Напрями удосконалення акцизного оподаткування в Україні згідно вимог законодавства Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ ЗГІДНО ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС

О.В. Озерчук,



Постановка проблеми. Угода про асоціацію України з ЄС визначає ряд вимог щодо змін в податковому законодавстві України, у тому числі і в сфері акцизного оподаткування. Відповідно до Глави 4 Розділу 5 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом (статті 349 - 354) було домовлено про співпрацю між Україною та ЄС для покращання належного управління у сфері оподаткування з метою подальшого покращання економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції. Сторони домовилися про посилення і зміцнення співробітництва, спрямованого на удосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, а також гармонізацію політики щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів. З огляду на вищезазначене ґрунтовний аналіз та оцінка відповідності законодавчих норм в сфері акцизного оподаткування в Україні на предмет їх відповідності вимогам Директив Ради ЄС є надзвичайно актуальною темою наукових досліджень.

Аналіз останніх публікацій та досліджень, свідчить про те, що тема адаптації та гармонізації вітчизняного акцизного оподаткування до вимого європейського податкового законодавства таких українських науковців, як: Антипов В.І., Брехов С.С., Євсєєва І.О., Коротун В.І., Лисецька Н.М., Новицька Н.В., Соколовська А.М., Трубін І.О., Федчишин Ю.А. та ін. Незважаючи на наявність значної кількості наукових публікацій [1-3], присвячених різним аспектам адаптації непрямого оподаткування в Україні до вимог європейського законодавства, у вищезазначених працях у достатній мірі не розкриті.

Мета статті - здійснити аналіз та оцінку законодавчих норм щодо акцизного податку в Україні на предмет їх відповідності вимогам Директив ЄС.

Виклад основного матеріалу.

У додатку XXVIII до Угоди про асоціацію зафіксовано, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у наступні встановлені терміни, зокрема, в сфері специфічного акцизного оподаткування мова йде про чотири основні директиви [4]:

- Директиву Ради № 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів, зокрема статтю 1 Директиви, протягом 2 років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС;

- Директиву Ради № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби (кодифікація) протягом 2 років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС, за винятком ст. 7.2, ст. 8, ст.9, ст.10, ст.11, ст.12, ст. 14.1, 14.2, 14.4, ст. 18 та ст. 19;

- Директиву Ради № 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої протягом 5 років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС;

- Директиву Ради № 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування продуктів енергії та електроенергії. Положення цієї Директиви мають бути впроваджені поступово, виходячи з майбутніх потреб України в сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності.

До того ж, Угодою про асоціацією між Україною та ЄС передбачено, що положення статті 1 системної Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизів та якою скасовується Директиви 92/12/ЄЕС мають бути впроваджені протягом 2 років з дати набрання чинності цієї Угоди. В свою чергу у ст. 1 Директиви 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року зазначено що Директива встановлює загальний режими для акцизних зборів, якими прямо чи опосередковано обкладається споживання зазначених нижче товарів (у подальшому «підакцизні товари»): (а) енергетичні та електроенергетичні товари, що регулюються Директивою 2003/96/ЄС; (b) алкоголь та алкогольні напої, що регулюються Директивами 92/83/ЄЕС і 92/84/ЄЕС; (с) тютюнові вироби, що регулюються Директивами 95/59/ЄС, 92/79/ЄС та 92/80/ЄЕС[1].

Тобто, виходячи вищезазначеного, усі чотири директиви мають бути у повному обсязі впроваджені протягом двох років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію, хоча в Додатку 28 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, як вже зазначалося вище, визначені зовсім інші терміни або взагалі не встановлені. Тобто, існують значні розбіжності у термінах імплементації положень Директив ЄС щодо акцизних податків у національне законодавство. Вважаємо, що таке важливе питання, як встановлення чіткого графіку імплементації норм Директив Ради в розрізі акцизного податку має бути додатково узгоджене між Україною та ЄС в процесі переговорів в найближчі терміни [5].

В Україні специфічне акцизне оподаткування регулюється розділом VI «Акцизний податок» Податкового кодексу. В процесі порівняння відповідності норм ПКУ та вимог відповідних Директив ЄС щодо специфічного акцизного оподаткування, були виявлені певні розбіжності в розрізі основних підакцизних товарів - тютюнових виробів, алкоголю та алкогольних напоїв.

Оподаткування тютюнових виробів.

Директива Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 року про структуру та ставки акцизного збору, що застосовується до переробленого тютюну, встановлює основні принципи для гармонізації структури та ставок акцизних зборів щодо переробленого тютюну, які застосовуються державами-членами ЄС. Маються на увазі такі товари: сигарети; сигари та сигарили; тютюн для куріння; дрібно рублений тютюн (для скручування сигарет), інший тютюн для куріння. Слід зазначити, що структура акцизного податку на тютюн в Україні вже сьогодні по багатьом пунктам відповідає вимогам даної Директиви ЄС, але є ще ряд не гармонізованих аспектів, про які мова піде далі.

Згідно пункту 215.1 ПКУ до підакцизних товарів належать: тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, до яких згідно пункту 215.3.2 відносяться:

- тютюнова сировина та тютюнові відходи (код товару згідно УКТ ЗЕД 2401);

- сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну (код товару згідно УКТ ЗЕД 2402 10 00 00);

- сигарети без фільтра, цигарки (код товару згідно УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);

- сигарети з фільтром (код товару згідно УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);

- тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти або есенції ((код товару згідно УКТ ЗЕД 2403).

