Основні складові фінансової системи держави

Фінанси - система економічних відносин щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. Державний бюджет та його структура. Основні причини виникнення бюджетного дефіциту.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2017
Размер файла 17,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Суть і роль фінансів. Структура фінансової системи

Найважливішим інструментом ринкового механізму управління економікою і важелем підвищення її ефективності є фінанси. Термін «фінанси» походить від латинського finantia, що означає в перекладі «дохід», «платіж».

У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу ВВП і національного доходу.

Фінанси, таким чином, безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм. Так, до фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобів, зв'язку, охорони здоров'я). Гроші, отримані у вигляді заробітної плати чи грошового переказу від родичів, теж не є фінансами. Не є фінансами і гроші, які, наприклад, центральний банк надає у позику комерційним банкам, або гроші фізичних та юридичних осіб, що перебувають на рахунках комерційних банків. Не належать до фінансів і гроші, отримані у спадщину або від реалізації нерухомості громадянами. Це означає, що гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються.

Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектора та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.

Фінансам властиві дві функції: розподільча і контрольно-стимулююча. У своїй розподільчій функції фінанси обслуговують процес розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу. У результаті цієї функції утворюються різні грошові фонди і здійснюється їх використання. Розглядувана функція проявляється перш за все через систему оподаткування, трансфертні платежі, утримання бюджетної сфери та інше. У контрольно-стимулюючій функції фінанси виступають як засіб економічного контролю за процесом утворення, розподілу і перерозподілу грошових ресурсів. Грошові потоки в економіці не нагадують форму броунівського руху. Ці потоки контролюються фінансовими органами. В цьому проявляється контрольна функція фінансів. В той же час, для стимулювання певних галузей економіки, окремих виробництв можуть надаватись фінансові пільги при оподаткуванні, збільшення трансфертних платежів через дотації, субсидії, субвенції тощо. У цьому виражається стимулююча функція фінансів.

Фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб'єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх, здійснюється стабілізаційний вплив на економіку, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.

Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечує їхнє функціонування, утворює фінансову систему країни. Найважливішою ланкою фінансової системи країни є державний бюджет. Структура фінансової системи країни включає в себе такі складові:

Державні фінанси - головний елемент у структурі фінансової системи. Це система грошових фондів, що знаходяться в розпорядженні держави і призначені для фінансового забезпечення властивих їй функцій (управління народним господарством, утримання законодавчої та виконавчої влади, охорона законності та правопорядку, розвиток фундаментальної науки, охорона природи та ін.). За рахунок централізованих джерел фінансуються витрати на вирівнювання соціальної забезпеченості регіонів. Державні фінанси охоплюють також відповідні механізми мобілізації ресурсів та їх зосередження в державі. Так, основним механізмом мобілізації фінансових ресурсів у державний бюджет є податкова система.

Фінанси областей (регіонів) та органів місцевого самоврядування. За рахунок коштів бюджетів фінансуються витрати з розв'язання проблем місцевого рівня. Джерелами місцевих доходів є: кошти від приватизації, орендна плата, дивіденди від підприємницької діяльності, місцеві податки. Так, прибутковий податок із громадян повністю передається до бюджетів за місцем їх проживання. У розмірі 100 відсотків до місцевих бюджетів передаються всі місцеві податки і збори.

Фінанси суб'єктів господарювання, які становлять систему відносин, що виникають у процесі господарської діяльності у зв'язку з формуванням і використанням грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення в межах підприємства (фірми). У фінансах суб'єктів господарювання відображається вся їх господарська діяльність, ефективність використання основного та оборотного капіталу, інвестиційна політика, обсяг реалізації протягом певного періоду. За структурою власності фінанси суб'єктів господарювання поділяють на приватні, змішані та державні.

Фінанси населення - це грошові фонди, які формуються у населення країни із фондів, отриманих на основі трудової, господарської та інших видів діяльності. Фінанси суб'єктів господарювання та фінанси населення є джерелом ресурсів для державних фінансів, насамперед на них націлені існуючі для цього мобілізаційні механізми - податкова система, система страхових і пенсійних відрахувань, митні, рентні та інші платежі. Фінанси суб'єктів господарювання та населення пов'язані не лише з державними фінансами, а й між собою.

