Стан та проблеми фінансового забезпечення соціальної сфери в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

THE CONDITION AND ISSUES OF FINANCIAL PROVISION OF SOCIAL SPHERE IN UKRAINE

С.Л. Яблочніков, д. пед. н., професор, завідувач кафедри економіки та менеджменту, Вінницький соціально-економічний інститут Університету „Україна”, м. Вінниця

Анотація

У статті розглянуто сутність та особливості фінансового забезпечення соціальної сфери в Україні. Проведено аналіз обсягів та динаміки видатків Державного бюджету на соціальну сферу за 2015-2016 роки. Досліджено фінансове забезпечення видатків на соціальний захист, соціальне забезпечення та освіту. Визначено актуальні проблеми фінансового забезпечення соціальної сфери та принципи ефективного механізму її фінансування. Окреслено основні перспективні завдання та напрямки розвитку фінансового механізму забезпечення соціального захисту населення в Україні. Запропоновано шляхи підвищення ефективності фінансування соціальних видатків в умовах обмеженості бюджетних ресурсів.

Ключові слова: фінансове забезпечення соціальної сфери, фінансовий механізм, державний бюджет, бюджетні видатки, освітня субвенція, соціальний захист, соціальне забезпечення.

The article considers the nature and characteristics of financial provision of of social sphere in Ukraine. The analysis of the volume and dynamics of fiscal expenditures on social services for 2015-2016 years. The financial provision of social protection, social security and education are researched. The urgent problems of financial provision of social sphere and the principles of effective mechanism of its funding are determined. The basic tasks and perspective directions of development of the financial mechanism of social protection of population in Ukraine are found out. The ways of improving the efficiency of funding social spending in the context of limited budget resources are suggested.

Keywords: the financial provision of social sphere, financial mechanism, state budget, public expenditures, educational subvention, social protection and social security.

Вступ

Постановка проблеми. Активізацією соціальної та економічної діяльності, запорукою економічного благополуччя й розвитку в державі є соціальна підтримка населення. Для побудови дієвої системи соціального захисту, забезпечення та підтримки потрібен достатній обсяг фінансових ресурсів, що забезпечить ефективне функціонування соціальної сфери.

В сучасних умовах розвитку національної економіки, враховуючі прагнення України інтегруватись до Європейського економічного простору, актуальним стає дослідження проблеми фінансового забезпечення соціальної сфери, розробка сучасного механізму її фінансування та пошук напрямків підвищення ефективності соціальних видатків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній літературі значна увага приділяється питанням фінансового забезпечення функціонування різних сфер та галузей економічної системи. Дослідженням проблеми теорії та практики фінансового забезпечення соціальної сфери займались такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як В. Андрущенко, У. Беверидж, І. Бентам, А. Бойко [6], В. Бурда, С. Буковинський, Дж. Б'юкенен, А. Вагнер, О. Василик, О. Величко, В. Геєць [5] та інші. Проте питання формування сучасної моделі соціального розвитку України й досі залишаються невирішеними, оскільки постала загроза економічній та територіальній безпеці країни, зниження рівня добробуту, а пошук шляхів підвищення ефективності фінансування соціальних видатків відбувається в умовах обмеженості бюджетних ресурсів.

Метою статті є дослідження та узагальнення тих проблем, що знижують ефективність чинного механізму фінансування соціальної сфери в країні; окреслення основних перспективних завдань та напрямків розвитку фінансового механізму забезпечення соціального захисту населення в Україні та визначення напрямів підвищення ефективності фінансування соціальних видатків в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу

Метою розвитку соціальної сфери країни є підвищення якості життя населення, що включає не лише споживання матеріальних благ та послуг, а й задоволення духовних потреб, стан здоров'я, тривалість життя, морально-психологічний клімат. Досягнення цієї мети потребує значних затрат фінансових ресурсів, акумулювання яких повинно відбуватись як на рівні держави, так і на рівні суб'єктів господарювання.

Під фінансовим забезпеченням соціальної сфери варто розуміти цілісну систему організації фінансових відносин, які включають відповідні форми, методи та інструменти їх реалізації, в процесі мобілізації та розподілу фінансових ресурсів з метою створення умов для ефективного функціонування соціальної сфери в Україні на основі вирішення відповідних завдань, зумовлених соціальними функціями держави.

