Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В даній курсовій роботі актуальність теми полягає в тому, що фінансово-господарська діяльність підприємства в умовах ринкової економіки по-новому ставить питання регулювання його розвитку. Невтручання держави в господарську діяльність підприємств змушує їх самостійно шукати шляхи адаптації до ринкових умов, знаходити методи удосконалення своєї діяльності для забезпечення нарощування економічного потенціалу і конкурентоздатності.

Формування ринкових відносин і їхній розвиток - це не автономний процес. Становлення нових фінансових відносин, що торкаються досвіду, розподіл і використання фінансових ресурсів, позначається на розвитку і функціонуванні підприємств як самостійних господарських одиниць. Одним з негативних моментів у нинішніх умовах є відсутність чітких уявлень про фінансову позицію підприємства. Пристосовуючи до своєрідних умов, продиктованих ринком, підприємства випробують значні фінансові труднощі в зв'язку з неправильним перерозподілом коштів і джерел їхнього утворення. Значною мірою цьому сприяють інфляційні процеси, а також відсутність єдиної методології оцінки фінансового положення підприємства.

У дослідженні обґрунтована й обрана система показників, що, з одного боку, досить вірно і повно відображає фінансове положення підприємства на ринку, з іншого боку - вимагає мінімум загальнодоступної інформації. Фінансове положення підприємства пропонується розглядати з погляду чотирьох напрямків оцінки: фінансової стійкості, платоспроможності, ефективності діяльності й економічного потенціалу.

Актуальність даних досліджень підтверджує той факт, що сьогодні на переважній більшості вітчизняних підприємств спостерігається відсутність ефективного механізму управління фінансовою діяльністю підприємства внаслідок низького рівня професіоналізму управлінського персоналу.

В останні роки з'явилось досить багато публікацій, присвячених фінансовому аналізу. Але питання аналізу фінансових результатів і фінансового стану розглянуті не систематизовано, наводяться різні способи розрахунків одних і тих самих показників, що спричиняє труднощі в них зорієнтуватися.

Мета роботи - дослідити існуючу систему аналізу фінансового стану підприємства, інформаційну базу та основні показники оцінки фінансової діяльності підприємства, а також визначити напрямки її вдосконалення.

Об'єктом роботи є методика та організація аналізу фінансового стану підприємства (на матеріалах СТ «Довіра»).

Завдання даної курсової роботи полягає у:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

В ході нашого дослідження ми використали такі показники оцінки фінансового стану підприємства як: показники ділової активності, показники фінансової стійкості.

Інформаційну основу дослідження складають законодавчі акти та нормативні документи у частині ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та звітна інформація СТ «Довіра».

Методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод пізнання, який забезпечує аналіз фінансових явищ та процесів у їх розвитку, взаємозв'язку та взаємозалежності.

Предметом дослідження даної курсової роботи виступає комплексна оцінка фінансового стану підприємства: тобто теоретичні та методологічні аспекти.

Суб'єктом нашого дослідження виступає СТ «Довіра», яке є колективною формою власністю та працює на ринку торгівлі.

Практична значимість полягає у виробленні конкретних, науково обґрунтованих рекомендацій щодо управління товариством.

1. Теоретичні основи комплексної оцінки фінансового стану підприємства

1.1 Сутність та особливості фінансової діяльності на підприємстві

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів [21, c. 77].

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань [10, c. 77]:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку [5, c. 58].

Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать [16, c. 217]:

- поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

- зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

- зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

- економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються а процесі фінансового планування та прогнозування.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

- аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

- аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності балансу;

- комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому [4, c. 344]:

- постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

- своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

- забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах - це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання [8, c. 132].

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому, використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

1.2 Інформаційна база комплексної оцінки фінансового стану підприємства

На сьогодні суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані [11, c. 37]:

- балансу (форма №1);

- звіту про фінансові результати (форма №2);

- звіту про рух грошових коштів (форма №3);

- звіту про власний капітал (форма №4);

- дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.

Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток [18, c. 29].

Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів і прибутків підприємства.

Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної і правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продажі і володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень [7, c. 72].

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує можливість надходження і вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті може бути вірогідно визначена.

У фінансову звітність включаються показники діяльності філій, представництв, відділень і інших відособлених підрозділів підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, що охоплює певний період, складається наростаючим підсумком із початку звітного року.

Перший звітний період знову створеного підприємства може бути менше 12 місяців, але не може бути більш 15 місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період із початку року до моменту ліквідації.

