Оцінка ризику як складова управління ризиками

Слід зазначити, що різниця між ризиком та невизначеністю належить до способу завдання інформації та визначається наявністю (у разі ризику) або відсутністю (за невизначеності) імовірних характеристик неконтрольованих змінних. З цього погляду ці терміни використовуються в математичній теорії дослідження операцій, де розрізняють завдання ухвалення рішень під час ризику і, відповідно, в умовах невизначеності.

Управління ризиками - це процес виявлення, оцінки і контролю ризиків, які можуть призвести до збитків (фінансових або інших).

Всі ефективні системи управління ризиками мають декілька спільних основних характеристик, до того ж, що всі елементи систем - це різне поєднання прийомів, способів і методів роботи персоналу банку.

Відтак система управління банківськими ризиками - це сукупність прийомів (способів і методів) роботи персоналу банку, що дозволяють забезпечити позитивний фінансовий результат за існування невизначеності в умовах діяльності, прогнозувати настання ризикової події та вживати заходів до унеможливлення або зниження його негативних наслідків [5].

Для розпізнавання потенційних збитків і встановлення рівня прийнятного ризику необхідна оцінка рівня ризиків.

Застосування економіко-математичних методів у процесі управління ризиками дає змогу здійснити якісний та кількісний аналіз економічних явищ, надати кількісну оцінку значенням ризику і невизначеності та вибрати найбільш ефективне (оптимальне) рішення. Тобто необхідно спрогнозувати подальший розвиток подій, зокрема наслідки рішень, що ухвалюються.

Під прогнозуванням розуміється система наукових досліджень якісного та кількісного характеру, що спрямовані на з'ясування тенденцій розвитку певних явищ, об'єктів та процесів [6].

Прогнозування охоплює ключові етапи ризик-менеджменту, а саме, виявлення (ідентифікація) й оцінка ризику, та становить розробку на перспективу змін фінансового стану банку загалом та за окремими напрямами його діяльності. Тому дослідження особливостей цих етапів системи управління ризиками є важливим для розуміння всієї системи управління ризиками банку. Особливістю прогнозування є альтернативність у створенні фінансових показників та параметрів, що визначає різноманітні варіанти розвитку фінансового стану банку на основі тенденцій, які намітилися. Тобто, прогнозування передбачає отримання інформації, її обробку, а також проведення якісного та кількісного аналізу (кількісна оцінка рівня ризику).

Кількісна оцінка ризику з використанням достовірних даних з часом може виявитися більш об'єктивною і корисною, ніж якісна оцінка, отримана на основі припущень і аналізу випадково вибраних прикладів. Однак, коли відомості обмежені або відсутні, використовують будь-яку доступну інформацію, щоб припустити реальні або можливі наслідки. За такого підходу ґрунтуються в основному на якісних, а не на кількісних показниках.

Отже, кількісна оцінка ризиків надасть змогу виокремити ризики, найбільш ймовірні щодо виникнення, та вагомі за величиною втрати, які стануть об'єктом подальшого аналізу для ухвалення рішення щодо застосування методів зниження їх рівня.

Кількісний аналіз передбачає чисельне визначення окремих ризиків за напрямами діяльності та по банку загалом. За результатами проведення аналізу визначається чисельне значення ймовірності настання ризикових подій і їх наслідків, здійснюється кількісна оцінка рівнів ризику і встановлюється прийнятний в цій ситуації рівень. Імовірність здійснення кожного з ризиків різна, тому й розмір втрат (збитків) також буде різний.

Найбільш досконала методологія оцінки ризику об'єднує різні підходи для того, щоб зібрати все, що відомо, і як можна більше про те, що невідомо.

Різноманіття об'єктів та процесів у банківській сфері, чинників, що на них впливають, джерел і способів отримання інформації, методів її обробки та, апарату, який водночас використовується, визначає різноманіття методів прогнозування.

Розглянемо ієрархічну класифікацію методів прогнозування, що розроблена дослідниками [6] та представлена далі.

Кожний рівень класифікації характеризується своєю класифікаційною ознакою, в якості якого використовують:

1) джерело отримання інформації;

2) метод отримання та обробки вихідної інформації;

3) апарат методів.

Залежно від повноти інформації методи оцінки ризику можна умовно об'єднати в три групи з урахуванням таких умов (рис. 1):

Перевагою викладеної методики аналізу роботи банків є її економічна прозорість, тобто обґрунтованість економічних причин виставляння тієї або іншої оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму. Це досягається через специфічний вид інформації, на основі якої відбувається оцінка імовірності ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

На нашу думку, недоліком зазначеної методики є надання лише інформації щодо ймовірності виникнення такого ризику, проте залишаються не розглянутими питання щодо визначення кількісної оцінки ризику легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, максимально імовірних втрат для банку, а також вплив ризику легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на капітал банку, що є одним з показників фінансової стійкості банку.

Висновки

Більш повна інформація про ризики дає змогу керівництву банка оцінювати загальні потреби в капіталі та оптимізувати його розподіл і використання. Можливості, які відкриваються в процесі управління ризиками банку, допомагають керівництву в досягненні цільових показників діяльності та рентабельності, а також у запобіганні нераціонального використання ресурсів.

Для банківської діяльності важливим є не уникнення ризику взагалі, а прогнозування та зниження його до оптимального рівня, тобто слід використовувати механізми контролю, достатні для мінімізації таких ризиків до прийнятного для банку рівня залишкових ризиків.

Проте сьогодні немає дійової узагальненої методики, яка б дозволяла з найбільшою ймовірністю надати кількісну оцінку всіх ризиків по банку загалом. Також слід зазначити про відсутність методичних підходів Національного банку України та доведених до відома банків, що є підставою для визначення достатності заходів, що використовуються банками задля зменшення рівня ризику використання їх послуг з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування зброї масового знищення.

Размещено на Allbest.ru