Якщо ж розглядати статтю 2 Директиви Ради 2011/64/ЄС, то до тютюнових виробів відносяться: сигарети, сигари і сигарили, тютюн для куріння, а саме: (1) дрібно нарізаний тютюн для скручування сигарет; (2) інший тютюн для куріння. Тобто, в Директиві чітко зазначено, що оподатковується акцизним податком тільки тютюн для куріння, з чого випливає, що тютюн для нюхання та жування і для інших цілей, які не пов'язані з курінням, не оподатковується. Тобто, п. 215.3.2 ПКУ не відповідає нормі статті 2 Директиви Ради 2011/64/ЄС щодо оподаткування тютюну для куріння, бо передбачає оподаткування будь-якого тютюну, у тому числі, тютюну для нюхання та жування.

Окрім того, Директива 2011/64/ЄС не передбачає оподаткування тютюнової сировини та тютюнових відходів, а в Україні тютюнова сировина та тютюнові відходи (код товару згідно УКТ ЗЕД 2401) оподатковується за ставкою 399,84 грн за кілограм (п. 215.3.2 ПКУ).

Статтею 17 Директиви Ради 2011/64/ЄС передбачається звільнення від оподаткування або повернення вже сплаченого акцизу для:

- денатурованих тютюнових виробів, які використовуються в промислових або садівничих цілях;

- тютюнових виробів, знищених під адміністративним наглядом;

- тютюнових виробів, призначених виключно для наукових випробувань і для випробувань, пов'язаних з якістю продукції;

- тютюнових виробів, перероблених виробником.

В Україні перелік операцій, що звільняються від оподаткування встановлено п. 213.3 статті 213 ПКУ, де передбачено:

- звільнення від оподаткування еталлоних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу в роздріб) для проведення досліджень та випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), які ввозяться акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів (п. 213.3.10 ПКУ);

- реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації (п. 213.3.12 ПКУ).

Однак до переліку операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування денататурований оброблений тютюн не входить, що суперечить ст. 17 Директиви Ради 2011/61/ЄС. Норми щодо звільнення від оподаткування тютюнових виробів для проведення наукових дослідів та випробувань, а також тютюнових виробів для знищення та утилізації подібні в Україні та ЄС.

Згідно підпункту 222.1.2. пункту 222.1 статті 222 «Порядок і строки сплати податку» ПКУ виробники тютюнових виробів перераховують до бюджету суму податку при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, з проплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Тобто, по суті для виробників тютюнових виробів встановлено авансовий платіж по акцизному податку за продукцію, виробництво якої ще навіть не розпочалось.

Варто нагадати, що до 2013 року виробники тютюнових виробів сплачували акцизний податок до бюджету на підставі підпункту 222.1.1. пункту 222.1. статті 222 ПКУ, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період. Таким чином, акцизний податок сплачувався за продукцію, реалізовану протягом звітного місяця, до 30 числа наступного за звітним місяцем. Але Законом України від 20.11.2012 року № 5503 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» підпункт 222.1.2. пункту 222.1. статті 222 ПКУ доповнено абзацом другим, згідно з яким виробників тютюнових виробів зобов'язано з 1 січня 2013 року сплачувати акцизний податок при придбанні марок акцизного податку.

Такий порядок сплати акцизного податку не відповідає суті акцизного податку, як непрямого податку на споживання, та суперечить іншим положенням ПКУ, оскільки сума податку перераховується виробником тютюнових виробів до дати виникнення податкових зобов'язань (пункту 216.1. статті 216 ПКУ), до виникнення об'єкту оподаткування (підпункт 213.1.1. пункту 213.1. статті 213 ПКУ) та при невизначеній базі оподаткування (підпункт 214.1.1. пункту 214.1. статті 214 ПКУ), які наведені у Податковому кодексі як обов'язкові елементи під час встановлення податку. Крім цього, він не відповідає практиці оподаткування тютюнових виробів акцизним податком у країнах Європейського Союзу, де сплата акцизного податку відбувається після фактичної реалізації тютюнових виробів, виходячи із вимог статті 7 Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів, відповідно до якої акцизний податок виникає у момент випуску для споживання.

Тому задля усунення суперечностей між окремими нормами ПКУ, спрощення виконання податкового обов'язку виробниками тютюнових виробів, зменшення витрат часу підприємств-виробників тютюнових виробів на визначення податкових зобов'язань з акцизного податку та його сплату, а держави - на адміністрування акцизного податку, а також наближення системи оподаткування тютюнових виробів в Україні до вимог європейського законодавства, зокрема, до вимог статті 7 Директиви Ради 2008/118/ЄС пропонується виключити абзац другий з підпункту 222.1.2. пункту 222.1. статті 222 Податкового кодексу України.

Нагадаємо, що відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, Україна має поступово наблизити ставки акцизного податку на тютюн до мінімального рівня ЄС.

У статті 10 Директиви 2011/64/ЄС зазначається, що з 1 січня 2014 року загальний акцизний збір на сигарети (специфічна складова плюс адвалорна складова без урахування ПДВ) складає, як мінімум, 60% від середньозваженої роздрібної ціни сигарет, випущених для споживання. Цей акциз не повинен бути меншим 90 євро за 1000 сигарет, незалежно від середньозваженої роздрібної ціни продукту (за винятком країн, де акциз перевищує 105 євро), в Україні до акцизного податку є лише мінімальні вимоги до сумарного акцизу, а саме: у п. 215.3.3 ПКУ зазначається, що мінімальне акцизне податкове зобов'язання становить 425,78 грн за 1000 штук для сигарет з фільтром, цигарок та сигарет без фільтру (або 15,1 євро за 1000 штук). Тобто, мінімальне акцизне податкове зобов'язання у 6 разів менше мінімального акцизного збору на сигарети у країнах ЄС.

