10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Аналіз сучасного стану забезпечення капіталом сільськогосподарських підприємств України

Назаренко І.М.

кандидат економічних наук,

доцент кафедри економічного контролю та аудиту

Орєхова А.І.

кандидат економічних наук,

доцент кафедри економічного контролю та аудиту

Анотація. У роботі проведено аналіз сучасного стану забезпечення капіталом сільськогосподарських підприємств України. Обґрунтовано, що на сьогодні важлива місія в процесі прийняття управлінських рішень відводиться аналізу формування складових капіталу суб'єктів господарювання. Проаналізовано структуру капіталу сільськогосподарських підприємств країни. Проведено оцінку рівня захищеності власного та статутного (зареєстрованого) капіталу, розглянуто інші ключові індикатори забезпечення фінансовими ресурсами. Обґрунтовано необхідність моделювання фінансової стратегії розвитку суб'єктів аграрного сектору, спрямованої на розв'язання пріоритетних завдань, пов'язаних із удосконаленням, оптимізацією структури капіталу, зростання вартості підприємства та подолання стратегічних загроз.

Ключові слова: капітал, власний капітал, позиковий капітал, структура капіталу, коефіцієнти. Вступ та постановка проблеми. Актуальним питанням, яке постає перед суб'єктами господарювання в сучасних умовах господарювання, є прийняття ефективних управлінських рішень. Жодне управлінське рішення не може бути прийнятим та апробованим без урахування результатів діяльності підприємства та оцінки фінансового стану. Фінансове становище суб'єктів господарювання залежить від його фінансової архітектури, головним компонентом якої є капітал (власний та залучений). Відповідно, виключно важлива місія в процесі прийняття управлінських рішень відводиться аналізу формування складових капіталу підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика аналізу формування капіталу завжди знаходиться в центрі уваги науковців. Питання теорії, організації та методики аналізу капіталу являється об'єктом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених: І.О. Бланка, О.І. Бородіної, В.В. Бочарова, О.Ф. Іонової, ГО. Крамаренко, Г.М. Ліференко, М.В. Мельник, М.В. Петровської, Г.В. Савицької, Н.М. Селезньової, О. Є. Чорної та ін.

Ураховуючи вагомі наукові доробки вчених, досліджувана проблематика потребує подальшого дослідження, оскільки постійні зміни, які відбуваються в економічному соціумі, формують виклики, що потребують урахування під час формування ресурсів фінансування виробничо-господарської діяльності.

Метою даної роботи є аналіз джерел формування капіталу сільськогосподарських підприємств України.

Результати дослідження. Розвиток, фінансова безпека, конкурентоспроможність підприємств аграрного сектору в переважній більшості залежать від механізму фінансування діяльності. У сучасних ринкових умовах суб'єкти аграрної галузі постійно відчувають дефіцит фінансових ресурсів, обтяжливу фіскальну політику, недосконалий та обмежений рівень державної підтримки, а часом і негативний вплив світових фінансових криз.

Реформи, які відбулися, вплинули на всі сторони економічного життя та найбільше - на фінансові відносини. Принциповість таких перетворень полягає у докорінній зміні ролі фінансів в економічних відносинах. У ринкових умовах гроші через фінансові інструменти стають основним регулятором ринкових відносин. Така трансформація фінансових відносин суттєво підвищила роль фінансових інструментів в економічному житті суспільства, у тому числі в сільському господарстві [1].

Періоди макроекономічних криз проявляються з часів стагнації кредитного ринку, характеризуються неспроможністю сільськогосподарських підприємств залучати позикові кошти на фінансування поточних потреб. На початку макроекономічної стабілізації характер кризи змінюється, структура джерел фінансування відрізняється дисбалансом власних та позикових джерел, надмірним зростанням боргового тягаря на тлі втрати власного капіталу. Проблеми формування фінансових ресурсів не мають територіальної специфіки, відрізняються інертністю, суттєво впливають на ефективність господарювання [2]. Поряд з цим розвиток системи фінансово-кредитного забезпечення стримується рядом об'єктивних і суб'єктивних чинників, найсуттєвішими серед яких є: низька ефективність аграрного виробництва; обмежений доступ сільськогосподарських товаровиробників до фінансово-кредитних ринків; нерозвиненість фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування аграрного виробництва; низький рівень антимонопольного захисту та дисфункціональність цінового механізму; недостатній рівень державної підтримки [3].

Нині у більшості сільськогосподарських підприємств відсутня чітко сформована місія. Багато господарств функціонують всупереч ринковому принципу прибутковості. Ряд підприємств реорганізується через злиття або приєднання до більш фінансово-стабільних, а деякі згортають свою діяльність, головним чином, через неспроможність самостійного ефективного управління [4].

