Виникнення, суть та функції грошей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виникнення, суть та функції грошей

Товарне виробництво обов'язково передбачає обмін товарів. А останній практично немислимий без грошей. Розглянемо, як вони виникли і яка їх суть. Щодо цих питань в економічній теорії розглядаються дві концепції - раціоналістична (або номіналістична) і еволюційна (або металістична). Згідно з першою поява грошей трактується як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента для здійснення обміну товарів. Суть грошей зводиться до ролі розрахункової одиниці, за допомогою якої визначаються пропорції обміну товарів. Відомий американський економіст Пол Самуельсон вважає гроші штучною соціальною умовністю. Інший вчений Дж.П. Гелбрейт виникнення і функціонування грошей трактує як продукт угоди між людьми. Однак більшість науковців не поділяють такого підходу і дотримуються еволюційної концепції грошей, згідно з якою гроші є результатом стихійного розвитку товарного виробництва і обміну товарів.

Спочатку обмін мав випадковий характер. А з розвитком суспільства, поглибленням поділу праці обмін ставав обов'язковою необхідністю. Уже з відділенням скотарства від землеробства скотарські племена почали постійно обмінювати худобу на інші блага. Ще ширшого розмаху набув обмін після виділення ремесла і торгівлі у самостійні сфери господарювання. В той же час розвиток обміну почав зазнавати суттєвих перешкод. Це, насамперед, неспівпадання бажань власників різних товарів. Якщо людина мала зерно і хотіла обміняти його на сокиру, то потрібно було знайти власника сокири, якому потрібне було б зерно. Інакше обмін не відбувався. Ці суперечності обміну стихійно привели до того, що за якимось певним товаром закріплювалась властивість безперешкодно обмінюватись на будь-який інший товар. З історії відомо, що таким товаром часто була худоба. А у слов'ян роль таких товарів відігравали хутра.

Таким чином, у результаті розвитку обміну за певними товарами закріпилась специфічна суспільна функція, а саме: вони стали загальним еквівалентом, на який будь-який товар міг безпосередньо обмінюватись, бо власник такого товару міг у будь-який момент обміняти його на необхідний йому товар. Товар, що відігравав роль загального еквівалента, по суті, став прообразом грошей. Гроші з'явилися тоді, коли роль загального еквівалента закріпилась за металами. Цьому сприяли природні властивості металів, що дозволяють найкращим чином виконувати роль загального еквівалента.

По-перше, вони характеризуються однорідністю. Шматок золота чи срібла відрізняється від іншого шматка лише вагою. Тому одні й ті ж гроші мають однакову купівельну спроможність. По-друге, благородні метали мають високу ділимість. їх можна поділити на будь-які шматочки, і своїх споживчих вартостей вини не втрачають. Інші товари, що були загальними еквівалентами, такої властивості не мали. По-третє, благородні метали трудомісткі. Оскільки вони відносно рідко зустрічаються у природі, то їх видобуток вимагає високих затрат. І невелика кількість металу може бути еквівалентом високої вартості. По-четверте, дорогоцінні метали мають високу збереженість, а отже, і транспортабельність. Щоб зберігати худобу як загальний еквівалент, потрібні суттєві затрати, та й довговічність їх невелика. Золото та срібло можна зберігати тривалий період часу, при цьому їх властивості не втрачаються.

Отже, гроші виникли в результаті тривалої еволюції товарного виробництва і обміну. Суть їх полягає в тому, що це специфічний товар, який відіграє роль загального еквівалента. Суть останнього полягає в тому, що саме цей товар може виражати вартість усіх інших товарів, а з іншого боку, він безперешкодно обмінюється на будь-який товар. З появою грошей відбувається перехід від простого товарообміну, який здійснюється за формулою Т, - Т2, до обміну з допомогою грошей за формулою Т, - Г - Т2 Такий обмін називається обігом товарів. При цьому товарний світ розділився на два полюси: на одному знаходяться усі звичайні товари, на другому - гроші, що виконують роль загального еквівалента, на який безпосередньо обмінюється будь-який товар. Повніше суть грошей проявлялася у тих функціях, які вони виконують (див. схему 3.3).