У статті 14 Директиви 2011/64/ЄС зазначається, що загальний акцизний збір (специфічна складова плюс адвалорна складова без урахування ПДВ), виражений у відсотках, у вигляді сум за кілограм або за вказану кількість одиниць продукції, повинен бути, як мінімум, еквівалентним ставкам або мінімальним сумам, встановленим для:

- сигар або сигарил: 5% від роздрібної ціни продажу, що включає всі податки або 12 євро за 1000 одиниць або за кілограм;

- дрібно нарізаного тютюну (для скручування сигарет): не менше, ніж 46% від середньозваженої роздрібної ціни продажу дрібно нарізаного тютюну, призначеного для скручування сигарет, що відпускається для споживання, або 54 євро за кілограм;

- іншого тютюну для куріння: 20% від роздрібної ціни, включаючи всі податки, або 22 євро за кілограм.

Для порівняння, у п. 215.3.2 ПКУ встановлюються ставки акцизного податку для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну. Зокрема, ставка податку для:

- сигар та сигарил, з вмістом тютюну (код товару згідно УКТ ЗЕД 2402 100000) становить 399,84 грн (або 14,2 євро) за 1 кілограм;

- тютюну та замінників тютюну, інших, промислового виробництва, тютюну «гомогенізованого» або «відновленого»; тютюнових екстрактів, есенцій (код товару згідно УКТ ЗЕД 2403) становить 399,84 грн (або 14,2 євро) за 1 кілограм.

З вищевикладеного випливає, що наразі ставки акцизного податку на тютюнові вироби в Україні значно менші за мінімальні європейські. Виняток становить тільки ставка акцизного податку на сигари та сигарили, яка на 18 % перевищує мінімальний європейський рівень у 12 євро за 1 кілограм.

Отже, виконання зобов'язань перед Євросоюзом потребує поступового збільшення ставок на тютюнові вироби до відповідних мінімальних ставок ЄС. При цьому, варто зазначити, що хоча в ЄС встановлені мінімальні рівні акцизного податку на тютюнові вироби, всі рівні податків вище встановленого мінімуму визначаються кожною країною індивідуально. Таким чином, у кожної країни повинна бути унікальна стратегія, заснована на її власних потребах і можливостях.

До того ж, слід звернути увагу ще на такий аспект як визначення мінімального акцизного збору на сигарети в розмірі 60% від середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет, випущених для споживання. У статті 8 Директиви 2011/64/ЄС зазначається, що середньозважена роздрібна ціна продажу розраховується із загальної вартості всіх сигарет, випущених для споживання, яка ґрунтується на роздрібній ціні з урахуванням всіх податків, поділеної на загальну кількість сигарет, випущених для споживання. Вона визначається не пізніше 1 березня кожного року на підставі даних, що стосуються всіх таких випусків тютюнових виробів для споживання за попередній рік. Аналогічно розраховується і середньозважена роздрібна ціна продажу дрібно нарізаного тютюну для куріння (стаття 14 Директиви 2011/64/ЄС). В Україні ж мінімальне акцизне податкове зобов'язання не прив'язується до середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет, що суперечить нормам Директиви 2011/64/ЄС.

В Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу Україні та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24 грудня 2015 року зазначається, у п.5 «Прикінцевих положень», що Кабінет Міністрів України надано повноваження по встановленню мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Слід зазначити, що встановлення мінімальних цін на сигарети порушує встановлений Директивою 2011/64/ЄС принцип вільного визначення максимальної роздрібної ціни. Адже у статті 15 Директиви 2011/64/ЄС зазначається, що виробники або, у відповідних випадках, їх представники або уповноважені агенти в Союзі та імпортери тютюну з третіх країн, є вільними у визначенні максимальної роздрібної ціни для кожного зі своїх продуктів для кожної держави члена, для якої продукція, про яку йде мова, має бути випущена для споживання.

Це підтверджується і численними рішеннями Європейського суду. Зокрема, у рішенні щодо Французької республіки від 4 березня 2010 року зазначено наступне: «Приймаючи та зберігаючи систему мінімальних цін на роздрібний продаж сигарет, випущених для споживання у Франції, та заборону на продаж тютюнових виробів, за нижчими цінами, французька республіка не виконала своїх зобов'язань за статтею 9(1) Директиви Ради 95/59/ЄС від 27 листопада 1995 року щодо податків, інших ніж податки з обороту, які впливають на споживання тютюнових виробів. Варто зазначити, що Директива 95/59/ЄС у 2011 році разом з іншими директивами, що регулювали акцизне оподаткування тютюнових виробів, була кодифікована у Директиву 2011/64/ЄС. А стаття 9(1) Директиви 95/59/ЄС відповідає статті 15 Директиви 2011/64/ЄС, положення якої наведено вище.

До того ж, очевидно, що встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби порушує принцип справедливості, який є ключовим у податковому законодавстві ЄС, бо понукає малозабезпечені верстви населення платити більше, ніж багаті. Адже, запровадження мінімальної ціни гарантує виробникам більш високі прибутки за рахунок курців.

