Валютне регулювання та валютний контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра «Фінанси та кредит»

Контрольна робота

«Валютне регулювання та валютний контроль»

Роботу виконала Скрипка Тетяна Вікторівна

Група ОА-12-1зсп

Керівник Лактіонова

Кременчук 2012



План

1. Організація вивезення та ввезення на територію України банкнот іноземних держав

2. Використання готівкової іноземної валюти на території України

3. Стан національного банку України за три останні роки



1. Організація вивезення та ввезенняна територівю України банкнот іноземних держав

Вивезення та ввезення банкнот іноземних держав та бланків є ліцензованим видом діяльності, організація якого здійснюється відповідно до «Порядку надання уповноваженим банкам індивідуальних ліцензій на вивезення банкот іноземних держав і спеціальних дозволів на ввезення банкнот іноземних держав та бланків чеків», затвердженого постановою правління Національного банку України 9 липня 1997р. № 227 (зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою правління НБУ 26 березня 1998р. № 120).

Індивідуальна ліцензія на вивезення банкнот іноземних держав видається уповноваженому банку України на визначену суму та строк до 180 календарних днів длоя підкріплення кореспондентського рахунку уповноваженого банку, в тому числі у разі вивезення зношених та пошкоджених банкнот іноземних держав, а також вилучених з обігу або таких, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на банкноти іноземних держав, які перебувають в обігу.

Для отримання ліцензії уповноважений банк надає Департаменту валютного регулювання НБУ такі документи:

· заяву на вивезення банкнот іноземних держав із зазначення причин вивезення та конкретної митниці, де буде проводитись митне оформлення;

· копію угоди з іноземним банком іноземною мовою та копію перекладу цієї угоди українською(російською) мовою про прийняття останнім іноземної валюти готівкою і зарахування цієї валюти на кореспондентський рахунок українського банку або витяг з угоди про кореспондентські відносини з іноземним банком, яка передбачає можливість здійснення зазначеної операції. Копії мають бути завірені уповноваженим банком. У разі повторного звернення уповноваженого банку за індивідуальною ліцензією на вивезення банкнот іноземних держав(за умови, що строк дії угоди з іноземним банком ще не закінчився) зазначена угода не подається, а в заяві уповноваженого банку робиться відмітка про те, що копія угоди була надана раніше Департаменту валютного регулювання НБУ. У разі потреби НБУ може поставити вимогу про подання додаткових документів.

Уповноважений банк зобов'язаний задекларувати кожну суму вивезеної ним іноземної валюти готівкою на митниці і в 10-денний строк подати до Кримського республіканського управління, управління по м. Києві та Київській області або до відповідного обласного управління НБУ завірені уповноваженим банком ксерокопії вантажної митної декларації, опису цієї валюти за її номіналами (додається до вантажної митної декларації) та довідку про зарахування цих коштів на кореспондентський рахунок банку, складеного на підставі отриманого від банку-кореспондента повідомлення. Довідка підписується головним бухгалтером банку і завіряється печаткою банку.

Вивезена готівкова іноземна валюта зараховується на кореспондентський рахунок банку, є власністю України і не підлягає декларуванню.

Банк зобов'язаний щоквартально (до 10 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним) надавати Департамнету валютного регулювання НБУ звіт про фактичне вивезення іноземної валюти готівкою. Звіт надається за кожний квартал, у тому числі неповний, протягом якого була чинною індивідуальна ліцензія.

Спеціальний дозвіл на ввезення банкнот іноземних держав надається уповноваженому банку на визначену суму та строк до 180 календарних днів.

Уповноважені банки самостійно розраховують суму іноземної валюти, що ввозиться для підкріплення каси банку, з обовязковим додержанням ліквідності на рівні, встановленому нормативними документами НБУ.

Для отримання дозволу уповноважений банк подає до Департаменту валютного регулювання НБУ такі документи:

- заяву на ввезення банкнот іноземних держав із зазначенням номіналів іноземної валюти, яка ввозиться, та її загальної суми і конкретної митниці, де буде проводитись митне оформлення.

