Світовий і вітчизняний досвід оподаткування нерухомого майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий і вітчизняний досвід оподаткування нерухомого майна

Постійні зміни в податкове законодавство зумовлюють актуальність вивчення зазначеного питання. У статті досліджується механізм стягнення податку на нерухоме майно, надходження від якого становлять основну статтю доходів бюджетів місцевих органів влади; аналізується досвід іноземних держав щодо оподаткування об'єктів нерухомості й можливість його впровадження в українських реаліях.

Ключові слова: оподаткування, нерухомість, місцевий податок, ринкова вартість, інвентаризаційна вартість, кадастрова вартість, регіоналізація, закордонний досвід.

Постоянные изменения в налоговое законодательство обусловливают актуальность изучения данного вопроса. В статье исследуется механизм взимания налога на недвижимое имущество, поступления от которого составляют основную статью доходов бюджетов местных органов власти; анализируется опыт иностранных государств по налогообложению объектов недвижимости и возможность его внедрения в украинских реалиях.

Ключевые слова: налогообложение, недвижимость, местный налог, рыночная стоимость, инвентаризационная стоимость, регионализация, кадастровая стоимость, зарубежный опыт.

Soshnykov A.O. NATIONAL AND INTERNATIONAL REAL ESTATE TAXATION

Constant changes in the tax laws stipulate the study of the relevance of this issue. The article investigates the mechanism of levying property tax, income from which is the main item of income budgets of local authorities; analyzes the experience of foreign countries on the taxation of real estate and the possibility of its implementation in ukrainian reality.

Key words: taxation, real estate, local tax, market value, inventory value, regionalization, cadastral value, market value, foreign experience.

Постановка проблеми. Уже майже 25 років після набуття Україною незалежності в нашій державі відбувається пошук оптимальної податкової системи, майже кожен Уряд має на меті реформування системи оподаткування. Прийняття Податкового кодексу України в грудні 2010 р. сприймалося досить позитивно в суспільстві (серед громадян України - платників податків), бізнесу й поважних міжнародних інституціях та організаціях. Ухвалення цього кодифікованого законодавчого акта можна вважати початком системного реформування спеціалізованого законодавства. У свою чергу, необхідно звернути увагу на те, що за п'ять років дії відповідного законодавчого акта в нього було внесено майже сто змін і доповнень, окремі зміни знівелювали податкову реформу 2010 р., інші зміни не мають системності, частина змін має досить лобістський напрям (установлюють преференції для окремих галузей).

Наразі увага чинного Уряду також зосереджена на реформуванні податкової системи. Так, наприклад, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (документ, що покладений в основу стратегії чинного Кабінету) передбачено передання органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень і стабільних джерел доходів для їх реалізації; зниження податкового навантаження на малий і середній бізнес [1]. Також проблемі реформування податкової системи та децентралізації приділив увагу Президент України П.О. Порошенко під час проголошення Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» [2].

Нині державна податкова політики спрямована на децентралізацію, регіоналізацію оподаткування.

Ступінь розробленості проблеми. Вивченню питання оподаткування активно приділяють свою увагу вітчизняні та іноземні науковці. У свою чергу, маловивченою є проблема оподаткування об'єктів нерухомості на місцевому й регіональному рівнях. Хоча саме податок на нерухоме майно є місцевим, надходження від нього становлять основну статтю доходів бюджетів місцевих органів влади.

Ураховуючи актуальність питання оподаткування нерухомого майна, метою статті є аналіз досвіду іноземних держав щодо оподаткування об'єктів нерухомості й можливість його впровадження в українських реаліях.