Інформація, що представляється у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дозволяє вчасно оцінити минулі, що наполяжуть і є події, підтвердити і скорегувати їхньої оцінки, зроблені в минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, приведена у фінансовій звітності, є достовірної, якщо вона не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств. Передумовою порівнянності є приведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політика і її зміни [5, c. 207].

У більшості країн світу фінансова звітність складається і подається для зовнішніх користувачів з річним інтервалом.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

- підприємство;

- даті звітності і звітного періоду;

- валюті звітності й одиниці її виміри;

- відповідної інформації щодо звітного і попереднього періоду;

- обліковій політика підприємства і її змін;

- консолідації фінансових звітів;

- припиненні (ліквідації) окремих видів діяльності;

- обмеженні щодо володіння активами;

- участі в спільних підприємствах;

- виявлених помилках минулого років і пов'язаних із ними коригуваннях;

- переоцінці статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами) [13, c. 212].

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансової.звітності, включає:

- найменування, організаційно-правову форму і місце перебування підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адреса його офісу);

- стислий опис основної діяльності підприємства;

- найменування органу управління, у веденні якого знаходиться підприємство, або найменування його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинний містити дату, за станом на який приведені його показники, або період, що він охоплює. Якщо період, за який складений фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого даним Положенням (стандартом), те причини і наслідку цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути зазначена валюта, у якій відбиті елементи звітності, і одиниця її виміри.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти. у який ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього і методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил [19, c. 95].

1.3 Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і попереджувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви покращання фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі [2, c. 215].

На основі вивчення причин взаємозв'язку між різними показниками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції покращання фінансового стану підприємства.

Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи із реальних умов господарської діяльності і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету, тощо. У відповідності з цим аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних ресурсів, контролюючими органами на основі публікуємої звітності. Його мета - встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

Джерелами інформації для проведення аналізу є [4, c. 149]:

- баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, (форма №1);

- звіт про фінансові результати та їх використання за звітний період та попередній рік (форма №2);

- звіт про фінансово-майновий стан (форма №3);

- звіт з праці;

- звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

- розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

- розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос).

Фінансовий аналіз складається з підбору, групування і вивчення даних про фінансові ресурси підприємства і їх використання з метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання планових або проектних завдань і погашення фінансових зобов'язань в процесі господарської діяльності підприємства. При аналізі розглядаються питання формування і використання окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення у різні види матеріальних цінностей (активи), оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, швидкості обіговості коштів. Фінансовий аналіз називають ще аналізом балансу.

В процесі аналізу стає зрозумілим:

платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

забезпеченість власними обіговими коштами у відповідності з потребою в них;

збереження коштів, причини зміни їх сум на протязі аналізуємого періоду;

виконання плану прибутку і прибутковість фінансово-господарської діяльності підприємства;

стан запасів товарно-матеріальних цінностей і джерел їх утворення;

розміщення власних, залучених і спеціальних джерел коштів у вигляді активів;

забезпечення повернення кредитів і їх ефективне використання;

розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами [3, c. 86].

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому призначенню, забезпеченість і повернення суд і позичок в обумовлені строки. При аналізі стану розрахунків виясняються причини і строки утворення кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості - зниження обіговості обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення обіговості або додатково залучених в обіг коштів із-за повільного обігу. Перелік питань, що розглядається може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією [10, c. 217].

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес [20, c. 50].

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства.

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники [17, c. 48].

Наведемо коротку характеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства.

Показники ділової активності:

1. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - коефіцієнт рівний відношенню отриманої виручки від реалізації продукції до середнього залишку всієї дебіторської заборгованості.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кодз=Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, ?(ряд. 150-210 гр. 3)+ ? (ряд. 150-210 гр. 4)* 0,5]

(1.1)

2. Коефіцієнт оборотності активів - відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Коа=ф. 2 ряд. 035 / ф. 1 ((ряд. 260 гр. 3+ ряд. 260гр4)*0,5) (1.2)

3. Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Ковк=ф. 2 ряд. 035/(ф. 1 ряд. 380 гр. 3+ ф. 1 ряд. 380 гр. 4)+0,5) (1.3)

Показники оцінки фінансової стійкості:

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості - Кф.с - що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кфа = Ф. №1, ряд. 380 / ряд. 640 (1.4)

2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - Кзвз - показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кзвз = Ф. №1, (ряд. 380 - ряд. 080) / ряд. 260 (1.5)

4. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - Кавт, що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Ка = Ф. №1, ряд. 380 / ряд. 640 (1.6)

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від шпроти ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання [8, c. 63].