- копію угоди з іноземним банком іноземною мовою та копію перекладу цієї угоди українською(російською) мовою про прийняття останнім іноземної валюти готівкою і зарахування цієї валюти на кореспондентський рахунок українського банку або витяг з угоди про кореспондентські відносини з іноземним банком, яка передбачає можливість здійснення зазначеної операції. Копії мають бути завірені уповноваженим банком. У разі повторного звернення уповноваженого банку за індивідуальною ліцензією на вивезення банкнот іноземних держав(за умови, що строк дії угоди з іноземним банком ще не закінчився) зазначена угода не подається, а в заяві уповноваженого банку робиться відмітка про те, що копія угоди була надана раніше Департаменту валютного регулювання НБУ. У разі потреби НБУ може поставити вимогу про подання додаткових документів.

- Баланс уповноваженого банку за формою № 550Д (розшифровка валютних рахунків за видами валют, у тому числі гривневих) на день подання заяви. Сума валюти , що може бути вивезена банком, визначається НБУ з урахуванням заяви уповноваженого банку та даних його балансу.

Спеціальний дозвіл на ввезення бланків дорожніх чеків міжнародних платіжних систем надається уповноваженому банку на визначену суму та строк до 180 календарних днів. Купівля бланків чеків уповноваженим банком здійснюється за рахунок власних коштів.

Уповноважені банки самостійно розраховуть суму, на яку ввозяться бланки чеків, з обов'язковим додержанням ліквідності на рівні, встановленими нормативними документами НБУ.

Бланки інших чеків (крім дорожніх чеків міжнародних платіжних систем) можуть бути ввезені тільки після спеціального розглядуцього питання НБУ у кожному окремому випадку.

Розгляд заяв уповноважених банків на отримання наведених вище ліцензій та дозволів здійснюється згідно з «Порядком організації роботи з документами щодо реєстрації або перереєїстрації банківських установ, ліцензування банківських, валютних та ін. операцій», затвердженим наказом Голови Правління НБУ від 24 червня 1994р. № 93.

Строк розгляду НБУ документів уповноважених банків на отримання індивідуальних ліцензій на ввезення банкнот іноземних держав і спеціальних дозволів на ввезення банкнот іноземних держав та бланків дорожніх чеків міжнародних платіжних систем становить 14 днів з дати надходження зазначених документів до Департаменту валютного регулювання НБУ, з обов'язковою реєстрацією зазначених документів в Управлінні справами НБУ. У разі, якщо НБУ для видачі відповідної лізензії потрібні додаткові документи, строк розгляду продовжується ще на 14 днів з дати надходження до Департаменту валютного регулювання НБУ додаткових документів.

Після розгляду наведених документів НБУ надає заявнику відповідну індивідуальну ліцензію або спеціальний дозвіл чи письмову відмову у наданні ліцензії. Оригінал відповідної індивідуальної ліцензії або спеціального дозволу надсилається уповноваженому банку, копії - Державній митній служби України, митниці, яка проводитиме митне оформлення, і Кримському республіканському управлінню, управлінню по м. Києві або по Київській області, або відповідному обласному управлінню НБУ.

Причинами відмови у наданні ліцензії можуть бути:

- Систематичні порушення економічних нормативів (три і більше разів протягом півроку, що передує поданню заяви), встановлених НБУ.

- Порушення строків подання або перекручення звітності за операціями ввезення банкнот іноземних держав, бланків чеків або вивезення банкнот іноземних держав.

- Відсутність необхідних документів.

- Інші причини, пов'язані з фінансовим станом іноземних банків, законодавством іноземних країн та законодавством України. Порушення уповноваженими банками вимог «Порядку надання уповноваженим банкам індивідуальних ліцензій на вивезення банкнот іноземних держав і спеціальних дозволів на ввезення банкнот іноземних держав та бланків чеків» тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Використання готівкової іноземної валюти на території України

З 29 червня 2007 року набрали чинності нові Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. № 200 (далі - Правила № 200) (див. «ГоловБух» № 37/2007, стор. 20). Вони встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами й нерезидентами в Україні.