Позабюджетні фонди, що займають особливе місце в системі фінансів. Державні позабюджетні фонди (пенсійний, фонд соціального страхування, приватизації, інноваційний та ін.) створюються за рахунок закріплених джерел (у тому числі державного бюджету). Недержавні позабюджетні фонди формуються за рахунок джерел, які зазначені в їхніх статутах (наприклад, благодійний фонд).

Державним фінансам (державні бюджетні та позабюджетні фонди) належать провідна роль у всій фінансовій системі. Це своєрідний барометр, що відображає загальний стан економіки, потужний чинник, що визначає її розвиток.

Державний бюджет та його структура

грошовий бюджет валовий

Центральне місце в системі державних фінансів займає державний бюджет. Державний бюджет - це річний план державних витрат і джерел їх фінансового покриття. Структура бюджету країни залежить перш за все від її державного устрою. В країнах, які мають унітарний устрій, бюджетна система має дворівневу побудову - державні й місцеві бюджети. У країнах із федеративним устроєм (США, ФРН, Росія) є проміжна ланка - бюджети штатів, земель, республік). Державний бюджет є таким чином не тільки бюджетом центрального уряду, але сукупністю бюджетів усіх рівнів державних адміністративних властей.

Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом - парламентом країни, штату або муніципальними зборами. Після завершення фінансового року повноважні представники виконавчої влади звітують про свою діяльність щодо мобілізації доходів і здійснення витрат відповідно до прийнятого у попередньому році закону про бюджет. У 2001 році Верховною Радою був прийнятий Бюджетний кодекс України, який містить ряд позитивних положень ринкового спрямування. Міжбюджетні відносини до Мінфіну, районів і міст обласного підпорядкування будуються напряму, безпосередньо. Місцеві бюджети обслуговуються тільки через казначейства. А це означає, що вільно розпоряджатися грошима не за цільовим призначенням місцева влада вже не може.

Важливою складовою частиною фінансової системи держави є місцеві бюджети. За рахунок їх витрат фінансуються у першу чергу об'єкти комунальної власності, будівництво доріг, шкіл, розвиток засобів зв'язку, а також житлове будівництво. Бюджети місцевих органів влади використовуються також на утримання місцевої адміністрації, органів суду, міліції (поліції) і прокуратури.

При формуванні місцевих бюджетів можуть використовуватись дотації, субсидії і субвенції. Дотації надаються нижчому місцевому бюджету як допомога на певну суму тоді, коли він не може скоротити власні видатки. Дотації не мають строго цільового призначення, тому їх отримувач на власний розсуд витрачає одержані кошти. Субсидії видаються на фінансування конкретних закладів чи заходів, тобто мають цільове призначення і видаються на збалансування поточного бюджету. Субвенції також мають строго цільовий характер, видаються переважно на цілі розвитку і на основі пайової участі у фінансуванні передбачених витрат. Наприклад, із Державного бюджету України неодноразово виділялися значні кошти Закарпатській області у вигляді субвенцій на ліквідацію стихійного лиха (повені).

Державний бюджет завжди є компромісом, який відображає співвідношення сил основних груп носіїв різних соціально-економічних інтересів у країні. Це компроміс між:

Власниками і працюючими за наймом із питань оподаткування власності, доходів і заробітної плати, з приводу бюджетних витрат на соціальні цілі.

Компроміс між загальнодержавними і місцевими інтересами.

Компроміс між промисловими і сільськогосподарськими районами відносно розподілу податків і бюджетних дотацій.

Компроміс між інтересами окремих галузей і монополій з приводу податків і субсидій, державних замовлень і т.д.

Кожний такий компроміс супроводжується політичною боротьбою, передвиборною і в стінах парламенту, фракційною всередині партій і на сторінках преси.

Доходи державного бюджету складаються у першу чергу з податків, які виплачуються як центральними, так і місцевими органами влади, державних позик, доходів від державної власності, внесків у державні фонди соціального страхування та інші.

Структура бюджетних витрат і питома вага окремих статей у державному бюджеті країн з ринковою економікою виглядає приблизно так (%):

Витрати на соціальні послуги: охорона здоров'я, освіта, соціальна допомога, субсидії бюджетам місцевих властей на їх цілі - 40-50.

Витрати на господарські потреби: капіталовкладення в інфраструктуру, дотації держпідприємствам, субсидії сільському господарству, витрати на здійснення державних програм - 10-20.

Витрати на озброєння і матеріальне забезпечення зовнішньої політики - 10-20.

Адміністративно-управлінські витрати: утримання державних органів, поліції, юстиції й інше - 5-10.