Виклад основного матеріалу. Доцільним убачається аналіз світового досвіду щодо оподаткування. У країнах Європейського Співтовариства в більшості база оподаткування нерухомого майна розраховується на основі кадастрової (реєстрової) вартості. В окремих державах, які найбільше постраждали від економічної кризи, на нерухомість економ-класу установлено пільги. Так, у Кіпрі від оподаткування звільнена нерухомість вартістю до 120 тисяч євро, у Греції вартість нерухомості, звільненої від оподаткування, становить до 200 тисяч євро. У Болгарії, Нідерландах, Словенії та Естонії мінімальна ставка становить 0,1% від вартості нерухомості. Крім того, за ставкою, меншою ніж 1% (нижній поріг), податки платять власники в Австрії, Італії, Латвії, Люксембурзі, Португалії, Румунії, Фінляндії і Швеції. За фіксованою ставкою 1% від оцінної вартості сплачують власники житла в Литві. У Бельгії ставка трохи більша - 1,25-2,5% [3].

У Великобританії ставка податку на нерухомість становить 1,5% оцінної вартості, у Данії - 0,6-2,4%, у Німеччині - 1-2,1%, у Японії - 1,4%, у Швеції - 1,3%, у Нідерландах - 0,1-0,9%, в Австралії - 0,35%, в Іспанії - 0,3-0,4%, у Латвії - 0,2-0,6%. За величиною ставок лідирує Сінгапур. Там для власників житла, які в ньому проживають, установлено ставку 4%, а для

нерухомості, використовуваної в комерційних і виробничих цілях, - 12%. Якщо ж власник - іноземець, то додається ще 10% (разом 22%).

У деяких країнах ставка податку встановлюється не у відсотках до оцінної вартості, а у твердій сумі за 1 кв. м площі. Так, у Греції ставка податку змінюється від 3 до 16 євро за 1 кв. м залежно від вартості житла. У Фінляндії ставка становить близько 1 євро за 1 кв. м площі й ринкова вартість житла не має значення, у Польщі - 0,17 євро, у Словаччині - 0,033 євро. У Чехії для квартири в багатоквартирному будинку базова ставка дорівнює 0,04 євро за 1 кв. м, для приватного будинку - 0,12 євро. Базова ставка множиться на коефіцієнт, який залежить від місцезнаходження нерухомості й коливається від 0,3% в населених пунктах до 300 жителів до 4,5% в Празі [4].

У Канаді є податок на майно та податок на нерухому власність. Базою оподаткування майна є оцінна (реальна, фактична) вартість. Оскільки остання коливається, то періодична переоцінка здійснюється в більшості провінцій кожні 3-5 років, у Квебеку - щорічно. Податок із нерухомості стягується зазвичай у розмірі 0,5%-1,0% від вартості власності. Оцінювання оподатковуваної власності входить у функцію провінційної влади для формування єдиного підходу в провінції. Ринкове оцінювання проводиться громадською організацією - муніципальною корпорацією з оцінювання майна (МРАС). Достовірність її висновків перевіряється відділом із розгляду правильності оцінювання, який і розглядає відповідні скарги платників податків. Під час оцінювання враховуються три чинники: витрати на створення такої вартості; дохід, який вона реально приносить власнику; урахування ринкової вартості на момент оцінювання. Ставка різко підвищується, якщо нерухомість використовується для певних видів діяльності [5].

В окремих державах оподаткування житлових та інших приміщень здійснюється за різними ставками. У Польщі оподаткування житлової нерухомості становить 0,54 євро за кв. м, іншої нерухомості - 6,01 євро за кв. м [6].

У свою чергу, у Російській Федерації з 01 січня 2015 р. було внесено зміни до податкового законодавства: базою оподаткування стала кадастрова вартість. До цього моменту база оподаткування розраховувалась через інвентаризаційну вартість (дані бюро технічної інвентаризації). Відповідно до чинної редакції Податкового кодексу Російської Федерації, для житлових приміщень, кадастрова вартість яких до 10 млн рублів (близько 150 тисяч доларів США), ставка податку становить 0,1% від цієї вартості, від 10 млн рублів до 20 млн рублів (включно) - 0,15%, від 20 млн до 50 млн рублів - 0,2%, від 50 млн до 300 млн рублів - 0,3%, від 300 млн рублів - 2% [7].