Крім того, даною постановою визнано, що втратив чинність попередній документ - Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 р. № 119 (далі - Правила № 119). У зв'язку з цим індивідуальні ліцензії НБУ на використання готівкової іноземної валюти як платіжного засобу на території України, видані відповідно до старих Правил, вважаються анульованими з дня набуття чинності Правилами № 200 (тобто з 29.06.2007 р.).

Розглянемо, які зміни та нововведення затвердило Правління НБУ в нових Правилах.

Насамперед необхідно зазначити, що в Правилах № 200 з'явився розділ «Загальні положення», в якому подані визначення термінів, що найчастіше вживаються під час здійснення операцій з використання готівки в інвалюті. Зокрема, під готівковою іноземною валютою розуміються іноземні грошові знаки у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

На відміну від старих Правил у Правилах № 200 порядок використання готівкової іноземної валюти для забезпечення певних витрат підприємства встановлено в окремих розділах, що значно зручніше для осіб, які будуть вивчати ці Правила та застосовувати їх у роботі. Тому проаналізуємо зміни за кожним розділом окремо.

Використання готівкової іноземної валюти для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон

Як і раніше, юридичні особи - резиденти (до яких належать резиденти - юридичні особи і фізичні особи - підприємці) та іноземні представництва мають право для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном) використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту. Видача готівкової інвалюти здійснюється уповноваженим банком на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку, який містить прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, що виїжджають за кордон, і розрахунок витрат. У документах, що надаються банку, тепер не потрібно зазначати строк перебування за кордоном осіб, які виїжджають.

Відмінено обмеження щодо суми готівкової інвалюти (дорожніх чеків), яка видається на одного працівника при виїзді за кордон

На відміну від Правил № 119, Правилами № 200 не передбачено обмежень щодо сум готівкової іноземної валюти, яка видається на одного працівника для оплати добових та витрат за наймання житлового приміщення (раніше ці суми не повинні були перевищувати 300 дол. США на добу) і для забезпечення транспортних витрат за кордоном (раніше - не більш ніж 1000 дол. США).

Разом з тим на одного працівника (резидента чи нерезидента) може бути видано іноземну валюту готівкою та/або дорожні чеки на загальну суму, що не перевищує норм вивезення іноземної валюти (дорожніх чеків), установлених нормативно-правовими актами Національного банку, які регулюють переміщення іноземної валюти (дорожніх чеків) через митний кордон України (п. 2.4 Правил № 200). Тобто, відповідно до пункту 1.1 розділу II Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.07.2000 р. № 283 (далі - Інструкція № 283), фізична особа, яка направлена у відрядження, має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) валюту України в загальновстановленому порядку в сумі, що не перевищує 50000 гривень (еквівалент - 10000 дол. США).

Фізична особа, направлена у відрядження, має право вивозити за межі України на одну особу валюту України в сумі, що не перевищує 50000 гривень.

Використання готівкової іноземної валюти для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном

Порівнюючи старі й нові Правила використання готівкової інвалюти, можна зазначити, що, як і раніше, юридичні особи - резиденти та іноземні представництва, що мають власні транспортні засоби або орендують чи фрахтують їх, мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном. Але, якщо в попередній редакції Правил експлуатаційні витрати були визначені безпосередньо в тексті пункту 1.3 (оплата пального, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів), то в Правилах № 200 зазначається, що склад експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів, регулюється Міністерством транспорту та зв'язку України.

Склад документів, на підставі яких уповноважений банк здійснює видачу готівкової іноземної валюти з поточного рахунку юридичної особи - резидента або іноземного представництва для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, не змінився.

Склад експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів, регулюється Міністерством транспорту та зв'язку України

Використання готівкової іноземної валюти морськими агентами з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами

Слід зазначити, що, як і раніше, морські агенти з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для видачі її та/або дорожніх чеків капітанам суден, які належать (зафрахтовані) цим судновласникам-нерезидентам. Зазначені кошти можуть використовуватись для оплати:

- експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням судна;

- праці членів екіпажу;

- витрат, пов'язаних з репатріацією моряків із судна, що перебуває в порту України, тощо.