Представництво Європейського Союзу теж надіслало пояснення щодо позиції ЄС у питанні скасування Україною мінімальних цін на сигарети. У нових поясненнях ЄС наголошує, що «встановлення мінімальних цін на сигарети суперечить зобов'язанням України у рамках глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі». Це зобов'язання походить з Директиви 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру і ставки акцизів щодо промислово виготовленого тютюну, що застосовується по всьому ЄС. При цьому Україна має право вільно вводити мінімальний акцизний збір на тютюнові вироби, включаючи сигарети, задля охорони громадського здоров'я та підвищення податкових надходжень.

До того ж передбачена можливість встановлення Кабінетом Міністрів України мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну може призвести до порушення статті 254 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у якій зазначається, що Сторони визнають важливість вільної та неспотвореної конкуренції у торговельних відносинах. Сторони визнають, що антиконкурентні господарські практики та операції потенційно можуть спотворити належне функціонування ринків та загалом зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі.

Тому, задля уникнення проблем з європейськими законами про конкуренцію та з метою приведення національного законодавства України у відповідність положенням Директиви Ради ЄС 2011/64/ЄС від 21.06.2011 року необхідно передбачити скасування пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України № 909-VIII від 24 грудня 2015 року, відповідно якого Кабінету Міністрів надано повноваження встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни для тютюнових виробів.

Оподаткування алкоголю та алкогольних напоїв.

У Директиві Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої проводиться розрізнення між окремими видами алкогольних напоїв - пивом, вином, збродженими напоями, проміжними продуктами, етиловим спиртом, а також зазначено, в яких випадках можна застосовувати пільгову ставку. Визначення ставок податку відбувається згідно з Директивою 92/84/ЄЕС від 19 жовтня 1992 року щодо зближення ставок акцизного збору на спирт і алкогольні напої. Далі проаналізуємо низку невідповідностей між положеннями податкового законодавства України та вищезазначеними директивами Ради ЄС щодо оподаткування алкоголю та алкогольних напоїв.

На початку слід зазначити, що для цілей оподаткування алкоголю та алкогольних напоїв всі держави-члени ЄС користуються Комбінованою номенклатурою (Combined Nomenclature), яка діяла на момент затвердження Радою ЄС Директив 92/83/ЄЕС та 92/84/ЄЕС, а саме у чинній редакції від 19 жовтня 1992 року.

В нашій країні діє Українська класифікація зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка представляє собою систематизований перелік товарів, який включає код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з міжнародною номенклатурою товарів, так званою Гармонізованою системою опису та кодування товарів, розробленою Всесвітньою митною організацією, яка використовується більше ніж 200 країнами на основі їхніх Митних тарифів, а також для збору міжнародної торгової статистики. В термінах Гармонізованої системи класифіковано більше 98% товарів міжнародної торгівлі. В країнах ЄС діє Комбінована номенклатура (Combined Nomenclature), яка також узгоджена з Гармонізованою системою опису та кодування товарі. З вищезазначеного випливає, що Українська класифікація зовнішньоекономічної діяльності та Комбінована номенклатура, яка застосовується в країнах ЄС - гармонізовані між собою. Але, як вже зазначалося вище, для цілей оподаткування спирту та алкогольних продуктів в ЄС використовується не остання редакція Комбінованої номенклатури, а її редакція від 19 жовтня 1992 року. Тобто, в процесі імплементації європейських норм оподаткування алкоголю в українське податкове законодавство необхідно узгодити УКД ЗЕД з Комбінованою номенклатурою від 19 жовтня 1992 року.

Європейська практика оподаткування пива базується на положеннях Директиви 92/83/ЄС в статті 2 якої зазначено, що пивом вважається будь-який товар, охоплений кодом КН 2203, або будь-який товар, що містить суміш пива з неалкогольними напоями, охоплений кодом КН 2206, у будь-якому випадку фактична міцність має бути вищою за 0,5% об'єму. В підпункті 14.1.144 статті 14 ПКУ зазначається, що пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Тобто, підпункт 14.1.144 статті 14 та підпункт 215.3.1. статті 215 ПКУ потребують узгодження зі статтею 2 Директиви 92/83/ЄС щодо визначення такої категорії підакцизного товару як «пиво».

У пункті 1 статті 3 Директиви 92/83/ЄС зазначається, що акцизний збір, що стягується у державах-членах з пива, встановлюється залежно від: (1) міцності, вираженої у гектолітрах/градусах за шкалою Плато; чи (2) міцності, вираженої у гектолітрах/градусах фактичної міцності у об'ємах готового товару.

У пункті 2 статті 3 Директиви Ради 92/83/ЄС визначено, що при обрахуванні суми податку на пиво згідно з вимогами Директиви 92/84/ЄС держави-члени можуть не враховувати частки градуса Плато або градуса фактичної алкогольної міцності за об'ємом. Крім того, держави-члени, які стягують податок по кількості гектолітрів/градусів Плато, можуть поділяти пиво на категорії, що містять не більше чотирьох градусів Плато на кожну категорію, і нараховувати ту ж саму ставку податку на гектолітр на всі види пива, що припадає на кожну категорію.

Щодо вітчизняної практики встановлення бази оподаткування, то відповідно пункту 214.4 статті 214 ПКУ у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. Згідно пункту 215.3.1 статті 215 одиницею виміру щодо оподаткування пива є 1 літр. Тобто, в українському законодавстві необхідно уточнити питання визначення бази оподаткування акцизного податку на пиво. У цьому контексті можна імплементувати європейські правові норми, визначивши базою оподаткування на пиво - об'єм кінцевого продукту у гектолітрах з концентрацією пива у градусах.

