Політика системної реалізації концесійної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛІТИКА СИСТЕМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Забаштанський М.М. кандидат економічних наук,

доцент кафедри управління персоналом

та економіки праці

Досліджено питання необхідності формування політики системної реалізації концесійної діяльності. Виділено головні складові політики системної реалізації концесійної діяльності в країні. З урахуванням ролі системної реалізації концесійної діяльності у забезпеченні реалізації моделі сталого розвитку економіки країни, визначено проблеми та перспективи її поширення на території України.

Ключові слова: концесія, концесійна діяльність, політика системної реалізації концесійної діяльності, сталий розвиток, фінансове забезпечення.

Исследованы вопросы необходимости формирования политики системной реализации концессионной деятельности. Выделены главные составляющие политики системной реализации концессионной деятельности в стране. С учетом роли системной реализации концессионной деятельности в обеспечении реализации модели устойчивого развития экономики страны, определены проблемы и перспективы ее распространения на территории Украины. системний концесійний політика економіка

Ключевые слова: концессия, концессионная деятельность, политика системной реализации концессионной деятельности, устойчивое развитие, финансовое обеспечение.

The questions of the need to develop policies of systematic implementation of concession are examined. The main components of the policy of systematic implementation of concessions in the country are highlighted. Given the role of systematic implementation of concession in ensuring sustainable model of economic development, the problems and prospects of its distribution in Ukraine are identified.

Keywords: concession, concession activity, policy of systematic implementation of concession activity, sustainable development, financial support.

Постановка проблеми. Останнім часом все більшої гостроти набуває проблема низької ефективності функціонування суб'єктів господарювання більшості галузей національної економіки, що особливо актуалізується серед суб'єктів державної та комунальної форми власності. Забезпечення сталого розвитку економіки країни та результативного функціонування державного сектору залишається однією з пріоритетних задач, на вирішення яких спрямовані зусилля всіх рівнів влади. Проте, через обмеженість бюджетного фінансування, значне знецінення вартості національної грошової одиниці, фінансове забезпечення державного сектору економіки здійснюється не в повному обсязі, що і спричиняє погіршення результативності його функціонування, негативно впливає на якість товарів, робіт та послуг, створює умови для призупинення функціонування окремих суб'єктів господарювання.

Разом з тим, соціальна значимість та життєва суспільна необхідність їх функціонування спричиняє необхідність запровадження сучасних підходів до управління ними. Саме таким підходом до управління суб'єктами господарювання державного сектора економіки є концесія. Проте, фрагментарність запровадження концесійної діяльності не дозволяє здійснити комплексного впливу на національну економіку, що вимагає розробки та впровадження політики системної реалізації концесійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження проблем управління об'єктами державної та комунальної власності знайшли відображення в працях багатьох вчених таких як Л.Д. Буряка, М.Д. Білик, О.Д Василика, Л.О. Коваленко, С.В. Онишко, В.М. Опаріна, А.М. Поддєрьогіна, О.Р. Романенка, Л.Л. Тарангул, О.О. Терещенка, В.М. Федосова, С.М. Шкарлета.

Окремі питання пов'язані з механізмом організації концесійних відносин знайшли своє відображення у працях Ю.С. Вдовенко, Х.В. Горбова, Я.О. Сидорова, Є.М. Сича, Е.А. Суханова, О.В. Бойко, О.В. Нагор- ної, І.Б. Черкаського та інших.

Постановка завдання. Незважаючи на наявність істотних досліджень у сфері державного регулювання, оцінки впливу фінансового забезпечення та форми управління на ефективність функціонування державного сектора економіки України, формуванню політики системної реалізації концесійної діяльності приділяється недостатньо уваги. З огляду на це актуальним залишається завдання формування комплексного підходу до впровадження концесійної форми управління об'єктами державної та комунальної власності як механізму фінансового оздоровлення національної економіки.

Метою статті є обґрунтування необхідності розробки політики системної реалізації концесійної діяльності, а також опрацювання рекомендацій щодо її впровадження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наявність значних світових процесів глобалізації економічних зв'язків, висока чутливість фінансової системи будь-якої країни до змін, які виникають у зовнішньому та внутрішньому середовищі, поряд із відсутністю необхідного фінансового потенціалу їх нівелювання, має безпосередній вплив на переважну частину галузей економіки, а також суб'єктів господарювання. В зв'язку з цим запровадження системного підходу управління дозволяє здійснювати швидке реагування на можливі фінансові та економічні ризики.

