Сутність та джерела формування фінансового результату підприємства, його ефективне управління

Постановка завдання: розглянути сутність фінансового результату підприємства, та визначити способи ефективного управління прибутком підприємства, визначення джерел покриття збитку підприємства та шляхів збільшення фінансового результату.

Виклад основного матеріалу: Основною рисою сучасного підприємництва в Україні є стан постійної невизначеності, викликаний безперервними змінами зовнішнього світу. Це зумовлює непристосованість українських підприємств до сучасних умов, не змогу вчасно адаптуватися до викликів зовнішніх чинників і як наслідок спостерігаємо масове банкротство господарюючих суб'єктів.

За даними Державної Служби Статистики України фінансовий результат підприємств до оподаткування за січень - вересень 2014 року становив 22,8 млрд. грн. проти 52, 5 млрд. грн. за аналогічний період 2013 року.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 59,8 %, отримано 130,2 млрд. грн. прибутку, що

На 30 % менше, ніж за січень - вересень 2013 року.

Частка збиткових підприємств порівняно з відповідним періодом 2013 року зросла на 0,4 % і становила 40,2 %. Ними допущено 107, 4 млрд. грн. збитків, що на 31,3 % більше ніж у попередньому році.

Значна кількість збиткових підприємств спостерігалась у транспорті, сільському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності (46,6 %), будівництві (45,1%), промисловості (43,1 %) [7].

Саме тому кожний як початковий, так і досвідчений управлінець направляє свою діяльність на підтримку фінансової стабільності та конкурентоспроможності підприємства, належного рівня рентабельності та ліквідності, інвестиційної привабливості та ділової активності, на отримання певного кінцевого фінансового результату, а саме, прибутку.

Діяльність кожного суб'єкта господарювання це проходження певних циклів, підсумком кожного з яких є певний фінансовий результат , у формі прибутку або збитку. Прибуток - це позитивний показник, що є результатом ефективної господарської діяльності,або коли сума доходів перевищує суму витрат; в свою чергу, збиток - це результат неефективної господарської діяльності, або перевищення суми витрат над сумою доходів. Тому як економічна категорія фінансовий результат - це різниця між доходами та витратами підприємства за певний проміжок часу.

Дослідженням сутності прибутку та збитку займалося дуже багато вчених, які по різному трактували визначення даної економічної категорії. Наприклад, І.А. Бланк визначав прибуток як втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, о характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами у процесі здійснення підприємницької діяльності [1, с.109]. Н.М.Бондар говорив, що прибуток - це частина виручки, яка залишається після вирахування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність [2, с. 205].

Вороніна О.О. внесла свої корективи до сутності поняття збитку, та зауважила, що збиток - це фінансові ресурси, що безповоротно втрачені суб'єктами господарюванню [4, с. 13]

Та, незважаючи на велику кількість уваги, що приділялася з

боку науковців до прибутку і збитку, дані категорії не могли використовуватися як основа для прийняття економічних рішень, саме тому виникло поняття «фінансових результатів».

Згідно праці Скалюка Р. у міжнародній практиці існує декілька основних підходів до визначення величини фінансового результату [5, с. 20]:

- фінансовий результат - це зміна величини чистих активів підприємства за певний період;

- фінансовий результат - це різниця між величиною доходів та витрат діяльності підприємства;

- фінансовий результат - зміна величини власного капіталу впродовж звітного періоду.

Потрібно розуміти, що управління фінансовим результатом - це сукупність послідовних дій, спрямованих на прийняття рішень стосовно планування, розподілу та використання фінансового результату підприємства. В свою чергу управління прибутком є меншою ланкою і є елементом управління фінансовим результатом, але досить вагомим, так як сукупність заходів управління прибутком повинні задовольняти та одночасно узгоджувати інтереси власників, працівників підприємства та держави, а також забезпечувати успіх підприємницької діяльності.

Діяльність суб'єктів господарювання стосовно управління прибутку спрямована на використання фінансових ресурсів задля підвищення конкурентних переваг суб'єктів господарювання та реалізацію певних стратегічних рішень у довгостроковій перспективі. Ці стратегії мають базуватися і на особливостях діяльності підприємства минулих періодів, і на аналізі основних фінансових показників. Стратегії управління прибутком повинні задовольняти та виконувати ряд завдань, серед яких максимізація прибутку, постійне зростання ринкової вартості підприємства, підтримка інвестиційної привабливості, використання програм участі персоналу в прибутках, забезпечення високої якості прибутку, підтримка ліквідності та платоспроможності, забезпечення конкурентоспроможності, забезпечення підприємства величиною фінансових ресурсів, що задовольняють мету діяльності підприємства [1, с.113].

Управління прибутком це складна система, що містить у собі як мінімум три підсистеми: формування прибутку, розподіл прибутку та використання прибутку, кожна з яких має свої завдання та функції. Але незважаючи на це, вони дуже тісно пов'язані між собою, адже обсяги прибутку, що будуть сформовані на першому етапі, будуть вирішувати напрями наступного їх розподілу та використання. Загальна система управління прибутком буде ефективна тільки в тому випадку, коли цілі кожної підсистеми будуть визначатися глобальними цілями розвитку підприємства в цілому.

Управління прибутком здійснюється за наступною, запропонованою мною схемою (див. рис.1).