2. Аналіз діяльності та оцінка фінансового стану СТ «Довіра»

2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності СТ «Довіра»

фінансовий діловий активність стійкість

Колективне підприємство СТ «Довіра» засноване згідно Законів України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність» та інших чинних законодавчих актів.

Підприємство засноване на не визначений термін.

Повна назва підприємства - споживче товариство «Довіра», скорочено - СТ «Довіра».

Місце знаходження підприємства:

78200 Україна, місто Гайсин, вул. 1 травня, 46.

Даний статут, зміст і доповнення до нього затверджуються Загальними Зборами учасників засновника та підлягають державній реєстрації.

Підприємство створено з метою розширення випуску і збільшення реалізації продукції, робіт і послуг отримання прибутку від своєї діяльності, матеріального та соціального забезпечення своїх працівників та розв'язання регіональних програм.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

- оптова роздрібна та комісійна торгівля продовольчими товарами;

- виробництво продовольчих товарів (плодоовочевих, м'ясо-молочних, хлібобулочних, кондитерських, власної кулінарної продукції і фірмових напоїв);

- вирощування, заготівля, закупка в тому числі в населення за готівку, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

- послуги громадського харчування через власну мережу барів, кафе, ресторанів;

- організація виставок-продаж, семінарів, благодійницьких мікропідприємств;

- виконання замовлень юридичних осіб та громадян, в тому числі іноземних, на підставі укладених з ними договорів (контрактів) відповідно до чинного законодавства;

- встановлення взаємовигідного співробітництва, господарських, соціально-культурних та інших зв'язків з державними, кооперативними, громадськими підприємствами та організаціями в Україні та за її межами;

- утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі, шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об'єднання);

- створення програм інноваційного та цільового призначення, в тому числі колективів розробників нової техніки, технологій, «ноу-хау», а також окремих авторів;

- здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами відповідно до чинного законодавства;

- вивчення споживчого попиту та пропозиції на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також надання послуг і виконання робіт з маркетингу, інформаційно-консультативна та товарознавська діяльність.

Підприємство має право займатися будь-якою іншою діяльністю, яка вважатиметься припустимою, що випливає з предмету його діяльності. Види діяльності, які потребують спеціального дозволу (ліцензії) здійснюються тільки на підставі такого дозволу (ліцензії). Мета діяльності підприємства полягає у як найповнішому задоволення ринку своїми роботами, послугами, товарами і одержання на цій основі прибутку.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить не тільки від його господарської діяльності, а й від старань та зусиль його працівників, про ефективність яких свідчать високі результати підприємницької діяльності та конкурентоздатність підприємства. Метою управління трудовими ресурсами є зменшення витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів і збільшення результатів від їх використання.

На СТ «Довіра» застосовується погодинна форма оплати праці, яка здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації. Оплата праці керівника та головного бухгалтера здійснюється за місячними посадовими окладами.

Підприємство є юридичною особою згідно з законодавством України. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України, цього статуту, яке затверджується Загальними Зборами. Господарська діяльність базується на принципах господарського розрахунку забезпечує самостійність фінансування витрат на розвиток та удосконалення діяльності, нематеріальне стимулювання працівників підприємства з прибутку. Підприємство веде самостійний, окремий баланс, має рахунки в установах банку, печатку і штамп зі своєю назвою, та користується фірмовою символікою засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно чинного законодавства.

Майно Підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно Підприємства формується:

- за рахунок передачі частини майна засновника у вигляді основних засобів, грошових коштів, нерухомого та рухомого майна або інших майнових прав (в тому числі на інтелектуальну власність);

- майна і коштів одержаних в результаті діяльності.

Майно Підприємства є власністю засновника і закріпляється за Підприємством на праві повного господарського відання.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до його призначення та мети своєї діяльності.

Підприємство має право за встановленим порядком набувати та орендувати основні засоби, приймати їх з балансу на баланс від підприємств, організацій, установ. Реалізовувати придбані та одержані основні виробничі та невиробничі фонди без дозволу засновника заборонено.

Збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються за наказом керівництва підприємства або засновника, а також, рішенням суду, складемо структуру підприємства (рис.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура підприємства СТ «Довіра»

фінансовий діловий активність стійкість

Директор підприємства СТ «Довіра» керує, організовує роботу та ефективну взаємодію працівників підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і удосконалення підприємства, його відповідність кращим світовим взірцям і цілях найбільш повного задоволення потреб населення і інших споживачів у відповідних видах продукції, підвищення ефективності збуту продукції. Директор представляє підприємство у всіх ділових зв'язках з підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, а також судах, підписує від імені Підприємства угоди, є розпорядником рахунків підприємства. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені підприємства в межах, передбачених статутом та предметом діяльності.

Організовує підприємницько-господарську діяльність підприємства, приймає міри по забезпеченню підприємства кваліфікованими кадрами, здійснює розробку, висновок і виконання колективного договору, проводить роботу по вихованню кадрів, зміцнення трудової й виробничої дисципліни. Рішає всі питання в межах наданих йому прав і доручає виконання окремих виробничо-господарських функцій директора іншим посадовим особам комерційному директору, головному бухгалтеру. Забезпечує дотримання законодавства в діяльності підприємства, активне використання правових заходів для удосконалення управління, та зміцнення дисципліни.

Бухгалтер на підприємстві СТ «Довіра» здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, контроль за економічним використанням трудових, і фінансових ресурсів. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачання фонду зарплати, проведення інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства. Приймає міри по попередженню недостач, незаконного використання грошових засобів. Бере участь в оформленні матеріалів по недостачі й крадіжці грошових засобів чи матеріальних цінностей, контролює передачу при необхідності матеріалів у слідчі органи.

Проаналізувавши склад і структуру підприємства СТ «Довіра», тепер можна сказати про аналіз фінансових результатів діяльності підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства СТ «Довіра» за 2009-2011 рр.

Показник	Значення за період	Відхилення в абсолютних величинах
	2009	2010	2011	10/09	11/09	11/10
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	863,4	974,0	1074,7	110,6	211,3	100,7
Інші операційні доходи	12,2	13,5	17,8	1,3	5,6	4,3
Інші фінансові доходи	4,6	5,28	4,4	0,68	-0.2	-0,88
Прибуток від участі в капіталі	7,04	8,8	6,6	1,76	-0,44	-2,2
Всього доходів	887,24	1001,58	1103,5	114,34	216,26	101,92
Податок на додану вартість	114,1	195,5	215,9	81,4	101,8	20,4
Собівартість реалізованої продукції	762,1	786,5	917,1	24,4	155	130,6
Адміністративні витрати	41,9	42,1	42,5	0,2	0,6	0,4
Витрати на збут	112,0	143,0	111,4	31	-0,6	-31,3
Податок на прибуток	50,2	66,4	83,4	16,2	33,2	17
Витрати всього	1080,3	1233,5	1370,3	153,2	290	136,8

Як видно з табл. 2.1 протягом 2009-2011 років показники діяльності СТ «Довіра» зазнали позитивних змін. Чиста виручка від реалізації зросла в 2011 році порівняно з 2010 р. на 100,7 тис. грн. За цей час собівартість реалізованої продукції зросла на 130,6 тис. грн. Негативно вплинуло зростання рівня адміністративних витрат на 0,4 тис. грн. Інші операційні доходи підприємства в 2011 році зросли на 4,3 тис. грн. Витрати на збут у свою чергу зменшилися на -31,3 тис. грн.

2.2 Комплексний аналіз показників фінансового стану підприємства СТ «Довіра»

Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами. Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкурентоспроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом. Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Аналіз фінансового стану підприємства СТ «Довіра» проводиться по системі абсолютних та відносних показників, що характеризують різноманітні сторони його фінансового стану, котрі називають фінансовими коефіцієнтами. Розрахунок цих коефіцієнтів заснований на здійсненні співвідношенні між окремими статтями звітності. Ці коефіцієнти дозволяють достатньо швидко поставити діагноз фінансовому стану підприємства. Розглянемо аналіз основних показників діяльності СТ «Довіра» за 2009-2011 роки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Аналіз основних показників діяльності СТ «Довіра» за 2009-2011 роки

