Фінансові умови розвитку інноваційного бізнес-середовища стартапів і традиційного бізнесу в Україні: загальні риси та відмінності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансові умови розвитку інноваційного бізнес-середовища стартапів і традиційного бізнесу в Україні: загальні риси та відмінності

Л.О. Добрик, к.е.н., доцент, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. ак. В. Лазаряна

Стаття присвячена аналізу умов розвитку інноваційного бізнес-середовища стартапів і традиційного бізнесу в Україні, проаналізовані основні риси та відмінності. Досліджено різні підходи до визначення оцінки стартапів та наведено стадії їх розвитку. Відображено основні тенденції та масштаби зростання, розширення, інноваційного бізнес-середовища стартапів в Україні. Запропоновано теоретичні положення забезпечення державної підтримки покращення інвестиційного клімату саме для відповідних інноваційних стартап-проектів для реалізації інтересів та пріоритетних цілей України.

Ключові слова: інновації, бізнес-середовище, стартап, соціальний ефект, бізнес-модель, інвестор.

Постановка проблеми. Однією з найбільш актуальних задач для розвитку національної економіки України є стимулювання та забезпечення випереджаючих темпів економічного зростання, вихід традиційного бізнесу на зовнішні ринки, розвиток бізнес-середовища для реалізації стартапів та інноваційних проектів.

Успіх розвитку інноваційного бізнес-середовища стартапів і традиційного бізнесу є результатом системної роботи уряду, приватно-державного партнерства, підприємницьких ініціатив та наукової активності. Підтримка підприємництва повинна супроводжуватися з моменту реєстрації до стабільного провадження діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Тема розвитку бізнес-середовища для реалізації стартапів в Україні є дуже обговорюваною та актуальною. А різні аспекти діяльності відображені в дослідженнях і публічних виступах вітчизняних і зарубіжних вчених, підприємців, інвесторів, стартаперів. Таких як: Г. Вогель, Дж. Кейган, Ф. Котлер, М. Портер, Дж. Данінг, Чан Кім, О.І. Амоша, В.І. Довбенко, Є.В. Крикавський, Д. Кузьменко, І.О. Малишко, Й.М. Петрович, Н.І. Чухрай, Д. Шнайдер, Збанацький Д.Ю., Мацевич О.А., Пітер Тіль, Боб Дорф, ДжирджиВонг, Євелін Бучацький, Бен Казнок, ГаффДрю, Кріс Зачаріасі, К. Фримен, Р. Нельсон, Б. Лундвалл, Т. Стоуньер, Й. Масуда, Р. Карц, та ін.

Стартапом вважається проект, що швидко розвивається у будь-якій з існуючих сфер економіки. Успішний запуск такого проекту як правило забезпечує значний соціальний ефект, що проявляється через створення нових робочих місць та достойну оплату праці персоналу. Стартап-компанії, з одного боку, є привабливими для інвесторів з огляду на можливості швидкого отримання високих прибутків від комерціалізації інноваційної ідеї, а з іншої - відлякують останніх, оскільки існують високі ризики втрати інвестованого капіталу. Саме тому важливо мати об`єктивну та всебічну оцінку життєздатності стартапу ще на рівні ідеї [8].

На думку українських вчених Попко О. В., Мальчик М. В. сьогодні простежується і специфічна тенденція розвитку вітчизняних стартапів: хоч потенційно успішні ІТ-проекти і створюються в Україні, подальший їх розвиток та інвестиції здійснюються у США [3].

Мета статті. Розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо обґрунтування основних правил для створення найбільш вдалого та ефективно діючого інноваційного бізнес-середовища для реалізації стартапів в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. В останнє десятиліття стартапи стали невід'ємною частиною інноваційної модернізації багатьох високорозвинених країн. Високі результати стартап-проектів в різних сферах життєдіяльності людства свідчать про це. Але, незважаючи на настільки ефективні здобутки, стартапи в більшості випадків залишаються без належної підтримки та фінансування і реалізовуються на власний ризик.

Згідно зі статистикою GlobalEntrepreneurshipMonitor, станом на кінець серпня 2016 року в світі існує більше 305 млн. стартапів. Сам термін «стартап» вперше був використаний Forbes в 1976 р і BusinessWeek в 1977 р для позначення компаній з короткою історією операційної діяльності, при цьому щорічно відкривається близько 100 млн. стартапів і більше 1,35 млн. з них - це стартапи пов'язані з новими технологічними рішеннями.