Платежі з державного боргу - 7-8.

Витрати державного бюджету виконують функції політичного, соціального і господарського регулювання.

Перше місце в бюджетних витратах займають соціальні статті. Ці витрати покликані пом'якшити диференціацію в доходах соціальних груп, яка неминуче виникає у ринковому господарстві. Крім того, ці витрати забезпечують господарство найважливішим фактором виробництва - кваліфікованою і здоровою робочою силою, а значить, збільшують національне багатство країни.

У витратах на господарські потреби, як правило, виділяються бюджетні субсидії сільському господарству, які мають соціальну, політичну і господарську направленість.

Витрати на озброєння і матеріальне забезпечення зовнішньої політики, а також адміністративно-управлінські витрати впливають на попит на споживчі товари і послуги. Розміри цих витрат суттєво впливають на масштаби попиту і величину інвестицій. У періоди криз і депресій витрати державного бюджету на господарські цілі, як правило, зростають, а під час перегріву кон'юнктури - скорочуються.

Структура витрат державного бюджету робить регулюючий вплив на розміри попиту і капіталовкладення, а також на галузеву і регіональну структуру економіки, на національну конкурентноздатність на світових ринках.

Бюджетний дефіцит і його регулювання

Бюджетний процес передбачає збалансування (вирівнювання) державних доходів і витрат. А. Сміт підкреслював: «Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет» (1776 р). Однак на практиці майже у всіх країнах у наш час має місце значне за своїми масштабами перевищення державних витрат над доходами. Наслідком цього є швидке зростання бюджетних дефіцитів.

Причин цього явища є багато, але найважливіше значення має постійне зростання ролі держави в різних сферах життя, розширення її економічних і соціальних функцій, збільшення воєнних витрат, чисельності державного апарату. Динаміка бюджетних дефіцитів відображає також і поточні коливання господарської кон'юнктури, періодичні спади і піднесення виробництва. У періоди циклічних криз перевиробництва зменшується сума податкових надходжень у бюджет. У той же час держава вимушена збільшувати свої витрати на соціальні потреби (допомога з безробіття й інше), а також для підтримки певних секторів економіки, збереження обсягів інвестицій у галузях, які мають загальнодержавне значення.

Динаміка бюджетних дефіцитів чітко проявляється як в абсолютних розмірах, так і в їх відношенні до ВВП практично у всіх державах. Найважливішою умовою фінансування (покриття) бюджетних дефіцитів став державний кредит (держава виступає позичальником, а населення і приватний бізнес - кредиторами грошових засобів). Основна форма державного запозичення фінансових ресурсів - це випуск державних позик (облігацій). Цей процес організує і здійснює казначейство. Казначейство - державна фінансова організація, яка займається касовим виконанням бюджету. Казначейство також організує збирання податків, зборів, випускає казначейські білети.

Питання про те, за рахунок яких джерел держава мобілізує необхідні їй ресурси, має дуже важливе значення для стану грошового обігу і функціонування економіки у цілому. Якщо казначейські зобов'язання розміщуються у приватному секторі, відбувається тимчасовий перерозподіл грошових ресурсів від їх приватних володарів до держави. Для цього казначейство повинно випускати свої папери під достатньо високий відсоток, який міг би зацікавити володарів капіталу. Виплата відсотків по державному боргу є однією з головних витратних статей бюджету і у багатьох країнах має стійку тенденцію до зростання. Так, на початку 1990-х років ця стаття становила біля 170 млрд. дол. бюджету США. Витрати федерального бюджету США на початку 2000 року становили більше 200 млрд. В Україні в кінці 1990 років короткострокові державні облігації реалізовувались під 30% річних, що створювало серйозні бюджетні проблеми у наступні роки. Таким чином, розміщення державної заборгованості у приватному секторі сприяє подальшому збільшенню бюджетних витрат.

Казначейство може розмістити свої зобов'язання не тільки у приватному секторі, але і в центральному (емісійному) банку. Враховуючи казначейські зобов'язання, банк випускає в обіг додаткову масу платіжних засобів, не пов'язаних зі збільшенням товарної маси. У такому випадку фінансування державного бюджету чинить прямий інфляційний вплив на грошовий обіг. Зростання грошової маси не супроводжується при цьому збільшенням дійсного багатства суспільства. Така ситуація стає безпосередньою причиною підриву стійкості грошового обігу. І це відбувається без «запланованого друкування» нових грошей. Тим більше, що використання «друкованого верстата» для емісії грошової маси для урядів багатьох країн стає неможливим. Так, у США згідно з законом заборонено фінансувати дефіцит державного бюджету друкуванням нових банкнот, тобто використовувати так званий сеньйораж (дохід отриманий державою внаслідок її монопольного права на емісію грошей). Розглянемо цей випадок більш детально.