Першою функцією грошей є міра вартості. Гроші використовуються для вираження величини вартості товару. Виражена в грошах вартість товару називається ціною товару. Характерною особливістю функції грошей як міри вартості є те, що вони виконують що функцію як ідеальні гроші. Щоб оцінити товари на мільйонні суми, виразити їх вартість у грошовій формі, тобто в ціні, зовсім не потрібні наявні гроші.

Другою функцією грошей є засіб обігу. У цій функції гроші виступають як посередник у процесі реального товарообміну за формулою: Т, - Г - Т2. Туг гроші як засіб обігу долають ті обмеження, що пов'язані з прямим товарообміном. У процесі товарного обміну купівля і продаж товару розриваються, стають самостійними, вони не співпадають ні в часі, ні в просторі. Створюється передумова для дальшого розвитку обміну і товарного виробництва. Продавець може продавати товар в одному місці, а купувати в іншому. Оскільки за актом продажу може не відбуватися акт купівлі, то цим породжується можливість «затоварювання», бо гроші, отримані за проданий товар, не використовуються для купівлі іншого товару. Цим створюється абстрактна можливість криз надвиробництва. Функцію засобу обігу золото та срібло спочатку виконували у злитках. Але це було не дуже зручно, бо при кожному акті купівлі-продажу необхідно було зважувати метал. Для зручності металу почали надавати певну форму з відповідними позначками. Так з'явилися монети. Пізніше їх карбування стало прерогативою держави.

Функції грошей

Функціонування монет як засобу обігу засвідчило, що монети, які давно перебували в обігу і втратили частину своєї ваги, у функції засобу обігу оберталися так, як і нові, повноважні монети. Тобто їх купівельна здатність не зменшувалася, хоча вміст металу був менший. По суті, обіг грошей відділив реальний зміст монети від її номінального змісту. Це і дало підставу для випуску в обіг паперових грошових знаків як замінників металевих монет. Уперше такі гроші з'явились у Китаї в середні віки. В Російській імперії, до якої входила і значна частина сучасної України, паперові гроші вперше було випущено в обіг у 1769 р. під назвою «асигнації». З появою паперових грошей було закладено можливість для їх знецінення, що зумовило інфляційні процеси.

Третя функція грошей - засіб нагромадження, або утворення скарбів. Вона випливає з попередньої функції. Якщо товаровиробник продав свій товар і не перетворив одержані за нього гроші в інший товар, то гроші вилучалися із сфери обігу і перетворювались на скарб. Цю функцію виконують реальні гроші, які не піддягають знеціненню. Хоча за певних умов не виключена і можливість нагромадження паперових грошей, хоча при цьому велика небезпека втрати нагромадженого. Це яскраво проілюструвала практика втрати ощадних вкладів громадянами України на початку 1990-х років.

Гроші виконують і функцію засобу платежу. Якщо товаровиробник купує товар без оплати його в момент купівлі грішми, то умовою такої покупки є зобов'язання покупця сплатити гроші через певний період часу, зазначений угодою між покупцем і продавцем. При настанні терміну оплати боржник сплачує продавцю обумовлену суму грошей. В цей момент гроші і відіграють функцію засобу платежу. Це можуть бути як монети, так і паперові гроші. В той же час такі операції створюють можливість появи кредитних грошей. Товаровиробник, який продав товар у кредит, отримує від покупця боргове зобов'язання, що називається векселем, і може використати його для розрахунків при купівлі товару. В такому випадку вексель стає кредитними грішми. Боргові зобов'язання, що випускаються банком, отримали назву банкноти, або банківські білети. На відміну від векселів приватних осіб, банкноти мають золоте забезпечення і широко використовуються в обігу як справжні гроші.