Державне регулювання фінансового забезпечення аграрних підприємств не в достатній мірі реалізується. Зокрема, у відповідності до Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 р., одними з пріоритетних напрямків досягнення стратегічних цілей є: забезпечення стабільної системи державної підтримки аграрного сектору шляхом запровадження середньострокового бюджетного планування, зокрема системи індикаторів фінансування аграрного сектору; надання переваги державній підтримці у здійсненні заходів щодо ефективного розподілу ресурсів в аграрній сфері; запровадження цільової підтримки на поворотній основі за умови наявності відповідальних за цільовий результат сільськогосподарських товаровиробників; перехід до переважно компенсаційних виплат; пріоритетне фінансування інноваційно-інвестиційних проектів на засадах державно-приватного партнерства; установлення критеріїв доступу до прямої бюджетної підтримки з урахуванням соціально - економічної ролі господарств для сільських громад, агроекологічних вимог та прозорості у забезпеченні проходження бюджетних коштів [5]. Положення даної Стратегії практично не втілені в дійсність, не нереалізовані пріоритетні напрямки досягнення стратегічних цілей.

Відповідно, для сільськогосподарських підприємств постійної актуальності набуває питання формування капіталу як важливої складової фінансової стратегії розвитку. Дослідження способу фінансування діяльності підприємств аграрного сектору з метою формування оптимального співвідношення складових капіталу набуває пріоритетної основи наукового вирішення.

Взагалі, формування капіталу сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах - питання складне, дискусійне, вирішення якого є пріоритетним завданням власника (керівника), адже специфіка діяльності даної галузі вносить суттєві корективи в моделювання фінансової стратегії, головною компонентою якої являється капітал. Сільське господарство - досить вразлива галузь, на яку здійснюють істотний вплив (позитивного та негативного характеру) природні, екологічні, фінансові, економічні та політичні фактори.

Розмір капіталу є не тільки формальним критерієм оцінки стійкості підприємства, але й суб'єктивною характеристикою впевненості власників у своєму бізнесі, оскільки вони вклали в нього власні кошти [6]. Тому питання забезпечення достатності капіталу набирає актуальності з кожним днем.

Виходячи з означуваного наступним етапом дослідження являється аналіз капіталу сільськогосподарських підприємств України. Структурний розподіл складових капіталу представлено в табл. 1.

Згідно з даними табл. 1, капітал сільськогосподарських підприємств України за період 2000-2014 рр. у цілому по Україні збільшився на 314 849 818,6 тис. грн.

Фінансування діяльності підприємств у 2014 р. здійснювалося на 41,5% за рахунок власного капіталу; на 16,3% - довгострокових зобов'язань; на 42,1% - поточних зобов'язань; на 0,1% - зобов'язань, пов'язаних із необоротними активами та групами вибуття. Домінуючу позицію у структурі фінансування займають поточні зобов'язання.

Доцільно акцентувати увагу, що за період дослідження відбулися суттєві зміни у структурі джерел фінансування. Так, у 2000 р. частка власного капіталу у структурі складала 72,5%, а в 2014 р. - 41,5%. Це свідчить про сталу тенденцію до поступової залежності сільськогосподарських підприємств від зовнішніх джерел фінансування.

Наступним етапом дослідження являється аналіз власного капіталу з метою оцінки виконання його складовими відведених їм функцій (захисної, відповідальності та гарантії, фінансування та ін.). Поглибленого дослідження вимагає склад власного капіталу сільськогосподарських підприємств (табл. 2).

капітал статутний власний сільськогосподарський

Таблиця 2.

Склад власного капіталу сільськогосподарських підприємств України

Кожна складова власного капіталу має тенденцію до зростання. За досліджуваний період частки складових власного капіталу в загальній структурі постійно коливалися. Результати діагностики дають підстави констатувати про зниження частки статутного капіталу (з 49, 19% у 2000 р. до 18,09% у 2014 р.); додаткового капіталу (з 54,98% у 2000 р. до 18,47% у 2014 р.). Поряд з цим у звітному році порівняно з базисним роком відбулося зростання частки резервного капіталу (з 4,16% у 2000 р. до 9,53% у 2014 р.). Доцільно акцентувати увагу, що за період з 2000 по 2003 р. складовою статутного капіталу був непокритий збиток, а з 2004 по 2014 р. - нерозподілений прибуток, частка якого у звітному році склала 55,33%.