У статті 6 Директиви 92/84/ЄС щодо зближення ставок акцизних зборів на спирт та алкогольні напої зазначається, що з 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на пиво становить: 0,748 євро з гектолітра/градус Плато, або 1,87 євро з гектолітра/градус алкоголю готового товару. В Україні є пиво оподатковується за ставкою 2,48 грн за 1 літр (п. 215.3.1. ПКУ). Окрім того, в статті 215.3.1 зазначається, що продукція з кодом УКД ЗЕД 2206 «Інші зброджені напої», у тому числі і суміші з пивом, оподатковується іншою ставкою ніж пиво (код товару згідно УКТ ЗЕД 2203), а саме за ставкою 105,80 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, що суперечить положенням Директив 92/83/ЄС та 92/84/ЄС.

Також, слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 4 Директиви 92/83/ЄС держави-члени можуть застосовувати менші ставки податку, які можуть відрізнятись, залежно від щорічного обсягу виробництва відповідних пивоварних заводів, до пива виробленого незалежними малими пивоварними заводами у таких межах: оптовий оподаткування акцизний збір

- зменшені ставки не застосовуються у відношенні суб'єктів, які виробляють більше 200000 гектолітрів пива на рік;

- зменшені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не може бути встановлено на рівні, нижчому за 50% від стандартної національної ставки акцизного податку.

При цьому, у пункті 2 статті 4 Директиви 92/83/ЄС зазначено, що для цілей застосування зниженої ставки «незалежним малим пивоварним заводом» вважається завод, який є юридично та економічно незалежним від будь-якого іншого пивоварного заводу, розташований у приміщеннях, що є фізично відокремленими від приміщень будь-якого іншого пивоварного заводу, та не здійснює діяльність за ліцензією. Однак, у випадку, якщо два або більше пивоварних заводи співпрацюють та їхній спільний річний обсяг виробництва не перевищує 200 000 гектолітрів, то вони вважаються єдиним незалежним пивоварним заводом. Таким чином, особливої актуальності набудуть питання наближення українського податкового законодавства щодо понятійно-категоріального апарату, а саме - введення в господарське та податкове законодавство поняття - «незалежний малий пивоварний завод», узгодження елементів правового механізму податку між собою (визначення бази та відповідних ставок), опрацювання ключових напрямів наближення українського законодавства до положень Директиви 92/84/ЄС, що регламентує розміри акцизних ставок, у тому числі й на пиво.

Враховуючи вищевикладене, та з метою врегулювання порядку визначення бази оподаткування акцизним податком спирту та алкогольних напоїв у вітчизняному податковому законодавстві необхідно імплементувати положення статей 3 та 9 Директиви 92/83/ЄС, відповідно до яких акцизний податок встановлюється на кількості гектолітрів кінцевого продукту.

Глава ІІ Директиви 92/83/ЄС регулює сферу застосування акцизного податку на вино. У статті 8 цієї Директиви зазначається, що «звичайним вином» вважаються всі товари охоплені кодом КН 2204 та 2205, за виключенням ігристого вина, за умови, що спирт, який міститься у кінцевому продукті, має повністю зброджене походження. «Звичайне вино» поділяється на дві категорії: (1) з фактичною міцністю 1,2 % - 15 % об'єму та (2) з фактичною міцністю 15 % - 18 % об'єму, за умови, що вони виготовлялися без штучного збагачення спиртом.

В свою чергу, «ігристим вином» вважаються всі товари охоплені кодами КН 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10 та 2205 та яке, розлито у пляшки, закорковані спеціальними пробками типу «гриб», закріплених за допомогою вузлів або кріплень, або мають надмірний тиск, спричинений наявністю вуглекислого газу у розчині на рівні 3 бара або більше; і мають фактичну алкогольну міцність вище 1.2% об'єму, але без перевищення 15 % об'єму.

У пункті 2 статті 9 Директиви 92/83/ЄС визначається, що держави члени застосовують однакову ставку акцизного податку до всіх товарів, що обкладаються збором із звичайного вина. Так само, держави-члени застосовують однакову ставку акцизного збору до товарів, які обкладаються податком ігристого вина. Вони можуть застосовувати однакову ставку податку у відношенні звичайного та ігристого вина. Виняток встановлює пункт 3 статті 9 Директиви 92/83/ЄС щодо можливості застосування знижених ставок акцизного податку до будь-якого типу звичайного та ігристого вина, фактична міцність яких не перевищує 8,5% об'єму.

У статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 р. № 2662-IV зазначається, що вино - це алкогольний напій, вироблений з винограду міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового [6]. Міцність вин може становити від 9 до 20 % об'ємних. В свою чергу у підпункті 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ при встановленні ставок акцизного податку визначає наступні категорії: вина виноградні натуральні (код УКТ ЗЕД 2204, крім 2204 10, 2204 21 06, 2204 21 07, 2204 21 08, 2204 29 09, 2204 29 10), вина натуральні з додаванням спирту та міцні (код УКТ ЗЕД 2204, крім 2204 10, 2204 21 06, 2204 21 07, 2204 21 08, 2204 29 09, 2204 29 10), вина ігристі та вина газовані (код УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06, 2204 21 07, 2204 21 08, 2204 29 09, 2204 29 10), вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизуючих екстрактів код УКТ ЗЕД 2205). У цій же статті ПКУ встановлені ставки акцизного податку за 1 літр виробу:

- для вин виноградних натуральних - 0,01 гривень за 1 літр;

- для вин натуральних з доданням спирту та міцних (кріплених) - 7,16 гривень за 1 літр;

- на вина ігристі та вина газовані - 10,40 гривень за 1 літр;

- на вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизуючих екстрактів - 7,16 гривень за 1 літр.