Вихід обігу за межі національних кордонів, розвиток зовнішньої торгівлі спричинили появу і такої функції, як світові гроші. За вдалим висловом одного із класиків політичної економії, на світовому ринку гроші скидали свої національні мундири і виступали у первісному вигляді - у формі золотих зливків. Але з середини XX ст., коли обмін банкнот на золото було припинено, золото перестало бути світовими грішми. Його функція закріпилась за деякими національними валютами, зокрема за доларом США, англійським фунтом стерлінгів, євро та ін. Світові гроші функціонують як все загальний засіб платежу, всезагальний купівельний засіб і абсолютно суспільна матеріалізація багатства взагалі.

З виникненням грошей і функціонуванням їх в обігу з'являється проблема узгодження кількості грошей з цінами товарів, що реалізуються з їх участю. Іншими словами, виникає потреба визначення кількості грошей, що перебувають в обігу. Це пов'язано з тим, що гроші постійно знаходяться в обігу, тоді як товари, що обмінюються з їх допомогою, вибувають із сфери обігу у споживання. Тому одна й та ж грошова одиниця може протягом певного періоду часу обслуговувати обмін товарів ціною в декілька таких одиниць. Крім того, невідповідність між грошовою масою та обсягом товарів, що підлягають реалізації, може привести до порушення стабільності обміну товарів. Якщо грошова маса буде більшою за суму цін товарів, що піддягають реалізації, це може привести до зростання цін і знецінення грошей. Недостатня кількість грошової маси зумовить неможливість реалізації певної частини товарної маси. Як одна, так і інша ситуація негативно позначаються на стані економіки.

При визначенні кількості грошей, необхідних для обігу, потрібно враховувати такі обставини. По-перше, вона залежить від суми цін товарів, що підлягають реалізації. По-друге, на неї впливає швидкість обороту грошової одиниці. Чим вона вища, тим за інших рівних умов, кількість грошей буде меншою. По-третє, необхідно врахувати, що частина товарів продається у кредит, і в даний період часу наявних грошей для них не потрібно. По-четверте, на кількість грошей впливає сума цін товарів, проданих у кредит у попередньому періоді, а термін їх сплати настав у даному періоді. І, нарешті, потрібно врахувати суму цін, товарів, що реалізуються шляхом бартеру. З урахуванням цих обставин загальну кількість грошей, необхідну для обігу, можна визначити за такою формулою:

де Г - кількість грошей необхідних для обігу; ЦТ - сума цін товарів, що підлягають реалізації в даному періоді; К - сума цін товарів, що продаються у кредит; П - сума цін товарів, за якими настав строк сплати; Б - сума цін товарів, що реалізуються за бартером; О - швидкість обороту грошової одиниці.

Ця формула відображає закон, що регулює кількість грошей в обігу і стосується повноцінних золотих грошей. З появою паперових грошей суттєвий вплив на грошовий обіг робить таке явище, як фальшивомонетництво. Це виготовлення підробних грошових знаків. Оскільки витрати на їх виготовлення набагато менше їх номіналу, це дає фальшивомонетникам великі доходи, однак негативно впливає на обіг грошових знаків. Тому в усіх країнах фальшивомонетництво визнається серйозним злочином і карається законом. Кримінальним кодексом України за подібні дії передбачено покарання на строк від 3 до 12 років ув'язнення з конфіскацією або без конфіскації майна.

Слід зазначити, що в сучасних умовах виготовлення фальшивих грошових знаків широко розповсюджується в усіх країнах. Зараз, на думку спеціалістів, у світі в обігу знаходиться близько 40 мли фальшивих доларових купюр США. Не є винятком і Україна. Поширенню фальшивомонетництва сприяє також розвиток науково-технічного прогресу, що створює ефективні засоби друкування фальшивих грошових знаків. У боротьбі з цим негативним явищем, крім правоохоронних заходів, використовуються і економічні та технічні засоби. Це, зокрема, зменшення у грошовому обігу частки готівкових грошей і розширення безготівкових розрахунків, підвищення ступеня захисту грошових знаків, використання спеціальної техніки для виявлення фальшивих грошей.

У будь-якій економічній системі, де є товарне виробництво, існують і ринкові відносини, з якими пов'язане поняття ринку. Особливе місце ринок посідає у тих системах, де панівною формою господарства є товарне виробництво. Там обмін економічними благами між суб'єктами економічної діяльності здійснюється через ринок. Розглянемо його природу.