Уповноважений банк здійснює видачу морському агенту з поточного рахунку готівкової іноземної валюти та/або дорожніх чеків у разі надходження на його поточний рахунок в іноземній валюті авансового платежу від нерезидента (судновласника або іншого довірителя) для виконання ним агентських послуг та на підставі:

- заяви на видачу готівки (заяви на купівлю дорожніх чеків у довільній формі);

- доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти (дорожніх чеків) у касі уповноваженого банку;

- листа-розрахунку, який має містити дані про мету зняття готівкової іноземної валюти та її суму, назву судна судновласника-нерезидента, прізвище та ім'я капітана судна судновласника-нерезидента.

Зауважимо, що відповідно до підпункту 1.6.1 Правил № 119 видача готівкової іноземної валюти з рахунку морського агента-резидента здійснювалась уповноваженим банком після отримання тестованого телексного повідомлення від іноземного банку, надісланого за дорученням фірми-нерезидента про зарахування на рахунок в іноземній валюті морського агента авансового платежу за виконання агентських послуг. Пунктом 4.2 нових Правил № 200 передбачено, що видача готівки в інвалюті морському агенту з поточного рахунку здійснюється банком після надходження авансових коштів на поточний рахунок морського агента.

Крім того, відповідно до пункту 4.4 Правил № 200 уповноважений банк може зараховувати готівкову іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті морського агента (через розподільчий рахунок) у разі її отримання як оплати агентських послуг до каси морського агента (підтверджується прибутковими касовими ордерами та копією митної декларації). Копія митної декларації з відміткою морського агента про суму прийнятої в касу готівкової іноземної валюти залишається в уповноваженому банку.

Видача готівки в інвалюті проводиться банком після фактичного надходження авансових коштів на поточний рахунок морського агента

Інші випадки використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків

У даному розділі Правил № 200 визначено, що готівкова іноземна валюта може також використовуватись для:

- оплати праці (виплати премій і призів) працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом, - юридичними особами - резидентами та іноземними представництвами (п. 5.1);

- здійснення статутної діяльності (в тому числі для покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину) - представництвом Бюро міжнародної організації з міграції (п. 5.2);

- виплат фізичним особам коштів, отриманих з-за кордону за їх дорученням, - адвокатськими компаніями та іншими юридичними особами - резидентами (посередниками), у провадженні яких згідно з їх статутною діяльністю і відповідним документом, що підтверджує право на зайняття такою діяльністю, перебувають справи цих фізичних осіб (п. 5.3);

- виплат фізичним особам - резидентам за передані права інтелектуальної власності за кордоном за рахунок коштів, отриманих з-за кордону від бенефіціара, юридичними особами - резидентами, які мають на це відповідні повноваження відповідно до законодавства України (п. 5.4);

- виплат фізичним особам - резидентам, які уклали контракт (договір) з юридичною особою - нерезидентом про їх працевлаштування за межами України, для оплати витрат, пов'язаних з проїздом по території іноземної держави, - іноземними представництвами, через які не здійснюється частково або повністю господарська діяльність (п. 5.5).

У вищезазначених випадках видача готівкової іноземної валюти здійснюється на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку. Крім цього, у випадках, зазначених у пунктах 5.3 і 5.4 Правил № 200, необхідні підтвердні документи, в яких обов'язково мають бути зазначені повна назва платника, повна назва бенефіціара, валюта та сума платежу.

Використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави

Необхідно звернути увагу на те, що абзацом першим глави 2 Правил № 119 фізичним особам - нерезидентам чи резидентам, а також представникам юридичної особи нерезидента використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави на територіях митниць, вокзалів, аеропортів, портів та в решті випадків, встановлених цією главою, дозволялось в разі відсутності в них коштів у грошовій одиниці України й неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну. Суттєвою зміною є те, що в нових Правилах № 200 такі обмеження не передбачені.