Отже, Міністерство фінансів бере у борг деяку суму у центрального банку, продавши йому державні цінні папери. Натомість цього центральний банк збільшує суму на поточному рахунку Міністерства фінансів. Останнє витрачає ці засоби, отож, вони надходять на рахунки комерційних банків. Таким чином, збільшуються їх резерви, і банки розширюють видачу позик. Отже, зростає грошова маса, зокрема грошовий агрегат Мэ . Грошова маса збільшується за рахунок зростання чекового обігу. Фінансування дефіциту бюджету за рахунок зростання грошової маси називається ефектом монетизації. В умовах, які наближаються до повної зайнятості, це може викликати інфляційне зростання цін.

Важливо відмітити, що коли уряд виходить в якості позичальника на ринок позичкових капіталів, то це суттєво відбивається на співвідношенні попиту і пропозиції грошових ресурсів. Відбувається значне підвищення відсоткових ставок, у результаті чого погіршуються загальні умови фінансування капітальних вкладень і відбувається своєрідне «витіснення» частини інвесторів із грошового ринку. З цієї ж причини можливе і скорочення частини споживчих витрат, які фінансуються за рахунок кредиту. Такі наслідки державних позик отримали в економічній теорії назву ефекту витіснення.

Державні позики випускаються на різні строки і діляться за цією ознакою на короткострокові, середньострокові й довгострокові. Відмінності між ними досить умовні. До короткострокових позик, як правило, відносять позики до 1 року (у ряді випадків до 3 років), середньострокові - від 3 до 5 років, довгострокові - зверх 5 років.

Питання про співвідношення між різними видами заборгованості за їх строковістю має далеко не другорядне значення для управління державним боргом. В умовах швидкого інфляційного знецінення грошей інвестори не бажають вкладати свої гроші в довгострокові урядові зобов'язання. Державний борг, як й інші види заборгованості, зростає значно швидше, ніж збільшується ВВП у багатьох країнах світу. В умовах великих бюджетних дефіцитів казначейства широко використовують практику конверсії державних позик. Казначейства можуть обміняти (зі згоди інвесторів) свої короткострокові зобов'язання на середньострокові облігації. Такі заходи можуть дати короткостроковий ефект, але у кінцевому рахунку ведуть до зростання загальної суми заборгованості.

Метою державного фінансового регулювання є не тільки досягнення збалансованості бюджету. Бюджетна і кредитно-грошова політика направлені на вирішення і більш широких завдань макроекономічного регулювання. До їх числа відноситься: здійснення антициклічної політики, регулювання зайнятості, загального рівня платоспроможного попиту і ділової активності в цілому.

В умовах недостатнього попиту і пониження загального рівня економічної активності, загрози сповзання економіки до кризи здійснюються заходи зі збільшення бюджетних витрат і зниження податків. Форсування державних витрат збільшує загальний обсяг сукупного попиту, але призводить до дефіцитності державних бюджетів. Виникнення такого роду надлишків витрат над доходами отримало назву активних бюджетних дефіцитів. У той же час дефіцити, які викликані скороченням державних витрат у результаті падіння економічної активності, отримали назву пасивних дефіцитів.

Концепція дефіцитного фінансування зайняла чільне місце в теоретичних побудовах економістів неокейнсіанського напряму. Її основні положення широко використовувались при розробці західними економістами практичних рекомендацій урядовим колам, при розробці моделей державного регулювання економіки в післявоєнний період. Разом із тим практичне здійснення ідей дефіцитного фінансування виявилось не таким ефективним, як очікувалось. Реалізація концепції призвела до збільшення інфляційної нестійкості економіки, що особливо проявилось в 60-х - початку 70-х років ХХ ст. Активні бюджетні дефіцити значною мірою сприяли збільшенню боргу, фактично безконтрольному збільшенню грошової маси і знеціненню національних валют.