Згідно зі світовими трендами найбільшу кількість інвестицій отримують стартапи, які пов'язані з фінансовими технологіями, аналітикою та штучним інтелектом.

Примітно, що однією з найдинамічніших напрямів є сфера фінансових послуг. Час - це гроші, а стартапи, здатні заощадити цей дорогоцінний ресурс і провести фінансові операції в будь-якій точці світу в лічені секунди, на вагу золота.

Втім, незважаючи на збільшений попит на впровадження нових рішень на різних ринках, не всі напрямки розвитку нових стартапів демонструють впевнене зростання [2].

У Сполучених Штатах Америки в період між 1991 і 2000 роками лише 21,9% створених інтернет-компаній вижили після 5 років діяльності. Згідно з результатами досліджень, наведеними в StartupGenomeReport, однією з причин провалу стартапів служить неправильне планування підприємницької діяльності: стартапам насправді потрібно в 2-3 рази більше часу для виходу на ринок, ніж очікують їх засновники.

Сьогодні інвестори стикаються з труднощами при оцінці інноваційних проектів, так як питання оцінки стартапа із застосуванням традиційних підходів є досить складним.

Існуючі традиційні підходи до оцінки будь-якого бізнесу, як правило, засновані на певній накопиченій статистиці діяльності даного бізнесу і галузі, до якої він належить. Основна відмінність інтернет-компанії від «традиційної» криється в бізнес-моделі. Щоб краще зрозуміти сутність інтернет-компаній, необхідно вивчити бізнес-моделі, які вони використовують. Вагомий внесок у дослідження бізнес-моделей належить таким вітчизняним та зарубіжним науковцям, як А. Остервальдер, І. Піньє, Н. Ревуцька, М. Черненко, Е. Юзькова та ін. В їхніх працях розглянуто сутність поняття «бізнес-модель», виокремлено її ознаки та складові компоненти, охарактеризовано особливості бізнес-моделей, притаманних для різних видів господарської діяльності [4].

Оцінка стартапу повинна дозволити не тільки визначити величину перспектив, відображених в грошовому еквіваленті, але і побачити, наскільки стійкий стартап з точки зору інвестиційної привабливості, визначити його запас фінансової міцності, а також наскільки буде змінюватися оцінка бізнесу за умови його розвитку з мінімізацією певних ризиків.

За період свого розвитку стартап стає традиційним з точки зору його фінансової оцінки. При цьому під традиційним бізнесом розуміється компанія, що здійснює підприємницьку діяльність в різних видах економічної діяльності з метою отримання прибутку. У зв'язку з цим можна зробити висновок про те, що перехід від стартапу до традиційного бізнесу відбувається найчастіше на стадіях, коли у компанії припиняється ріст, немає високих обсягів інвестування, бізнес продовжує приносити прибуток в запланованих обсягах (збільшуючись пропорційно вкладеним витратам), сформована бізнес-модель, налагоджуються відносини з партнерами.

Відзначимо, що традиційний бізнес і стартап мають ряд особливостей свого розвитку. Так, для предметного дослідження доцільно проаналізувати відмінності стартапу і традиційного бізнесу за різними критеріями: ставлення до інновацій; джерела фінансування; масштаби; темпи зростання; прибуток; бізнес модель; відносини з партнерами, замовниками, покупцями, конкурентами. Результати порівняльного аналізу представлені в таблиці 1, вони дозволяють зробити висновок про значущість інновацій у розвитку стартапів, тобто інновації можна назвати основоположною відмінністю стартапу від традиційного бізнесу.

Слід зазначити, що серед стартапів нерідко зустрічаються соціальні проекти, які від комерційних відрізняються тим, що в їх основі лежить ідея, спрямована на поліпшення життя окремих категорій громадян або суспільства в цілому. При цьому власники соціальних стартапів несуть певну відповідальність за реалізацію покладеної на них місії. Наслідками реалізації кожного проекту можна вважати дві складові: комерційну та соціальну.

Здебільшого проекти реалізуються через комерційні інтереси. Соціальні проекти не є прибутковими, а тому не є цікавими для більшості приватних інвесторів. Тому необхідно створювати такі умови для приватних інвесторів, за яких реалізація «супутніх» проектів до їх основної діяльності була б вигідною. Такими можуть бути особливі умови оподаткування, умови участі у тендерах державної закупівлі тощо [7].