На даний час результативність функціонування більшості суб'єктів господарювання, а також галузей економіки залишається на досить низькому рівні, таблиця 1.

Таблиця 1

Рентабельність операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2012-2014 роки (%)

Складено за даними державної Служби статистики України **Дані наведено за період січень-вересень відповідного року

Недостатня ефективність їх функціонування спричиняє поступове погіршення якості товарів, робіт та послуг, загострює потребу підприємств у капіталі, обмежує можливості проведення необхідних заходів щодо модернізації виробничих потужностей суб'єктів господарювання. Крім того збитковість галузей економіки, скорочення результативності їх функціонування безпосередньо впливає і на обсяги податкових надходжень бюджетів відповідних рівнів, що в умовах дефіциту бюджетних фінансових ресурсів, наявності значних обсягів зовнішнього та внутрішнього державного боргу в державі є надзвичайно гострою проблемою.

Системне застосування концесійної форми управління суб'єктами господарювання державної та комунальної форм власності дозволить створити необхідний фінансовий та економічний потенціал для їх подальшого результативного функціонування.

Використання системного підходу в якості інструменту подолання кризових проявів та явищ суспільного життя, фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання галузей економіки набуло поширення у працях багатьох вчених та економістів. Так, В. Садовський під системним підходом розуміє вираження процедур подання об'єкта як системи та способів їх розробки [1].

О.В. Кустовська вважає, що системний підхід - один із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об'єктів як складних систем [2].

О. Остапчук у своїй праці відзначає, що системний підхід зумовлює «дослідження конкретного об'єкту управління як системи, що включає в себе всі складові елементи або характеристики організації як системи, тобто характеристики входу, процесу, виходу» [3].

А. Холл під системним підходом розуміє інтеграцію, синтез розгляду різних сторін явища або об'єкта [4].

С. Оптнер вважає, що системний підхід - це адекватний засіб дослідження і розробки не будь-яких об'єктів, що довільно називаються системою, а лише таких, котрі є органічним цілим [5].

Р.А. Фатхутдінов визначає системний підхід до управління як підхід, при якому будь- яка система (об'єкт) розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів, що мають «вхід» (мета), «вихід», зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок і «процес» у системі [6].

Зважаючи на системний вплив концесійної діяльності на функціонування всіх галузей економіки країни під системним підходом управління концесійною діяльністю пропонуємо розуміти організацію та управління діяльністю комплексу концесійних об'єктів, які функціонують на території країни, шляхом дослідження та впливу на структурні взаємозв'язки об'єктів та суб'єктів, задіяних в процес її реалізації з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки.

Системний підхід передбачає дотримання основних законів системи, а саме:

1. Композиції, тобто узгодження спільної і приватної мети.

2. Пропорційності - внутрішня пропорційність повинна поєднуватись із зовнішньою пропорційністю, тобто відповідним рівнем розвитку елементів зовнішнього середовища.

3. Зважання на «вузьке місце», де особлива увага приділяється найбільш слабкому елементу системи.

4. Онтогенезу, що враховує послідовність стадій життєвого циклу підприємства (товару).

5. Інтеграції, що спрямовують систему на високий рівень організації і що дають змогу одержати синергетичний ефект.

6. Інформованості, що виділяє інформаційне забезпечення як головну умову конкурентоспроможності.

7. Стійкості, що висуває вимоги до побудови системи (статичний стан) і до її функціонування [7].

Системна реалізація концесійної діяльності дозволяє взаємодію сукупності елементів, що складають цілісне утворення, яке має нові властивості, що полягають у здатності окремої форми управління суб'єктами господарювання результативно впливати на ефективне функціонування переважної частини галузей та визначати стан економіки країни в цілому, рисунок 1.

Серед таких елементів реалізації концесійної діяльності слід виділити наступні:

- модернізація державної економічної політики;

- модернізація виробничо- технологічної бази економіки;

- модернізація системи соціальної економіки.

Під політикою системної реалізації концесійної діяльності слід розуміти особливу діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та концесіонерів щодо визначення механізму її реалізації та поширення на загальнодержавному рівні, оцінки її впливу на результативність функціонування окремих концесійних об'єктів, галузей, економіки країни в цілому з метою забезпечення їх стійкого економічного зростання.

Системна реалізація концесійної діяльності спрямована на вирішення трьох взаємопов'язаних проблем - модернізації державної економічної політики, виробничотехнологічної бази економіки та системи соціального забезпечення населення.

Інструментом системної реалізації концесійної діяльності є здійснення низки реформ, спрямованих на запровадження найбільш ефективних принципів, механізмів та форм управління соціально-економічними процесами в країні.