Важливу позицію в методиці аналізу капіталу займає оцінка рівня захищеності власного та статутного (зареєстрованого) капіталу.

З метою оцінки структури капіталу, ефективності використання власного капіталу та його захищеності доцільно провести поглиблений аналіз наступних показників (рис. 1-4).

Коефіцієнт захищеності власного капіталу демонструє частину власного капіталу, яка виконує захисну функцію на підприємстві. Високе значення свідчить про значний резервний фонд і додатково вкладений капітал, який може бути використаний у разі виникнення непередбачуваних явищ на підприємстві і погіршенні типу фінансової стійкості [6]. Коефіцієнт захисту статутного капіталу (зареєстрованого) свідчить про рівень захисту статутного капіталу [7].

Згідно з даними рис. 1, помітною стає тенденція, що рівень захищеності статутного (зареєстрованого) капіталу сільськогосподарських підприємств України з кожним роком має тенденцію до зростання. З 2007 р. даний показник відповідає нормативному значенню (більше 0,25), що свідчить про дотримання вимог Господарського кодексу України з питань формування статутного (зареєстрованого капіталу).

Рис. 1. Коефіцієнт захисту статутного капіталу

Рис. 2. Коефіцієнт захисту власного капіталу

Рис. 3. Коефіцієнту ризику власного капіталу

Рис. 4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Рис. 5. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

Рис. 6. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

Поряд з цим з кожним роком відбувається зниження рівня захищеності власного капіталу та зростання коефіцієнту ризику власного капіталу (рис.2,3).

Дані рис.4 дають підстави констатувати тенденцію до зменшення частки капіталу, вкладеного власниками у майно суб'єкта господарювання. Доцільно зазначити, що включно до 2013 р. даний показник знаходився в межах норми (на рівні 0,5). У 2014 р. значення даного індикатора автономії склало 0,4. Взагалі, аналізуючи значення даного коефіцієнта при прийнятті управлінських рішень, потрібно враховувати також галузеву приналежність досліджуваних підприємств, адже сільське господарство являється галуззю, для якої характерним є сезонний характер виробництва, що впливає на часовий розрив між періодом здійснення витрат та отриманням суб'єктом господарювання доходів від виробничо-господарської діяльності.

У сільському господарстві України темпи зростання позикових коштів (залучених) значно випереджають темпи зростання власних. З кожним роком відбувається зниження фінансової стійкості підприємств, оскільки домінуючу позицію у структурі фінансування займають позикові кошти. У 2014 р. співвідношення позикового і власного капіталу склало 59%: 41%, що вказує на втрату фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств України (рис. 5).

Сільськогосподарські підприємства нашої країни стають більш залежними від фінансових ресурсів зовнішніх інституцій (банків, інвесторів та ін.) (рис. 6).

Висновки. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що власне фінансове забезпечення аграрного сектору досить обмежене, з кожним роком відбувається зростання залежності від залучених коштів. Характерною рисою розвитку даного сектору економіки являється домінування інституціоналізації власності (використання та залежність від коштів інших інституцій). Відповідно, подальшим перспективним напрямком даного наукового дослідження буде моделювання фінансової стратегії розвитку суб'єктів аграрного сектору економіки, спрямованої на розв'язання пріоритетних завдань, пов'язаних з оптимізацією та вдосконаленням структури капіталу, підвищення вартості підприємства та ефективне подолання стратегічних загроз.

Список використаних джерел

1. Дем'яненко М.Я. Проблемні питання державної політики фінансової підтримки сільського господарства / М.Я. Дем'яненко // Економіка АПК. - 2011. - № 7. - С.67-72.

2. Пріб К.А. Формування фінансових ресурсів в антикризовому управлінні сільськогосподарським підприємством / К.А. Пріб // Економіка АПК. - 2012. - № 7. - С.84-89.

3. Стецюк П.А. Фінансові проблеми розвитку аграрного виробництва / П.А. Стецюк, О. Є. Гудзь // Економіка АПК. - 2012. - № 4. - С.73-78.

4. Недільська Л.В. Стан та шляхи вдосконалення фінансового менеджменту сільськогосподарських підприємств / Л.В. Недільська // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2012. - № 1 (2). - С.303-311.

5. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 806-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/806 - 2013-р.

6. Анализ структуры собственного капитала [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://afdanalyse.ru/news/analiz_ struktury_sobstvennogo_kapitala/2013-12-16-288.

7. Цал-Цалко Ю.С. Економічний аналіз пасивів в системі управління підприємством / Ю.С. Цал-Цалко // Вісник ЖДТУ - 2012. - № 4 (62). - С. 199-201.

Размещено на Allbest.ru