Отже, фізичні особи - нерезиденти, а також повноважні представники юридичних осіб - нерезидентів - суб'єктів підприємницької діяльності можуть використовувати на територіях митниць готівкову іноземну валюту як засіб платежу незалежно від наявності в них коштів у грошовій одиниці України. Не змінився й перелік платежів, щодо яких дозволено використання вищезазначеними суб'єктами підприємницької діяльності на територіях митниць готівкової іноземної валюти. До них, зокрема, відносяться сплата зборів, податків, платежів, а також оплата товару й послуг та інші платежі, визначені в пункті 6.1 Правил № 200.

Фізичні особи - резиденти (на відміну від нерезидентів) можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу тільки в разі:

- сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

- сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

- оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Також за новими Правилами фізичним особам, юридичним особам - резидентам та іноземним представництвам дозволено використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (ввіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження (п. 6.3 Правил № 200).

Крім того, дозволено використовувати готівкову іноземну валюту на територіях портів та аеропортів в Україні повноважним представникам юридичних осіб - нерезидентів - суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, коли іноземні транспортні засоби здійснюють разові (нерегулярні) рейси або через метеорологічні чи технічні умови змушені виконати непередбачену посадку в аеропорту чи зайти в порт на території України. В таких випадках використання іноземної валюти дозволено як засіб платежу в разі розрахунків за пально-мастильні матеріали, продукти харчування, медикаменти й послуги з обслуговування транспортних засобів (літаків, суден, поромів), їх пасажирів і членів екіпажу (п. 6.4 Правил № 200).

Необхідно зазначити, що, на відміну від Правил № 119, Правилами № 200 не передбачені права використання суб'єктами підприємницької діяльності готівкової іноземної валюти як засобу платежу у випадках:

- переоформлення фізичним особам квитків та доплати за багаж у день здійснення міжнародного рейсу;

- надання готельних послуг фізичним особам - нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків.

Стосовно використання готівкової іноземної валюти на території України як застави зазначимо, що, як і раніше, це дозволяється робити лише за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України (п. 6.5 Правил № 200).

Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу резидентами під час їх перебування за кордоном

Раніше резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності могли використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу тільки в разі здійснення торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах чи під час пасажирських перевезень та поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах. Тепер готівкову інвалюту можна використовувати як засіб платежу й на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном (у разі реалізації товарів) (п. 7.1 Правил № 200).

Готівкова іноземна валюта, що ввозиться в Україну на транспортних засобах через повноважних представників та/або яку одержано за продані товари, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці й подальшому зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок). Для зарахування коштів на поточний рахунок в іноземній валюті, крім оригіналу митної декларації, резиденту необхідно надавати уповноваженому банку документи, які підтверджують його участь у міжнародних виставках (ярмарках), що проходили за кордоном.

Готівкову інвалюту можна використовувати як засіб платежу на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном.

Додаткові положення щодо проведення операцій з готівковою іноземною валютою

Даний розділ Правил містить вимоги, які пред'являються під час проведення операцій з готівковою іноземною валютою, зокрема при її зарахуванні уповноваженими банками на поточні рахунки в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності.

Так же як і попередні, Правила № 200 дозволяють уповноваженому банку зараховувати готівкову іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної особи - резидента (через розподільчий рахунок) у разі:

- отримання її як благодійної допомоги від нерезидента;

- сплати фізичними особами (резидентами та нерезидентами) державного мита згідно з законодавством України та сплати фізичними особами - нерезидентами зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що згідно з Правилами № 200 уповноважений банк може зараховувати готівкову іноземну валюту на поточний рахунок в іноземній валюті:

- дипломатичного представництва, консульської установи іноземної держави в разі її отримання як оплати дозволів на в'їзд (ввіз) до країни, яку представляє в Україні відповідна установа (п. 8.2);

- іноземного представництва, через яке не здійснюється частково або повністю господарська діяльність, у сумі невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була раніше видана фізичним особам - резидентам, які уклали договір з юридичною особою - нерезидентом про їх працевлаштування за межами України, для оплати витрат, пов'язаних з їх проїздом по території іноземної держави (п. 8.3).

Зміни торкнулися також питання отримання банком комісійної винагороди за проведення операцій з іноземною валютою.

