження головного офісу банку); власники істотної участі в банку; юридичні особи, що здійснюють банківську діяльність без банківської ліцензії.

Види та об'єкти інспекційних перевірок

банк фінансовий економічний

Інспекційні перевірки банків та їх філій або інших власних підрозділів здійснюються відповідно до плану інспекційних перевірок.

Планова інспекційна перевірка - це виїзна перевірка (інспектування) банку (юридичної особи в цілому), а також окремі інспекційні перевірки філій або інших підрозділів банку, що здійснюються комплексно або з окремих напрямів діяльності (операцій) відповідно до плану інспекційних перевірок.

Про проведення планової перевірки Національний банк зобов'язаний повідомляти банк не пізніше ніж за 10 днів до початку цієї перевірки.

Національний банк може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки за наявності обґрунтованих підстав. Такими підставами є виявлення під час здійснення безвиїзного нагляду (у тому числі за результатами аналізу показників системи раннього реагування) суттєвого погіршення фінансового стану банку або фактів проведення банком (його підрозділами) ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників або інших кредиторів банку, чи фактів подання Національному банку недостовірної звітності, а також зміна власника (власників) істотної участі у банку або голови спостережної ради (голови правління), набуття банком статусу спеціалізованого, звернення банку щодо відкриття філій або інших власних підрозділів, отримання ліцензій чи дозволів, передбачених законодавством, тощо.

Рішення про проведення позапланової перевірки банку за наявності обґрунтованих підстав оформлюється у формі розпорядження та підписується Головою Національного банку або уповноваженою ним особою. Розпорядження про проведення позапланової перевірки має містити назву об'єкта перевірки, підставу, строки проведення перевірки (дати початку і закінчення), період інспектування, перелік питань, що підлягають перевірці, склад інспекційної групи.

У разі звернення банку щодо відкриття філій або інших власних підрозділів, отримання ліцензій чи дозволів, передбачених законодавством тощо керівник служби банківського нагляду або начальник територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи або його підрозділів за результатами розгляду поданих банком документів може прийняти рішення про необхідність проведення позапланової перевірки. Така виїзна перевірка проводиться особою, якій надано посвідчення на перевірку, засвідчене підписом заступника Голови Національного банку або начальника відповідного територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи або його підрозділів.

Комплексна інспекційна перевірка - виїзна перевірка (інспектування) банку, філій або інших підрозділів банку, у процесі якої перевірці підлягають усі напрями діяльності (у тому числі управління діяльністю).

Комплексним інспекційним перевіркам підлягають банки, які здійснюють банківську діяльність на підставі банківської ліцензії.

Перша комплексна інспекційна перевірка банку здійснюється не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.

Під час планування комплексного інспектування банків І та II групи одночасно передбачається проведення інспектування їх філій регіонального значення. Обов'язковій перевірці підлягають філії, що розміщені на території інших держав, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами між центральними банками або відповідними органами банківського нагляду.

Інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, підлягають перевіркам з окремих питань щодо їх діяльності (операцій), фінансового стану та впливу на діяльність банку.

Перевірка інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, здійснюється в таких випадках:

- власник істотної участі в банку підлягає перевірці, якщо за результатами виїзного чи безвиїзного нагляду або на підставі інших документів буде встановлено, що ця особа не відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» і нормативноправових актів Національного банку щодо істотної участі або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;

- перевірці підлягає особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку;

- перевірці підлягає особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.

Рішення про здійснення перевірки інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, приймається у такому самому порядку, як і рішення про проведення позапланової перевірки та за наявності обґрунтованих підстав для проведення цієї перевірки.

Для здійснення інспекційної перевірки інспектору або інспекційній групі видається посвідчення на право проведення цієї перевірки. У посвідченні зазначаються назва об'єкта перевірки, підстави, строки проведення інспекційної перевірки (дати початку і закінчення), період інспектування, перелік питань, що підлягають перевірці, склад інспекційної групи (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади).

Посвідчення на право проведення планової інспекційної перевірки засвідчується підписом Голови Національного банку або його заступника, або директора Департаменту інспектування банків, або начальника відповідного територіального управління Національного банку, або особи, що виконує обов'язки однієї із зазначених осіб.

Размещено на Allbest.ru