У статті 5 Директиви 92/84/ЄС мінімальна ставка акцизного податку на вина становить - 0 євро на негазоване вино та ігристе вино. Як бачимо, у вітчизняному законодавстві вина оподатковуються не тільки за різними ставками, але й не передбачається оподаткування вин за 0 ставкою, що суперечить положенням Директив 92/83/ЄС та 92/84/ЄС. Також у вітчизняному законодавстві міцність вина може бути до 20 %, тоді як згідно з Директивою 92/83/ЄС звичайне вино може бути міцністю до 18 % за умови, що спирт, який міститься у кінцевому продукті, має повністю зброджене походження, а ігристе вино відповідно міцністю до 15 %.

Відповідно до пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» під терміном «вино кріплене» розуміють вино, одержане в результаті повного або неповного збродження цукрів сусла шляхом припинення бродіння через додавання спирту етилового ректифікованого, виготовленого з крохмале-цукровмісної сировини і продуктів переробки винограду. Тобто кріплене вино може бути отримане як у наслідок повного збродження цукрів сусла, так і з додавання спирту етилового ректифікованого, що не відповідає визначенню неігристого вина, наведеного у Директиві 92/83/ЄС. Згідно статті 17 Директиви 92/83/ЄС вони підпадають під категорію «проміжних товарів», фактична міцність яких є вищою за 1,2% об'єму, але не вищою за 22% об'єму. Ставка податку для «проміжних товарів» встановлюється статтею 4 Директиви 92/84/ЄС на рівні 45 євро з гектолітра товару.

Враховуючи вищезазначене, з метою гармонізації специфічного акцизного оподаткування в Україні та країнах ЄС потрібно ввести у підпункт 14.1.26 статті 14 ПКУ нові поняття, а саме - надати визначення поняттям «вино звичайне (натуральне)» та «проміжні товари» з метою встановлення однієї ставки оподаткування для всіх товарів, що належать до категорії проміжних товарів.

У статті 20 Директиви 92/83/ЄС зазначається, що для цілей Директиви «етиловим спиртом» вважають:

- усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об'єму, охоплені кодами КН 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, що зазначені в інших розділах КН;

- товари, охоплені кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об'єму;

- питні алкогольні напої, які містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами.

У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені алкогольні напої за кодами УКТ ЗЕД 2207 і 2208 (окрім 2208 90 69 00,2208 90 78 00 - слабоалкогольні напої), тобто значно менший перелік товарів, ніж у Директиві 92/83/ЄС.

У статті 3 Директиви Ради 92/84/ЄС встановлено мінімальну ставку податку на спирт та алкогольні напої, інші, ніж проміжні продукти, пиво та вино, - 550 євро на гектолітр чистого спирту, яка на 33% вище відповідної ставки податку у Податковому кодексі України.

Правові засади звільнення від оподаткування акцизним збором в ЄС закріплені в Директиві Ради 92/83/ЄС. У пункті 1 статті 27 даної Директиви передбачено обов'язкове звільнення від оподаткування товарів:

- повністю денатурованих;

- денатурованих для виготовлення виробів, не призначених для споживання людиною;

- для виготовлення оцту в сенсі коду КН 2209;

- для виготовлення медикаментів у сенсі Директиви 65/65/ЄЕС;

- для виготовлення ароматизаторів;

- для виготовлення продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок).

У статті 2 Директиви 92/83/ЄС передбачено також факультативне звільнення від оподаткування товарів:

- як зразків, відібраних для аналізу;

- для науково-дослідних цілей;

- для медичних цілей у лікарнях та аптеках;

- для виготовлення кінцевого товару, який не містить спирт;

- у виробництві складового продукту, що не підлягає сплаті акцизного збору згідно з положеннями цієї Директиви.

Кожна держава-член ЄС в обов'язковому порядку повинна повідомляти про те, які засоби денатурації застосовуються в країні. Перелік денатуруючих засобів надається в Регламенті Комісії ЄС №3199/93 від 22 листопада 1993 року щодо взаємного визнання процедур повної денатурації спирту для цілей звільнення від акцизного збору.

В Україні, на відміну від європейського досвіду, етиловий денатурований спирт не звільняється від оподаткування акцизним податком. Положення чинного законодавства щодо реалізації етилового денатурованого спирту, закріплюють основну та пільгову ставку оподаткування, в залежності від напряму його використання. Основна ставка акцизного податку встановлюється відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ, у якому визначено ставки податку та перелік підакцизних товарів. Так, спирт етиловий денатурований, будь-якої концентрації відноситься до коду УКТ ЗЕД 2207, ставка податку становить 105,80 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.

У підпункті 229.1.1. статті 229.1 «Особливості оподаткування спирту етилового» ПКУ зазначається, що податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

- спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;

- спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

- спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;

- біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

- біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

Отже, денатурований спирт за нормами ПКУ в деяких випадках оподатковується за пільговими ставками, але не звільняється від оподаткування акцизним податком, що не відповідає положенням Директиви 92/83/ЄС.