Поняття ринку багатоманітне і багатогранне. У міру розвитку людського суспільства воно змінювалось. Найпростішими визначеннями ринку є місце, де відбувається обмін товарами між виробниками. Дійсно, товаровиробник, виготовивши товар, повинен його обміняти на інші товари. Для цього він мусить вступити в контакт з іншими товаровиробниками. Так формується потреба у постійному місці, де можуть відбуватися такі контакти і обмін товарами. Таким місцем і стає ринок. Однак таке поняття ринку характерне для ранніх етапів розвитку товарного виробництва. З поглибленням суспільного поділу праці і розвитком товарно-грошових відносин поняття ринку набуває складнішого змісту і ширшого тлумачення. Ринок виступає тією сферою економіки, де відбувається обмін результатами економічної діяльності її суб'єктів згідно із законами товарного виробництва.

Найхарактернішою ознакою ринку є обмін. Він безпосередньо пов'язаний із суспільним поділом праці, і його основною функцією є зміна форм вартості - товарної на грошову і навпаки. За класичною і марксистською політичною економією праця у цій сфері не створює нової вартості, а тому є непродуктивною. Сучасна економічна думка довела, що така праця є продуктивною, бо саме з її допомогою відбувається переміщення благ та задоволення потреб суспільства, а отже, збільшується і саме багатство суспільства.

Обмін пов'язаний із актом купівлі-продажу товарів. Це угода між продавцем та покупцем, що здійснюється за формулою: продавець - товар - гроші - покупець. Через неї проявляються два види зв'язків між суб'єктами ринку: економічні та юридичні. Економічний зв'язок полягає в тому, що шляхом обміну продавець та покупець прагнуть реалізувати свої економічні інтереси з найбільшою вигодою для себе. З юридичної точки зору обмін є дією, що набуває форми договору купівлі-продажу. Відповідно до Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна особа (продавець) зобов'язується передати товар у власність іншій особі (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму - ціну. Отже, ця угода означає зміну власників товару і грошей, опосередковану товарно-грошовим обігом. Іншими словами, в цьому випадку відбувається продаж майнових прав. Таким чином, угода купівлі-продажу - це економіко-правовий зв'язок між продавцем і покупцем. Він проявляється у різних формах договорів: купівлі-продажу, поставки товарів, контрактації і енергопостачання, продажу нерухомості тощо.

Ринок як сфера економіки, де відбувається обмін товарами, забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, що гарантує цілісність суспільного виробництва і відтворення, бо сприяє встановленню рівноваги між тим, що потрібно суспільству, його потребами, і тим, що виробляється економікою для їх задоволення.

Однією із суттєвих ознак ринку є горизонтальні зв'язки між суб'єктами господарювання, тобто прямі економічні зв'язки між виробниками і споживачами. В ринкових умовах самостійні виробники визначають, що і скільки виробляти, кому і де продавати і як розпоряджатися отриманими доходами. Суб'єкти ринку мають максимальний ступінь економічної свободи. Покупець є економічно вільним, бо самостійно вибирає товари із багатьох пропонованих товарів і шукає такого продавця, який його найкраще обслуговує і задовольняє ціною свого товару. У свою чергу, продавець має свободу вибирати най ви гіднішого покупця, розпоряджатись вирученими від продажу товарів грішми на свій розсуд. За таких умов горизонтальні зв'язки між рівноправними суб'єктами господарювання є основною формою економічних зв'язків у суспільстві.

Отже, ринок - це певний тип господарських зв'язків між виробниками і споживачами. Він характеризується рядом ознак. По-перше, існування такої кількості товаровиробників, що здатні забезпечити масу товарів, достатню для задоволення платоспроможних потреб суспільства. По-друге, безпосередні, не опосередковані розподілом, зв'язки між виробниками і споживачами продукції, тобто горизонтальні зв'язки між рівноправними суб'єктами обміну. По-третє, вільний вибір партнерів по господарських зв'язках. По-четверте, наявність економічної змагальності між суб'єктами ринку (конкуренція). Це загальні риси ринку для будь-якої економіки, де здійснюється товарне виробництво.

