Фондовий ринок України в умовах нестабільності світового фінансового середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОНДОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Кутузова М.М.

Постановка проблеми. Фондовий ринок, як інфраструктурний елемент економічної політики, може вагомо полегшити розв'язання ключових завдань, які стоять перед сучасною державою: забезпечити стійке економічне зростання й стабільність за допомогою залучення інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки, сприяти трансформації заощаджень населення та підприємств в інвестиції, тим самим створюючи умови для інтеграції вітчизняного фондового ринку у світове фінансове середовище.

Розвиток фондового ринку України на сучасному етапі не дає змоги ефективно виконувати притаманні йому ключові функції. Тому дослідження основних проблем сучасного фондового ринку України та способів їх розв'язання досить актуальне.

В умовах ускладнення економічної та політичної нестабільності в Україні найбільш гостро постає питання наукового обґрунтування теоретичних основ функціонування фондового ринку в умовах кризи й пошуку механізмів інтеграції фондового ринку України до світового фондового ринку, що можливе лише за умов комплексного аналізу його стану та тенденцій функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що фондовий ринок -- предмет дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців. На особливу увагу заслуговують роботи класиків економічної думки: Д. Акерлофа, Л. Вальраса, П. Друкера, Дж. Кейнса, Дж. Кокса, Дж. Лінтнера, Г. Марковіца, Р. Мертона, М. Міллера, Ф. Моді- льяні, Ж. Моссена, В. Сміта, Д. Тобіна, Дж. Хікса, М. Фрідмана У. Шарпа, М. Шоулз та ін. Вивченню проблем становлення й розвитку фондового ринку України, його інвестиційної привабливості та механізмів державного регулювання приділено увагу в працях вітчизняних науковців: О. Ба- рановського, І. Бланка, М. Денисенка, А. Калини, М. Карліна, В. Клименко, В. Корнєєва, М. Крупки, Д. Лук'яненка, І. Лютого, О. Мендрула, О. Мозгового, М. Назарчука, В. Опаріна, В. Оскольського, І. Павленко, Р. Рака, В. Столярова, Г. Терещенко, Н. Ткаченко, В. Шелудько й ін.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вчених зауважимо, що результати проведених досліджень не можуть повною мірою задовольнити потреби теорії і практики розвитку фондового ринку.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Дотепер недостатньо досліджено природу фондового ринку, що утруднює визначення його місця й ролі в системі економічних відносин; потребує наукового осмислення та обґрунтування функціонування фондового ринку як механізму мобілізації, концентрації та перерозподілу фінансових ресурсів країни; недостатньо опрацьовані та вимагають поглибленого дослідження науково-методичні підходи.

Необхідність вирішення окреслених проблем функціонування фондового ринку України є підтвердженням актуальності та практичної значущості цього напряму наукових досліджень.

Мета статті. Головною метою цієї роботи розвиток теоретичних засад функціонування фондового ринку України в умовах нестабільності світового фінансового середовища.

Виклад основного матеріалу. Вивчення робіт учених засвідчило, що більшість із них містять аналіз окремих аспектів розвитку фондового ринку, а не його дослідження як цілісної категорії. Перші економічні моделі, у яких здійснено спробу врахувати на макрорівні вплив фінансових факторів на функціонування економіки, запропоновано в кінці 30-х років ХХ ст. Я. Тинбергеном. У подальшому їх розвинуто представниками неокейнсіанського й монетаристського напрямів. Неокейнсіанці пов'язували макроекономічні показники фінансової діяльності з національним прибутком, інвестиціями, потребами приватного та державного секторів, експортом й імпортом товарів і послуг. Монетаристи, критикуючи неокейнсіанців за недооцінку ролі грошей, акцентували увагу на виясненні значимості попиту та пропозиції грошей, розмірів і характеру відсоткової ставки у функціонуванні економіки. Дж. Хікс один із перших почав розрізняти сектори економіки залежно від методів фінансування нефінансових підприємств. Пізніше цей підхід розповсюджено на всю економічну систему. Ідея ефективного розподілу ресурсів в економіці на основі подолання невизначеності, зниження ризиків, зростання альтернативних типів фінансових агентів належить А. Пігу й розвинута в працях Р. Годдсміта, Дж. Хурли, Е. Шоу, У. Зильбара, Б. Фрідмана та ін.