Фінансове забезпечення соціальної сфери має свою специфіку, зумовлену особливостями джерел мобілізації та порядку розподілу грошових коштів у соціально-побутовій і соціально-культурній складових цієї сфери. Специфіка фінансового забезпечення функціонування соціальної сфери полягає в тому, що в таких галузях, як освіта, соціальне забезпечення, охорона здоров'я, культура переважає бюджетне фінансування, а в побутовому обслуговуванні, громадському харчуванні, частково у фізичній культурі більшість суб'єктів господарювання функціонують на засадах комерційного розрахунку, що передбачає самофінансування та кредитування [6, с. 30-32].

Дослідивши сутність та особливість фінансового забезпечення соціальної сфери, варто провести аналіз обсягів та динаміки використовуваних для цього фінансових ресурсів. Існуючу в Україні ситуацію з державним фінансуванням соціальної сфери наочно показано в табл. 1.

Таблиця 1. Видатки зведеного бюджету України на соціальну сферу у 2015 - 2016 рр.

Джерело: складено на основі даних [4]

Розглядаючи напрями державного фінансування соціальної сфери в Україні, слід зауважити, що за аналізований період найбільший обсяг коштів було спрямовано на соціальний захист і соціальне забезпечення населення - 22 151,8 млн. грн. у 2015 р. та 26 783,1 млн. грн. у 2016 р. Відповідно темп росту у 2016 р. в порівнянні з 2015 р. повинен скласти 120,9% (або 20,9% приросту).

Також великий обсяг фінансування виділено на освіту - 13 604,9 млн. грн. у 2015 р. та 14 118,4 млн. грн. у 2016 р., але темпи росту асигнувань є найнижчими серед напрямків фінансування соціальної сфери - 103%.

Сукупність фінансування вище зазначених напрямків становлять понад 70% від загального обсягу.

У 2016 р. порівняно із 2015 р. збільшено видатки на фінансування громадського порядку, безпеки та судової влади: з 5 546,0 до 6 489,6 млн. грн. При цьому тем росту асигнувань складе 117,0%.

Видатки на духовний і фізичний розвиток заплановано збільшити з 1 418,4 млн. грн. у 2015 р. до 1 573,9 млн. грн. у 2016 р. Відповідно темп росту повинен становити 111,0%.

Порівняно з іншими напрямками фінансування соціальної сфери, видатки на житлово-комунальне господарство є невеликими. Так, у 2015 р. за цією статтею було витрачено 639,9 млн. грн., а у 2016 р. заплановано видатків на суму 774,1 млн. грн., при прогнозному темпі росту 121,0%.

Найменша сума фінансування виділена на охорону навколишнього природного середовища як у 2015 р. так і у 2016 р. і становить відповідно - 319,2 та 459,2 млн. грн., але темпи росту за даною статтею, є найвищими і становитимуть 141,9%.

На рис. 1 представлені склад та зміна видатків на фінансування соціальної сфери в країні.

Рис. 1. Динаміка видатків бюджету на соціальну сферу в Україні у 2015 - 2016 роках

фінансовий бюджет соціальний сфера

Як видно з рис.1, найбільшими напрямками фінансування у соціальній сфері є соціальний захист та соціальне забезпечення, освіта, охорона здоров'я та громадський порядок. Інші напрямки мають незначний обсяг фінансування.

Загалом бюджетні видатки на соціальне забезпечення направляються на фінансування соціального захисту: у випадку непрацездатності; пенсіонерів; ветеранів війни та праці; сім'ї, дітей та молоді; безробітних; у вирішенні житлового питання; інших категорій населення; на фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері соціального захисту та інші діяльність у сфері соціального захисту.