Крім того, серед можливих напрямів наближення вітчизняного податкового законодавства до законодавства ЄС можна виділити запровадження положень щодо звільнення від акцизного збору вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв. На відміну від українського законодавства, статті 6, 10, та 14 Директиви Ради 92/83/ЄС визначають підстави звільнення від акцизного збору вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв, виготовлених приватною особою та спожитих цим виробником, членами його сім'ї або його гостями за умови, що не мав місця продаж. З огляду на викладене, в порядку виконання зобов'язання України щодо наближення власного податкового законодавства та гармонізації з країнами ЄС до пункту 213.2 статті 213 ПКУ можна включити положення щодо звільнення від акцизного податку вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв, виготовлених приватною особою та спожитих цим виробником, членами його сім'ї або його гостями за умови не здійснення операцій продажу.

На сьогодні, однією з основних суперечностей акцизного оподаткування тютюнових та алкогольних виробів в Україні є застосування акцизного податку на роздрібну торгівлю. Справа в тому, що Податковий кодекс України уже передбачає сплату акцизу при виробництві та ввезені підакцизної продукції, тому встановлення акцизу ще й при роздрібній торгівлі буде означати подвійне оподаткування, що суперечить основним принципам оподаткування, а також вимогам пункту 3 статті 2 системної Директиви 2008/118/ЄС про загальний режим акцизних зборів та якою скасовується Директива 92/12/ЄС, тому у перспективі необхідно скасувати цей податок.



Висновки

З огляду на вищезазначене пропонуємо здійснити наступні кроки в напрямку гармонізації специфічного акцизного оподаткування в Україні та країнах ЄС, а саме:

- шляхом переговорів між Україною та Радою ЄС усунути розбіжності у термінах імплементації положень Директив ЄС щодо акцизних податків у національне законодавство через внесення відповідних змін у Додаток XXVIII до глави 4 «Оподаткування» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

- внести зміни до підпункту 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПКУ шляхом виключення з нього таких товарів як: тютюнова сировина та тютюнові відходи (код товару згідно УКТ ЗЕД 2401) з метою приведення його у відповідність до статті 2 Директиви Ради 2011/64/ЄС про структуру та ставки акцизного збору, що застосовується до переробленого тютюну;

- звільнити від оподаткування акцизним податком денатурований оброблений тютюн шляхом внесення змін до підпункту 213.3 статті 213 ПКУ, доповнивши його відповідним підпунктом щодо звільнення від сплати акцизного податку операцій з денатурованим обробленим тютюном, що використовується в промислових цілях або для садівництва та який проходить переробку виробником;

- з метою усунення суперечностей між окремими нормами Податкового кодексу України та наближення системи оподаткування тютюнових виробів в Україні до вимог європейського законодавства, зокрема, до вимог статті 7 Директиви Ради 2008/118/ЄС пропонується виключити абзац другий з підпункту 222.1.2. пункту 222.1. статті 222 Податкового кодексу України;

- задля виконання зобов'язань перед Європейським Союзом необхідно запланувати поступове збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до відповідних мінімальних ставок ЄС з урахуванням економічних реалій та національних інтересів України;

- передбачити скасування пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України № 909-VIII від 24 грудня 2015 року, відповідно якого Кабінету Міністрів надано повноваження встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни для тютюнових виробів з метою уникнення проблем з європейськими законами про конкуренцію та приведення національного законодавства України у відповідність положенням Директиви Ради ЄС 2011/64/ЄС від 21.06.2011 року про структуру та ставки акцизного збору, що застосовується до переробленого тютюну;

- задля визначення бази оподаткування спирту, вина, пива та інших алкогольних напоїв в Україні, пропонується використовувати основну об'ємну мірну величину - гектолітр. Окрім того, необхідно здійснити поступове наближення ставок акцизного податку та спирт та алкогольні напої до мінімального рівня в країнах ЄС, базуючись на положеннях Директиви 92/83/ЄС та Директиви 92/84/ЄС.

- необхідно гармонізувати класифікацію підакцизних товарів та змінити термінологію для підакцизних товарів, що не відповідає європейським нормам;

- внести зміни до підпункту 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, щодо визначення пива та до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215, що встановлює ставки на пиво та інші алкогольні напої. У графі «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» 2203 00 до пива із солоду (солодове) додати код товарів 2206 00 категорію продуктів, що містять суміш пива з неалкогольними напоями;

- ввести в податкове законодавство України нову дефініцію - «незалежний малий пивоварний завод» у редакції Директиви 92/83/ЄС;

- внести зміни до Податкового кодексу України, підпункт 14.1.26 пункту 14.1 статті 14, що надає визначення виноробної продукції, вилучити та надати для цілей оподаткування визначення терміна - «вино звичайне (натуральне)», а також надати визначення поняття «проміжних продуктів» з метою встановлення однієї ставки оподаткування для всіх товарів, що належать до категорії проміжних продуктів. У цьому контексті внести зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ, вилучивши категорію «вина натуральні з додаванням спирту та міцні (кріплені)»;

- звільнити від оподаткування акцизним податком денатурований спирт шляхом виключення з переліку товарів, що оподатковуються за ставкою 105,80 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту денатурованого етилового спирту, що відноситься до коду УКД ЗЕД 2207. А також внести відповідну норму до підпункту 213.3 «операції з підакцизними товарами, що звільняються від оподаткування» статті 213 ПКУ, в якій зазначити, що від оподаткування звільняються товари: повністю денатуровані; денатуровані для виготовлення виробів, не призначених для споживання людиною; для виготовлення оцту в сенсі коду КН 2209; для виготовлення ароматизаторів; для виготовлення продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок);

- до пункту 213.2 статті 213 ПКУ включити положення щодо звільнення від акцизного податку вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв, виготовлених приватною особою та спожитих цим виробником, членами його сім'ї або його гостями за умови не здійснення операцій продажу;

- передбачити скасування акцизного податку на роздрібну торгівлю, який суперечить вимогам пункту 3 статті 2 Директиви Ради 2008/118/ЄС про загальний режим акцизних зборів та якою скасовується Директива 92/12/ЄС, а саме - виключити підпункт 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 та підпункт 215.3.10 пункту 213.3 статті 213 з Податкового кодексу України.