Показники	Абсолютна величина	Відхилення в абсолютних величинах
	2009	2010	2011	10/09	11/09	11/10
1. Дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	1183	1773	4295	590	112	2522
2. Затрати на виробництво і реалізацію, тис. грн.	16	17,5	0,3	1,5	-15,7	-17,2
3. Прибуток від реалізації, тис. грн.	865	974	1074,7	109	209,7	100,7
4. Середньооблікова чисельність персоналу, чол.	21	18	5	-3	-16	-13
5. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	916,6	491,3	497,6	-425,3	-419	6,3
6. Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	916,6	921,7	928	5,1	11,4	6,3
7. Дебіторська заборгованість, тис. грн.	17,7	6,5	11,8	-11,2	-5,9	5,3
8. Кредиторська заборгованість, тис. грн.	39,9	17,4	11	-22,5	-28,9	-6,4
9. Фондовіддача на 1 грн. основних фондів, грн.	0,9	1,1	1,2	21,4	18,4	15,9
10. Фондоозброєність, тис. грн./чол.	43,6	27,3	99,5	141,8	26,2	-0,5
11. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, раз (оборотів)	1,3	3,6	8,6	-1,4	-0,3	400,3
12. Тривалість одного обороту оборотних коштів, дні	280,8	101,4	42,4	-25,7	1216,7	0,9
13. Продуктивність праці, тис. грн./чол.	56,3	98,5	859	-196,7	-7	-194
14. Рентабельність, %	5406,3	5565,7	358233,3	7266,7	-13,4	-5,9

Аналіз основних показників діяльності СТ «Довіра» за 2009-2011 роки (табл. 2.2) показав, що найбільший дохід від реалізації підприємство отримало у 2011 році - 4295 тис. грн., а найменший у 2009 році - 1183 тис. грн. Затрати на виробництво і реалізацію були найбільшими у 2010 році - 17,5 тис. грн., а найменшими у 2011 - 0,3 тис. грн. Прибуток від реалізації був найбільшим у 2011 році - 1074,7 тис. грн., а найменшим у 2009 році - 865 тис. грн.

Середньооблікова чисельність персоналу на підприємстві СТ «Довіра» була найвищою у 2009 році - 21 чол., а найнижчою у 2011 році - 5 чол. Із даних таблиці ми бачимо, що середньорічна вартість основних фондів була найбільшою у 2009 році - 917,7 тис. грн., а найменшою у 2010 році - 491,3 тис. грн.

Середньорічна вартість оборотних коштів була у 2011 році - 928 тис. грн., а у 2009 році - 916,6 тис. грн. Дебіторська заборгованість найбільша у 2009 році - 17,7 тис. грн., а найменша у 2010 році - 6,5 тис. грн. А кредиторська заборгованість найбільша у 2009 році - 39,9 тис. грн., а найменша у 2011 - 11 тис. грн.

Тому можна зроби висновок, що підприємство СТ «Довіра» було найбільш прибутковим у 2009 році.

Система відносних фінансових коефіцієнтів по економічному сенсу може бути розділена на ряд характерних груп:

- показники фінансової стійкості;

- показники ліквідності балансу та платіжної спроможності.

Параметри ліквідності дозволяють визначити можливість підприємства протягом року сплатити свої короткострокові боргові зобов'язання.

Параметри платіжної спроможності характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, що мають довгострокові вкладення у підприємство.

Коефіцієнти ділової активності надають можливість оцінити ефективність (швидкість) використання своїх засобів підприємством.

Показники рентабельності показують відносну характеристику фінансових результатів та ефективність фінансово-господарчої діяльності підприємств.

Аналіз фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно. Методики аналізу фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття «стабільний фінансовий стан» не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Погіршення фінансового стану підприємства пояснюється існуючим станом на торговельному ринку України.

Не дивлячись на те, що цей ринок переповнений підприємствами-посередника, тобто конкурентами даного підприємства, існує тенденція до монополізації ринку. Тобто малим та середнім підприємствам дуже важко вижити в умовах витіснення.

Комплексна оцінка фінансової стійкості СТ «Довіра» проводиться шляхом розрахунку відносних показників (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Показники оцінки фінансової стійкості СТ «Довіра» за 2009-2011 рр.

Статті пасивів	На кінець року	Відхилення в абсолютних величинах
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	10/09	11/09	11/10
Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу) (Ф. №1, ряд. 380 / ряд. 640)	0,88	0,92	0,93	0,04	0,05	0,01
Коефіцієнт фінансової залежності (Ф. №1, ряд. 640 / ряд. 380)	1,13	1,08	1,07	-0,05	-0,06	-0,01
Коефіцієнт фінансової стійкості (Ф. №1, ряд. 380 / ряд. 640)	0,88	0,92	0,93	0,04	0,05	0,01
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (Ф. №1, (ряд. 480+ ряд. 620) / ряд. 380)	0,13	0,08	0,07	-0,05	-0,06	-0,01
Коефіцієнт стійкості фінансування (Ф. №1, (ряд. 380 + ряд. 430+ряд. 480) / ряд 280)	0,88	0,92	0,93	0,04	0,05	0,01
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (Ф. №1, (ряд. 480 + ряд. 620) / ряд. 640)	0,12	0,08	0,07	-0,04	-0,05	-0,01
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів (Ф. №1, ряд. 080 / ряд. 640)	0,80	0,85	0,84	0,05	0,04	-0,01
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Ф. №1, ряд. 480 / (ряд. 480 + ряд. 380)	529,7	538,7	560,5	9	30,8	21,8
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами (Ф. №1, (ряд. 380 - ряд. 080) / ряд. 260)	0,40	0,49	0,59	0,09	0,19	0,1
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань (Ф. №1, ряд. 480 / (ряд. 480 + ряд. 620)	69,7	44,2	39,4	-25,5	-30,3	-4,8