Висновки з проведеного дослідження

Системна реалізація концесійної діяльності передбачає істотну модернізацію державної економічної політики. Враховуючи надзвичайно важливу роль державно-приватного фінансування концесійної діяльності у залученні потенційних концесіонерів, гарантуванні незмінності стратегічних пріоритетів держави, дотриманні соціальних стандартів ключовою умовою системної реалізації концесійної діяльності є посилення фінансової спроможності бюджетів відповідних рівнів. Можливість здійснення спільного фінансування створить підґрунтя для формування необхідного обсягу фінансового забезпечення достатнього для комплексної модернізації концесійного об'єкта, що вплине на підвищення ефективності управління державним та комунальним майном.

Модернізація виробничо-технологічної бази економіки націлена на забезпечення скорочення непродуктивних витрат концесійних об'єктів, впровадження концесіонерами новітніх енерго- та ресурсозберігаючих технологій з залученням світового досвіду комплексного технологічного оновлення їх інфраструктури.

Модернізація систем соціальної економіки в процесі системної реалізації концесійної діяльності, передбачає виконання в повному обсязі соціальних норм та стандартів закріплених за об'єктами, які були передані в концесію. На початкових етапах здійснення концесійної діяльності до них слід нітних факторів; планування комплексу заходів із забезпечення фінансової безпеки та розробку рекомендацій відносно його реалізації.

Вироблення таких механізмів може бути здійснене у першу чергу за рахунок активної участі самих підприємств, які для цього мають формувати комплексні адаптивні системи управління фінансовою безпекою. Вони мають бути спрямованими на ефективну взаємодію підприємства та зовнішнього середовища, оскільки саме у зовнішньому середовищі наразі формуються найбільш серйозні загрози фінансовій безпеці підприємства.

Однак не менш важливою є більш активна участь держави у процесі захисту підприємства від фінансових загроз. Основними її інструментами мають стати удосконалення та приведення до міжнародних стандартів нормативної бази, яка була б спрямована на зменшення рівня тінізації економіки, втручання у діяльність фінансово-банківської системи з метою створення ефективного інвестиційного середовища, удосконалення та забезпечення прозорості бюджетного процесу, руху матеріальних і грошових потоків тощо.

Усе це дозволить поступово зняти напруження з фінансової сфери, яка на сьогоднішній день перебуває у відчутній кризі, сформувати потужний потенціал гарантування і підтримки фінансової безпеки та забезпечити поступові умови для виходу з кризового стану вітчизняних підприємств різних сфер та форм власності.

Бібліографічний список

1. Амосов О.Ю. Фінансова безпека підприємства в сучасних економічних умовах: теоретичний аспект [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.problecon.com/pdf/2011/4_0/76_80.pdf.

2. Бланк І.А. Управління фінансовою безпекою підприємства: [Текст]. / І.А. Бланк. 2-ге вид. К.: Эльга, 2009. 776 с.

3. Загорільська Т.Ю. Фінансова безпека підприємства як об'єкт управління: [Текст] / ТЮ. Загорільська // Наукові праці ДонНТУ. Серія Економіка. 2006. № 103. С. 1-4.

4. Запорожцева Л.А. Фінансова безпека підприємства при переході на МСФО: [Текст] / Л.А. Запорожцева // Міжнародний бухгалтерський облік. 2011. № 36. С. 20-21.

5. Кіров А.В. Фінансова безпека як умова фінансової стійкості фірми: [Текст] / А.В. Кіров // Фінансовий вісник: фінанси, податки, страхування, бухгалтерський облік. 2010. № 6. С. 5-8.

6. Місця країн у глобальному рейтингу конкурентоспроможності за основними показниками 2013-2014 рр. [Електронний ресурс]: World Economic Forum. Режим доступу: http://fr.sNdeshare.net/andrewwiNiamsjr/world-economic-forum- globa-l-competitivenessreport-201314.

7. Парфенова Т.А. Фінансова безпека підприємства: системний підхід: [Текст] / Т.А. Парфенова // Консультант. 2011. № 15. С. 11-14.

8. Рижов О.В. Вклад українців у своїх роботодавців [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukr.segodnya.ua/economics/ business/ukraincy-ukrali-u-svoih-rabotodateley-55-mlrd-554767.html.

9. Фінансова безпека підприємства - провідна складова економічної безпеки та засіб попередження кризи підприємств: [Текст] / Ю.І. Васькова // Наука й економіка. 2014. С. 230-234.

Размещено на Allbest.ru