Функції ринку

Вони випливають з того, яке місце ринок посідає в економічній системі. Останнє визначається тим, що ринок є сполучною ланкою між виробництвом і споживанням. Звідси однією з найважливіших функцій ринку є регулююча. Вона полягає у виявленні системи потреб суспільства, що підлягають задоволенню, з одного боку, і встановленні певних пропорцій розподілу наявних ресурсів економіки для виробництва благ, що задовольняють потреби, з іншого. Ринок виявляє суспільні потреби, формуючи платоспроможний попит, вимагаючи ті блага, що можуть бути реально оплачені споживачами, тобто придбаними за гроші. Жоден інший інститут, включаючи і державу, зробити реальний облік суспільних потреб нездатен. Водночас ринок виконує регулюючу функцію і у використанні економічних ресурсів суспільства. Вони будуть використовуватися власниками для виробництва лише тих благ, які можуть бути реально купленими споживачами. Тому ринок виступає регулятором пропорцій в економіці, він здатний оперативно змінювати обсяг і структуру створених благ, пристосовуючи їх до платоспроможного попиту. Регулююча роль ринку проявляється і в забезпеченні остаточного визнання суспільної значимості даного блага та затрачених на його виготовлення ресурсів. Лише те благо визнається потрібним суспільству, або суспільно необхідним, яке знаходить реального покупця. А це здійснюється лише у сфері ринку.

З регулюючою функцією ринку тісно пов'язана і стимулююча функція. Оскільки на ринку визначаються суспільно необхідні затрати на виготовлення товару і вони визначають ціни, за якими товари реалізуються покупцям, то ринок встановлює залежність доходів виробників товарів від рівня ефективності використання ними своїх економічних ресурсів. Чим краще вони використовуються, тим нижчі індивідуальні витрати порівняно із суспільно необхідними, тим доходи вищі. Тому ринкове середовище стимулює власника ресурсів до їх ефективнішого використання. А це передбачає насамперед технічне удосконалення виробництва, що забезпечується широким використанням досягнень науково-технічного прогресу. Стимулюючу функцію ринок відіграє і щодо споживачів, бо ставить їх у таке становище, що вони вимушені вибирати найраціональнішу структуру споживання, орієнтуючись на ціну та свої доходи.

Ринок відіграє і розподільну функцію. Вона насамперед стосується розподілу економічних ресурсів. Саме ринок виявляє відповідність виготовлення благ суспільним потребам у них. І коли складається таке становище, що якихось благ вироблено понад платоспроможну потребу в них, ціни на такі блага знижуються, і їх виробництво стає невигідним. Це зумовлює скорочення виробництва таких благ, вивільнення частини економічних ресурсів і спрямування їх у ті галузі, де їх використання буде вигіднішим. Таким чином ринок здійснює вплив на розподіл економічних ресурсів або свою розподільну функцію.

Розподільну функцію ринок виконує і у сфері розподілу доходів. Саме в процесі обміну відбувається відхилення цін від вартості, шляхом якого доходи суб'єктів ринку перерозподіляються, а отже, відбувається розшарування суспільства за доходами.

Важливою функцією ринку є інтегруюча. Вона полягає в тому, що обмін усуває економічну замкнутість господарюючих одиниць, властиву натуральному виробництву. Прагнення якнайвигідніше реалізувати товари примушує товаровиробників розширювати коло своїх взаємозв'язків, робити їх постійними і тривалими. В результаті встановлюється стійка система економічних взаємозв'язків у межах певних регіонів, а з подальшим поглибленням суспільного поділу праці - і в межах окремих країн та їх об'єднань, створенням національних і світових ринків. Роль об'єднувача в цих процесах і відіграє ринок своєю інтегруючою функцією.