Аналізуючи взаємозв'язок між коливаннями обсягів інвестицій і коливань на фондовому ринку, Дж. Тобін передбачив, що учасники приймають рішення про інвестування на основі співвідношення, що зараз називається показником Тобіна д, який важливо враховувати й у сучасній Україні:

q=Wm/Wr

де Wт -- вартість капітальних активів, яка складається на ринку цінних паперів; Wr -- ціна капітальних благ, за якою їх можливо набути на сьогодні.

Дж. Тобін уважав, що обсяг чистих інвестицій залежить від того, більше чи менше д за одиницю. Якщо д більше за одиницю, то ринок цінних паперів оцінює встановлений капітал у суму, що переважає вартість його заміщення.

У цьому випадку менеджери мають можливість збільшувати ринкову вартість акцій своїх підприємств, залучаючи більше капіталу. І навпаки, якщо д менше за одиницю, то ринок цінних паперів оцінює встановлений капітал у суму, що менша, за вартість його заміщення. У такому випадку менеджери не поновлюватимуть капітал у міру його вибування. За цими основними принципами й побудовано всі моделі фондової оцінки [1, с. 215].

Відповідно до розглянутих вище теоретичних розробок поступово склалася система аналізу фондового ринку. Із всього розмаїття теорій фондового ринку, які пояснюють принципи й механізми цінотворення, аналізуємо найбільш розроблені: гіпотези ефективного ринку, непередба- чуваної поведінки цін; школу технічного аналізу та фундаментальну.

Установлено, що існує певна розбіжність у працях дослідників щодо визначення функцій фондового ринку. Здебільшого науковці поділяють їх на дві групи: загальноринкові, прина- лежні, як правило, кожному ринку як системі визначених економічних відносин; і специфічні функції, які відрізняють його від інших ринків. До загальноринкових функцій відносимо комерційну (отримання прибутку від діяльності на цьому ринку); ціноутворювальну (забезпечення ринком процесу складання ринкових цін їх постійного руху); регулювальну (ринок створює правила відносин між його учасниками); інформаційну (створення та доведення до відома учасників інформації про стан на ринку).

Серед специфічних функцій фондового ринку доцільно назвати перерозподільчу й функцію страхування цінових і фінансових ризиків. Пе- рерозподільчу можна поділити на підфункції: перерозподіл грошових коштів між галузями та сферами ринкової діяльності; переказ заощаджень, передусім населення, із невиробничої у виробничу форму; фінансування дефіциту державного бюджету на безінфляційній основі, тобто без випуску в обіг додаткових грошових засобів. Функція страхування цінових і фінансових ризиків (хеджування) стала можливою завдяки появі виробничих цінних паперів -- опціонних і ф'ючерсних. Як засвідчило дослідження, усі функції фондового ринку так чи інакше проявляються в українській економіці. Водночас перехід до ринкової економіки спричинив реформування відносин власності (приватизацію й роздержавлення), тому до складу перерозподільчої підфунк- ції можна включити й такий компонент, як перерозподіл власності між її суб'єктами [2, с. 134]. Аналіз змін, які відбуваються у функціонуванні фондового ринку, засвідчив, що він зберігає свою сутність як важлива ланка ринкової економіки, яка обслуговує процес мобілізації, концентрації й перерозподілу грошового капіталу. Ринок цінних паперів виступає в ролі посередника між грошовими та функціонуючими агентами ринку й впливає на інвестиційний процес, що є однією з рушійних сил економічного розвитку.

Збільшення масштабів фондового ринку -- істотна умова підвищення рівня життя та стабільного економічного розвитку, що важливо врахувати при вдосконаленні функціонування економіки нашої країни.