Рис. 1. Схема управління прибутком підприємства

фінансовий результат управління

Тобто, прибуток - це збільшення капіталу підприємства, що формується шляхом здійснення певного виду діяльності. Прибуток - це основне внутрішнє джерело фінансування підприємства, яке використовується суб'єктами господарювання за самостійно прийнятим рішенням згідно цілей розвитку підприємства. Прибуток може бути розподілений і з метою виконання зобов'язань, на залучення оборотних засобів, створення необоротних активів, загалом на будь які економічно обґрунтовані сфери фінансової діяльності.

Окрім усіх вищеперерахованих завдань раціонального управління прибутком визначними є виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої діяльності, фінансових та інвестиційних операцій, виявлення резервів нарощування прибутку за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат.

Та виникають ситуації, коли підприємство закінчує поточний період свого функціонування з негативним фінансовим результатом, інакше збитком. На збитковість підприємств впливають наступні фактори: зменшення обсягів реалізації, висока собівартість, знецінення запасів, курсові різниці та збитки іншої невиробничої діяльності [3, с.77].

Джерелами покриття збитків на підприємстві можуть виступати:

- Резервні (страхові) фонди, що формуються з прибутків минулих періодів, шляхом відсоткових відрахувань.

- Кошти цільового призначення ( спеціальні фонди і цільове фінансування), що надаються власниками, інвесторами, кредиторами іншими особами.

- Санаційний прибуток. О.О. Терещенко вважав, що даний вид покриття збитків використовується тільки в тому випадку, коли інші джерела вичерпані [5, с. 158-159].

Для уникнення негативного фінансового результату на підприємстві необхідно розвивати та постійно вдосконалювати механізми контролю за усіма видами діяльності, покращувати організаційну структуру, слідкувати за прийняттям раціональним управлінських рішень, що ґрунтуються на достовірній та перевіреній інформації, та запроваджувати різні способи прогнозування фінансових результатів.

В сучасних умовах фінансове планування є одним з основних складових бюджетування на підприємстві., адже допомагає уникати значних прорахунків та непотрібних та неочікуваних витрат на підприємстві, шо в свою чергу дає змогу весь час покращувати фінансові результати. Прогнозування фінансової діяльності є складовим етапом фінансового планування. Прогноз фінансових результатів складається за формою, передбаченою для складання звіту про фінансові результати. Інформація, яка міститься у бюджеті фінансових результатів виступає базою для подальшого прогнозування руху грошових коштів та прибутковості підприємства. Методи сучасного прогнозування дають змогу робити як довгострокові, так і короткострокові прогнози, це здійснюється шляхом зіставлення різноманітних фінансових показників.

Розвиток новітніх технологій вносить свої корективи у процес прогнозування, надає змогу аналізувати набагато більше та набагато складніші економічні явища, тим самим робити досить ґрунтовні прогнози, які несуть зовсім невелику похибку.

Найчастіше для прогнозування використовуються регресійні моделі, пакети прикладних програм «Statistica», «Ms Excel» для моделювання прогнозу фінансового результату, але проблема відсутності об'єктивних статистичних даних не завжди дають можливість відобразити економічну ситуацію.

Але наука не стоїть на місці, тому на практиці все частіше починають використовувати штучні нейронні мережі. Вони мають достатньо властивостей прогнозу, які дають можливість зображати економічні процеси з високою нестабільністю.

Визначають дуже багато факторів, що зумовлюють використання фінансового прогнозування та, на мою думку, найбільш актуальними у нашій країні є:

1. Необхідність оцінки рівня податкового навантаження майбутнього періоду;

2. Потреба в інформації щодо майбутніх фінансових результатів і можливих джерел фінансування інвестицій

3. Необхідність визначення потреби в капіталі, зокрема капіталі для фінансування затрат.

Таким чином, кінцевою метою будь-якого суб'єкта господарювання є отримання позитивного фінансового результату та його максимізація. Досягнення даної мети може спостерігатися тільки на основі виконання скоординованих, послідовних дій, які спрямовані на розробку фінансових, правових, організаційних методів планування, прогнозування та контролю за доходами та витратами підприємства, спрямованих на досягнення достатнього рівня прибутковості, ліквідності та рентабельності підприємства. Управління фінансовим результатом - це відповідальний процес, що вимагає постійної розробки та удосконалення управлінських рішень, які стосуються усіх аспектів формування, розподілу та використання прибутку та заходів запобігання виникнення кризових ситуацій.

Ефективне управління фінансовим результатом - це ефективне управління доходами та витратами, забезпечення самофінансування, задоволення матеріальних інтересів персоналу, досягнення.

Стратегічних цілей, залучення інвестицій, постійний моніторинг фінансового стану, використання новітніх технологій фінансового планування та прогнозування, здійснення контролю за фінансовою діяльністю.

Удосконалення управління фінансовим результатом підприємства повинно стати однією із стратегічних цілей будь- якого суб'єкта господарювання, саме тому, використовуючи результати свого дослідження мною запропоновані наступні заходи:

1. Зниження витрат, шляхом їх попереднього планування та аналізу

2. Застосування автоматизованих засобів для аналізу фінансового результату та показників, що його характеризують

3. Запровадження ефективної політики підготовки персоналу

4. Удосконалення інформаційної бази для поглиблення аналізу результативних показників

5. Застосовувати схему аналізу управління фінансовим результатом, яка б враховувала недоліки та розрізненість напрямів та видів діяльності, створювала б можливість оцінки не тільки внутрішніх, але й зовнішніх факторів, що визначають фінансову-економічну діяльність підприємства.

Використання наступних заходів надасть можливість отримувати більш повну і коректну інформацію про результати діяльності підприємства за усіма видами діяльності і фінансовий стан підприємства в цілому як і в поточному періоді, так і в майбутніх.

Висновки і перспективи подальших досліджень