Із 2014 р. базою оподаткування нерухомого майна в Україні є загальна площа об'єкта, хоча ще у 2013 р. була тільки житлова площа. Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, до складу податку на майно належить, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розміри відповідного податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської рад залежно від місця розташування (зональності) й типів таких об'єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за1 кв. м бази оподаткування. Станом на 01 січня 2015 р. розмір мінімальної заробітної плати був 1 218 грн, тобто розмір податку не може перевищувати 24,36 грн за 1 кв. м.

У свою чергу, законодавець установив, що базою оподаткування не є квартири - до 60 кв. м; житлові будинки - до 120 кв. м; різні типи об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їхні частки, - до 180 кв. м. Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Наразі в основу оподаткування нерухомості покладено принцип сумарної площі, а не ринкової вартості квадратного метра будови чи об'єкта нерухомості загалом.

11 грудня 2015 р. Урядом унесено до Верховної Ради України проект Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні», яким пропонується викласти в новій редакції Податковий кодекс України [8]. Урядова ініціатива стосується також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: запроваджується підвищене оподаткування для великих об'єктів житлової нерухомості (квартири площею понад 300 кв. м, будинки - понад 500 кв. м) за ставкою 25 000 грн у рік за кожен такий об'єкт нерухомості; підвищення максимальної ставки податку з 2% до 3% мінімальної зарплати за 1 кв. м нерухомості (рішення прийматимуть місцеві ради).

Головне науково-експертне управління України у своєму висновку до проекту Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні» акцентує увагу на недоцільності прив'язки ставки податку до розміру мінімальної заробітної плати, який, як правило, щороку підвищується Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Необхідно погодитись із відповідною позицією.

Крім іншого, запропонований Урядом варіант оподаткування не враховує зносу об'єкта оподаткування.

Під час обчислення бази оподаткування, якщо береться до уваги ринкова вартість оподатковуваних об'єктів, ураховуються територіальне розміщення того чи іншого об'єкта нерухомості, технічний стан комунікацій.

Окремі дослідники пропонують ринковою вартістю об'єкта нерухомості визначати дані, що містяться в державних реєстрах прав власності (тобто дані, унесенні під час відчуження об'єкта й незалежного його оцінювання). Ця пропозиція досить скептично оцінюється, оскільки не враховує українських реалій: частина об'єктів нерухомості оцінювалась досить давно, у свою чергу, під час здійснення правочинів сторони досить часто через незалежне оцінювання «зменшують» ринкову вартість об'єкта нерухомості для здешевлення податкового навантаження. Доцільним убачається розробка на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях спеціального програмного продукту, який дасть змогу оцінити об'єкт нерухомості. Також необхідно передбачити можливість зменшення відповідної вартості залежно від технічного стану як самого об'єкта, так і відповідних комунікацій. У разі необхідності зменшення вартості на конкретний об'єкт повинна виїхати спеціальна комісія, утворена при виконавчому комітеті місцевої ради.

Висновки. Під час дослідження проаналізовано досвід іноземних держав щодо оподаткування об'єктів нерухомості, який може бути запроваджений в Україні шляхом унесення змін до чинного законодавства.

податок нерухомий бюджет

Література

1. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України : Постанова Верховної Ради України від 11.12.2014 N° 26-МПІ // Офіційний вісник України. - 2014. - № 102. - Ст. 3005.

2. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president gov.ua/news/shorichne-poslannya- prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-u-35412.

3. Податок на нерухомість: кращий світовий досвід [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.psv.org.ua/art/ Yurist/view-2477.html.

4. Налог на имущество за рубежом [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.ru-90.ru/node/1509

5. Світовий досвід оподаткування: Канада [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya- dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/ canada.

6. Світовий досвід оподаткування: Республіка Польща: Податкова система Республіки Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/ arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/dosvid-modernizachii-krain- svity/polsha/?print.

7. Жилье и налоги: что изменится для россиян в 2015 году [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://realty.rbc.ru/articles/29/12/2014/562949993526701.shtml.

8. Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні : Проект Закону України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=57388.

Размещено на Allbest.ru