Ринок виконує і інформативну функцію. Саме в цій сфері шляхом обміну товарів реалізують свої інтереси суб'єкти ринку - продавці і покупці. Це відбувається насамперед через ціни. Маючи Інформацію про ціни, кожен виробник має можливість визначитися, що вигідно виробляти, які товари принесуть найбільший дохід. Ціни є інформацією і для покупців, бо інтерес їх полягає у придбанні товару за найнижчими цінами, а ринок надає таку інформацію.

Умови нормального функціонування ринку

гроші обіг товарний

Функціонування ринку передбачає наявність певних умов, без яких він не може повністю виконувати свої функції (див. схему 4.2).

Це, по-перше, економічна самостійність суб'єктів господарювання, які, будучи юридично незалежні один від одного, можуть самостійно приймати рішення щодо своєї діяльності. Це досягається, насамперед, існуванням різних форм власності і відповідно різних власників, кожен з яких може вступати у рівноправні з іншими господарські зв'язки. З іншого боку, такі самостійні власники несуть і певну економічну відповідальність за використання своїх ресурсів. Вони повною мірою відчувають обмеженість ресурсів і необхідність розплачуватись ними за всіма зобов'язаннями та можливими втратами при прийнятті неефективних господарських рішень.

Другою умовою функціонування ринкового механізму є достатня кількість суб'єктів ринку для забезпечення між ними економічної змагальності, або конкуренції. Світова практика свідчить, що для забезпечення конкуренції у сфері виробництва повинно бути не менше 15-20 виробників однотипної продукції при їх праві без обмежень виходити на ринок. При меншій їх кількості конкуренція обмежується, і встановлюється більшою чи меншою мірою влада монополій, що суттєво звужує використання ринком своїх функцій, а отже, і його ефективність. Про це переконливо свідчить досвід України після здобуття незалежності. Високий рівень монополізації виробництва суттєво обмежує можливості використання ринкових механізмів для ефективного господарювання.

Третьою умовою функціонування ринку є відсутність жорсткого режиму адміністративного впливу на суб'єктів господарювання. Це означає такі умови економічної діяльності, при яких забезпечується реальна свобода вибору партнерів по господарських зв'язках, самостійність і відповідальність за прийняті господарські рішення, здатність суб'єктів ринку самостійно укладати контракти та угоди, розміщувати і приймати замовлення, вільно маневрувати своїми ресурсами та змінювати умови виробництва, його технологію, переміщувати капітали в будь-яку сферу економіки та розпоряджатися хоча б частиною своїх доходів.

Нормальне функціонування ринку передбачає і таку умову, як вільне ціноутворення. Це означає, що суб'єкти ринку повинні мати право самостійно визначати ціни на свої товари. Лише при вільному русі цін під впливом кон'юнктури ринку створюються умови для поєднання економічних інтересів як продавців, так і покупців, забезпечується можливість виконання ринком стимулюючої функції.

Важливими умовами функціонування ринку є повнота та доступ до інформації про ринок усіх суб'єктів економічної діяльності, забезпечення політичної та соціальної стабільності в країні, створення розгалуженої мережі служб та організацій, що забезпечують суб'єктам ринку сприятливе середовище для здійснення економічної діяльності.

Слід зазначити, що Україна знаходиться на шляху створення умов для функціонування ринку. Через роздержавлення і приватизацію формуються основи забезпечення економічної самостійності суб'єктів господарювання. Лібералізація ціноутворення створює певні передумови для забезпечення еквівалентного обміну. Здійснення демонополізації економіки дає змогу формувати конкурентне середовище, без якого ринкові відносини неефективні. Відбувається і створення інституцій, які сприяють функціонуванню ринку - банківської та фінансово-бюджетної системи, страхових і інвестиційних компаній, системи бірж та інших служб і організацій. Суттєві зрушення спостерігаються у сфері забезпечення законодавчої бази функціонування ринку. Зокрема прийнято такі важливі законодавчі акти, як цивільний, земельний, бюджетний, господарський та інші кодекси, закони, що регулюють відносини власності і підприємництва. Однак ці процеси здійснюються суперечливо, темпами, що повністю не відповідають потребам формування в Україні ринкової економіки.

Размещено на Allbest.ru