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує питому вагу власного капіталу у загальній сумі балансу. Питома вага має бути достатньо високою, так як ним мають покриватися всі необоротні активи СТ «Довіра» й ті оборотні активи, які забезпечують безперебійну діяльність підприємства. Чим вищий цей показник, тим більш фінансово стійке і стабільніше.

На 01.01.2009 р. значення показника складає 0,88; на 01.01.2010 р. - 0,92; на 01.01.2011 р. - 0,93, що на 0,05 більший, порівняно з 2009 р.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості майна СТ «Довіра» припадає на 1 грн. власних коштів.

Спостерігається зменшення значення цього показника - з 1,08 на 01.01.2010 р. до 1,07 на 01.01.2011 р.

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує відношення власного та залученого капіталу. Значення його на 01.01.2010 р. це - 0,92, на 01.01.2011 - 0,93, відхилення складає. Це свідчить про покращення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність.

Отже значення цього показника на 01.01.2010 р. - 0,08, на 01.01.2011 р. - 0,07.

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси (засоби) дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Основні показники ділової активності СТ «Довіра» узагальнені у табл. 2.4.

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи СТ «Довіра», тобто, вимірює інтенсивність використання активів (як грошових, так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрямки більш ефективного використання. Характеризує розмір виручки (прибутку) від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. В 2009 р. ця сума склала 1,47 грн., в 2010 р. - 1,46 грн., в 2011 р. - 1,82 грн. Тобто, оборотні активи СТ «Довіра» увесь час знаходяться в обороті, що підтверджує активну участь керівництва у діловому житті підприємства.

Таблиця 2.4. Показники ділової активності СТ «Довіра» за 2009-2011 рр.

Статті пасивів	Період	Відхилення (+/-)
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	10/09	11/09	11/10
Коефіцієнт оборотності активів (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, (ряд. 280 гр. 3+ ряд. 280 гр. 4) * 0,5]	1,47	1,46	1,82	-0,01	0,4	0,36
Коефіцієнт оборотності оборотних активів (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, (ряд. 260 гр. 3+ ряд. 260 гр. 4) * 0,5]	1,98	8,48	11,69	6,5	9,71	3,21
Коефіцієнт оборотності запасів (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, ?(ряд. 100-140 гр. 3)+ ? (ряд. 100-140 гр. 4) * 0,5]	6,17	7,78	8,39	1,61	2,22	0,61
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, (ряд. 380 гр. 3+ ряд. 380 гр. 4) * 0,5]	0,38	1,62	1,96	1,24	1,58	0,34
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, ?(ряд. 150-210 гр. 3)+ ? (ряд. 150-210 гр. 4) * 0,5]	13,87	30,14	30,36	16,27	16,49	0,22
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ф. №2, ряд 035 / [Ф. №1, (ряд. 620 гр. 3+ ряд. 620 гр. 4) * 0,5]	1,47	1,46	1,82	-0,01	0,4	0,36

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує суму доходу, яка от римується з кожної гривні активів. Як свідчать показники таблиці 2.4, ця сума доходу зростає: від 1,98 грн. на 01.01.2010 р. до 11,69 грн. на 01.01.2011 р. Показник дає гарну оцінку роботи керівництву СТ «Довіра». Коефіцієнт оборотності запасів зростає: в 2009 р. - 6,17; в 2010 р. - 7,78; в 2011 р. - 8,39. Запаси підприємство використовує о повному обсязі. Коефіцієнт оборотності власного капіталу безперервно зростає: на 01.01.2009 р. він становив 0,38; на 01.01. 2010 р. - 1,62; на 01.01. 2011 р. - 1,96. Але ці показники занадто високі, власних коштів замало. От чому СТ «Довіра» з...