Так, найбільшою статтею витрат у 2016 р., відповідно до Бюджету України, є витрати на соціальний захист і соціальне забезпечення. Їх частка в загальній системі витрат збільшиться на 7,47% і становитиме 23,09%. Найбільший обсяг витрат припадатиме на соціальний захист пенсіонерів, зросте на 64,08 млрд. грн., а темпи приросту -- 79,3%. На 0,1 млрд. грн. зростуть витрати на соціальний захист ветеранів війни та праці. Темпи приросту цих витрат -- 8,47%. На соціальний захист на випадок непрацездатності буде витрачено на 0,08 млрд. грн. більше, ніж у 2015 р. Теми приросту при цьому становитимуть 6,96%. Зростуть на 0,01 млрд. грн. відповідно видатки на соціальний захист сім'ї, дітей та молоді, а темпи приросту становитимуть 33,33%. Зменшаться на 0,02 млрд. грн. видатки на соціальний захист безробітних. Темпи зменшення цих видатків складуть 28,57%. На 0,3 млрд. грн. зменшиться обсяг фінансування допомоги у вирішенні житлового питання. Темпи падіння становитимуть -- 17,14%. Видатки на соціальний захист інших категорій населення зменшаться відповідно на 0,59 млрд. грн., а темпи падіння складуть -- 10,67%. На 0,01 млрд. грн. менше буде витрачено на фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері соціального захисту. Темпи падіння фінансування становитимуть -- 50%. Зазнає зменшення на 0,05 млрд. грн. фінансування інша діяльність у сфері соціального захисту. Темпи падіння -- 14,71%. У травні 2016 р. відбулось підвищення прожиткового мінімуму на одну особу до 1399 грн., а в грудні було заплановано зростання до 1496 грн. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 травня 2016 року збільшився до 1450 грн., а з 1 грудня планується зростання до рівня 1600 грн. [3, с. 46-47].

Отже, значне збільшення обсягу фінансування на соціальний захист та соціальне забезпечення зумовлено політикою уряду, що спрямована на підвищення соціальних стандартів життя громадян, а відповідно збільшення обсягу їх доходів та захисту доходів від знецінення. За рахунок підвищення соціальних стандартів, а відповідно платоспроможності громадян, очікується, що це стимулюватиме внутрішній попит, який має бути чинником економічного росту.

Одним із основних елементів соціальної сфери країни є освіта. Аналіз видатків на освіту в 2016 р. дозволяє зробити наступні висновки:

- фінансування освіти у 2016 р. зросте на 1,6 млрд. грн. (5,2%);

- частка видатків на освіту у державному бюджеті України в 2016 р. становитиме 4,84%, тоді як у 2015 р. - 5,28%;

- на 0,05 млрд. грн. (62,5% ) збільшилось фінансування дошкільної освіти;

- фінансування загальної середньої освіти і вищої освіти збільшилось на 2,58% і 5,57% відповідно;

- видатки на професійно-технічну освіту зменшились на 0,64% порівняно з 2015 р.;

- післядипломна освіта отримає збільшення централізованого фінансування на 11,48%;

- видатки на позашкільну освіту та заходи із позашкільної роботи з дітьми зросли на 44,44%;

- фінансування фундаментальних та прикладних досліджень і розробок у сфері освіти, а також інших закладів та заходів у сфері освіти зросло на 16,42% та 15,79% відповідно [3, с. 44 - 45].

Проте, фінансування освіти в Україні залишається на низькому рівні, що стримує її розвиток. При цьому фінансування видатків на професійно-технічну освіту передано до органів місцевого самоврядування.

Зокрема, одним із таких сучасних підходів до фінансового забезпечення соціальної сфери в Україні є запровадження освітньої субвенції. У 2015 році із прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 28.12.2014 р. № 80-VIII у державі змінився принцип фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Відтепер фінансове забезпечення всіх українських шкіл здійснюється за принципом надання освітньої субвенції, що передається з Державного бюджету до обласних, районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення (а також Києва) та бюджетів об'єднаних територіальних громад [1]. Субвенція на підготовку робітничих кадрів надається обласним бюджетам та Києву для фінансування державного замовлення саме на кваліфікованих робітників. Обидві субвенції можуть спрямовуватися на оптимізацію шкільної мережі. Розподіл освітньої субвенції відбувається за формулою, яку розробило Міністерство фінансів та затвердив уряд. Формулу для субвенції на підготовку робітничих кадрів розробило МОН. Перша формула враховує кількість учнів у школах різної місцевості, наповнюваність класів та коефіцієнти для різних типів шкіл. Друга - кількість учнів у професійно-технічних навчальних закладах (зважаючи на пільговиків), теж із відповідною поправкою на різні місцевості. На сьогодні обидві субвенції передбачають 1% резерву, щоб протягом року перекривати закладені прорахунки. Якщо ж гроші до кінця року будуть використані не повністю, то залишок місцевий бюджет зможе використати в наступному році на оновлення матеріально-технічної бази шкіл та професійно-технічних навчальних закладів. На 2015 рік Державний бюджет передбачав 43,7 млрд. грн. для освітньої субвенції та 5,8 млрд. грн. для субвенції на підготовку робітничих кадрів [1]. На 2016 рік у Державному бюджеті заплановано витратити на освітню субвенцію 44,89 млрд. грн.[2], що на 4,61 млрд. грн. (або на 9,31%) менше, ніж у 2015 році.