Так, Правилами № 119 уповноваженому банку дозволялось за операціями з зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта або зняття її з рахунку клієнта (якщо ці операції були пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку - кореспонденту) отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті. Тепер пунктом 8.8 Правил № 200 передбачено, що уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями, передбаченими цими Правилами, згідно з власними тарифами виключно в гривнях.

І насамкінець зазначимо, що чинною залишилась норма стосовно необхідності встановлення уповноваженим банком ліміту залишків іноземної валюти в касі суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (п. 8.11 Правил № 200). При цьому фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку самостійно визначають для власних кас порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи, обсягів готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту для власних кас (п. 8.12 Правил № 200).

Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями з інвалютою виключно в гривнях.

іноземна валюта регулювання контроль

3. Стан національного банку України за три останні роки

Сучасний стан банківської системи України характеризується посиленням цінової конкуренції, що передбачає пропозицію продуктів за зниженими цінами або з нижчою вартістю обслуговування і застосовується як засіб проникнення на ринки та відповідь на дії конкурентів. При цьому недостатньо уваги приділяється формуванню цін на банківські продукти та дослідженню факторів, що їх обумовлюють, хоча саме вони значною мірою впливають на кінцеві фінансові результати і конкурентну позицію банку.

Регулювання відсоткових ставок послуг на банківському ринку є важливою складовою державної економічної політики. Відсоток та відсоткова ставка є основним параметром, навколо якого побудований механізм грошового ринку. У найбільш широкому сенсі відсоткова ставка є ціною грошових послуг, що надають банки.

Найбільш вагоме місце у структурі відсоткових ставок грошового ринку має облікова ставка Національного банку України. Національний банк України визначає розмір облікової ставки згідно з грошово-кредитною політикою. Функція кредитора останньої надії, яку здійснює Національний банк України, дає змогу використовувати регулювання облікової ставки для впливу на всю систему відсоткових ставок грошового ринку.

Рівень облікової ставки залежить від дії таких основних факторів: рівня інфляції та інфляційних очікувань економічних суб'єктів; обсягу грошової маси в обігу та швидкості її обігу; структури кредитної емісії центрального банку; процентних ставок комерційних банків за кредитами і депозитами та за міжбанківськими кредитами; структури залучених коштів комерційних банків; валютного курсу національної грошової одиниці та девальваційних очікувань в економіці; доходності за операціями з цінними паперами на відкритому ринку.

Зміна облікової ставки залежить від типу грошово-кредитної політики та мети регулятивного процесу. Отже, розглянемо як за останні 5 років змінилась облікова ставка на ринку (табл.№1).

Процентні ставки за активними та пасивними операціями Національного банку України за 2010-2012 роки, % річних

	Роки
Показник	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012
Облікова ставка	10.25	7.75	7.75
Темп росту	-1.75	-2.5	0
Процентні ставки за кредитами:
В національній валюті	16.6	16.2	20.1
Темп росту	-2.6	-0.4	+3.9
в іноземній валюті	19.2	11.5	7.2
Темп росту	+5.6	-7.7	-4.3
Процентні ставки за депозитами:
в національній валюті	11.5	8.2	10
Темп росту	+0.6	-3.3	+1.8
в іноземній валюті	6.6	6.6	7.3
Темп росту	-2.5	0	+0.7

За даними табл.1. можна побачити, що облікова ставка Національного банку України за 2010-2012 роки не має сталої тенденції і постійно змінюється в бік збільшення або в бік зменшення, в залежності від економічної ситуації в країні. За останні 2 роки можна прослідкувати стале значення облікової ставки, що становила на рівні 7,75%. Причини, які зумовлюють таку динаміку облікової ставки, можна розподілити на дві основні групи: причини, які пов'язані з тенденціями в економіці та причини, пов'язані з політичними рішеннями центрального банку.

Облікова відсоткова ставка виконує роль офіційної ставки-орієнтира, на базі якої використовуються всі інші відсоткові ставки грошового ринку. Рішення про встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями, що пов'язані з регулюванням грошово-кредитного ринку щоденно оголошуються Національним банком, на підставі доповідної записки Департаменту монетарної політики щодо оперативного аналізу стану грошово-кредитного ринку.