Дослідження основних тенденцій розвитку світового фондового ринку в посткризовий період (після 2008--2009 рр.) свідчить, що його функціонування пов'язане з різким посиленням нестабільності як на розвинених ринках, так і на тих, що розвиваються. Різна динаміка розвитку фондових ринків країн світу підтверджує посилення впливу ризиків на глобальному рівні, що призводить до послаблення темпів економічного зростання насамперед периферійних країн. За результатами аналізу ми дійшли висновку, що фондові ринки та світова економіка продовжують бути вкрай вразливими перед загрозою нової кризи, до якої поки що не готовий фондовий ринок України [5, с. 12].

Аналіз інфраструктури фондового ринку України засвідчив, що її утворюють інститути, роль яких полягає у виконанні таких завдань:

а) забезпечення стабільного функціонування фондового ринку;

б) створення всіх необхідних умов для обігу цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках;

в) сприяння укладанню угод щодо фінансових інструментів між учасниками ринку.

Необхідними інфраструктурними складниками фондового ринку є реєстраційні й торгові мережі, депозитарні та розрахунково-клірингові системи, а також системи його інформаційного й правового забезпечення.

Низький рівень перерозподілу інвестиційних ресурсів через фондові інструменти в Україні пояснюється такими причинами: постійна зміна законодавчої бази, що регулює діяльність фондового ринку; нерозвиненість спеціальних інструментів державного регулювання фондового ринку та інституційної інфраструктури; недостатній розвиток діяльності інституційних інвесторів, зокрема інвестиційних і пенсійних фондів, інститутів спільного інвестування.

Фондовий ринок України у 2013--2014 рр. перебував у стані стагнації, а у 2015 р. його функціонування було фактично припинено. Фондовий ринок України поки не є джерелом залучення інвестицій, а засобом, за допомогою якого власники ефективно виходять із колишнього бізнесу, продаючи його зовнішнім інвесторам, рефінансують борги й створюють інструменти для укладання угод злиття та поглинання компаній.

У кризовий період обсяг біржових контрактів із цінними паперами в Україні невпинно зростав і протягом січня-грудня 2014 р. становив 629,43 млрд. грн. (табл. 1). фондовий ринковий актив цінотворення

Таблиця 1 Обсяг біржових контрактів з цінними паперами по організаторах торгівлі протягом 2014 року, млн. грн.

Дослідження сучасного стану фондового ринку в Україні дає підстави стверджувати, що рух капіталів носить розподільчо-накопичувально- спекулятивний характер з елементами криміналу, а не інвестиційний, як у разі розвинутих ринкових відносин.

Основна причина економічної кризи в Україні -- непомірно високі відсоткові ставки за кредитами, що ґрунтуються на таких самих непомірних депозитних ставках і ставці рефінансування НБУ, причина чого -- відсутність у державі довготривалої макроекономічної політики угод злиття та поглинання компаній. Розвиток фондового ринку України характеризується дуже повільним створенням передумов для його подальшого зміцнення, удосконаленням системи захисту прав інвесторів та інтеграцією в міжнародний фондовий ринок [3, с. 110].

Україна потребує двовекторної інтеграції, оскільки українська економіка залежить від ринків як ЄС, так і СНД. Щорічні втрати України від поточного погіршення економічних відносин із Росією австрійські експерти оцінюють у 33 млрд. дол.; одночасне членство України в ПВЗВТ із ЄС та в ЗВТ із СНД є бажаним і можливим.

Український фондовий ринок досі ще офіційно не включено в жоден із чотирьох класів світових фондових ринків -- розвинені, ті, що розвиваються, ті, що розвиваються другого рівня, та прикордонні (хоча розглядається можливість уключення України в список очікування FTSE -- провідної індексної компанії, яка створена Financial Times і London Stock Exchange, що дає надію на входження України в групу прикордонних ринків). З одного боку, він характеризується високими темпами зростання (за окремими характеристиками лідирує серед ринків, що розвиваються, наприклад за дохідністю), а з другого -- наявністю численних проблем, що носять комплексний характер та перешкоджають ефективнішому розвитку (ліквідність, прозорість ринку, кількість лістин- гових компаній, дивідендна політика тощо). Тому держава повинна брати більш активну участь у розв'язанні вказаних проблем.

Аналіз державного регулювання фондового ринку України засвідчив необхідність забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку в Україні, а також здійснення правового регулювання відносин, що виникають на ринку цінних паперів.