Складність дефляційних (антиінфляційних) заходів полягає у тому, що їх здійснення передбачає скорочення державних витрат, подорожчання кредиту, «стиснення» грошової маси. Наслідками дефляційних заходів є: стримування сукупного попиту, зменшення капіталовкладень, а значить, падіння ділової активності й збільшення безробіття.

На практиці може існувати ситуація, коли державні доходи перевищують витрати. У такому випадку економіка стикається зі станом бюджетного профіциту. Необхідно зазначити, що країни з ринковою економікою частіше всього стикаються з дефіцитом, а не профіцитом державного бюджету. Це характерно і для високорозвинутих країн, а також країн із перехідною економікою. Не випадково у всіх відомих підручниках із макроекономіки в розділах, присвячених державному бюджету, розглядаються проблеми, пов'язані саме з дефіцитом державного бюджету. В новій історії США державний бюджет зводився з профіцитом лише в 1998-2000 рр. У Росії після початку ринкових реформ бюджет зводився з дефіцитом до 2000 року. І лише з 2000 р. різниця між доходами і витратами консолідованого бюджету стала позитивною, внаслідок високих світових цін на нафту і природний газ. В Україні за 15 років її незалежності державний бюджет зводився з дефіцитом.

Бюджетний дефіцит формує борг держави. Державний (урядовий) борг - це нагромаджена урядом сума запозичень для фінансування дефіцитів державних бюджетів. Залежно від суб'єктів кредитних відносин розрізняють внутрішній і зовнішній борг держави. Внутрішній борг - перед юридичними і фізичними особами власної країни. Зовнішній борг - перед іноземними країнами в особі міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн та іноземних приватних осіб і організацій. Залежно від структури боргових зобов'язань виділяють монетизований і немонетизований борг. Монетизований складається з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держави з банками. Немонетизована заборгованість держави включає урядові замовлення на надання послуг, заборгованість із виплати заробітної плати бюджетному сектору економіки, соціальних трансфертів (пенсій, стипендій, допомог тощо).

Вплив державного боргу на економіку неоднозначний. У фазі зменшення виробництва державні запозичення стимулюють зростання сукупного попиту, збільшують рівень зайнятості та рівень доходів населення, стимулюють економічне зростання, отож, позитивно впливають на економіку. Але державний борг спричинює і негативні наслідки для розвитку економіки. Витіснення приватного капіталу з інвестиційного процесу обмежує економічне зростання, спричинює перерозподіл доходів на користь облігацій, зменшує обсяг споживчого попиту, збільшенням податків для обслуговування державного боргу, перекладанням відповідальності за погашення боргових зобов'язань держави на майбутні покоління. Зростання зовнішньої заборгованості створює досить серйозні міжнародні проблеми. Головною з них є зростаюча залежність як країн-кредиторів, так і дебіторів від зовнішніх факторів, які не піддаються контролю національними засобами.

Таким чином, проблема державної заборгованості безпосередньо пов'язана зі складним комплексом проблем грошового обігу, бюджетної політики, ефективністю державного впливу на економічну активність і процеси в соціальній сфері.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика показників ефективності бюджетної політики, головним з яких є сальдо державного бюджету. Аналіз причин виникнення бюджетного дефіциту - системи економічних відносин, пов'язаних із залученням додаткових доходів, понад тих, що є у держави.

    реферат [21,6 K], добавлен 13.05.2010

  • Економічна сутність дефіциту державного бюджету, основні причини його виникнення. Його вплив на економіку. Аналіз дефіциту державного бюджету України. Аналіз особливостей його фінансування в Україні. Зарубіжний досвід оптимізації бюджетного дефіциту.

    курсовая работа [338,1 K], добавлен 23.03.2013

  • Чинники, що впливають на формування національного продукту та національного доходу. Формування національного продукту та національного доходу в сучасних умовах. Основні проблеми розвитку економічних показників в системі сучасного грошового обороту.

    курсовая работа [309,5 K], добавлен 06.11.2014

  • Державні фінанси: сутність, функції та їхня структура. Державний бюджет, як центральна ланка системи фінансів України. Аналіз чинної законодавчої й нормативної бази із питань державних фінансів. Основні функції фінансової системи. Державні цільові фонди.

    реферат [54,8 K], добавлен 13.12.2014

  • Сутність та основні причини виникнення бюджетного дефіциту. Класифікація бюджетного дефіциту. Ефективність економічної політики держави. Джерела фінансування дефіциту Державного бюджету. Витрати бюджету на погашення та обслуговування державного боргу.