Література

1. Трансформація акцизної політики України: монографія / [Коротун В.І., Брехов С.С., Новицька Н.В. та ін.]; за заг. ред. В.І. Коротуна. - Ірпінь : Видавництво Національного університету ДПС України, 2015. - 404 с.

2. Антипов В.І., Євсєєва І.О., Лисецька Н.М., Трубін І.О., Федчишин Ю.А. Теоретико-прикладні аспекти адаптації податкового законодавства в сфері непрямого оподаткування в межах Угоди про асоціацію - Ірпінь : НДІ фінансового права, 2014. - 47 с.

3. Євсєєва І. О., Лисецька Н. М., Трубін І. О. Напрями удосконалення акцизного оподаткування в контексті виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом - Ірпінь : НДІ фінансового права, 2015. - 58 с.

4. Додаток XXVIII до глави 4 «Оподаткування» розділу V «Економічне і галузеве спіробітництво Угоди про про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

5. Озерчук О.В. Графік імплементації європейських норм у сфері акцизного оподаткування // «Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку України в умовах європейської інтеграції»: тези науково-практичної інтернет-конференції, м. Київ, 26 травня 2016 р. - м. Київ: Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП). - С. 61-64.



Анотація

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ ЗГІДНО ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС

У статті викладено вимоги щодо гармонізації податкового законодавства України в сфері акцизного оподаткування, які закріплені в Угоді про асоціацію України та ЄС. Також здійснено порівняння відповідних норм розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України та вимог відповідних Директив ЄС щодо специфічного акцизного оподаткування, а саме: Директиви Ради 92/83/ЄЕС, Директиви Ради 92/84/ЄЕС, Директиви Ради 2011/64/ЄС. За результатами порівняння були виявлені певні розбіжності щодо акцизного оподаткування тютюнових виробів, алкоголю та алкогольних напоїв, а також загальних вимог щодо оподаткування підакцизних товарів. Зокрема, щодо оподаткування тютюнової сировини та тютюнових відходів; звільнення від оподаткування денатурованого обробленого тютюну; розміру мінімальних ставок податку на тютюнові вироби, встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін для тютюнових виробів, у відповідності з вимогами Директиви Ради 2011/64/ЄС; визначення такої категорії підакцизного товару як «пиво»; визначення бази оподаткування акцизним податком спирту та алкогольних напоїв у гектолітрах; гармонізації вітчизняної класифікації підакцизних товарів та невідповідності термінології для підакцизних товарів; визначення поняття «проміжні продукти»; алкогольних напоїв, які зазначаються як спирт етиловий, у відповідності з Директивою 92/83/ЄС тощо, які і розглянуті у даній статті. Також автор надає конкретні пропозиції та рекомендації щодо гармонізації специфічного акцизного оподаткування в Україні та країнах ЄС в розрізі вимог відповідних Директив Ради ЄС.

Ключові слова: акцизний податок, підакцизні товари, акцизне оподаткування тютюнових виробів, акцизне оподаткування алкоголю та алкогольних напоїв, гармонізація податкового законодавства.

IMPROVEMENT DIRECTIONS OF EXCISE TAXATION IN UKRAINE IN ACCORDANCE WITH THE TAX LEGISLATION OF THE EU

This article represents the requirements for harmonization of tax legislation of Ukraine in the area of excise taxes, which are enshrined in the Association Agreement between Ukraine and the EU. The comparison of the relevant rules of Section VI «Excise Tax» of the Tax Code of Ukraine and the requirements of the relevant EU Directives on specific excise tax, namely Council Directive 92/83 / EEC, Council Directive 92/84 / EEC, Council Directive 2011/64 / EC . The results of the comparison show that certain discrepancies regarding the taxation of tobacco products, alcohol and alcoholic beverages, as well as general requirements regarding the taxation of excisable goods were found out.

The taxation of raw tobacco and tobacco waste; exemption of denatured processed tobacco; the minimum of tax rates on tobacco products, formation of minimum wholesale and retail prices for tobacco products in accordance with Council Directive 2011/64 / EC; definition of such category of excisable goods as «beer»; definition of the taxation base of excise tax of alcohol and alcoholic beverages in hectoliters; harmonization of national classification of excisable goods and discrepancies in terminology for excisable goods; the definition of term «intermediate products»; expanded the list of alcoholic drinks that are specified as ethanol in accordance with Directive 92/83 / EC, etc., which are considered in this article. The author gives concrete proposals and recommendations for harmonizing of specific excise taxation in Ukraine and the EU in the context of the requirements of the relevant Council Directive.

Key words: excise tax, excisable goods, excise tax of tobacco goods and excise tax of alcohol and alcoholic beverages, harmonization of tax laws.

Размещено на Allbest.ru

...