Держава для розвитку національного фондового ринку в умовах глобалізації повинна забезпечити реалізацію таких заходів: створення надійного та ефективного механізму функціонування кон'юнктури ринку; поглиблення міжнародної й національної співпраці щодо регулювання фондового ринку; забезпечення належної обізнаності населення щодо особливостей функціонування фондового ринку та його інструментів через упровадження програм фінансової грамотності [4, с. 160]. Особливості розвитку національного фондового ринку України випливають із таких специфічних закономірностей: макроекономічна ситуація, що впливала на формування й розвиток національного фондового ринку; сформована на початковому етапі розвитку законодавча база щодо функціонування національного фондового ринку; формування спеціальних інструментів державного регулювання фондового ринку та інституційної інфраструктури; активізація діяльності інсти- туційних інвесторів, насамперед інвестиційних і пенсійних фондів; розвиток інформаційної інфраструктури підвищення питомої ваги електронних торговельних мереж на фондовому ринку, поява нових фінансових інструментів.

Аналіз функціонування фондового ринку України в умовах фінансової нестабільності у світі дає підставу стверджувати, що сучасний фондовий ринок України перебуває на етапі свого становлення. Розгляд світової системи фондових ринків свідчить, що він має не лише низький рівень розвитку, а й недостатньо інтегрований до світових фондових ринків. Український фондовий ринок сьогодні не спроможний забезпечувати економічну безпеку країни.

Одна з причин занепаду фондового ринку України полягає в тому, що він не відповідає інтересам потенційних учасників ринку, через що значна кількість населення не бере участі в процесах інвестування.

Роль держави в становленні національного фінансового поля полягає не лише у формуванні фінансових активів, а й в активізації й стимулюванні суб'єктів господарської діяльності для здійснення фінансових запозичень та розвитку фінансово-банківської системи економіки.

Висновки

Отже, фондовий ринок України, будучи вагомим інструментом фінансової політики держави, може забезпечити економічне зростання країни за належного його регулювання та саморегулювання. Результативність економічних перетворень в Україні значною мірою залежить від підвищення ефективності функціонування фондового ринку, який поки що не забезпечує оптимального розподілу фінансових ресурсів. Тому важливо використати досвід країн ЄС у цій сфері.

Список літератури

1. Карлін М. I. Фінанси зарубіжних країн / М. І. Карлін. - Київ: Кондор, 2009. - 384 с.

2. Кутузова М. М. Необхідність хеджфондів та проблеми їх використання в Україні / М. М. Кутузова // Науковий вісник СНУ ім. Лесі Українки - Серія «Економічні науки» 2014. - № 10 (287) - С. 133-139.

3. Кутузова М. М. Проблеми формування та регулювання фондового ринку України / М. М. Кутузова // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: економіка: зб. наук. пр. - Чернівці: ЧНУ, 2015. - Вип. 750. - С. 107-111.

4. Кутузова М. М. Фондовий ринок у системі стабілізації економічного розвитку України / М. М. Кутузова // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Серія: економічні науки. - Херсон, 2014. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 158-162.

5. Лютий І. О. Фінансово-економічна криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. О. Лютий, О. К. Юр- чук //Вісник НБУ. - 2011. - № 1. - С. 10-16.

Анотація

У статті проведено дослідження теоретичних, методологічних та практичних засад функціонування фондового ринку України в умовах нестабільності світового фінансового середовища. Розкрито сутність фондового ринку як необхідного елементу інфраструктури ринкової економіки. Доведено що виникнення і розвиток фондового ринку в Україні тісно пов'язане з функціонуванням ринку реальних активів. Виявлено систему внутрішніх та зовнішніх факторів, які здійснюють вплив на становлення та ефективність функціонування фондового ринку в ринковій та трансформаційній економіках.

Ключові слова: фінансовий ринок, фондовий ринок, світовий фондовий ринок, ринок цінних паперів, механізми регулювання фондового ринку, інструменти фондового ринку, функції фондового ринку, фондова біржа, цінні папери, акції, облігації.

Размещено на Allbest.ru