Таким чином, протягом досліджуваного періоду розглянуті статті бюджетного фінансування соціальної сфери зросли за всіма напрямками, що свідчить про особливу увагу держави до соціальної підтримки громадян українського суспільства та намагання їх реформувати. Проте термінового вирішення потребує проблема створення ефективних організаційно-фінансових механізмів забезпечення соціального захисту населення в Україні.

Так, організація і фінансування розвитку соціальних послуг повинні сьогодні передбачати:

- інтеграцію всіх видів соціальної підтримки в єдину комплексну систему; - перехід від фінансування установ до фінансування послуг;

- поширення практики соціального замовлення;

- запровадження механізмів державно-приватного партнерства;

- розширення автономії органів місцевого самоврядування з надання соціальних послуг;

- створення правових та економічних умов для розвитку ринку соціальних послуг [5, с. 20].

Отже, внаслідок поширення фінансової та політичної кризи, що охопила всі галузі економіки в Україні, в державі виникла низка проблемних питань соціальної політики та управління розвитком соціальної сфери, що не відповідає економічним, демографічним і політичним реаліям сьогодення.

Висновки

Основним завданням соціально-орієнтованої економіки є забезпечення соціальним захистом усіх верств населення через застосування ефективної соціальної політики, а формою її реалізації повинен виступати ефективний та якісний процес фінансування соціальної сфери. Окреслені проблеми вимагають від уряду України побудови нової моделі соціального розвитку, підвалинами якої є галузі соціальної сфери, що стимулюють розвиток людського потенціалу та людського капіталу: охорона здоров'я, освіта, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, житлово-комунальне господарство, соціальне страхування. Характерною ознакою розвитку соціальної сфери останніх років є недостатність обсягів як бюджетного, так і позабюджетного фінансування, що, в свою чергу, негативно позначається на людському потенціалі, який є не лише ключовою метою, а й найважливішим детермінантом і чинником економічного розвитку України.

Підвищення ефективності фінансування соціальних видатків в умовах обмеженості бюджетних ресурсів потребує впровадження нових підходів до планування соціальних видатків; вдосконалення міжбюджетних відносин; визначення ступеня участі та повноважень основних партнерів у фінансуванні та адмініструванні соціальних програм; диверсифікації системи надання соціальних послуг; завершення впровадження соціальних стандартів; впровадження системи критеріїв та індикаторів для моніторингу та оцінки досягнення визначених цілей.

Література

1. Закон України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 28.12.2014 р. № 80-VIII. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80-19.

2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12. 2015 р. № 928-VIII. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19.

3. Бюджетний щоденник на 2016 рік. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/FEAO_Schodennyk_A 5_web.pdf.

4. Видатки зведеного бюджету України // Державна служба статистики України - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Геєць В. Інноваційна Україна - 2020: основні положення національної доповіді. Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 13 травня 2015 року / В. Геєць // Вісник НАН України. - 2015. - №7. - с.18-22.

6. Пігуль Н., Люта О., Бойко А. Фінансове забезпечення соціальної сфери в Україні / Н. Пігуль, О. Люта, А. Бойко // Вісник Національного банку України. - 2015. - №1(227). - с. 30-35.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law Ukraine „About State Budget of Ukraine for 2015”, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80-19 (Accessed 17 October 2016).

2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2015), The Law Ukraine „On the State Budget of Ukraine for 2016”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19(Accessed 17 October 2016).

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), „The expenditures of the Budget diary for 2016”, available at: https://feao.org.ua/wp-content/ uploads/ 2016/ 04/ FEAO _ Schodennyk_A5_web.pdf (Accessed 17 October 2016).

4. State Statistics Service of Ukraine (2016), „Consolidated budget of Ukraine”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 17 October 2016).

5. Geyets, B. (2015), „Innovative Ukraine - 2020: the main provisions of national reports. Transcript scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine May 13, 2015”, Visnyk NAN Ukrainy, vol. 7, рр. 18-22.

6. Pihul, N. Lyuta, О. and Boyko, A. (2015), „Financial provision of social sphere in Ukraine”, Visnyk Natsional'noho banku Ukrainy, vol. 1 (227), рр. 30-35.

Размещено на Allbest.ru