Як свідчать дані табл.1. процентні ставки за кредитами мають тенденцію до зростання. Так станом на 01.01.2012 рік процентні ставки за кредитом в національній валюті становили 20,1%, що на 3,9 п.п. більше порівняно з попереднім роком. Процентні ставки в іноземній валюті порівняно з 2011 роком знизились на 4,3 п.п. і становили 7,2%.

Середній рівень процентної ставки за депозитами в національній валюті на 01.01.2012 рік склала 10,0%. Порівняно з попереднім роком дана ставка зросла на 1,8 п.п..

На основі аналізу можна визначити, що для умов української економіки доцільною є політика помірно позитивної процентної ставки. Це визначається такими чинниками:

– вища процентна ставка (у виважених, неспекулятивних рамках) сприяє спрямуванню ресурсів на кредитування прибутковіших проектів, прибутковість яких не базується на інфляційному зростанні цін, а пов'язана з вищою продуктивністю праці;

- прискорення (збереження досягнутого рівня) мобілізації заощаджень у грошовій формі є необхідною передумовою економічного розвитку, а визначальним критерієм цього процесу є відношення грошової маси до ВНП.

4. Практичне завдання

Задача 1.

Розрахувати форвардний курс валюти через N місяців Х днів, якщо відомі спот-курс валюти та своп-ставки на N та N+1 місяці. Вихідні дні за варіантами наведено у таблиці.

Варіант	Валюта угоди	N місяців Х днів	Спот-курс	Своп-ставки
				На N місяців	На N+1 місяців
19	EUR/USD	4 міс. 22 дн.	0.8542-0.8636	160-210	215-270

GBP/USD 4міс.22дн.	К.купівлі	К.продажу
Спот-курс	0.8542	0.8636
Своп-ставка 4 міс.	0.0160	0.0210
Своп-ставка 5 міс.	0.0215	0.0270
Своп-ставка за 22 днів	0.0055/30*22=0.0040	0.0060/30*22=0.0044
Своп-ставка за 4міс.22 днів	0.0016+0.0022=0.0038	0.0021+0.0022=0.0043
Форвардний курс	0.8542-0.0038=0.8504	0.8636-0.0043=0.8593

Задача 2

Визначити дату валютування.

1. Якщо спот-угода GBP/UAH була укладена чт. 28.10 - пн. 1.11.

2. Якщо спот-угода USD/UAH була укладена у вт. 05.08 - чт. 7.08.

3. Якщо спот-угода CHF/UAH була укладена у пт. 04.01 - пн. 7.01

Задача 3.

Протягом дня банк здійснив три конверсійні операції, дані про які наведено в таблиці за варіантами.

№ пор.	Валютна конверсія	Курс
6	Купівля	Продаж
	1000 GBP	2000 USD	2,00
	1720 USD	1118 EUR	0,65
	325 EUR	260 GBP	0,80

Визначити зміну довгих та коротких валютних позицій як по окремих валютах, так і в цілому по операціях банку. Оцінити ступінь можливого ризику.

На дату здійснення валютних операцій поточний курс валют відносно української гривні складав:

100 AUD=466,09 UAH

100 CAD=481,77 UAH

100 EUR=763,60 UAH

100 GBP=963,72 UAH

1000 JPY=45,70 UAH

100 RUR=20,67 UAH

100 USD=485,89 UAH

У банківській практиці виділяють такі позиції:

чиста довга валютна позиція (А_V > L_V) -- сума активів в іноземній валюті перевищує суму відповідних пасивів (показник валютної позиції має знак «плюс»);

12 000 JPY*45,70 UAH/100=548.4 UAH

5300 USD*485,89 UAH/100=25 752.17 UAH

3000 GBP*963.72UAH/100=28 911.6 UAH

Сума=55 212.17UAH

120 USD*485,89 UAH/100=583.068 UAH

2650 GBP*963.72UAH/100=25 538.58UAH

3750 EUR*763.60 UAH/100=28 635UAH

Сума=54 756.648UAH

чиста коротка валютна позиція (А_V < L_V) -- сума зобов'язань перевищує суму активів у одній і тій самій іноземній валюті (показник валютної позиції зі знаком «мінус»).