Разом з тим одночасно з виконанням соціально значущих функцій такі стартапи можуть приносити досить високий прибуток, але на більш пізніх стадіях.

Принциповим моментом в оцінці стартапу є той факт, що будь-який стартап передбачається розглядати як комерційний проект. В основі такого проекту повинен лежати принцип підтримки і приросту капіталу інвесторів і власників стартапу.

Проекти, метою яких є підтримка і примноження вкладеного капіталу, повинні бути оцінені, і в їх основі повинна лежати ринкова оцінка, яка дозволить вибрати найбільш перспективні проекти для інвестора. При цьому під ринковою оцінкою стартапу слід розуміти найбільш ймовірну ціну, по якій традиційний бізнес або стартап може бути відчужений на відкритому ринку в умовах конкуренції.

інноваційний бізнес стартап традиційний

Таблиця 1. Порівняльний аналіз традиційного бізнесу і стартапів

В Україні проводяться дослідження ділового клімату з метою вивчення стану і тенденцій економічної кон'юнктури, а також виявлення бар'єрів на шляху розвитку інноваційного бізнес-середовища, стартапів, традиційного бізнесу. Результати таких досліджень дають уявлення про пріоритетні завдання щодо покращення екосистеми бізнесу в Україні.

Розвитку інноваційного бізнес-середовища, стартапів, традиційного бізнесу в Україні перешкоджає недосконале інвестиційне законодавство, нераціональна система оподаткування. Але серед позитивних рис можна зауважити, що український ринок стартап-проектів не перенасичений ні в одному сегменті. А, відповідно, нові та зростаючі стартап-проекти можуть займати вільні ніші і вести успішну бізнес-діяльність.

Розвиток інноваційного бізнес-середовища, стартапів, традиційного бізнесу в Україні стимулює науково-технічний прогрес, сприяє впровадженню новітніх світових досягнень, тому необхідно розвивати дану сферу діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Підводячи підсумок необхідно зауважити, стартапи в Україні виступають найсучаснішою та перспективною формою ведення бізнесу. Проаналізувавши останні дослідження і публікації по висвітленій тематиці, можна зрозуміти, які життєві етапи проходить стартап в Україні до того як стати повноцінною компанією і як важливо розвивати цю галузь бізнесу.

Для розвитку успішного бізнес-середовища стартапів в Україні необхідні наступні умови:

- Створення середовища, в якому буде вигідно здійснювати інноваційну та традиційну підприємницьку діяльність;

- Адаптування інструментів державної політики для підтримки стартап-проектів;

- Просування оновлення навичок та інновацій в усіх їх формах;

- Допомога в отриманні вигоди від росту онлайн-ринків.

Адже, на сьогоднішній день, розвиток економіки будь-якої країни визначається розвиненістю інноваційного бізнес-середовища для стартапів та інвестиційного клімату для традиційного бізнесу.

Література

1. Багдасарьян І.С., Сочнева Е.Н. Соціальне підприємництво: місце і роль в регіональній економіці інноваційного розвитку. - Фундаментальні дослідження. 2016. - № 9 (частина 2). С. 321-324.

2. Попко О.В. Сучасна парадигма стартапів у бізнесі / О.В. Попко, М.В. Мальчик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Логістика. - 2014. - № 811. - С. 275-279.

3. Ревуцька, Н. В. Теоретичні аспекти формування бізнес-моделі підприємства / Н. В. Ревуцька // Стратегія економічного розвитку України. - К .: КНЕУ, 2002. - Випуск 6 (13). - С. 232-235.

4. Удальцова Н.Л. Інвестиції в інновації // Науковий журнал: Економічні науки, 2014 року, №7, стор. 69-72.

5. Федорова О.Є. Моделювання вибору інвестиційного портфелю проектів з врахуванням соціальної складової / Федорова О. Є. Жиров О. Л. // Вісник НТУУ «КПІ». - 2015. - №12(77). - с.526-531

6. Фещур Р.В. Формування концепції проекту впровадження преакселератора шляхом побудови бізнес-моделі / Р.B. Фещур, Б.Б. Янівський, Г.Я. Янівська // Вісник НТУ «ХПІ». - 2016. - № 1 - с. 101-105.

Размещено на Allbest.ur