    курсовая работа [636,1 K], добавлен 24.11.2014

  • Бюджетний дефіцит як наслідок соціально-економічної діяльності держави, особливості та етапи його формування. Аналіз виконання дефіциту бюджету в досліджуваному періоді. Визначення співвідношення дефіциту до номінального внутрішнього валового продукту.

    реферат [14,2 K], добавлен 20.10.2014

  • Призначення та особливості формування державного бюджету в Україні. Сутність бюджетного дефіциту, його види, причини виникнення, вплив на національну безпеку держави, можливості його скорочення. Особливості бюджетної та монетарної політики країни.

    курсовая работа [614,5 K], добавлен 10.04.2011

  • Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення. Основні концепції збалансованості бюджету. Загальна характеристика методів фінансування бюджетного дефіциту: кредитно-грошова емісія (монетизація), боргове фінансування, важелі податкової політики.

    реферат [135,2 K], добавлен 30.01.2015

  • Основні причини бюджетного дефіциту, вплив на його обсяг та структуру фінансових видатків. Аналіз, функції та класифікація витрат, економічний зміст бюджету. Управління видатками державного бюджету в умовах дефіциту, особливості здійснення секвестру.

    курсовая работа [463,7 K], добавлен 11.04.2012

  • Суть і значення державного бюджету, його структура та основні елементи, функції. Дефіцит державного бюджету та джерела його виникнення, шляхи подолання. Управління державним боргом. Правові засади реструктуризації державного внутрішнього боргу України.

    курсовая работа [42,4 K], добавлен 20.02.2011

  • Державний бюджет як найважливіший економічний регулятор в умовах ринкових відносин, його основні функції та роль в сучасній економіці України. Аналіз видатків бюджету країни на здійснення соціально-економічних програм, основні шляхи їх вдосконалення.

    курсовая работа [550,8 K], добавлен 26.03.2013

  • Особливості системи державних фінансів. Сутність бюджету, яка реалізується через його функції. Основні джерела формування державного бюджету. Характеристика зарубіжного досвіду управління дефіцитом бюджету, можливість його впровадження в Україну.

    курсовая работа [65,7 K], добавлен 21.04.2011

  • Сутність держбюджету в Україні і його роль в економіці. Бюджет за матеріальним змістом як централізований фонд грошових коштів держави. Бюджетна класифікація бюджетоуправління. Дефіцит державного бюджету. Державний борг та державні трансферти та їх види.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 12.08.2010

  • Бюджет як інструмент розподілу валового внутрішнього продукту. Рух централізованих грошових ресурсів, призначених для задоволення суспільних потреб. Фактори впливу на формування державного бюджету. Забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 05.03.2012

  • Теоретичні основи побудови фінансової системи України. Структура фінансової системи. Особливості функціонування фінансової системи України. Державний бюджет України. Аналіз проблем функціонування фінансової системи України та можливі шляхи їх подолання.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 06.09.2007

  • Суть фінансової політики - сукупності заходів, які держава здійснює через фінансову систему, щодо організації і використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання валового внутрішнього продукту країни, підвищення добробуту членів суспільства.

    контрольная работа [27,2 K], добавлен 07.05.2011

  • Економічна сутність і причини виникнення державного боргу. Державний борг України, його обслуговування, вплив на фінансове становище держави. Оптимізації витрат, пов'язаних з фінансуванням дефіциту. Залучення фінансових ресурсів для реалізації програм.

    курсовая работа [60,3 K], добавлен 30.01.2014

  • Причини виникнення, соціально-економічні наслідки, джерела покриття бюджетного дефіциту. Кейнсіанська теорія нестабільності бюджету, поняття "інфляційного розриву", внутрішнього і зовнішнього боргу. Характеристика джерел формування доходів бюджету.

    курсовая работа [443,6 K], добавлен 26.01.2013

  • Фінанси та фінансова діяльність держави. Зміст фінансового права. Джерела фінансового права. Правові основи бюджетних відносин. Поняття та принципи бюджетного процесу. Джерела фінансування дефіциту бюджету. Інноваційний фонд.

    контрольная работа [42,1 K], добавлен 20.06.2007

  • Характеристика сутності, передумов виникнення та призначення фінансів - сукупності економічних відносин, які виникають у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів. Ознаки фінансів та їх зв'язок з грошима.

    реферат [130,4 K], добавлен 08.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.