Якщо сума активів в іноземній валюті врівноважена сумою пасивів у тій самій іноземній валюті (А_V = L_V), то така позиція називається закритою, або позицією зведення чи відповідності. У такому разі валютного ризику майже немає, адже зміна курсу однієї валюти щодо іншої однаково позначається як на вартості активів, так і на вартості пасивів, а це не потягне за собою ні втрат, ні доходів внаслідок зміни валютного курсу.

Задача 4.

Фондова біржа продає вересневий опціон „пут” за курсом $ 1,90 за 1ф.ст. і премією 2,70 цента, а також вересневий опціон „кол” із премією 3,20 цента за 1ф.ст. Сума одного опціонного контракту - 31 250ф.ст.

Яким буде прибуток покупця, якщо на день здійснення опціону спот-курс становитиме: а) $ 1,97; б) $ 1,90; в) $ 1,85 за 1ф.ст.?

1) 31250ф.ст.* 0,027$=843,75$ опціон „пут” (премія)

2) 31250ф.ст.* 0,032$=1000$ опціон „кол” (премія)

3) Визначаємо вартість валюти за умовами опціону

31250ф.ст.*1,9$=59375$(сума контракту)

4) Визначаємо виручку, яку отримає покупець:

а) 31250ф.ст.*1,97$=61562,5$

61562,5$-843,75$=60718,75$(виручка за опціоном „пут”)

61562,5$-1000$=60562,5$(виручка за опціоном „кол”)

60718,75$-60562,5$=156,25$

б) 31250ф.ст.*1,90$=59375$

59375$-843,75$=58531,25$ (виручка за опціоном „пут”)

59375$-1000$=58375$(виручка за опціоном „кол”)

58531,25$-58375$=156,25$

в)31250ф.ст.*1,85$=57812,5$

57812,5$-843,75$=56968,75$(виручка за опціоном „пут”)

57812,5$-1000$=56812,5$(виручка за опціоном „кол”)

56968,75$-56812,5$=156,25$



Список використаної літератури

Важеєвська Т. Валютне регулювання. Становлення та розвиток УМВБ, міжбанківського валютного ринку // Вісн. НБУ. - 1996. - Травень (Спец. вип.). - С. 22-23.

Валютное регулирование. - Б.в.д. - (Б-чка "Фактора"). - Ч. 1.: Общие положения. - [1996]. - 123 с.

Валютное регулирование: Метод. рекомендации и законодат. акты. - Х.: БИ, [1994]. - 47 с.

Гетьман В. Валютний ринок України. Шлях до стабільності? // Вісн. НБУ. - 1996. - № 3. - С. 36-39.

Головач В.Чинність законодавства в сфері валютного регулювання // Економіка. Фінанси. Право. - 1996. - № 2. - С. 6

Грачева Е.Ю., Соколова Е.Д. «Финансовое право» Учебное пособие. , Изд. «Новый юрист», Москва, 1998 г.

Дудоров О. Кримінально-правові аспекти валютного регулювання // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1998. - № 11. - С. 33-38.

Звягільський Ю. "…І ще раз про валютне регулювання" // Голос України. - 1994. - 24 трав. - С. 3.

Злочин і кара: Що чекає порушників валютного законодавства // Закон і бізнес. - 1997. - 29 жовт. - С. 4.

Кадькаленко С. Валютное регулирование в Украине: торговля иностранной валютой // Бизнес. - 1995. - № 24 (27 июня). - С. 13-14; № 25 (4 июля). - С. 14-16.

Киреєв О.І., Рибальченко В.П. Валютне регулювання в Україні та перспективи його розвитку // Вісн. НБУ. - 1995. - № 4. - С. 5-13.

Кирєєв О. Окремі питання валютного регулювання // Уряд. кур'єр. - 1995. - 27 трав. - С. 5.

Размещено на Allbest.ru

...